МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
05.03.2014 N 81
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 березня 2014 р. за N 363/25140
(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства аграрної політики та продовольства України
N 111 від 07.03.2017)
Про затвердження Інструкції щодо профілактики
та боротьби з африканською чумою свиней
Відповідно до статей 6 та 7 Закону України "Про ветеринарну медицину", підпункту 7.94 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500, наказую:
1. Затвердити Інструкцію щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, Інструкцію щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затверджену наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 31 липня 2007 року N 77 "Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней і Інструкції з профілактики та ліквідації репродуктивно-респіраторного синдрому свиней", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2007 року за N 928/14195.
3. Департаменту тваринництва (Гетя А.А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Давиденка В.М.
Міністр І.О. Швайка
Затверджено
Наказ Міністерства аграрної політики та
продовольства України
05.03.2014 N 81
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 березня 2014 р. за N 363/25140
Інструкція
щодо профілактики та боротьби з
африканською чумою свиней
I. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція встановлює порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення захворювання свиней на африканську чуму свиней (далі - АЧС), ветеринарно-санітарних заходів у випадках прояву хвороби серед свиней у господарствах різних форм власності, у тому числі приватному секторі, дикій фауні та оздоровлення їх від АЧС, поводження з продукцією свинарства, одержаною в неблагополучних господарствах щодо АЧС, та є обов’язковою для виконання господарствами незалежно від форми власності і підпорядкування, фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності, громадянами, спеціалістами ветеринарної медицини, органами місцевого самоврядування.
Африканська чума свиней (Pestis africana suum, хвороба Монтгомері) - висококонтагіозна вірусна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків.
1.2. Збудник АЧС - вірус, що містить ДНК і належить до родини Asfaviridae роду Asfivirus. Віріони - сферичної форми діаметром 175-215 нм. Вірус стійкий до широкого діапазону температур і рН середовища. У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м'ясі від хворих тварин - до 155 днів, копченій шинці - до 5 місяців, у гною - до 3місяців.
Вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини.
II. Терміни та визначення
У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:
вектор - кліщі роду Ornithodorus erraticus;
випадок АЧС або свиня, інфікована вірусом АЧС, - будь-яка свиня або свиняча туша, у якій були офіційно підтверджені клінічні ознаки хвороби або патолого-анатомічні зміни, характерні для АЧС, або у якій було офіційно підтверджено присутність хвороби лабораторними дослідженнями;
власник - будь-яка фізична або юридична особа (особи), яка утримує поголів’я свиней;
господарство - будь-який сільськогосподарський об’єкт, у якому розводять та/або постійно або тимчасово утримують свиней, крім боєнь, забійних пунктів, транспортних засобів та огороджених ділянок, на яких утримують і можуть відстрілювати диких свиней;
дика свиня - свиня, яку не утримують/не розводять у господарстві;
забій - будь-який спосіб досягнення смерті тварини з обезкровленням;
інфікована зона - територія господарства, на якій підтверджено один або більше випадків АЧС у диких свиней та застосовуються заходи з ліквідації хвороби;
контактне господарство - господарство, куди АЧС могла бути занесена в результаті місця розташування, переміщення людей, свиней, транспортних засобів або будь-яким іншим способом;
первинний випадок АЧС - будь-який випадок АЧС, виявлений вперше;
первинний випадок АЧС у диких свиней - первинний випадок АЧС, виявлений у диких свиней;
переробка - будь-яка обробка матеріалу високого ступеня ризику, яка здійснюється шляхом, що забезпечує знищення вірусу АЧС;
свиня - будь-яка тварина сімейства Suidae, включаючи диких свиней;
свиня, підозріла в інфікуванні вірусом АЧС, - будь-яка свиня чи свиняча туша, у якої наявні клінічні ознаки або патолого-анатомічні зміни, або отримані позитивні результати лабораторних досліджень, які вказують на можливу присутність збудника АЧС;
спалах АЧС - господарство, в якому виявлено один або декілька випадків АЧС;
умертвіння - будь-який спосіб досягнення смерті тварини.
III. Заходи щодо попередження занесення
збудника АЧС на територію України
3.1. З метою запобігання занесенню вірусу АЧС на територію України забороняється увезення з неблагополучних щодо АЧС країни, зони:
домашніх і диких свиней;
яйцеклітин/ембріонів домашніх і диких свиней;
сирого м’яса домашніх і диких свиней;
усіх видів м’ясних продуктів (крім консервів), отриманих від домашніх і диких свиней, які не піддавались обробленню, що гарантує знешкодження вірусу АЧС;
продуктів тваринного походження (із свиней), призначених для годівлі тварин або для використання у сільськогосподарських та промислових цілях, у фармацевтичних або хірургічних цілях, патологічного матеріалу і біологічних продуктів (із свиней).
Забороняється скидання стічних вод, харчових відходів та іншого сміття в акваторіях українських морських портів, у повітряному просторі України і вздовж магістральних доріг, залізничних колій та автомобільних доріг з усіх видів міжнародних транспортних засобів. Стічні води, харчові відходи, сміття з торговельних, пасажирських суден тощо, що прибули з неблагополучних щодо АЧС країн або якщо така країна була однією із транзитних, підлягають знезараженню, а їхні холодильні камери та інші приміщення, в яких містяться харчові продукти, підлягають опломбуванню на весь період стоянки в портах України.
3.2. Регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі - РСДВСК) здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог ветеринарно-санітарних заходів під час здійснення міждержавних перевезень об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, зокрема контроль за збором і знезараженням стічних вод, сміття, харчових та інших відходів, вивантажених з морських і річкових суден, літаків, потягів, з вагонів-ресторанів, рефрижераторів та інших засобів транспорту, що прибули з інших держав незалежно від їхнього благополуччя щодо АЧС. Ці відходи підлягають знищенню (шляхом спалювання) у спеціально відведених обладнаних місцях (поза міськими звалищами).
При імпорті державні установи ветеринарної медицини повинні вимагати:
міжнародний ветеринарний сертифікат на домашніх та диких свиней, у якому зазначено, що тварини надійшли з благополучної зони та про проходження ними 30-денного карантину;
міжнародний ветеринарний сертифікат на м’ясо і м’ясопродукти, в якому зазначено, що вся партія м’яса походить від тварин, забитих у благополучних країні і зоні щодо АЧС.
3.3. Вантажі, багаж, що належать пасажирам і членам екіпажів, які прибули в Україну з держав, неблагополучних щодо АЧС, або якщо така країна була однією із транзитних, а також міжнародні поштові відправлення оглядає спеціаліст РСДВСК разом з іншими службами відповідно до вимог законодавства. Виявлені при огляді продукти забою тварин у сирому, замороженому, солоному, в’яленому, вареному, сирокопченому вигляді підлягають вилученню працівником РСДВСК і подальшій утилізації.
3.4. При виникненні АЧС на території суміжної країни і безпосередній загрозі занесення збудника хвороби в Україну, а також у разі виникнення епізоотичних осередків хвороби на території України відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії (далі - ДНПК) розглядають та затверджують план заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання.
3.5. У разі спалаху АЧС ДНПК розміщує у засобах масової інформації повідомлення, які повинні містити відомості про кордони інфікованої і буферної зон, зони спостереження та за необхідності - про застосовані в кожній із цих зон ветеринарно-санітарні заходи.
IV. Заходи при підозрі на захворювання АЧС свиней
4.1. При підозрі на захворювання АЧС свиней спеціалісти ветеринарної медицини, які обслуговують дане господарство, зобов’язані негайно повідомити про виниклу підозру головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста) і до прибуття спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України у господарство (населений пункт) разом із власником тварин виконати такі заходи:
перерахувати всіх свиней різних категорій у господарстві і населеному пункті та скласти список з кількістю уже хворих свиней, загиблих і ймовірно інфікованих у кожній із категорій, список має враховувати тих тварин, що народилися та загинули протягом періоду, відколи виникла підозра. Інформація стосовно зазначеного списку повинна надаватися на першу вимогу спеціалістів державної служби ветеринарної медицини;
ізолювати хворих і підозрілих на захворювання свиней у тому самому приміщенні, в якому вони перебували;
не допускати будь-які перегрупування тварин, у тому числі технологічні;
припинити забій і реалізацію тварин усіх видів (включаючи птицю) і продуктів їхнього забою (м’яса, сала, шкіри, шерсті, пір’я тощо);
не допускати вивезення туш свиней, м’яса, продуктів та сировини з них, сперми, яйцеклітин та/або ембріонів свиней, кормів для тварин, інвентарю, матеріалів або відходів, які можуть бути фактором передачі або розповсюдження АЧС, за межі господарства;
не допускати відвідування господарства сторонніми особами, а також рух транспортних засобів у господарство та з нього;
забезпечити проведення дезінфекції на вході-виході зі свинарника, весь обслуговуючий персонал повинен дотримуватись особистої гігієни, необхідної для зниження ризику розповсюдження АЧС.
4.2. Головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) після одержання повідомлення про підозру на захворювання АЧС зобов’язаний:
негайно повідомити про підозру на захворювання АЧС і вжиті заходи головного державного інспектора ветеринарної медицини області, головного державного санітарного лікаря області та спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України сусідніх районів, голову районної державної адміністрації;
терміново виїхати із спеціалістами для з’ясування епізоотичної ситуації на місці та проведення епізоотичного розслідування з метою встановлення джерел і шляхів можливого занесення збудника хвороби, визначення меж можливого епізоотичного осередку і вжиття заходів щодо недопущення поширення збудника хвороби за його межі.
Епізоотичне розслідування випадків підозри або спалахів АЧС здійснюється із зазначенням заходів, що застосовуються у випадку спалаху АЧС, враховуючи місцеві особливості, зокрема такі, як щільність поголів’я свиней, яка може впливати на розповсюдження АЧС.
Таке розслідування повинно відображати:
1) тривалість періоду часу, протягом якого вірус АЧС міг існувати в господарстві перш ніж про хворобу було повідомлено або з’явилась підозра щодо неї;
2) переміщення людей, транспортних засобів, свиней, туш, м’яса або інших матеріалів, які могли бути контаміновані;
3) можливе джерело занесення збудника хвороби в господарство та визначення інших господарств, у яких свині могли бути інфіковані або контаміновані одним джерелом.
Якщо результати такого обстеження вказують на те, що вірус АЧС міг бути занесений на територію господарств інших регіонів, вони повинні бути про це негайно поінформовані та необхідно вжити таких заходів:
заборонити відвідування господарства, де виявлено хворобу, сторонніми особами, крім обслуговуючого персоналу, спеціалістів ветеринарної медицини за умови дотримання ними вимог біозахисту та біобезпеки;
заборонити виїзд з населеного пункту, господарства, де виявлене захворювання, і в'їзд на їхню територію будь-якого виду транспорту, вихід обслуговуючого персоналу з господарства без відповідної санітарної обробки (заміна верхнього одягу, взуття тощо);
заборонити вивезення туш свиней, м’яса, продуктів та сировини з них, сперми, яйцеклітин та/або ембріонів свиней, кормів для тварин, інвентарю, матеріалів або інших відходів, які можуть бути фактором передачі або розповсюдження АЧС, за межі господарства;
рух людей, транспорту до господарства та з нього дозволяти тільки з письмового дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста);
заборонити вигул, випасання і утримання свиней у літніх таборах;
у мисливських господарствах заборонити всі види полювання та відлову диких свиней, інших тварин і відвідування цих господарств сторонніми особами;
встановити в господарстві постійний нагляд та забезпечити облік усього наявного поголів’я свиней, чіткий список хворих тварин, загиблих та ймовірно заражених в кожній категорії, до списку необхідно внести зміни з урахуванням новонароджених та загиблих тварин протягом усього періоду підозри. Інформація, що міститься в списку, повинна надаватись представникам державної служби ветеринарної медицини на вимогу та може перевірятись при кожному відвідуванні;
розробити і внести на розгляд ДНПК план заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання.
4.3. Якщо вимагає епізоотична ситуація, то головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) має право:
застосовувати заходи, вказані в пункті 4.2 цього розділу, на території господарства. У той же час, якщо умови дозволяють, обмежувати застосування цих заходів, розповсюджуючи їх тільки на свиней та на частину господарства, в якій вони утримуються, за умови, що розміщення, утримання та годівля цих свиней здійснюються виключно окремо від інших свиней в господарстві, та за умови, що при забої свиней буде відібрано достатню кількість зразків, але не менше 10 %, для того, щоб підтвердити або виключити наявність вірусу АЧС;
визначати межі тимчасової зони нагляду навколо господарства, в межах якої повинні застосовуватись деякі або всі заходи, викладені вище.
4.4. Якщо є підозра на АЧС на бойні або в транспортних засобах, управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення) невідкладно проводить заходи з розслідування, щоб підтвердити або виключити наявність вказаної хвороби, відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.
4.5. Після отримання інформації про те, що у диких свиней підозрюється наявність інфекції, управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення) вживає заходів з розслідування для підтвердження або виключення наявності хвороби, надаючи інформацію господарствам та мисливським господарствам, при цьому проводиться лабораторне дослідження усіх диких свиней, упольованих або виявлених мертвими на відповідній території.
4.6. Головний державний інспектор ветеринарної медицини області при одержанні повідомлення про підозру на АЧС зобов’язаний негайно доповісти про це Головному державному інспектору ветеринарної медицини України та Головному державному санітарному лікарю України і негайно відрядити в неблагополучний пункт спеціалістів ветеринарної медицини, у тому числі працівників регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, для уточнення діагнозу, ретельного епізоотологічного обстеження, клінічного огляду тварин, відбору патологічного матеріалу для лабораторних досліджень, виявлення ймовірних джерел і шляхів занесення збудника хвороби, визначення меж передбачуваного епізоотичного вогнища, організації проведення комплексу заходів щодо попередження поширення і ліквідації захворювання.
З цією ж метою за рішенням Головного державного інспектора ветеринарної медицини України в осередок хвороби можуть відряджатися спеціалісти Держветфітослужби України, Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (далі - ДНДІЛДВСЕ) та інших наукових установ.
V. Діагностика АЧС
5.1. Попередній лабораторний діагноз на АЧС ставлять на основі епізоотичних, клінічних, патолого-анатомічних даних та результатів лабораторних досліджень.
5.2. Діагноз на АЧС вважається встановленим при отриманні позитивних результатів при проведенні лабораторних досліджень проб біологічного та патологічного матеріалу з використанням реакції прямої імунофлуоресценції, полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), імуноферментного аналізу (ELISA) з визначення антигену та антитіл з наступною молекулярною характеристикою геному вірусу АЧС в ДНДІЛДВСЕ.
Для лабораторних досліджень направляють зразки крові, селезінки, лімфатичних вузлів (підщелепних, мезентеріальних) від 2-3 вимушено забитих, хворих або загиблих свиней.
У разі коли відбувся аутоліз тканин чи повне розкладання трупа тварини, для досліджень відбирають цілісну трубчасту кістку.
Відібраний патологічний матеріал поміщають виключно у міцний пластиковий посуд, який герметично закривають, обгортають марлею, зволоженою розчинами дезінфектанту. Для транспортування вказані ємкості поміщають у поліетиленовий пакет, обкладають льодом, вкладають у термос, що не б’ється, який герметично закривають, опечатують і відправляють нарочним у ДНДІЛДВСЕ з дотриманням вимог чинних правил відбору зразків патологічного матеріалу тваринного походження.
До відібраних зразків додається супровідна документація, де вказано:
місце розташування господарства, прізвище, ім’я, по батькові власника;
вид тварин, їх кількість і час знаходження в господарстві;
дату виявлення перших ознак захворювання;
підозрювану хворобу, клінічні ознаки та патолого-анатомічні зміни;
кількість загиблих тварин та з ознаками захворювання;
лікувальні заходи і вакцинацію, проведені в останні декілька днів;
перелік зразків, що направляються для дослідження;
дату відправки патматеріалу та час відправки;
кількість спалахів хвороби.
VI. Повідомлення про хворобу
6.1. Протягом 24 годин з часу підтвердження кожного спалаху хвороби серед домашніх або диких свиней або випадку виявлення хвороби на бойні або при транспортуванні управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення) надсилає до Головного управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі (далі - ГУВМ) та до Держветфітослужби України таку інформацію:
1) дату та час відправки патматеріалу в ДНДІЛДВСЕ;
2) область, район, господарство, лісомисливське господарство, населений пункт, на території яких відібраний матеріал;
3) дату виявлення підозри на АЧС;
4) дату встановлення діагнозу;
5) методи, якими проводилось дослідження для підтвердження хвороби;
6) категорію хворих тварин - наявність хвороби підтверджено у диких свиней або у свиней, що знаходяться у господарстві, на бойні або в транспортному засобі;
7) географічне положення місця, де був підтверджений спалах АЧС;
8) кількість спалахів хвороби, кількість свиней з підозрою на хворобу в місці спалаху, на бойні або в транспортному засобі;
9) кількість загиблих свиней кожної категорії в господарстві, на бойні або в транспортному засобі;
10) для кожної групи - розповсюдженість хвороби та кількість свиней, у яких було підтверджено наявність АЧС.
6.2. Управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення) в максимально стислі строки надає інформацію ГУВМ та Держветфітослужбі України про будь-який спалах або випадок АЧС у господарстві, на бойні або в транспортному засобі відповідно до пункту 6.1 цього розділу, що обов’язково включає в себе:
1) дату, коли свині були забиті або їх туші були перероблені, та їх кількість;
2) результати тестів, проведених на пробах, взятих при забої свиней;
3) кількість свиней, які повинні бути забиті надалі, а також граничний строк, встановлений для забою;
4) кількість та місце розташування карантинних ветеринарно-міліцейських постів;
5) у випадку спалаху АЧС в дикій фауні або в приватних господарствах громадян інформацію про відстань до найближчого господарства;
6) будь-яку інформацію, що стосується можливого походження хвороби або джерела хвороби, якщо воно встановлено;
7) інформацію щодо системи контролю, встановленої для того, щоб гарантувати, що заходи з контролю переміщення тварин ефективно застосовуються;
8) у випадку, коли свині були забиті в контактних господарствах або в господарствах, в яких утримуються свині з підозрою на АЧС, інформацію:
про дату забою або кількість свиней у кожній категорії, забитих у кожному господарстві;
про епізоотологічний зв’язок між спалахом або випадком АЧС та кожним контактним господарством або причини, які викликали підозру на АЧС у кожному господарстві з підозрою на АЧС;
про результати лабораторних тестів, що проводяться на зразках, які взяті від свиней після їх забою.
VII. Заходи з ліквідації АЧС
7.1. Після одержання інформації про встановлення діагнозу на АЧС ДНПК приймає рішення про оголошення господарства, мисливського господарства, населеного пункту, району або декількох районів (залежно від епізоотичної ситуації) неблагополучними щодо АЧС і встановлення в них карантину, визначає межі епізоотичного осередку, зон захисту і нагляду та організовує проведення в них таких протиепізоотичних заходів:
охоронно-карантинні - забезпечення локалізації вогнища інфекції, виконання карантинних заходів з недопущення розповсюдження захворювання;
епізоотологічні - проведення обстеження епізоотичних вогнищ та інфікованих об’єктів, аналізу епізоотичної ситуації, розробки і контролю здійснення заходів з ліквідації хвороби;
діагностичні - відбір патологічного матеріалу та доставка його в регіональні державні лабораторії ветеринарної медицини, ДНДІЛДВСЕ, референс-лабораторії Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ);
матеріально-технічні - забезпечення проведення заходів дезінфекційною технікою, засобами для ліквідації осередку інфекції, засобами індивідуального захисту осіб, що працюють у неблагополучному пункті.
7.2. Неблагополучними пунктами щодо АЧС вважають господарства, мисливські господарства, населені пункти, де виявлено хворих на АЧС свиней.
7.3. Інфікованим об’єктом вважають підприємства з переробки і зберігання продуктів та сировини тваринного походження (м’ясокомбінати, забійні пункти, склади, магазини, ринки, консервні і шкіропереробні підприємства, холодильники, заводи з виробництва м’ясо-кісткового борошна), а також харчоблоки закладів ресторанного господарства, транспорт, які були контаміновані сировиною, продукцією, що отримана від хворих свиней.
7.4. ДНПК визначає межі епізоотичного осередку АЧС з визначенням двох територіальних зон - захисної та зони нагляду.
Епізоотичний осередок - місце прояву захворювання (господарство, населений пункт, мисливські господарства) із загрозою поширення хвороби.
7.5. Заходи в епізоотичному осередку:
вилучають всіх свиней та отриману від них продукцію;
вилучених тварин піддають умертвінню в найкоротший строк під постійним наглядом та таким способом, який гарантує недопущення розповсюдження вірусу АЧС під час транспортування та забою;
туші тварин, трупи тварин, що загинули, продукцію тваринного походження, старі дерев’яні приміщення, гній, залишки корму, тару, малоцінний інвентар, дерев’яні підлоги, годівниці, перегородки та інші ймовірно контаміновані матеріали, речовини та відходи спалюють на площадках, спеціально відведених для цього в межах епізоотичного вогнища;
сперма, яйцеклітини та/або ембріони свиней, зібрані в господарстві у період між можливим занесенням хвороби в господарство та вжиттям карантинних заходів, знищуються під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України таким чином, щоб запобігти ризику розповсюдження вірусу АЧС;
при відсутності можливості спалити трупи тварин та все вищевказане їх закопують на території епізоотичного осередку на глибину не менше 2 метрів. Шар землі з приміщень, де утримувались свині, глибиною 10-15 см знімають і разом з гноєм закопують у спеціально вириту канаву на глибину не менше 1,5 метра від рівня ґрунту. Гній пересипають сухим хлорним вапном, яке містить не менше 25% активного хлору, з розрахунку 0,5 кг/м2, зволожують водою, а потім переміщають у траншею. Протягом року на місці захоронення забороняється проведення земельних робіт;
після реалізації вищевказаних заходів приміщення, у яких утримувались свині, транспортні засоби, що використовувались для перевезення свиней та/або їх туш, підстилки, гною, гнійної жижі, повинні бути очищені та продезінфіковані методом, що гарантує знищення вірусу АЧС;
проводяться дератизація та дезінсекція, трупи гризунів спалюють;
у випадку первинного спалаху хвороби проводиться вивчення геному збудника АЧС.
7.6. В умовах карантину заборонено:
увезення на територію епізоотичного осередку та вивезення за його межі тварин усіх видів, у тому числі птиці, а також продуктів і сировини тваринного походження, які можуть містити збудник АЧС;
вивезення з території епізоотичного осередку продуктів рослинництва, кормів, інших вантажів та вхід в неблагополучне господарство сторонніх осіб, в’їзд транспорту, перегрупування поголів’я свиней господарств тощо;
торгівлю тваринами і продуктами тваринного походження на ринках та в інших не встановлених для цього місцях (у господарствах, населених пунктах), проведення сільськогосподарських ярмарків, виставок (аукціонів) та громадських заходів, пов’язаних зі скупченням людей та тварин;
лікування хворих та підозрілих на захворювання на АЧС свиней.
ДНПК запроваджує карантин у місці виникнення АЧС, зокрема встановлює повну або часткову заборону руху транспортних засобів у епізоотичному осередку, зоні захисту та, при необхідності, у зоні нагляду.
ДНПК вирішує усі питання, пов’язані з ліквідацією хвороби, і з цією метою:
затверджує план заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання та затверджує схему інформування, яка повинна забезпечувати оперативний зв’язок і координацію всіх запланованих дій;
організовує через місцеві органи державної влади перепис та облік усього поголів’я свиней в зонах захисту та нагляду;
виділяє необхідну техніку, дезінфекційні машини, засоби, транспортні засоби, бульдозери, скрепери та інші технічні засоби для проведення земляних та інших робіт;
забезпечує безпечне знищення туш тварин, шляхом визначення м’ясопереробних підприємств для забою і переробки свиней із зони захисту;
створює спеціальні загони (групи), які працюють під її керівництвом та виконують такі функції:
проводять знищення бродячих котів і собак гуманними методами, а також дератизацію на території, де введений карантин;
дезінфекційні бар’єри заповнюють одним із рекомендованих дезрозчинів;
перед дезінфекцією проводять механічне очищення, обов'язково миють приміщення (поверхні стін, підлоги, дверей), обладнання гарячою водою з мийним засобом (синтетичні мийні засоби з вмістом 2-3% сульфоналу, кальцинованої соди, каустичної соди тощо);
проводять триразову дезінфекцію приміщень, загонів та інших місць, де утримувалися свині, та прилеглої території у такому порядку: перша - одразу після знищення тварин, друга - після зняття дерев'яної підлоги, перегородок, годівниць та проведення ретельної механічної чистки, третя - перед зняттям карантину. Одночасно з дезінфекцією проводять дезінсекцію та дератизацію.
Для обробки приміщень, обладнання, загонів, території вогнища, забійних пунктів та інших місць, де перебували тварини, тощо використовують дезінфекційні розчини, що знешкоджують вірус АЧС:
розчин формаліну з умістом 1,5% формальдегіду;
1,5% розчин параформу, приготовлений на 0,5% розчині їдкого натру;
3% розчин парасоди або фоспару;
5% розчин хлораміну;
сухе хлорне вапно з вмістом не менше як 25% активного хлору;
розчини хлорного вапна з умістом 4% активного хлору;
3% (гарячий) розчин їдкого натру;
хлорантоїн у вигляді 2% водного розчину, експозиція 3 години;
біоклін 1,5% розчин, експозиція 1 година;
зоостерил з умістом 0,5% надоцтової кислоти;
кристал 900, кристал 1000, інші засоби, які відповідно до настанов з їх застосування є активними до збудника АЧС.
Розрахунки витрат дезрозчинів на 1 м2 та експозиція їх застосування визначаються відповідно до настанов з їх застосування.
Дезінфекційні розчини у зимових умовах готуються таким чином:
у гарячій воді (60-70?С) розчиняють кухонну сіль у концентрації 15-20%, додають дезінфекційний засіб та наносять у гарячому стані.
Після остаточної дезінфекції проводиться оцінка якості знезараження об’єктів.
Транспортні засоби та іншу техніку (бульдозери, екскаватори тощо) ретельно миють та дезінфікують у спеціально відведеному місці. Використовують 1,5% розчин формальдегіду, 3% розчин фоспару або парасоди, 1,5% розчин параформу, приготовлений на 0,5% розчині їдкого натру, розчин гексаніту з умістом 5% активного хлору, 5% розчин хлораміну або інший активний щодо збудника АЧС дезінфекційний засіб.
При механічній очистці поверхні стін, бетонних підлог, приміщень, металічного обладнання піддають обов’язковій мийці гарячою водою із синтетичними мийними засобами з вмістом 2-3% сульфоналу, кальцинованої соди, каустичної соди тощо.
На в’їзді та виїзді з територій неблагополучного щодо АЧС пункту встановлюють дезбар'єри. На входах і виходах з приміщень в епізоотичному вогнищі встановлюють дезванни та дезкилимки, які заповнюють одним із активних щодо збудника АЧС дезінфекційних засобів.
В епізоотичному вогнищі створюють умови для обов’язкової щоденної санітарно-гігієнічної обробки обслуговуючого персоналу та осіб, які відвідали вогнище.
Увесь верхній одяг та взуття щоденно знезаражують у параформаліновій камері протягом 1 год. або спалюють. Лабораторний посуд (колби, пробірки, піпетки тощо), контамінований вірусом АЧС, термоси та інші ємності, в яких доставлялася їжа для людей, обробляють 5% розчином хлораміну або іншими активними щодо збудника АЧС дезінфекційними засобами.
У контактних господарствах заходи цього пункту виконуються, поки наявність АЧС не буде виключена.
7.7. При виявленні АЧС на бойні або у транспортних засобах:
усіх сприйнятливих тварин забивають, а їх туші спалюють;
туші, субпродукти та відходи тваринництва, отримані від тварин, які можуть бути інфіковані або контаміновані, переробляються під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України;
приміщення, обладнання і транспортні засоби підлягають очистці та дезінфекції, а за необхідності і дезінсекції під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України;
епізоотичне обстеження проводиться відповідно до вимог пункту 4.2 розділу IV цієї Інструкції з урахуванням положень цього пункту;
ізолят вірусу АЧС досліджують для ідентифікації генетичного типу вірусу;
заходи, що вказані у пункті 7.11 цього розділу, застосовуються в господарстві, з якого надійшли інфіковані свині та туші, а також в інших контактних господарствах. Якщо не виявлено інше, при епізоотичному розслідуванні заходи, викладені в пункті 7.5 цього розділу, повинні застосовуватись в господарстві походження інфікованих свиней та їх туш;
завіз свиней для забою або для транспортування проводиться не раніше ніж через 24 години після завершення операцій з очистки, дезінфекції та за необхідності дезінсекції приміщень та/або транспортних засобів.
Одразу після підтвердження первинного випадку АЧС у диких свиней головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) повинен невідкладно створити групу експертів, яка включає ветеринарів, мисливців, біологів, які займаються дикими тваринами, та епізоотологів.
Група експертів повинна:
1) вивчити епізоотичну ситуацію та визначити межі інфікованої зони;
2) розробити план заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання для застосування в інфікованій зоні, який повинен включати в себе:
інформацію про результати епізоотологічного розслідування та заходи контролю захворювання, дані про географічне розповсюдження хвороби;
інформацію про визначення меж інфікованої зони на відповідній території.
При визначенні меж інфікованої зони необхідно враховувати:
результати проведених епізоотологічних досліджень та географічне розповсюдження хвороби;
популяцію диких свиней в інфікованій зоні;
наявність основних природних та штучних перепон для переміщення диких свиней;
інформацію про спеціальні зусилля, які здійснюються для визначення ступеня розповсюдження інфекції в популяції диких свиней через дослідження диких свиней, добутих мисливцями або виявлених уже мертвими, а також шляхом лабораторного аналізу, в тому числі включаючи епізоотологічні дослідження;
інформацію про вимоги, що виконуються мисливцями для запобігання будь-якому розповсюдженню хвороби;
інформацію про шляхи знищення диких свиней, виявлених мертвими або вбитими, згідно з результатами лабораторних тестувань. Туші усіх тварин з позитивними результатами повинні бути знищені під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України;
результати епізоотичного обстеження, яке проводилось щодо кожної свині, добутої або виявленої мертвою. Це обстеження повинно включати заповнення запитальника, в якому міститься інформація про географічне розташування місця, де тварина була добута або виявлена мертвою; дату, коли тварина була добута або виявлена мертвою; особу, що виявила труп тварини або добула її на полюванні; вік та стать свині; якщо добута - симптоми до загибелі; якщо виявлена мертвою - стан туші; результати тестування;
інформацію про процедури нагляду та заходи з профілактики, що застосовуються до господарств, розташованих у встановленій інфікованій зоні та за потреби в регіонах, що межують з цією зоною, включаючи транспортування та переміщення тварин у межах цієї території, а також за її межі; ці заходи повинні включати тимчасове припинення полювання та встановлення режиму годівлі диких тварин, заборону на переміщення свиней, їх сперми, ембріонів або яйцеклітин з інфікованої зони та можуть включати тимчасову заборону на розведення свиней і створення нових господарств;
інформацію про ДНПК, яка відповідає за нагляд та координацію дій під час ліквідації та профілактики АЧС;
інформацію про заходи моніторингу хвороби, які повинні бути введені через 12 місяців після останнього підтвердженого випадку АЧС у диких свиней у встановленій інфікованій зоні; ці заходи моніторингу повинні діяти протягом 12 місяців і охоплювати як мінімум заходи, які вже діють відповідно до підпунктів 4, 6 та 7 пункту 6.2 розділу VІ цієї Інструкції;
інші критерії.
Звіт про епізоотичну ситуацію у встановленій зоні та за результатами аналізу виконання плану заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання повинен надсилатися до Держветфітослужби України через кожні 6 місяців.
Розроблений план повинен бути розглянутий та затверджений рішенням ДНПК.
План може бути надалі виправлений або доповнений з урахуванням змін ситуації.
Якщо ці правки стосуються перегляду встановлення меж інфікованої зони, то райони, області, країни-сусіди повинні бути поінформовані про це;
3) забезпечити дієвий контроль за ефективністю заходів, прийнятих з метою викорінення АЧС в інфікованій зоні;
4) терміново встановити нагляд за господарствами в інфікованій зоні, зокрема забезпечити:
проведення перепису всіх категорій свиней в усіх господарствах; дані перепису повинні постійно обновлятись; інформація про перепис повинна надаватись спеціалістам державної служби ветеринарної медицини України під час кожної перевірки;
усі свині в господарствах в інфікованій зоні повинні утримуватись у спеціальних приміщеннях або в будь-якому іншому місці, де вони можуть бути ізольовані від диких свиней. Дикі свині не повинні мати доступ до матеріалів, які потім можуть контактувати з домашніми свиньми в господарстві;
забороняється ввозити та вивозити свиней з господарств без дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста) з урахуванням епізоотичної ситуації;
на входах та виходах з приміщень, призначених для розміщення свиней, та самого господарства необхідно застосовувати відповідні заходи з дезінфекції та при необхідності дезінсекції;
усі особи, що контактують з дикими свиньми, повинні дотримуватись гігієнічних заходів, щоб знизити ризик розповсюдження АЧС;
усі мертві або хворі свині із симптомами АЧС в господарстві повинні бути досліджені на наявність АЧС;
у господарство забороняється завозити будь-які частини диких свиней, застрелених або виявлених мертвими, а також матеріал або обладнання, які могли бути контаміновані вірусом АЧС;
свині, їх сперма, ембріони або яйцеклітини не повинні вивозитися з інфікованої зони з метою торгівлі;
усі дикі свині, застрелені або виявлені мертвими у визначеній інфікованій зоні, повинні бути оглянуті відповідним державним інспектором ветеринарної медицини та досліджені на наявність АЧС відповідними лабораторними методами. Туші усіх тварин з позитивними результатами повинні бути знищені під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України;
ізолят вірусу АЧС повинен бути лабораторно досліджений з метою ідентифікації генетичного типу вірусу.
При виникненні випадку АЧС у диких свиней на територіях, що межують з територією іншої країни, відповідні ГУВМ повинні співпрацювати з метою встановлення та виконання заходів з контролю хвороби.
7.9. При виявленні спалаху АЧС у лабораторії, зоопарку, парку диких тварин та/або загоні, де свині утримуються в наукових цілях або з метою, пов’язаною зі збереженням видів або рідкісних порід, можна застосовувати положення окремих пунктів цього розділу за умови, що це забезпечить відповідний рівень захисту від розповсюдження АЧС.
7.10. У випадку підтвердження наявності вірусу АЧС у господарствах, які складаються з двох або більше окремих виробничих одиниць, та для того, щоб дати можливість завершити відгодівлю свиней, головний державний інспектор ветеринарної медицини області може частково відміняти вищевказані положення за умови, що відповідний державний лікар ветеринарної медицини підтвердив, що структура господарства, розмір та відстань між цими виробничими одиницями дозволяють виробничим одиницям мати окремі приміщення для розміщення, утримання та годівлі таким чином, щоб вірус не міг розповсюдитись від однієї виробничої одиниці до іншої.
Якщо застосовується така відміна, затверджується конкретний план заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання ДНПК, про це повідомляється Головний державний інспектор ветеринарної медицини України.
7.11. Зона захисту - зона на території, яка безпосередньо межує з епізоотичним вогнищем радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км; територія, яка повинна бути включена в зону нагляду, - територія, що оточує межі першої зони радіусом до 150 км від епізоотичного вогнища, але не менше 20 км.
При визначенні меж зон необхідно брати до уваги:
результати епізоотичного обстеження;
географічне розташування, зокрема природні або штучні межі;
місце розташування та близькість господарств;
схеми переміщення та торгівлі свиньми та наявність забійних пунктів та виробничих приміщень для переробки туш;
персонал, що здійснює контроль будь-яких переміщень свиней у межах зон;
якщо до зони входять частини території декількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва, Севастополя, відповідні ГУВМ зобов’язані співпрацювати для реалізації еквівалентних заходів у межах визначеної зони;
ДНПК повинна застосовувати всі необхідні заходи, в тому числі використання добре окреслених знаків та попереджувальних написів, використання ресурсів засобів масової інформації, таких як преса та телебачення, для того, щоб гарантувати, що населення в захисній зоні та зоні нагляду повідомлені про обмеження.
У зоні захисту проводять облік свиней та попереджають власників свиней про заборону продажу, переміщення, вигульного (вільного) утримання та безконтрольного забою свиней.
У цій зоні господарства повинні бути визнані контактними, якщо державний лікар ветеринарної медицини виявив або підозрює на підставі епізоотичного обстеження, що АЧС може бути занесена або з інших господарств в епізоотичне вогнище, або з останнього господарства в інші господарства.
Заходи, передбачені в пункті 4.4 розділу IV цієї Інструкції, в контактних господарствах повинні застосовуватись, якщо того вимагає епізоотична ситуація, доти, доки наявність АЧС не буде офіційно виключено.
Відповідно до керівництва з діагностики при забої свиней необхідно відбирати достатню кількість зразків для того, щоб підтвердити або виключити наявність вірусу АЧС в цих господарствах, але не менше 10 %.
У зоні захисту протягом не більше ніж 7 днів після створення ці господарства повинні бути перевірені спеціалістами державної служби ветеринарної медицини України для проведення клінічного обстеження свиней та перевірки ветеринарних документів, що супроводжують переміщення свиней.
Переміщення та транспортування свиней по дорогах загального користування, за винятком під’їзних доріг до господарства, можуть бути дозволені тільки за рішенням головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста). Ця заборона не застосовується до транзитного переміщення свиней через зону автомобільним або залізничним транспортом без вивантаження та без зупинок, а також стосовно забійних свиней, що надходять з територій за межами захисної зони та направлені на забійний пункт, розташований у цій зоні, для невідкладного забою.
Забороняється ввозити або вивозити з господарств будь-яких домашніх тварин без дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста).
Про всі випадки загибелі або захворювання свиней в господарствах необхідно негайно повідомляти головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста), який повинен проводити відповідні розслідування.
Свиней не можна вивозити з господарств, в яких вони утримуються, протягом щонайменше 40 днів після завершення очистки та дезінфекції та за необхідності дезінсекції і дератизації інфікованих господарств. Через 40 днів головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) може дозволити вивіз свиней з господарств захисної зони для переміщення:
на забійний пункт, визначений ДНПК, бажано в межах захисної зони або зони нагляду, з метою невідкладного забою;
на переробне підприємство або в належне місце, де свині піддаються негайному забою, а їх туші переробляються під наглядом державної служби ветеринарної медицини України, або за окремих обставин на інші об’єкти, розташовані в межах захисної зони.
Яйцеклітини та/або ембріони свиней не повинні вивозитись з господарств, розташованих у межах захисної зони.
Усі особи, що входять або виходять з господарств, повинні дотримуватись відповідних гігієнічних заходів, необхідних для зниження ризику розповсюдження вірусу АЧС.
Якщо необхідно дотримуватись заборон після закінчення 40 днів через подальші спалахи хвороби та в результаті виникають проблеми, пов’язані з благополуччям тварин, та інші проблеми, пов’язані з утриманням свиней, головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) може після надходження обґрунтованої заявки від власника дозволити вивіз свиней з господарств в межах захисної зони для транспортування безпосередньо:
на забій на визначеному ДНПК забійному пункті бажано в межах зони захисту або зони нагляду з метою невідкладного забою;
на переробне підприємство або в інше місце, де свині забиваються, а їх туші переробляються під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України, або за виняткових умов на інші об’єкти, розташовані в межах захисної зони, але про це необхідно негайно повідомляти ГУВМ.
Головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) може дозволити вивіз свиней з конкретного господарства за умови, що:
державним лікарем ветеринарної медицини було проведено клінічне обстеження свиней у господарстві, зокрема тих, які повинні бути вивезені, а також термометрія та перевірка реєстраційного журналу щодо переміщення свиней;
під час зазначених обстежень та досліджень не було виявлено ніяких ознак АЧС;
свиней транспортують на транспортних засобах, опечатаних відповідним державним інспектором ветеринарної медицини;
транспортний засіб та обладнання, які використовували для транспортування свиней, піддаються очистці та дезінфекції одразу після транспортування;
якщо свині призначені для забою на бойні або для умертвіння, у них необхідно відбирати достатню кількість зразків для підтвердження або виключення присутності вірусу АЧС у цих господарствах;
якщо свиней будуть перевозити на забій:
відповідне управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення), на території якого розміщена бойня, повинно бути поінформоване про наміри відправити свиней на забій та повідомляє управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення) - відправника про їх надходження;
при прибутті на бойню ці свині повинні утримуватись та піддаватись забою окремо від інших свиней;
під час, до та після забійного обстеження, проведеного на визначеній бойні, управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення) бере до уваги будь-які ознаки, що вказують на наявність АЧС;
свіже м’ясо цих свиней повинно бути перероблене або спочатку промарковане спеціальною печаткою, а потім перероблене. Це повинно відбуватись на підприємствах, визначених ДНПК. М’ясо необхідно відправляти на вказане підприємство за умови, що партія була опечатана перед відправленням та залишається опечатаною протягом усього періоду транспортування.
Застосування заходів у захисній зоні необхідно продовжувати щонайменше доти, доки:
1) в інфікованих господарствах не буде проведено очистку та дезінфекцію, а за потреби і дезінсекцію та дератизацію;
2) свині у всіх господарствах не пройдуть клінічне та лабораторне обстеження, що проводиться відповідно до керівництва з діагностики, для того, щоб виявити можливу присутність вірусу АЧС.
Обстеження, вказані в підпункті 2 цього пункту, не повинні проводитись раніше ніж через 45 днів після завершення заходів з попередньої очистки і дезінфекції та при необхідності дезінсекції в інфікованих господарствах.
Забороняються:
торгівля на ринках живими тваринами всіх видів, включаючи птицю, м’ясом та іншими продуктами тваринництва. Забезпечення населення продуктами тваринництва здійснюється через торговельну мережу з обов’язковою наявністю супровідних ветеринарних документів;
проведення виставок, ярмарків, базарів та інших заходів, пов’язаних з пересуванням та скупченням тварин (крім транспортування свиней на відведені забійні пункти і м’ясокомбінати).
Для контролю за дотриманням карантинних заходів необхідно організувати карантинні ветеринарно-міліцейські пости на дорогах, що ведуть із зони захисту у зону нагляду.
7.12. Заходи у другій зоні - зоні нагляду - території, що оточує межі першої зони радіусом до 150 км від епізоотичного вогнища, але не менше 20 км:
проводиться облік усього поголів’я свиней у господарствах усіх форм власності та диких свиней з наступним посиленим спостереженням за ними;
про кожен випадок захворювання, загибелі свиней їх власники зобов’язані негайно повідомляти державну службу ветеринарної медицини України;
забороняється торгівля на ринках живими свиньми, м’ясом з них й іншими продуктами свинарства, постачання населенню продуктів тваринництва без наявності супровідних ветеринарних документів;
проводяться знищення бродячих котів і собак гуманними методами, а також дератизація на фермах та подвір’ях громадян;
за рішенням ДНПК проводять відстріл диких свиней з метою моніторингу АЧС в дикій фауні;
транспортні засоби та обладнання, які використовуються для транспортування свиней, інших сільськогосподарських тварин або матеріалів, які можуть бути контаміновані (наприклад: туші, корми, гній тощо), повинні проходити очистку, дезінфекцію та при необхідності дезінсекцію та обробку якнайшвидше після контамінації;
ніякі інші домашні тварини не можуть завозитись у господарство або вивозитися з нього протягом перших семи днів після створення зони без дозволу управління ветеринарної медицини в районі (в місті обласного значення);
про всі випадки загибелі або захворювання свиней у господарстві необхідно одразу повідомляти управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення), яке повинно провести відповідні розслідування;
свиней не можна вивозити з господарств, у яких вони утримуються, протягом як мінімум 30 днів після завершення попередньої очистки, дезінфекції та за необхідності дезінсекції інфікованих господарств; через 30 днів головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) може дозволити вивіз свиней із зазначеного господарства для транспортування безпосередньо:
на забій на забійному пункті, визначеному ДНПК, бажано в межах захисної зони або зони нагляду з метою невідкладного забою;
на переробні підприємства або в інше місце, де свині піддаються невідкладному забою та їх туші переробляються під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України, або за виняткових обставин на інші об’єкти, розташовані в межах захисної зони або зони нагляду;
сперма, яйцеклітини та ембріони свиней не повинні вивозитись з господарств, розташованих у межах зони нагляду;
усі особи, що потрапляють на територію господарств або залишають її, повинні дотримуватись відповідних гігієнічних заходів, необхідних для зниження ризику розповсюдження вірусу АЧС.
Якщо зазначені заборони зберігаються після закінчення 40 днів через розповсюдження хвороби та виникнення нових спалахів хвороби і, як наслідок, виникають проблеми, пов’язані з утриманням свиней, головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) може після надходження обґрунтованої заявки від власника дозволити вивезення свиней з господарств у межах зони нагляду для транспортування безпосередньо:
на забійний пункт, визначений ДНПК, у межах зони захисту або зони нагляду з метою невідкладного забою;
на переробне підприємство або забійний пункт для невідкладного забою, де їх туші переробляються під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України, або за виняткових умов на інші об’єкти, розташовані в межах зони захисту або зони нагляду.
Застосування заходів у зоні нагляду необхідно продовжувати щонайменше доти, доки:
1) в інфікованих господарствах не будуть проведені очистка, дезінфекція та за потреби дезінсекція;
2) свині у всіх господарствах не пройдуть клінічне та за потреби лабораторне обстеження для того, щоб виявити можливу присутність вірусу АЧС.
Обстеження, вказані в підпункті 2 цього пункту, повинні проводитись не раніше ніж через 40 днів після завершення заходів з попередньої очистки, дезінфекції, дератизації та за необхідності дезінсекції в інфікованих господарствах.
Здійснюються заходи з метою знищення в господарствах громадян бродячих котів і собак гуманними методами, а також проводиться дератизація.
VІІІ. Відновлення поголів’я свиней у
господарствах після спалаху хвороби
8.1. Завезення свиней у неблагополучне господарство, яке працює з дотриманням всіх вимог ветеринарно-санітарних правил, може здійснюватись не раніше ніж через 40 днів після завершення операцій з очистки, дезінфекції, дератизації та за потреби дезінсекції у відповідному господарстві.
8.2. При завезенні свиней необхідно враховувати тип сільськогосподарського виробництва, що застосовується в цьому господарстві.
У господарствах, де не було встановлено зв’язок між виникненням хвороби та переносниками інфекції, повинна застосовуватись така процедура:
1) повторне завезення свиней необхідно починати із завозу індикаторних свиней (не менше 5% від проектних потужностей підприємства), які були перевірені та дали негативні результати щодо наявності антитіл до вірусу АЧС або походять з господарств, на які не розповсюджуються ніякі обмеження, пов’язані з АЧС. Індикаторних свиней необхідно розміщувати на території всього господарства та через 45 днів після їх розміщення необхідно провести у них відбір проб та дослідити на наявність антитіл відповідно до керівництва з діагностики. Свиней не дозволяють вивозити з господарств доти, доки не будуть отримані негативні результати серологічних досліджень; якщо у жодної з них не виявлені антитіла до вірусу АЧС, може бути проведено повне відновлення поголів’я;
2) у разі застосування повного одночасного відновлення поголів’я:
усі свині надходять протягом 20 днів та походять з господарств, на які не розповсюджуються ніякі обмеження, пов’язані з АЧС;
усі свині у відновленому стаді піддаються серологічному дослідженню. Відбір проб для цього дослідження повинен проводитись не раніше ніж через 45 днів після надходження останньої свині;
свиней не дозволяється вивозити з господарств доти, доки не будуть отримані негативні результати серологічного дослідження.
У господарствах, де було встановлено зв’язок між виникненням хвороби та переносниками інфекції, відновлення поголів’я свиней не може проводитись протягом щонайменше 6 років, якщо тільки не були виконані такі дії:
спеціальні дії зі знищення переносників інфекції в приміщеннях та місцях, де будуть утримуватись свині та де вони можуть контактувати з переносником інфекції, були з успіхом проведені під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України;
було продемонстровано, що персистенція переносника більше не є ризиком передачі АЧС.
Надалі повинні застосовуватись заходи, викладені у цьому розділі.
Поряд з цими заходами свиней забороняється вивозити з цього господарства після повного відновлення поголів’я до проведення додаткових серологічних досліджень відповідно до керівництва з діагностики на наявність АЧС з негативними результатами на зразках, відібраних у свиней в господарстві не раніше ніж через 65 днів після повного відновлення поголів’я.
Ввіз домашніх тварин інших видів, за винятком свиней, у господарства повинен здійснюватись з дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста), який повинен брати до уваги ризик розповсюдження інфекції або персистенції переносників, пов’язаний із завезенням цих тварин.
ІХ. Заходи з попередження розповсюдження
вірусу АЧС переносниками
9.1. Якщо в господарстві, у якому був підтверджений випадок АЧС, є або може бути переносник, то ГУВМ повинно забезпечити, щоб інфіковане приміщення та навколишнє середовище були перевірені на наявність переносників шляхом обстеження та за потреби відлову переносників.
Якщо підтверджено наявність переносників, то:
проводяться відповідні лабораторні дослідження для підтвердження або виключення присутності вірусу АЧС у переносників;
у господарствах та на території навколо господарств вводяться заходи подальшого відповідного моніторингу, перевірок та контролю.
Якщо підтверджено наявність переносників, але контроль їх присутності неможливий, то свині та інші домашні тварини не повинні утримуватись у господарстві протягом щонайменше 6 років.
9.2. Пошук переносників інфекції повинен проводитись у місцях утримання свиней.
Найчастіше переносників інфекції виявляють у старих приміщеннях на затемнених частинах, умови в яких сприятливі за температурою та вологістю.
Найкращі результати будуть отримані, якщо пошук здійснюється пізньою весною, влітку або на початку осені - у ті періоди, коли переносники особливо активні.
Необхідно використовувати такі методи:
пошук переносників інфекції в землі, піску або пилу, взятому з проміжків між каменями (якщо приміщення побудовані з каменю), або зі щілин та тріщин у стінах, під плитами, або із землі на об’єктах за допомогою щітки або іншого інструменту. Землю та пісок необхідно просіяти;
пошук за допомогою пасток СО2. Пастки необхідно розміщати на декілька годин у загонах для свиней, краще у нічний час або в інший час, у темних частинах приміщень подалі від сонячного світла. Пастки повинні бути сконструйовані таким чином, щоб переносники знаходились так близько до джерела СО2, щоб вони не могли повернутись до свого звичного середовища проживання.
X. Заходи щодо недопущення поширення АЧС
10.1. Заходи щодо недопущення поширення АЧС з неблагополучних пунктів та інфекційного об’єкта проводять, керуючись положеннями розділу IV цієї Інструкції.
10.2. За рішенням ДНПК:
1) негайно беруться на облік усі свині в господарствах незалежно від форми власності, попереджаються письмово керівники господарств і власники тварин про заборону продажу, переміщення, випускання з приміщень і самовільного забою свиней;
2) у найкоротший строк вилучаються у населення всі свині, розташовані в зоні захисту, і разом з тваринами господарств, підприємств і організацій цієї зони направляються для забою до найближчого переробного підприємства або забійних пунктів. Для перевезення тварин обладнуються кузови транспортних засобів і причепів. Транспортний засіб з тваринами супроводжується спеціалістами ветеринарної медицини або працівниками ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України. Зупинка транспортних засобів з тваринами в населених пунктах забороняється;
3) транспортний засіб після перевезення свиней піддається механічному очищенню та дезінфекції на спеціально відведеному майданчику на території зазначеного переробного підприємства або забойного пункту.
Про проведену санітарну обробку транспортного засобу робиться запис у журналі та відмітку в санітарній книжці водія;
4) забій свиней у зоні захисту проводиться з дотриманням ветеринарно-санітарних правил, унеможливлюючи розповсюдження вірусу;
5) шкіри забитих свиней знезаражують у насиченому (26%) розчині кухонної солі з 1% соляної кислоти (з розрахунку на HCl) при температурі дезрозчину +20-22о С. Водний коефіцієнт 1:4 (на одну вагову частину парних шкір 4 частини дезрозчину). Шкіри витримуються у дезрозчині 48 годин, після чого вони нейтралізуються. Подальше їх використання визначається ДНПК згідно з чинним законодавством;
6) м’ясо та інші продукти, отримані від забою свиней, переробляються на варені вироби, реалізація яких дозволяється після узгодження з відповідним державним санітарним лікарем;
7) субпродукти, кістки, а також боєнські конфіскати переробляють на м’ясо-кісткове борошно. При неможливості виготовлення м’ясо-кісткового борошна вказана сировина піддається проварюванню протягом 2,5 години під контролем фахівця ветеринарної медицини і використовується у корм птиці;
8) затримані під час огляду на постах тварини, що супроводжуються відповідними ветеринарними документами, підлягають забою, м’ясо, отримане від них, - термічній обробці, що гарантує знищення вірусу. У випадку, коли ветеринарні документи відсутні, тварини направляються на технічну утилізацію. Це саме стосується сировини та продукції тваринного походження;
9) організовується знищення бродячих котів і собак гуманними методами, а також дератизацію на території, де введений карантин;
10) береться на облік усе поголів’я свиней. Забороняється випас свиней;
11) забороняється торгівля на ринках свиньми та продуктами їх забою;
12) забороняється відділенням зв’язку приймати посилки від громадян з продуктами та сировиною тваринного походження із зони захисту.
У зоні нагляду проводиться обов’язкове щеплення всього поголів’я свиней проти класичної чуми свиней.
XI. Зняття карантину та обмежень
11.1. Карантин знімається через 40 днів після знищення усіх свиней в епізоотичному осередку, забою свиней у зоні захисту та проведення комплексу ветеринарно-санітарних заходів.
11.2. На строк 6 місяців після зняття карантину встановлюються обмеження:
вивезення свиней та сировини, продуктів від їх забою за межі неблагополучних районів у межах області здійснюється за погодженням з ГУВМ, а за межі області - з Держветфітослужбою України;
у карантинній зоні, у зоні захисту забороняються продаж свиней на ринках та закупівля господарствами свиней у населення;
на дорогах при виїзді за межі неблагополучних пунктів повинні функціонувати карантинні ветеринарно-міліцейські пости.
11.3. У приміщеннях, де мало місце захворювання, розміщення свиней, інших видів тварин та птиці дозволяється відповідно до вимог розділу VІІІ цієї Інструкції.
11.4. Розведення свиней у господарствах зони захисту, де не зареєстровано випадків захворювання АЧС, дозволяється через 6 місяців з дотриманням необхідних вимог.
11.5. Державний ветеринарно-санітарний контроль за здійсненням заходів з попередження та ліквідації АЧС покладається на державних інспекторів ветеринарної медицини та/або уповноважених лікарів ветеринарної медицини.
XII. Правила безпеки для обслуговуючого персоналу
в неблагополучних господарствах, на м'ясокомбінатах,
м'ясопереробних підприємствах
12.1. При проведенні карантинних заходів у неблагополучних щодо АЧС господарствах (відділеннях, фермах, дворах), інших робіт, пов’язаних з контактом із заразним матеріалом, необхідно дотримуватися виконання правил техніки безпеки.
Обслуговуючий персонал забезпечується мийними та дезінфекційними засобами, спеціальним одягом, індивідуальними засобами захисту (респіратори, окуляри, рукавички, спецодяг, спецвзуття), додатково проводиться інструктаж щодо дотримання правил особистої гігієни.
12.2. Спецодяг та спецвзуття після кожної зміни знезаражують у параформаліновій дезінфекційній камері, разовий одяг спалюють.
12.3. Особи, що працюють з дезінфекційними засобами, повинні чітко дотримуватись правил особистої гігієни.
Під час використання препаратів, що подразнюють слизові оболонки очей та органів дихання, працювати дозволяється тільки в протигазах або респіраторах та захисних окулярах, а при контакті з концентрованими розчинами необхідно користуватися гумовими рукавичками.
12.4. В аптечках першої допомоги повинні бути розчини, що нейтралізують дезінфекційні речовини, які використовуються.
12.5. Курити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами забороняється. Після проведення дезінфекції обличчя та руки необхідно вимити теплою водою з милом.
Директор Департаменту тваринництва А.А. Гетя