Угода
між Україною та Малайзією про направлення
Малайзійського персоналу до України у зв'язку з
падінням літака "Malaysian Airlines" рейсу MH17

(Угоду ратифіковано Законом
N 1625-VII від 12.08.2014)

Україна (далі - Приймаюча держава)

та

Малайзія (далі - Направляюча держава)

(далі разом - Сторони),

беручи до уваги положення Резолюції 2166 Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй від 21 липня 2014 року;

враховуючи Угоду між Національним бюро розслідувань авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України та Голландською радою з безпеки Королівства Нідерланди від 24 липня 2014 року;

домовились про таке:

Стаття 1

1.1. Направляюча держава направляє невійськовий персонал (далі - Малайзійський персонал) до Приймаючої держави з метою сприяння збиранню решток та проведенню розслідувань відповідно до Резолюції 2166 Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй від 21 липня 2014 року, а також здійснення інших видів діяльності, які можуть бути погоджені між Сторонами.

1.2. Чисельність Малайзійського персоналу становить не більше, ніж 90 осіб з Направляючої держави.

1.3. Малайзійський персонал має свободу пересування територією Приймаючої держави для переміщення до місцевостей, пов’язаних з проведенням розслідування авіакатастрофи. Малайзійський персонал запитує згоду Приймаючої держави для будь-якого переміщення до місцевостей, не пов’язаних з проведенням розслідування авіакатастрофи.

1.4. Малайзійський персонал залишається під малайзійським національним командуванням і координує свою діяльність на території України з Міжнародною місією захисту розслідування, очолюваною Королівством Нідерланди.

1.5. Малайзійський персонал зобов’язаний дотримуватися законодавства Приймаючої держави та утримуватися від будь-яких дій, несумісних з духом цієї Угоди, та, зокрема, від будь-якої політичної діяльності в Приймаючій державі.

1.6. Малайзійський персонал підтримуватиме контакти з усіма сторонами, включаючи спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні, яка, для виконання своїх завдань, встановлює контакт з місцевими, регіональними та центральними органами влади, громадянським суспільством, етнічними та релігійними групами, місцевим населенням відповідно до свого мандату до тих пір, поки це потрібно.

1.7. Діяльність Малайзійського персоналу на території Приймаючої держави закінчується одночасно із закінченням діяльності, передбаченої у пункті 1.1 цієї статті, або за погодженням між Сторонами.

Стаття 2

2.1. Обладнання, матеріали та інші товари для використання Малайзійським персоналом ввозяться на територію Приймаючої держави на умовах тимчасового ввезення без сплати податків.

2.2. Технічні деталі матеріально-технічного забезпечення Малайзійського персоналу визначаються компетентними органами Сторін.

2.3. Матеріально-технічне й фінансове забезпечення Малайзійського персоналу здійснюється Направляючою державою.

Стаття 3

3.1. Малайзійському персоналу дозволяється застосовувати силу в порядку самооборони та для виконання своєї діяльності відповідно до цієї Угоди.

Стаття 4

4.1. Під час свого перебування на території Приймаючої держави Малайзійському персоналу дозволяється користуватися цивільними базами, навчальними центрами, тренувальними майданчиками та іншими об’єктами Приймаючої держави за домовленістю між Направляючою державою та суб’єктами Приймаючої держави, відповідальними за управління такими об’єктами.

4.2. Розміри та порядок оплати за оренду землі, іншої нерухомості, в тому числі житлових та інших об’єктів, а також оплати за надання муніципальних, житлово-комунальних і побутових та інших послуг Приймаючої держави визначаються між Направляючою державою та суб’єктами Приймаючої держави, відповідальними за управління такими об’єктами або за надання таких послуг.

Стаття 5

5.1. Сторони не висувають одна одній будь-яких претензій, що випливають з діяльності за цією Угодою. Претензії, які випливають з дій або бездіяльності Малайзійського персоналу, що вчинені у зв’язку з діяльністю за цією Угодою та завдають шкоду, ушкодження або смерть в Приймаючій державі третім особам, вирішуються Приймаючою державою відповідно до її національного законодавства. Претензії, не пов’язані з діяльністю за цією Угодою, вирішуються за взаємною згодою Сторін.

Стаття 6

6.1. Малайзійському персоналу надається такий самий статус, який надається адміністративно-технічному персоналу дипломатичного представництва держави, яка є стороною Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року.

Стаття 7

7.1. Для цілей діяльності відповідно до цієї Угоди Малайзійському персоналу дозволяється носити польову уніформу.

Стаття 8

8.1. Малайзійський персонал має право невідкладного доступу до тіла будь-якого члена Малайзійського персоналу, який помер на території Приймаючої держави, а також право на повернення такого тіла.

Стаття 9

9.1. Вирішення всіх спорів між Сторонами стосовно тлумачення та застосування цієї Угоди здійснюється шляхом проведення консультацій і переговорів та не передається для розгляду будь-якій третій стороні, національному або міжнародному суду чи трибуналу.

Стаття 10

10.1. Ця Угода не завдає шкоди будь-яким зобов’язанням між Приймаючою державою та Направляючою державою, які застосовуються відповідно до міжнародного права.

Стаття 11

11.1. Ця Угода набирає чинності з дати отримання Направляючою державою дипломатичної ноти про виконання Приймаючою державою її внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності, й укладається строком на один рік.

11.2. Кожна зі Сторін може припинити дію цієї Угоди шляхом надіслання письмового повідомлення іншій Стороні про такий намір не менше, ніж за 30 днів до передбачуваної дати припинення дії цієї Угоди.

11.3. За письмовою згодою Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення у формі протоколів до цієї Угоди, які становлять невід’ємну частину цієї Угоди.

Учинено в м. Київ 1 серпня 2014 року у двох примірниках, кожний українською та англійською мовами, при цьому обидва тексти є рівноавтентичними.