Облік коштів за програмами пенсійного забезпечення

Основою успіху і ключовим ресурсом, що забезпечує успішність підприємства, є його співробітники. Найбільш успішні компанії піклуються про добробут та соціальну захищеність своїх співробітників, надаючи їм пакет соціальних пільг та гарантій.

Зобов'язання щодо забезпечення робітників, як правило, закріплені в колективних договорах, які щорічно укладаються між трудовими колективами та підприємствами. Соціальний пакет включає як обов'язкові (передбачені законодавством), так і добровільні з боку підприємства компенсації.

Значна частина підприємств з метою поліпшення соціального захисту своїх робітників створює забезпечення для виплати додаткової пенсії згідно з пенсійним планом і тим самим стимулюють цінних співробітників працювати у них до закінчення трудової діяльності.

Методологічні принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій та негрошовій формах) за роботи, виконані робітниками, і її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 26.

Виплати після закінчення трудової діяльності включають:

- пенсії;

- страхування життя;

- медичне страхування;

- інші виплати після закінчення трудової діяльності.

Недержавне пенсійне забезпечення (третій рівень в новій системі пенсійного забезпечення в Україні) є важливим доповненням до діючої системи державного солідарного страхування, яка на даний момент не здатна повною мірою задовольнити усі потреби громадян пенсійного віку.

Згідно із Законом N 1057 недержавне пенсійне забезпечення повинно формуватися за рахунок добровільних пенсійних заощаджень шляхом відрахувань до недержавних пенсійних фондів з відкриттям в системі персоніфікованого обліку індивідуального пенсійного рахунку кожному учасникові пенсійного фонду.

Порядок податкового обліку коштів за програмами пенсійного забезпечення

У податковому обліку, згідно з п. 142.2 ст. 142 розд. III ПК України, до складу витрат платника податку на прибуток включається сума пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів за кожним звітним податковим періодом (наростаючим підсумком). Загальний обсяг таких внесків не повинен перевищувати 25 % заробітної плати, нарахованої найманій особі (за якої сплачуються внески) впродовж податкового року, на який припадають такі податкові періоди.

Згідно з п. 11 підрозд. 4 розд. XX ПК України до прийняття змін до законодавства про пенсійну реформу (введення накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування) платник податку на прибуток має право включати до витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму внесків на обов'язкове страхування життя або здоров'я робітників у випадках, передбачених законодавством, а також внесків, визначених абзацом другим п. 142. 2 ст. 142 розд. III ПК України, загальний розмір яких не перевищує 15 % заробітної плати, нарахованої такій найманій особі впродовж податкового року, на який припадає такий податковий період.

При цьому сума таких платежів не може перевищувати розміри, визначені в розд. IV даного Кодексу, впродовж такого податкового періоду (тобто суму, рівну розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножену на 1,4 і закруглену до найближчих 10 гривень), тобто у 2013 році - 1610 грн на місяць.

Отже, впродовж звітного періоду підприємство може включити до складу витрат пенсійні внески з недержавного пенсійного забезпечення при одночасному дотриманні двох умов, тобто так званих "ножиць", не більше 15 % від заробітної плати і не більше 1610 грн впродовж звітного періоду.

Окрім залучення роботодавців до системи недержавного пенсійного забезпечення наданням пенсійних послуг недержавними пенсійними фондами передбачено ще й пільгове оподаткування для фізичних осіб.

Відповідно до підпункт "в" пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 16 розд. IV ПК України у загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платник податків не включається сума пенсійних внесків, ще сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення, якщс така сума не перевищує:

- 15 % нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податків впродовж кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок;

- п'яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, в розрахунку за місяць.

Якщо договір недержавного пенсійного забезпечення впродовж перших п'яти років його дії розривається з будь-яких причин до закінчення мінімального терміну його дії або до настання страхового випадку, внаслідок чого відбувається повна або часткова страхова виплата або повне припинення зобов'язань страховика, то платник податків, що збільшив витрати, згідно з нормами п. 142. 2 ст. 142 розд. III ПК України, зобов'язаний включити до складу своїх доходів за відповідний звітний період суму таких заздалегідь сплачених платежів, внесків, премій з нарахуванням пені у розмірі 120 % облікової ставки національного банку України, що діяла на день виникнення у страхувальника податкового зобов'язання з податку (пп. 156.4.2 п. 156.4 ст. 156 розд. III ПК України).

Таке зобов'язання розраховується з початку податкового періоду, наступного за періодом, в якому такий платник податків вперше збільшив витрати на суму таких страхових платежів у рамках такого договору, до дня подання податкової декларації за підсумками податкового періоду, на який припадає факт такого дострокового розірвання або порушення вказаних вимог При цьому викупна сума або її частина, яка повертається платнику податків страховиком, не включається до складу доходів такого платника податків.

Нагадаємо, що пенсійний внесок - це грошові кошти, внесені до недержавного пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи в межах недержавного пенсійного забезпечення або сплачені до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування відповідно до закону. Для цілей оподаткування пенсійний внесок не є єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пп. 14.1.160 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України).

Пенсійний вклад - це грошові кошти, внесені на пенсійний депозитний рахунок, відкритий в установі банку згідно з договором пенсійного внеску відповідно до закону (пп. 14.1.161 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України).

Порядок бухгалтерського обліку коштів
за програмами пенсійного забезпечення

Пенсійні програми, в яких майбутня пенсія робітника формується тільки за рахунок роботодавця, зараз використовуються значно менше, ніж паритетні схеми.

Перехід на паритетні схеми фінансування майбутніх пенсій обумовлений рядом причин:

- переходження (у соціальній політиці підприємств) від принципу "соцзабезу" на принцип "співпраці", тобто паритетного фінансування, при якому сам робітник починає брати участь у формуванні своєї пенсії;

- необхідність залучати додаткові джерела фінансування.

Проте й нині пенсійні програми, при яких майбутня додаткова пенсія робітника формується тільки за рахунок роботодавця, досить поширені. У основі цього лежать суб'єктивні причини, основними з яких є:

- фінансова неінформованість населення;

- негативний досвід населення щодо участі у фінансових пірамідах.

Формування пенсійних програм додаткового пенсійного забезпечення підприємств аналогічно конструктору, основою якого є пенсійні схеми фонду і набір вимог керівництва підприємства до створюваної пенсійної програми, таких, наприклад, як:

- стаж роботи на підприємстві;

- посада;

- варіанти участі самого робітника у фінансуванні своєї майбутньої пенсії;

- вік;

- відсутність дисциплінарних стягнень;

- умови роботи;

- інші умови.

Облік коштів для реалізації програм пенсійного забезпечення (за рахунок коштів підприємства) ведеться на субрахунку 472 "Додаткове пенсійне забезпечення"

Для відображення у Балансі (Звіті про фінансовий стан) довгострокових зобов'язань, пов'язаних з виплатами після закінчення трудової діяльності (у частині пенсійних зобов'язань), призначений додатковий рядок 1505 "Пенсійні зобов'язання". У вказаному рядку відображається сальдо за субрахунком 472 на кінець періоду.

Програми з визначеним внеском

Програми з визначеним внеском - це програми виплат після закінчення трудової діяльності, за якими підприємство здійснює визначені відрахування фонду і не матиме зобов'язань сплачувати подальші внески, якщо фонд не матиме достатньо активів для сплати усіх виплат робітникам, пов'язаних з виконанням ними робіт у звітному та попередніх періодах (п. 3 П(С)БО 26).

Нарахована сума внесків за програмою з визначеним внеском визнається поточним зобов'язанням в періоді, впродовж якого робітники виконували роботу (п. 14 П(С)БО 26).

Облік програм з визначеним внеском передбачає визнання зобов'язання і витрат в сумі внеску, який підлягає сплаті в періоді, впродовж якого робітник надавав послуги підприємству.

Таким чином, витрати за програмою і визначеною виплатою признаються в сумі вартості поточних робіт, виконаних робітниками, витрат на відсотки за програмою, визнаних актуарних збитків, визнаної вартості раніше виконаних робітниками робіт, збитку (за вирахуванням прибутку) від скорочення програми з визначеною виплатою або остаточних розрахунків за нею, яка зменшується на суму очікуваного прибутку від активів цієї програми, на суму, що підлягає відшкодуванню підприємству за програмою, і на суму визнаних актуарних прибутків (п. 17 П(С)БО 26).

Якщо визначена в такому порядку величина має від'ємне значення, то вона визнається іншим операційним доходом.

Програми з визначеною виплатою

Програми з визначеною виплатою - це всі програми виплат після закінчення трудової діяльності, окрім програм з визначеним внеском (п. 3 П(С)БО 26).

Зобов'язання за програмою з визначеною виплатою визначається в сумі справжньої вартості зобов'язання за такою програмою на дату балансу і не визнаних відповідно до п. 19 П(С)БО 26 актуарних прибутків (за вирахуванням невизнаних актуарних збитків), яка зменшується на вартість раніше виконаних робітниками, але ще не визнаних робіт і на справедливу вартість на дату балансу активів програми, якими погашатиметься це зобов'язання. Справжня вартість зобов'язання за програмою з визначеною виплатою обчислюється з використанням ставки дисконту, визначеної в п. 28 П(С)БО 26.

Якщо визначена в такому порядку величина має від'ємне значення, то вона визнається активом за найменшою з двох величин:

- у сумі, визначеній в абзаці 1 п. 16 П(С)БО 26;

- у сумі невизнаних актуарних збитків, вартості раніше виконаних робітниками робіт і справжньої вартості економічних вигод у формі відшкодувань за програмою або зменшень майбутніх внесків в програму.

Нескладно помітити, що облік програм з визначеною виплатою досить складний, оскільки для оцінки зобов'язання та витрат потрібні дисконтування та актуарні припущення.

Приклад. Підприємство впровадило програму пенсійного забезпечення з визначеною виплатою, згідно з якою зобов'язалося виплачувати робітникам після закінчення трудової діяльності одноразову суму в якості додаткової пенсії. Припустимо, що загальна сума додаткової пенсії, яка підлягає виплаті робітнику Ігнатову О.С післязакінчення трудової діяльності, складає 1,2 % його кінцевої заробітної плати за кожен рік надання послуг цим робітником підприємству. У 2013 році зарплата робітника складає 40 000 грн і очікується, що вона збільшуватиметься на 5 % щорічно. Працівник повинен вийти на пенсію у 2017році. Ставка дисконту, який застосовується, рівна 10 %.

Майбутня кінцева заробітна плата робітника через 4 роки складе 48 620 грн [40 000 грн х (1+0,05)4]. Недисконтована сума щорічних нарахувань складе 583 грн [48 620 (грн) х 1,2 (%)].

Формування забезпечення на виплату робітнику після закінчення його трудової діяльності додаткової пенсії надамо в таблиці.

N з/п  Показник  Роки 
2013  2014  2015  2016  2017 
Виплати, які відносяться до:           
- попередніх років  583  1166  1749  2332 
- поточного року  583  583  583  583  583 
Разом  583  1166  1749  2332  2915 
Зобов'язання на початок року  398  876  1446  2121 
Вартість поточних послуг (нинішня вартість майбутніх виплат)  398* (583 х 0,6830)  438* (583x0,7513)  - 483* (583 х 0,8264)  530*(583 х 0,9091)  583* 
Зобов'язання на кінець року  398*  876*  1446*  2121**  2916** 
Примітки.
* На цю суму збільшуються витрати підприємства у бухгалтерському обліку і формується забезпечення за субрахунком 472 "Додаткове пенсійне забезпечення".
** Зобов'язання на кінець року - це сальдо за субрахунком 472 "Додаткове пенсійне забезпечення". 

грн

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон N 1057 - Закон України від 09.07.2003 p. N 1057-IV "Про недержавне пенсійне забезпечення"

П(С)БО 26 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати робітникам", затверджене наказом Мінфіну України від 28.10.2003 р. N 601

"Консультант бухгалтера" N 46 (742) 18 листопада 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)