НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

НАКАЗ
14.01.2013 N 6

Про затвердження Порядку
проведення внутрішнього аудиту

Відповідно до частини третьої статті 26 Бюджетного кодексу України, пункту 8 Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року N 1001, та Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 01.10.2011 N 1247, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.10.2011 за N 1219/19957, наказую:

1. Затвердити Порядок проведення внутрішнього аудиту в Національному агентстві України з питань державної служби, територіальних органах Головдержслужби України, Школі вищого корпусу державної служби, Центрі адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (далі - Порядок), що додається.

2. Відділу документального забезпечення довести цей наказ до відома керівників структурних підрозділів Нацдержслужби України, територіальних органів Головдержслужби України та підвідомчих установ Нацдержслужби України.

3. Головному спеціалісту з внутрішнього аудиту Алексійчук Т. Б. забезпечити дотримання вимог Порядку під час проведення внутрішнього аудиту в системі Нацдержслужби України.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова Нацдержслужби України В. Толкованов

Затверджено
Наказ Національного агентства України
з питань державної служби
14.01.2013 N 6

Порядок
проведення внутрішнього аудиту у Національному
агентстві України з питань державної служби,
територіальних органах Головдержслужби України,
Школі вищого корпусу державної служби, Центрі
адаптації державної служби до стандартів
Європейського Союзу

I. Загальні положення

1.1. Порядок проведення внутрішнього аудиту у Національному агентстві України з питань державної служби територіальних органах Головдержслужби України, Школі вищого корпусу державної служби, Центрі адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (далі - Нацдержслужба України) розроблено з метою реалізації частини третьої статті 26 Бюджетного кодексу України та відповідно до Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 р. N 1001 (далі - Порядок N 1001), Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04 жовтня 2011 N 1247, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 20 жовтня 2011 року за N 1219/19957, та Кодексу етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2011 року N 1217, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за N 1195/19933.

1.2. Працівники внутрішнього аудиту Нацдержслужби України у своїй діяльності керуються Конституцією і законами України, постановами і актами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Стандартами внутрішнього аудиту, наказами Нацдержслужби України, а також цім Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

1.3. У цьому Порядку нижче наведені терміни вживаються у таких значеннях:

Аудитор - керівник підрозділу внутрішнього аудиту або головний спеціаліст з внутрішнього аудиту.

Аудиторський висновок - офіційний документ, що містить обґрунтовані підсумки за результатами внутрішнього аудиту відповідно до його теми та цілей.

Аудиторський доказ - зібрана, задокументована, надійна та компетентна інформація, яку використовує аудитор з метою обґрунтування висновків за результатами аудиторського заходу, а також інформація, одержана аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. Аудиторські докази складаються з первинних документів та облікових записів, покладених в основу фінансової звітності, а також підтверджувальної інформації з інших джерел.

Аудиторський захід - це сукупність способів і методичних прийомів дослідження, аналізу, оцінки окремих сфер діяльності установи з метою отримання такої кількості аудиторських доказів, яка дозволить зробити незалежний аудиторський висновок для надання рекомендацій щодо удосконалення системи управління; запобігання фактам незаконного, неефективного та не результативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності Нацдержслужби України та його підвідомчих установ; а також поліпшення внутрішнього контролю.

Аудиторський звіт - офіційний документ, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення об'єкта внутрішнього аудиту залежно від характеру виявлених проблем.

Відповідальна за діяльність особа - керівник та (або) посадова особа установи, яка безпосередньо відповідає за функції, процеси, що охоплюються аудиторським заходом.

Внутрішнє середовище контролю (середовище контролю) - це існуючі в організації процеси, операції, регламенти, структури та розподіл повноважень щодо їх виконання, правила та принципи управління людськими ресурсами тощо, які спрямовані на забезпечення реалізації законодавчо закріплених за установою функцій.

Внутрішній аудит - діяльність працівників внутрішнього аудиту, спрямована на ефективність системи внутрішнього контролю, удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та не результативного використання бюджетних коштів.

Внутрішній контроль - комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи.

Збитки - незаконні грошові та матеріальні витрати, втрата або пошкодження майна, а також не одержані доходи, які реально могли бути одержані, якщо б зобов'язання були виконані боржником.

Незаконні грошові та матеріальні витрати - це витрати, які здійснено з порушенням чинного (на час їх проведення) законодавства України (за винятком нецільового використання бюджетних коштів) при умові списання цих витрат за касовими видатками та віднесення до складу витрат бюджетної установи. Ознакою незаконних витрат є відсутність підстав для використання коштів і матеріальних цінностей.

Нецільові витрати бюджетних коштів (загального і спеціального фондів) - витрати, проведені бюджетними установами і організаціями при виконанні цільових програм, на цілі, не передбачені законодавством, за умови їх списання за касовими видатками. Також до такого роду витрат відносяться витрати, здійснені бюджетними установами і організаціями на цілі, не передбачені затвердженими в установленому порядку кошторисами доходів і видатків.

Об'єкт внутрішнього аудиту - діяльність установи, в тому числі: ведення бухгалтерського обліку, достовірність звітності, стан майна, забезпеченість власними засобами, фінансова стійкість, платіжна спроможність, якість роботи економічних і технічних служб, оподаткування, планування, нормування, стимулювання, проектно-кошторисна документація, виконавська дисципліна тощо.

Робочі документи - це записи (форми, таблиці), за допомогою яких працівник підрозділу внутрішнього аудиту фіксує проведені прийоми та процедури внутрішнього аудиту, тести, отриману інформацію і відповідні висновки тощо, які здійснюються під час його проведення. До робочої документації вноситься інформація, яка підтверджує висновки, викладені в аудиторському звіті.

Службова таємниця - інформація, що містить державну або іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої може завдати шкоди конкретній особі, суспільству, державі і Нацдержслужбі України, поширення якої обмежено законодавством.

Тема аудиторського заходу - це визначений внутрішнім аудитором короткий зміст конкретного аудиторського заходу, що є системою обов'язкових дій, пов'язаних із проведенням внутрішнього аудиту за відповідним напрямком.

Установа - орган, підрозділ, організація, заклад, підприємство та інші суб'єкти господарювання.

Фінансова дисципліна - стан дотримання посадовими особами визначених чинним законодавством України фінансово-правових норм.

Фінансове порушення - дії або бездіяльність посадових осіб, наслідком яких стало невиконання фінансово-правових норм.

Безумовно позитивний висновок - складається, якщо виконано такі умови: отримано необхідну інформацію та пояснення і вони є достатньою базою для відображення реального стану справ; підтверджено ефективність функціонування системи внутрішнього контролю та/або залежно від теми, цілей та об'єкта внутрішнього аудиту підтверджено; виконання завдань і досягнення цілей установи, визначених у стратегічних та річних планах; ефективність виконання бюджетних програм; достатню якість надання адміністративних послуг та належну якість виконання контрольно-наглядових функцій, інших завдань, визначених для установи актами законодавства України; належний стан збереження активів та інформації; належний стан управління державним майном; правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності із врахуванням суттєвості отриманої інформації (даних).

Умовно позитивний висновок - надається у разі, коли виконано вищенаведені умови, проте у зв'язку з неможливістю дослідження окремих фактів працівник з внутрішнього аудиту не може висловити свою думку щодо вказаних моментів. Водночас такі факти (події) мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не впливають на діяльність установи в цілому.

Складання умовно-позитивного висновку є наслідком встановлення працівником з внутрішнього аудиту окремих (поодиноких) фактів, які не дають достатньої впевненості працівнику з внутрішнього аудиту для складання безумовно позитивного висновку.

Негативний висновок - складається у випадках, коли під час внутрішнього аудиту встановлені суттєві порушення. При цьому висновок має чітко відображати зміст цих порушень і в ньому наводяться підтвердження, якими керувався працівник з внутрішнього аудиту під час підготовки негативного висновку.

II. Обов'язкові умови функціонування внутрішнього аудиту

2.1. Незалежність та об'єктивність внутрішнього аудиту.

2.1.1. Внутрішній аудит здійснюється незалежно та об'єктивно.

2.1.2. Організаційна незалежність внутрішнього аудиту передбачає пряме її підпорядкування та підзвітність Голові Нацдержслужби України.

Функціональна незалежність передбачає недопущення виконання аудиторами функцій, не пов'язаних із здійсненням внутрішнього аудиту та не визначених у Положенні про Службу внутрішнього аудиту Національного агентства України з питань державної служби України.

Заходи щодо запобігання неправомірному втручанню третіх осіб у планування і проведення внутрішнього аудиту та підготовку звіту про його результати забезпечуються Головою Нацдержслужби України.

2.1.3. Об'єктивність вимагає від аудиторів неупередженого провадження своєї діяльності, уникнення конфлікту інтересів та формування свого висновку без впливу третіх осіб.

2.1.4. У разі виникнення обставин, які перешкоджають виконанню аудиторами своїх обов'язків (втручання у їх діяльність), аудитори письмово інформують Голову Нацдержслужби України.

2.2. Компетентність та підвищення кваліфікації аудиторів.

2.2.1. Аудитори повинні володіти необхідними знаннями та мати досвід роботи для виконання своїх посадових (функціональних) обов'язків відповідно до визначених законодавством вимог.

2.2.2. Аудитори повинні постійно удосконалювати свої знання, підвищувати кваліфікацію. Підвищення кваліфікації аудиторів здійснюється як шляхом самоосвіти, так і шляхом їх направлення до освітніх закладів, які організовують та проводять навчання в галузях державного управління, юриспруденції, економіки, фінансів та аудиту.

2.2.3. Обов'язковість проходження аудиторами підвищення кваліфікації встановлюється:

за ініціативою Голови Нацдержслужби України;

за ініціативою працівника внутрішнього аудиту Нацдержслужби України;

за ініціативою Держфінінспекції у разі засвідчення незадовільного стану внутрішнього аудиту, систематичного та неякісного складання звітності про результати внутрішнього аудиту за результатами оцінки якості внутрішнього аудиту в установі.

2.3. Забезпечення діяльності з внутрішнього аудиту.

2.3.1. Для ефективного використання трудових ресурсів працівник внутрішнього аудиту Нацдержслужби України визначає необхідні обсяги часу на проведення всіх аудиторських заходів та завантаженість для проведення внутрішніх аудитів, які затверджуються Головою Нацдержслужби України.

2.3.2. У разі обмеження працівників внутрішнього аудиту у ресурсах керівник аудиторської групи Нацдержслужби України письмово інформує про це Голову із зазначенням наслідків таких обмежень та подає відповідні пропозиції щодо вирішення зазначеного питання.

2.4. Ведення бази даних.

2.4.1. Внутрішнім аудитом Нацдержслужби України складається та ведеться база даних за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку, яка містить інформацію щодо об'єктів внутрішнього аудиту.

2.4.2. База даних повинна містити таку інформацію:

найменування установи, в якій проводився аудиторський захід;

код за ЄДРПОУ;

місцезнаходження установи;

дату попереднього аудиторського (контрольного) заходу;

відомості про стан реагування на висновки та рекомендації за результатами внутрішнього аудиту;

відомості щодо здійснення контрольних заходів Держфінінспекцією, її територіальними органами та Рахунковою палатою України.

III. Напрямки проведення внутрішнього аудиту

3.1. Сфера застосування внутрішнього аудиту охоплює кілька напрямків діяльності.

3.1.1. Оцінка діяльності установи щодо ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних та річних планах, ефективності планування і виконання бюджетних програм та результатів їх виконання, якості надання адміністративних послуг, завдань, визначених актами законодавства, а також ризиків, які негативно впливають на виконання функцій і завдань об'єкта внутрішнього аудиту (аудит ефективності).

3.1.2. Оцінка діяльності установи щодо законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку (фінансовий аудит).

3.1.3. Оцінка діяльності установи щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів з питань стану збереження активів, інформації та управління державним майном (аудит відповідності).

3.2. У разі негативного висновку за результатами фінансового аудиту чи аудиту відповідності за рішенням Голови Нацдержслужби України може бути призначено проведення аудиту ефективності.

IV. Планування діяльності з внутрішнього аудиту

4.1. Планування діяльності з внутрішнього аудиту - це процес, що здійснюється працівником внутрішнього аудиту та включає комплекс дій, спрямованих на формування, погодження та затвердження піврічних планів проведення внутрішнього аудиту.

4.2. Піврічні плани проведення внутрішнього аудиту формуються на підставі оцінки ризиків, строків проведення внутрішнього аудиту та за окремими дорученнями Голови Нацдержслужби України і визначення теми внутрішніх аудитів.

4.3. При плануванні проведення внутрішнього аудиту аудитором береться до уваги система управління ризиками, що застосовується в Нацдержслужбі України, територіальних органах та підвідомчих установах, що входить до сфери управління Нацдержслужби України. У разі відсутності в установі системи управління ризиками аудитором застосовується власне судження про ризики в діяльності установи після консультацій, проведених з відповідальними за діяльність особами.

4.4. Оцінка ризиків передбачає визначення ймовірності настання подій та розміру їх наслідків, які негативно впливатимуть на:

виконання завдань і досягнення цілей установою, визначених у стратегічних та річних планах установи;

ефективність планування, виконання та результату виконання бюджетних програм;

стан збереження активів та інформації;

стан управління державним майном;

правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності.

4.5. Періодичність та інші критерії відбору об'єктів для проведення планових аудиторських заходів визначаються працівниками внутрішнього аудиту та затверджуються Головою Нацдержслужби України.

4.6. Піврічний план діяльності з внутрішнього аудиту складається за формою згідно додатка 2 до Порядку та повинен містити:

напрямок внутрішнього аудиту;

тему внутрішнього аудиту;

найменування установи, в якій проводиться внутрішній аудит;

місцезнаходження установи, в якій проводиться внутрішній аудит;

період діяльності, за який проводиться внутрішній аудит;

період проведення внутрішнього аудиту.

4.7. До плану не включаються внутрішні аудити за тією самою темою (з тих самих питань), за якою було проведено аудиторський захід внутрішнім аудитом, або виїзний контрольний захід Держфінінспекцією (її територіальними органами) та з моменту проведення яких пройшло менше ніж один календарний рік.

4.8. Піврічні плани складаються з урахуванням резерву робочого часу на проведення позапланових внутрішніх аудитів, який розраховується залежно від специфіки діяльності Нацдержслужби України, але не більше 25 відсотків робочого часу, призначеного на проведення внутрішніх аудитів.

4.9. Після погодження піврічного плану діяльності внутрішнього аудиту з Держфінінспекцією працівник внутрішнього аудиту подає його на розгляд і затвердження Голові Нацдержслужби України з інформацією про ресурси, необхідні для їх виконання, у тому числі повідомляє про істотні зміни в планах, які мали місце впродовж звітного періоду.

4.10. Піврічний план роботи внутрішнього аудиту погоджується з Державною фінансовою інспекцією України не пізніше ніж 05 липня (на II - півріччя) та до 05 грудня (на I півріччя) і підписується Головою Нацдержслужби України.

Зміни до плану роботи внутрішнього аудиту вносяться в порядку їх затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до завершення року чи півріччя відповідно.

4.11. Дія цього Порядку не поширюється на повторні внутрішні аудити, що проводяться Нацдержслужбою України для перевірки ефективності впровадження аудиторських рекомендацій.

V. Організація внутрішнього аудиту

5.1. Внутрішній аудит передбачає здійснення оцінки, результатом якої є отримання необхідних та достатніх аудиторських доказів з метою надання висновків відповідно до цілей внутрішнього аудиту.

5.2. Цілі внутрішніх аудитів формуються працівником внутрішнього аудиту за дорученням Голови Нацдержслужби України.

5.3. Організація внутрішнього аудиту передбачає розподіл трудових ресурсів, планування процесу проведення внутрішнього аудиту, складання програми аудиторського дослідження.

Підставою проведення аудиту є розпорядчий документ, підписаний Головою Нацдержслужби України (наказ або окреме доручення).

5.4. Для проведення внутрішнього аудиту працівник внутрішнього аудиту визначає склад аудиторської групи. Якщо внутрішній аудит проводиться однією посадовою особою, вона вважається керівником аудиторської групи.

5.5. Керівник аудиторської групи:

розподіляє завдання та обсяги роботи між членами аудиторської групи;

контролює хід виконання завдань кожним членом аудиторської групи, стан виконання ними програми, надає їм необхідну допомогу;

вживає в межах повноважень заходів для забезпечення об'єктивності і незалежності членів аудиторської групи;

оцінює відповідність обраних членами аудиторської групи методів внутрішнього аудиту, цілі, обсягу, термінам і розподілу трудових ресурсів та за потреби вживає необхідних заходів;

розглядає, повертає на доопрацювання або схвалює офіційну документацію про результати виконання членами аудиторської групи завдань під час внутрішнього аудиту;

контролює дотримання членами аудиторської групи норм, встановлених Кодексом етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту під час виконання службових обов'язків; у разі неналежного виконання посадових обов'язків та порушення норм поведінки, що дискредитує члена аудиторської групи як державного службовця, доповідає про ці факти Голові Нацдержслужби України у письмовій формі;

запобігає виникненню конфлікту інтересів, як суперечності між особистими інтересами працівника та його службовими обов'язками, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття ним рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих члену аудиторської групи завдань.

Фахівці аудиторської групи забезпечують об'єктивність висновків в офіційній документації, а керівник аудиторської групи - загальну якість результатів роботи аудиторської групи.

5.6. У ході підготовки до проведення аудиторського заходу працівник з внутрішнього аудиту вивчає питання, пов'язані з об'єктом внутрішнього аудиту:

завдання і цілі, визначені у стратегічних та річних планах;

бюджетні програми;

виконання Нацдержслужбою України інформаційних технологій (ІТ);

середовище контролю, а також визначення заходів, що вживаються для створення і надійного функціонування внутрішнього контролю Нацдержслужби України, визначення ступеня додержання правил, встановлених для попередження, виявлення та виправлення помилок, попередження та виявлення фактів незаконного використання коштів та досягнення визначеної мети;

інші необхідні для виконання внутрішнього аудиту аспекти діяльності Нацдержслужби України.

5.7. Детальне вивчення об'єкта внутрішнього аудиту здійснюється шляхом запитів та аналізу отриманої інформації щодо:

нормативно-правових актів, документів, які регламентують діяльність установи;

організаційної структури та системи управління установою;

паспортів бюджетних програм;

системи бухгалтерського обліку, фінансової і бюджетної звітності за суттєвістю;

матеріалів попередніх контрольних заходів контролюючих органів та стан усунення виявлених порушень за їх результатами;

звернень державних органів, народних депутатів, громадян, публікацій у засобах масової інформації про порушення законодавства, що стосуються діяльності об'єкта аудиту;

інших необхідних для виконання внутрішнього аудиту систем чи напрямів діяльності, інформації, у тому числі одержаної під час консультацій з керівництвом установи та її персоналом.

5.8. Під час підготовки до проведення аудиту ефективності, фінансового аудиту та відповідності працівник внутрішнього аудиту, відповідно до програми, вивчає такі питання діяльності суб'єкта господарювання:

відомості щодо результатів попередніх контрольних заходів (аудитів);

відомості про стан виконання рекомендацій за результатами попередніх контрольних заходів (аудитів);

бюджетні програми;

фінансову звітність;

інші необхідні для виконання внутрішнього аудиту аспекти діяльності суб'єктів господарювання.

5.9. Після вивчення об'єкта внутрішнього аудиту та питань, що з ним пов'язані, визначаються суттєвість помилки, ризики та оцінюється ступінь їх можливого впливу.

5.10. За результатами планування аудиторського заходу складається його програма за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку.

5.10.1. Програма внутрішнього аудиту визначає:

напрям внутрішнього аудиту;

цілі внутрішнього аудиту;

підставу для проведення внутрішнього аудиту;

об'єкт внутрішнього аудиту;

період, що охоплюється внутрішнім аудитом;

термін проведення внутрішнього аудиту;

початкові обмеження щодо проведення внутрішнього аудиту (часові, географічні та інші);

обсяг аудиторських прийомів та процедур за кожним фактом ризику;

послідовність і терміни виконання робіт;

склад аудиторської групи;

планові трудові витрати.

Програма складається у письмовому вигляді, підписується працівником внутрішнього аудиту Нацдержслужби України та затверджується Головою до початку її виконання.

5.11. Внесення змін до програми внутрішнього аудиту здійснюється в порядку її затвердження.

5.12. Внутрішній аудит проводиться за розпорядчим документом (наказом, розпорядженням) Голови Нацдержслужби України, який складається на друкованих носіях та містить такі обов'язкові реквізити:

найменування установи;

назву виду розпорядчого документа;

дату і номер;

посаду, прізвище, ім'я і по батькові керівника та членів аудиторської групи та (або) залученого фахівця (фахівців), що беруть участь у проведенні аудиторського заходу;

підставу для проведення аудиторського заходу (пункт плану, доручення керівництва тощо);

напрямок внутрішнього аудиту;

тему внутрішнього аудиту;

найменування та місцезнаходження установи, в якій планується проведення аудиторського заходу;

період діяльності, який ним охоплюється (для фінансового аудиту, аудиту відповідності);

дати початку і закінчення проведення внутрішнього аудиту.

5.13. Тривалість проведення аудиту ефективності не повинна перевищувати 45 робочих днів, фінансового аудиту та аудиту відповідності - 30 робочих днів. В окремих випадках за доповідною запискою керівника аудиторської групи цей термін може бути продовжено до 15 робочих днів відповідним наказом.

Строк проведення внутрішнього аудиту не включає строки, пов'язані із його організацією та написанням звіту.

5.14. У разі необхідності працівник внутрішнього аудиту ініціює перед Головою Нацдержслужби України питання щодо залучення працівників інших структурних підрозділів для забезпечення виконання аудиторського завдання.

VI. Обов'язки фахівців аудиторської групи внутрішнього аудиту
та суб'єктів господарювання під час проведення внутрішнього аудиту

До аудиторської групи внутрішнього аудиту Нацдержслужби України можуть входити головний спеціаліст з внутрішнього аудиту, фахівці структурних підрозділів та залучені експерти (за згодою).

6.1. Аудиторська група зобов'язана:

дотримуватись у своїй діяльності вимог законодавства та нормативно-правових актів України, Кодексу етики персоналу підрозділу внутрішнього аудиту та організаційно-розпорядчих документів Нацдержслужби України;

дотримуватись об'єктивності та неупередженості під час виконання службових обов'язків. Аудиторські звіти, висновки та рекомендації, інші офіційні документи повинні складатися на підставі об'єктивної оцінки інформації, зібраних доказів з дотриманням вимог законодавства;

не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яка була отримана під час проведення внутрішніх аудитів. Порушення правил використання інформації з обмеженим доступом тягне за собою відповідальність згідно із законодавством. Крім того, не розповсюджувати інформацію, яка стала відома під час проведення внутрішніх аудитів, про особисте та сімейне життя, домашню адресу та телефони працівників або інших осіб без їхнього дозволу, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України;

дотримуватись державної, комерційної та службової таємниці.

6.2. Аудитори, що проводять внутрішній аудит, мають право:

на повний та безперешкодний доступ до документів, інформації та баз даних, які стосуються аудиторських завдань, включаючи інформацію з обмеженим доступом, що надається в установленому законодавством порядку;

проводити в порядку, визначеному законодавством і нормативно-правовими актами, аудиторські заходи в установах, які належать до сфери управління Нацдержслужби України;

здійснювати діяльність у межах встановлених повноважень або з питань, які належать до його компетенції;

самостійно визначати методи, методичні прийоми та процедури, які застосовуються під час аудиторського заходу, залежно від об'єкта та відповідно до вимог внутрішніх документів з питань проведення внутрішнього аудиту;

ознайомлюватися з усією інформацією та документами з питань організації роботи, службової, виробничої, фінансово-господарської та іншої діяльності установи, в якій проводиться аудиторський захід;

вимагати від керівника установи проведення інвентаризації всіх статей балансу та брати безпосередню участь у її проведенні;

перевіряти наявність і рух коштів у касі та на рахунках, у разі потреби опечатувати каси і касові приміщення;

перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси, плани, наявність грошей і цінностей, а у разі виявлення підробок та інших зловживань вилучати необхідні документи на термін до закінчення аудиторського заходу або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

безперешкодно входити до сховищ, складів, службових та інших приміщень для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з проведенням аудиторського заходу, та у разі потреби - опечатувати ці приміщення;

одержувати від посадових осіб установи письмові пояснення з питань, що виникають під час проведення контрольного заходу.

6.3. Перед початком внутрішнього аудиту керівник аудиторської групи зобов'язаний пред'явити керівнику суб'єкта господарювання розпорядчий документ, ознайомити його під підпис з програмою внутрішнього аудиту та членами аудиторської групи.

6.4. Посадові особи суб'єкта господарювання зобов'язані:

створити умови для нормальної роботи аудиторської групи, сприяти їй у проведенні аудиту, забезпечити доступ до службових, складських приміщень, користування телефонним зв'язком, розмножувальною, комп'ютерною технікою, окремим приміщенням, надавати автотранспорт для вирішення питань, пов'язаних з проведенням внутрішнього аудиту;

надавати аудиторській групі оригінали документів із фінансово-господарської діяльності, а у необхідних випадках - довідки, письмові пояснення з питань, які стосуються проведення внутрішнього аудиту, забезпечити за потреби проведення інвентаризації (перевірок) матеріальних цінностей, контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт;

вживати необхідних заходів щодо усунення виявлених під час внутрішнього аудиту недоліків та порушень, а також відшкодування заподіяних матеріальних збитків.

VII. Проведення внутрішнього аудиту

7.1. Загальні умови проведення внутрішнього аудиту.

7.1.1. Проведення внутрішнього аудиту передбачає збір аудиторських доказів аудиторами із застосуванням методів, методичних прийомів і процедур, що забезпечують обґрунтованість висновків за його результатами.

Працівник внутрішнього аудиту самостійно визначає метод, методичні прийоми та процедури, які застосовуються під час внутрішнього аудиту.

Метод аудиту - це сукупність прийомів, використовуваних для дослідження стану об'єктів внутрішнього аудиту. Вони поділяються на методичні прийоми проведення аудиторського дослідження і методичні прийоми організації аудиторського дослідження.

7.1.2. Основними методичними прийомами організації аудиторського заходу є: суцільна (документальна і фактична), вибіркова, аналітична, комбінована перевірки.

При суцільній перевірці перевіряються всі без винятку масиви інформації щодо даних, систем та процесів, які відбулись за період, що досліджується. На підставі суцільної перевірки формується висновок про достовірність, доцільність та законність відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій, здійснених за весь період, який досліджується. Такі перевірки є найточнішими, а ризик не виявлення порушень та помилок - мінімальний.

Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур до частини масиву інформації, які дають змогу отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. Ризик не виявлення збільшується, оскільки за межами вибірки можуть залишитися факти порушень та помилок. Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі основні властивості генеральної сукупності, та формуватися з урахуванням мети аудиту. Якщо під час вибіркового дослідження встановлені порушення або помилки, то відповідна сукупність інформації повинна бути перевірена суцільним методом.

Аналітична перевірка - це оцінка фінансових показників за допомогою вивчення вірогідності залежностей між ними.

Комбінована перевірка - це поєднання суцільної, вибіркової й аналітичної перевірок.

7.1.3. Аудиторські заходи повинні проводитися з відома керівника установи, що перевіряється, або особи, що виконує його обов'язки.

7.1.4. З метою обґрунтування аудиторського висновку та надання рекомендацій за результатами аудиторського заходу аудитором проводиться збір аудиторських доказів.

Під аудиторським доказом розуміється зібрана та задокументована надійна та компетентна інформація, яку використовує працівник внутрішнього аудиту з метою обгрунтування висновків за результатами внутрішнього аудиту, джерелами яких є:

дані первинних документів і звітів, у яких відображається основна інформація про операції, системи та процеси;

облікові регістри;

фінансова, бюджетна, статистична, податкова та інші види звітності;

звіти про виконання паспортів бюджетних програм;

інвентаризаційні матеріали (описи, порівняльні відомості);

розрахунки, декларації, кошториси, калькуляції, договори, контракти, накази, розпорядження;

матеріали контрольних заходів;

дані, отримані за результатами експертних перевірок, лабораторних аналізів, контрольних замірів, проведених за участю працівників підрозділу внутрішнього аудиту;

письмові пояснення, інтерв'ю посадових осіб та інші документи та матеріали, необхідні для проведення внутрішнього аудиту. З метою отримання достатньої кількості аналітичних даних з дослідженого питання, допускається використання таких джерел інформації, як ЗМІ, Інтернет, стандартні програми тощо.

7.1.5. Достовірність офіційної документації та інформації, наданої аудиторам, забезпечується посадовими особами установи, які її склали, затвердили, підписали чи засвідчили.

7.1.6. До складу методичних прийомів аудиторського дослідження відносяться:

фактична перевірка - перевірка кількості і якості стану об'єктів аудиту, яка проводиться шляхом обстеження, огляду, обмірювання, перерахунку та інших способів перевірки фактичного стану активів;

підтвердження - одержання письмової відповіді від відповідальних за процес для підтвердження точності інформації;

документальна перевірка - перевірка документів і записів, яка може бути формальною, арифметичною та перевіркою по суті;

спостереження дає можливість одержати загальну характеристику об'єкта аудиту на підставі візуального огляду;

обстеження - особисте ознайомлення із предметом дослідження;

опитування (або тестування) - одержання письмової або усної інформації від відповідальних за процес. Полягає у формуванні переліку питань для оцінки об'єкта дослідження за відповідями, на які встановлюються фактори ризику та надається оцінка відповідності;

перевірка механічної точності передбачає повторну перевірку підрахунків і передачі інформації;

аналітичний огляд - вивчення тенденцій та даних, що характеризують розвиток об'єкта аудиту, а також дослідження незвичних і неочікуваних змін у процесі реалізації його функцій;

спеціальна перевірка - здійснюється із залученням фахівців з вузької спеціалізації та використовується для виявлення різного роду відхилень від норм та з метою доведення фактів порушень і відхилень;

арифметична перевірка документів - перевірка правильності розрахунків у документах, облікових регістрах і звітних формах;

формальна перевірка - візуальна перевірка правильності записів усіх реквізитів, виявлення безпідставних виправлень, підчисток, дописувань у тексті й цифрах, перевірка достовірності підписів посадових і матеріально відповідальних осіб;

перевірка документів по суті - встановлення законності і доцільності операцій, правильність їх відображення на рахунках.

7.1.7. При встановленні фактів відсутності на окремих ділянках роботи належного обліку, що унеможливлює якість проведення внутрішнього аудиту, працівник внутрішнього аудиту подає Голові Нацдержслужби України службову записку про це та вимогу керівнику відповідного підрозділу щодо приведення обліку у відповідність до чинного законодавства з визначенням строків виконання цієї роботи. У таких випадах аудиторське дослідження на цій ділянці призупиняється і продовжується лише після поновлення обліку. Працівник внутрішнього аудиту не повинен поновлювати облік.

7.2. Аудит організації фінансово-господарської діяльності, стану бухгалтерського обліку, фінансової звітності.

7.2.1. Аудитом бухгалтерського обліку і фінансової звітності встановлюється дотримання встановлених правил ведення бухгалтерського обліку та визначення достовірності показників фінансової звітності установи. Крім того, з метою встановлення фактів незаконних та не за цільовим призначенням проведених витрат перевіряється обґрунтованість віднесення на видатки установи витрачених бюджетних коштів або штучного створення за рахунок коштів загального та спеціального фондів дебіторської заборгованості.

7.2.2. Для отримання аудиторських доказів аудитору необхідно розглянути наступні питання:

облікову політику, що використовується установою у періоді, стосовно якого здійснюється аудиторський захід;

чи перевірялася іншим аудитором фінансова звітність підприємства в попередніх періодах і, якщо так, то чи вносилися зміни в неї пізніше за їх результатами, чи існували зауваження в аудиторському звіті;

характер рахунків обліку, що використовувалися, і ризик відображення в фінансовому звіті поточного періоду неправильної інформації;

суттєвість сум вхідних залишків за балансовими рахунками стосовно фінансової звітності поточного фінансового періоду.

7.2.3. Об'єктом аудиту є первинні та зведені бухгалтерські документи, облікові регістри, меморіальні ордери, головні та касові книги, матеріали інвентаризації, фінансова звітність, а також розпорядчі документи керівництва бюджетної установи. Перевіряється правильність, своєчасність і повнота відображення на рахунках бухгалтерського обліку здійснених господарських операцій; проводиться звірка між даними аналітичного і синтетичного обліку (за даними меморіальних ордерів, головної книги та фінансової звітності), а також вступних залишків, оборотів та вихідних залишків за кожним бухгалтерським рахунком (субрахунком). Аудитору необхідно розглянути питання про те, чи відповідає ведення обліку за балансовими рахунками на початок періоду обліковій політиці установи і чи змінювалась облікова політика установи на початку поточного періоду. Якщо в облікову політику вносилися зміни, аудитору необхідно з'ясувати, чи здійснювалися належним чином облікові операції і чи своєчасно давалося відповідне розпорядження керівництва установи про зміну на поточний рік облікової політики.

7.2.4. Аудит ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності проводиться в такій послідовності:

ознайомлення з Положенням про фінансово-економічну (бухгалтерську) службу та посадовими обов'язками кожного працівника;

додержання встановлених єдиних засад ведення бухгалтерського обліку (система бухгалтерських рахунків та регістрів аналітичного обліку);

вжиття заходів щодо забезпечення збереження бухгалтерських документів;

своєчасність, послідовність, правильність і повнота відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій та відповідність облікових операцій згідно до встановленої методології;

повнота складеної фінансової звітності, своєчасність її подання та достовірність показників відповідним даним головної книги та інших регістрів бухгалтерського обліку.

7.2.5. У ситуації, коли фінансова звітність установи за попередні фінансові періоди перевірялася іншим аудитором, він може отримати аудиторські докази стосовно правильності вхідних залишків за балансовими рахунками, вивчивши робочу документацію попереднього аудитора. У цьому випадку аудитору необхідно розглянути питання про компетентність та незалежність попереднього аудитора. Якщо аудиторський звіт за попередній період мав декілька змін до остаточної передачі користувачам, аудитор має звернути особливу увагу на наслідки таких змін у поточному періоді.

7.2.6. Докази правильності поточних активів і пасивів можуть бути отримані проведенням процедур перевірки поточного періоду. Наприклад, погашення вхідних залишків за дебіторською заборгованістю протягом поточного періоду забезпечить докази їх існування, завершення та оцінку операцій попереднього періоду на початок поточного періоду. Під час оцінки товарно-матеріальних цінностей аудитору складніше досягнути необхідної доказовості й правильності подання вхідних залишків у фінансовій звітності, оскільки вони могли змінитися (наприклад, після проведеної переоцінки на кінець фінансового періоду). Тому найчастіше необхідно провести додаткові процедури, такі як: перевірка фактичних надходжень товарно-матеріальних цінностей і перерахунок вартості їх на початок періоду, перевірка оцінки вхідних залишків за рахунками товарних або матеріальних запасів і перевірка рахунку прибутків і збитків. Використання таких процедур у сукупності може забезпечити достатню доказовість правильності представлення вхідних залишків.

7.2.7. Для активів і пасивів, які не належать до поточних (основні засоби, довготермінові фінансові внески), аудитору необхідно перевірити записи щодо вхідних залишків відповідних рахунків. У деяких випадках аудитор може отримати підтвердження про правильність і повноту вхідних залишків від третіх осіб, як у випадку довготермінової заборгованості та інвестицій в інші підприємства. В інших випадках може виникнути необхідність у проведенні додаткових процедур перевірки.

7.3. Аудит планування та виконання кошторису (аналіз фінансово-господарського стану).

7.3.1. Досліджується виконання кошторисів установи по загальному та спеціальному фондах, правильність і обгрунтованість їх формування; також необхідно провести аналіз факторів, що впливали на виконання кошторисної дисципліни та дотримання положень Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Аналізується взяття фінансових зобов'язань та проведення видатків у межах затверджених бюджетних асигнувань, передбачених на утримання підрозділу за кожним кодом економічної класифікації видатків. При наявності відхилень необхідно встановити причини їх утворення і фактори, що вплинули на них. Так, якщо фактичні витрати перевищують кошторисні призначення, то аудитору необхідно зазначити конкретні причини їх утворення. При цьому необхідно врахувати, що у складі фактичних видатків можуть бути витрати, що не були першочерговими, та такі, які суперечать вимогам нормативно-правових актів. Крім того, необхідно перевірити обґрунтованість накопичення матеріальних запасів. Досліджуються результати виконання рішень, вказівок, наказів Нацдержслужби України та рішень керівництва установи щодо зміцнення фінансової дисципліни. У процесі проведення аудиторського заходу перевіряється правильність віднесення витрат за кожним кодом економічної класифікації видатків. Крім того, аналізується фінансовий стан установи за результатами фінансової звітності.

7.3.2. Під час аудиторського заходу аналізуються первинні документи, що підтверджують здійсненні видатки за загальним та спеціальним фондами Державного бюджету України, а також проведені по обліку видаткові та прибуткові документи, що не були оплачені та рахуються як кредиторська заборгованість.

7.3.3. Одночасно проводиться аналіз причин відхилення фактичних видатків від касових, що може пояснюватися погашенням як дебіторської, так і кредиторської заборгованості, проведенням попередньої оплати, а також використанням (створенням) запасів минулого (майбутнього) періоду. Якщо касові видатки перевищують кошторисні призначення, то необхідно встановити причини перевищення.

У разі встановлення фактів нецільового використання бюджетних коштів та інших порушень фінансової дисципліни перевіряється діючий порядок внутрішньогосподарського контролю, правила документального обігу та встановлюється посадова особа, за розпорядчим підписом якої проведено незаконне витрачання коштів.

7.4. Касові та банківські операції. Бланки суворої звітності.

7.4.1. Інвентаризація готівки, бланків суворої звітності і цінностей, що знаходяться в касі, здійснюється на початку аудиторського заходу раптово (при прибутті в установу першочергово аудитором опечатується каса-сейф). Перевірка проводиться в присутності матеріально відповідальної особи (касира) та начальника фінансової служби (головного бухгалтера) або іншого працівника фінансово-економічного підрозділу (бухгалтерії). У разі виявлення під час інвентаризації нестач готівки, бланків суворої звітності, цінностей аудитор вживає необхідних заходів щодо призначення керівником органу службового розслідування та відшкодування збитків у встановленому порядку. При виявленні надлишків вони оприбутковуються за обліком у процесі ревізії (перевірки). Під час інвентаризації готівки і цінностей, що знаходяться в касі, перевіряються наявність письмового договору з касиром про його повну матеріальну відповідальність; забезпечення зберігання готівки в касі та під час транспортування з банку; проведення щоквартальних раптових перевірок наявності в касі грошей, цінностей і бланків суворої звітності. Результати інвентаризації оформляються окремим актом і включаються при документуванні результатів контрольних заходів. Досліджуючи касову дисципліну, необхідно встановити дотримання вимог порядку ведення касових операцій, правильність документального оформлення приймання та здачі готівки при зміні матеріально-відповідальних осіб (на період відпустки, хвороби тощо), дотримання ліміту готівки в касі установи. Достовірність касових звітів і правильність підрахунку підсумків за ними відповідно до первинних прибутково-видаткових документів підлягає дослідженню відповідно до суцільного порядку за весь період, щодо якого проводиться аудиторський захід.

7.4.2. Дослідження руху коштів загального та спеціального фондів здійснюється за кожним реєстраційним рахунком, що відкрито в територіальному органі Державної казначейської служби України, з'ясовується перелік цих рахунків та відповідність даних про залишки і рух коштів за виписками органів Держказначейства та регістрами бухгалтерського обліку установи. Безготівкові операції досліджуються та аналізуються суцільним порядком щодо правильності відображення їх у бухгалтерському обліку та недопущення авансових платежів у рахунок подальшого отримання товарів, робіт та послуг, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами. Під час аудиторського заходу звіряються повнота і своєчасність оприбуткування до каси отриманої готівки та наявність зіпсованих і невикористаних чеків, а також квитанцій, ордерів тощо, повнота оприбуткування оплачених матеріальних цінностей.

7.4.3. Банківські операції досліджуються за кожним відкритим рахунком суцільним порядком за первинними документами, виписками банку, а за необхідності проводяться зустрічні перевірки та направляються запити суб'єктам підприємницької діяльності. Одночасно перевіряється правильність відображення в бухгалтерському обліку банківських операцій, повноти та своєчасності отриманих товарів, робіт та послуг.

7.5. Оплата праці.

7.5.1. Аудит оплати праці проводиться відповідно до суцільного порядку за один - два місяці періоду, щодо якого здійснюється аудиторський захід, і вибірково - за весь зазначений період;

Аудитор досліджує:

наявність в установі штатів, штатних розписів, а також своєчасність внесення до них змін;

законність приймання та звільнення працівників;

правильність встановлення посадових окладів;

надання надбавок: за вислугу років, за ранги, за особливий характер роботи та інтенсивність праці, за знання та використання іноземної мови, за науковий ступінь, за почесне звання "заслужений", за роботу із таємними документами та інші;

надання доплати за науковий ступінь;

проведення індексації заробітної плати;

правильність виведених підсумків у роздавальних відомостях (за усіма графами), наявність у відомостях підчисток, дописок і виправлень цифр з метою збільшення виплаченої суми. У разі наявності підчисток, виправлень, дописок, необхідно переконатися у тому, чи власноручно зроблені підписи утримувачами грошей і чи не підроблені їх підписи з метою привласнення готівки;

дотримання бюджетного законодавства в частині проведення видатків на оплату праці та недопущення заборгованості з неї та інших соціальних виплат;

також підлягає аналізу правильність відображення у бухгалтерському обліку невиданої заробітної плати та дієві заходи з виплати депонентських сум.

7.5.2. Крім того, під час дослідження виплат заробітної перевіряється:

відповідність показників табелів робочого часу з наказами, а також наявність трудових книжок та повнотою їх заповнення на працівників, що включені до табеля робочого часу;

законність установлення і застосування виплат за заміщення і сумісництво та виплат премій;

законність оплати понаднормових робіт, за роботу у вихідні, святкові дні та оплати відпусток (основних, додаткових, учбових);

чи не допускалися виплати заробітної плати за невідпрацьований час (за час перебування у відпустках, на лікуванні тощо);

законність виплати в установлених випадках середнього заробітку;

наявність і обґрунтованість розроблених, затверджених переліків і списків на надання встановлених пільг та компенсацій;

законність надання щорічної та додаткових оплачуваних відпусток;

вибірково перевіряється правильність встановлення стажу для виплати надбавок за вислугу років державним службовцям, робітникам і службовцям;

одночасно з перевіркою правильності розрахунків із заробітної плати перевіряються призначення і виплати із фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та повноти проведених обов'язкових нарахувань та утримань із заробітної плати;

законність і доцільність відряджень, дотримання встановлених лімітів коштів на оплату службових відряджень.

У процесі аудиту визначаються суми незаконних виплат та незаконних невиплат, причини їх виникнення.

7.5.3. При безготівкових розрахунках заробітної плати згідно з укладеним договором з установою банку, яким на кожного працюючого відкрито кореспондентські рахунки та видано платіжні (пластикові) картки, документальною перевіркою проводиться звірка тотожності нарахованих до виплати коштів з відповідними сумами платіжних відомостей. За умови встановлення розбіжностей між загальною сумою, що призначена зарахуванню на кореспондентські рахунки, і платіжними відомостями проводиться зустрічна звірка в установі банку та встановлюється причина розбіжностей.

7.6. Операції з матеріальними цінностями (необоротними активами та запасами).

7.6.1. Під час внутрішнього аудиту проводиться суцільна чи вибіркова інвентаризація наявності цінностей та перевіряється їх відповідність даним бухгалтерського обліку за кожним складським приміщенням, а при необхідності - і у підзвітних осіб.

Операції з надходження матеріальних цінностей перевіряються на предмет дотримання законодавства про закупівлю товарів за бюджетні кошти.

У разі виявлення документів, які викликають сумнів у їх достовірності, необхідно провести зустрічну перевірку (або подати запит до постачальника) та зробити звірку розрахунків.

Важливим методом дослідження надходження і відпуску зі складу матеріальних цінностей є перевірка матеріальних звітів і доданих до них документів та відповідних даних карток складського обліку. Вибірково перевіряється тотожність даних сальдових відомостей на перше число місяця за бухгалтерським обліком з відповідними даними складських карток. При встановленні розбіжностей проводиться поглиблена перевірка із встановленням причин розбіжностей.

7.6.2. Щодо основних засобів необхідно визначити:

обгрунтованість записів у паспортах, формулярах предметів та стан ведення аналітичного обліку за номерами (заводськими, інвентарними) по картках інвентарного обліку кожного об'єкта;

законність списання основних засобів;

забезпечення збереження основних засобів, закріплення матеріально відповідальної особи за кожним об'єктом основних засобів;

наявність техніки, що не використовується;

наявність опису інвентарних карток;

своєчасність та повноту прийому-передачі матеріально відповідальними особами матеріальних цінностей і основних засобів, одержаних під звіт, при їх звільненні або переведенні;

своєчасність та повноту оприбуткування і проведення за обліком матеріальних цінностей.

7.6.3. Під час проведення аудиторського заходу з'ясовуються:

заходи, вжиті посадовими особами установи з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей та їх ефективність;

правильність визначення сум заподіяної шкоди;

своєчасність вжиття заходів щодо притягнення винних до матеріальної відповідальності;

законність списання матеріальних цінностей, яких не вистачає, за оформленими документами на списання;

правильність оформлення документів на списання.

7.7. Стан розрахунків з дебіторами і кредиторами, підзвітними особами.

7.7.1. Аудитом розрахунків з постачальниками та підрядниками досліджується виконання вимог нормативно-правових актів відносно рішення про оплату після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до взятих бюджетних зобов'язань.

7.7.2. По дебіторській та кредиторській заборгованостях досліджується дотримання чинного законодавства при укладанні договорів та визначення цінової політики по них з урахуванням вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель". При необхідності стан розрахункових операцій перевіряється методом зустрічних звірок, до інших суб'єктів господарювання надсилаються письмові запити. У разі простроченої кредиторської заборгованості встановлюються причини її несплати в установлений термін та несписання з балансу на фінансовий результат виконання кошторису за загальним або спеціальним фондом Державного бюджету України.

7.7.3. За розрахунками з підзвітними особами суцільним порядком досліджується законність і правильність видачі підзвітних сум та своєчасність звітування за отримані кошти. У випадках несвоєчасного надання авансових звітів перевіряється питання щодо накладення відповідних санкцій. Враховуючи, що до основних вимог по розрахункових операціях входять заходи щодо зменшення обсягів кредиторської та дебіторської заборгованості, зміцнення платіжної дисципліни, забезпечення відповідності бюджетних зобов'язань бюджетним асигнуванням, аудиторським заходом визначається стан поточного контролю в установі.

7.8. Правильності оформлення дефектних актів, наявності договорів, кошторисів, актів виконаних робіт на проведення ремонтних робіт. Стан взаєморозрахунків з підрядниками, відповідність сум, визначених договорами, кошторисам видатків та актам виконаних робіт, правильність відображення проведених розрахунків у бухгалтерському обліку.

VIII. Документування ходу та результатів внутрішнього аудиту

8.1. Документальне оформлення внутрішнього аудиту складається з двох видів документів - робочих та офіційних.

8.2. Робочі документи - це записи у текстовій та табличній формі (проект аудиторського звіту), за допомогою яких працівник внутрішнього аудиту фіксує проведені прийоми та процедури внутрішнього аудиту, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, які здійснюються під час його проведення. До робочої документації вноситься інформація, яка підтверджує висновки, викладені в аудиторському звіті.

8.3. При оформленні робочих документів слід дотримуватися таких вимог:

на першій сторінці кожного робочого документа вказуються ціль, об'єкт аудиту, період та дата проведення внутрішнього аудиту;

кожному робочому документу дається назва, наприклад: "Аудит основних засобів", "Аудит порядку і проведення інвентаризації" та інше;

на кожному документі проставляється прізвище та ініціали працівника підрозділу внутрішнього аудиту, який його підготував.

8.4. Робочі документи включають:

інформацію про організаційну структуру суб'єкта господарювання;

необхідні витяги або копії документів;

документацію про вивчення та оцінку систем бухгалтерського обліку;

документацію, яка відображає час проведення аудиторських процедур та отриманий результат за кожною з них;

висновки, зроблені працівником підрозділу внутрішнього аудиту щодо різних аспектів аудиту.

8.5. Після закінчення внутрішнього аудиту робочі документи підлягають обов'язковому збереженню у справах підрозділу внутрішнього аудиту.

8.6. Офіційними документами є аудиторський звіт, висновки до аудиторського звіту - документи, які складені за результатами внутрішнього аудиту та містять відомості про стан системи внутрішнього контролю та ведення фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

У висновках до аудиторського звіту надаються рекомендації щодо удосконалення діяльності суб'єкта господарювання залежно від характеру виявлених проблем.

8.7. Аудиторський звіт складається із резюме, вступної, аналітичної та підсумкової частин.

8.8. У вступній частині зазначаються такі дані:

напрям внутрішнього аудиту, плановий чи позаплановий внутрішній аудит;

цілі внутрішнього аудиту;

підстава для проведення внутрішнього аудиту із зазначенням реквізитів розпорядчого документа;

посади, прізвища, імена по батькові членів аудиторської групи та дати їх участі у проведенні внутрішнього аудиту (або посада, прізвище, ім'я і по батькові керівника аудиторської групи з посиланням на додаток - список членів аудиторської групи з відповідною інформацією);

опис суб'єкта господарювання;

дати початку і закінчення проведення внутрішнього аудиту;

період, за який проводиться внутрішній аудит.

8.9. В аналітичній частині зазначаються результати внутрішнього аудиту в розрізі кожного програмного питання із зазначенням використаних працівником підрозділу внутрішнього аудиту методів, прийомів та процедур.

8.10. Підсумкова частина включає аудиторський висновок.

Аудиторський висновок містить обгрунтовані підсумки за результатами внутрішнього аудиту відповідно до його теми та цілей.

8.11. Перед складанням аудиторського висновку остаточно оцінюється аргументованість тверджень і доказів.

8.12. Проект аудиторського звіту, підготовлений працівником внутрішнього аудиту, надається керівнику суб'єкта господарювання для ознайомлення у спільно узгоджені строки.

У разі проведення камеральної перевірки працівник внутрішнього аудиту може прийняти рішення не узгоджувати проект аудиторського звіту з керівником суб'єкта господарювання.

8.13. Підписаний проект аудиторського звіту з висновками та пропозиціями, узгодженими з керівником суб'єкта господарювання, працівником внутрішнього аудиту протягом робочого тижня складає загальний Аудиторський звіт, висновки до аудиторського звіту.

Аудиторський звіт, висновки до аудиторського звіту складаються в одному примірнику. На останньому аркуші аудиторського звіту ставляться підписи керівника аудиторської групи та членів аудиторської групи із зазначенням посади, прізвища, ініціалів, під підписами аудиторської групи навпроти слова "ознайомлений" відповідальним за діяльність ставиться підпис, що засвідчує його ознайомлення із аудиторським звітом, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів. У разі відмови відповідального за діяльність від проставляння підпису напроти слова "ознайомлений" робиться про це запис.

Реєстрація аудиторського звіту здійснюється у Журналі обліку аудиторських звітів (додаток 4).

8.14. У разі, якщо за результатами обговорення проекту аудиторського звіту керівник суб'єкта господарювання не погоджується з висновками, він має право протягом 15-ти робочих днів (з дати ознайомлення з проектом аудиторського звіту), надати працівнику внутрішнього аудиту відповідні обгрунтовані коментарі за своїм підписом.

Датою отримання коментарів є дата їх реєстрації у канцелярії Нацдержслужби України.

Керівник аудиторської групи розглядає такі коментарі, готує проект висновку щодо їх обґрунтованості.

8.15. За результатами розгляду Аудиторського звіту працівником внутрішнього аудиту у дводенний строк готуються рекомендації. Висновки з рекомендаціями до Аудиторського звіту надаються Голові Нацдержслужби України для прийняття відповідних рішень. За рішенням Голови Нацдержслужби України за результатами проведеного аудиту видається розпорядчий документ або готується лист. Наказ або лист з копією Аудиторського звіту з висновком направляються до суб'єкта господарювання для провадження рекомендацій.

8.16. Висновки до Аудиторського звіту повинні містити конструктивні пропозиції про удосконалення тих аспектів діяльності суб'єкта господарювання, щодо яких проводився внутрішній аудит. Вони повинні бути спрямованими на усунення всіх встановлених недоліків, порушень, відхилень та мати на меті удосконалення діяльності суб'єкта господарювання.

8.17. Після отримання рекомендацій суб'єкт господарювання у визначений термін, але не більше 20 робочих днів, подає до внутрішнього аудиту звіт про стан впровадження рекомендацій.

У випадку ненадходження до внутрішнього аудиту у зазначений термін працівник з внутрішнього аудиту інформує про це Голову Нацдержслужби України для прийняття відповідного рішення.

IX. Моніторинг врахування рекомендацій за
результатами внутрішнього аудиту

9.1. Працівник внутрішнього аудиту Нацдержслужби України забезпечує організацію здійснення моніторингу впровадження рекомендацій (встановлює вимоги у внутрішніх документах з питань проведення внутрішнього аудиту) для того, щоб впевнитися в тому, що відповідальні за діяльність розпочали ефективні дії, спрямовані на їх виконання, або Голова Нацдержслужби України взяв на себе ризик невиконання таких рекомендацій.

9.2. Моніторинг впровадження аудиторських рекомендацій здійснюється за формою, наведеною у додатку 5 до Порядку, та на підставі отриманої інформації від відповідальних за діяльність про реалізацію аудиторських рекомендацій.

X. Формування та зберігання справ внутрішнього аудиту

10.1. Матеріали справи - сукупність документів, зібраних та складених в процесі планування, проведення, оформлення результатів внутрішнього аудиту та моніторингу впровадження рекомендацій.

10.2. Справа формується з присвоєнням номеру та відповідно до додатка 5 до Порядку.

10.3. Оформлена належним чином справа "Аудиторський звіт" залишається на зберіганні у працівника внутрішнього аудиту, після чого передається в установленому порядку до архіву. Термін зберігання справи З роки.

XI. Звітування про діяльність працівника внутрішнього аудиту

11.1. Працівник внутрішнього аудиту раз на півріччя (не пізніше 20 січня та 20 липня) у письмовій формі звітує перед Головою Нацдержслужби України про результати діяльності.

11.2. Звіт про результати діяльності внутрішнього аудиту повинен включати:

стан виконання плану роботи внутрішнього аудиту та/або причини його невиконання;

інформацію про позапланові внутрішні аудити;

резюме кожного завершеного планового та позапланового внутрішнього аудиту;

суттєві проблемні питання, у тому числі виявлені за результатами виконання аудиторських завдань у попередні періоди, що потребували негайного вжиття заходів та які заходи вжито було;

результати впровадження рекомендацій;

обмеження, що виникали під час проведення внутрішнього аудиту;

інформацію про наявність та стан виконання програми забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту.

11.3. Результати внутрішнього аудиту 1 раз на півріччя (рік) розглядаються на засіданні колегії Нацдержслужби України.

11.4. Працівник внутрішнього аудиту забезпечує своєчасну підготовку звітності про результати діяльності внутрішнього аудиту за встановленою формою. Після погодження звітності з Головою Нацдержслужби України працівник внутрішнього аудиту подає її до Держфінінспекцїі у встановлені строки.

XII. Забезпечення та підвищення якості
внутрішнього аудиту, оцінка якості
внутрішнього аудиту

12.1. Працівник внутрішнього аудиту щорічно складає програму забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту, що ним підписується та затверджується Головою Нацдержслужби України.

12.2. Програма забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту включає проведення періодичних внутрішніх оцінок та заходи за результатами зовнішніх оцінок якості внутрішнього аудиту.

12.3. Про результати внутрішньої оцінки якості внутрішнього аудиту працівник внутрішнього аудиту інформує Голову Нацдержслужби України.

12.4. Зовнішня оцінка якості внутрішнього аудиту Нацдержслужби України здійснюється Держфінінспекцією.

Головний спеціаліст з внутрішнього аудиту Т. Алексійчук

Додаток 1
до Порядку проведення внутрішнього аудиту у
Національному агентстві України з питань державної
служби, територіальних органах Головдержслужби України,
Школі вищого корпусу державної служби,
Центрі адаптації державної служби
до стандартів Європейського Союзу

База даних об'єктів внутрішнього аудиту
Національного агентства України з питань державної служби

Додаток 2
до Порядку проведення внутрішнього аудиту
у Національному агентстві України з питань державної
служби, територіальних органах Головдержслужби України,
Школі вищого корпусу державної служби, Центрі адаптації
державної служби до стандартів Європейського Союзу

План
діяльності з внутрішнього аудиту
Національного агентства України з
питань державної службина ___ півріччя 20__ року

Додаток 3
до Порядку проведення внутрішнього
аудиту у Національному агентстві України з питань
державної служби, територіальних органах Головдержслужби
України, Школі вищого корпусу державної служби,
Центрі адаптації державної служби до
стандартів Європейського Союзу