Донор в організації:
виплати та пільги

Донорство - почесна місія людини в усі часи. Донори - люди, які своєю кров'ю, в прямому сенсі цього слова, рятують життя інших людей. Практично в будь-якій організації є працівники, які хоч раз, але здавали кров для порятунку близьких, колег або просто так... Зі статті ви дізнаєтеся про пільги, якими можуть користуватися працівники-донори за місцем своєї роботи.

Пільги для донорів

Статус донора

Головним нормативним документом, який визначає пільги та гарантії донорам, є Закон про донорство.

Донорство крові та її компонентів - це добровільний акт волевиявлення людини, який полягає удаванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання в наукових дослідженнях (частина перша ст. 2 Закону про донорство).

Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України старший 18 років, який пройшов медичне обстеження і не має протипоказань, визначених МОЗ (частина друга ст. 2 Закону про донорство).

Брати кров та (або) її компоненти у донора будуть тільки за умови, що здоров'ю донора не буде завдано шкоди.

Донорський статус підтверджує посвідчення донора крові та (або) її компонентів. Його форма та порядок видачі затверджені постановою КМУ від 15.12.1997 р. N 1407. Донор отримає посвідчення у спеціалізованій установі переливання крові, яке видадуть не раніше ніж через 6 місяців після першої здачі крові та (або) її компонентів і повторного медичного обстеження (після проведення аналізу крові або її компонентів на наявність інфекцій). Якщо будуть виявлені інфекції, така людина не може бути донором і посвідчення їй не видадуть.

Донори, які багато разів здали кров та (або) її компоненти, можуть отримати статус Почесного донора. Щоб отримати такий статус, потрібно безоплатно здати кров в кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз. Почесні донори отримують посвідчення і нагрудний знак "Почесний донор України". Вони мають свої особливі пільги, перелічені у ст. 13 Закону про донорство.

Якщо донор принесе посвідчення донора і тим самим повідомить вас про свій статус, ви, як його роботодавець, повинні надавати всі пільги, які для нього передбачені законодавством. Якщо працівник не принесе такий документ, то зрозуміло, що у вас немає підстав надавати йому донорські пільги. Радимо залишити копію посвідчення донора у себе.

Пільки донорам

Далі на рис. 1 перерахуємо пільги, на які має право донор за місцем своєї роботи та від інших підприємств і організацій.

Рисунок 1. Пільги донорам за місцем роботи та від інших організацій

З Рисунком 1 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Відповідальність посадових осіб
за місцем роботи

Якщо за місцем роботи донору не надаватимуть належні йому пільги, це може бути розцінено як порушення трудового законодавства. А за це перевіряючі з інспекції з праці можуть притягнути до адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності - штраф від 510 до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КпАП).

І ще може бути накладена дисциплінарна відповідальність: догана та звільнення (ст. 20 Закону про донорство). Для цих цілей включаються в роботу ст. 147-152 КЗпП.

Оформляєте документально

Для того щоб установі донорство не порушило нормальний хід діяльності, частиною першою ст. 14 Закону про донорство передбачено, що працівник завчасно попереджає про свій намір давати кров (її компоненти). Працівник зобов'язаний написати заяву на ім'я адміністрації за місцем роботи чи навчання або командування військової частини, де він проходить службу, про свій намір пройти обстеження і здати кров та (або) її компоненти. Строк для подання заяви - не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед здаванням крові та (або) її компонентів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У cт. 14 не уточнено, що йдеться про три робочих дні, А тому строк потрібно визначати в календарним днях (ч.2 ст. 252 ЦКУ).

Таким чином, між днем, коли працівник напише заяву, і днем обстеження (здачі) повинно пройти З календарних дні і при цьому день написання заяви в ці 3 дні не враховується.

Приклад 1. День медобстеження - 21.03.2014 p., останній день, коли працівник повинен написати заяву, - 17 число (20,19 і 18 березня = 3 дні).

Приклад 2. День медобстеження - 18.03.2014 р. і (вівторок), останній день, коли працівник повинен написати заяву,- 14 березня (п'ятниця) (17,16 і 15 березня = 3 дні). При цьому, незважаючи на те що 15 і 16 березня - вихідні, їх враховують при застосуванні цієї норми.

Рисунок 2. Пільги почесного донора

З Рисунком 2 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Цей термін може бути порушений в таких випадках:

- працівник перебуває у відпустці;

- працівник перебуває у відрядженні;

- кров терміново знадобилася для надання невідкладної медичної допомоги хворому;

- у випадках, передбачених частиною першою ст. 19 3акону про донорство (стихійне лихо, аварії та катастрофи, епідемії, епізоотії та інші надзвичайні ситуації на всій території України або в окремих її місцевостях).

У заяві працівник повинен визначити додатковий день відпочинку, передбачений частинами другою та третьою ст. 9 або частинами третьою та четвертою cт. 11 Закону про донорство (додатковий день відпочинку після дня здачі та інший день відпочинку, якщо в день здавання крові працював). Приклад складання такої заяви наведено на рис. 3.

Рисунок 3. Приклад складання працівником заяви

З Рисунком 3 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Заява є підставою для того, щоб донора безперешкодно відпустили з місця роботи, служби або навчання (cт. 6 Закону про донорство). У той же час роботодавець може і не відпустити працівника, але тільки у випадку, коли відсутність донора на його робочому місці або місці служби у ці дні може призвести до:

- загрози життю або здоров'ю людей;

- невиконанню завдань, пов'язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку;

- суттєвої матеріальної шкоди чи інших тяжких наслідків.

Щоб уникнути спорів між працівником-донором і роботодавцем радимо дозвіл або заборону роботодавцю оформити письмово у вигляді наказу (розпорядження).

Рисунок 4. Приклад складання наказу
про звільнення донора від роботи

З Рисунком 4 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо працівник забув повідомити свою адміністрацію і не написав відповідну заяву, погодження з роботодавцем дня для обстеження (давання) крові не сталося. Тому працівникові потрібно надати тільки один додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку (листи Мінпраці від 06.04.2011 р. N 76/13/133-11 та від 02.04.2010 р. N 90/13/116-10). А от сам день медобстеження і здавання крові не оплачується, замість нього інший оплачуваний день відпочинку також не надається. Ось чому працівник повинен вчасно повідомити свого роботодавця, подавши заяву за 3 календарних дні.

Працівник (студент, учень, військовослужбовець) повинен підтвердити, що він дійсно проходив медобстеження і здавав кров (її компоненти). Для цього йому буде потрібно отримати в медзакладі довідку (затверджену наказом МОЗ від 07.07.2003 р. N 301):

- форма N 436/о "Довідка щодо обстеження донора" - якщо після проходження медичного обстеження або з технічних причин процедура здачі крові не відбулася;

- форма N 435/о "Довідка щодо надання донорам пільг" - підтверджує здачу донором крові або її компонентів.

Ці документи і є підставою для отримання пільг (абзац шостий ст. 9 Закону про донорство).

Довідку (копію) потрібно подати за місцем роботи. Якщо працівник був тільки обстежений, але кров так і не здавав (приніс тільки форму N 436/о), то йому не належить додатковий день відпочинку. У частині другій cт. 9 Закону про донорство зазначено, що такий відпочинок надається "після кожного дня давання крові та (або) її компонентів". Про медобстеження тут нічого не йдеться. Тому в такій ситуації працівник звільняється від роботи тільки в день медобстеження, а в передбачуваний додатковий день відпочинку йому доведеться вийти на роботу. Якщо не вийде- для працівника це буде прогул.

Тому, навіть якщо раніше було видано наказ про надання додаткового дня відпочинку, працівник повинен розуміти, що, якщо кров він не здасть, він не має права на додатковий день відпочинку. А тому зобов'язаний вийти на роботу. І, звичайно ж, чисто по-людськи, було б добре, якби про ці обставини він повідомив свого безпосереднього керівника в день медобстеження.

У Табелі обліку використання робочого часу (типова форма N 5-П) дні звільнення від роботи помічаєте літерним позначенням "ІН" і цифровим "22".

Звільнення від роботи

У які дні працівник не працює?

Працівник, який є або бажає стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності в день (частина перша ст. 124 КЗпП і частина перша ст. 9 Закону про донорство):

- давання крові та (або) її компонентів;

- медичного обстеження.

Донорів студентів ВНЗ та учнів ПТУ в такі дні потрібно звільнити від навчання.

У більшості випадків день медичного обстеження і давання збігаються, тому працівника звільняють на один день. Якщо ж день обстеження та день здавання - різні дні, то працівника звільняють від роботи на обидва ці дні.

У такі дні працівникові необхідно зберегти середній заробіток (як його розрахувати, читайте в розділі "Зберігаєте середній заробіток").

Також працівникові потрібно надати додатковий день відпочинку після кожного дня здачі крові та (або) її компонентів. Цей день ви надаєте і тоді, коли працівник здає кров у вихідні, святкові та неробочі дні. На бажання працівника цей день приєднується до щорічної відпустки. Також працівник може використовувати такий день в будь який інший час протягом року після дня здачі крові або її компонентів (частина друга ст. 9 Закону про донорство).

Про те, як працівник планує використовувати додатковий день відпочинку, він повинен вказати в заяві. Таку заяву в загальному випадку працівник повинен написати не пізніше ніж за три дні до дня медобстеження (див. розділ "Оформляєте документально").

Приклад 3. Працівник 17.03.2014 р. написав заяву, в якій повідомив про свій намір пройти медичне обстеження і здати кров 24 березня. Додатковий день відпочинку він планує взяти 25 березня (у нього п'ятиденний робочий тиждень з вихідними днями у суботу та неділю).

У цьому випадку ви звільняєте працівника від роботи і оплачуєте за середнім заробітком як 24 березня (це день обстеження і давання крові), так і 25 березня (це додатковий день відпочинку, наданий після дня здачі крові).

Працівник працює в день давання крові

Донор може в день давання крові працювати. Це допускає частина третя ст. 9 Закону про донорство. У цьому випадку працівникові на його бажання надається інший день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. Тому працівник відпочиватиме два дні і при цьому за ним зберігається середній заробіток (лист Мінпраці від 02.04.2010 р. N 90/13/116-10):

- перший день відпочинку - інший день за день здачі крові, коли працівник замість звільнення працював (передбачений частиною першою ст. 9 Закону про донорство);

- другий день- додатковий день відпочинку (передбачений частиною другою ст. 9 Закону про донорство).

Приклад 4. Візьмемо за основу приклад 3 і припустимо. Що працівник 24 березня працює.

У такому разі йому потрібно надати два дні відпочинку:

25 березня - за день здачі крові 24 березня, коли працівник замість звільнення працював;

26 березня - додатковий день відпочинку. Безумовно, для здоров'я працівника-донора в день давання крові краще відпочивати.

Нюанси є при змінній роботі. Мінпраці роз'яснювало особливості надання іншого дня у своїх листах від 06.04.2011 р. N 76/13/133-11 та від 02.04.2010 р. N 90/13/116-10. Наведемо їх в табл. 1.

Таблиця 1. Відпочинок донора при змінній роботі

Працівник здає кров у свій вихідний день

Цей день йому не оплачуєте за середнім заробітком. У цьому випадку працівник має право тільки на один додатковий день відпочинку зі збереженням середнього заробітку. Цей день на його бажання може бути приєднаний до щорічної відпустки або використаний в інший час протягом року після дня здачі крові (листи Мінпраці від 06.04.2011 р. N 76/13/133-11 та від 21.09.2007 р. N 303/13/116-07).

Приклад 5. Працівник 17.03.2014 р. написав заяву, в якій повідомив адміністрацію про те, що планує пройти медичне обстеження і здати кров 22 березня. У заяві він вказав, що додатковий день відпочинку він планує використати 24 березня.

У такому разі працівника звільняєте від роботи і оплачуєте за середнім заробітком тільки 24 березня як додатковий день відпочинку, наданий після здачі крові. А ось 22 березня, як день обстеження і давання крові, йому не оплачуєте, оскільки цей день для працівника вихідний.

Так само надається тільки додатковий день відпочинку, якщо працівник здає кров в період навчальної (творчої) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, соціальної відпустки.

Працівник здає кров в період відпустки

Донор також може здавати кров у період своєї відпустки. У цьому випадку його відпустку потрібно продовжити на кількість днів, у тому числі на додатковий день відпочинку. Своєчасно продовжити відпустку ви зможете, якщо працівник завчасно (тобто до закінчення відпустки) повідомить у формі заяви про здачу крові та про своє бажання продовжити відпустку. Інакше у вас не буде підстав, щоб видати наказ (розпорядження) про продовження відпустки.

Особливість: продовжені дні відпустки ви оплачуєте за середньою заробітною платою, розрахованою виходячи з виплат за останні 2 місяці. І в цьому випадку не берете до уваги середній заробіток, розрахований для оплати днів відпустки (виходячи з 12 місяців). Детальніше про це читайте далі в розділі "Зберігаєте середній заробіток".

Приклад 6. Працівник перебуває у відпустці до і 26.03.2014 р. У березні приніс адміністрації документи про донорство (дата здачі крові 24 березня) і заяву з проханням продовжити відпустку на два дні (день здачі крові та додатковий день відпочинку).

У цій ситуації на два дні ви продовжуєте працівникові відпустку, а саме на 27 і 28 березня. При цьому 24 і 25 березня ви вважаєте днями відпустки і оплачуєте такі дні за середнім заробітком як для відпустки виходячи з виплат за 12 місяців. А 27 і 28 березня оплачуєте за середнім заробітком як за дні донорства виходячи з виплат за останні 2 місяці.

Зберігаєте середній заробіток

Середній заробіток для оплати днів проходження медогляду, здачі крові (компонентів) і додаткового дня відпочинку розраховуєте згідно з п.п. "і" п. 1 Порядку N 100. У розрахунок берете виплати за останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (абзац третій п. 2 Порядку N 100). У випадку з донорами такими подіями будуть день:

- проходження медичного обстеження;

- здачі крові;

- додаткового відпочинку.

Для розрахунку середньої зарплати (З_сер) можна використовувати таку формулу:

З_сер=3П : К_{рд(год)'}

де ЗП- нарахований працівникові заробіток, який бере участь у розрахунку середньої зарплати (п. 3 Порядку N 100). Виплати, перелічені в п. 4 Порядку N 100, не включаємо до розрахунку;

К_рд(год)- кількість фактично відпрацьованих робочих днів (а в окремих випадках, якщо розраховується середньогодинна заробітна плата, - годин) у розрахунковому періоді.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо працівник додатковий день відпочинку вирішив приєднати до відпустки і він припадає на інший день, ніж день обстеження і давання крові, то в цьому випадку для оплати дня, який переносите, розраховуєте нову середню зарплату (див. останню ситуацію в табл. 2).

А якщо день обстеження, давання крові та додатковий день відпочинку йдуть безперервно і при цьому припадають на різні місяці, то всі дні оплачуєте за одним розміром середньої зарплати. Прикладом такої ситуації може бути ситуація, коли працівник давав кров 30 червня 2014 року, а відпочивав 1 липня. У цьому випадку середній заробіток для оплати 30 червня та 1 липня розраховуєте виходячи з виплат за квітень - травень 2014 року.

Далі в табл. 2 покажемо порядок розрахунку середнього заробітку.

Таблиця 2. Порядок розрахунку середнього
заробітку для оплати днів донорства

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! При змінній роботі день медобстеження, здачі крові та додатковий день відпочинку оплачуєте за середнім заробітком виходячи з тривалості зміни. Такі висновки можна зробити з листа Мінпраці від 06.04.2011 р. N 76/13/133-11. Тому середній заробіток нараховуємо за стільки годин, скільки працівник повинен відпрацювати за графіком роботи в день медобстеження, здачі крові і в додатковий день відпочинку.

Оподаткування донорських виплат

Єдиний внесок

Середній заробіток, який отримає працівник-донор, виплачується за рахунок коштів роботодавця та належить до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції N 5). Тому ці суми згідно з п.1ч.1 ст. 7 Закону N 2464 є базою для справляння єдиного внеску разом з іншою нарахованою зарплатою як "зверху" в частині нарахувань, так і "знизу" в частині утримань. У формі N Д4 донорську середню зарплату відображаєте в одному рядку з іншими зарплатними нарахуваннями.

ПДФО

Для ПДФО ці виплати також вважаються зарплатою. І тому разом з нарахованою зарплатою враховуються при визначенні права на ПСП та обкладаються ПДФО за ставкою 15% (17%). При цьому об'єкт оподаткування зменшується на утриманий єдиний внесок (3,6% або 6,1%).

У формі N 1ДФ донорську середню зарплату відображаєте з ознакою доходу "101".

Витрати

Середній заробіток за дні донорства здійснюється за рахунок коштів установи, де працює донор. КЕКВ - 2111.

Головні тези

- Працівники-донори мають право на звільнення від роботи в день медобстеження і здавання крові. Після здачі крові вони отримають додатковий день відпочинку.

- Для того щоб працівника-донора відпустили з роботи, він повинен написати заяву за 3 календарних дні до дня медобстеження. В іншому випадку працівник отримає тільки додатковий день відпочинку (за умови, що кров була здана).

- За дні медобстеження, здавання крові та відпочинку працівнику зберігається середній заробіток. Для цього розраховуєте середньоденну (середньогодинну) зарплату згідно з Порядком N 100. У розрахунок берете виплати за останні 2 місяці.

- Середню зарплату за дні медобстеження, здавання крові та відпочинку для єдиного внеску та ПДФО вважаєте зарплатою. Тому оподатковувати її потрібно за зарплатними правилами. КЕКВ - 2111.

Використані документи

КЗпП - Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

ЦКУ - Цивільний кодекс України від 16.01.2003 p. 435-IV.

КпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. N 8073-Х.

Закон про донорство - Закон України "Про донорство крові та її компонентів" від 23.06.1995 р. N 239/95-ВР.

Закон N 2464 - Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 p. N 2464-VI.

Інструкція N 5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. N 5.

Порядок N 100 - Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. N 100.

Порядок N 1821 - Порядок оплати давання донорами крові та (або) її компонентів, затверджений постановою КМУ від 27.12.2006 р. N 1821.

Алла Головко,
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"