Котельня. Як привід сплачувати
екологічний податок
Приводом для написання цієї статті стало запитання читача - директора загальноосвітньої школи, на балансі якої числиться котельня. Запитання таке: чи треба сплачувати екологічний податок за викиди в атмосферу котельні і як його розрахувати?
Відразу скажемо: платити екологічний податок в даному випадку необхідно.
Сьогодні розберемося з тим, як отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин, як розрахувати екоподаток, як заповнити звітність.
Впевнені, що ця тема зацікавить не лише школи, адже багато бюджетних установ інших галузей утримують на своєму балансі таке джерело викидів.
Чому потрібно платити
податок за котельню
Платити екологічний податок в даному випадку необхідно. Бюджетні установи є платниками екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1. ПКУ).
Стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (п.п. 14.1.230 ПКУ).
Котельня вписується в це визначення і належить до стаціонарних джерел забруднення. Адже вона є нерухомим об'єктом, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і, спалюючи природний газ або інше паливо, здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Об'єктом та базою оподаткування екологічного податку є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 ПКУ).
Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежать від виду забруднюючої речовини і кількості викидів (ст. 243 ПКУ).
Тому для розрахунку екологічного податку за котельню потрібно знати обсяг і склад викидів забруднюючих речовин, які зазначаються у дозволі на викиди.
Дозвіл на викиди:
як отримати
Згідно зі ст. 11 Закону N 2707 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінприроди) за погодженням з територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України.
Отримувати дозвіл в цьому випадку обов'язково, оскільки діяльність, пов'язана зі здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, вказана в п. 24 Переліку N 725.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Нормативні акти встановлюють обов'язок бюджетної установи перед початком експлуатації будь-якого стаціонарного джерела забруднення, в тому числі і котельні, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за таких умов (ст. 11 3акону N 2707):
- неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;
- неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел. Зауважимо, що котельні входять до Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого наказом Мінприроди від 16.08.2004 р. N 317. Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел затверджено постановою КМУ від 28.12.2001 р. N 1780. Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел затверджені наказом Мінприроди від 27.06.2006 р. N 309. Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт, затверджені наказом Мінприроди від 22.10.2008 г. N 541;
- дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
Оплату робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, проводять згідно з Порядком N 302.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну (п. 2 Порядку N 302).
Порядок оформлення документів на отримання дозволу регламентує Інструкція N 108.
Порядок видачі дозволу залежить від групи, до якої належить об'єкт забруднення. Щодо котелень роз'яснення з питання розподілу на групи було надано у листі Мінприроди від 30.01.2007 р. N 842/10/2-8. У ньому було зазначено, що відповідно до п.п. 2.3.5 Інструкції N 108 котельні віднесені до переліку виробництв та технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи управління.
Котельні (теплові станції, які мають одну або кілька теплових установок, споживають органічне паливо і виробляють теплову енергію), для яких розробляються документи з обґрунтуванням обсягів викидів, для отримання дозволу на викиди поділяють на три групи:
а) перша група - котельні, у складі яких є технологічне обладнання (котлоагрегат, газотурбінна установка, установка комбінованого циклу і т. п.), яке призначене для вироблення теплової, механічної енергії, в тому числі і когенераційні установки, шляхом перетворення хімічної енергії палива, загальна сумарна потужність якого більше 50 МВт. Склад документів для таких котельних передбачений розд. 2 Інструкції N 108;
б) друга група - котельні, загальна сумарна потужність яких менше 50 МВт і які взяті на державний облік1. Склад документів для цих котелень передбачено розд. 2 Інструкції N 108, за винятком п. 2.11, 2.15. Для цих котелень найкращі доступні технології та методи управління не розробляються, а з метою реалізації вимог щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розробляються і впроваджуються заходи, які передбачені в типових проектах;
в) третя група - котельні, загальна сумарна потужність яких менше 50 МВт і які не взяті на державний облік. Склад документів для них передбачений розділом 2 Інструкції N 108, за винятком п.п. 2.3.1-2.3.5, 2.7.2, п. 2.8, 2.10, 2.11, 2.14-2.16.
Згідно з новою редакцією ст. 11 3акону N 2707 (діє з 26.04.2014 р.) термін дії дозволу, виданого бюджетній установі, об'єкт якої належить до:
- першої групи, - становить 7 років;
- другої групи, - дорівнює 10 рокам;
- третьої групи, - необмежений.
Для отримання дозволу бюджетна установа здійснює такі дії (п. 4 Порядку N 302):
1) оформляє заяву;
2) готує документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин. Порядок їх підготовки викладено в Інструкції N 108. Розробку таких документів здійснюють установи, організації та заклади, яким надано право на їх складання і які занесені до відповідного переліку Мінприроди2 (ст. 11 Закону N 2707, п. 1.3 Інструкції N 108). Методичні рекомендації щодо оформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для суб'єктів господарювання з урахування технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря затверджені наказом Мінприроди від 17.09.2010 р. N 407;
3) проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання. Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві затверджена наказом Мінекобезпеки від 10.02.95 г. N 7;
4) проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони;
5) розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів гранично допустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищення встановлених нормативів гранично допустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди;
6) обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов'язаних з реалізацією заходів щодо їх створення;
7) проводить оцінку та аналіз витрат, пов'язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забруднення атмосферного повітря;
8) готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.
Розробити ці документи бюджетній установі самостійно вельми складно, тому зазвичай це покладають на спеціалізовані підприємства.
Після подання документів для отримання дозволу бюджетна установа вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якого можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян (п. 5 Порядку N 302).
Мінприроди та дозвільні центри передають Держсанепідслужбі, її територіальним органам заяву та документи на отримання дозволу. Ці органи протягом 15 календарних днів з дати надходження документів приймають рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу, який направляється Мінприроди та дозвільним центрам (п. 6 Порядку N 302).
Місцеві держадміністрації розглядають зауваження громадських організацій, у разі потреби організовують проведення їх публічного обговорення і протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації про намір бюджетної установи отримати дозвіл повідомляють про це орган, який видає дозвіл. Ці органи аналізують зауваження і в разі необхідності пропонують отримувачу врахувати їх під час підготовки дозволу до видачі (п. 7 Порядку N 302).
Орган, який видає дозвіл, розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл протягом 30 календарних днів (п. 8 Порядку N 302).
Санкції за відсутність дозволу
Як бачимо, процедура отримання дозволу досить клопітна, у зв'язку з чим зазвичай виникає запитання: які санкції загрожують за його відсутність?
Відповідно до ст. 33 Закону N 2707 особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
За нормами ст. 78 КпАП за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недотримання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на посадових осіб може бути накладено штраф від 85 до 136 грн.
Але є і більш суттєва відповідальність. Особи, які використовують стаціонарні джерела забруднення без отримання дозволу, зобов'язані відшкодувати державі завдані збитки (ст. 34 Закону N 2707), які визначаються згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди від 10.12.2008 р. N 639 (див. щодо цього п. 4 Оглядового листа ВГСУ від 14.01.2014 р. N 01-06/20/2014).
Викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, вважаються наднормативними викидами (п.п. 2.1.2 Методики N 639).
Причому збитки, розраховані внаслідок допущення цього порушення, складають досить пристойні суми і реально справляються (див., наприклад, постанови ВАСУвід 03.12.2013 р. N 912/916/133, від 16.04.2014 р. N 908/2537/134).
Роботу котельні на підставі розпорядження державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища можуть зупинити. Така можливість передбачена ст. 12 Закону N 2707 (див. постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2014 р. у справі N 810/1835/145.
Крім того, без дозволу важко буде розрахувати екологічний податок, а, на думку податкових органів, його необхідно сплачувати незалежно від того, є він у наявності чи ні (роз'яснення в категорії 120.03 ЗІР6).
ЦИТАТА "...платник екологічного податку, який не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, самостійно визначає обсяги викидів та ставки податку. При цьому до суб'єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені ст. 123 ПКУ, у разі коли дані перевірки свідчать про заниження податкового зобов'язання в результаті невірно застосованої суб'єктом господарювання ставки екологічного податку."
(роз'яснення з категорії 120.03 ЗІР)
За неподання декларацій з екологічного податку застосовують штрафні санкції за п. 120.1 ПКУ в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ці ж дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
За недоплату екологічного податку може бути накладений штраф за п. 123.1 ПКУ у розмірі 25 % суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, та пеня з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на день заниження (п.п. 129.1.2, 129.4 ПКУ).
Як розрахувати суму податку та
заповнити звітність
Суми екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку за такою формулою (п. 249.3 ПКУ):
п
Пвс = Сума (Мi х Нпi),
i=1
де Мі - фактичний обсяг викидів і-ї забруднюючої речовини в тоннах (т);
Нпi - ставки податку в поточному році за тонну і-ї забруднюючої речовини у гривнях з копійками.
Фактичний обсяг викидів відповідної забруднюючої речовини (М) визначається за результатами інвентаризації викидів забруднюючих речовин та зазначається у документах для отримання дозволу.
Ставки екологічного податку наведені у ст. 243 ПКУ. Зауважимо, що в п. 243.2 ПКУ зазначені ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), що не ввійшли до п. 243.1 ПКУ, на які встановлено клас небезпеки. Класифікація забруднюючих речовин за класами їх небезпеки наведена в додатку 1 до наказу МОЗ "Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)" від 09.07.1997 р. N 201.
Податкова декларація екологічного податку за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. N 1010, подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (п. 250.2 ПКУ).
Екологічний податок сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації.
Подання декларації і сплата екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення здійснюються за місцем розміщення стаціонарних джерел (п.п. 250.2.1, 250.10 ПКУ, роз'яснення в категорії 120.05 ЗІР).
Показники декларації заповнюються окремо за звітний квартал (без використання наростаючого підсумку). При цьому показники обсягу викидів забруднюючої речовини, які вказуються в декларації і в додатках до неї в тоннах, повинні містити не більше трьох знаків після коми, а показники, що обчислюються у гривнях з копійками, - не більше двох (див. консультації в категорії 120.05 ЗІР).
Відповідно до п. 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом МФУ від 12.03.2012 р. N 333, видатки на сплату податків і зборів, у тому числі і на сплату екологічного податку, здійснюються за КЕКВ 2800 "Інші поточні витрати".
Фрагмент заповнення додатка 1 до декларації
З фрагментом можна ознайомитись:
Приклад. Бюджетна установа - школа використовує власну котельню. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу котельні за II квартал 2014 року склали:
- окис азоту (N0) - 0,068 m;
- двоокис азоту (NO2) - 0,001 m;
- ангідрид сірчистий (SO2)- 0,057 m;
- окис вуглецю (CO) - 0,568 m;
- суспендовані тверді частинки, недиференційо-ваніза складом - 0,001 m.
Сума податкового зобов'язання з екологічного податку становитиме:
- окис азоту: 1553,79 грн х 0,068 т = 105,66 грн;
- двоокис азоту: 1553,79 грн х 0,001 т = 1,55 грн;
- ангідрид сірчистий: 1553,79 грн х 0,057 т = = 88,57 грн;
- окис вуглецю: 58,54 грн х 0,568 т = 33,25 грн;
- суспендовані тверді частинки, недиференційо-вані за складом: 58,54 грн х 0,001 т = 0,06 грн.
Загальна сума екологічного податку: 33,25 +105,66 + 88,57 +1,55 +0,06 = 229,09 (грн). Фрагмент додатка 1 до декларації, в якій зазна чаються суми екологічного податку за викиди в аі мосферне повітря забруднюючих речовин стаціо нарними джерелами забруднення, наведено вище.
Головні тези
- Бюджетні установи є платниками екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Котельня вписується в це визначення і належить до стаціонарних джерел забруднення.
- Нормативні акти встановлюють обов'язок бюджетної установи перед початком експлуатації будь-якого стаціонарного джерела забруднення, в тому числі і котельні, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин.
- Особи, які використовують стаціонарні джерела забруднення без отримання дозволу, зобов'язані відшкодувати державі завдані збитки (ст. 34 Закону N 2707).
- Податкова декларація екологічного податку подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (п. 250.2 ПКУ) за місцем розміщення стаціонарних джерел (пп. 250.2.1, 250.10 ПКУ).
- Показники декларації заповнюються окремо за звітний квартал (без використання наростаючого підсумку).
- Ставки екологічного податку наведені у ст. 243 ПКУ.
- Екологічний податок сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації.
- Витрати на сплату податків і зборів, у тому числі і на сплату екологічного податку, здійснюються за КЕКВ 2800 "Інші поточні витрати".
Використані документи
ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. N 2755-VI.
КпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. N 8073-Х.
Закон N 2707 - Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 р. N 2707-ХІІ.
Перелік N 725 - Перелік певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства, затверджений постановою КМУ від 25.08.2010 р. N 725.
Порядок N 302 - Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений постановою КМУ від 13.03.2002 р. N 302.
Інструкція N 108 - інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затверджена наказом Мінприроди від 09.03.2006 р. N 108.
______________
1Див. Інструкцію про порядок та критерії'взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затверджену наказом Мінекологїі від 10.05.2002 р. N 177.
2Порядок внесення установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, до Переліку Мінприроди України, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 01.10.2012 р. N 475. Перелік таких організацій розміщено на сайті Мінприроди (http://www.menr.gov.ua/index.php/protection/protection3/regulation/256-dozvilna-diialnist).
3 http://reyestr.court.gov.ua/Review/35751053
4 http://reyestr.court.gov.ua/Review/38413430
5 http://reyestr.court.gov.ua/Review/38/25156
6 Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс Міністерства доходів і зборів України (ЗІР): zir.minrd.gov.ua
Влада Карпова,
канд. екон. наук, експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"