Чи може медична сестра бути підприємцем
ЗАПИТАННЯ. Я працюю медичною сестрою в закладі охорони здоров'я, який фінансується з бюджету. У вільний від роботи час я займаюся підприємницькою діяльністю (не медичною практикою). Нещодавно мене сповістили під розпис про те, що як працівник бюджетної установи я не маю права бути підприємцем. Чи так це?
ВІДПОВІДЬ. Ні, не так. У розглянутій ситуації медична сестра має повне право здійснювати підприємницьку діяльність у вільний від роботи час. Пояснимо чому.
Заборону на здійснення підприємницької діяльності працівниками бюджетних установ встановлено Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції" від 07.04.2011 р. N 3206-VI (далі - Закон про корупцію).
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону про корупцію заборонено для осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
За порушення цих вимог передбачена відповідальність за ст. 172-4 "Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності" Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, порушення вказаними особами встановлених законом обмежень щодо заняття підприємницькою або іншою оплачуваною діяльністю тягне за собою накладення штрафу від 50 до 125 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (від 850 грн до 2125 грн) з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.
До осіб, на яких поширюється ця заборона, належать суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення, зокрема такі:
а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;
ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);
д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінальної виконавчої служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту;
е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, доходів і зборів;
є) члени Центральної виборчої комісії;
ж) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.
Медична сестра теоретично може належати до осіб з абз. "ж" п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про корупцію, оскільки працює в бюджетній (державній) установі.
Проте слід врахувати, що ця заборона поширюється не на всіх працівників державної установи, а лише на посадових та службових осіб.
Яких саме осіб слід зараховувати до таких, роз'яснювалося в додатку до листа Національного агентства України з питань державноїслужби від 03.03.2012 р. N 1005/23-12.
У цьому документі, зокрема, було зазначено, що з урахуванням положень Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. N 3723-ХІІ, Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 р. N 2493-III, а також приміток до ст. 364 Кримінального кодексу України, поняття "посадова особа" і "службова особа" синонімічні і передбачають здійснення адміністративно-господарських чи організаційно-розпорядчих функцій.
Аналогічні роз'яснення були дані і в Методичних рекомендаціях запобігання і протидії корупції в державних органах та органах місцевого самоврядування Міністерства юстиції України від 16.10.2013 р. (далі - Методрекомендації).
Зокрема, в п. 3 цього документа було зазначено, що головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність у неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
При цьому Методрекомендацїї наказують керуватися в даному питанні роз'ясненнями з постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хабарництво" від 26.04.2002 р. N 5, де під організаційно-розпорядчими обов'язками мають на увазі обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.
Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Під адміністративно-господарськими обов'язками мають на увазі обов'язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо
Судова практика також підтверджує, що до суб'єктів відповідальності за ст. 172 КпАП належать лише ті особи, які обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків (див. постанови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.10.2013 р. у справі N 483/2809/13-п*, Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.12.2013 р. по справі N 688/5227/13-п**).
ВИСНОВОК. Медична сестра за своїми посадовими обов'язками не виконує ані організаційно-розпорядчі, ані адміністративно-господарські обов'язки. Відповідно, така особа не є посадовою чи службовою у термінології Закону про корупцію і на неї не поширюється заборона з цього закону на зайняття підприємницькою діяльністю.
____________
* htpp://rеуеstr.court.goy.ua/Review/35231258
**htpp://rеуеstr.court.goy.ua/Review/35928854
Наталя Кравець,
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"