ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ
ПОСТАНОВА
від 31 липня 2012 року N 133
Про Порядок розгляду скарг виборчими комісіями
з виборів народних депутатів України
(Із змінами, внесеними згідно з Постановою
Центральної виборчої комісії
N 257 від 11.04.2014)
Відповідно до пунктів 1, 2, 22 частини другої статті 30, частини першої статті 111 Закону України "Про вибори народних депутатів України", керуючись статтями 11 - 13, пунктами 4, 5 статті 17, пунктом 2 статті 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія постановляє:
(Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановою Центральної виборчої комісії N 257 від 11.04.2014)
1. Затвердити Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України (додається).
2. Цю постанову надіслати окружним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України після їх утворення.
Голова Центральної виборчої комісії В.ШАПОВАЛ
Додаток
до постанови Центральної виборчої комісії
від 31 липня 2012 року N 133
Порядок
розгляду скарг виборчими комісіями з виборів
народних депутатів України
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблено з метою забезпечення однакового застосування виборчими комісіями Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон) при розгляді скарг, що стосуються виборчого процесу з виборів народних депутатів України (далі - вибори депутатів).
1.2. Під скаргою слід розуміти звернення, в якому міститься інформація щодо порушення законодавства України про вибори депутатів та вимога забезпечити реалізацію і захист виборчих прав, законних інтересів відповідних суб'єктів виборчого процесу, поновити порушені виборчі права.
1.3. Виборчі комісії розглядають скарги в порядку, встановленому Законами України "Про вибори народних депутатів України", "Про Центральну виборчу комісію", керуючись цим Порядком, актами Центральної виборчої комісії.
2. Суб'єкти звернення зі скаргою.
Суб'єкти оскарження
2.1. Відповідно до частини першої статті 108 Закону суб'єктом звернення зі скаргою до виборчої комісії у передбачених законом випадках можуть бути:
1) кандидат у народні депутати України (далі - кандидат у депутати), зареєстрований у встановленому Законом порядку;
2) політична партія (далі - партія) - суб'єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії;
3) довірена особа кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі (далі відповідно - довірена особа кандидата, одномандатний округ);
4) офіційний спостерігач від партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі (далі відповідно - офіційний спостерігач від партії, загальнодержавний округ);
5) офіційний спостерігач від кандидата у депутати в одномандатному окрузі (далі - офіційний спостерігач від кандидата у депутати);
6) офіційний спостерігач від громадської організації;
7) виборча комісія, утворена відповідно до Закону;
8) виборець - громадянин України, який відповідно до статті 2 Закону має право голосу на виборах депутатів. При цьому виборець має право звернутися зі скаргою в разі, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження порушено його особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження.
2.2. Суб'єкти звернення зі скаргою, зазначені в пункті 2.1 цього Порядку, можуть з урахуванням вимог Закону та цього Порядку оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, таких суб'єктів оскарження:
1) виборчої комісії, члена виборчої комісії;
2) партії - суб'єкта виборчого процесу;
3) кандидата у депутати;
4) уповноваженої особи партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі (далі - уповноважена особа партії), довіреної особи кандидата, офіційного спостерігача від партії, кандидата у депутати чи громадської організації - лише щодо порушення, яке мало місце під час голосування.
3. Суб'єкти розгляду скарг
3.1. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів оскарження, визначених пунктом 2.2 цього Порядку, в передбачених законом випадках може бути подана до відповідної виборчої комісії.
3.2. Суб'єкт виборчого процесу з виборів депутатів може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
3.3. Виключно до суду шляхом подання позовної заяви оскаржуються:
1) рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії;
2) рішення чи дії окружної виборчої комісії;
3) рішення, дії чи бездіяльність члена окружної виборчої комісії;
4) рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових і службових осіб;
5) рішення, дії чи бездіяльність засобів масової інформації та інформаційних агентств, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників;
(Підпункт 5 пункту 3.3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Центральної виборчої комісії N 257 від 11.04.2014)
6) дії чи бездіяльність уповноважених осіб партій, довірених осіб кандидатів у депутати, офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій, крім порушень, що мали місце під час голосування.
3.4. До Центральної виборчої комісії або до суду (шляхом подання позовної заяви) оскаржуються:
1) бездіяльність окружної виборчої комісії (частина шоста статті 108 Закону);
2) рішення чи дії партії, яка висунула кандидатів у депутати в загальнодержавному окрузі (крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або виключної компетенції) (пункт 1 частини сьомої статті 108 Закону);
3) дії чи бездіяльність кандидата у депутати (частина восьма статті 108 Закону).
3.5. До окружної виборчої комісії або до суду (шляхом подання позовної заяви) оскаржуються:
1) рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, її члена - до окружної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію (частина п'ята статті 108 Закону);
2) рішення чи дії партії, яка висунула кандидатів у депутати в одномандатному окрузі (крім тих рішень чи дій, які відповідно до Закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або виключної компетенції), - до окружної виборчої комісії відповідного виборчого округу (пункт 2 частини сьомої статті 108 Закону).
3.6. До дільничної виборчої комісії або до суду (шляхом подання позовної заяви) оскаржуються порушення, які мали місце під час голосування, допущені уповноваженими особами партій, довіреними особами кандидатів у депутати, офіційними спостерігачами від партій, кандидатів у депутати або громадських організацій (частина шоста статті 111 Закону).
3.7. Суд, до якого подано адміністративний позов щодо призначення, підготовки і проведення виборів депутатів, невідкладно повідомляє Центральну виборчу комісію, відповідну окружну та (чи) дільничну виборчу комісію про відкриття провадження у справі та про ухвалене судом рішення.
(Пункт 3.7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Центральної виборчої комісії N 257 від 11.04.2014)
3.8. Якщо судом прийнято до провадження адміністративний позов із того ж питання та з тих же підстав, що подано скаргу до виборчої комісії, виборча комісія після отримання повідомлення суду про прийняття до провадження адміністративного позову повертає таку скаргу суб'єкту звернення без розгляду не пізніше наступного дня з дня отримання повідомлення суду із зазначенням підстав її повернення (частина одинадцята статті 108 Закону).
3.9. Скарга, подана до Центральної виборчої комісії, яка відповідно до частини одинадцятої статті 108 Закону підлягає поверненню суб'єкту звернення без розгляду, згідно з частинами п'ятою, сьомою статті 15 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" може бути повернута без прийняття рішення Центральною виборчою комісією Головою Центральної виборчої комісії або за його дорученням іншим членом Комісії, який попередньо розглядав цю скаргу, із відповідним супровідним листом.
Скарга, подана до окружної чи дільничної виборчої комісії, яка відповідно до частини одинадцятої статті 108 Закону підлягає поверненню суб'єкту звернення без розгляду, може бути повернута без прийняття рішення виборчою комісією із супровідним листом за підписом голови цієї виборчої комісії або заступника голови комісії.
4. Строки подання скарги до виборчої комісії
4.1. Загальний строк оскарження встановлено частиною першою статті 109 Закону, згідно з якою скарга до виборчої комісії може бути подана суб'єктом звернення зі скаргою протягом п'яти днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження.
4.2. Законом встановлено такі спеціальні строки оскарження:
1) відповідно до частини другої статті 109 Закону скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосування, може бути подана у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування;
2) згідно з частиною третьою статті 109 Закону скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніше закінчення голосування;
3) скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, члена цієї комісії, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів на дільниці, може бути подана до окружної виборчої комісії у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
4.3. При розгляді виборчою комісією питання щодо дотримання суб'єктом звернення зі скаргою строків оскарження, встановлених Законом, виборча комісія повинна також враховувати такі положення Закону:
1) першим днем строку, який відповідно до Закону має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після дня настання такої події; останнім днем строку, який згідно із Законом має закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події (частини друга, третя статті 17 Закону);
2) днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, однак не була вчинена дія, передбачена законом (частина четверта статті 109 Закону);
3) обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються (статті 17, 109 Закону);
4) строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення виборчою комісією без розгляду відповідно до частини другої статті 111 Закону (частина шоста статті 109 Закону);
5) зміна або уточнення суб'єктом звернення зі скаргою вимог під час розгляду скарги, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб'єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою і не підлягає встановленим обмеженням строків (частина сьома статті 109 Закону). При цьому скаржник повинен довести, що обставини, які зумовили зміну або уточнення його вимог, не були відомі йому на момент звернення зі скаргою;
6) днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідною виборчою комісією (частина п'ята статті 109 Закону).
5. Приймання та реєстрація скарг
Скарги, що подаються до окружних і дільничних виборчих комісій, приймаються та реєструються відповідно до Порядку ведення діловодства у виборчих комісіях та комісіях з референдумів, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 15 вересня 2010 року N 350 (з відповідними змінами та доповненнями).
6. Вимоги до змісту і форми скарги.
Наслідки подання неналежно оформленої скарги
6.1. Після реєстрації скарги виборча комісія перевіряє дотримання суб'єктом звернення зі скаргою вимог Закону щодо форми та змісту скарги.
6.2. Згідно з частиною першою статті 110 Закону скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі. Скарга повинна містити:
1) назву виборчої комісії, до якої вона подається;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта звернення зі скаргою, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта оскарження, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
4) суть порушеного питання;
5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення обґрунтовує свої вимоги;
6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від виборчої комісії;
7) перелік документів і матеріалів, що додаються;
8) зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;
9) підпис суб'єкта звернення зі скаргою чи особи, яка його представляє відповідно до статті 108 Закону, із зазначенням дати підписання.
6.3. У скарзі зазначається статус суб'єкта звернення зі скаргою у виборчому процесі.
Крім того, у скарзі, яка подається до виборчої комісії виборцем, також зазначається, у чому саме полягає порушення його виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.
6.4. Якщо скарга подається до виборчої комісії довіреною особою кандидата у депутати, в ній зазначаються також прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання або місцезнаходження (поштова адреса), вид та номер засобів зв'язку кандидата у депутати, в інтересах якого подається скарга. При цьому в разі подання скарги до виборчої комісії довіреною особою особисто, вона пред'являє посвідчення довіреної особи, видане в установленому Законом порядку. В інших випадках до скарги додається засвідчена відповідно до законодавства копія посвідчення довіреної особи.
6.5. Скарга, що подається від імені партії, підписується її керівником, або представником партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженою особою партії чи іншою особою, уповноваженою рішенням центрального керівного органу партії, із засвідченням підпису печаткою партії. До скарги додається оригінал або засвідчена відповідно до законодавства копія посвідчення або іншого документа, що підтверджує повноваження особи, яка її подає.
При цьому керівник партії діє як представник відповідної партії без додаткового уповноваження.
6.6. Скарга від імені виборчої комісії подається за рішенням виборчої комісії, що додається до скарги, підписується головуючим на засіданні виборчої комісії, на якому приймалося рішення про звернення із скаргою, та засвідчується печаткою виборчої комісії.
6.7. Згідно з частиною третьою статті 110 Закону до скарги додаються її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що приєднуються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі. При цьому письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії.
6.8. Скарга, оформлена без дотримання передбачених Законом та цим Порядком вимог, підлягає поверненню суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно.
Така скарга повертається відповідно Головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням Голови Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови окружної або дільничної виборчої комісії із супровідним листом, у якому зазначається вичерпний перелік недоліків, що перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення зі скаргою, оформленою відповідно до вимог Закону, та в установлені ним строки.
6.9. У разі повторного подання скарги з невиправленими недоліками або з допущенням нових недоліків виборча комісія приймає постанову про залишення її без розгляду по суті (частина третя статті 111 Закону).
7. Розгляд скарг виборчими комісіями
7.1. Скарга, оформлена з додержанням вимог Закону та цього Порядку, розглядається відповідною виборчою комісіє на своєму засіданні.
7.2. Під час вивчення скарги виборча комісія встановлює:
1) чи подано скаргу належним суб'єктом звернення зі скаргою, визначеним Законом;
2) чи віднесено Законом розгляд цієї скарги до повноважень виборчої комісії (належний суб'єкт розгляду скарги);
3) чи дотримано суб'єктом звернення зі скаргою строки оскарження, встановлені Законом.
7.3. При вирішенні питання, чи подано скаргу належним суб'єктом звернення зі скаргою, виборча комісія повинна виходити, зокрема, з такого:
1) виборець є належним суб'єктом звернення зі скаргою лише у разі порушення суб'єктом оскарження його особистих виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі;
2) якщо скаргу до виборчої комісії від суб'єкта звернення зі скаргою подано особою, якій Законом не надано права представляти інтереси такого суб'єкта, або до скарги не додано оригіналу або належним чином засвідченої копії документа, що посвідчує право представляти інтереси суб'єкта звернення зі скаргою, така скарга повертається суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду відповідно до пункту 6.8 цього Порядку. Якщо вказані обставини виявлено під час розгляду скарги на засіданні виборчої комісії, вважається, що така скарга подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою.
7.4. При вирішенні питання, чи належить розгляд поданої скарги до повноважень виборчої комісії, необхідно враховувати не лише зазначені у скарзі предмет та суб'єкт оскарження, а й проаналізувати сформульовані суб'єктом звернення зі скаргою вимоги та суть рішення, ухвалення якого вимагається від виборчої комісії.
Зокрема, якщо скаргу подано на дії чи бездіяльність партії, необхідно встановити, чиї саме дії або бездіяльність оскаржуються: партії або її посадової особи чи повноважного представника. При цьому згідно з частиною другою статті 108 Закону уповноважені особи партій, офіційні спостерігачі від партій є самостійними суб'єктами оскарження, дії або бездіяльність яких може бути оскаржено в порядку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 108, частиною третьою статті 109, частиною шостою статті 111 Закону.
(Пункт 7.4 в редакції Постанови Центральної виборчої комісії N 257 від 11.04.2014)
7.5. Порядок скликання і проведення засідань окружних та дільничних виборчих комісій встановлено статтею 33 Закону, іншими положеннями Закону, а також Порядком ведення діловодства у виборчих комісіях та комісіях з референдумів, затвердженим постановою Центральної виборчої комісії від 15 вересня 2010 року N 350 (з відповідними змінами та доповненнями).
7.6. Без дозволу або запрошення на засіданні окружної та дільничної виборчих комісій мають право бути присутніми з додержанням вимог Закону:
1) члени виборчих комісій вищого рівня;
2) кандидати в депутати, їх довірені особи, уповноважені особи партій (не більше однієї особи від однієї партії, одного кандидата);
3) офіційні спостерігачі від партії, кандидата у депутати або громадської організації (не більше однієї особи від однієї партії, одного кандидата, однієї громадської організації);
4) офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій;
5) представники засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації).
7.7. Інші особи можуть бути присутніми на засіданні окружної, дільничної виборчої комісії тільки з дозволу або на запрошення цієї комісії, про що приймається рішення на засіданні виборчої комісії.
7.8. На засідання виборчих комісій з розгляду скарги обов'язково запрошуються суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи. Неприбуття на засідання суб'єкта розгляду скарги осіб, які були належним чином повідомлені про його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.
7.9. Згідно з частиною дев'ятою статті 111 Закону виборча комісія повідомляє суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) рекомендованими телеграмами;
2) факсимільними повідомленнями;
3) засобами електронної пошти;
4) по телефону з обов'язковим фіксуванням такої дії відповідною службовою особою виборчої комісії окремою письмовою довідкою, яка долучається до справи (протоколу) відповідного засідання виборчої комісії.
7.10. Відповідно до частини п'ятої статті 34 Закону виборча комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення зазначених у підпунктах 2-5 пункту 7.6, пунктах 7.7, 7.8 цього Порядку осіб права участі в засіданні виборчої комісії, якщо вони перешкоджають його проведенню. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів членів комісії, присутніх на засіданні комісії.
7.11. Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а у разі неможливості - не пізніше початку розгляду скарги. Суб'єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду виборчою комісією.
8. Строк розгляду скарг
8.1. Загальний строк розгляду скарг установлено частиною четвертою статті 111 Закону, згідно з якою скарга розглядається відповідною виборчою комісією на своєму засіданні не пізніш як на другий день з дня її отримання.
8.2. Частинами п'ятою - сьомою статті 111 Закону встановлено також і спеціальні строки розгляду скарг, зокрема:
1) скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосування, розглядається виборчою комісією не пізніш як на другий день з дня її отримання, але не пізніше 24 години дня, що передує дню голосування;
2) скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, подана до дільничної виборчої комісії, розглядається нею відразу після закінчення голосування;
3) скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, під час підрахунку голосів на виборчій дільниці, подана до виборчої комісії вищого рівня, розглядається відповідною виборчою комісією у дводенний строк з дня її подання.
9. Докази
9.1. Відповідно до частини першої статті 112 Закону доказами, на підставі яких виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути:
1) письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;
2) письмові пояснення суб'єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, закладів, підприємств, установ, організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги, в тому числі членів виборчої комісії, на виконання повноважень виборчої комісії;
3) речові докази;
4) висновки експертів, надані письмово на запит виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги, суб'єкта звернення зі скаргою або суб'єкта оскарження.
9.2. Відповідно до частини шостої статті 112 Закону письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії. Якщо подано копію письмового доказу, виборча комісія має право вимагати подання оригіналу або самостійно витребовує оригінал письмового доказу. Після розгляду скарги виборча комісія на вимогу власника документа повертає оригінал документа, а в справі скарги залишається засвідчена у встановленому порядку його копія.
9.3. Докази виборчій комісії надають суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження, заінтересовані особи. Виборча комісія - суб'єкт розгляду скарги може звернутися із запитом щодо витребування додаткових доказів за власною ініціативою або на прохання суб'єкта звернення, суб'єкта оскарження, заінтересованих осіб.
Якщо суб'єкт звернення, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, виборча комісія розглядає скаргу на основі наявних доказів.
9.4. Відповідно до частини четвертої статті 112 Закону виборча комісія бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги, тобто лише ті докази, які свідчать про наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги суб'єкта звернення і заперечення зацікавлених осіб, або конкретизують, уточнюють ці обставини тощо. Докази, одержані з порушенням закону, при розгляді скарги до уваги не беруться. Про відхилення доказів, які не мають значення для розгляду скарги або не мають доказової сили, зазначається у постанові виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги.
9.5. Виборча комісія повинна враховувати положення частини п'ятої статті 112 Закону, згідно з якими обставини (факти), для доведення яких законом установлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.
Зокрема, відповідно до частини другої статті 61 Закону виключно судом при розгляді виборчого спору в порядку, передбаченому законом, встановлюється:
1) факт підкупу виборців або членів виборчих комісій кандидатом у депутати, партією, яка висунула кандидатів у депутати, представником партії, уповноваженою особою партії чи посадовою особою партії, довіреною особою кандидата у депутати, а також іншою особою за дорученням кандидата у депутати, партії - суб'єкта виборчого процесу;
2) факт надання під час виборчого процесу виборцям, закладам, установам, організаціям або членам виборчих комісій грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати), робіт, послуг, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей (непрямого підкупу) організацією, засновником, власником або членом керівного органу якої є кандидат у депутати, партія, яка висунула кандидатів у депутати, або посадова особа цієї партії;
(Підпункт 2 пункту 9.5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Центральної виборчої комісії N 257 від 11.04.2014)
3) факт використання кандидатом у депутати, партією при фінансуванні передвиборної агітації, крім коштів виборчого фонду, інших коштів;
4) обставина, що кандидат у депутати, який займає посаду, в тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади, органах влади Автономної Республіки Крим чи в органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, залучав або використовував для проведення передвиборної агітації підлеглих йому осіб, службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи (зловживання службовим становищем).
Згідно з частиною десятою статті 74 Закону недостовірний або наклепницький характер відомостей про партію - суб'єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати встановлюється у судовому порядку.
(Абзац пункту 9.5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Центральної виборчої комісії N 257 від 11.04.2014)
9.6. Відповідно до частини сьомої статті 112 Закону виборча комісія оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили, за винятком обставин, фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.
10. Рішення виборчих комісій за результатами розгляду скарг
10.1. За результатами розгляду скарги виборча комісія на своєму засіданні ухвалює рішення у формі постанови.
10.2. Виборча комісія приймає постанову про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою чи до неналежного суб'єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених Законом.
10.3. Під час розгляду по суті скарги щодо рішення суб'єкта оскарження виборча комісія вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури;
4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин;
5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення, чи відмовити в їх задоволенні;
6) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення іншим способом;
7) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити.
10.4. Під час розгляду по суті скарги щодо дії (бездіяльності) суб'єкта оскарження виборча комісія вирішує:
1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб'єкта оскарження;
2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалась (вчинялась) суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення, чи відмовити в їх задоволенні;
5) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення іншим способом;
6) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.
10.5. Розглянувши скаргу по суті, виборча комісія може прийняти одне з таких рішень:
- про задоволення скарги повністю або частково;
- про відмову в задоволенні скарги.
10.6. Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, виборча комісія повинна дати правову оцінку кожній з них.
10.7. Рішення про задоволення скарги виборча комісія приймає у разі встановлення, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству про вибори депутатів.
У такому разі виборча комісія може прийняти рішення, яким:
1) визнати рішення суб'єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства про вибори депутатів, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єкта виборчого процесу;
2) скасувати рішення;
3) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів депутатів;
4) зобов'язати суб'єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;
5) поновити іншим способом порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єкта виборчого процесу;
6) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів депутатів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.
10.8. При задоволенні скарги виборча комісія може задовольнити усі або частину вимог суб'єкта звернення зі скаргою.
10.9. Виборча комісія вищого рівня на підставі скарги або рішення суду чи з власної ініціативи може:
- скасувати рішення виборчої комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання;
- зобов'язати виборчу комісію нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.
10.10. У разі визнання судом рішення відповідної виборчої комісії протиправним, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків голосування, встановлення результатів виборів депутатів, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було визнане протиправним, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було визнане недійсним з формальних підстав, виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.
10.11. Виборча комісія відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права суб'єкта звернення зі скаргою (частина дев'ята статті 113 Закону).
10.12. Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування, у день голосування чи на наступний за ним день, - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи невідкладно повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.
10.13. Зміст та вимоги до оформлення постанови виборчої комісії визначені частинами третьою та четвертою статті 35 Закону та Порядком ведення діловодства у виборчих комісіях та комісіях з референдумів, затвердженим постановою Центральної виборчої комісії від 15 вересня 2010 року N 350 (з відповідними змінами та доповненнями).
10.14. Відповідно до частини десятої статті 113 Закону копія постанови виборчої комісії видається чи надсилається суб'єкту звернення зі скаргою, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам, відповідній виборчій комісії, іншому суб'єкту, про якого йдеться у рішенні, не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а у разі прийняття рішення напередодні, в день голосування або на наступний день - невідкладно.
Постанови Центральної виборчої комісії та окружних виборчих комісій про розгляд скарг не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а у разі прийняття рішення напередодні, в день голосування або на наступний день - невідкладно оприлюднюються на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.
Копія постанови окружної виборчої комісії повинна бути надіслана відповідною окружною виборчою комісією до Центральної виборчої комісії невідкладно після її прийняття.
10.15. Постанова виборчої комісії, прийнята в межах її повноважень, є обов'язковою для виконання усіма суб'єктами виборчого процесу, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, закладами, установами, організаціями та їх посадовими особами, засобами масової інформації, їх власниками, посадовими особами та творчими працівниками, об'єднаннями громадян.
10.16. Ніхто не має права втручатися у діяльність виборчих комісій, крім як у випадках, передбачених законом.
11. Заключні положення
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону виборчі комісії організують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом і розгляд скарг у строки та спосіб, установлені Законом та цим Порядком.
Секретар Центральної виборчої комісії Т.ЛУКАШ