Постанова : Про визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини рішення Київської міської ради від 2 квітня 2009 року N 272/1328 "Про відміну рішення Київської міської ради"

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
21.05.2012 N 2а-4620/12/2670

Про визнання протиправним та скасування пункту 1
резолютивної частини рішення Київської міської ради
від 2 квітня 2009 року N 272/1328
"Про відміну рішення Київської міської ради"

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А. (за участю секретаря - Покотило М.С. та представників: позивача - ОСОБА_1; відповідача - Палія Є.В.) розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення. На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

2 квітня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якій просить: 1) визнати протиправним та скасувати пункт 1 резолютивної частини рішення Київської міської ради від 2 квітня 2009 року N 272/1328 "Про відміну рішення Київської міської ради" щодо відміни рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року N 366/2941 "Про передачу суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-виставкового комплексу на АДРЕСА_1"; 2) визнати протиправним та скасувати пункт 1 резолютивної частини рішення Київської міської ради від 2 квітня 2009 року N 272/1328 "Про відміну рішення Київської міської ради" щодо пункту 6 додатка до вказаного рішення "Перелік вільних земельних ділянок, які знаходяться в оренді. Орендарям направлено листи-пропозиції щодо їх купівлі".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі N 2а-4620/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 7 травня 2012 року.

7 травня 2012 року в судове засідання не прибув позивач або його представник, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 21 травня 2012 року.

В судовому засіданні 21 травня 2012 року судом поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду; представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 рішення Київської міської ради від 2 квітня 2009 року N 272/1328 "Про відміну рішення Київської міської ради", враховуючи доручення Київського міського голови від 22 січня та зважаючи на відмову орендарів від викупу земельних ділянок, на підставі статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 9 Земельного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України вирішено відмінити рішення Київської міської ради згідно з додатком до цього рішення.

Зокрема, згідно з пунктом 6 додатка до спірного рішення "Перелік вільних земельних ділянок, які знаходяться в оренді. Орендарям направлено листи-пропозиції щодо їх купівлі" щодо орендаря ОСОБА_3 відмінено рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року N 366/2941 "Про передачу суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-виставкового комплексу на АДРЕСА_1".

Позивач вважає пункт 1 резолютивної частини такого рішення в частині, що його стосується, протиправним, оскільки Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що рішення органів місцевого самоврядування, в тому числі Київської міської ради, у випадку їх невідповідності Конституції або законам України, скасовуються у судовому порядку; а повноважень щодо самостійного скасування (відміни) власного рішення відповідач не має.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що спірне рішення приймалось на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та не припиняє правовідносин з оренди земельної ділянки за відповідним договором.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованим позовні вимоги ФОП ОСОБА_3, виходячи з наступних мотивів.

Рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2005 року N 366/2941 "Про передачу суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-виставкового комплексу на АДРЕСА_1" затверджено проект відведення земельних ділянок суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-виставкового комплексу на АДРЕСА_1; передано суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3, за умови виконання пункту 3 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельні ділянки загальною площею 0,44 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-виставкового комплексу на АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, з них: ділянку N 1 площею 0,30 га; ділянку N 2 площею 0,14 га.

На виконання цього рішення між ФОП ОСОБА_3 (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) 17 січня 2006 року укладено договір оренди земельних ділянок, за яким орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду земельні ділянки загальною площею 0,44 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-виставкового комплексу на АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, строком на п'ятнадцять років.

Договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21 січня 2006 року за N 19-6-00382.

Згідно акта приймання-передачі земельних ділянок від 21 січня 2006 року, складеного та підписаного сторонами договору оренди, вказані вище земельні ділянки орендарем прийнято у своє володіння і користування.

Як зазначено вище, підставою для відміни рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року N 366/2941 "Про передачу суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-виставкового комплексу на АДРЕСА_1" у спірному рішенні від 2 квітня 2009 року N 272/1328 "Про відміну рішення Київської міської ради" визначено відмову орендарів від викупу земельних ділянок.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що звертався до позивача з пропозицією викупити земельні ділянки, які той орендує на підставі договору оренди, та що позивач відмовився від викупу таких земельних ділянок.

Оцінюючи спірне рішення на предмет відповідності частині другій статті 19 Конституції України та положенням частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 144 Конституції України встановлює, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Наведені правові норми свідчать, що рішення органів місцевого самоврядування, у тому числі Київської міської ради, можуть бути скасовані лише у випадку їх невідповідності Конституції України або законам України та виключно у судовому порядку.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, що відмінене рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року N 366/2941 "Про передачу суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-виставкового комплексу на АДРЕСА_1" не відповідає Конституції України або законам України та, що воно скасоване у судовому порядку.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 5 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) визначено, що "...органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання."

Враховуючи викладене, беручи до уваги правову позицію Конституційного Суду України, за умови незгоди позивача на відміну рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року N 366/2941 "Про передачу суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-виставкового комплексу на АДРЕСА_1", суд приходить до висновку, що пункт 1 рішення Київської міської ради від 2 квітня 2009 року N 272/1328 "Про відміну рішення Київської міської ради" в частині відміни рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року N 366/2941 "Про передачу суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-виставкового комплексу на АДРЕСА_1" та в частині пункту 6 додатка до вказаного рішення "Перелік вільних земельних ділянок, які знаходяться в оренді. Орендарям направлено листи-пропозиції щодо їх купівлі" прийняте відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на право Київської міської ради припиняти право користування земельними ділянками на підставі статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до пункту 11 вказаної статті Київська міська рада в межах своєї компетенції, встановленої законами України, має право припиняти право користування земельними ділянками та іншими природними ресурсами у випадках, передбачених чинним законодавством України; в свою чергу відповідач не надав доказів існування на момент прийняття спірного рішення підстав, передбачених чинним законодавством України, для припинення права користування позивача земельними ділянками.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Київською міською радою не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ФОП ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Київської міської ради від 2 квітня 2009 року N 272/1328 "Про відміну рішень Київської міської ради" в частині відміни рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року N 366/2941 "Про передачу суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-виставкового комплексу на АДРЕСА_1".

3. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Київської міської ради від 2 квітня 2009 року N 272/1328 "Про відміну рішень Київської міської ради" в частині пункту 6 додатка до вказаного рішення "Перелік вільних земельних ділянок, які знаходяться в оренді. Орендарям направлено листи-пропозиції щодо їх купівлі".

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Київської міської ради на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: В.А. Кузьменко