КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ

Чи є підстави вимагати відшкодування
касових видатків за опалення приміщення

ЗАПИТАННЯ. Чи може одна бюджетна установа вимагати в іншої бюджетної установи відшкодування касових видатків за опалення приміщення, в якому вони спільно перебувають, за попередні бюджетні періоди, якщо договір про відшкодування витрат не був укладений, і при цьому до суми витрат включати оплату опалювачів?

ВІДПОВІДЬ. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай висуваються.

При цьому ст. 548 ЦКУ визначено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що договір «про відшкодування витрат з опалення приміщення» зі споживачем тепла укладений не був, законних підстав вимагати від нього відшкодування витрат немає.

Окремо хочемо звернути вашу увагу ось на що.

Відповідно до п. 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУвід 28.02.2002 р. N 228 (далі - Порядок N 228), повноваження на бюджетний період щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень, встановлюються основним плановим фінансовим документом бюджетної установи - кошторисом.

При цьому згідно з п. 20 Порядку N 228 під час визначення обсягів видатків бюджету та/ або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Також п. 22 Порядку N 228 передбачено, що показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, які включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджету і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

ВИСНОВОК. Бюджетна установа має планувати та відповідно проводити витрати, які безпосередньо пов'язані з виконанням нею її основних функцій.

Отже, у випадку коли бюджетна установа - основний споживач, яка уклаладоговори з постачальниками комунальних послуг, сплатить комунальні послуги за всю будівлю, у тому числі й за послуги, спожиті іншою бюджетною установою, що в ній розміщена, і при цьому при несплаті останньою таких послуг буде відсутнє їх нарахування в бухгалтерському обліку основного споживача, фахівці Державної фінансової інспекції розглядатимуть таку сплату як незаконне витрачання бюджетних коштів на покриття витрат сторонніх юридичних осіб.

Розглянемо також й інший випадок - коли одна бюджетна установа сама надає послуги іншій бюджетній установі, яка розміщена в тій же будівлі. Це може стосуватись бюджетної установи, яка має на своєму балансі котельну чи іншу систему опалення.

Бюджетні установи можуть надавати послуги з опалення іншим установам лише в тому випадку, якщо надання такого виду платної послуги дозволено їм законодавством.

Так, надання таких послуг дозволено:

- навчальним закладам, іншим установам та закладам системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності на підставі п. 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. N 796;

- науковим установам відповідно до п. 30 Переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами, затвердженого постановою КМУ від 28.07.2003 р. N 1180;

- органам та установам виконання покарань, слідчим ізоляторам та іншим установам Державної кримінально-виконавчої служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів відповідно до п. 4 Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами (їх виробничими майстернями і підсобними господарствами) та іншими установами Державної кримінально-виконавчої служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2007 р. N 1017.

Отже, лише ті бюджетні установи, які ми зазначили, мають право надавати платні комунальні послуги, в тому числі послуги з теплопостачання.

Якщо ж такі послуги надає бюджетна установа, яка не має на це права, то вся плата за надання теплопостачання або інших комунальних послуг має бути перерахована до відповідного бюджету.

У зв'язку з цим Держказначейська служба зазначала у листі від 21.05.2012 р. N 16-08/1583-7058, що у разі надходження на рахунок бюджетної установи коштів, які не передбачено переліком платних послуг, кошти мають перераховуватися до доходів того бюджету, з якого здійснюється утримання установи, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження». Аналогічні висновки зроблено й у листі ДКУ від 14.10.2011 р. N 16-04/918-2970.

Таким чином, якщо бюджетна установа надає платні послуги з опалення, при тому що можливість надання таких послуг не передбачена для неї жодним нормативним документом, то вимагати відшкодування такої послуги є безпідставним навіть при наявності договору.

Лариса Поліщук,
головний державний фінансовий інспектор
Харківської об'єднаної державної фінансової інспекції