Звітність з ЄСВ: порядок прийому, перевірки та строки давності

У рамках проведення адміністративної реформи з 1 жовтня 2013 року Міндоходів України взяло на себе процедуру адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) згідно із Законами N 404 та N 406.

Варто зазначити, що зміна адміністратора ЄСВ доставила платникам податків менше незручностей, ніж можна було очікувати. У зв'язку з прийняттям низки нових нормативних документів сталися деякі зміни у самій звітності з ЄСВ, порядку оскарження рішень податкової служби, про які й піде мова у статті.

Безкоштовні ONLINE сервіси для подання звітності з ЄСВ

З метою створення сприятливих умов для подання звітності з ЄСВ в електронному вигляді, Міндоходів України надало інформацію про безкоштовне програмне забезпечення (online сервіси), які можна використати при формуванні та підписанні звітності безкоштовними ключами, виданими АЦСК ІДД Міндоходів (табл. 1)

Таблиця 1

Основні зміни зі сплати ЄСВ та подання відповідної звітності торкнулися наступного:

- з 1 жовтня 2013 року суми нарахованого ЄСВ підлягають сплаті на рахунки органів Міндоходів, відкриті в Головних управліннях Держказначейства України, розміщені на офіційному веб-порталі Міндоходів в розділі "Реєстри" за адресою: http://minrd.gov. ua/dovidniki-reestri- perelik/reestri/111543.html;

- звітність в електронному вигляді платники повинні направляти на єдину адресу Інформаційного порталу Міндоходів України zvit@sta. gov.ua.

Нові нормативно-правові акти з ЄСВ

Разом з новою функцією Міндоходів почала діяти ціла низка підзашнних нормативно-правових актів, направлених на активне впровадження оновлених правил обліку ЄСВ, а саме:

- Порядок N 458, який регулює питання постановки на облік, внесення змін до облікових даних і зняття з обліку платників ЄСВ в органах доходів і зборів, подання органам доходів і зборів відомостей про клас професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, подання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників ЄСВ;

- Положення N 458, який визначає організацію ведення реєстру страхувальників з метою забезпечення ведення обліку платників ЄСВ, їх ідентифікацію, накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про платників ЄСВ, порядок подання інформації з реєстру страхувальників суб'єктам інформаційних відносин;

- Порядок N 454, який визначає механізм формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ;

- Порядок N 452, який визначає процедуру подання та розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати ЄСВ і на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами 10 і 11 ст. 25 Закону про єдиний внесок; скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених ч. 12 ст. 25 Закону про єдиний внесок;

- Інструкція N 455, яка визначає процедуру нарахування та сплати ЄСВ страхувальниками, визначеними Законом про єдиний внесок, нарахування та сплати штрафів, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Облік платників ЄСВ Міндоходів України

Постановка на облік платників ЄСВ здійснюється органом доходів і зборів за місцем знаходження або місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих держреєстратором. Одержані відомості спрямовуються до Фонду соціального страхування від нещасних випадків для віднесення юридичної або фізичної особи до класу професійного ризику виробництва. Після його отримання, вносяться відповідні відомості до реєстру страхувальників. Датою постановки на облік вважається дата внесення платника ЄСВ до реєстру страхувальників.

Процедура зняття з обліку платника ЄСВ починається за наявності відомостей від держреєстратора про припинення діяльності фізичної особи - підприємця, юридичної особи або закриття відокремленого підрозділу. Ще однією підставою для зняття з обліку є наявність судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру про порушення провадження у справі про банкрутство або визнання банкрутом платника ЄСВ тощо.

Склад звітності з ЄСВ

Необхідно відмітити, що структура звітності з ЄСВ після набрання чинності нового Порядку N 454 істотно не змінилася.

Відповідно до Порядку N 454 звітність з ЄСВ складається з наступних додатків та таблиць (табл. 2).

Таблиця 2

Порядок подання звітності з ЄСВ до органів доходів і зборів

Звіти про суми нарахованого ЄСВ необхідно подавати до Центрів обслуговування платників податків ДПІ в районах ГУ Міндоходів за місцем постановки на облік в якості платників ЄСВ.

Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів одним з наступних способів:

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб в порядку, визначеному законодавством;

- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника і скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти.

Звіт на паперовому носії заповнюється українською мовою у друкованому вигляді або кульковою ручкою синім або чорним чорнилом друкованими буквами без помарок та виправлень. У разі незаповнення того або іншого рядка звіту через відсутність операції - цей рядок прокреслюється. Звіт, надісланий поштою, не вважається поданим

Нагадаємо, що звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений без усіх необхідних таблиць, не вважається звітом, а вважається таким, що не подавався.

Звертаємо вашу увагу, що у списку таблиць звіту на титульному аркуші в Додатках 4 - 6 до Порядку N 454, навпроти таблиць, які не подаються до органів доходів і зборів, проставляються прочерки у звітах на паперових носіях, а в електронній формі поле залишається незаповненим.

При цьому таблиці, які не містять відомостей (не заповнюються страхувальником взагалі) і не подаються до органів доходів і зборів.

Подання звітності з ЄСВ в окремих випадках

Якщо юридична особа не здійснює господарську діяльність, не має найманих працівників і, відповідно, не нараховує заробітну плату, то звіт про суми нарахованого ЄСВ до органів доходів і зборів не подається. Відповідна норма визначена п. 2.13 розд. II Порядку N 454.

Листи про звільнення від декларування внаслідок відсутності діяльності, направлені раніше до Пенсійного фонду України, дублювати до органів доходів і зборів не потрібно.

Фізичні особи - підприємці зобов'язані подавати звіт незалежно від того, здійснюють вони підприємницьку діяльність чи ні (п. 2.14 розд. II Порядку N 454).

В той же час, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, є пенсіонерами за віком або інвалідами і отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, не сплачують ЄСВ за себе і звітність з цього внеску не подають. Це витікає зи. 3.3 розд. III Порядку N 454.

Юридичні особи, які мають найманих працівників зобов'язані подавати звіт з ЄСВ, незалежно від нарахування доходу найманим працівникам.

Перелік платників ЄСВ визначено ст. 4 Закону про єдиний внесок. Зокрема, ними є роботодавці (страхувальники) - підприємства, установи та організації, інші юрособи, незалежно від форми власності, виду діяльності, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій вказаних підприємств, інших юросіб, особи-підприємці, які у тому числі обрали спрощену систему оподаткування, члени сімей цих осіб, які беруть участь у здійсненні ними підприємницької діяльності, та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови, якщо вони:

- використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

- мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 3.1 розд. III Порядку N 454 визначено, що страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, в частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати і подавати до органів доходів і зборів звіт протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду.

Тобто, роботодавці(страхувальники), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, в частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати і подавати до органів доходів і зборів звіт щодо сум нарахованого ЄСВ незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам (застрахованим особам).

Якщо фізична особа-підприємець впродовж року змінила систему оподаткування, то такий суб'єкт господарювання подає один звіт з ЄСВ, але з двома таблицями.

Пунктом 4.18 розд. IV Порядку N 454 передбачено, що фізичні особи - підприємці, які впродовж звітного року замінювали систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів один звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці з Додатку 5 під назвою "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску":

- таблицю 1;

- таблицю 2.

Це пов'язано з тим, що для фізичних осіб - підприємців, які обрали різні системи оподаткування, Порядком N 454 передбачене заповнення різних таблиць звіту. При цьому, звітує сама за себе фізична особа - підприємець тільки раз на рік.

Відзначимо, що п. 4.10 розд. IV Порядку N 454 встановлено, що фізичні особи - підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 1 Додатку 5 до Порядку N 454.

В той же час п. 4.11 розд. IV Порядку N 454 визначено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують і подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 2 Додатку 5 до Порядку N 454.

Нагадуємо про строки подання звітності для підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність:

- фізичні особи-підприємці звіт за рік подають до 10 лютого року, наступного за звітним періодом;

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, звіт подають до 1 травня року, наступного за звітним періодом.

У разі, якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем подання звітності вважається перший робочий день, наступний за вихідним або святковим (п. 2.15 розд. II Порядку N 454).

Подання звітності з ЄСВ страхувальником у разі зміни його місцезнаходження

У випадку якщо страхувальник у звітному періоді змінює місце обліку в органах Міндоходів, то звіт про суми нарахованогб доходу застрахованих осіб і суми нарахованого ЄСВ за звітний період подається до органу Міндоходів за новим місцем реєстрації.

Наприклад: ФО - підприємець перереєстровувалася з Київського в Московський район м. Харкова 24.10.2013 р. В цьому випадку, звіт за 2013 рік повинен подаватися в Московський район м. Харкова до 10.02.2014 р.

Якщо у звітності з ЄСВ виявлена помилка
до закінчення строку подання цього звіту

Виправлення помилок у звітності з ЄСВ дещо відрізняється від методики виправлення помилок, передбаченої для податкової звітності. Саме тому у звітності з ЄСВ відсутні такі реквізити як "Звітна", "Звітна нова" або "Уточнююча".

В той же час, у разі виявлення помилки у звіті, страхувальник має право до закінчення строку подання цього звіту повторно сформувати і подати звіт до органу доходів і зборів за місцем постановки на облік.

Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених Порядком N 454.

Що стосується строку подання цього звіту, то страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), в частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів звіт протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду.

При цьому, якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то останнім днем, надання звіту вважається перший після нього робочий день.

Зміни у звітності, що внесені Порядком N 454

Як вже відзначалося, нові форми звітності з ЄСВ не зазнали особливих змін, але все ж таки, Порядок N 454 вніс деякі корективи до таблиць звіту з ЄСВ, тому, розглянемо ці нечисленні зміни детальніше.

Додаток 4 "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів". У таблиці 5 "Відомості про трудові відносини осіб" цього Додатку 4 передбачена нова графа 8 "Договір ЦПХ за основним місцем роботи", яку заповнюють у випадку, якщо між платником ЄСВ і застрахованою особою укладено або розірвано цивільно-правовий договір (крім цивільно-правових договорів, укладених з фізичною особою - підприємцем якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Для застрахованих осіб, які уклали або розірвали цивільно-правовий договір з платником ЄСВ, в графі 8 вказують "1", якщо між застрахованою особою і цим платником раніше були укладені інші трудові договори (тобто трудові договори укладені відповідно до КЗпП України).

В усіх інших випадках, при внесенні даних щодо осіб, які уклали або розірвали цивільно-правовий договір, в таблиці 5 Додатку 4 в графі 8 проставляють "0".

Тому для співробітника, який працює у роботодавця на умовах трудового договору за сумісництвом (як і для основного працівника) у місяці, в якому між цим працівником і платником ЄСВ був укладений або розірваний цивільно-правовий договір, в таблиці 5 Додатку 4 вказують:

- у графі 7 "Категорія особи" - "3"; -

- у графі 8 "Договір ЦПХ за основним місцем роботи" - "1";

- графу 11 "Період трудових відносин, відносин за договорами цивільно-правового характеру і відпусток" заповнюють відповідно до дати початку або кінця відносин цивільно-правового характеру.

Відповідно до п. 4.8 розд. IV Порядку N 454 7 при уточненні даних щодо застрахованих осіб за попередні періоди подається Таблиця 5 з відміткою "Додаткова" у наступних випадках:

- якщо із застрахованою особою був укладений або розірваний трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

- якщо із застрахованою особою, працевлаштованою на нове робоче місце, був укладений або розірваний трудовий договір;

- якщо застрахованій особі надана відпустка з вагітності та пологів;

- якщо застрахованій особі надана відпустка з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- якщо застрахованій особі надана відпустка з догляду за дитиною від трьох до шести років.

У таблицю 6 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам" Додатку 4 внесені наступні зміни:

1) додана нова графа 16 "Кількість календарних днів відпустки з вагітності та пологів", призначена для відображення кількості календарних днів перебування робітниці у відпустці з вагітності та пологів. (Раніше в пенсійній формі звіту такі суми відображалися в графі 13 "Кількість календарних днів тимчасової непрацездатності" і дублювалися в графі 15 "Кількість календарних днів перебування у трудових відносинах впродовж звітного місяця", якщо у звітному місяці робітниці не було нараховано інших виплат (заробітної плати та/ або лікарняних);

2) додані нові коди типів нарахувань, які використовуються при відображенні донарахування або зменшення органами Міндоходів за результатами перевірок суми ЄСВ на суму зарплати (доходу), нарахованої в попередніх звітних періодах:

- 11 - сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці органами доходів і зборів донарахована сума ЄСВ;

- 12 - сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці органами доходів і зборів зменшено надмірно нараховану суму ЄСВ.

Звертаємо вашу увагу на те, що міндоходівський варіант Додатку 2 "Таблиця відповідності кодів категорій застрахованої особи і кодів бази нарахування та розмірів ставок ЄСВ" Порядку N 454 трохи відрізняється від пенсійного варіанту, а саме:

1) за кодом 43, використовуваного для відображення у звіті застрахованих осіб - інвалідів звичайних підприємств, яким нараховані суми декретних виплат, відрізняється база нарахування ЄСВ: в пенсійному варіанті базою для нарахування ЄСВ була "сума допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами", а у міндоходівському варіанті базою для нарахування ЄСВ є "сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці".

На нашу думку, у міндоходівському варіанті за кодом "43" база нарахування ЄСВ вказана помилково і роботодавцям необхідно продовжувати використовувати пенсійний варіант відображення декретних виплат за однойменним кодом;

2) додано новий код 46, який використовується для застрахованих осіб, які працюють у фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту).

Вказані страхувальники реєструють укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою в державній службі зайнятості і проходять процедуру постановки на облік платників ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію.

Тому фізичні особи, які використовують працю інших осіб (працівників) на умовах трудового договору, складаючи звітність з ЄСВ (у частині відомостей про працівника), повинні вказувати в таблиці 6 Додатку 4 код категорії застрахованої особи 46 "Особа, яка працює у фізичної особи на умовах трудового договору (контракту)".

Інші страхувальники, у тому числі й фізичні особи - підприємці код категорії застрахованої особи "46" не застосовують при заповненні звітності з ЄСВ

Таким чином, код застрахованої особи "46" використовується для відображення даних про особу, яка працює на умовах трудового договору, і застосовується тільки фізичними особами, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

При заповненні таблиці 6, слід мати на увазі, що якщо наймана особа впродовж звітного періоду одночасно працювала за цивільно-правовими та трудовими договорами, то в таблиці 6 Додатку 4 здійснюються два записи, в яких відрізняється база нарахування і розміри ставок ЄСВ. Для довідки:

- на суму винагороди за цивільно-правовими договорами ЄСВ нараховується за ставкою 34,7 % і утримується за ставкою 2,6 %;

- на оплату праці працівників, які працють за трудовим договором, ЄСВ нараховується за ставками від 36,76 % до 49,7 % (залежно від класу професійного ризику виробництв). Ставка, за якою утримується ЄСВ з сум оплати праці, складає 3,6 %.

Платникам податків, які заповнюють таблицю 7 Додатку 4, необхідно звернути увагу нате, що внесені зміни і до Додатку 3 "Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства" Порядку N 454.

Відповідальність з ЄСВ

У зв'язку з тим, що з 1 жовтня 2013 року усі процедури з прийняття та обробки звітності, а також зі сплати ЄСВ здійснює Міндоходів України, залишки коштів з ЄСВ, які обліковувалися на рахунках Пенсійного фонду України автоматично перейшли на рахунки Міндоходів України за актами прийому-передачі даних.

Помилково сплачені кошти ЄСВ після 01.10.2013 р. на рахунки Пенсійного фонду України надалі автоматично будуть перераховані на рахунки Міндоходів, а штрафні санкції та пеня нараховуватися не будуть.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 1 Закону про єдиний внесок ЄСВ - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку і на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) з певних видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст. 6 Закону про єдиний внесок платники зобов'язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ.

Довідково. Строки сплати ЄСВ:

- із заробітної плати - не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним місяцем, в якому були нараховані доходи (внесок сплачується також і у тому випадку, якщо не було здійснено виплат);

- підприємці на спрощеній системі оподаткування сплачують ЄСВ щоквартально до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону про єдиний внесок ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

Передача платниками ЄСВ своїх обов'язків зі сплати його третім особам згідно з ч. 9 ст. 25 Закону про єдиний внесок заборонена, крім випадків, передбачених законодавством. Отже, підприємство не має права сплатити ЄСВ за інше підприємство, але може надати йому поворотну фінансову допомогу для перерахування ЄСВ до бюджету.

При виплаті зарплати (чи сум допомоги з вагітності та пологів) платники ЄСВ повинні подавати до установи банку платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів, на які нараховується ЄСВ. Банки здійснюють видачу (перерахування) вказаних коштів тільки за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум ЄСВ.

Якщо ЄСВ, нарахований на ці виплати, вже сплачено, у такому разі платники надають довідку-розрахунок разом з розрахунковими документами на виплату коштів, яку погоджує територіальний орган доходів і зборів за основним місцем реєстрації платника.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄСВ зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону про єдиний внесок.

У разі несвоєчасної сплати або сплати у неповному обсязі ЄСВ до платників внеску застосовуються фінансові санкції, а посадовці, винні в порушенні законодавства про ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

При цьому суми ЄСВ, своєчасно не нараховані та/ або не сплачені у строки, визначені законодавством, є недоїмкою.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ накладається:

- штраф у розмірі 10 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄСВ (ч. 11 ст. 25 Закону про єдиний внесок),

- на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення (ч. 10 ст. 25 Закону про єдиний внесок)

Окрім штрафів та пені, за порушення порядку нарахування, обчислення та строків сплати ЄСВ посадовці платників ЄСВ згідно зі ст. 165-1 КУпАП несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 НМДГ (у 2014 році - недоїмка не повинна перевищувати 182 700 грн) - від 25 до 50 НМДГ (від 425 до 850 грн).

Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше 300 НМДГ (у 2014 році- недоїмка більше 182 700 грн) спричиняє накладення штрафу на посадовців від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1700 грн)

Повторне впродовж року здійснення таких дій спричиняє накладення штрафу на посадовців від 100 до 300 НМДГ (від 1700 до 5100 грн).

Слід зазначити, що зі змісту санкції ст. 165-1 КУпАП виходить, що відповідальність у вигляді штрафу накладається на посадових осіб. А чи усі платники ЄСВ є посадовими особами?

Для розуміння терміну "посадова особа" і визначення кола осіб, на яких цей термін поширюється, звернемося до Закону про державну службу.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону про державну службу, посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Аналіз терміну "посадова особа" з правової точки зору викладений в Листі N 22-48-548. Так, у вказаному Листі Мінюст України роз'яснив, що громадянин-суб'єкт підприємницької діяльності може бути визнаний службовою особою (посадовою особою) тільки тоді, коли у нього реально виникає можливість виконання обов'язків, вказаних в ч. 2 ст. 2 Закону про державну службу.

А це можливо у тому випадку, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому в здійсненні підприємницької діяльності. При таких обставинах він придбаває організаційно-розпорядчі повноваження щодо найманих працівників.

З урахуванням викладеного, можна зробити наступний висновок: фізичні особи -підприємці не є суб'єктами відповідальності згідно з частинами 3 і 4 ст. 165-1 КУпАП і, відповідно, до фізичної особи - підприємця (без найманих робітників) не можуть бути застосовані штрафні санкції за ст. 165-1 КУпАП.

Додатково, звертаємо увагу на позицію Пенсійного фонду України, викладену в Листі N 13169/03-20, згідно з якою за несплату авансових платежів фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування відповідальність відсутня.

Юридичні особи - платники ЄСВ не звільняються, як від відповідальності за ст. 165-1 КУпАП, так і від відповідальності за несплату авансових внесків з ЄСВ при виплаті заробітної плати.

Важливо пам'ятати, що Законом про єдиний внесок не передбачене застосування строку давності щодо:

- нарахування ЄСВ;

- застосування та стягнення сум недоїмки;

- сум штрафів;

- сум нарахованої пені. Отже, страхувальник має право самостійно виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ за періоди, щодо яких минув строк позовної давності.

А контролюючі органи мають право стягнути недоїмку, штрафні санкції та пеню незалежно від їх строку давності.

Міндоходів України висловило свою офіційну думку з приводу штрафу за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ.

Так, за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф. Сума штрафу за це правопорушення складає від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн) (п. 5 ч. 11 ст. 25 Закону про єдиний внесок).

Звертаємо увагу на те, що згідно з п. 75.1 ст. 75 гл. 8 розд. II ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 80.1 і пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 гл. 8 розд. II ПК України, у разі отримання у встановленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин і виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).

Оскільки, мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням (про це йде мова в Листі N 730/6/99-99-18-15).

Потрібно відзначити, що перевірка "без попередження", яка спочатку була направлена на дотримання соціальних гарантій і сплати ПДФО до бюджету, у результаті, може обернутися й штрафними санкціями з ЄСВ.

Акт перевірки

Якщо платник податків не згоден з результатами перевірки або фактами та даними, викладеними в акті перевірки, то він має право подати заперечення впродовж 5 робочих днів, наступних за днем отримання акту.

ПК України передбачена можливість участі платника податків в розгляді заперечень, про що він повинен вказати в тексті заперечень. При цьому, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника про місце та час проведення розгляду скарги.

Заперечення розглядаються територіальним органом Міндоходів впродовж 5 робочих днів, наступних за днем їх отримання.

У Листі N 7035/6/99-99-10-04-02-15/2387 Міндоходів України роз'яснило, що якщо рішення про розгляд скарги не направляється платнику своєчасно, то оспорюване податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня, наступного за останнім днем, визначеним для строків розгляду скарги.

Так, якщо контролюючий орган відміняє раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу, то це податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про відміну такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (п.60.3 ст. 60 гл. 4 розд. II ПК України).

Відповідно до пунктів 56.8 - 56.9 гл. 4 розд. II ПК України, контролюючий орган, що розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення і направити його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

Може бути прийняте рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, про що необхідно письмово повідомити платника податків.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не направляється платнику податків впродовж зазначених строків, то така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем, коли таке рішення має бути направлене платнику податків.

Таким чином, у разі задоволення скарги платника податків за вказаними вище підставами, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Звертаємо вашу увагу на те, що сам акт перевірки оскарженню не підлягає Наприклад, згідно з Постановою N 21-237а13 акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні адміністративного судочинства. Виходячи з цього, Верховний Суд України дійшов висновку, що акт перевірки не викликає виникнення будь-яких прав та обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Відсутність спірних відносин, у свою чергу, унеможливлює звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючим органом

Враховуючи викладене, Верховний Суд України в Постанові N 21-237а13 дійшов висновку, що оцінка акту, у тому числі й оцінка дій посадовців може бути надана суду при вирішенні спору про оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Кого відображати під кодом застрахованої
особи "46" в таблиці 6 додатку 4 Звіту З ЄСВ

У Довіднику категорій страхувальників, що сплачують ЄСВ, наведеному в Додатку 1 до Порядку N 454, визначений новий код категорії страхувальника "223". Він призначений для страхувальників - фізичних осіб, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Вказані страхувальники реєструють укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником та фізичною особою в державній службі зайнятості і проходять процедуру постановки на облік платників ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію.

Тому фізичні особи, які використовують працю інших осіб (працівників) на умовах трудового договору, при складанні звітності з ЄСВ (у частині відомостей про працівника) повинні вказувати в таблиці 6 Додатку 4 код категорії застрахованої особи 46 "Особа, яка працює у фізичної особи на умовах трудового договору (контракту)".

Інші страхувальники, у тому числі й фізичні особи -підприємці, при заповненні звітності з ЄСВ код категорії застрахованої особи "46" не застосовують.

Таким чином, код застрахованої особи "46" використовується для відображення даних про особу, яка працює на умовах трудового договору, і застосовується тільки фізичними особами, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Найбільш типові помилки при нарахуванні ЄСВ

Трудовий договір і цивільно-правовий договір

Не секрет, що одним з інструментів поповнення бюджету при перевірках виплат фізичним особам є визнання контролюючими органами цивільно-правових договорів, укладених підприємством з такими фізичними особами, трудовими, з подальшим дона-рахуванням підприємству зобов'язань з ЄСВ.

Як показує практика, у більшості випадків межа відмінностей між такими договорами досить розмита. Для спроб хоч би за вуха, але притягнути цивільно-правові відносини до трудових досить одного, навіть несуттєвого аргументу. Тому, в табл. 3 надамо найбільш поширені твердження податківців і практичні випадки їх спростування.

Таблиця 3

Рішення судових органів, винесені на користь платників податків, - Ухвала N 2а-1670/1267/12, Постанова N 2а/0370/4106/12.

Негативна судова практика - Ухвала N 2а-15178/12/2670, в якій судом встановлено, що за своєю суттю відносини між підприємством та фізичною особою полягали у систематичному виконанні завдань і поданні звітів підприємству, як роботодавцю, і відповідають кваліфікації особи в якості працівника, у зв'язку з чим носять характер саме трудових відносин

Отже, можемо зробити висновок, що вирішення спорів з даного питання, передусім, залежатиме від грамотного оформлення принципових положень в цивільно-правовому договорі між замовником та виконавцем і наявності правильної документально оформленої аргументації та подання належних доказів.

Наймане житло для співробітника:
коли нараховується ЄСВ?

Згідно зі ст. 4 Закону про єдиний внесок платниками ЄСВ є роботодавці, а саме: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору,'укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Єдиний соціальний внесок для вищезгаданих платників обчислюється виходячи із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, і суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ч. 1 ст. 7 Закону про єдиний внесок).

Відносини, які виникають між власником приміщення (наймодавцем) та юридичною особою, яка наймає таке приміщення (наймачем), регулюються договором найму (оренди) (ст. 759 ЦК України) і не мають ознак правовідносин, які регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи наведене вище, договір оренди, укладений для вирішення виробничих питань, не є базою для нарахування ЄСВ, відповідно, ЄСВ при сплаті на користь фізичної особи орендної плати згідно з угодою найму (оренди) приміщення не нараховується.

В той же час, відповідно дони. 2.3.4 розд. 2 Інструкції N 5, виплати, що носять індивідуальний характер (оплата квартири і найманого житла, гуртожитків), відносяться до фонду оплати праці як виплати соціального характеру в грошовій і натуральній формі.

Таким чином, оплата житла за договором найму (оренди), укладеним для проживання працівника підприємства, с базою для нарахування ЄСВ.

Нецільова благодійна допомога - чи є база для ЄСВ?

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про єдиний внесок базою нарахування ЄСВ для платників, що є роботодавцями, визначена сума нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються згідно із Законом про оплату праці.

Так, відповідно до пп. 5 п. 4.3 розд. IV Інструкції N 455, визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ - передбачене Інструкцією N 5.

Оскільки нецільова благодійна допомога не відноситься до основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а згідно з п. 3.31 розд. 3 Інструкції N 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно, "іншою виплатою, що не відноситься до фонду оплати праці", то вона не є базою нарахування та утримання ЄСВ.

Міндоходів у своєму роз'ясненні від 07.10.2013 p., розміщеному в Базі знань, підтвердило, що благодійна допомога не є базою нарахування ЄСВ, з вказаних вище причин.

Винагороди, отримані за договорами доручення, та ЄСВ

Договір доручення регулюється ст. 1000 ЦК України, згідно з якою за договором одна сторона (повірений) зобов'язується здійснити від імені і за рахунок іншої сторони (довірителя) певні юридичні дії і за своїми ознаками відноситься до групи договорів у сфері доручення, що є характерною ознакою договорів про надання послуг.

Платниками ЄСВ є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб.

Базою нарахування ЄСВ для вищезгаданих платників Є сума винагороди фізичним особам за виконання робіт за цивільно-правовими договорами.

Отже, винагороди, отримані за договорами доручення, є базою нарахування та утримання ЄСВ.

Компенсація за невикористану відпустку звільненим.
ЄСВ не нараховується

Згідно з пп. 2.2.12 розд. 2 Інструкції N 5 суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, що мають дітей, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової зарплати. Таким чином,вказані виплати є базою для нарахування та утримання ЄСВ.

При цьому, для осіб, яким після звільнення нарахована зарплата за відпрацьований час, ЄСВ нараховується на суму, яка визначається шляхом ділення заробітної плати, виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Оскільки суми грошових компенсацій за невикористані щорічні (основну та додаткові) відпустки, що виплачуються звільненим особам, є оплатою за невідпрацьований час, то ЄСВ на них не нараховується (Лист N 20685/03-30).

Отже, якщо компенсація за невикористану відпустку нараховується і виплачується в день звільнення (коли працівник ще знаходиться у трудових відносинах) - ЄСВ нараховується, якщо після звільнення - ЄСВ ні.

Порядок розгляду Міндоходів скарг зі сплаті ЄСВ

У рамках дії адміністративної реформи у сферу компетенції органів Міндоходів передане адміністрування ЄСВ. Процедура адміністрування при цьому передбачає контроль за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю внесення до відповідних бюджетів податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Оскільки в процесі ведення господарської діяльності у платників податків може виникати заборгованість зі сплати своїх зобов'язань, Міндоходів було затверджено Порядок N 452, який регулює процедуру розгляду скарг на вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ і на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачені у ст. 25 Закону про єдиний внесок.

Порядок N 452 визначає процедуру подання та розгляду органами доходів і зборів наступних скарг:

- скарг за вимогами про сплату недоїмки з ЄСВ;

- скарг на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, що передбачені частинами 10 - 11 ст. 25 Закону про єдиний внесок;

- скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, що передбачені ч. 12 ст. 25 Закону про єдиний внесок.

Згідно з положеннями Порядку N 452 платник має право оскаржити у суді вимогу, рішення про нарахування пені та накладення штрафу у будь-який момент після отримання відповідної вимоги або рішення.

Вимога або рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та накладення штрафу, щодо яких подано позов до суду, не підлягають оскарженню відповідно до вимог цього Порядку (абзац 2 п. 1.3 розд. І Порядку N 452).

Відмова в прийнятті скарги за вимогами та рішеннями про нарахування пені та накладення штрафу, крім випадків, згаданих в розд. І Порядку N 452, заборонена (п. 1.4 розд. І Порядку N 452).

Рішення за результатами розгляду скарг в межах процедури оскарження вимог та рішень про нарахування пені та накладення штрафу приймають:

- у Міндоходів - Міністр або його заступники відповідно до розподілу функціональних повноважень;

- у головних управліннях Міндоходів в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі - начальники головних управлінь або їх заступники відповідно до розподілу функціональних повноважень.

Попередній розгляд скарг за вимогами та рішеннями про нарахування пені та накладення штрафу, а також підготовка проектів рішень щодо скарг в органах доходів і зборів здійснюються підрозділами правової роботи.

У разі, якщо суб'єкт господарювання, який подав скаргу, вважає, що орган доходів і зборів в районі, місті (крім мм. Києва та Севастополя);

- неправильно визначив суму недоїмки;

- прийняв рішення про накладення штрафу та нарахування пені, яке суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- вийшов за межі своєї компетенції, встановленої законом, він має право оскаржити таке рішення у відповідному головному управлінні Міндоходів в АР Крим, області, мм. Києві та Севастополі. Скарга подається у письмовій формі разом з документами, які підтверджують неправильність рішення.

Первинна скарга має бути подана у відповідне головне управління Міндоходів в АР Крим, області, мм. Києві та Севастополі впродовж 10 календарних днів, наступних за днем отримання скаржником вимоги або рішення територіальних органів доходів і зборів про нарахування пені та накладення штрафу.

У разі, коли головні управління Мшдоходів в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі надсилають скаржнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий скаржник має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до Міндоходів.

Крім того, рішення Міндоходів, прийняте щодо розгляду скарги, також може бути оскаржене у судовому порядку.

Орган доходів і зборів, що розглядає скаргу платника ЄСВ, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення і направити його протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, платнику ЄСВ поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

У випадку якщо впродовж цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не направляється платнику ЄСВ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника ЄСВ.

Крім того, Порядок N 452 передбачає закріплення за Міндоходів права на можливе збільшення зобов'язань платників податків за результатами розгляду скарги (п. 4.6 розд. IV Порядку N 452).

При цьому, у разі збільшення органом Мшдоходів належних до сплати сум ЄСВ, пені та штрафних санкцій або суми недоїмки, раніше направлені податкові вимоги або рішення не відкликаються, а на суму збільшення зобов'язання органом Міндоходів направляється окрема вимога про сплату недоїмки або рішення про нарахування пені, накладення штрафу.

Надання такого права Міндоходів можна розцінювати, як попередження платників податків про ризик оскарження рішень контролюючого органу. Отже, можна зробити висновок: у разі подання скарги до органів Міндоходів і розгляду її по суті виникає ризик заплатити суму зобов'язань більшу, ніж та, яка оскаржується.

Для мінімізації такого ризику, при отриманні податкової вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ або рішення про нарахування пені і накладення штрафу, можна рекомендувати платникам податків звертатися зі скаргою не до органів Міндоходів, а відразу до суду.

Тим паче, що така можливість передбачена самим Порядком N 452.

Вимоги до реквізитів скарги надамо в табл. 4.

Таблиця 4

Звертаємо увагу на те, що платникам податків необхідно стежити, щоб оформлення скарги відповідало вимогам п. 1.5 розд. І Порядку N 452, інакше їх скарги органами Мшдоходів розглядатися не будуть.

Список використаних документів

КЗпІІ України - Кодекс законів про працю України

КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення

ПК України - Податковий кодекс України

ЦК України - Цивільний кодекс України

Закон N 404 - Закон України від 04.07.2013 р. N 404-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи"

Закон N 406 - Закон України від 04.07.2013 p. N 406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи"

Закон N 1058 - Закон України від 09.07.2003 p. N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Закон про держреєстрацію - Закон України від 15.05.2003 p. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"

Закон про державну службу - Закон України від 16.12.1993 р. N 3723-XII "Про державну службу"

Закон про єдиний внесок - Закон України від 08.07.2010 p. N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Закон про звернення громадян - Закон України від 02.10.1996 р. N 393/96-ВР "Про звернення громадян"

Закон про оплату праці - Закон України від 24.03.1995 p. N 108/95-ВР "Про оплату праці"

Інструкція N 5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. N 5

Інструкція N 455 - Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. N 455

Положення N 458 - Положення про реєстр страхувальників, затверджене наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. N 458

Положення N 1203 - Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом Мінфіну України від 19.11.2012 р. N 1203

Порядок N 452 - Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг за вимогами про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. N 452

Порядок N 454 - Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. N 454

Порядок N 458 - Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. N 458

Постанова N 2а/0370/4106/12 - Постанова Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2013 р. N 2а/0370/4106/12 "Про визнання протиправними і відміну податкових повідомлень-рішень" (http://reyestr.court.gov.ua/Review/28934829)

Постанова N 21-237а13 - Постанова Верховного Суду України (Судової палати у адміністративних справах) від 10.09.2013 р. N21-237а13 "Про визнання дій протиправними і зобов'язання здійснити дії" (http://reyestr.court.gov.ua/Review/33770792)

Ухвала N 2а-1670/1267/12 - Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 р. N 2а-1670/1267/12 "Про відміну податкових повідомлень-рішень" (http://reyestr.court. gov.ua/Review/25295789)

Ухвала N 2а-15178/12/2670 - Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р. N2а-15178/12/2670 "Про визнання протиправним і відміну податкового повідомлення-рішення" (http://reyestr.court.gov.ua/Revievv/30572459)

Лист N 22-48-548 - Лист Мінюсту України від 03.11.2006 р. N 22-48-548 "Щодо роз'яснення понять "службова особа" та "посадова особа""

Лист N 730/6/99-99-18-15 - Лист Міндоходів України від 15.04.2013 р. N730/6/99-99-18-15 "Щодо застосування штрафних санкцій за виплату з/п у розмірі 0,5 від мін. з/п"

Лист N 13169/03-20 - Лист Пенсійного фонду України від 27.05.2013 р. N 13169/03-20 "Щодо невідповідності листа Пенсійного фонду України від 05.03.2013 року N 5840/03-20 вимогам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування""

Лист N 7035/6/99-99-10-04-02-15/2387 - Лист Міндоходів України від 16.07.2013 р. N 7035/6/99-99-10-04-02-15/2387 "Про надання консультації [щодо дати відкликання податкового повідомлення-рішення, на яке подавалася скарга]"

Лист N 20685/03-30 - Лист Пенсійного фонду України від 06.08.2013 р. N 20685/03-30 "Щодо нарахування ЄСВ на суми компенсації за невикористану відпустку"

"Консультант бухгалтера" N 2 (750) 2 січня 2014 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)