Про зміни законодавства для платників єдиного податку в 2013 році

Всього лише рік пройшов з моменту вступу в силу глави 1 "Спрощена система оподаткування, обліку і звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" ПК України, а в неї вже внесені значні зміни трьома законами: Законом N 4834, Законом N 5083 і Законом N 5503. Чи не занадто велике інформаційне навантаження для "спрощеної" системи, тим більше для осіб-підприємців?

Але, як би там не було, за повідомленням прес-служби Міністерства доходів і зборів України, на початок 2012 року "єдиноподатників" налічувалося майже 1,1 млн чол. Завдяки введенню 5-ої і 6-ої груп "спрощенцями" стали більше 200 платників (5-та група - 27 платників, 6- та група - 209 платників). Як торік, найпопулярнішою серед "спрощенців" залишається друга група, на якій працюватимуть 721 тис. підприємців - майже 55 % від загальної кількості "спрощенців". Першу групу обрали майже 300 тис. платників, другу - 250 тис. В четвертій групі працюватимуть майже 149 тис. чол.

Старі і нові свідоцтва платника єдиного податку

Для роботи на єдиному податку в 2013 році необхідно було до початку року отримати або переоформити старе Свідоцтво платника єдиного податку (далі - Свідоцтво) зважаючи на впровадження КВЕД-2010.

Не варто дивуватися, якщо в отриманому Свідоцтві не вказані види діяльності (це не відноситься до платників ЄП 1-ої і 2-ої груп). Нагадаємо, що Законом N 4834 в пп. 5 п. 298.3 ст. 298 ПК України були внесені зміни, згідно з якими з 01.07.2012 р. в Заяві про обрання спрощеної системи оподаткування (далі - Заява) види господарської діяльності згідно КВЕД-2010 (як обов'язкові відомості) вказують тільки платники ЄП першої і другої груп (до вказаної дати види діяльності вказували усі фізичні особи - підприємці).

ГНСУ в Листі N 11394/0/71-12/17-1217 відмітила, що відсутність в облікових даних фізичної особи - підприємця виду економічної діяльності згідно КВЕД-2010 не може бути підставою вважати недіючим Свідоцтво, видане в 2012 році, з вказівкою видів економічній діяльності згідно КВЕД-2005.

Також в цьому Листі підкреслено, що підставою для відмови в видачі Посвідчення на 2013 рік не може служити відсутність в облікових даних платника податку (крім знов створених) зареєстрованого виду діяльності згідно КВЕД-2010. Тобто при заповненні Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 2013 року платником податку вказуються ті види економічної діяльності, які відповідають видам діяльності в облікових даних на момент подання Заяви.

Після приведення видів діяльності у відповідність з КВЕД-2010 і внесення змін до реєстраційні ці фізичні особи - підприємці - платники ЄП вносять відповідні зміни в Свідоцтво. При зміні видів господарської діяльності таку Заяву платники ЄП першої і другої груп подають не пізніше 20-го числа місяця, що слідує за місяця, в якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПК України).

При зміні приведених вище даних можна не вносити зміни в отримане Свідоцтво, а отримати нове Свідоцтво. Для цього, згідно п. 299.13 ст. 299 ПК України, достатньо бажання платника ЄП. В цьому випадку, до отримання нового Свідоцтва, господарська діяльність здійснюється на підставі раніше виданого Свідоцтва. В день отримання нового Свідоцтва старе повертається органу ДПС.

Слід зазначити, що в відомості, що заносяться в Свідоцтво, додалася група платника ЄП. Тепер, з 01.01.2013 p., згідно п. 299.11 ст. 299 ПК України, крім ставки ЄП, має бути вказана також група платника ЄП. Це цілком виправдано, оскільки на ставці 5 % тепер можуть бути як платники 3-ої і 4-ої груп, так і платники 5-ої і 6-ої груп, що може в деяких випадках створити плутанину, особливо спочатку.

Для цієї мети в Заяві також слід вказувати обрані суб'єктом господарювання групу і ставку ЄП або зміну групи і ставки. Такі уточнення внесені Законом N 5503 в пп. 6 п. 298.3 ПК України.

Тільки от у формі Свідоцтва немає графи для вказівки групи платника ЄП, тобто слід чекати внесення відповідних змін до форми Свідоцтва, затвердженої Наказом N 1675.

Зміни, внесені законом N 5503

Нагадаємо, що з 12.08.2012 р. Законом N 5083 розширені критерії, за якими суб'єкти господарювання можуть обрати спрощену систему оподаткування і звітності, а кількість груп платників ЄП збільшено: додані дві групи платників - група 5 (для фізичних осіб - підприємців) і група 6 (для юридичних осіб (підприємств)).

Почати працювати в 5-й або 6-й групах можна було вже з 1 жовтня 2012 року. Не встигли платники податків звикнутися з цими змінами, як з 01.01.2013 р. законодавці внесли нові зміни. Так, Законом N 5503 для платників 5-ої і 6-ої груп:

- знято обмеження по кількості найнятих робітників;

- знижені ставки з 7 % і 10 % до 5 % і 7 %, відповідно.

Зміни, які відбулися з критеріями платників ЄП і ставками податку, приведемо в таблиці.

Відображення доходу від списання кредиторської заборгованості

Відповідно до оновлених Законом N 4834 нормами п. 292.3 ст. 292 ПК України, з 01.07.2012 р. в суму доходу платника єдиного податку 3-ої групи, що є платником ПДВ, і платника ЄП 4-ої групи за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, по якій збіг термін позовної давності. А з 12.08.2012 р. такий вид доходу повинні відображати і платники ЄП 6-ої групи. Тобто не усі суб'єкти повинні відображати дохід від списання безнадійної кредиторської заборгованості.

З 01.01.2013 p., згідно із Законом N 5503, підприємці- "єдиноподатники" 5-ої групи, які є платниками ПДВ (так само, як платники ПДВ 3-ої групи), повинні включати в дохід суму кредиторської заборгованості, по якій збіг термін позовної давності.

Датою отримання доходу у всіх груп вважається дата списання сум боргу.

Зауважимо, що раніше така заборгованість повинна була включатися в дохід платників податків незалежно від групи.

Можна тільки виразити здивування, чому не включається в дохід кредиторська заборгованість, що стала безнадійною з інших причин, наприклад, унаслідок ліквідації або смерті кредитора. Але факт залишається фактом, тільки закінчення терміну давності є умовою включення кредиторської заборгованості в дохід.

Про річний звітний період платників ЄП 2-ої групи

Для платників ЄП 2-ої групи введений річний звітний період замість квартального.

При цьому таким платникам слід звернути увагу на те, що при перевищенні ними протягом року встановленого обсягу доходу (1 млн грн) або переході в 3-ю або 5-у групу вони повинні будуть подавати квартальну звітність (пп. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПК України). А для того, щоб знати, чи не перевищив їх дохід 1 млн грн, і якщо перевищив, то в який момент, платникам 2-ої групи все одно доведеться вести для себе облік доходів поквартально.

Зміни в податковій декларації платника єдиного податку

У зв'язку з введенням Законом N 5083 нових груп платників єдиного податку (5-й і 6-й) Наказом N 1159 внесені зміни в форми декларацій, затверджені Наказом N 1688, а саме:

- Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця;

- Податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи.

На щастя, кардинальних змін в формах немає.

Для осіб-платників ЄП 1-ї, 2-ї і 3-ї груп практично все залишилося без змін, за винятком розділу "Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку", який замість V став VI, і відповідно змінилася нумерація його рядків.

Платники ЄП 5-ої групи з 2013 року заповнюватимуть розділ І "Загальні відомості", розділ V "Показники господарської діяльності для платників єдиного податку V групи" і розділ VI "Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку".

Також в Податковій декларації платника єдиного податку

- юридичної особи з'явився новий розділ для 6-ої групи (розділ III).

В той же час нововведеннями не враховані положення Закону N 5503, якими, зокрема, знижені ставки ЄП для "єдиноподатників" 5-ої і 6-ої груп,

- в формі як і раніше фігурують 7 % і 10 %. Тому, швидше за все, до здачі звітності за І квартал 2013 року, форми будуть знову змінені.

Оскільки Наказ N 1159 набув чинності з 8 січня 2013 року, виникає питання: по якій формі звітувати "єдиноподатникам" за IV квартал 2012 року - по старій або по новій. Логічно було б думати, що можна для цього використати нові форми, тим паче, що в старих формах не передбачені розділи для 5-ої і 6-ої груп.

Але існує норма п. 46.6 ст. 46 ПК України, згідно якої до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набувають чинності для складання звітності за податковим періодом, що слідує за податкового періоду, в якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), що діяли до такого визначення.

Цього разу не забули про цю норму і податкові органи. Так, в Листі N 246/7/17-1217 ДПСУ повідомила, що платники ЄП - фізичні особи звітують в податкові органи за звітний період - IV квартал 2012 року за формою декларації старого зразка (затвердженою Наказом N 1688). Однак платникам 5-ої групи необхідно разрм з декларацією подавати додаток до такої декларації, який складається в довільній формі.

Такий додаток подається з поясненням мотивів його подання і повинен містити:

- суму доходу за звітний період, оподатковувану по ставці 7 або 10 %;

- суму доходу, що перевищує обсяги, встановлені пп. 5 п. 291.4 ст. 291 НК України, в звітному (податковому) періоді (тобто що перевищує 20 млн грн);

- суму доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж передбаченого п. 291.6 ст. 291 ПК України, в звітному (податковому) періоді;

- суму доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не надають права на застосування спрощеної системи оподаткування, в звітному (податковому) періоді.

Очевидно, це відноситься і до юридичних осіб-платників ЄП 6-ої групи.

Нагадаємо, Податкова декларація платника єдиного податку за 2012 рік подається в органи ДПС:

- платниками ЄП, віднесеними до 1-ої групи,-впродовж 60 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто до 1 березня 2013 року включно;

- платниками ЄП 2-ї, 3-ї, 4-ї, 5-ї і 6-ї груп - впродовж 40 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного періоду, тобто до 11 лютого 2013 року включно.

Хоча, з іншого боку, з січня 2013 року, згідно п. 296.2 ст. 296 ПК України, платники ЄП 2-ої групи також подають в орган ДПС Податкову декларацію платника єдиного податку в строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, тобто впродовж 60 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Термін сплати ЄП платниками 2-ої групи, незважаючи на збільшення тривалості звітного періоду, залишився тим самим - щомісячно не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Новий спосіб подачі заяви

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає в орган ДПС Заяву.

Раніше таку Заяву за бажанням платника податків можна було подати не лише особисто, але і поштою, а з 01.01.2013 р. з'явилася можливість подання Заяви засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови по реєстрації електронного підпису підзвітних осіб в порядку, визначеному законодавством (пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України).

Чи потрібні касові апарати з 1 січня 2013 року

З 01.01.13 р. вступили в силу норми законодавства відносно обов'язкового подання звітності у вигляді контрольних стрічок в електронній формі. Так, відповідно до п. 7 ст. 3 Закону про РРО, суб'єкти господарювання, що використовують РРО, створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому виді, повинні подавати в органи ДПС по провідних або безпровідних каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Ці норми поширюються на підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, і на юридичних осіб.

Тобто подання звітності у вигляді контрольних стрічок в електронній формі не поширюється на підприємців, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Вони, як і раніше, готівкові розрахунки з споживачами можуть здійснювати без застосування РРО (касових апаратів).

Новий вид перевірки

З'явився новий вид податкової перевірки - документальна невиїзна позапланова електронна перевірка. Вона проводиться на підставі заяви, поданої самим платником, якщо він відноситься до групи з незначною мірою ризику, визначеною згідно п. 77.2 ст. 77 ПК України.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України заява подається за 10 днів до очікуваного початку електронної перевірки. Для її здійснення платник передає податковій службі в електронній формі документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (якщо облік ведеться і документи зберігаються в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного підпису підзвітних осіб). За результатами такої перевірки податкова служба складає довідку, яку підписує платник податків, додаючи до неї у разі потреби свої зауваження.

Слід зазначити, що проводити електронні перевірки платників ЕН розпочнуть тільки з 1 січня 2014 р. (п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПК України).

Зміни в звітності до Пенсійного фонду і термінах сплати ЄСВ

Змінені терміни і форми представлення звітності до Пенсійного фонду фізичними особами - підприємцями.

Нагадаємо, що ще в жовтні 2012 року Законом N 5292 були внесені зміни до Закону про ЄСВ, які торкнулися термінів сплати єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) фізичними особами - підприємцями.

Слід враховувати, що підприємці діляться на платників ЄСВ, які сплачують ЄСВ тільки "за себе", і які є роботодавцями, тобто використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем).

Платники ЄП (юридичні і фізичні особи), що використовують працю найнятих робітників, є страхувальниками. На них поширюється загальний порядок подання щомісячної звітності в органи Пенсійного фонду за формою N Д4 "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України" (Додаток N 4), затвердженою Постановою N 22-2. Цей звіт в органи ПФ України подається не пізніше 20 числа місяця, що слідує за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Постановою N 24-1 внесені зміни в Постанову N 22-2, якими ця форма викладена в новій редакції. При цьому за грудень 2012 року звіт подається платниками ЄП - страхувальниками по старій формі, а за січень 2013 року - по новій формі, з урахуванням змін, внесених Постановою N 24-1.

Фізичні особи - платники єдиного податку, що сплачують ЄСВ "за себе" на суми доходу, отриманого від підприємницької діяльності, подають щорічний звіт в органи Пенсійного фонду за формою N Д5 "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" (Додаток 5), який також викладений в новій редакції Постановою N 24-1. Звіт подається незалежно від того, чи здійснювалася підприємницька діяльність в звітному періоді.

За підсумками роботи за 2012 рік подати форму N Д5 необхідно до 10 лютого 2013 року (замість 1 квітня). Звільняються від сплати ЄСВ "за себе" і, відповідно, від подання форми N Д5 фізичні особи - "єдиноподатники", якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами і отримують пенсію або соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4 Закони про ЄСВ).

Нагадаємо, що в 2012 році змінилися і терміни сплати ЄСВ фізичними особами - "єдиноподатниками", що не мають найнятих робітників: ЄСВ, нарахований за календарний квартал, сплачується до 20 числа місяця, що слідує за таким кварталом (один раз в квартал).

Також нагадаємо, що з 01.01.2013 р. змінені пропорції розподілу ЄСВ за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У зв'язку з цим Пенсійний фонд відкрив нові рахунки в органах Державної казначейської служби для зарахування ЄСВ. Інформація про номери нових рахунків, на які слід перераховувати ЄСВ починаючи з 1 січня 2013 року, у тому числі і за попередні періоди, розміщена на офіційному сайті ПФ України (http:// pfu.gov.ua/pfu/doccatalog/ document?id=208544).

Для уточнення номера рахунку платникам ЄСВ також можна звертатися в орган Пенсійного фонду України за місцем взяття їх на облік.

Про сплату спецводозбору платниками єдиного податку

У частині сплати збору за спеціальне використання води (далі - спецводозбір) в 2013 році все залишається як і раніше. Нагадаємо, що до 01.07.2012 р. пп. 324.4.1 п. 324.4 ст. 324 ПК України спецводозбір дозволялося не сплачувати лише за воду, використовувану для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, що перебувають на цій території в той або інший період часу незалежно від характеру і тривалості проживання, в межах житлового фонду і присадибних ділянок).

Таким чином, якщо питні і санітарно-гігієнічні потреби працівників підприємств і найманих осіб підприємців задовольнялися на робочих місцях, то суб'єкти господарювання, що виступають їх роботодавцями, були зобов'язані сплачувати спецводозбір навіть тоді, коли іншого водоспоживання (виробничого, промислового і т. п.) вони не здійснювали.

З 01.07.2012 р. в ПК України з'явився новий п. 323.2, яким встановлені категорії суб'єктів господарювання - водокористувачів, що не є платниками спецводозбору. Зокрема, до цієї категорії віднесені водокористувачі, що використовують воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб-під-приємців і платників ЄП.

Під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках і для утримання приміщень в належному санітарно-гігієнічному стані.

Спецводозбір не стягується саме за обсяги води, використані водокористувачем "для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і платників єдиного податку" (пп. 324.4.1 п. 324.4 ст. 324 ПК України).

Таким чином, водокористувачі, визначені п. 323.2 ст. 323 ПК України, починаючи з 1 липня 2012 року не є платниками спецводозбору, якщо обсяги такої води були використані ними для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб і відповідно не подають податкову звітність по спецводозбору починаючи з III кварталу 2012 року.

В той же час в ПК Україна нічого не сказано про механізм виключення водокористувача з числа платників спецводозбору, в випадку якщо такий платник в звітному періоді, крім обсягів води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, використав обсяги води для задоволення будь-яких інших потреб. На думку податкових органів, викладеному в Узагальнюючій податковій консультації N 1180, в цьому випадку такі водокористувачі сплачують спецводозбір -на загальних підставах за увесь об'єм фактично використаної води, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

При наданні приміщень в оренду слід керуватися п. 326.2 ст. 326 ПК України, згідно з яким за обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на постачання води, спецводозбір обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.

У тій же Узагальнюючій податковій консультації N 1180 розглянуті 2 ситуації при наданні приміщень в оренду.

1. Якщо суб'єкт господарювання (у тому числі платник єдиного податку) при здійсненні господарської діяльності використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на постачання води з водокористувачем - постачальником води) і надає в оренду власне приміщення (нежитлове або житлове) іншому суб'єктові господарювання (у тому числі платникові ЄП), в якому орендарем (у тому числі платником ЄП) використовується вода для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, то такі орендодавець і орендар не є платниками спецводозбору.

2. Якщо орендодавцем приміщення, що має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на постачання води з водокористувачем - постачальником води), вода використовується для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а у нього є орендар, який не має окремого дозволу на спеціальне водокористування (договори на постачання води з водокористувачем - постачальником води), у тому числі на інші, ніж власні питні і санітарно-гігієнічні потреби,то в цьому випадку платником спецводозбору є водокористувач - орендодавець приміщення за весь фактичний обсяг використаної води (у тому числі за фактичний обсяг води, використаної орендарем).

Іншими словами, якщо суб'єкт господарювання при здійсненні господарської діяльності використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, має дозвіл на спеціальне водокористування і надає в оренду власне приміщення іншому суб'єктові господарювання, то спецводозбір:

- не сплачується ні орендодавцем, ні орендарем,якщо орендар використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб;

- сплачується орендодавцем приміщення за весь фактичний обсяг використаної води (у тому числі за воду, використану орендарем), якщо орендар не має окремого дозволу на спеціальне водокористування і використовує воду на потреби, не пов'язані з власними питними і санітарно-гігієнічними потребами.

Про сплату платниками єдиного податку плати за землю

За останній час податкові органи приділили належну увагу спірним питанням, пов'язаним з орендою нерухомості і земельних ділянок, а що найприємніше - кардинально змінили наполегливо нав'язувану думку, що склалася ще до 01.01.2012 р. (до введення спрощеної системи оподаткування згідно ПК України), ґрунтовану на логіці, а не на нормах законодавства.

Але, розпочнемо з азів. У плату за землю входить:

- земельний податок;

- орендна плата за землю. Підприємці на ЄП мають право не сплачувати ряд податків, перерахованих в п. 297.1 ПК України. У тому числі, на підставі пп. 4 п. 297.1 ПК України, вони звільнені від сплати земельного податку.

Тобто з двох різновидів плати за землю платники ЄП звільнені тільки від сплати земельного податку. А от сплачувати орендну плату за землі державної і комунальної власності вони повинні на загальних підставах. Але є і одне "АЛЕ": право у "єдиноподатників" на звільнення від сплати земельного податку є тільки у тому випадку, якщо земельні ділянки не використовуються ними для здійснення господарської діяльності.

Які саме випадки вважаються "не господарським" використанням, в ПК України не встановлено. Звідси виникало питання: чи потрібно сплачувати земельний податок "єдиноподатнику", якщо він передає в оренду свою земельну ділянку або розташовану на ній нерухомість.

Керуючись попередніми податковими роз'ясненнями, "єдиноподатники" - орендодавці нерухомості і земельних ділянок повинні були сплачувати земельний податок і подавати декларацію з плати за землю.

Логіка податкових органів полягала в тому, що земля під нерухомістю, зданою в оренду, використовується орендарем, а "єдиноподатник"-орендар в своїй діяльності її не використовує, тому в цьому випадку земля не звільняється від оподаткування (Лист N 7267/7/17-3217). А от якщо земельні ділянки здаються "єдиноподатниками" в оренду в цілях досягнення економічних і соціальних результатів, а також отримання прибутку, то такі ділянки вважаються використовуваними в підприємницькій діяльності орендодавців і, отже, звільняються від оподаткування (Єдина база податкових знань, розділ 200.01).

Після "виходу у світ" Узагальнюючої податкової консультації N 1051 у "єдиноподатників" з'явилася можливість здавати в оренду нерухомість і земельні ділянки, не сплачуючи земельний податок за такі діляцки.

Ґрунтуючись на ст. 796 ЦК України, податкові органи нарешті дійшли розумного висновку, що, оскільки неможливо здавати нерухомість в оренду, не використовуючи при цьому земельну ділянку, розташовану під нею і прилеглу до неї, то він продовжує використовуватися в господарській діяльності орендодавця (власника нежитлового приміщення). Тому "єдиноподатники" звільняються від сплати земельного податку і подання звітності по земельному податку.

Потрібно зауважити, висновок з Узагальнюючої податкової консультації N 1051 торкається тільки випадку з передачею в оренду земельних ділянок під нежитловими приміщеннями, а ось однозначно сказати, чи потрібно сплачувати земельний податок при здачі в оренду тільки земельної ділянки, - не можна.

Змінилася позиція податкових органів і з приводу "єдиноподатників", у яких державний акт на земельну ділянку оформлений на звичайну фізичну особу. До цього підприємець на єдиному податку звільнявся від сплати земельного податку тільки в тому випадку, якщо земельна ділянка була придбана в період з 19.01.1999 р. по 20.07.2007 р. на підставі Указу N 32, тобто з оформленням держакту на землю на фізичну особу-підприємця.

Відповідно до ст. 126 ЗК України:

- право власності на земельну ділянку завіряється державним актом;

- право постійного користування земельною ділянкою завіряється державним актом на право постійного користування земельною ділянкою;

- право оренди земельної ділянки завіряється договором оренди землі.

Згідно Узагальнюючої податкової консультації N 1051, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (фізичну особу - підприємця) і земельна ділянка використовується ним для здійснення господарської діяльності (магазин, СТО), то такий підприємець (платник ЄП) звільняється від обов'язку нарахування, сплати і подання податкової звітності з земельного податку (з урахуванням пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПК України).

Тобто від земельного податку "єдиноподатник" звільняється незалежно від того, на кого оформлений держакт, - хоч на фізичну особу (не підприємця), хоч на фізичну особу - підприємця.

Нагадаємо, що пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПК України встановлено, що не можуть бути платниками ЄП, зокрема, фізичні особи - підприємці, які надають в оренду :

- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га;

- житло, загальна площа якого перевищує 100 м²;

- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) і/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м².

Узагальнююча податкова консультація N 1051 була затверджена в листопаді 2012 року, і роз'яснює вона існуючу норму ПК України, тобто висновок її поширюється з 01.01.2012 р.

А як тепер бути підприємцям, які сплачували земельний податок в 2012 році?

Автоматичного повернення сплаченого податку, зрозуміло, не буде. Для повернення необхідно подати уточнюючу Податкову декларацію з плати за землю (форма цієї декларації передбачає це).

Таке уточнення податкових зобов'язань не спричинить нарахування "самоштрафа". Потім в обов'язковому порядку необхідно подати заяву на повернення помилково і/або надміру сплачених грошових зобов'язань в довільній формі (п. 43.4 ст. 43 ПК України). На це відпущено 1095 днів з дня виникнення помилково і/або надміруо сплаченої суми.

Згідно п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного терміну з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум грошових коштів з відповідного бюджету і подає його для виконання в казначейство. Цей термін має бути обов'язково виконаний, інакше контролюючий орган нестиме відповідальність.

На підставі отриманого висновку казначейство впродовж 5 робочих днів повинне здійснити повернення помилково і/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Якщо ж земельний податок разом з штрафом був сплачений на підставі повідомлення-рі-шення, прийнятого по результату перевірки, то доведеться оскаржити таке повідомлення-рішення в судовому порядку.

Якщо підприємець сплачував земельний податок згідно з повідомленням-рішенням, виданим на підставі п. 286.5 ст. 286 ПК України, тобто земельний податок був нарахований фізичній особі податковим органом до 1 липня, то для повернення сплаченого податку доведеться звернутися до окружного адміністративного суду впродовж 1095 днів з дня отримання повідомлення-рішення.

У будь-якому разі необхідно до 20 лютого 2013 року повідомити в довільній формі свій податковий орган про відсутність об'єкту оподаткування.

Інтернет-магазин може працювати на єдиному податку

Усі платники ЄП знають суворе правило, що свідчить про те, що здійснювати розрахунки, знаходячись на єдиному податку, дозволяється тільки в грошовій формі (готівковій і безготівковій) (п. 291.6 ст. 291 ПК України).

В період дії Указу N 727 така заборона торкалася виключно юрособ - платників ЄП і не поширювався на фізичних осіб - підприємців. Тепер це відноситься до усіх платників ЄП.

Після вступу в силу норм ПК України відносно спрощеної системи оподаткування (01.01.2012 р.) Інтернет-магазини, вебмайстри-фрілансери і інші суб'єкти господарювання, які в своєму бізнесі використовують так звані електронні гроші, зіткнулися з реальною проблемою - доведенням того, що здійснювані ними розрахунки є грошовими, оскільки в ПК України такі терміни, як "розрахунки", "розрахунки, в грошовій формі" не роз'яснюються. В свою чергу, податкові органи вважали, що проведення розрахунків в одиницях WMZ Інтернет-системи WebMoney Інтернет-магазином є порушенням ст. 291 ПК України.

За інформацією прес-служби ДПС в Донецькій області, співробітниками податкової міліції виявлений факт незаконного використання електронних грошових одиниць одним з підприємців-"єдиноподатників" - власником Інтернет-магазину в м. Донецьк. Штрафні санкції склали 400 тис. грн.

Згодом податкові органи дійшли нарешті логічнішого висновку з приводу роботи Інтернет-магазинів на єдиному податку в Листі N 11229/0/71-12/15-2217Є. Так, відповідно до Методологічних основ N 396, код 47.91 "Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через ятір Інтернет" КВЕД-2010 включає роздрібну торгівлю будь-якими товарами за допомогою компаній поштового замовлення або мережі Інтернет, пряму торгівлю за допомогою телебачення, радіо і по телефону, діяльність по роздрібній торгівлі Інтернет-аукціонів.

Методологічними основами N 396 визначено, що роздрібна торгівля антикваріатом, букіністичними книгами, іншими уживаними товарами, а також діяльність аукціонних будинків (роздрібних) відноситься до коду 47.79 "Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах" КВЕД-2010.

Тому юридичні особи, що здійснюють діяльність згідно з кодом 47.91 КВЕД-2010, можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, але за умови не здійснення діяльності з продажу предметів мистецтва і антикваріату, діяльності по організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату.

Слід мати на увазі, що Лист N 11229/0/71-12/15-2217Є є персональною відповіддю, тобто покладатися повністю на нього не можна. Згідно п. 52.2 ст. 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надана така консультація.

Відповідальність платників єдиного податку

Відпущений для "єдиноподатників" адаптаційний період, як і все хороше, швидко закінчився. З 1 січня 2013 року у "єдиноподатників" вже немає поблажок при допущенні ними порушення податкового законодавства, як це було в 2012 році.

Платники ЄП несуть відповідальність, відповідно до п. 300.1 ст. 300 ПК України, за:

- правильність обчислення ЄП;

- своєчасність і повноту сплати сум ЄП;

- своєчасність подання податкових декларацій.

Крім того, передбачені адміністративні і фінансові санкції за:

- порушення порядку нарахування ЄСВ;

- несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів);

- непредставления, несвоєчасне представлення, представлення не по встановленій формі звітності, передбаченої Законом про ЄСВ, в територіальні органи Пенсійного фонду;

- представлення недостовірних відомостей, використовуваних в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом про ЄСВ і Законом про пенсійне страхування.

Список використаних документів

ЦК України - Цивільний кодекс України

ЗК України - Земельний кодекс України

ПК України - Податковий кодекс України

Указ N 32 - Указ Президента України від 19.01.1999 р. N 32/99 "Про продаж земельних ділянок несільскогосподарського призначення" (втратив чинність)

Указ N 727- Указ Президента України від 03.07.1998 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції від 28.06.1999 р. N 746/99 (втратив чинність)

Закон N 4834 - Закон України від 24.05.2012 p. N 4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України по удосконаленню деяких податкових норм"

Закон N 5083 - Закон України від 05.07.2012 p. N 5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно державної податкової служби і у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні"

Закон N 5292 - Закон України від 18.09.2012 p. N 5292-VI "Про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України "Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Закон N 5503 - Закон України від 20.11.2012 p. N 5503-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів"

Закон про ЄСВ - Закон України від 08.07.2010 p. N 2464-VI "Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Закон про пенсійне страхування - Закон України від 09.07.2003 р. N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг"

Постанова N 22-2 - Постанова Правління ПФ України від 08.10.2010 р. N 22-2 "Про порядок формування і подання страхувальниками звіту відносно сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Постанова N 24-1 -Постанова Правління ПФ України від 10.12.2012 р. N 24-1 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року N 22-2"

Наказ N 1159 - Наказ Мінфіну України від 07.11.2012 р. N 1159 "Про внесення змін до форм податкових декларацій платника єдиного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року N 1688"

Наказ N 1675 - Наказ Мінфіну України від 20.12.2011 р. N 1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку і порядку видачі свідоцтва, форми і порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування і форми розрахунку доходу за попередній календарний рік"

Наказ N 1688 - Наказ Мінфіну України від 21.12.2011 N 1688 "Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку"

КВЕД-2005 - Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005, затверджена наказом Держкомстату України від 26.12.2005 р. N 375 (діє до 31.12.2012 р.)

КВЕД-2010 - Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Державного комітету зпитань технічного регулювання і споживчої політики України від 11.10.2010 р. N 457 (набула чинності з 01.01.2012 р.)

Методологічні основи N 396 - Методологічні основи і пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджені наказом Держкомстату України від 23.12.2011 р. N 396

Узагальнююча податкова консультація N 1051 - Узагальнююча податкова консультація зі сплати земельного податку власниками нежитлових приміщень, платниками єдиного податку - фізичними особами - підприємцями, затверджена наказом ДПСУ від 23.11.2012 р. N 1051

Узагальнююча податкова консультація N 1180 - Узагальнююча податкова консультація про застосування положень Податкового кодексу України в частині використання води юридичними особами, фізичними особами-підприємцями і платниками єдиного податку для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, затверджена наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. N 1180

Лист N 246/7/17-1217 - Лист ДПСУ від 10.01.2013 р. N 246/7/17-1217 "Про особливості подання декларації платника єдиного податку за 2012 рік"

Лист N 7267/7/17-3217 - Лист ДПСУ від 14.03.2012 р. N7267/7/17-3217 "Про плату за землю з фізичних осіб"

Лист N 11229/0/71-12/15-2217Є - Лист ДПСУ від 11.12.2012 р. N 11229/0/71-12/15-2217Є "Про надання інформації [щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності]"

Лист N 11394/0/71-12/17-1217 - Лист ДПСУ від 13.12.2012 р. N 11394/0/71-12/17-1217 "Про організацію роботи"

"Консультант бухгалтера" N 5-6 (701-702) 4 лютого 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)