ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА У М. КИЄВI
ЛИСТ
18.06.2013 N 1131/10/06-4-08
Щодо окремих питань,
пов'язаних iз застосуванням звичайних цiн
Головне управлiння Мiндоходiв у м. Києвi розглянуло ‹…› лист вiд 16.05.13 р. N 27 щодо окремих питань, пов'язаних iз застосуванням звичайних цiн i в межах своiх повноважень повiдомляє.
1. Пунктом 39.1 ст. 39 Податкового кодексу Украiни вiд 02.12.2010 р. N 2755-VI зi змiнами та доповненнями (далi - Кодекс) установлено, що звичайна цiна застосовується у разi здiйснення платником податкiв:
а) бартерних операцiй;
б) операцiй з пов'язаними особами;
в) операцiй з платниками податкiв, що застосовують спецiальнi режими оподаткування або iншi ставки, нiж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крiм фiзичних осiб, якi не є суб’єктами пiдприємницькоi дiяльностi;
г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Зокрема, згідно з пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Кодексу дохiд, отриманий платником податку вiд продажу товарiв (виконання робiт, надання послуг) повязаним особам, визначається вiдповiдно до договорних цiн, але не менших вiд звичайних цiн на такi товари, роботи, послуги, що дiяли на дату такого продажу, у разi, якщо договiрна цiна на такi товари (роботи, послуги) вiдризняється більше нiж на 20 вiдсоткiв вiд звичайноi цiни на такi товари (роботи, послуги).
Вiдповiдно до пп. 153.2.2 п. 153.2 ст. 153 Кодексу витрати, понесенi платником податку у зв’язку з придбанням товарiв (робiт, послуг) у пов’язаноi особи, визначаються виходячи з договiрних цiн, але не вищих за звичайнi цiни, що дiяли на дату такого придбання, у разi якщо договiрна цiна на такi товари (роботи, послуги) вiдрiзняється більше нiж на 20 вiдсоткiв вiд звичайноi цiни на такi товари (роботи, послуги).
Положення пiдпунктiв 153.2.1, 153.2.2 цього пункту поширюються також на операцii з особами, якi: не є платниками цього податку; сплачують податок за iншими ставками, нiж платник податку на прибуток (пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Кодексу).
З урахуванням викладеного, вимога щодо застосування звичайних цiн при формуваннi доходiв та витрат поширюється на операцii з пов'язаними особами, якi не є платниками податку на прибуток або сплачують податок за iншими ставками, нiж платник податку на прибуток.
Тобто при обчисленні об'єкта оподаткування дохід від продажу товарів (робіт, послуг) фізичним особам визначається iз договiрноi цiни товарiв (робiт, послуг), але не меншої за звичайну цiну, що дiяли на дату продажу, оскiльки покупцi товарiв (робіт, послуг) - фiзичнi особи не є платниками податку на прибуток.
2. Пунктом 39.2 ст. 39 Кодексу установлено, що визначення звичайноi цiни у випадках, встановлених цим Кодексом, здiйснюється за одним з методiв, вказаних в цьому пунктi. Встановлюються такi методи визначення звичайноi цiни:
а) порiвняльноi неконтрольованоi цiни (аналогiв продажу);
б) цiни перепродажу;
в) "витрати плюс";
г) розподiлення прибутку;
д) чистого прибутку.
При визначеннi звичайноi цiни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується iнформацiя про цiни в операцiях мiж непов’язаними особами у спiвставних умовах на вiдповдному ринку товарiв (робiт, послуг).
При цьому умови визнаються спiвставними, якщо вiдмiннiсть мiж такими умовами iстотно не впливає на ціни, якi отримуються в результатi застосування методiв, встановлених цим пунктом.
Пунктом 3 Порядку укладення виконання договорiв про ціноутворення для цiлей оподаткування, розробленого вiдповдно до п. 39.16 ст. 39 Кодексу та затвердженого постановою КМ Украiни вiд 22.08.2012 р. N 787 (далi - Порядок), передбачено, що звичайна цiна товарiв (робiт, послуг) визначається шляхом застосування одного з методiв, передбачених п. 39.2 ст. 39 Кодексу в установленiй послiдовностi, за умови, що кожний наступний метод застосовується у разi, коли така цiна не може бути визначена за попереднiм методом.
Згiдно з пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Кодексу податкове законодавство Украiни грунтується на принципi рiвностi усiх платникiв перед законом, недопущення будь-яких проявiв податковоi дискримнацii - забезпечення однакового пiдходу до всiх платникiв незалежно вiд соціальноi, расовоi, національноi, релiгiйно принадлежностi, форми власностi юридичноi особи, громадянства фiзичноi особи, місця походження капiталу.
Враховуючи принципи побудови податкового законодавства, метод визначення звичайно цiни здiйснюється шляхом iх установленоi послiдовностi, а саме: якщо звичайна цiна не може бути визначена за методом "порiвняльноi неконтрольованоi цiни (аналогiв продажу)", то може бути застосований наступний метод - метод "цiни продажу".
<…>
Заступник начальника ГУ Мiндоходiв у м. Києвi О.Онищенко