Облікова політика у бюджетників: як скласти

Розпорядчий документ про облікову політику необхідно мати кожній бюджетній установі. Разом з тим нормативних актів, які регламентували б порядок складання такого документа, немає. У зв'язку з цим у цій статті ми розглянемо, які саме моменти слід зазначити в наказі про облікову політику.

Наказ про облікову політику:
основні моменти

Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону про бухоблік). Під підприємством у цьому визначенні маються на увазі всі юридичні особи, в тому числі й бюджетні установи (п. 1 ст. 2 Закону про бухоблік). Таким чином, в облікову політику включають:

1) принципи, які використовуються бюджетною установою при складанні звітності;

2) методи, що застосовуються при оцінці конкретної статті фінансової звітності.

Разом з тим щодо бюджетних установ поняття облікової політики трактують більш широко. Зокрема, в положеннях розділу II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 "Подання фінансової звітності", затвердженого наказом МФУ від 28.12.2009 р. N 1541 (у редакції наказу МФУ від 24.12.2010 р. N 1629; далі - НП(С)БОДС 101), зазначено таке.

ЦИТАТА "1. Облікова політика визначається на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Облікова політика суб'єкта державного сектору визначається у розпорядчому документі, в якому мають бути встановлені методи оцінки, обліку, види сегментів та їх пріоритетність і процедури, які має застосовувати суб'єкт державного сектору та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант, та порядок організації бухгалтерського обліку. Суб'єкт державного сектору має послідовно застосовувати облікову політику таким чином, щоб фінансова звітність відповідала всім вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

2. Якщо національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі передбачено застосування декількох методів оцінки, то суб'єкт державного сектору повинен обрати та послідовно застосовувати один з них."(НП(С)БОДС 101)

Незважаючи на те що ці положення наберуть чинності тільки з 01.01.2015 p., вони застосовні і зараз (за винятком інформації про сегменти). Таким чином, у наказі про облікову політику бюджетної установи можна навести такі розділи:

- Розділ І. Порядок організації бухгалтерського обліку бюджетної установи;

- Розділ II. Принципи та методи, що застосовуються при оцінці конкретної статті фінансової звітності.

Утім, точніше було б такий документ назвати наказом "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику бюджетної установи".

Зазначимо також, що Мінагрополітики затвердило Методрекомендації N 56, на які в загальних питаннях можуть орієнтуватися будь-які бюджетні установи. Згідно з цим документом наказ про облікову політику має містити такі основні розділи:

- загальні положення;

- організаційно-правову форму установи;

- рівень бюджету, з якого установа отримує фінансове забезпечення;

- рівень установи як розпорядника коштів;

- галузеву приналежність установи;

- види діяльності установи (основні та додаткові) відповідно до статуту.

Власне, всю зазначену інформацію можна навести в розділі "Загальні положення" наказу про облікову політику.

Складає наказ про облікову політику головний бухгалтер бюджетної установи. Це прямо зазначено в п.п. 7 п. 13 Типового положення N 59, відповідно до якого головний бухгалтер подає керівнику бюджетної установи пропозиції щодо: визначення облікової політики, зміни обраної облікової політики з урахуванням особливостей діяльності бюджетної установи і технології обробки облікових даних, у тому числі системи та форм внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу, додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності та контролю за господарськими операціями.

Згідно з п. 86 Типової інструкції N 1242 проекти наказів (розпоряджень) з основної діяльності, адміністративно-господарськх питань, до яких можна зарахувати і наказ про облікову політику, а також додатки до них візуються працівником, який створив документ, керівником структурного підрозділу, в якому він створений, керівником служби діловодства та іншими посадовими особами, яких стосується документ.

Бажано також, щоб цей документ був завізований структурним підрозділом з юридичного забезпечення, що передбачено п. 88 Типової інструкції N 1242.

Наказ про облікову політику підписується керівником установи, а в разі його відсутності - посадовою особою, яка виконує його обов'язки.

Виходячи з п. 2 Методрекомендації N 56 наказ разом з додатками та розрахунками до нього подається на затвердження установі вищого рівня. Наказ про облікову політику набирає чинності з 1 січня і є обов'язковим для виконання всіма службами і працівниками установи.

За необхідності до цього наказу вносять зміни. Перевидавати щороку наказ про облікову політику не потрібно. На думку Мінфіну, розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнятий як базисний на час діяльності підприємства, до якого у разі необхідності вносять зміни з певного часу. Якщо до облікової політики вносяться зміни, які за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на її зміст, розпорядчий документ про облікову політику доцільно повністю викласти в новій редакції (п. 3.4 розділу III Методрекомендацій N 635*, лист МФУ від 21.12.2005 p. N 31 -34000-10-5/27793).

У новій редакції розпорядчий документ про облікову політику бюджетним установам доведеться викладати при встановленні облікової політики на 2015 рік, коли наберуть чинності національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Факт відсутності наказу про облікову політику може свідчити про порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, за що на посадових осіб бюджетної установи може бути накладено адміністративний штраф за ст. 164- 2 КпАП у розмірі від 136 до 255 грн.

Розділ I. Порядок організації бухгалтерського обліку
бюджетної установи

У нормативних документах не йдеться, які саме питання слід зазначати в цьому розділі наказу про облікову політику, тому кожна бюджетна установа самостійно визначає ступінь деталізації такої інформації.

Як правило, в цьому розділі наводять:

- форму бухгалтерського обліку, яку застосовують в бюджетній установі;

- правила і графік документообігу в бюджетній установі із зазначенням у графіку видів операції, осіб, відповідальних за складання документів, термінів складання документів і термінів їх подання до бухгалтерської служби установи тощо (додаток до наказу);

- технологію обробки облікової інформації (додаток до наказу);

- запроваджені бюджетною установою нові субрахунки (рахунки другого, третього порядків) зі збереженням кодів (номерів) субрахунків Плану рахунків;

- затверджені бюджетною установою форми первинних документів бухгалтерського обліку, щодо яких типові форми відсутні, наприклад, подорожні листи вантажного і легкового автомобіля, кошторис на відрядження, акт введення в експлуатацію необоротних активів тощо (додаток до наказу);

- затверджені бюджетною установою форми додаткових аналітичних регістрів бухгалтерського обліку, зокрема, стосовно деталізації надходжень і витрать з різних видів платних послуг;

- порядок і строки проведення інвентаризації активів і зобов'язань бюджетної установи.

Деякі бюджетні установи зазначають у наказі про облікову політику також інформацію про ліміти і нормативи витрачання палива, дезинфікуючі та мийні засоби, інші запаси, що використовуються в нормативних документах.

Така інформація не є обов'язковою, однак якщо бюджетна установа вважає за необхідне її навести - ніщо цьому не заважає.

Розділ II. Принципи та методи, що
застосовуються при оцінці конкретної
статті фінансової звітності

При розробці цього розділу наказу про облікову політику можна орієнтуватися на вищезгаданий п. 1 розділу II НП(С)БОДС 101, відповідно до якого вданому документі зазначають методи оцінки, обліку та процедури, які повинен застосовувати суб'єкт державного сектору, щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант.

З позиції Мінфіну, одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до наказу про облікову політику включати недоцільно (п. 1.3 розділу І Методрекомендацій N 635).

Облікова політика може враховувати галузеві особливості економічної діяльності бюджетної установи.

Склад інформації, що наводиться в даному розділі наказу про облікову політику, також визначає сама бюджетна установа. При цьому необхідно на основі типових інструкцій відібрати і зазначити ті елементи бухгалтерського обліку, які допускають більше одного варіанта ведення обліку.

Наприклад, у цьому розділі можна навести таку інформацію:

1) необоротні активи:

- як враховується внутрішня телефонна та комп'ютерні мережі, системи безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації: як окремий інвентарний об'єкт чи у складі будівлі (п. 3.3 Положення N 611);

- як враховуються надвірні приміщення, огорожі та інші надвірні споруди, які обслуговують будівлю (сарай, паркан, криниця): як самостійний інвентарний об'єкт або ж у складі будівлі чи споруди (п. 3.4 Положення N 611);

- як відображаються зовнішні прибудови до будівлі, які мають самостійне господарське значення, приміщення котельних, які стоять окремо, а також капітальні надвірні прибудови (склади, гаражі): вони вважаються самостійними інвентарними об'єктами або ж включаються у вартість будівлі (п. 3.4 Положення N 611);

- який порядок обліку (спрощений, груповий або інший специфічний) застосовується для обліку інших необоротних матеріальних активів (п. 3.7 Положення N 611);

- в якому порядку проводиться індексація та переоцінка первісної (переоціненої) вартості груп необоротних активів (пп. 7.3, 7.4 Положення N 611);

2) запаси:

- методи вибуття запасів, що застосовуються при їх відпуску у використання, виробництво, продаж або інше вибуття: за балансовою вартістю чи за методом середньозваженої собівартості (п. 6 розділу V Положення N 947);

- порядок переоцінки запасів бюджетної установи (п. 1 розділу IV Положення N 947);

- порядок документального оформлення видачі запасів з місць відповідального зберігання (знаходження) згідно з п. 8 розділу V Положення N 947;

- порядок визначення норм витрати палива і застосування коригувальних коефіцієнтів при його списанні тощо (п. 11 розділу V Положення N 947).

Якщо бюджетна установа вважає за необхідне навести будь-які інші елементи облікової політики, вони також зазначаються в наказі про облікову політику. Повторимо, що єдиних правил складання цього документа немає - тут бюджетна установа вирішує все на свій розсуд.

Головні тези

- Розпорядчий документ про облікову політику необхідно мати кожній бюджетній установі. Однак у нормативних актів, які регламентували б порядок складання такого документа, немає.

- В облікову політику включають (1) принципи, які використовуються бюджетною установою при складанні звітності; (2) методи, що застосовуються при оцінці конкретної статті фінансової звітності.

- У наказі про облікову політику бюджетної установи можна навести такі розділи: "Порядок організації бухгалтерського обліку бюджетної установи", "Принципи та методи, що застосовуються при оцінці конкретної статті фінансової звітності".

- Складає наказ про облікову політику головний бухгалтер бюджетної установи, підписує - керівник. Бажано також, щоб цей документ був завізований структурним підрозділом з юридичного забезпечення. Наказ разом з додатками та розрахунками до нього подається на затвердження установі вищого рівня.

- Наказ про облікову політику набирає чинності з 1 січня і є обов'язковим для виконання всіма службами і працівниками установи.

- На думку Мінфіну, розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнятий як базисний на час діяльності підприємства, тобто перевидавати його щороку не потрібно.

- Факт відсутності наказу про облікову політику може свідчити про порушення порядку ведення бухобліку, за що на посадових осіб бюджетної установи може бути накладено адмінштраф за ст. 164-2 КпАП (від 136 до 255 грн).

Використані документи

КпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. N 8073-Х.

Закон N 996 - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p. N 996-XIV.

Типове положення N 59 - Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. N 59.

Типова інструкція N 1242 -Типова інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затверджена постановою КМУ від 30.11.2011 р. N 1242.

Методрекомендації N 635 - Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом МФУ від 27.06.2013 р. N 635.

Методрекомендації N 56 - Методичні рекомендації щодо складання розпорядчого документа про облікову політику в бюджетних установах (організаціях), затверджені наказом Мінагрополітики від 28.01.2009 р. N 56.

Положення N 611 - Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджене наказом МФУ від 26.06.2013 р. N 611.

Положення N 947 - Положення з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затверджене наказом МФУ від 14.11.2013 р. N 947.

План рахунків - План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом МФУ від 26.06.2013 р. N 611.

Наталя Кравець,
консультант газети "Бухгалтерія: бюджет"