Відповіді на актуальні питання з податку на прибуток

Питання 1. Благодійний фонд (неприбуткова організація) отримав грошові кошти від нерезидента у вигляді добровільного пожертвування в іноземній валюті (евро). При обміні цієї валюти на гривню виникла різниця позитивна. Чи включається сума позитивної різниці до складу доходів неприбуткової організації?

Так, включається. Відповідно до п. 157.2 ст. 157 розд. III ПК України для неприбуткових установ та організацій, перерахованих в абзацах "а", "б", "д", "є", "ж" і "з" п. 157.1 ст. 157 розд. III ПК України, доходи, одержані у вигляді грошових коштів або майна, які надходять їм як безповоротна фінансова допомога, звільняються від оподаткування на прибуток.

В той же час, абзацом 2 п. 157.11 ст. 157 розд. III ПК України передбачено, що, якщо неприбуткова організація отримує дохід з джерел, інших, ніж передбачено пунктами 157.2- 157.9 розд. III ПК України, така організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, одержаних з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище за суму таких доходів.

Обмін (конвертація) іноземної валюти - це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту.

У податковому обліку згідно з пп. 153.1.4 п. 153.1ст. 153 розд. III ПК України при здійсненні операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податків відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу і балансовою вартістю такої валюти, металів.

Термін "балансова вартість іноземної валюти" для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата настала пізніше.

Таким чином, сума грошових коштів, одержана благодійним фондом (неприбутковою організацією) у вигляді позитивної різниці при обміні іноземної валюти на гривню для цілей оподаткування, вважається доходом, одержаним такою організацією з інших джерел, і підлягає обкладанню податку на прибуток відповідно до п. 157.11ст. 157 розд. III ПК України.

Питання 2. Чи застосовуються штрафні санкції, якщо податкове зобов'язання з податку на прибуток сплачене через 10 днів після подання уточнюючого розрахунку?

Так, за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, у тому числі уточненого, застосовуються штрафні санкції.

Платник податків, що самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком встановлених п. 50.2 ст. 50 гл. 2 розд. II ПК України випадків, направити уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 гл. 4 розд. II ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/ або пені, яку вказує в податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до територіального органу Міндоходів України у строки, встановлені ПК України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 126.1 ст. гл. II розд. II ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання впродовж строків, визначених ПК України, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Так, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, накладається штраф у розмірі 10 % від погашеної суми податкового боргу. При затримці більше 30 календарних днів - у розмірі 20 % від погашеної суми податкового боргу.

Отже, якщо платник податків надав уточнюючий розрахунок з податку на прибуток підприємств, але несвоєчасно сплатив задекларовану в ньому суму податкового зобов'язання (затримка до 30 календарних днів), то до такого платника застосовується штраф у розмірі 10 % від погашеної суми податкового боргу.

Питання 3. При розрахунку об'єкту оподаткування за результатами 2012 року у підприємства виникло від'ємне значення з податку на прибуток. Чи враховується від'ємне значення у зменшення об'єкту оподаткування як витрати в наступних звітних періодах? Чи застосовується в таких випадках строк давності у 1095 днів?

У випадку якщо результатом розрахунку об'єкту оподаткування у платника податків за підсумками податкового року є від'ємне значення, сума такого від'ємного значення підлягає включенню у витрати першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкту оподаткування за результатами півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням вказаного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного його погашення (п. 150.1 ст. 150 розд. III ПК України).

Таким чином, від'ємне значення об'єкту оподаткування, що виникає за результатами звітного (податкового) року, може бути враховано у складі податкових витрат в наступних звітних (податкових) періодах до повного погашення без застосування строку давності у 1095 днів.

Питання 4. Підприємство, починаючи з 01.01.2013 p., застосовує ставку 0 % з податку на прибуток. Чи підлягатиме перерахуванню до бюджету залишок грошових коштів, який залишиться невикористаним впродовж річного звітного періоду?

Ні, нормами ПК України це не передбачено.

Пунктом 152.11 ст. 152 розд. 111 ПК України встановлено, що платники податків, визначені п. 154.6 ст. 154 розд. III ПК України, суми грошових коштів, не перерахованих до бюджету при застосуванні ставки податку 0 %, направляють на переоснащення матеріально-технічної бази, повернення кредитів, використаних на вказані цілі, і сплату процентів по ним та/або поповнення власних обігових коштів.

В той же час, у випадку якщо суми грошових коштів, не перерахованих до бюджету при застосуванні ставки 0 %, використовуються не за цільовим призначенням, такі кошти мають бути перераховані до бюджету у І кварталі наступного звітного року.

Таким чином, залишок грошових коштів, не використаний впродовж звітного податкового року платниками податків, що застосовують ставку податку 0 %, в наступному звітному році до бюджету не перераховується. Такі кошти залишаються у розпорядженні платників податків і можуть використовуватися ними за цільовим призначенням в наступних звітних (податкових) періодах.

Питання 5. У І кварталі 2013 року підприємство отримало збитки, подало Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства і припинило сплату авансових внесків. Чи будуть авансові внески, сплачені у січні-березні, враховані у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток?

Так, будуть. Платник авансових внесків, який за підсумками І кварталу 2013 року отримує збитки або не отримує прибуток і подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства разом з фінансовою звітністю до територіального органу Міндоходів України за цей період, має право у II-IV кварталах звітного (податкового) року авансові внески не сплачувати (абзац 9 п. 57.1 ст. 57 гл. 4 розд. 11 ПК України).

Податкові зобов'язання такий платник визначає на підставі Податкової декларації за підсумками І півріччя, трьох кварталів і за рік, яка подається до територіального органу Міндоходів України за місцем його реєстрації в порядку, передбаченому ПК України для подання квартальної звітності, тобто впродовж 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затверджена Наказом N 1213, передбачає зарахування авансових внесків в рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку (рядок 13.7 табл. 1 "Зменшення нарахованої суми податку" додатку ЗП до рядка 13 цієї декларації). Таким чином, авансові внески з податку на прибуток, сплачені у січні-березні 2013 року, можуть бути враховані у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в наступних звітних (податкових) періодах.

Питання 6. Якщо сума авансових внесків, яка сплачена впродовж 2013 року, буде більше податкового зобов'язання з податку на прибуток за цей період, чи можна буде повернути таку переплату на поточний рахунок підприємства і в який строк?

Так, таке право у платників податків є. У випадку якщо сума грошових коштів, сплачена у вигляді авансових внесків з податку на прибуток, виявиться більше податкового зобов'язання, задекларованого в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за підсумками звітного податкового (2013) року, то сума такого перевищення отримує статус переплати.

Умови повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов'язань передбачені в ст. 43 гл. 1 розд. II ПК України. Обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених коштів є подання заяви про таке повернення. Заява подається у довільній формі, в ній вказується бажане направлення повернення, у тому числі грошові кошти можуть бути повернені і на поточний рахунок платника податків.

Що стосується строків повернення, то територіальний орган Міндоходів України не пізніше 5 робочих днів до закінчення 20-денного терміну з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення певних сум грошових коштів з відповідного бюджету і подає його для виконання уповноваженому органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який у свою чергу впродовж 5 робочих днів повинен здійснити повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань відповідно до Порядку N 226 (п. 43.5 ст. 43 гл. 1 розд. II ПК України).

Отже, надмірно сплачені грошові зобов'язання, у тому числі у вигляді авансових внесків з податку на прибуток, можуть бути повернені платнику податків на поточний рахунок у строки та порядку, які визначені п. 43.5 ст. 43 гл. 1 розд. II ПК України.

Питання 7. Після ліквідації основних засобів у підприємства залишилися ТМЦ, які з часом були реалізовані. Як в податковому обліку відображається така операція?

Згідно з п. 146.16 ст. 146 розд. III ПК України при ліквідації основних засобів за рішенням платника податків або в інших випадках, передбачених цим пунктом, такий платник збільшує витрати на суму їх амортизаційної вартості, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкту основних засобів.

При цьому якщо в процесі ліквідації основних засобів підприємство отримує ТМЦ, які можуть бути використані в господарській діяльності або реалізовані, в податковому обліку вони визнаються активами підприємства, а їх вартість включається до складу доходу.

При реалізації таких ТМЦ вартість, за якою вони раніше визнавалися активом, включається до складу витрат відповідно до п. 138.8 ст. 138 розд. ПІ ПК України як прямі матеріальні витрати, а сума вартості, за якою такі ТМЦ реалізовані (продані), включається до складу доходів за датою переходу права власності на такі ТМЦ покупцю (п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 і п. 137.1 ст. 137 розд. III ПК України).

Отже, якщо при ліквідації об'єктів основних засобів залишаються ТМЦ, які надалі реалізуються, то в податковому обліку за датою переходу покупцю права власності на такі ТМЦ визнається дохід у розмірі їх договірної (контрактної) ціни, а до складу витрат включається сума їх вартості, за якою вони раніше визнавалися активом.

Питання 8. Підприємство -платник податку на прибуток в червні 2010 року при виплаті дивідендів сплатило авансовий внесок з податку на прибуток, який надалі помилково не був врахований при визначенні податкових зобов'язань. Чи може підприємство повернути такі грошові кошти на свій поточний рахунок?

Ні, не може. Умови повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошового зобов'язання передбачені ст. 43 гл. 1 розд. II ПК України.

Так, п. 43.3 ст. 43 гл. 1 розд. II ПК України встановлено, що платник податків може повернути помилково та/або надмірно сплачену суму грошових зобов'язань на підставі поданої їм заяви про таке повернення впродовж 1095 днів з дня помилково та/або надмірно сплаченої суми.

Отже, оскільки з дня сплати платником податків авансового внеску при виплаті дивідендів (червень 2010 року) пройшло більше 1095 днів, такий платник втрачає право на коригування податкових зобов'язань і, відповідно, на повернення надмірно сплачених грошових коштів.

Питання 9. Підприємство - платник авансових внесків почало процедуру ліквідації. З якого періоду можна припинити сплату авансових внесків?

Щомісячні авансові внески, розраховані в поданій за 2012 рік Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, платник податків зобов'язаний сплачувати незалежно від того, призупинив він діяльність чи ні.

У випадку якщо такий платник перебуває у стадії ліквідації, сплачувати авансові внески він припиняє у звітному періоді, в якому складається ліквідаційний баланс. Нараховані таким платником авансові внески враховуються у зменшення задекларованих зобов'язань в ліквідаційній податковій декларації з податку на прибуток підприємства, яка подається платником на відповідну дату звітного року.

Таким чином, платник податків, що знаходиться у стадії ліквідації, припиняє сплачувати авансові внески тільки після подання ліквідаційного балансу.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Наказ N 1213 - Наказ Мінфіну України від 28.09.2011 р. N 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства"

Порядок N 226 - Порядок повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. N 226

"Консультант бухгалтера" N 39 (735) 30 вересня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)