Мобілізаційні удосконалення законодавства продовжуються:
норма про незвільнення працівників діє з 18 березня!

(коментар до Закону України "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо удосконалення
оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації"
від 20.05.2014 p. N 1275-VII)

Питання військової служби не сходить з вуст кожного з нас уже третій місяць поспіль. Сьогодні пропонуємо вашій увазі огляд змін, що вніс Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" від 20.05.2014 p. N 1275-VII (далі - Закон N 1275).

Поновлення на роботі мобілізованих
з 18 березня працівників

Одним із головних завдань Закону N 1275 було збереження місця роботи та середнього заробітку за усіма працівниками, мобілізованими починаючи з 18 березня 2014 року. Свого часу це намагався зробити Закон N 1169*. Але Закон N 1169 набрав чинності 1 квітня. Зворотної дії він не мав (як окремі норми Закону N 1275; про це далі). А тому норма про збереження за мобілізованими місця роботи та середнього заробітку (ч. 2 ст. 39 Закону N 2232** та ч. 3 ст. 119 КЗпП***) запрацювала тільки з 1 квітня.

Сьогоднішні зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП не тільки передбачають навести справедливість у набранні чинності мобілізаційного збереження місця роботи й заробітку, але й перекладають витрати на виплату середнього заробітку з роботодавців на бюджет. Про все по порядку.

Перший нюанс. Частини 2, 3 ст. 39 Закону N 2232 та ч. 3 ст. 119 КЗпП, що були змінені Законом N 1169, поширюються на громадян України, яких, починаючи з 18.03.2014 p., було мобілізовано на підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 р. N 303 (п. 2 розділу II Закону N 1275). А це значить, що за усіма мобілізованими працівниками зберігається робота, посада і середня зарплата, а не тільки за тими, що були призвані під час мобілізації з 1 квітня. Тобто цим нормам дана зворотна дія у часі. Звичайно, така зміна своєчасна і необхідна, адже усі мобілізовані працівники повинні мати однакові права і вони не повинні залежати від того, якою датою їх призвано (до 1 квітня чи після).

Другий нюанс. Окрім повернення у часі мобілізаційної норми, що зберігає роботу, у ч. 3 ст. 119 КЗпП дещо змінено формулювання щодо умов збереження середнього заробітку. До речі, аналогічну норму ч. 2 ст. 39 Закону N 2232 законотворчі чомусь не підкоригували...

Зі Схемою можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Зміни у формулюванні передбачають, що середній заробіток буде компенсуватися з бюджету. Механізм такої компенсації має розробити Кабмін. Не виключено, що і для мобілізації середній заробіток буде компенсуватися у тому ж порядку, що і для військових зборів.

Що робити, поки Кабмін не розробив механізм компенсації? На наш погляд, можна тимчасово зачекати з нарахуванням середнього заробітку до появи кабмінівського порядку. У цьому випадку ви не порушуєте законодавство про працю, бо не знаєте, у якому порядку буде компенсуватися середній заробіток з бюджету на підприємстві, установі. Наведемо свої підстави для такої рекомендації. Так, якщо механізм компенсації буде прописаний таким чином, що компенсація має бути виплачена не через вашу установу, а безпосередньо працівнику з бюджету, у майбутньому можуть виникнути запитання у фінінспекції щодо доцільністю витрачання бюджетних коштів на виплату середнього заробітку до моменту затвердження кабмінівського порядку. До речі, якщо ви все ж таки нарахуєте середній заробіток, то потім у вас можуть виникнути проблеми з його поверненням працівником, бо зайве нарахування заробітку для даного випадку не є лічильною помилкою. Те саме справедливо і для тих, кого мобілізували з 1 квітня.

Утім, ви можете піти іншим шляхом: нарахувати середній заробіток з дати мобілізації (для поновлених працівників) та продовжити нараховувати середній заробіток тим, котрих мобілізували з 1 квітня (лише нараховувати, але не виплачувати). І чекати компенсацію витрат з бюджету. Якщо механізм буде інший, то доведеться коригувати виплати.

Незалежно від механізму компенсації середньої зарплати зміна дати набрання чинності ч. 2 ст. 39 Закону N 2232 та ч. 3 ст. 119 КЗпП потребують від установи виявити мобілізованих до 1 квітня працівників, яких ви звільнили за п. 3 ст. 36 КЗпП, та скасувати їх звільнення.

Як це потрібно зробити?

Спершу вам треба видати наказ (розпорядження) про скасування звільнення працівників (приклад складання див. далі). Радимо повідомити працівника про скасування його звільнення за п. 3 cт. 36 КЗпП та поновлення на попередній роботі (посаді). Для цього можете надіслати працівнику копію наказу (розпорядження).

Зі зразком наказу можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Далі для працівника за основним місцем роботи потрібно внести запис до його трудової книжки. Яке формулювання запису? Анулювання звільнення мобілізованих можна внести за процедурою визнання недійсним запису про звільнення, що передбачене п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 р. N 58. Тобто, коли працівник демобілізується і повернеться до роботи, попросіть його принести трудову книжку. І до неї внесіть запис такого формулювання: "Запис за N (зазначаєте номер запису про звільнення, який ви внесли раніше) є недійсним, поновлений на попередній роботі". Датуйте цей запис датою видання наказу про скасування звільнення. Якщо на місце поновленого працівника після його звільнення було прийнято іншого працівника, то його після демобілізації попередника потрібно звільнити за п. 6 ст. 40 КЗпП (поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу).

Звільнення від нарахування ПДФО**** та ЄСВ
середнього заробітку для мобілізованих

Услід за перекладенням витрат на виплату середнього заробітку на бюджет законодавець звільнив середній заробіток від нарахування ПДФО (п.п. "и" п.п. 165.1.1 Податкового кодексу України; далі - ПКУ) та ЄСВ (оновлена ч. 7 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464-VI).

Ці норми повинні застосовуватися з моменту нарахування середнього заробітку, у тому числі і за попередні періоди, починаючи з 18 березня. Такий висновок можна зробити з п. 3 розділу II Закону N 1275, який установлює строк для застосування цих норм "з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби".

Утім, при застосуванні цих норм щодо уже виплаченого середнього заробітку виникає запитання: чи потрібно коригувати уже нараховані та виплачені суми, чи потрібно у зв'язку з цим коригувати подану форму N Д4 і як це робити? Запитань багато, але відповіді на них мають дати компетентні органи. Тож нічого не залишається, як чекати офіційних роз'яснень.

Нові гарантії для військовослужбовців
у особливий період

Серед нововведень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. N 2011-XII (далі - Закон N 2011) для військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачено таке:

1) військовослужбовці мають переважне право на укладання контракту на проходження військової служби після завершення особливого періоду (новий п. 6 ст. 8);

2) в особливий період за рішенням командира (начальника) військової частини військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

Усі інші відпустки не надаються (новий п. 17 ст. 10-1). Винятки:

- відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до 3 (6) років;

- відпустка у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії;

3) для призваних військовослужбовців передбачене звільнення від нарахування процентів за користування кредитом та ненарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов'язань як перед підприємствами, так і банками (новий п. 15 ст. 14). При цьому сума ненарахованих процентів за користування кредитом не включається до доходу такої особи (оновлений п.п. 165.1.53 ПКУ). Ця норма діє з моменту призову військовика під час мобілізації (п. 3 розділу II Закону N 1275).

Залучення транспорту для військовослужбовців
потреб у період мобілізації

Внесено зміни до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 р. N 3543-ХІІ (далі - Закон N 3543).

Нова ч. 3 ст. 6 Закону N 3543 передбачає порядок залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для потреб Збройних Сил України. Таке залучення здійснюється згідно з мобілізаційним планом України. Воно передбачає безоплатність та повернення власнику транспортного засобу після оголошення демобілізації. Строк для повернення власнику - протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

Залучення транспорту здійснюється військовими комісаріатами на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, які оформлюються відповідними розпорядженнями.

Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі. В актах зазначають:

- відомості про власників;

- технічний стан;

- залишкову (балансову) вартість;

- необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.

Кабмін має визначити порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації.

У зв'язку з цими змінами оновлено перелік обов'язків підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Так, відповідно до нового абз. 17 ст. 21 Закону N 3543 у разі реєстрації (перереєстрації), переобладнання чи зняття з обліку транспортних засобів, які можуть бути призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, потрібно подавати до підрозділів державтоінспекції документи з відміткою районного (міського) військового комісаріату про постановку їх на військовий облік (зняття з військового обліку).

Зміни щодо служби мобілізованих

Окрім викладеного вище, внесено зміни до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. N 2232-ХІІ (далі - Закон N 2232). Ці оновлення направлені на врегулювання питань служби мобілізованих. Так, початком проходження військової служби для мобілізованих вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату (до змін - з обласного збірного пункту).

Змінено підстави для звільнення з військової служби під час дії особливого періоду (ч. 8 ст. 26 Закону N 2232). До змін під час особливого періоду з військової служби звільняли військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до 16 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, а також військовослужбовців, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Тепер же підстави для звільнення значно розширено та розписано окремо для кожного етапу особливого періоду (під час мобілізації, воєнного стану та демобілізації) - див. табл. нижче.

Також Закон N 1275 уніс зміни до низки нормативних документів, які покликані врегулювати діяльність підприємців та самозайнятих осіб у період їх мобілізації.

Закон, що коментується, набрав чинності 8 червня 2014 року.

Звільнення військовослужбовців з військової
служби під час дії особливого періоду
(ч. 8 ст. 26 Закону N 2232)

_____________

* Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації" від 27.03.2014 р. N 1169-VII.

** Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р.2232-XII.

*** Кодекс законів про працю України.

**** ПДФО - податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Любов Короленко
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"