Іноземні філії та порядок сплати за них
податку на прибуток в Україні

На сучасному етапі відбуваються глибокі зміни в усій системі міжнародних відносин. Істотною їх рисою стала глобалізація, тобто якісно новий етап в інтернаціоналізації господарського життя.

Інтернаціоналізація господарської діяльності - це посилення взаємозв'язку та взаємозалежності економік окремих країн, вплив міжнародних економічних відносин на національні економіки, участь країн в світовому господарстві.

На макроекономічному рівні глобалізація проявляється в прагненні держав та інтеграційних об'єднань до економічної активності поза своїми межами за рахунок лібералізації торгівлі, зняття торгових та інвестиційних бар'єрів, створення зон вільної торгівлі та т. п.

Таким чином, процеси глобалізації світової економіки призводять до того, що бізнес набуває усе більш міжнародного характеру. Це проявляється, передусім, в активному створенні філій і представництв за кордоном.

У цій статті ми розглянемо загальні положення сплати податку на прибуток за результатами діяльності постійних представництв за кордоном.

Говорячи про іноземні філії, найкоректніше використати термін "постійне представництво", оскільки саме він узагальнено використовується в міжнародних договорах (конвенціях, угодах).

Приміром, згідно зі ст. 5 Двосторонньої угоди з РФ термін "постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через яке підприємство однієї Договірної Держави повністю або частково здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі.

А згідно з п. 2 ст. 5 Двосторонньої угоди з РФ термін "постійне представництво", зокрема, включає:

- місце управління;

- філію (відділення);

- контору;

- фабрику;

- майстерню;

- шахту, рудник, нафтову або газову свердловину, кар'єр, установку, споруду або будь-яке інше місце розвідки або видобутку природних ресурсів;

- склад або інша споруда, яка використовується для продажу товарів.

Будівельний майданчик, монтажний або складальний об'єкт вважаються постійним представництвом тільки у тому випадку, якщо вони існують більше 12 місяців (п. 3 ст. 5 Двосторонньої угоди з РФ).

Отже, норми більшості міжнародних договорів, що відноситься до постійних представництв за кордоном, повною мірою стосуються й філій.

Нюанси оподаткування прибутку,
отриманого за межами України

Уся специфіка оподаткування результатів діяльності постійних представництв за кордоном полягає в тому, що вони, з одного боку, будучи розташованими на території іншої держави, діють за законами держави, в якій створені представництва, тобто дотримуються вимог законодавства іншої держави і сплачують податки та збори, встановлені правилами цієї держави. При цьому іноземні постійні представництва (або їх головні підприємства) проходять реєстрацію в іншій державі і отримують свідоцтво про реєстрацію без прав юридичної особи, а також беруться на облік як платники податків.

З іншого боку, як передбачено ст. 95 ЦК України, філія (у тому числі і створений за кордоном) не є самостійною юридичною особою, а є лише відокремленим підрозділом головного підприємства. Отже, будучи складовою підприємства, результати діяльності така філія (для цілей оподаткування) повинна враховувати у складі результатів діяльності по такому підприємству в цілому.

Так, відповідно до п. 13.1 ст. 13 розд. І ПК України, доходи, отримані резидентом України (окрім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються при визначенні його об'єкту та/або бази оподаткування в повному об'ємі.

При визначенні об'єкту та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (окрім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються в порядку і розмірах, встановлених ПК України (п. 13.2 ст. 13 розд. І ПК України).

На перший погляд може здатися, що доходи від здійснення діяльності постійного представництва за кордоном оподатковуватимуться як би двічі: і в державі, в якій вони отримані (за правилами іноземної держави), і у нас (за чинним законодавством України).

Проте щоб уникнути такої ситуації Україною з рядом країн укладені міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, які покликані врегулювати таку ситуацію.

Перелік країн, з якими Україна уклала договори про уникнення подвійного оподаткування (за станом на 01.01.2013 p.), наведений в Листі N 536/7/12-10-17. У свою чергу, п. 3.2 ст. 3 розд. I ПК України передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого дана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені ПК України, то застосовуються правила міжнародного договору.

А суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються при розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПК України (п. 13.4 ст. 13 розд. І ПК України).

Так, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є дохід з джерелом походження з України і за її межами, який визначається зменшенням суми доходів звітного періоду, визначених відповідно до ст.ст. 135 - 137 розд. III ПК України, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг і суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених відповідно до ст.ст. 138 - 143 розд. III ПК України, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 розд. III ПК Україна.

Таким чином, доходи, отримані постійним представництвом платника податків за кордоном, а також понесені ними витрати включаються до складу доходів та витрат платника податків і відповідно враховуються при розрахунку об'єкту оподаткування. При цьому витрати враховуються в порядку та розмірах, встановлених розд. III ПК України.

Включення доходів та витрат по постійним представництвам
за кордоном головним підприємством

За загальним правилом, передбаченим абзацом 2 п. 152.4 ст. 152 розд. III ПК України, платник податку на прибуток, що має в своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої територіальної громади (ніж сам платник податків), може прийняти рішення зі сплати консолідованого податку і сплачувати податок одним з двох способів.

- самостійно філіями і головним підприємством;

- консолідовано (головне підприємство обчислюватиме і сплачуватиме податок на прибуток за себе і свої філії).

Таким чином, норми ПК України надають право головному підприємству вибирати спосіб сплати податку на прибуток: кожному підрозділу (самостійно) або головному підприємству (консолідовано).

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного п. 152.4 ст. 152 розд. III ПК України, здійснюється платником податків самостійно до 1 липня року, попереднього звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податків та його філій (відокремлених підрозділів).

В той же час, стосовно випадків з постійними представництвами за кордоном, такі загальні правила працювати не будуть, тому що оподаткування прибутку суб'єкта господарювання, що відкрило філії за кордоном, має свої особливості і норми п. 152.4 ст. 152 розд. III ПК України на них не поширюються, оскільки в цьому пункті йдеться про відокремлені підрозділи, створені в Україні, але в різних територіальних громадах.

Територіальна громада - мешканці, об'єднані постійним проживанням в межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів декількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (ст. 1 Закону про місцеве самоврядування).

Є і своє логічне пояснення різниці між діяльністю відокремлених підрозділів на території України і постійних представництв за кордоном.

По-перше, податки та збори, сплачені за кордоном, не поступають до бюджету України, а залишаються в тій державі, де і були сплачені. Тоді як податки та збори, сплачені відокремленими підрозділами, створеними на території України, залишаються в Україні і наповнюють бюджет нашої країни.

По-друге, постійні представництва за кордоном сплачують податок на прибуток за іншими правилами і ставками, які (із зрозумілих всім причин) не можуть відповідати вимогам ПК України. А ось ставки та принципи розрахунку податку на прибуток відокремленими підрозділами на території України і головним підприємством повністю співпадають.

Отже, доходи, отримані постійним представництвом за кордоном, і понесені ним витрати обов'язково мають бути відображені в податковій звітності головного підприємства.

Порядок заліку податку на прибуток, сплаченого
постійним представництвом за кордоном

Податковий кодекс України дозволяє зарахувати податок, сплачений за кордоном, при сплаті податку на прибуток в Україні.

Так, згідно з п. 161.4 ст. 161 розд. IIІ ПК України, суми податку на прибуток, отримані з джерел за межами України, сплачені суб'єктами господарювання за кордоном, зараховуються при сплаті ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розд. III ПК України.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел впродовж податкового періоду не може перевищувати суми податку, що належить до сплати в Україні таким платником податків впродовж такого періоду (п. 161.5 ст. 161 розд. III ПК України).

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань наступні податки, сплачені в інших країнах (п. 161.6 ст. 161 розд. III ПК України):

- податок на капітал/майно та приріст капіталу;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (продаж);

- інші непрямі податки незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків або обкладаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток здійснюється за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави про факт сплати такого податку і за наявності діючого міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів (п. 161.7 ст. 161 розд. III ПК України).

На відміну від фінансової звітності, складання податкової декларації з податку на прибуток підприємства з урахуванням результатів діяльності постійних представництв за кордоном не можна назвати "консолідованою декларацією".

Також форми Розрахунку податкових зобов'язань зі сплати консолідованого податку на прибуток і форми Повідомлення платника податку про ухвалення рішення зі сплати консолідованого податку на прибуток, затверджені Наказом N 39, не заповнюються стосовно постійних представництв за кордоном.

Платнику податку на прибуток, що має постійні представництва за кордоном, слід вести окремий (внутрішній) податковий облік їх діяльності.

Результатом такого податкового обліку буде визначення розміру оподатковуваного прибутку постійного представництва за кордоном, отриманої від діяльності, здійснюваної за межами України. Причому прибуток обчислюється в такому ж порядку, в якому визначається оподатковуваний прибуток, отриманий на території України. Розрахований з нього податок на прибуток і підлягатиме заліку при сплаті податку на прибуток в Україні.

Порядок заповнення податкової декларації з податку
на прибуток з урахуванням діяльності постійних
представництв за рубежем

Податкову декларацію з податку на прибуток головне підприємство заповнює в наступному порядку.

Етап 1. Головне підприємство включає в податкову декларацію (окрім власних) також дані щодо постійних представництв за кордоном, тобто у складі доходів та витрат відображаються як свої показники, так і показники щодо постійних представництв за кордоном. При цьому доходи і витрати щодо постійних представництв за кордоном виникають і відображаються в декларації головного підприємства за правилами, встановленими розд. III ПК України.

Етап 2. Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07 Податкової декларації, затвердженої Наказом N 1213) головне підприємство формує з урахуванням діяльності постійних представництв за кордоном.

Етап 3. Для здійснення заліку суму зараховуваного податку на прибуток, сплачений постійним представництвом за кордоном (у розмірі, що не перевищує податку з такого "закордонного прибутку", визначену за даними окремого внутрішнього обліку), головне підприємство відображає по рядку 13.1 "Сума податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб'єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду" таблиці 1 "Зменшення нарахованої суми податку" додатку ЗП.

Потім дані з таблиці 1 додатку ЗП переносяться у складі підсумкового показника до рядку 13 Податкової декларації з податку на прибуток.

Таким чином, сума податку на прибуток, сплачена постійним представництвом за кордоном, буде віднесена у зменшення зобов'язань з податку на прибуток у головного підприємства.

Якщо у головного підприємства окрім постійних представництв за кордоном більше немає відокремлених підрозділів на території України, то рядок 13.2 "Сума податку, нарахованого платником податку на прибуток (при консолідованій сплаті) за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів" і таблицю 2 "Розрахунок податку, що сплачується за міс-уезнаходженням відокремленого підрозділу" додатку ЗП воно не заповнює (оскільки в даному випадку ніякої консолідованої сплати податку не відбувається).

Можлива ситуація, коли головним підприємством в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства задекларовані збитки, але при цьому його постійним представництвом за кордоном сплачений податок на прибуток.

На жаль, у такому разі сплачений за кордоном податок не підлягатиме заліку в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства наступних звітних (податкових) періодів.

Вся річ у тому, що саме календарний рік з 01.01.2013 р. стає для більшості платників податку на прибуток основним звітним (податковим) періодом, а не квартал.

А в рядок 06.5 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства наступного календарного року переноситься від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядку 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік).

Таким чином, дані, не заповнені в рядку 13 додатку ЗП поточного звітного періоду (з-за збитків та відсутності позитивного значення з податку на прибуток) не можна перенести на наступний календарний рік. Адже форма додатку ЗП вимагає, щоб в рядку 13.1 відображалася сума податку на прибуток, отримана з іноземних джерел, сплачена суб'єктами господарювання за кордоном, яка може бути зарахована при сплаті податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що належить до сплати таким платником впродовж такого звітного (податкового) періоду

Якщо ж у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства задекларовані збитки, то в цьому випадку відсутнє зобов'язання з податку на прибуток і заповнювати рядок 13.1 додатку ЗП платник (головне підприємство) податків права не має.

Таким чином, розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел впродовж податкового періоду не може перевищувати суми податку, що належить до сплати в Україні таким платником податку впродовж такого періоду (п. 161.5 ст. 161 розд. III ПК України).

Отже, якщо у головного підприємства не задеклароване податкове зобов'язання з податку на прибуток за звітний період, то і сплачений за кордоном податок на прибуток не буде зарахований (врахований) у головного підприємства

Аналогічно, якщо сума податку, сплаченого закордонною філією, виявиться більше податку на прибуток, відображеного по рядкам 11 і 12 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, то у такому разі залік може бути здійснений тільки у рамках показника цих рядків.

Отже, перевищення суми податку на прибуток по постійному представництву за кордоном, не включене по року у зменшення об'єкту оподаткування, на наступний звітний рік переноситися не повинне.

Не слід забувати про те, що для здійснення заліку і відображення суми податку, сплаченого постійним представництвом за кордоном, по рядку 13.1 таблиці 1 додатку ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, платник податків повинен мати "іноземну" довідку-підтвердження оплати такого податку постійним представництвом.

Так, відповідно до п. 13.5 ст. 13 розд. І ПК України для отримання права на залік податків та зборів, сплачених за межами України, платник податків зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримує такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Вказана довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідною іноземною дипломатичною установою України, якщо інше не передбачено діючими міжнародними договорами України.

Питання із застосуванням курсу НБУ зі сплачених податків в ПК України не врегульоване. На думку автора статті, суму сплаченого податку в іншій державі необхідно перераховувати в гривню за курсом НБУ на дату сплати (перерахування) податку на прибуток. В принципі не виключений варіант, що податкові органи рекомендуватимуть брати курс НБУ на кінець звітного періоду (31 грудня), коли формально нараховується зобов'язання до сплати. Платникам податків в цій ситуації краще за все звернутися до податкового органу для отримання індивідуальної консультації.

Отже, в інтересах платника податків (головного підприємства) потурбуватися про те, щоб такий підтверджувальний документ був у нього в наявності вже на момент складання Податкової декларації з податку на прибуток за відповідний податковий період.

Нагадаємо також, що доходи, отримані/нараховані платником податків в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, в частині їх вартості, яка не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів відповідно до розд. III ПК України, а в частині раніше отриманої оплати - за курсом, що діяв на дату її отримання (пп. 153.1.1 п. 153.1 ст. 153 розд. III ПК України).

Витрати, понесені (нараховані) платником податків в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду перерахунком в національну валюту тієї частини їх вартості, яка не була раніше сплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати - за курсом, що діяв на дату здійснення оплати (пп. 153.1.2 п. 153.1 ст. 153 розд. III ПК України).

При віднесенні до витрат внесків до соціальних фондів необхідно пам'ятати про те, що, згідно з п. 143.1 ст. 143 розд. III ПК України, до складу витрат платника податків відносяться суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірах і порядку, встановлених Законом про єдиний внесок.

Отже, нарахування на фонд заробітної плати постійного представництва, яке знаходиться на території іншої держави, сплачені за правилами іншої держави, не можуть бути віднесені до витрат в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, оскільки це не передбачено п. 143.1 ст. 143 розд. III ПК України.

Приклад. Українське гірничо-збагачувальне підприємство здійснює свою діяльність в Російській Федерації через постійне представництво. За результатами 2012 року постійним представництвом за кордоном сплачений податок на прибуток в сумі 425 000 російських рублів. Є довідка, що підтверджує сплату такого податку постійним представництвом в Росії.

Для спрощення прикладу курси НБУ за 2012 рік в графі 6 табл. 1 наведені умовні, а не по кожній даті визнання доходів та витрат.

Дані про заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємства з урахуванням доходів та витрат головного підприємства і постійного представництва в Російській Федерації (на підставі даних внутрішнього обліку) наведемо в табл. 1.

Таблиця 1

Показники  Квд
рядка 
Сума, грн
(гр. 4 +
гр. 7) 
в тому числі по: 
головному
підприємству, грн 
постійно представництву в РФ 
руб.  курс НБУ грн
за 1 руб. 
грн 
Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03):  01  21 173 219  18 411 495  10303162  х  2 761 724 
Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))  02  11487 020  9 988 713  5 670 680  0,26422  1 498 307 
Інші доходи  03 ІД  9 686 199  8 422 782  4 632 482  0,27273  1 263 417 
Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05 + рядок 06)  04  16 734 557  14 551 789  3 742 689  х  2 182 768 
Витрати операційної діяльності, в тому числі:  05  5 095 336  4 430 727  2 610 815  0,25456  664 609 
Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)  05.1  5 095 336  4 430 727  2 610 815  0,25456  664 609 
Інші витрати (сума рядків 06.1- 06.5)  06  11639 221  10 121 062  1 131 874  х  1 518 159 
Адміністративні витрати  06.1  101 801  88 523  54 198  0,24499  13 278 
Витрати на збут  06.2  591 790  514 600  298 054  0,25898  77 190 
Фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 розділу III Податкового кодексу України, в тому числі:  06.3  436 365  379 448  238 696  0,23845  56 917 
проценти, що включаються до витрат з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 141.2 статті 141 розділу III Податкового кодексу України  06.3.1  436 365  379 448  238 696  0,23845  56 917 
Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати  06.4 IB  10 509 265  9 138 491  540 926  0,25470  1 370 774 
Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік)  06.5 
Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+, -)  07  4 438 662  3 859 706  х  х  578 956 
Об'єкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню (+, -)  08 ТП 
Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування (+, -)  09 ПЗ 
Ставка податку на прибуток у відсотках  10  21  21  х  х  21 
Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09 (при позитивному значенні) х рядок 10/100)  11  932 119  810 538  х  х  121 581 
Податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню, зменшений на вартість торгових патентів  12 ТП 
Зменшення нарахованої суми податку  13 ЗП  373 715  261 761  425 000  0,26342  111 954 
Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 11 + рядок 12 - рядок 13)  14  558 404  548 777  х  х  9627 
Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період)  15  518 414  512 925  х  х  5489 
Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+, -)  16  39 990  35 852  х  х  4138 
Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період  17 ПН 
Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період)  18 
Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахована за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 18)  19 
Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи  20 АВ  261 761  261 761 
Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що мала бути сплачена у попередньому звітному (податковому) періоді поточного року за місцезнаходженням юридичної особи з урахуванням уточнень (рядок 20 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період)  21  261 761  261 761 
Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду, що має бути сплачена за місцезнаходженням юридичної особи (рядок 20 - рядок 21)  22 
<...> 

Дані про заповнення таблиці 1 додатку ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства наведемо в табл. 2.

Таблиця 2

Показники  Квд
рядка 
Сума, грн
(гр. 4 + гр.7) 
в тому числі по: 
головному під-
приємству, грн 
постійно представництву в РФ 
руб.  курс НБУ грн
за 1 руб. 
грн 
Зменшення нарахованої суми податку (рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.5.1 + рядок 13.6)  13  373 715  261 761  425 000  х  111 954 
Сума податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб'єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду  13.1  111954  425 000  0,26342  111954 
Сума податку, нарахованого платником податку на прибуток (при консолідованій сплаті) за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів  13.2 
Сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) в звітному (податковому) періоді  13.3  261 761  261 761 
Сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) у минулих періодах, не врахована у зменшення податку (рядок 13.5.2 додатка ЗП до рядка 13 Податкової декларації попереднього звітного (податкового) періоду)  13.4 
Сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) (рядок 13.3 + рядок 13.4), у тому числі:  13.5  261 761  261 761 
сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді  13.5.1  261 761  261 761 
сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 13.5 - рядок 13.5.1, переноситься до рядка 13.4 додатка ЗП до рядка 13 Податкової декларації за наступний звітний (податковий) період)  13.5.2 
Податок на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті виробників сільськогосподарської продукції  13.6 

Список використаних документів

ЦК України - Цивільний кодекс України

ПК України - Податковий кодекс України

Закон про місцеве самоврядування - Закон України від 21.05.1997 р. N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні"

Двостороння угода з РФ - Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995 р. (дата набуття чинності для України - 03.08.1999 р.)

Наказ N 39 - Наказ Мінфіну України від 28.01.2013 р. N 39 "Про затвердження форми Розрахунку податкових зобов'язань зі сплати консолідованого податку на прибуток та форми Повідомлення платника податку про ухвалення рішення зі сплати консолідованого податку на прибуток"

Наказ N 1213 - Наказ Мінфіну України від 28.09.2011 р. N 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства"

Лист N 536/7/12-10-17 - Лист ДПСУ від 14.01.2013 р. N 536/7/12-10-17 "Про міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування"

"Консультант бухгалтера" N 23 (718) 10 червня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)