Облік запасів у бюджетників - за новими правилами

Положення з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2013 р. № 947 (далі - По­ложення № 947), запрацювало з 1 січня 2014 року. Однак чимало норм Інструкції з обліку за­пасів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 08.12.2000 р. № 125, є і в Положенні № 947.

Нові категорії в обліку запасів: звідки взялися

Ось тут якраз варто згадати про те, що з 2015 року застосовуватимуться національні положен­ня (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі - НП(С)БОДС). Мабуть, тому окремі поняття для Положення № 947 узя­ли з Національного положення (стандарту) бух­галтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202. Це такі поняття, як «запаси», «балансова вартість запасів», «операцій­ний цикл».

Запасами називають активи, які:

- утримуються для подальшого продажу, без­оплатного розподілу, передання за умов звичай­ної господарської діяльності;

- перебувають у процесі звичайної діяльності установи для подальшого споживання;

- перебувають у формі сировини чи допоміжних матеріалів для використання у виробництві про­дукції, під час виконання робіт, надання послуг або для досягнення поставленої мети та/або за­доволення потреб установи.

При цьому жодного слова про строки очікува­ної експлуатації запасів.

Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для провадження діяльності й отриманням грошових коштів від продажу ви­робленої з них продукції (робіт, послуг) або їх споживанням чи безоплатним розподілом (переданням) для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб установи.

Оцінка запасів: що змінилося

Положення № 947 привнесло доволі багато оновлених норм щодо оцінки запасів із метою відображення їх у бухгалтерському обліку.

Якщо раніше запаси установ, у т.ч. одержані та передані безоплатно, оцінювалися за балан­совою вартістю (яку ототожнювали з первісною, справедливою та відновлювальною), то тепер оприбуткування здійснюють за первісною вар­тістю, порядок визначення якої залежить від способу отримання бюджетною установою запа­сів (придбання, виготовлення, обмін, безоплатне надходження тощо).

Визначення первісної вартості запасів для оприбуткування

Як надійшли запаси  Як визначити первісну вартість  Особливості визначення оцінки запасів 
Придбання за плату  сума, сплачена постачальнику (продавцю)  не враховуються витрати з наймання транспорту, податки та збори, інші послуги й інші видатки, які сплачуються під час придбання 
Виготовлення власними силами установи  виробнича собівартість  поняття «виробнича собівартість» не визначено* 
Отримання в резуль­таті обміну на інші запаси  балансова вартість переданих запасів  якщо балансова вартість переданих запасів суттєво відрізняється від їх справедливої вартості, то пер­вісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість на дату оприбуткування 
Отримання безоплат­но у випадках, передбачених законодав­ством, від суб'єктів господарювання**  балансова вартість, за якою за­паси обліковувались у сторо­ни, що їх передала на підставі первинних документів, у яких зазначено вартість придбання (виробництва) цих запасів  якщо вартість таких запасів неможливо визначити за первинними документами або обліковими регі­страми й іншими документами, або балансова вар­тість переданих запасів суттєво відрізняється ву їх справедливої вартості, то первісною вартістк отриманих запасів є їх справедлива вартість на дату оприбуткування 
У всіх випадках (крім придбання за пла­ту), якщо на момент оприбуткування неможливо достовірно визначити вартість  справедлива вартість із подаль­шим коригуванням до первіс­ної вартості  первісну вартість визначають відповідно до п. 2 р. II Положення № 947 
* Таке поняття прописане лише в п. 1 р. IV Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному сектор 135 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568. До неї включають: прямі матеріальні витрати; прям витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються суб 'єктами державног сектора за погодженням із міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади в межах компетенції відповідно до їх галузевих особливостей (п. 1 р. IV НП(С)БО 135 «Витрати»). Тому зараз статті калькулювання виробничої собівартості варт визначати в наказі про облікову політику бюджетної установи.
** Серед них: гуманітарна допомога, дарунок, безповоротна допомога. 

Номенклатурні номери: як присвоювати

Стосовно цього Положення № 947 не дає жод­них указівок. Проте можна зберегти раніше ді­ючий порядок. Але це варто зафіксувати в на­казі про облікову політику бюджетної установи.

Як списувати МШП

Тут маємо суттєві зміни, які дуже хвилюють бухгалтерів бюджетних установ. Адже раніше зазвичай бюджетні установи вводили субрахун­ки другого рівня - для малоцінних і швидкозно­шуваних предметів (далі - МШП), які перебу­вають на складі та ті, що передано до експлуа­тації. А списували вже після того, як вони стали непридатними. Наразі ж Положення № 947 про­понує відразу під час передання в експлуатацію списувати на зменшення фонду в МШП (раніше зазначена норма діяла лише для тих МШП, вар­тість яких не перевищувала грн (включно) за одиницю (комплект)). Однак такі предмети (крім тих, що виготовлені з пластмаси, картону та па­перу) і надалі на час їх експлуатації зберігаються в матеріально відповідальних осіб й облікову­ються в кількісному вираженні.

Порядок відображення в обліку операцій МШП прописано в п.п. 9 та 10 Положення з обліку запасів та п.п.2.10-2.16 Типової кореспої денції субрахунків бухгалтерського обліку дл відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями бюджетних установ, затвердженої наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611 (далі - Типова кореспонденція субрахунків).

До того ж у складі МШП тепер не виділен сценічно-постановочних засобів (раніше до ни включали такі предмети вартістю до гривень за одиницю (комплект)).

Облік списання запасів (крім МШП)

Запаси перестають визнавати активами (списують із балансу) у разі їх вибуття внаслідої продажу, списання, безоплатного переданн: нестачі, остаточного псування чи інших причи невідповідності критеріям визнання активом.

Залежно від того, яким чином запаси вибувають з установи, по-різному визнаватимуться витрати від їх списання, а саме:

- якщо продано запаси, придбані в поточном році, - балансову вартість таких запасів відносять на витрати того періоду, у якому нарахову­вався пов'язаний із ними дохід;

- у разі коли розподілено, передано чи списано запаси у випадках, не пов'язаних з отриман­ням доходу, придбаних у поточному році (за винятком внутрівідомчого безоплатного пе-редання), - балансову вартість таких запасів відносять на витрати в періоді їх вибуття;

- якщо списано запаси, придбані (виготовлені) у минулих роках (незалежно від способу їх ви­буття), - балансову вартість таких запасів від­носять на результати виконання кошторису;

- якщо використано запаси для створення ін­ших активів власними силами установи - ви­знають витратами на створення цього активу;

- якщо частково списано вартість запасів і всі втрати запасів, придбаних у поточному році, - визнають як витрати того періоду, у якому від­бувається часткове списання вартості чи вияв­лені втрати.

Щоправда, не зовсім зрозуміло, що які опера­ції належать до часткового списання запасів.

Внутрівідомче безоплатне передання: як списувати запаси

Списувати використані запаси (крім МШП), отримані безоплатно в межах органу, уповно­важеного управляти об'єктами державної (комунальної) власності, у бухгалтерському об­ліку слід як зменшення балансової вартості цих запасів і зобов'язань за розрахунками з їх внутрішнього переміщення (внутрівідомчо­го безоплатного передання). Розглянемо бух­галтерський облік списання запасів, переданих (отриманих) у порядку внутрішньовідомчого пе­редання на умовному прикладі (див. таблицю 2).

Списання отриманих (переданих) запасів
під час внутрівідомчого безоплатного передання

№  Зміст господарської операції  Кореспонденція субрахунків  Сума, грн 
дт  кт 
І  Медичний заклад отримав медикаменти від іншої бюджетної установи на суму 5300 грн 
Оприбутковано запаси за операціями з внутрівідомчо­го передання запасів  233  683,684  5300,00 
Списано використані запаси  683, 684  233  5300,00 
II  Бюджетна установи передала медикаменти на суму 5300 грн 
Відображено вартість безоплатно переданих запасів  683,684  233  5300,00 
Відображено вартість використаних запасів на підста­ві акта списання*, отриманого від установи, що їх ви­користала  801,802, 813  683, 684  5300,00 
* Під час списання використаних запасів (крім МШП), отриманих безоплатно в межах уповноваженого органу, один примірник акта списання надсилають установі, що передача ці запаси (абз. 3 п. 10 р. V Положення № 947). 
III  Від однієї бюджетної установи до іншої в порядку внутрівідомчого безоплатного передання передано МШП на суму 3000 грн 
Списано МШП, що передані в межах уповноваженого органу (установою, що передає)  411  221,222  3000,00 
Безоплатно отримано МШП, що надійшли в межах уповноваженого органу (установою, що отримує)  221, 222  411  3000,00 

Типові форми документів і регістрів для обліку запасів

У Положенні № 947 нічого не прописали про документальне оформлення руху запасів в установі. Однак лишаються чинними нині, а отже, можуть застосовуватися й надалі фор­ми документів, затверджені наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130 та наказом Мінстату від 21.06.1996 р. № 193. За потре­би бюджетна установа може розроблювати й затверджувати власні форми облікових доку­ментів.