КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА
04.09.2014 р.

Справа N 2а-10641/09/2670

Про визнання незаконними та скасування постанов

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Беспалова О. О., суддів - Грибан І. О., Губської О. А. (за участю секретаря - Тур В. В., представника відповідача Ковтуна А. М, представників третіх осіб - Паца В. О., Болєйко-Чечуй В. О.), розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2010 р. (Постанова N 2а-10641/09/2670) у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство палива та енергетики України, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, про визнання незаконними та скасування постанов, встановив:

КП "Харківські теплові мережі" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство палива та енергетики України, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Міністерство з питань житлово-комунального господарства України про визнання незаконними та скасування постанов: N 616 від 22.06.2009 р. "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року N 1082", N 1077 від 07.10.2009 р. "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року N 1082", N 1241 від 25 листопада 2009 року "Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ" в частині п. 2 "Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України", які є додатком до постанови Кабінету Міністрів України N 1241 від 25 листопада 2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2010 р. (Постанова N 2а-10641/09/2670) позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 04.09.2014 р. здійснено заміну третьої особи Міністерства з питань житлово-комунального господарства України правонаступником: Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 03.12.2008 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 1082 "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ".

22.06.2009 р. постановою N 616 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року N 1082" були внесені наступні зміни:

Пункт 2 замінено пунктами такого змісту: "2. Установити, що плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів зараховується виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ комунальними підприємствами теплоенергетики, тепловими електростанціями, теплоелектроцентралями, котельнями та іншими суб'єктами господарювання, які провадять діяльність, пов'язану з постачанням теплової енергії. 3. Визначити уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств теплоенергетики та їх відокремлених підрозділів, відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України". 4. Затвердити порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природний газ, що додається. 5. Підприємства теплоенергетики та їх відокремлені підрозділи зобов'язані у місячний строк після набрання чинності цієї постанови укласти нові договори (додаткові угоди) з усіма категоріями споживачів із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання. 6. Міністерству з питань житлово-комунального господарства внести в місячний строк після набрання чинності цієї постанови зміни до ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із постачанням теплової енергії, передбачивши в умовах провадження такої діяльності обов'язок ліцензіата відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, відповідальність за невиконання такої умови та порядок анулювання ліцензії у такому випадку".

Також Кабінетом Міністрів України 07.10.2009 р. була прийнята постанова N 1077, якою були внесені зміни до постанови від 03.12.2008 р. N 1082, в тому числі викладені в новій редакції абзац 1 п. 2, п. п. 3 - 4, внесені зміни до п. 5.

25.11.2009 р. відповідачем була прийнята постанова N 1241 "Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ".

Згідно п. 1 цієї постанови були внесені зміни і доповнення до ряду інших постанов, в тому числі в порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природний газ, затверджений постановою Кабміну від 03.12.2008 р. N 1082, а саме: пункт 4 доповнено реченням такого змісту: "У разі неподання Мінжитлокомунгоспом у встановлений строк зазначеного реєстру розподіл коштів здійснюється на підставі реєстру, затвердженого та поданого наступного дня НАК "Нафтогаз Україна"; пункт 10 викладено в такій редакції: "У разі неподання уповноваженому банку нормативів відрахування коштів суми, що надходять за послуги теплопостачання, акумулюються на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, відкритому підприємством теплоенергетики або його відокремленим підрозділом в уповноваженому банку, до надходження зазначених нормативів".

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2009 N 616 був затверджений порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природний газ (п. 4 постанови).

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 р. N 10 та від 25.11.2009 р. N 1241 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 р. N 1082, які надавали більший термін для укладання нових договорів (додаткових угод) зі споживачами та уточнені деякі положень порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання та проведення розрахунків за спожитий природний газ.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про нафту і газ" встановлено, що Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про нафту і газ" державне регулювання діяльності в нафтогазовій галузі здійснюється шляхом встановлення загальних правил здійснення цієї діяльності суб'єктами підприємницької діяльності, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності, спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами та формування тарифної політики та іншими засобами, що визначаються законами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що ні в цьому законі, ні в інших нормативних актах, вказаних відповідачем, не зазначено про повноваження щодо встановлення схеми розрахунків за спожитий користувачами газ, тому посилання відповідача, що він діяв в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства не можуть бути прийняті до уваги.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Таким чином, жоден чинний Закон України не містить прямої вказівки про обов'язковість укладення юридичними особами договору з банківською установою про відкриття обслуговування поточного рахунку із спеціальним режимом використання. Чинним законодавством України не передбачений обов'язок ні позивача, ні його контрагентів вносити зміни у вже укладені договори на постачання теплоенергії чи розірвання та переукладання таких договорів за вказівкою держави.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 6.3 ст. 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" визначено, що порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються НБУ.

Крім того, згідно ст. 40 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також; платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків.

Отже, застосовуючи наведені вище норми в їх сукупності, порядок відкриття та функціонування банківських рахунків має визначатися нормативними актами Національного банку України, а Кабінет Міністрів України таких повноважень не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються: пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців; надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції; дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів.

Колегія суддів зазначає, що під терміном "товар" розуміється: "будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери)", а отже, вказані вище норми підлягають застосуванню і до банківських послуг.

Також, згідно п. 10 Статуту ВАТ "Державний ощадний банк України", затвердженого постановою КМ України від 25.02.2003 р. N 261, банк провадить свою діяльність на комерційній основі, володіє, користується та розпоряджається майном, у тому числі будівлями, спорудами, устаткуванням, інвентарем, фондами та коштами, які належать йому на правах власності, відповідно до законодавства. При цьому жодним Законом України не передбачено обов'язку юридичної особи укладати договори на відкриття і обслуговування поточного банківського рахунку виключно з ВАТ "Державний ощадний банк України".

Метою прийняття змін до постанови N 1082 вказано забезпечення додержання дисципліни газопостачання та поліпшення розрахунків за використаний природний газ, що призведе до сталого функціонування газового господарства паливно-енергетичного комплексу України. Впровадження механізму проведення розрахунків за спожитий природний газ шляхом встановлення контрольованого порядку розподілу виручки за теплову енергію дозволить щоденно та у повному обсязі забезпечити платежі за спожиті енергоносії з коштів, отриманих від споживачів теплової енергії.

Згідно ч. 3 ст. 78 Господарського кодексу України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

При цьому ст. 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Господарського кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначається правовий режим власності.

Так відповідно до ч. ч. 1, 2, 6, 7 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Отже, вставлення обов'язку для юридичних осіб відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природний газ, що додається, є прямим вручанням держави в господарську діяльність суб'єктів господарювання.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оскаржуваних постанов, з огляду на що вони підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.07.2014 р. (Ухвала N 2-а-10641/09/2670, К/9991/24924/11, К/9991/25032/11) у даній справі (а. с. 160 - 166 Т. 2).

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд ухвалив:

Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2010 р. (Постанова N 2а-10641/09/2670) у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство палива та енергетики України, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про визнання незаконними та скасування постанов залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2010 р. (Постанова N 2а-10641/09/2670) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий, суддя: О. О. Беспалов

Судді:

І. О. Грибан

О. А. Губська