КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 19 березня 2014 р. N 121
Київ

Про затвердження Порядку надання медичної
допомоги іноземцям та особам без громадянства,
які постійно проживають або тимчасово перебувають
на території України, які звернулися із заявою про
визнання біженцем або особою, яка потребує
додаткового захисту, стосовно яких прийнято рішення
про оформлення документів для вирішення питання
щодо визнання біженцем або особою, яка потребує
додаткового захисту, та яких визнано біженцями
або особами, які потребують додаткового захисту

Відповідно до статті 26 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" і статті 11 Основ законодавства України про охорону здоров’я Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту (додається).

Міністерству закордонних справ поінформувати уряди іноземних держав про затвердження зазначеного Порядку.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. N 667 "Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 47, ст. 1910).

Прем'єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 березня 2014 р. N 121

Порядок
надання медичної допомоги іноземцям та особам
без громадянства, які постійно проживають або тимчасово
перебувають на території України, які звернулися із заявою
про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового
захисту, стосовно яких прийнято рішення про оформлення
документів для вирішення питання щодо визнання біженцем
або особою, яка потребує додаткового захисту, та яких
визнано біженцями або особами, які
потребують додаткового захисту

1. Цей Порядок регулює механізм надання закладами охорони здоров’я державної та комунальної форми власності (далі - заклади охорони здоров’я) медичної допомоги:

іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України;

іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України;

іноземцям та особам без громадянства:

- які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту.

2. Іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, медична допомога, зокрема екстрена, надається на платній основі, якщо законодавством або міжнародними договорами України не передбачено інше.

Вартість медичної допомоги, наданої іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, визначається закладом охорони здоров’я, який її надав, у встановленому МОЗ порядку.

Оплата вартості медичної допомоги, наданої іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, може здійснюватися у безготівковій або готівковій формі в національній валюті.

3. Іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, медична допомога надається за рахунок бюджетних коштів, передбачених на цю мету у державному та місцевих бюджетах.

4. Медичне обстеження іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та надання їм екстреної медичної допомоги здійснюються на безоплатній основі (за рахунок бюджетних коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах).

5. У разі укладення іноземцем або особою без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, із страховиком-резидентом договору страхування (поліса, свідоцтва, сертифіката), що гарантує оплату вартості медичної допомоги (далі - договір страхування), оплата зазначеної вартості здійснюється страховиком-резидентом шляхом перерахування коштів закладу охорони здоров’я, який надав медичну допомогу, за умови пред’явлення документа для оплати.

6. У разі укладення договорів про взаємне визнання договорів страхування між страховиком-резидентом та страховиком-нерезидентом гарантування оплати вартості медичної допомоги, наданої іноземцям або особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, здійснюється страховиком-резидентом за наявності в іноземця або особи без громадянства відповідного договору страхування.

7. Оплата вартості медичної допомоги, наданої закладами охорони здоров’я, може здійснюватися також зазначеною в договорі страхування компанією з координації надання медичної допомоги, що провадить діяльність в Україні.

8. У разі коли вартість медичної допомоги, наданої іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, перевищує страхову суму, передбачену договором страхування, іноземець або особа без громадянства сплачують різницю закладу охорони здоров’я, який її надав.

9. У разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, договорів страхування, передбачених пунктами 4-7 цього Порядку, а також неможливості документально підтвердити право на одержання безоплатної медичної допомоги в Україні, оплата вартості наданої медичної допомоги, зокрема екстреної, здійснюється іноземцем або особою без громадянства.

10. У разі відмови іноземця, який тимчасово перебуває на території України, від оплати наданої йому медичної допомоги питання щодо компенсації закладу охорони здоров’я витрат, пов’язаних з її наданням, вирішується за участю відповідних іноземних представництв в Україні.

11. Якщо чинними міжнародними договорами України встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Порядку, застосовуються правила міжнародних договорів України.