Нюанси подання фінансової звітності за 2013 рік

Результати ведення бухгалтерського обліку суб'єктами господарювання - юридичними особами щорічно узагальнюються у формах фінансової звітності, які вони повинні подавати відповідним користувачам фінансової звітності.

Актуальність теми, пов'язаної з поданням річної фінансової звітності, очевидна і полягає в тому, що нормативно-правовими актами систематично змінюються як самі форми фінансової звітності (їх компоненти), так й інстанції, до яких вона повинна подаватися, а також строки подання.

В Україні немає єдиного порядку подання фінансової звітності усіма суб'єктами господарювання, тому як перелік форм фінансово звітності, так і її потенційн користувачі істотно розрізняються залежно від статусу (категорії) суб'єкта господарювання.

Загальновстановленим звітним періодом для складання фінансової звітност є календарний рік. Інш періоди вважаються проміжними (ст. 13 Закону про бухоблік).

Річна фінансова звітністі є системою узагальненим показників, що подаються у відповідним чином затверджених формах, як: характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання за минулий звітний період 2013 рік видався "врожайним" на зміни, що сталися з формами фінансової звітності, а також строками її подання.

Так, 19 березня 2013 року набрало чинності НП(С)БО 1, яким затверджені нові форми фінансової звітності і визначені цілі, склад та принципи підготовки фінансової звітності, а також вимоги до визнання та розкриття її елементів.

23 серпня 2013 року набрав чинності ще один національний стандарт - НП(С)БО 2, що регулює питання складання консолідованої фінансової звітності.

Також Кабмін України вніс зміни до Порядку N 419, якими, зокрема, продовжив строк подання річної фінансової звітності.

Види фінансової звітності

Залежно від суб'єкта, який подає фінансову звітність, виділимо наступні її різновиди:

- загальна (повна, скорочена та спрощена) - подається усіма юридичними особами, а також представництвами нерезидентів;

- консолідована - крім загальної фінансової звітності, подається юридичними особами, які контролюють дочірні підприємства;

- зведена - крім загальної фінансової звітності про власні господарські операції, така звітність подається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, об'єднаннями підприємств, а також суб'єктами, що здійснюють види діяльності, щодо яких Мінфіном встановлена обов'язковість подання зведеної звітності.

При підготовці, складанні та поданні фінансової звітності підприємство повинно дотримуватися вимог національних та міжнародних стандартів з бухгалтерського обліку, а також Порядку N 419, який визначає не лише суб'єктів подання звітності, звітні періоди, які вона охоплює, але й відповідно склад та строк її подання.

Кому подають фінансову звітність

Коло користувачів фінансової звітності визначене ст. 14 Закону про бухоблік, а також п. 2 Порядку N 419. Так, відповідно до вимог цих документів, підприємства зобов'язані подавати річну фінансову звітність:

- органам, до сфери управління яких вони відносяться:

- трудовим колективам на їх вимогу;

- власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

- органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства. До "інших користувачів" відносяться, зокрема, державна служба статистики та органи Міндоходів.

Крім того, усі підприємства (крім бюджетних установ) зобов'язані за підсумками року подавати (відправляти рекомендованим листом) фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік).

Нюанси подання фінансової звітності до служби статистики

Обов'язкове подання фінансової звітності до служби статистики передбачено ст. 18 Закону про держстатистику і п. 2 Порядку N 419. Разом з фінансовою звітністю може подаватися довідка про згоду на подання органам державної влади даних з фінансової звітності підприємства¹. У випадку відсутності такої згоди вказана довідка до служби статистики не подається (абзац 10 п. 2 Порядку N 419).

Отже, у разі відсутності згоди з боку підприємства, органи статистики не задовольнятимуть запити органів виконавчої влади, і останні отримають можливість поспілкуватися з потрібними їм суб'єктами господарювання безпосередньо.

Підприємства зобов'язані подавати до служби статистики фінансову звітність у загальному порядку згідно зі встановленими строками, незалежно від того, чи здійснювалася підприємством у звітному періоді діяльність або ні.

Для юридичних осіб - неприбуткових організацій не передбачені виключення в частині складу фінансової звітності і порядку її подання. Тому такі суб'єкти повинні подавати до служби статистики фінансову звітність, складену за формами, затвердженими Мінфіном України, у загальному порядку

Нюанси подання фінансової звітності до органів Міндоходів

Підприємства - платники податку на прибуток подають фінансову звітність до органів Міндоходів разом з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємства в порядку, передбаченому для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства (п. 46.2 п. 46 гл. 2 розд. II ПК України і п. 2 Порядку N 419).

Звітний період, за який подається фінансова звітність

Звітним періодом при складанні фінансової звітності є календарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік).

Крім того, усі підприємства (за винятком платників податку на прибуток за нульовою ставкою²) зобов'язані подавати проміжну фінансову звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. її подають щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року.

Для новостворених підприємств передбачений інший звітний період. У них перший звітний період може бути менше 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону про бухоблік).

Отже, підприємства, які були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2013 року, річну фінансову звітність за цей період можуть не складати. Перший річний звітний період для них буде з дати реєстрації по 31 грудня 2014 року.

Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведену фінансову звітність з усіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства.

Строки подання річної фінансової звітності

З 1 січня 2014 року, згідно з п. 5 Порядку N 419, граничний строк подання річної фінансової звітності перенесений з 9 на 28 лютого. Якщо граничний строк подання фінансової звітності припадає на неробочий день, то такий строк переноситься на перший після вихідного робочий день (п. 10 Порядку N 419).

Консолідована фінансова звітність подається власникам (засновникам) у визначені ними строки, але не пізніше 15 квітня року (п. 11 Порядку N 419), наступного за звітним. Також не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним, подається зведена фінансова звітність (п. 8 Порядку N 419).

Державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи річна фінансова звітність (у складі Балансу та Звіту про фінансові результати) подається не пізніше 1 червня року, наступного за звітним (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік).

Датою подання фінансової звітності вважається день її фактичної передачі за призначенням. Якщо фінансова звітність відправляється поштою, то датою її подання вважається дата отримання адресатом, вказана на штемпелі підприємства зв'язку, яке обслуговує адресата (п. 4 Порядку N 419).

Спеціальні строки для подання фінансової
звітності до органів Міндоходів України

Квартальна або річна фінансова звітність подається підприємствами контролюючим органам в строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств (абзац 2 п. 5 Порядку N 419).

Для податку на прибуток базовим податковим (звітним) періодом є квартал, тому за загальним правилом, податкова декларація з податку на прибуток підприємства повинна складатися наростаючим підсумком і подаватися впродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Така вимога виходить з п. 49.18 і п. 49.19 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України.

Проте у зв'язку з переходом з 2013 року на річний звітний період з податку на прибуток змінився строк подання річної декларації з цього податку для переважного числа платників податку на прибуток. Відповідно до пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України податкову декларацію з податку на прибуток підприємства необхідно подавати впродовж 60 календарних днів, наступних за звітним (податковим) роком.

У ПК України міститься вимога не про подання фінансової звітності як такої, а прив'язана вона безпосередньо до податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Отже, якщо платник податку на прибуток подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємства щокварталу, то в цьому випадку він зобов'язаний подавати і фінансову звітність не раз на рік, а щокварталу і в строки, передбачені для квартального періоду, тобто впродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Якщо ж платником податку на прибуток подається податкова декларація з податку на прибуток підприємства щорічно, то в цьому випадку платник податків зобов'язаний подавати і фінансову звітність раз на рік і в строки, передбачені для річного періоду, тобто впродовж 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Граничний строк подання податкової декларації податку на прибуток підприємства і фінансової звітності за 2013 рік (1 березня 2014 року) припадає на вихідний день (суботу). У зв'язку з цим згідно з п. 49.20 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України граничний строк подання декларації і фінансової звітності переноситься на робочий день (тобто, на 3 березня 2014 року - понеділок), наступного за вихідними.

Обсяг річної фінансової звітності

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік і п. 1 розд. II НП(С)БО 1, фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітів.

Таким чином, до складу річної фінансової звітності включаються безпосередньо наступні форми звітності:

- форма N І "Баланс (Звіт про фінансове положення)" (для консолідованої фінансової звітності - форма N 1-к);

- форма N 2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)" (для консолідованої фінансової звітності - форма N 2-к);

- форма N 3 "Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)" або форма N 3-н "Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)" (для консолідованої фінансової звітності - форма N 3-к або N 3-кн),

- форма N 4 "Звіт про власний капітал" (для консолідованої фінансової звітності - форма N 4-к);

- форма N 5 "Примітки до річної фінансової звітності";

- форма N 6 "Додаток до Приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами";

- Податкові різниці (Додаток до Положення N 27).

Таким чином, суб'єктами великого та середнього підприємництва подається повний (розширений) перелік форм річної звітності.

А ось суб'єкти малого підприємництва і представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності подають річну фінансову звітність за скороченою формою, до складу якої входять (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1):

- форма N 1-м "Баланс";

- форма N 2-м "Звіт про фінансові результати".

Юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеними п.154.6 ст. 154 розд. III ПК України, зобов'язані. згідно з ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік, складати і подавати до відповідних органів фінансову звітність (спрощену), передбачену для суб'єктів малого підприємництва, один раз на рік в наступному обсязі:

- форму N 1-мс "Баланс";

- форму N 2-мс "Звіт про фінансові результати".

До суб'єктів великого підприємництва відносяться юридичні особи, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 чоловік і річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ (ч. 3 ст. 55 ГК України).

До суб'єктів малого підприємництва відносяться суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 чоловік і річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн евро, визначену за середньорічним курсом НБУ (ч. 3 ст. 55 ГК України).

Інші підприємства визнаються суб'єктами середнього підприємництва.

Платники єдиного податку і фіксованого сільськогосподарського податку фінансову звітність до органу Міндоходів не подають.

Також відзначимо, що платник податків має право подати фінансову звітність в електронній формі, У разі подання платником податків фінансової звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку йому відправлятимуться квитанції: перша та друга. Інформацію пре оновлені версії форм фінансової звітності можна знайти на офіційному веб-сайті Міндоходів (www.minrd.gov иа) у рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/ Реєстр електронних форм податкових документів.

Відображення у фінансовій звітності
тимчасових та постійних податкових різниць

Інформація про податкові різниці розкривається у фінансовій звітності (у примітках до фінансової звітності) за оновленою формою, наведеною в додатку до Положення N 27, яке визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про податкові різниці та її розкриття у фінансовій звітності.

Податкові різниці обчислюються відносно чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), хоча спочатку у 2013 році планувалося розкривати інформацію про податкові різниці в розділах IV та V Звіту про фінансові результати (форма N 2).

Проте, після набрання чинності НП(С)БО 1, форма Звіту про фінансові результати (форма N 2) з доповненими розділами IV та V так і не набрала чинності.

Отже, подають інформацію про податкові різниці у складі фінансової звітності за 2013 рік суб'єкти господарювання за формою, наведеною в таблицях як додаток до Положення N 27.

Відзначимо, що призначення обчислених тимчасових податкових різниць в Положенні N 27 кардинально відрізняється від норм П(С)БО 17. Тому визначення, надане тимчасовим податковим різницям, що підлягає відніманню або оподаткуванню, у П(С)БО 17, не вписується з механізмом заповнення таблиць в Положенні N 27.

У Положенні N 27 відправна точка - фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (тобто обліковий прибуток), який згодом коригується на постійні та тимчасові податкові різниці.

У П(С)БО 17, навпаки, за основу береться податковий прибуток (збиток) і коригується на тимчасові або постійні податкові різниці. А якщо бути точнішим, то коригується поточний податок на прибуток на суму відстрочених податкових активів (ВПА) або відстрочених податкових зобов'язань (ВПЗ).

Саме тому поняття "Тимчасові податкові різниці, що підлягають відніманню", і "тимчасові податкові різниці, що підлягають оподаткуванню", по-різному трактуються при заповненні таблиць Положення N 27 та обчисленні ВПА та ВПЗ.

Тобто одні і ті ж тимчасові податкові різниці як би міняються місцями, тому бухгалтерам необхідно розуміти суть самих різниць, а не те, як їх називають - ті, що підлягають оподаткуванню або ж відніманню.

Згідно зі змінами, внесеними Законом N 657 до ПК України, з 01.01.2014 р. у складі фінансової звітності платник податків має право вказувати тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Мінфіном (п. 46.2 ст. 46 гл. 2 розд. II ПК України). До вказаної дати платників податку на прибуток зобов'язували приводити у фінансовій звітності, що подається до контролюючих органів, тимчасові та постійні податкові різниці.

Порядок складання фінансової звітності

Інформація, наведена у фінансовій звітності, базується виключно на даних бухгалтерського обліку і має бути тотожна даним аналітичного та синтетичного обліку. При складанні фінансової звітності слід дотримуватися принципів та правил її підготовки, передбачених чинними нормативно-правовими актами.

Згідно з основними правилами великі та середні суб'єкти підприємництва заповнюють форми фінансової звітності в тисячах гривень без десяткових знаків і тільки грошові показники розділу IV "Розрахунок показників прибутковості акцій" Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний доход) за формою N 2 відображають в гривнях з копійками.

Фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва (форми N 1-м та N 2-м, а також N 1-мс і N 2-мс), на підставі п. 1 розд. І П(С)БО 25, складається в тисячах гривень з одним десятковим знаком

Як і раніше, підприємства що застосовують, П(С)БО 25, не здійснюють розрахунок ВЛА або ВПЗ. Хоча після внесення численних змін до вказаного стандарту прямо про це не сказано, але зробити такий висновок дозволяють положення п. 2.20 розд. II П(С)БО 25, п. 55 Методичних рекомендацій N 476. До того не, і в самих формах звітності відповідні рядки відсутні.

При складанні Фінансової звітності не допускається згортання статей активів та зобов'язань, доходів та витрат, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО або МСФО (п. 3 розд. IV НП(С)БО 1, п. 6 розд. І П(С)БО 25).

При складанні фінансових звітів підприємства можуть визначати склад статей, щодо яких розкривається інформація, а саме - можуть не наводити статті, які передбачені у формах фінансової звітності, затверджених національними стандартами, у випадку якщо відносно них відсутня інформація для розкриття (крім випадків, якщо така інформація була в попередньому звітному періоді).

Крім того, можна додавати статті зі збереженням їх назви та коду рядка з Переліку додаткових статей фінансової звітності, наведеного в додатку 3 до НП(С)БО 1, якщо стаття відповідає наступним критеріям:

- інформація є істотною;

- оцінка статті може бути достовірно визначена.

Істотна інформація - це інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Істотність інформації визначається відповідними національними або міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності і керівником підприємства (п. 3 розд. 1 НП(С)БО 1).

Кількісні критерії та якісні ознаки істотності інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності визначаються керівництвом підприємства, якщо такі критерії не встановлені П(С)БО, іншими нормативно-правовими актами, виходячи з потреб користувачів такої інформації.

Визначення кількісних та якісних критеріїв суттєвості ознак статей фінансової звітності наведено в Методичних рекомендаціях N 635.

Структура форм фінансової звітності істотно змінилася.

У Балансі (Звіті про фінансове положення) (форма N 1) передбачений згрупований порядок відображення інформації щодо запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та їх еквівалентів тощо.

У рядку 1400 Балансу слова "Зареєстрований капітал" замінили словами "Зареєстрований (пайовий) капітал" тощо.

У Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма N 2) вказується чистий дохід (без урахування ПДВ та акцизного податку), введений новий розділ II для відображення інформації із сукупних доходів (чого не було в цій формі раніше).

Під податками та зборами, які віднімаються з доходу (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, маються на увазі непрямі податки та збори, які включаються до ціни продажу, зокрема акцизний податок, ПДВ та ін.

Показники про податок на прибуток, витрати та збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводяться в дужках (п. 5 розд. II НП(С)БО 1).

Сукупний дохід - зміни у власному капіталі впродовж звітного періоду в результаті господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій з власниками).

Інший сукупний дохід - доходи та витрати, які не включені до фінансових результатів підприємства.

З 2013 року введена новація для Звіту про рух грошових коштів, який складатиметься за однією з двох форм, залежно від методу заповнення: прямого чи непрямого

Так, в Звіті про рух грошових коштів, складений за прямим методом (форма N 3), рух грошових коштів в результаті операційної діяльності визначається сумою надходжень від операційної діяльності і сумою витрат на операційну діяльність грошових коштів за даними записів їх руху на рахунках бухгалтерського обліку (п. 4.6 Методичних рекомендацій N 433).

Внутрішні зміни у складі грошових коштів (з каси до банку, з поточного рахунку в банку на депозитний, акредитивний рахунки і навпаки) в цьому Звіті не відображаються

У Звіті про рух грошових коштів, складений за непрямим методом (форма N 3-н), рух грошових коштів в результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування (п. 4.7 Методичних рекомендацій N 433).

Складання Звіту про рух грошових коштів за непрямим методом - простіший спосіб, який в основному ґрунтується на використанні готових даних (показників) з Балансу та Звіту про фінансові результати.

Основна відмінність між формами N 3 та N 3-н полягає в різному підході при заповненні розділу І "Рух коштів в результаті операційної діяльності", а ось розділи II "Рух коштів в результаті інвестиційної діяльності" та III "Рух коштів в результаті фінансової діяльності" обох форм заповнюються в однаковому порядку.

Незалежно від обраного методу заповнення Звіту про рух грошових коштів - він повинен дати відповідь на питання, чому отриманий прибуток (збиток) у звітному році не відповідає приросту (убутку) грошових коштів на рахунках або s касі підприємства.

Отже, говорячи про значення Звіту про рух грошових коштів зазначимо, що прибуток апріорі не може дорівнювати приросту грошових коштів, оскільки, по-перше, прибуток може мати не грошовий, а матеріальний і навіть "дебіторський" прояв, по-друге, прибуток може бути використаний до закінчення звітного періоду як на виплату дивідендів, так і на збільшення немо-нетарних активів: основних засобів, довгострокових інвестицій, виробничих запасів та ін.

Тобто, зміна грошових коштів як показник результатів діяльності підприємства менше схильна до спотворень, ніж величина прибутку, тобто краще, ніж прибуток, свідчить про успішність бізнесу.

Це дійсно так, оскільки "метод нарахувань", який визначає значення прибутку, ґрунтується на відстроченні та оцінці. А ось чисті операційні притоки грошових коштів не лише вказують на остаточні показники прибутковості, але й підкреслюють, що саме грошові кошти, а не чистий дохід повинні використовуватися для виплати позик, заміни та розширення використовуваних виробничих потужностей і для виплати дивідендів.

Співвідношення притоку грошових коштів зі звітним значенням чистого прибутку говорить про "характер прибутку", тому чим ближче значення притоку грошових коштів та прибутку, тим вище його якість. Цей аналіз дозволяє певною мірою запобігти ситуації, коли підприємство з величезними прибутками виявляється нездатним сплатити борги за своїми зобов'язаннями.

Суми надходження та вибуття грошових коштів у зв'язку з реалізацією або придбанням активів у формах N 3 та N 3-н відображаються з урахуванням ПДВ, інших податків та зборів, що входять до складу їх вартості.

Рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін в статтях розділу балансу "Необоротні активи" і статті "Поточні фінансові інвестиції" (п. 4.9 Методичних рекомендацій N 433).

Рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності визначається на основі змін в статтях балансу по розділу "Власний капітал" і статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, в розділах балансу: "Забезпечення майбутніх витрат та платежів", "Довгострокові зобов'язання" та "Поточні зобов'язання" (п. 4.25 Методичних рекомендацій N 433).

Для заповнення Звіту про рух грошових коштів важливо враховувати зміну валютних курсів за залишками грошових коштів. Так, згідно з п. 4.41 Методичних рекомендацій N 433, в статті "Вплив зміни валютних курсів на залишок грошових коштів" відображається сума збільшення або зменшення (наводиться в дужках) залишку грошових коштів в результаті перерахунку іноземної валюти при зміні валютних курсів впродовж звітного періоду.

За допомогою Звіту про власний капітал користувачі фінансової звітності, як і раніше, повинні отримати інформацію про зміни у складі власного капіталу підприємства впродовж звітного періоду.

Крім того, структура Звіту про власний капітал дає можливість відстежити внутрішнє переміщення власного капіталу, наприклад його зміну, пов'язану з розподілом прибутку підприємства.

Форма N 5 "Примітки до річної фінансової звітності" як і раніше визначає мінімальний перелік інформації, що підлягає розкриттю (розшифровці) в примітках до фінансової звітності і не піддалася змінам у 2013 році.

У Додатку до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" (форма N 6) розкривається інформація про доходи, витрати, фінансові результати, активи та зобов'язання звітних сегментів. У 2013 році з цієї форми виключені два рядки: 053 "надзвичайні доходи" та 153 "надзвичайні витрати".

У формах Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва нарешті з'явилося місце для відображення номера телефону, а з шапки форми N 1-м вилучили рядки, в яких потрібно було вказувати, за якими стандартами складається звіт, - за національними чи міжнародними.

Показники річної фінансової звітності повинні підтверджуватися результатами заздалегідь проведеної інвентаризації активів та зобов'язань. Нагадаємо, що обов'язковість інвентаризації перед складанням річної фінансової звітності передбачена ст. 10 Закону про бухоблік та п. 12 Порядку N 419.

Фінансова звітність має бути підписана керівником та бухгалтером підприємства (ч. 1 ст. 11 Закону про бухоблік).

Аудиторський висновок - складова фінансової звітності

Аудиторський висновок є офіційним документом, що підтверджує достовірність фінансової (бухгалтерської) звітності особи, яка аудується, але отримувати його зобов'язані не всі суб'єкти господарювання.

До суб'єктів господарювання, для яких аудиторський висновок з фінансової звітності є обов'язковим, відносяться публічні акціонерні товариства, підприємства-емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств та сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а' також професійні учасники фондового ринку, банки, страховики, інші фінансові установи (ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік).

Таким чином, перераховані суб'єкти господарювання зобов'язані не пізніше чим до 30 квітня року, наступного за звітним, оприлюднити (тобто розмістити на власній веб-сторінці та опублікувати в періодичних або неперіодичних виданнях) річну фінансову та консолідовану звітність разом з аудиторським висновком відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності

За порушення порядку ведення обліку, неподання фінансової звітності КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, що застосовується до посадовців підприємства (таблиця).

Штрафи, передбачені ст. 164-2 КУпАП, мають право накладати органи державного фінансового контролю (ст. 234-1 КУпАП). Складати протоколи про адмшправопорушення Держфінінспекція може тільки відносно підконтрольних їй установ та суб'єктів господарювання.

Думка щодо права органів державної статистики накладати адміністративне стягнення за неподання фінансової звітності викладена в Листі N 16-1-67, в якому, зокрема відзначено, що фінансова звітність, необхідна для проведення державних статистичних спостережень, повинна подаватися на адресу територіальних органів державної статистики, інакше респондент притягується до відповідальності, передбаченої ст. 186-3 КУпАП.

З приводу відповідальності за неподання платниками податку на прибуток фінансової звітності до органів Міндоходів однозначної думки поки немає, оскільки в ПК України така спеціальна відповідальність не передбачена, а п. 120.1 ст. 120 гл. 11 розд. 11 ПК України встановлена відповідальність лише за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків).

На думку фахівців Міндоходів, викладеному в Узагальнюючій консультації N 1046 за таке порушення винні посадовці притягуються до адміністративної відповідальності за ст. 164-2 КУпАП. В той же час КУпАП не передбачає права органів Міндоходів складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності (такі порушення розглядаються тільки органами.

Зразок

Довідка
про згоду надання даних з фінансової
звітності підприємства органам державної влади

_____________________________________________________________________________________________________дає згоду на надання

(найменування підприємства)

органами державної статистики даних з фінансової звітності за ___________________________________________органам державної Влади

(період)

для виконання адміністративних обов'язків та завдань, що належать до їх компетенції, за умови, що

______________________________________________________________________________________________________________________

________________________________             ______________________________             ___________________________
 (найменування посади керівника)                  (ініціали та прізвище)                           (підпис)

1. Зразок цієї довідки наведено після статті.

2. Які зобов'язані, згідно з ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік, складати і подавати до відповідних органів фінансову звітність, передбачену для суб'єктів малого підприємництва, один раз на рік.

Список використаних документів

ГК України - Господарський кодекс України

КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення

ПК України - Податковий кодекс України

Закон N 657 - Закон України від 24.10.2013 p. N 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та вдосконалення деяких положень"

Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.1999 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Закон про держетатистику - Закон України від 17.09.1992 р. N 2614-ХІІ "Про державну статистику" в редакції від 13.07.2000 р. N 1922-III

Методичні рекомендації N 433 - Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. N 433

Методичні рекомендації N 476 - Методичні рекомендації щодо перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну України від 11.04.2013 р. N 476

Методичні рекомендації N 635 - Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів Мінфіну України, затверджених наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. N 635

НП(С)БО 1 - Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затзерджене наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. N 73

НП(С)БО 2 - Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Консолідована фінансова звітність", затверджене наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. N 628

Положення N 27 - Положення бухгалтерського обліку "Податкові різниці", затверджене наказом Мінфіну України від 25.01.2011 р. N 27

Порядок N 419 - Порядок надання фінансової звітності, затверджений Постановою КМУ від 28.02.2000 р. N 419

П(С)БО 17 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток", затверджене наказом Мінфіну України від 28.12.2000 р. N 353

П(С)БО 25 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затверджене наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р. N 39 в редакції від 24.01.2011 р. N 25

Узагальнююча консультація N 1046 - Узагальнююча податкова консультація з питань забезпечення єдиного підходу до застосування штрафних санкцій за порушення норм Податкового кодексу України, затверджена наказом ДПСУ від 22.11.2012 р. N 1046

Лист N 16-1-67 - Лист Держкомстату України від 01.11.2001 р. N 16-1-67 "Щодо права органів державної статистики накладати адміністративне стягнення за неподання фінансової звітності"

"Консультант бухгалтера" N 3 (751) 3 лютого 2014 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)