Індексація зарплати:
системний підхід

Ця стаття призначена азам індексації. Погодьтеся, перш ніж почати читати, необхідно вивчити букви.Отак і тут: перед тим як заглибитися в складні питання, треба ознайомитися з основними правилами проведення індексації. Цим і пропонуємо зайнятися.

Індексація зарплати:
7 основних принципів

Якщо говорити мовою визначень, то індексація - це механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати зростання споживчих цін на товари та послуги (ст. 1 Закону про індексацію). Кажучи простіше, індексація ставить перед собою цілком зрозумілу мету - уберегти зарплату працівників від інфляції.

Регулюють цей процес, по суті, два документи - Закон про індексацію та Порядок N 1078. У контексті системного підходу можна виділити кілька основних принципів індексації грошових доходів, закладених в цих документах. Ось вони.

Принцип 1

Право на індексацію настає, коли індекс споживчих цін (далі - ІСЦ)* розрахований наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації- 101 %. Але підвищення зарплати у зв'язку з індексацією відбувається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому офіційно опубліковано ІСЦ (п. 5 Порядку N 1078). Для кожного працівника розраховують свій індекс для проведення індексації. Про нюанси розрахунку цього показника читайте на с. 6 цього номера.

Зарплату індексують у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 2 Закону про індексацію, п. 4 Порядку N 1078). У 2014 році цей показник становить (ст. 7 Закону про держбюджет-2014**) 1218 грн. Частину зарплати, що перевищує прожитковий мінімум, не індексують.

Принцип 3

Індексують тільки зарплатні виплати, які мають постійний характер. Середній заробіток (відпускні, лікарняні тощо), а також інші виплати, перераховані в п. 3 Порядку N 1078, не індексують.

Принцип 4

Місяць, у якому відбувається підвищення зарплати, вважають базовим місяцем для розрахунку ІСЦ наростаючим підсумком. Однак не кожне таке підвищення робить місяць базовим.

Зарплату в базовому місяці не індексують, якщо сума підвищення доходу перевищує суму індексації (фіксовану її величину), яка повинна нараховуватися у місяці підвищення. Від місяця, наступного за базовим, починають розрахунок нового ІСЦ наростаючим підсумком до перевищення порога індексації (101%).

Принцип 5

При підвищенні зарплати після 21.06.2012 р. діє правило: якщо дохід збільшується на суму меншу за суму можливої індексації, то визначають фіксовану суму індексації (різниця між можливою сумою індексації та сумою підвищення зарплати). Вперше це правило застосували при підвищенні зарплати в липні 2012 року після набрання чинності оновленими нормами Порядку N 1078.

Щоб визначити фіксовану суму індексації, зарплату враховують в частині постійних складових (оклад, доплати і надбавки) в розрахунку за повний відпрацьований місяць.

Фіксовану суму індексації виплачують до наступного збільшення зарплати, яке перевищить цю фіксовану величину. Підвищення зарплати в розмірі меншому, ніж фіксована сума індексації, на її розмір не впливає (див. приклад 4 до Порядку N 1078).

Принцип 6

Якщо особа працює неповний робочий час, суму індексації (її фіксовану величину) визначають з розрахунку повного робочого часу, а виплачують пропорційно відпрацьованому часу (абз. 6 п. 4 Порядку N 1078).

Особливі умови обчислення ІСЦ наростаючим підсумком, а також нарахування сум індексації діють для:

- новоприйнятих працівників;

- працівників, переведених на іншу посаду або на роботу в іншу установу;

- працівників, які вийшли з відпустки для догляду за дитиною до 3 років;

- працівників, які одночасно навчаються і отримують стипендію;

- працівників-сумісників.

Ось ми і розібралися з основними принципами індексації зарплати. Тепер перейдемо до опису кожного з них більш детально. Почнемо з розрахунку ІСЦ наростаючим підсумком для визначення суми індексації.

Розраховуємо індекс для
проведення індексації

У загальному випадку суму індексації зарплати визначають шляхом множення її частини, яка підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін (абз. 7 п.4 Порядку N 1078). Для того щоб правильно розрахувати цей показник, необхідно дотримуватися алгоритму, закладеного в п. 1-1 Порядку N 1078 та описаного в додатку 1 до цього Порядку. Крок за кроком його можна подати так.

Крок 1

Визначаємося з точкою відліку. ІСЦ наростаючим підсумком розраховують з місяця, наступного за базовим (виняток - новоприйняті працівники). Для цього використовують індекси інфляції, надані Держкомстатом (публікуються в офіціальних періодичних виданнях, а також розміщують на сайті ukrstat.gov.ua).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ІСЦ Держкомстату публікуються не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Приміром, індекс інфляції за квітень 2014 року буде відомий тільки на початку травня 2014 року. Тому якщо базовим місяцем є лютий, то розрахунок ІСЦ наростаючим підсумком почнуть з березня, індекс інфляції за який буде відомий тільки на початку квітня.

Крок 2

Розраховуємо ІСЦ наростаючим підсумком. Для цього перемножуємо індекси інфляції (для визначення нового індексу враховуємо попередній індекс, тобто новий індекс включає в себе і попередній). Розрахунок припиняють у місяці, в якому:

а) ІСЦ, розрахований наростаючим підсумком, перевищить поріг індикації - 101 %;

б) підвищилася зарплата за рахунок постійних складових.

Ці місяці - базові для розрахунку ІСЦ наростаючим підсумком. З наступного місяця починають розрахунок нового індексу наростаючим підсумком для проведення подальшої індексації. Але в першому випадку індексацію зарплати продовжують (якщо до цього вона індексувалася), а в останньому можливість збереження індексації, яка раніше виплачувалася, буде залежати від того, на яку суму підвищилася зарплата.

Крок 3

Визначаємо, в якому місяці настало право на індексацію. Справа втому, що індексація зарплати здійснюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому офіційно опубліковано ІСЦ. Це означає, що зарплату індексують з урахуванням чергового перевищення порога індексації через місяць після такого перевищення.

Наприклад, базовим місяцем працівника є січень 2013 року. ІСЦ, розрахований наростаючим підсумком з лютого 2013 року (місяця, наступного за базовим), перевищив 101 % у лютому 2014 року (становив 1,1 %). Але оскільки лютневий індекс інфляції був опублікований тільки на початку березня, то не може бути врахований при проведенні індексації в лютому і березні 2014 року. З урахуванням цього індексу буде індексуватися зарплата за квітень 2014 року. При цьому якщо ІСЦ перевищить поріг індексації і в квітні, то новий індекс для проведення індексації буде включати в себе і старий, тобто індекс за лютий. Пояснимо на прикладах.

Приклад 1. Визначимо право на індексацію зарплати для двох працівників: працівник N 1 - базовий місяць серпень 2013 р. і працівник N 2 - базовий місяць липень 2013 р.

Працівник N 1. Оскільки базовим місяцем працівника є серпень 2013 року, то розрахунок ІСЦ наростаючим підсумком починаємо з вересня 2013 року (місяця, наступного за базовим). Покажемо розрахунок в таблиці.

Працівник N 2. Оскільки базовим місяцем працівника є серпень 2013 року, то розрахунок ІСЦ наростаючим підсумком починаємо з вересня 2013 року (місяця, наступного за базовим). Покажемо розрахунок в таблиці.

Як бачимо, розрахунок ІСЦ наростаючим підсумком - процес досить трудомісткий. Тому, щоб не завдавати клопоту складними розрахунками бухгалтерам, ми рекомендуємо використовувати уже розраховані індекси, які ми щомісяця публікуємо в газеті "Бухгалтерія: бюджет". Але все ж для розуміння механізму індексації важливо вміти розрахувати індекс для проведення індексації самостійно.

Підвищення
від підвищення різниться:
визначаємо базовий місяць

Вище ми зазначили: місяць, у якому підвищилася зарплата, - базовий для розрахунку ІСЦ наростаючим підсумком. За більш детальною інформацією слід звернутися до п. 5 Порядку N 1078. У ньому зазначено, що базовим для проведення індексації є місяць підвищення:

- розмірів мінзарплати. Але тут нюанс: якщо підвищення мінзарплати не вплинуло на зарплату працівника, то базовим такий місяць не визнають;

- грошового доходу, не пов'язаного з підвищенням мінзарплати. При цьому з 21.06.2012 р. (дата набрання чинності постановою N 526) не має значення, на яку суму зросла зарплата - місяць підвищення вважається базовим***. Але тут головний постулат такий: місяць визнають базовим тільки при підвищенні зарплати за рахунок виплат, які є об'єктом індексації (перераховані в абз. 5 п. 2 Порядку N 1078) і мають постійний характер.

Не визнають базовим місяць, у якому зарплата збільшилася за рахунок:

а) виплат, які мають одноразовий характер (наприклад, премія до ювілейних або пам'ятних дат, грошова винагорода держслужбовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків тощо);

б) виплат, які не є об'єктом індексації, перерахованих в п. 3 Порядку N 1078 (наприклад, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами);

в) виплат, зазначених в абз. 7 п. 5 Порядку N 1078. Це доплати у зв'язку з розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника, оплата за роботу за сумісництвом в одній установі, а також за рахунок збільшення розміру премії (якщо в такому місяці не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу)).

Визначаємо
фіксовану і поточну
суми індексації

Із 21.06.2012 р. при підвищенні зарплати в базовому місяці визначають фіксовану суму індексації. У подальшому при перевищенні ІСЦ наростаючим підсумком 101 % працівник може отримати також право і на поточну суму індексації. Продемонструємо ці показники докладніше в різних ситуаціях.

Ситуація 1

Зарплата підвищується вперше після 21.06.2012 р. і працівнику виплачується індексація. У такому разі визначають фіксовану суму індексації (абз. 3 п. 5 Порядку N 1078). Опишемо цей процес крок за кроком.

Крок 1. Визначаємо суму зарплати в місяці підвищення доходу (у базовому місяці). Зверніть увагу: якщо зарплату підвищено зсередини місяця (наприклад, держслужбовцю встановлено надбавку за вислугу років) або ж працівник частину місяця не працював (був у відпустці, хворів), то зарплату слід визначити з розрахунку за повний робочий місяць (умовно).

Крок 2. Визначаємо суму зарплати до підвищення (попереднього місяця) з урахуванням індексації. Тут також потрібно брати зарплату з розрахунку за повний робочий місяць.

ВАЖЛИВО! Як у першому, так і в другому випадку зарплату враховують у частині постійних складових (оклад, доплати і надбавки). Наприклад, якщо в одному з місяців працівнику виплачено премію до ювілею (або ж премію, яка не має постійного характеру), то її в розрахунок не беруть (див. лист Мінсоцполітики від 12.10.2012 р. N 385/10/136-12).

Крок 3. Порівнюємо ці дві величини і визначаємо суму підвищення зарплати. Якщо вона:

- більша або дорівнює сумі можливої індексації, то працівник втрачає право на індексацію;

- менша за можливу суму індексації, то розраховують фіксовану суму індексації. Цей показник дорівнює різниці між можливою сумою індексації та сумою підвищення зарплати. Названо його так неспроста. Справа втому, що розрахована таким чином індексація фіксується. Вона є сталою сумою до тих пір, поки чергове підвищення зарплати її не перекриє.

Приклад 2. Із 11.11.2013 р. держслужбовцю підвищили розмір надбавки за вислугу років. Зарплата зросла вперше після 21.06.2012 р. До цього базовим місяцем був листопад 2008 року (сума індексації- 372,78 грн). Визначимо фіксовану суму індексації виходячи з таких умов (див. табл. нижче). Зверніть увагу: незважаючи на те що зарплата збільшилася з 11.11.2013 p., з метою визначення фіксованої суми індексації розрахунки проводять виходячи з того, що надбавка встановлена з початку місяця (умовно).

1. Визначаємо суму підвищення зарплати в листопаді 2013 року:

2021,50 грн - 1943,75 грн = 77,75 грн.

2. Порівнюємо суму підвищення зарплати (77,75 грн) з можливою сумою індексації (372,78 грн).

3. Оскільки сума підвищення зарплати менша за суму індексації, визначаємо фіксовану суму індексації: 372,78 грн - 77,75 грн = 295,03 грн.

Листопад 2013 року стає базовим місяцем. З наступного місяця розраховують новий ІСЦ наростаючим підсумком.

У листопаді працівнику виплачуємо: суму окладу та доплату за ранг (1555 грн), надбавку за вислугу років (6 роб. дн.: 21 роб. дн. х 388,75 грн + 15 роб. дн.: 21 роб. дн. х 466,5 грн = 44 4,29 грн), фіксовану суму індексації в розмірі 295,03 грн.

Ситуація 2

Працівнику, якому виплачується фіксована сума індексації, підвищують зарплату. Права на поточну індексацію він не має. Тут два варіанти:

1) сума підвищення зарплати менша за фіксовану суму індексації. Тоді підвищення зарплати на індексацію не впливає. Фіксовану суму індексації продовжують виплачувати в тому ж розмірі;

2) сума підвищення зарплати більша за фіксовану суму індексації. Працівник втрачає право на індексацію.

В обох випадках місяць підвищення зарплати базовий. З наступного місяця починають розрахунок нового ІСЦ наростаючим підсумком.

Ситуація 3

Працівнику виплачується фіксована сума індексації. При цьому у нього настає право на поточну індексацію. Тут два варіанти:

1) цього місяця зарплата працівника не підвищується. Тоді працівнику виплачують і фіксовану, і поточну суму індексації.

Приклад 3. Фіксована сума індексації працівника - 300 грн. Останнім базовим місяцем є січень 2013 року. У квітні 2014 року він має право на поточну індексацію в сумі 13,40 грн (ІСЦ наростаючим підсумком з лютого 2013 року перевищив 101%).

Сума індексації у квітні 2014 року становитиме: 300 грн (фіксована) + 13,40 грн (поточна) = 313,40грн;

2) у цьому місяці у працівника підвищується посадовий оклад (інша постійна складова зарплати). Тоді потрібно розрахувати нову фіксовану суму індексації.

Приклад 4. Фіксована сума індексації працівника - 300 грн. Останнім базовим місяцем є січень 2013 року. У квітні 2014 року у нього підвищується посадовий оклад на 10 грн у зв'язку з присвоєнням вищої кваліфікаційної категорії. При цьому в квітні 2014 року він має право на поточну індексацію в сумі 13,40 грн.

Нова фіксована сума індексації становитиме: 300 грн + 13,40 грн - 10,00 грн = 303,40 грн (з розрахунку за повний відпрацьований місяць). У такому розмірі її виплачують до наступного підвищення зарплати, яке перекриє таку величину.

Приклад 5. Фіксована сума індексації працівника - 300 грн. Останнім базовим місяцем є січень 2013 року. У квітні 2014 року йому підвищують посадовий оклад на 127 грн у зв'язку з присвоєнням вищої кваліфікаційної категорії. При цьому в квітні 2014 року він має право на поточну індексацію в сумі 13,40 грн.

Нова фіксована сума індексації становитиме: 300 грн + 13,40 грн - 127 грн = 186,40 грн (з розрахунку за повний відпрацьований місяць).

Упевнені, що ви освіжили в пам'яті основні правила розрахунку індексації. А тепер ви зможете знайти відповіді на запитання, пов'язані з індексацією, які ви нам поставили.

__________

* індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання (ст. 7 Закону про індексацію).

** Зверніть увагу! Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"" від 27.03.2014 р. N 1165-VII внесено зміни до ст. 7 Закону про держбюджет-2014. У результаті скасовано поетапне підвищення розмірів мінзарплати та прожиткового мінімуму: розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу протягом всього 2014 року становитиме 1218 грн.

*** Нагадаємо, що до 21.06.2012 р. при підвищенні зарплати базовим вважали тільки той місяць, у якому підвищення зарплати перекриє можливу суму індексації.

Використані документи

Порядок N 1078 - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. N 1078.

Закон про держбюджет-2014 - Закон України “Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 p. N 719-VII.

Закон про індексацію - Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07,1991 р. N 1282-ХІІ.

Постанова N 526 - постанова КМУ "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 13.06.2012 р. N 526.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 27.03.2014 р. N 1165-VII.

Лист Мінсоцполітики від 12.10.2012 р. N 385/10/136-12.

Алла Головко,
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"