КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 22 квітня 2013 р. N 305
Київ
Про затвердження Порядку утворення
спеціальних комісій для вжиття заходів щодо запобігання
різкому зростанню безробіття під час масового
вивільнення працівників
Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок утворення спеціальних комісій для вжиття заходів щодо запобігання різкому зростанню безробіття під час масового вивільнення працівників, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. N 1090 "Про затвердження Положення про організацію роботи щодо сприяння зайнятості населення в умовах масового вивільнення працівників" (ЗП України, 1994 р., N 4, ст. 107);
абзац п’ятий змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. N 478 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 15, ст. 1048).
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 квітня 2013 р. N 305
Порядок
утворення спеціальних комісій для вжиття заходів щодо
запобігання різкому зростанню безробіття під час масового
вивільнення працівників
1. Цей Порядок визначає процедуру утворення спеціальних комісій для вжиття заходів щодо запобігання різкому зростанню безробіття під час масового вивільнення працівників (далі - комісії) та організації їх діяльності.
2. Термін "роботодавець" вживається у цьому Порядку у значенні, наведеному в Законі України "Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності".
3. Територіальні органи Державної служби зайнятості у районі, місті, районі у місті (далі - територіальні органи Служби):
проводять аналіз інформації, що подається роботодавцями відповідно до абзацу третього пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення", вивчають причини вивільнення працівників, можливість працевлаштування або інші напрями сприяння їх зайнятості;
інформують за результатами проведеного аналізу про загрозу масового вивільнення працівників місцеві держадміністрації, а також Державну службу зайнятості для визначення стану вивільнення та подальшого інформування Мінсоцполітики.
4. У разі масового вивільнення працівників з ініціативи роботодавця, передбаченого частиною першою статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", місцеві держадміністрації можуть утворювати комісії.
Комісії утворюються розпорядженням голови місцевої держадміністрації, що видається на підставі інформації, поданої територіальними органами Служби.
5. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про місцеві державні адміністрації", "Про зайнятість населення", іншими нормативно-правовими актами, у тому числі цим Порядком.
6. Основними завданнями комісії є:
розроблення комплексу заходів для підприємства, на якому передбачається масове вивільнення працівників, спрямованих на зменшення чисельності вивільнюваних працівників;
підготовка пропозицій щодо внесення змін до територіальних та місцевих програм зайнятості населення.
7. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:
1) аналізує здійснені роботодавцями заходи щодо зменшення чисельності вивільнюваних працівників;
2) розглядає питання щодо можливості надання підприємствам, на яких передбачається масове вивільнення працівників, фінансової допомоги у формі пільгових кредитів, відстрочення платежів до місцевих бюджетів;
3) вивчає питання щодо перепрофілювання або зміни форми власності підприємства;
4) подає пропозиції щодо:
розширення сфери застосування праці за рахунок створення робочих місць у пріоритетних видах економічної діяльності, розвитку малого бізнесу, сприяння підприємницькій діяльності вивільнюваних працівників, фермерських господарств, організації громадських робіт для працівників, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції;
внесення змін до актів законодавства, спрямованих на запобігання різкому зростанню безробіття.
8. Комісія має право:
1) отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
2) залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежних експертів, фахівців відповідного напряму (за згодою).
9. До складу комісії входять, зокрема, представники відповідних місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів Служби, а також територіальних органів Пенсійного фонду України та Держпраці.
До складу комісії можуть входити представники організацій роботодавців та їх об’єднань, професійних спілок і їх об’єднань, громадських організацій, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання (за згодою).
10. Організаційною формою роботи комісії є засідання, які проводяться у міру потреби.
Засідання комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як половина її складу.
11. Голова комісії:
1) організовує роботу комісії, розподіляє обов’язки між її членами, надає доручення, контролює та перевіряє їх виконання;
2) забезпечує підготовку та затверджує план роботи комісії, визначає питання, які підлягають розгляду на її засіданні;
3) представляє комісію особисто або доручає своєму заступникові представляти комісію з питань, що належать до її компетенції, в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання;
4) інформує громадськість через засоби масової інформації про результати діяльності комісії та подає звіт про виконану роботу органові, який її утворив.
12. На засіданнях комісії готуються пропозиції та рекомендації з питань, що належать до її компетенції. Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.
Пропозиції та рекомендації комісії оформляються протоколом засідання, який підписує голова комісії, і подаються на розгляд голові місцевої держадміністрації, а також відповідним органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
Про результати розгляду пропозицій та рекомендацій зазначені органи інформують голову місцевої держадміністрації та комісію.
13. Організаційно-технічне забезпечення діяльності комісії покладається на місцеві держадміністрації.