КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 9 липня 2014 р. N 250
Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 663 від 22 вересня 2016 р.)
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь
ризику від провадження господарської діяльності з розроблення,
виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння,
військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї
та визначається періодичність здійснення планових заходів
державного нагляду (контролю) Міністерством економічного
розвитку і торгівлі
Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі, згідно з додатком.
Прем'єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 9 липня 2014 р. N 250
Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації,
ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки,
військової зброї і боєприпасів до неї та визначається періодичність
здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
Міністерством економічного розвитку і торгівлі
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, є:
клас небезпеки шкідливих речовин (визначається згідно з нормативними документами), що використовуються та/або утворюються під час провадження ліцензованого виду господарської діяльності;
метод вилучення вибухової речовини з боєприпасів, що підлягають утилізації;
види боєприпасів, що підлягають утилізації;
обсяг боєприпасів, що підлягають утилізації (визначається за їх масою);
чисельність осіб, які можуть опинитися в епіцентрі надзвичайної ситуації у разі її виникнення під час провадження ліцензованого виду господарської діяльності (визначається як середньооблікова чисельність працівників суб’єкта господарювання за календарний рік, що передує плановому);
наявність фактів порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності;
тривалість провадження ліцензованого виду господарської діяльності.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання, що провадять господарську діяльність з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, відносяться до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього або незначного.
3. До суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:
використовують та/або утворюють під час провадження ліцензованого виду господарської діяльності шкідливі речовини першого класу небезпеки;
проводять роботи з утилізації боєприпасів, загальний обсяг яких за календарний рік, що передує плановому, становить 5000 тонн або більше;
застосовують метод підриву для вилучення з боєприпасів чи їх елементів вибухової речовини;
мають середньооблікову чисельність працівників за календарний рік, що передує плановому, 3000 осіб або більше;
протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю), допустили порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності, що спричинили видачу розпорядження про необхідність усунення таких порушень;
провадять ліцензований вид господарської діяльності менш як три роки.
4. До суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:
проводять роботи з утилізації артилерійських та/або авіаційних, та/або інженерних, та/або морських боєприпасів;
проводять роботи з утилізації боєприпасів, загальний обсяг яких за календарний рік, що передує плановому, становить більш як 1000, але менш як 5000 тонн;
застосовують метод випалювання та/або виплавки для вилучення з боєприпасів чи їх елементів вибухової речовини;
мають середньооблікову чисельність працівників за календарний рік, що передує плановому, більш як 500, але менш як 3000 осіб.
5. До суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та/або середнім ступенем ризику.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.
7. У разі коли протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як протягом останніх двох заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідної групи ризику, збільшений у 1,5 раза.
8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з числа тих, до яких він може належати.