МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ
14.12.2012 N 1423

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
8 січня 2013 р. за N 76/22608

Про затвердження Правил безпеки під час виконання
робіт з розвідування та розроблення родовищ нафти
і газу в акваторіях Чорного та Азовського морів

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 402, наказую:

1. Затвердити Правила безпеки під час виконання робіт з розвідування та розроблення родовищ нафти і газу в акваторіях Чорного та Азовського морів, що додаються.

2. З набранням чинності цим наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при розвідуванні та розробленні нафтових і газових родовищ на континентальному шельфі СРСР, затверджені Міннафтопромом СРСР 12 травня 1987 року.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

3.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3.2. Внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

Заступник Міністра - керівник апарату В. Сиротін

Погоджено:

Голова Державної служби гірничого нагляду
та промислової безпеки України О.І. Хохотва

Затверджено
Наказ Міністерства
надзвичайних ситуацій України
14.12.2012 N 1423

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
8 січня 2013 р. за N 76/22608

Правила
безпеки під час виконання робіт з розвідування та розроблення
родовищ нафти і газу в акваторіях чорного та азовського морів

I. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких пов’язана з добуванням сирої нафти та природного газу.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги до охорони праці під час виконання робіт в акваторіях Чорного та Азовського морів, пов’язаних із розвідуванням (пошуково-розвідувальне буріння, пробна експлуатація, геологічні дослідження, консервування і ліквідування свердловин) та розробленням родовищ нафти і газу (спрямоване та повторне буріння, добування нафти і природного газу, експлуатування, ремонт і дослідження нафтових і газових та інших, пов’язаних з видобуванням нафти і газу, свердловин, експлуатацією, капітальним ремонтом свердловин, ремонтом та реконструкцією морських нафтогазових об’єктів та об’єктів нафтогазодобувних виробництв промислового збору нафти і газу, підготовки нафти і газу до транспортування), транспортуванням газу магістральними трубопроводами.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи під час розвідування та розроблення нафтових і газових родовищ в акваторіях Чорного та Азовського морів.

1.4. Терміни, що використовуються у цих Правилах, мають такі значення:

баластування - заповнення або осушення баластних цистерн або відсіків;

бурове судно - судно, що оснащене буровою установкою;

верхня споруда - надбудови, які використовуються для розміщення персоналу, обладнання, систем і пристроїв, що забезпечують функціонування споруди за призначенням та складаються з модулів;

відсепарований шлам - шлам, що утворився внаслідок пурифікації палива і мастила;

відстій - етап морської операції, що виконується для тимчасового утримання платформи на плаву з постійними координатами;

дивертер - пристрій для відводу у сепаратор насиченої газом промивальної рідини, що надходить із свердловини;

зона буріння морської стаціонарної платформи - частина платформи, де розташовані свердловини та обладнання для буріння свердловин;

зона допоміжного обладнання - частина платформи, де розміщено допоміжне обладнання, що не пов’язане з бурінням і експлуатацією свердловини та не призначене для цього;

інсинуатор - установка для спалювання сміття (зменшення маси та об’єму);

комплекс забезпечення вертольотів - елемент плавучої бурової установки або морської стаціонарної платформи, який призначений для посадки й обслуговування вертольотів;

контроль індивідуальний дозиметричний - система контролю індивідуальних доз зовнішнього і внутрішнього опромінення осіб категорій А і Б;

короткочасне буксирування - буксирування, обмежене через погодні умови передбаченням "вікна" сприятливої погоди (не більше трьох діб);

корпус - водонепроникна конструкція, що забезпечує плавучість і остійність плавучої бурової установки

маніфольд - система трубопроводів із запірними пристроями;

морська льодостійка стаціонарна платформа - морська стаціонарна платформа, яка здатна витримувати льодове навантаження;

морська нафтогазова споруда - стаціонарна гідротехнічна платформа, призначена для буріння свердловин, добування, зберігання і первинної підготовки продукції, відвантаження продукції тощо;

морський нафтогазовий об’єкт - комплекс технічних засобів для розвідування і розроблення морських нафтогазових родовищ, які включають оснащені буровими установками стаціонарні платформи, плавучі бурові установки (самопідіймальні, напівзанурювальні і їх різновиди), бурові судна, підводне обладнання свердловин тощо;

морська операція - дія, що проводиться у внутрішніх водах і на морі та є необхідною для спорудження, транспортування і встановлення об’єкта на місці експлуатування;

морська стаціонарна платформа - морська нафтогазопромислова споруда, яка складається з верхньої надбудови й опорної основи, зафіксована на весь період використання на ґрунті і є об’єктом облаштування морських родовищ нафти і газу;

морське буксирування - переміщення плавучого об’єкта на певну відстань з одного порту в інший або від одного географічного місця до іншого;

напівзанурювальна плавуча бурова установка - плавуча бурова установка, яка призначена для буріння свердловин при глибинах моря 300 і більше метрів;

небезпечна зона - простір, у якому можливий вплив на працівників небезпечних і (або) шкідливих виробничих чинників;

нижня палуба - водонепроникна конструкція, відмітка якої визначається кліренсом (найменша відстань від рівня спокійного моря до нижньої палуби);

опорний блок - водонепроникна конструкція, що забезпечує міцність і остійність споруди, підтримання верхньої надбудови і стійкість зовнішній дії під час установки на ґрунт;

перехід - стан, пов’язаний з переміщенням плавучої бурової установки у відкритому морі з одної точки буріння на іншу або з порту на задану точку буріння;

побутова зона - частина морської стаціонарної платформи та інших морських нафтогазових об’єктів, призначена для проживання обслуговувального персоналу;

позиціонування - морська операція, що виконується для наведення і утримання платформи з необхідною орієнтацією і точністю над заданою точкою дна акваторії моря;

понтон плавучості (остійності) - водонепроникна конструкція, що тимчасово встановлюється на об’єкті для забезпечення його плавучості або остійності;

превентор - противикидний пристрій на усті свердловини, що контролює тиск у міжтрубному просторі або у свердловині з відкритим вибоєм, запобігає відкритому фонтануванню;

причальний майданчик - елемент морської стаціонарної платформи, що прикріплений до опорної основи і призначений для посадки-висадки людей і швартування суден;

самопідйомна плавуча бурова установка - плавуча бурова установка, що піднімається в робочий стан над поверхнею моря на колонах, які опираються на ґрунт;

сифон - явище виливання промивальної рідини під час піднімання із свердловини і розгвинчування різьбових з’єднань бурильних труб за рахунок затримки витікання рідини на вибій свердловини;

спайдер - кругла сталева рама, що встановлюється навколо отвору ротора з метою монтажу та демонтажу водовідділювальної колони;

стан штормового відстою - стан плавучої бурової установки і морської стаціонарної платформи у разі дії на неї максимальних розрахункових зовнішніх навантажень, у результаті яких передбачається зупинка бурових робіт;

технологічна зона - частина морської стаціонарної платформи, де перебуває обладнання, що використовується для виконання технологічних процесів збору, переробки і транспортування продукції свердловини з морської стаціонарної платформи;

транспортувальне судно - судно, що використовує тяглову силу для переміщення споруди або її частини (тяглові або штовхаючі буксири, криголами, танкери тощо);

транспортування - морська операція під час спорудження платформи, що містить всі операції в період переміщення платформи або її окремих крупногабаритних елементів від заводу до місця наступної морської операції, а також остаточну установку на точку функціонування.

1.5. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

II. Загальні вимоги до безпеки під час виконання робіт
з розвідування та розроблення родовищ нафти і газу
в акваторіях Чорного і Азовського морів

2.1. Роботодавець зобов’язаний розробити ПЛАС відповідно до Положення щодо розроблення планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17 червня 1999 року N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 року за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

2.2. Роботодавець зобов’язаний забезпечити дотримання та виконання Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 травня 2006 року N 288, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 липня 2006 року за N 785/12659, та Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 серпня 2007 року N 557, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за N 1006/14273, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року N 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

2.3. Роботодавець повинен забезпечити виконання Правил пожежної безпеки для об’єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24 грудня 2008 року N 658, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16 березня 2009 року за N 235/16251 (НАПБ В.01.058-2008/112).

2.4. Роботодавець зобов’язаний забезпечити розроблення інструкцій з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29 січня 1998 року N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за N 226/2666 ( НПАОП 0.00-4.21-04).

2.5. Роботодавець зобов’язаний забезпечити умови праці відповідно до чинного законодавства.

2.6. Роботодавець зобов’язаний затвердити та забезпечити обсяг та номенклатуру матеріального резерву об’єктового рівня на МНГО із цілодобовим перебуванням на них людей відповідно до Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року N 308.

2.7. Роботодавець повинен забезпечити оснащення виробничих приміщень первинними засобами пожежогасіння відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

2.8. Експлуатацію вогнегасників необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року N 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004).

2.9. Роботодавець повинен організувати контроль параметрів повітря робочої зони на вміст шкідливих речовин відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року N 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за N 521/20834.

2.10. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1107 (далі - Порядок видачі дозволів).

2.11. При виконанні робіт з підвищеною небезпекою роботодавець повинен одержати дозвіл відповідно до Порядку видачі дозволів.

2.12. Роботодавець повинен забезпечити проведення технічного огляду та експертного обстеження устатковання відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року N 687.

2.13. Роботодавець повинен організувати чергування аварійно-рятувальних суден (АРС) у районах розташування морських гідротехнічних споруд з видобутку.

Під час проведення бурових робіт із МСП, СПБУ, НПБУ, БС, на АРЧ або в аварійно-рятувальній готовності повинно постійно перебувати АРС.

2.14. Роботодавець забезпечує організацію та порядок навчання, проведення інструктажів, перевірки знань з питань пожежної безпеки та допуск працівників МНГО до самостійної роботи відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003).

2.15. Роботодавець забезпечує організацію та порядок спеціального навчання відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 року N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

2.16. Роботодавець повинен забезпечити проведення навантажувально-розвантажувальних робіт відповідно до вимог Інструкції з безпеки навантажувальних робіт при розвідці та розробці нафтових і газових родовищ на континентальному шельфі СРСР, затвердженої наказом Мінгазпрому СРСР від 31 грудня 1986 року.

2.17. Роботодавець забезпечує дотримання на МНГО сигналізування видів тривог та сигналів відповідних тривог згідно з умовами Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (СОЛАС - 74).

Розклад за тривогами повинен бути вивішений в місцях, доступних для огляду.

2.18. Роботодавець організовує проходження періодичного медичного огляду працівників МНГО відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113.

2.19. Роботодавець забезпечує проведення розслідувань та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232.

2.20. Навчання та позачергові перевірки знань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів електротехнічного та електротехнологічного обладнання працівників МНГО повинні проводитись відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року N 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за N 1143/13017.

2.21. Під час роботи з метанолом роботодавець забезпечує дотримання ДСТУ 3057-95 (ГОСТ 2222-95) "Метанол технічний. Технічні умови" та Інструкції щодо заходів безпеки під час роботи з метанолом на підприємствах і в організаціях Міннафтохімпрому СРСР, затвердженої Міннафтохімпромом СРСР від 22 грудня 1986 року.

2.22. Перевезення працівників з берега на МНГО і з МНГО на берег вертольотами здійснюється згідно з вимогами Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (ІКАО) 1944 року.

2.23. Роботодавець забезпечує перевезення працівників з берега на об’єкти МНГО відповідно до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (СОЛАС-74).

2.24. Забороняється підхід суден до МНГО із несправними швартовими засобами і посадковими майданчиками.

2.25. Пересадка працівників із судна на МНГО та з МНГО на судно повинна здійснюватися тільки за допомогою призначених для цього засобів з урахуванням Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27 березня 2007 року N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

2.26. Пересадка працівників з судна на МНГО у випадку хвилювання моря більше 3-х балів здійснюється тільки у разі виробничої необхідності, з метою надання невідкладної медичної допомоги і в разі рятувальних операцій.

2.27. Проведення навантажувально-розвантажувальних робіт одночасно з посадкою і висадкою працівників забороняється.

2.28. Забороняється швартування судна під час виконання водолазних робіт або в районі їх встановлення на МНГО, МСП, ПБУ.

2.29. Під час висадки і посадки працівників з МНГО на судно забортний трап повинен бути щільно притиснутий до борту судна, а верхній кінець трапа надійно закріплений.

Східці для переміщення працівників повинні бути надійно закріплені на борту судна і встановлені під кутом до 45°. Забороняється ставити східці під кутом більше 45° відносно горизонталі.

2.30. Якщо судно стоїть так, що посадковий майданчик МНГО перебуває вище від палуби судна на 0,5 м або нижче від неї більше ніж на 0,2 м, то з майданчика або судна повинні бути прокладені східці з поперечними планками, що закріплені на посадковому майданчику МНГО.

2.31. На судні і МНГО у місці висадки працівників біля трапів або східців, установлених у робоче положення, повинні бути наявні рятувальні круги з буйками з освітленням, а також бухти з лінями подвійної довжини, заміряної від місця розміщення круга до мінімального рівня моря, але не менше 27,5 м (вибирається більша довжина).

2.32. Біля трапа або східців для пересадки працівників на судні і посадковому майданчику повинні чергувати спостерігачі-страхувальники, екіпіровані рятувальними жилетами.

2.33. МНГО (крім випадку безлюдної експлуатації) повинні укомплектовуватись спеціальними колисками для пересадки працівників.

2.34. Спеціальні колиски для підйому працівників повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.15-07.

2.35. Працівники, які сідають в колиску, повинні бути екіпіровані рятувальними жилетами.

2.36. Направляти колиску на місце посадки слід за допомогою лінів, прикріплених до неї.

2.37. Забороняється одночасна пересадка працівників та піднімання вантажів у колисці для підйому людей (крім особистих речей).

III. Вимоги безпеки до устаткування

1. Загальні вимоги

1.1. Обладнання, інструмент і КВП повинні відповідати ССБТ. "Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.009-91) та ССБТ. "Оборудование буровое. Требования безопасности" (ГОСТ 12.2.041-79).

1.2. Роботодавець повинен забезпечити на МНГО залежно від кількості робітників і за узгодженням із санітарно-епідеміологічною службою та відповідно до вимог Державних санітарних правил для морських суден України, затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України від 20 грудня 2000 року N 57, функціонування медичного або фельдшерського пункту із обслуговувальним персоналом.

1.3. Опалювальні прилади і вентиляційне устаткування повинно відповідати категорії пожежовибухонебезпеки приміщень або робочої зони відповідно до вимог СНіП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціювання", затверджених наказом Держбуду України від 20 січня 2000 року N 290 (далі-СНіП 2.04.05- 91).

1.4. У виробничих приміщеннях МНГО, де можливе розливання нафтопродуктів, хімреагентів тощо, настил повинен бути огороджений комінгсами заввишки 200 мм з установленими шпігатами, що з’єднані із системою збору відкритого небезпечного дренажу.

1.5. Освітлення робочих місць МНГО повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 15 травня 2006 року N 168.

1.6. Роботодавець повинен здійснювати контроль рівня шуму на робочих місцях відповідно до ГОСТ 12.1.050-86 "ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах" та ДСТУ 2867-94 "Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги".

1.7. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного Державного санітарного лікаря України від 01 січня 1999 року N 39, та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".

1.8. Роботодавець повинен забезпечити виконання зварювальних робіт і робіт з відкритим вогнем на МГНО відповідно до Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05 червня 2001 року N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), та ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ Работы электросварочные. Требования безопасности".

1.9. У приміщеннях МНГО за наявності центрального опалення повинна бути забезпечена можливість регулювання температури повітря.

Регулювальну і запірну апаратуру необхідно встановлювати у зручних для обслуговування місцях.

1.10. У випадку загоряння у приміщеннях МНГО не допускається одночасне включення автоматичного пожежогасіння та протидимової вентиляції.

1.11. Допускається спалення твердих побутових відходів на МНГО в спеціальних пічках, обладнаних інсинуаторами.

1.12. МНГО повинен мати спеціальне приміщення поблизу камбузного блока, обладнане спеціальними технічними засобами для приймання, обробки та зберігання харчових відходів з подальшою їх переробкою.

1.13. Забороняється куріння тютюнових виробів у приміщеннях МНГО, крім спеціально відведених для цього місць, відповідно до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".

2. Двигуни внутрішнього згоряння

2.1. Під час обслуговування робочих двигунів внутрішнього згоряння і газотурбінних установок, не обладнаних шумозахисними кожухами, працівники повинні застосовувати засоби індивідуального захисту від шуму.

2.2. Пости управління ДВЗ і ГТУ повинні бути ізольовані від шуму та вібрації.

3. Котельні установки

3.1. Обладнання й експлуатацію котельних установок необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держгіртехнагляду СССР від 27 листопада 1987 року.

3.2. Роботодавець повинен забезпечити систему автоматизації теплогенераторів котельної установки відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 01 жовтня 1997 року N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

Система автоматизації повинна забезпечувати протиаварійний захист обладнання.

3.3. Під час розміщення та експлуатації трубопроводів пари і гарячої води необхідно дотримуватись Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08 вересня 1998 року N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за N 636/3076 (далі - НПАОП 0.00-1.11-98 ).

4. Електроустаткування

4.1. Експлуатація електроустаткування на МГНО повинна здійснюватись з дотриманням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09 січня 1998 року N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

4.2. Електричні мережі трифазного змінного струму МНГО з ізольованою нейтраллю допускається підключати до берегових електричних мереж із глухозаземленою нейтраллю за умови рівності лінійних напруг і частоти струму мереж МНГО і берегової мережі. Подача електроенергії від берегової мережі в мережу МНГО повинна здійснюватися за допомогою суднового гнучкого шлангового п’ятижильного кабелю тільки через установлений на МНГО розподільний щит електропостачання з берега.

4.3. Корпус МНГО повинен бути надійно з’єднаний за допомогою заземлювальної (нульової) жили кабелю і болтових затискачів із береговим заземлювальним пристроєм і нейтраллю джерела живлення. Використання заземлювальної (нульової) жили кабелю на МНГО для підключення електроспоживачів не допускається.

4.4. Допускається застосовувати для берегового живлення судновий трижильний гнучкий шланговий кабель із додатково прокладеними двома одножильними гнучкими заземлювальними кабелями в одному джгуті з механічним кріпленням кабелів між собою.

5. Блискавкозахист і захист від статичної напруги

5.1. Блискавкозахист МНГО повинен здійснюватись згідно з ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

5.2. На металевій вежі або щоглі, що височіє над МНГО, допускається не встановлювати блискавкозахисний пристрій, якщо конструктивно передбачений надійний електричний контакт вежі чи щогли та інших конструкцій з металоконструкцією МНГО або з місцем заземлення.

5.3. Відвідні дроти слід прокладати із зовнішнього боку вежі, щогли і надбудов МНГО, при чому згинів повинно бути якомога менше. Відвідні дроти не повинні проходити через вибухонебезпечні місця.

5.4. У разі застосування неелектропровідних гнучких шлангів їх металеві наконечники повинні бути заземлені за допомогою гнучкого (багатожильного) мідного дроту, навитого зовні або всередині шланга. Заземлювальний дріт іншим кінцем повинен приєднуватися до металоконструкції МНГО. Наконечники шлангів повинні виготовлятися з матеріалів, що не допускають іскор під час удару.

5.5. З метою захисту МНГО від статичної електрики необхідно заземлювати металеву арматуру, резервуари, трубопроводи, повітропроводи, зливно-наливні пристрої, розташовані всередині і зовні приміщень МНГО.

5.6. Колони опорно-підіймального пристрою СПБУ в похідному положенні та під час встановлення на ґрунт повинні заземлюватися на корпус заземлювальною перемичкою.

6. Заземлення і захисні заходи електробезпеки

6.1. Роботодавець повинен забезпечити на МНГО дотримання вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

6.2. На МНГО допускається використання тільки електроустановок з ізольованою нейтраллю джерела живлення при напрузі 1000 В і нейтраллю, заземленою через високоомний резистор при напрузі вище 1000 В. Необхідно передбачити контроль ізоляції з автоматичним відімкненням аварійних ділянок у разі зниження опору ізоляції мережі.

7. Вибухобезпека

7.1. Під час експлуатування МНГО необхідно дотримуватись Правил техніки безпеки при користуванні виробами, що містять вибухові речовини, затверджених ЦК профспілки робітників суднобудування у 1974 р.

7.2. Роботодавець повинен забезпечити класифікацію зон і приміщень щодо вибухонебезпеки відповідно до вимог Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України, затверджених Держгіпромнаглядом України від 06 травня 2008 року N 95, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02 червня 2008 року за N 497/15188 (далі - НПАОП 11.1-1.01-08).

8. Зв’язок і сигналізація

8.1. Зв’язок і сигналізація на МНГО здійснюються згідно з вимогами Правил щодо обладнання морських суден, затверджених наказом Регістра судноплавства України Міністерства транспорту та зв’язку України від 28 травня 2010 року N 120.

8.2. Кожен МНГО повинен бути забезпечений засобами зовнішнього і внутрішнього зв’язку.

8.3. На МНГО повинно бути передбачено обладнання суднової системи охоронного повідомлення для передачі сигналів у разі нападу терористів відповідно до вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (СОЛАС 74/88).

8.4. Роботодавець повинен передбачити систему електроживлення, незалежну від основної мережі електроживлення МНГО, з резервуванням від акумуляторних батарей.

8.5. Для оповіщення персоналу МНГО про аварійну ситуацію системи сигналізації на платформі повинні відповідати ГОСТ 7703-74 "Фигуры сигнальные судовые. Технические условия" та вимогам МППСС-72 "Международные правила предупреждения столкновения судов в море".

9. Експлуатування устаткування та інструменту

9.1. Роботодавець повинен забезпечити на МНГО підготовку місць для проведення вогневих, вогненебезпечних і газонебезпечних робіт відповідно до вимог Правил пожежної безпеки на морських нафтогазопромислових спорудах континентального шельфу, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 07 листопада 2006 року N 426 (далі - НАПБ В.01.040-2006/112), на СПБУ, БС - згідно з "Правилами пожарной безопасности при проведении огневых работ на судах ММФ СССР", затвердженими наказом Міністерства морського флоту СРСР від 06 травня 1987 року N 61, та Правилами пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 23 березня 2004 року N 136, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2004 року за N 490/9089 (далі - НАПБ В.01.028-2004).

9.2. Роботодавець повинен забезпечити виконання робіт на висоті згідно з вимогами Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за N 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).

10. Рятувальні засоби

10.1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити МНГО колективними й індивідуальними рятувальними засобами відповідно до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р. (СОЛАС-74).

Кількість колективних рятувальних засобів повинна визначатися з розрахунку 200 % забезпечення максимально можливої кількості працівників.

10.2. Індивідуальні рятувальні засоби, що встановлюються на суднах і МНГО, повинні відповідати ГОСТ 22336-77 (СТ СЭВ 2160 - 80) "Жилеты спасательные. Технические условия" і ГОСТ 19815-74 "Круги спасательные. Общие технические условия".

10.3. На кожному рятувальному крузі необхідно нанести буквами латинського алфавіту маркування з назвою МНГО або судна і порту приписки з дотриманням ГОСТ 22336-77 і ГОСТ 19815-74.

10.4. Кожна шлюпка та рятувальний пліт повинні бути оснащені штатними засобами життєзабезпечення згідно з вимогами Державних санітарних правил для річкових суден України, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року N 48 (ДСП 7.7.4-048-1999).

10.5. МНГО, БС для подачі сигналів лиха повинні мати сигнальні засоби, передбачені правилами Регістру щодо конвенційного обладнання морських суден.

11. Водолазні роботи

11.1. Роботодавець повинен забезпечити проведення водолазних та підводно-технічних робіт відповідно до вимог Єдиних правил безпеки на водолазних роботах, затверджених Мінрибгоспом СРСР у 1981 році (далі НПАОП 45.24-1.06-81), "Единых правил безопасности при водолазных работах. Ч.1. Правила водолазной службы. Ч.2. Медицинское обеспечение водолазов" (РД 31.84.01-90), Єдиних правил безпеки на водолазних роботах. Частина 1. Правила водолазної служби, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді, Частина 2. Медичне забезпечення водолазів, затверджених МОЗ СРСР у 1990 році.

11.2. Роботодавець забезпечує експлуатацію водолазного обладнання на МГНО відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації на морських нафтогазопромислових об’єктах водолазного спорядження і засобів забезпечення спусків без використання глибоководного водолазного комплексу, затверджених наказом Мінгазпрому СРСР від 01 листопада 1988 року, а також Правил техніки безпеки при виконанні морських днопоглиблювальних робіт і експлуатації засобів навігаційного обладнання морських шляхів, затверджених наказом Мінморфлоту СРСР від 29 вересня 1975 року.

IV. Експлуатування, ремонт і протикорозійний
захист морських нафтогазових об’єктів

1. Загальні вимоги

1.1. Для доступу до металоконструкцій, що розміщені під настилом, усі види споруд (платформи, естакади) повинні мати постійні ходи або інвентарні пристрої для огляду і ремонту цих конструкцій.

Ходи повинні бути обладнані спеціальними сходами з майданчиками, кількістю не менше двох (по одному - для кожного опорного блока) на МСП для глибин моря до 40 м.

1.2. На всіх відкритих ділянках МНГО, а також прорізах для сходження на палуби повинні бути встановлені надійні леєрні огорожі або фальшборти. Висота фальшбортів (леєрних огорож) повинна бути заввишки не менше 1 м від палуби. Відстань між стояками леєрної огорожі повинна бути не більше 1,5 м.

2. Буксирування та установлення (зняття) плавучої бурової установки на точку буріння

2.1. Роботодавець під час вибору точки установлення ПБУ (дослідження рельєфу морського дна) повинен забезпечити експедиції (партії, загону), що виконує морські дослідницькі роботи, постійний радіозв’язок з береговою базою та постійне поновлення гідрометеорологічної інформації.

2.2. Установлення і зняття ПБУ з точки необхідно здійснювати за наявності тридобового сприятливого прогнозу погоди.

2.3. Під час буксирування ПБУ слід періодично контролювати надійність закривання отворів, через які вода може потрапити в корпус (понтон), відсутність течії в корпусі (понтоні), а також кріплення вантажів.

2.4. Заборонено перебування сторонніх осіб на борту ПБУ, крім екіпажу, під час її буксирування.

2.5. Роботодавець забезпечує під час буксирування безперервний радіотелефонний зв’язок між ПБУ, буксирами і береговою базою.

2.6. У разі отримання прогнозу погоди про посилення вітру і хвилювання моря вище за допустимі межі для ПБУ роботодавець забезпечує буксирування ПБУ в укриття або на точку відстою із постановленням її на колони (постановлення на якорі).

2.7. Допускається встановлення СПБУ в акваторії на відстані не менше 250 м від МСП й інших СПБУ або їх буїв.

Установлення НПБУ (БС) в акваторії допускається на відстані не менше 1250 м від МСП і СПБУ і на відстані не менше 2500 м від інших НПБУ (БС).

2.8. Поблизу ПБУ в межах видимості, але не далі 9 км повинно перебувати АРС.

Допускається чергування одного рятувального судна на групу ПБУ, що перебувають на віддалі прямої видимості, але не далі 9 км.

2.9. ПБУ слід розміщувати повздовжньою віссю в напрямку вітрів, що переважають (у випадку яскраво вираженої "рози вітрів"), так, щоб вежа знаходилася з підвітряної сторони.

2.10. Координати місця встановлення ПБУ повідомляються ПРИП.

Район у радіусі 1000 м від точки буріння оголошується забороненим для плавання, за винятком суден, що обслуговують ПБУ.

3. Прокладання, експлуатація і ремонт підводних трубопроводів

3.1. Забороняється будівництво і ремонт трубопроводів за відсутності такого проекту.

3.2. Забороняється ставити судно на якір у зоні, де прокладені підводні трубопроводи.

3.3. Між плавучими засобами, що беруть участь у прокладанні або ремонті підводного трубопроводу, і береговою базою повинен діяти безперервний радіотелефонний зв’язок, а також зв’язок із гідрометеорологічною службою.

3.4. Забороняється використання труб із порушеним протикорозійним або бетонним покриттям.

3.5. На початку і в кінці підводного трубопроводу повинні бути встановлені автоматичні запірні пристрої для його відключення в аварійних ситуаціях.

3.6. Експлуатаційні стояки трубопроводу повинні бути захищені від дії льоду і суден. Біля МНГС стояки повинні розміщуватися в зоні, вільній від причалу суден і розташування посадкових майданчиків.

Стояк повинен мати надійне кріплення до металоконструкції МНГС, а в місцях кріплення повинні бути встановлені неметалеві прокладки.

3.7. Заборонено встановлювати експлуатаційні стояки на відстані менше 15 м від житлового блока споруди.

3.8. Періодичність комплексного інженерно-водолазного обстеження підводних трубопроводів під час їх експлуатації, ремонт і відновлення ізоляційного покриття поверхні повинні виконуватись згідно з Правилами безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затвердженими наказом Держгірпромнагляду України від 27 січня 2010 року N 11, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 року за N 292/17587 (НПАОП 60.3-1.01-10), та Правилами безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів, затвердженими наказом Держгірпромнагляду України від 23 травня 2007 року N 110, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 року за N 1389/14656 (НПАОП 0.00-1.21-07).

3.9. У місцях можливого переформовування дна моря і на ділянках траси, де трубопровід може бути пошкоджений кригою, магістральні трубопроводи повинні бути укладені в траншею, глибина якої унеможливлює розмивання і пошкодження трубопроводу кригою.

3.10. Заборонено тралення і віддача якорів суднами на відстані ближче ніж 400 м у кожен бік від осі магістрального трубопроводу. Віддача якорів у цій зоні дозволяється тільки під час виконання підводно-технічних робіт і ремонту трубопроводу за умови його огороджування віхами.

3.11. Роботодавець повинен забезпечити проведення періодичних і спеціальних оглядів технічного стану трубопроводу в період його експлуатування.

3.12. Відстань між трасою трубопроводу і МНГО повинна бути не менше 100 м.

3.13. У разі укладання трубопроводу паралельно раніше укладеному відстань між ними повинна бути не менше 15 м.

3.14. Допускається перетин траси трубопроводу з іншими підводними комунікаціями і трубопроводами після вжиття заходів, що забезпечують їх збереження під час будівництва й експлуатування.

4. Ремонт трубопроводів, захист підводних нафтогазопроводів від корозії

4.1. Морські підводні нафтогазопроводи повинні мати комплексний захист від корозії.

4.2. Роботодавець забезпечує катодний і протекторний захист підводних нафтогазопроводів і кабелів технологічних ліній зв’язку, розстановку засобів захисту і контрольно-вимірювальних пунктів відповідно до ДСТУ 4549 -1:2006 "Системи кабельних трубопроводів. Частина 1. Загальні вимоги та методи випробування" (ІЕС 61386 - 1: 1996, ІЕС 60423 : 1993 МОD).

4.3. У випадку спільного катодного захисту нафтогазопроводів, прокладених паралельно, віддаль між ними не лімітується.

Якщо підводні трубопроводи перетинаються, вони повинні бути охоплені спільним катодним або протекторним захистом.

4.4. У випадках, якщо умови навколишнього середовища створюють небезпеку проведення робіт або негативно впливають на їх якість, роботодавець зобов’язаний зупинити роботи до настання сприятливих погодних умов.

4.5. У період ремонту на трубопроводі повинна бути встановлена стальна запірна арматура однакового поперечного перерізу, розрахована на робочий тиск у трубопроводі.

5. Експлуатування та ремонт і протикорозійний захист МГНО

5.1. Роботодавець повинен забезпечити проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) відповідних конструкцій об’єкта відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року N 687 (НПАОП 0.00-6.18-04).

5.2. Під час очищення і нанесення протикорозійного покриття роботодавець повинен забезпечити працівника засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ГОСТ 12.3.005-75 ССБТ. "Работы окрасочные. Общие требования безопасности".

5.3. Фарборозпилювачі та інші пневматичні апарати, що працюють під тиском, повинні бути заздалегідь випробувані на гідравлічний тиск, що перевищує робочий у 1,5 раза згідно з ГОСТ 12.3.008-75 ССБТ. "Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности".

V. Буріння і кріплення нафтових і газових свердловин

1. Загальні положення

1.1. Роботодавець забезпечує проведення буріння свердловин відповідно до проектної документації.

1.2. У разі виявлення невідповідності фактичного пластового тиску проектному в проектну документацію на будівництво свердловини негайно повинні бути внесені необхідні корективи за узгодженням з організацією, що затвердила цю документацію.

2. Експлуатування бурового устаткування та інструменту

2.1. Крім випадків, обумовлених НПАОП 11.1-1.01-08, вежу слід перевіряти після шторму зі швидкістю вітру понад 25 м/с згідно з НПАОП 74.2-1.02-90 та Єдиними технічними правилами ведення робіт при будівництві свердловин на нафтових, газових і газоконденсатних родовищах, затвердженими постановою Мінгазпрому, Міннафтопрому, Мінгео СРСР від 17 грудня 1982 року N 11.

2.2. На МНГО при швидкості вітру 17 м/с і вище повинні бути припинені СПО, а якщо інструмент знаходиться за пальцем, то талева система повинна бути примусово навантажена на 10- 15 тонн.

3. Приготування і дегазація промивальної рідини

3.1. Густина промивальної рідини в інтервалах сумісних умов буріння повинна відповідати умовам НПАОП 11.1-1.01-08.

3.2. Поглиблення свердловини в таких умовах повинно здійснюватись за спеціальним планом із комплексом заходів щодо запобігання газонафтоводопроявам.

4. Кріплення свердловини

4.1. Кріплення свердловини необхідно виконувати згідно з проектною документацією на спорудження свердловини, планом робіт та вимогами НПАОП 11.1-1.01-08.

4.2. Допускається цементування свердловин на МНГО не у блок-модульному виконанні з судна при хвилюванні моря до трьох балів. У цьому разі нагнітальний трубопровід у місці переходу з кранового судна на МНГО повинен мати можливість вільного переміщення, щоб уникнути його руйнування при хвилюванні моря.

4.3. Цементування свердловини необхідно проводити в денний час. У разі вимушеного цементування свердловини в темний час доби роботи проводяться за умови виконання вимог освітленості згідно з ДБН В.2.5-28:2006.

5. Буріння свердловини

Буріння свердловини необхідно виконувати, враховуючи вимоги НПАОП 11.2-1.18-82 і НПАОП 11.1-1.01-08.

Устя свердловини повинно бути обладнане ОП, робочий тиск якого відповідає очікуваному тиску на усті свердловини при закритті його під час фонтанування за схемою.

5.1. Буріння свердловини із морської стаціонарної платформи

5.1.1. Буріння свердловини на МСП, не передбаченої раніше проектною документацією, здійснюється за новою проектною документацією.

5.1.2. У разі появи ознак входження у зону з АВПТ (збільшення механічної швидкості, об’єму промивальної рідини, газопроявлення) необхідно припинити буріння.

5.2. Одночасне буріння, видобування і ремонт свердловин

5.2.1. Допускається на МСП одночасне буріння двома буровими установками:

двох розвідувальних (пошукових) свердловин до початку буріння експлуатаційних свердловин;

експлуатаційної і розвідувальної свердловини з метою уточнення характеристики продуктивного горизонту, на який буряться експлуатаційні свердловини. Допускається буріння свердловини другою буровою установкою після спуску кондуктора і обладнання превентором устя свердловини, що буриться першою буровою установкою.

5.2.2. Забороняється одночасно пересувати підвежові портали двох бурових установок. До початку пересування підвежового порталу всі виступаючі під ним елементи обладнання (шурф ведучої труби, рознімна воронка ОП тощо) повинні бути демонтовані. Кабельні лінії і технологічні трубопроводи від’єднуються.

5.2.3. Пересування порталу здійснюється при швидкості вітру не більше 12 м/с. Буровий інструмент із-за пальців складається на містки, устя свердловини огороджується.

Після установки бурового верстата на точку буріння підвежовий портал надійно закріплюється на направляючих.

5.2.4. У разі буріння двома буровими установками куща похило спрямованих свердловин він повинен бути розбитий на дві групи, в кожній із яких необхідно визначити послідовність буріння. Забороняється паралельне буріння двома буровими установками з відхиленням вибоїв від вертикалі за азимутом менше 20°.

5.2.5. Під час буріння куща свердловин двома буровими установками допускається з'єднання їх циркуляційних систем за умови, що об’єм кожної циркуляційної системи і параметри промивальної рідини відповідають проектній документації для конкретного інтервалу. Кожна бурова установка повинна мати робочу і доливну місткості.

5.2.6. Допускається одночасний ремонт свердловини, що входить в одну групу свердловин на платформі, і буріння свердловини, що знаходиться в іншій групі.

5.2.7. Під час ремонту свердловини на МСП, пов'язаної з розходжуванням або натягуванням бурильної колони, роботи на свердловині, що буриться, повинні бути припинені і вжиті заходи щодо можливих ускладнень.

5.2.8. Під час освоєння однієї зі свердловин куща роботи на свердловині, що буриться, повинні бути припинені та вжиті заходи щодо можливих ускладнень. Також необхідно припинити роботи із поточного та капітального ремонту будь-якої іншої свердловини.

5.2.9. Забороняється експлуатування свердловин з міжколонними тисками відповідно до Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України, затверджених Держгірпромнаглядом України від 06 травня 2008 року N 95, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02 червня 2008 року за N 497/15188 (НПАОП 11.1-1.01-08).

5.3. Буріння свердловин із ПБУ

5.3.1. Заборонено із ПБУ бурити свердловини на родовищах, у продукції яких є сірководень.

5.3.2. У разі буріння розвідувальної свердловини і появи сірководню в промивальній рідині, що виходить із неї, слід негайно зупинити буріння, загерметизувати устя свердловини.

5.3.3. Швартування суден до ПБУ необхідно проводити за допомогою швартових канатів (тросів), що подаються із ПБУ.

Не допускається швартування суден, приймання і передача вантажів під час встановлення ПБУ на точку буріння.

5.3.4. В аварійній ситуації необхідно діяти згідно з розкладом тривог і вживати необхідних заходів щодо ліквідації аварійної ситуації.

5.3.5. До настання періоду утворення і дрейфу льодових полів роботодавець, що експлуатує ПБУ, повинен своєчасно вивести ПБУ з небезпечного району.

5.3.6. У разі утворення грифона під ПБУ і виникнення небезпеки для установки необхідно вжити термінових заходів щодо аварійного зняття з точки буріння, а для НПБУ (БС) - щодо аварійного від'єднання від устя свердловини і відходу убік.

5.4. Формування підводного устя свердловини

5.4.1. Забороняються роботи із формування устя свердловини без стабілізації (орієнтації) ПБУ на точці буріння.

5.4.2. Встановлення опорної плити на стулках спайдерного майданчика необхідно проводити так, щоб центр плити збігався із віссю інструменту, що спускається (із центром ротора).

5.4.3. Забороняється перебування робітників на стулках спайдерного майданчика при їх переміщенні. Робітники повинні бути виведені за леєрні огорожі.

5.4.4. Працювати на превенторному (спайдерному) майданчику потрібно у рятувальних жилетах.

5.4.5. Опорну плиту необхідно встановлювати на рівну поверхню дна моря з нахилом не більше 3°.

5.4.6. Занурення опорної плити слід проводити з використанням компенсатора качання (телескопічного або встановленого на вежі) для забезпечення плавної посадки плити на ґрунт і запобігання удару.

5.4.7. Блок ПГУ необхідно заздалегідь випробувати на стенді ПБУ на робочий тиск. Безпосередньо перед спуском після установки колекторів керування слід провести контрольну перевірку на функціонування превенторів і стикувальних муфт ПГУ і морського стояка.

5.4.8. Занурення блока ПГУ і морського стояка необхідно проводити за умови вертикального переміщенні ПБУ не більше ніж на 1,5 м.

5.4.9. Під час занурення морського стояка з ПГУ і посадки компоновки на устя свердловини компенсатор бурильної колони повинен бути відрегульований на підтримку від 80 % до 90 % ваги морського стояка.

5.4.10. Посадку ПГУ на підводне устя свердловини необхідно проводити при включеному компенсаторі бурильної колони, контролюючи процес за допомогою підводної телевізійної камери (або водолазів).

5.4.11. Після занурення морського стояка з ПГУ необхідно після з'єднання корпусу дивертора з розчинопроводом перевірити його на герметичність.

5.5. Буріння свердловин із самопідйомної плавучої бурової установки

5.5.1. Забороняється переміщувати підвежовий портал під час перебування СПБУ на плаву.

5.5.2. Занурення і підйом корпусу, витягування і занурення опорних колон повинні проводитися за наявності крену і диферента, що не перевищують допусків, встановлених інструкцією з експлуатації СПБУ.

5.5.3. Попереднє занурення опорних колон в ґрунт необхідно проводити до виходу корпусу СПБУ з води, а остаточне занурення - після підйому корпусу над рівнем моря не більше 1 м для чотирьохопорної СПБУ і на 3 м - для трьохопорної СПБУ.

5.5.4. Забороняється починати буріння свердловини у разі відсутності на СПБУ противикидного обладнання та колонної головки.

5.5.5. Якщо стовбур свердловини не ліквідується, то після завершення буріння повинен бути встановлений блок-кондуктор або підводне обладнання устя свердловини.

5.5.6. Відводити СПБУ, коли є блок-кондуктор, можна тільки під час хвилювання моря до одного бала і швидкості вітру не більше 4 м/с за наявності не менше трьох буксирів.

5.5.7. За наявності рейдових бочок і системи швартових лебідок дозволяється відводити СПБУ під час хвилювання моря до трьох балів і швидкості вітру до 10 м/с. Якщо свердловина ліквідована, то дозволяється при вищезгаданих параметрах хвилювання моря зняття СПБУ за наявності необхідної кількості буксирів розрахункової потужності й одного резервного.

5.5.8. Після перекладення корпусу з робочого положення в транспортне за необхідності повинно проводитися додаткове диференціювання корпусу СПБУ до значень крену і диферента, що обумовлено у специфікації СПБУ.

5.5.9. За наявності в місці встановлення СПБУ постійних донних течій зі швидкістю більше 0,5 м/с, а також у випадку заглиблення нижнього максимального перетину башмака опорної колони в ґрунт на глибину менше 2 м роботодавець зобов’язаний організувати після заглиблення опорних колон їх щоденний водолазний огляд. Якщо після закінчення трьох діб не буде виявлено підмиву опор, то надалі водолазний огляд слід проводити не рідше одного разу у квартал.

5.5.10. Після встановлення СПБУ на колони необхідно через тиждень, потім через місяць, а у разі тривалих стоянок - не рідше двох разів на рік проводити перевірку несучої здатності ґрунту під колонами за допомогою включення гідросистеми і підйому корпусу на висоту до 1 м.

5.5.11. Після перевірки несучої здатності ґрунту корпус слід опустити в попереднє положення. Аналогічний контроль повинен здійснюватися після кожного шторму зі швидкістю вітру більше 29 м/с і хвилями заввишки більше 8,5 м.

5.5.12. Для СПБУ, занурення опорних колон яких проводиться тільки за рахунок прийому баласту, після встановлення на точку буріння необхідно через тиждень, потім через місяць і надалі щокварталу проводити перевірку несучої здатності ґрунту під опорними колонами шляхом закачування баласту в танки платформи для створення навантаження, що перевищує робоче на 25 %. Такий самий контроль повинен здійснюватися після шторму зі швидкістю вітру більше 29 м/с і хвилями заввишки більше 8,5 м.

5.5.13. У разі появи ознак підмиву опор роботодавець повинен організувати евакуацію людей, залишивши на СПБУ необхідну кількість членів екіпажу для усунення аварійної ситуації, згідно з планом ліквідації аварій.

5.6. Буріння свердловин із НПБУ

5.6.1. Між суднами, що здійснюють заведення якорів, і якірними постами НПБУ повинен здійснюватися радіозв'язок.

5.6.2. Після заведення якорів НПБУ повинна бути занурена баластуванням до необхідного робочого осідання та орієнтована в заданому положенні над устям свердловини.

5.6.3. Заборонено швартові операції, навантаження, розвантаження і переміщення вантажів під час баластування НПБУ.

5.6.4. У процесі бурових робіт під час орієнтації НПБУ бурові роботи повинні бути припинені.

5.7. Буріння свердловин із бурових суден

5.7.1. Під час буріння та виконання інших технологічних операцій необхідно здійснювати постійний контроль за положенням судна над свердловиною, горизонтальними переміщеннями судна і кутом нахилу морського стояка.

5.7.2. У разі посилення хвилювання моря і вітру, коли переміщення судна над точкою буріння виходить за допустимі межі, а також у разі появи дрейфуючих крижаних полів буріння необхідно припинити і провести розстикування морського стояка від устя для відходу БС та вжити заходів, щодо забезпечення повторного введення бурильного інструменту в свердловину в разі повернення БС на точку.

5.7.3. При перших ознаках газонафтоводопроявів необхідно герметизувати устя свердловини і вжити заходів щодо її глушіння.

5.7.4. На судні повинно бути організоване спостереження за можливими виникненнями грифонів. У випадку виникнення грифонів навколо розміщення БС і створення загрози для БС необхідно терміново вжити заходів щодо відходу БС з точки буріння.

5.7.5. За необхідності відходу від підводного устя свердловини у випадку, коли свердловиною розкриті пласти з аномально високим пластовим тиском (АВПТ) або продуктивні горизонти, герметизацію устя необхідно проводити за умови перебування бурильного інструменту в башмаку останньої обсадної колони.

5.8. Випробування свердловин

5.8.1. Роботи із випробування свердловини повинні проводитися згідно з вимогами НПАОП 11.1-1.01-08 та робочим проектом на спорудження свердловини.

5.8.2. Під час випробування свердловини поблизу МНГО повинно постійно чергувати пожежне судно.

5.8.3. За наявності блока спалювання перед початком випробування слід включити систему водяного зрошування (завіси) корпусу МНГО біля блока пальників і підпалити черговий факел пальників.

5.8.4. Продукцію випробування свердловин необхідно подавати у пристрій для спалювання, розташований із підвітряної сторони МНГО.

5.8.5. У разі відсутності на МНГО блока спалювання продукція випробування свердловини повинна бути направлена у спеціальні місткості.

VI. Облаштування, експлуатування і ремонт
свердловин із підводним закінченням

1. Загальні положення

1.1. Устьове устаткування при підводному закінченні свердловини повинно забезпечувати вимірювання тиску і температури та передачу даних за допомогою морського кабелю або радіосигналу на берег, судно обслуговування чи МСП.

1.2. У разі виникнення аварійної ситуації повинна бути передбачена можливість автоматичного або за командою оператора приведення в дію глибинного внутрішньосвердловинного клапана-відсікача, що припинить подачу флюїду зі свердловини. Керування може здійснюватись за допомогою гідравлічного, електричного або електрогідравлічного пристрою.

1.3. З метою підводного розміщення устьового і технологічного устаткування свердловини необхідно передбачити встановлення донної опорної плити.

2. Монтаж блока підводного противикидного устаткування

2.1. Занурення блока ППУ і морського стояка необхідно проводити за умови вертикального переміщення ПБУ не більше ніж на 1,5 м.

2.2. Компенсатор бурильної колони для занурення морського стояка з ППУ і посадки компоновки на усті свердловини повинен бути заздалегідь відрегульований на підтримання 80-90 % ваги морського стояка.

2.3. Під час занурення блока ППУ через 8-10 м необхідно закріпити шлангокабель керування за допомогою хомутів до ліній глушіння і дроселювання або до натяжних канатів.

2.4. Після нарощування кожної секції проводити опресування ліній глушіння і дроселювання на тиск опресування ліній ППУ.

2.5. Посадку ППУ на підводне устя свердловини слід виконувати при включеному компенсаторі бурильної колони, контролюючи процес за допомогою підводної телевізійної камери.

2.6. Заборонено з’єднувати або роз'єднувати кабельні з'єднання, що перебувають під напругою.

2.7. Заборонено включати лампи над водою при функціональній перевірці складових частин підводної телевізійної системи.

2.8. Після приварювання перехідника з кільцем до колони у разі її заглиблення перехідник із кільцем повинен установлюватися на глибині від 3 м до 5 м нижче дна моря.

3. Занурення і збирання підводної фонтанної арматури

3.1. Установлення монтажної рами (з устаткуванням) на опорну плиту повинно здійснюватися за допомогою плавучого крана після закінчення бурових робіт.

3.2. Установлене фонтанне устаткування необхідно закривати захисним каркасом для запобігання механічним пошкодженням. Конструкція захисного каркаса має передбачити можливість водолазного обслуговування устьового устаткування.

3.3. Збирання ПГС і обв'язки необхідно здійснювати на береговій базі і після гідравлічного випробування єдиним блоком за участю водолазів-операторів на "водолазній" глибині моря монтувати на донній опорній плиті.

3.4. На глибинах понад 60 м необхідно використовувати робототехнічні засоби з управлінням із НПБУ або БС.

3.5. Під час формування підводного устя і приєднання викидних трубопроводів та тяг управління до устя свердловини необхідно передбачити відповідну компенсацію теплового розширення трубопроводу і тяг управління.

4. Організація каналів зв'язку системи керування підводним закінченням свердловини

4.1. При віддалі в межах 2-3 км необхідно використовувати електрогідравлічні системи керування ПГУ свердловин.

4.2. У разі експлуатації свердловин із тиском понад 100 МПа і температурою близько 150°С необхідно використовувати повністю електричні системи управління ПГУ.

5. Ремонт і дослідження свердловин з підводним закінченням

5.1. Допуск до вибою приладів необхідно здійснювати за допомогою:

стального каната, який спускається із судна обслуговування або із бурового судна всередині розтягнутого за допомогою натяжного пристрою стояка (райзера), що кріпиться до верхньої частини фонтанної арматури;

гідравлічного просування інструментів із палуби судна обслуговування або ПБУ через викидний трубопровід і клапани фонтанної арматури.

5.2. Ремонт устьового обладнання на малих глибинах дозволяється виконувати водолазам згідно з НПАОП 45.24-1.06-81, на глибинах понад 60 м - маніпуляторами.

6. Укладання і під'єднання шлангокабелю

6.1. Під час укладання кабелю опорна морська геодезична мережа повинна складатися не менше ніж із трьох опорних пунктів.

Опорні пункти можуть бути розташовані на узбережжі, водній поверхні, у товщі води і на морському дні.

6.2. Після укладення кабелю між двома рейдовими бочками сигнально-технологічні буї разом із якорями і бриделями повинні по черзі переставлятися на трасу між подальшими рейдовими бочками.

7. Автоматизація процесу видобування

7.1. Обслуговування ПГУ відкритого типу повинні проводити в ручному режимі оператори-водолази або дистанційно - з поверхні, за допомогою блока дистанційного керування з використанням гідравлічної, електрогідравлічної чи електричної системи.

7.2. Пульт керування устьовим устаткуванням під час видобування вуглеводнів і протиаварійного захисту повинен установлюватися на судні обслуговування, технологічній платформі (чи на МСП) або на березі.

7.3. Свердловина повинна бути обладнана внутрішньосвердловинним клапаном-відсікачем, що автоматично відсікає свердловину у разі виникнення аварійної ситуації.

7.4. Система керування фонтанною арматурою повинна передбачати можливість дистанційного керування.

7.5. Подачу сигналів в аварійній ситуації необхідно здійснювати по спеціальній кабельній лінії (шлангокабелю) із судна обслуговування.

8. Вимоги до устаткування свердловин, розташованих в акваторіях морів з льодовим покриттям

8.1. Фонтанну арматуру свердловини в акваторіях морів з можливим льодовим покриттям необхідно розміщувати у заглибленнях на дні моря або використовувати спеціальні вставки (кесони).

8.2. У разі утворення повного льодового покриття і неможливості виконання робіт із судна обслуговування свердловина повинна бути дистанційно відключена і не експлуатуватися до настання сприятливих погодних умов.

VII. Експлуатування нафтових і газових родовищ

1. Загальні положення

1.1. Допускається одночасне буріння нових і експлуатування видобувних свердловин на МСП.

1.2. Обслуговування видобувних свердловин на МСП повинні здійснювати не менше ніж два оператори.

2.Видобування нафти і газу

2.1. Газові свердловини, що експлуатуються фонтанним способом, на кущових МСП повинні бути обладнані внутрішньосвердловинним клапаном-відсікачем і фонтанною арматурою з надкорінною засувкою з дистанційним керуванням.

Нафтові свердловини, що експлуатуються фонтанним способом, на кущових МСП повинні бути обладнані пакером, циркуляційним клапаном, внутрішньосвердловинним клапаном-відсікачем та фонтанною арматурою з дистанційним керуванням.

2.2. При багаторядному розташуванні свердловин на платформі забороняється прокладання трубопроводів від видобувних свердловин між рядами свердловин.

2.3. Трубопроводи повинні бути жорстко закріплені і мати відповідне маркування тиску і розпізнавальне забарвлення.

2.4. З метою попередження проявів статичної електрики наповнення через трубопровід місткостей зберігання пально-мастильних матеріалів необхідно забезпечити "під рівень".

3. Збирання, зберігання і транспортування нафти та газу

3.1. У випадках виникнення на об'єктах збору, підготовки і транспортування нафти і газу аварійних ситуацій технологічні процеси повинні бути негайно зупинені.

3.2. Зібрані флюїди із запобіжних клапанів на технологічному устаткуванні слід направляти у спеціальну місткість (каплезбірник).

3.3. Продування, розряджування та прокачування комунікацій і свердловин слід здійснювати через блок продування з насосним відкачуванням рідини. Газ продування повинен подаватися в газовідвід.

3.4. У разі вмісту сірководню в природному газі понад 0,6 % об. заборонено експлуатування свердловини фонтанним способом без вибійного свердловинного обладнання.

3.5. Конструкція фонтанної арматури повинна передбачати наявність автоматичних засувок з імпульсом від датчиків високого і низького тиску, що встановлені на вході в шлейф.

4. Підготування нафти і газу

4.1. На спеціально обладнаних нафтозбірних МНГС допускається здійснювати сепарацію газу від рідини, вимірювання дебіту свердловин, насосне відкачування газонасиченої рідини, дозування в потік газу і рідини хімічних реагентів, а також здійснювати термохімічну деемульсацію нафти і газового конденсату та осушення газу від вологи.

4.2. Об'єкти групових установок на пунктах комплексної підготовки газу і нафти, технологічний процес яких пов'язаний із застосуванням вогню, повинні розташовуватися на максимально можливій відстані (не менше 15 м) від апаратів, що містять газ, легкозаймисту чи горючу рідину, а також від видобувних свердловин і свердловин, що буряться.

5. Транспортування нафти і газу

5.1. Продувальний кран насоса для перекачування нафти повинен бути обладнаний трубкою для скидання нафти у збірну місткість.

5.2. Електропривод насоса, що перекачує нафту, повинен мати дистанційне аварійне відключення.

6. Капітальний і підземний ремонт свердловин

6.1. Капітальний та підземний ремонт свердловин на МНГО проводиться відповідно до вимог НПАОП 11.1-1.01-08.

6.2. Дозволяється проведення поточних і капітальних ремонтів свердловин без їх попереднього глушіння на родовищах із гірничо-геологічними умовами, що унеможливлюють самочинне надходження пластового флюїду до устя свердловини.

6.3. У разі виявлення газонафтопроявів устя свердловини повинно бути загерметизовано, а бригада повинна діяти відповідно до плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС).

6.4. Чищення піщаних пробок желонкою у фонтанних свердловинах, свердловинах із можливими газонафтопроявами, а також у свердловинах, що мають у продукції сірководень, забороняється.

6.5. Поводження з техногенно-підсиленими джерелами природного походження у вигляді нафтогазодобувного обладнання, забрудненого природними радіонуклідами, повинно відповідати вимогам Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року N 62 (ДГН 6.6.1-6.5.001-98), та ДСП 6.177-2005-09-02 "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України", затверджених наказом МОЗ України від 02 лютого 2005 року N 54 (ДСП 6.177-2005-09-02).

VIII. Промислово-геофізичні роботи

1. Загальні вимоги безпеки

1.1. Заборонено проводити промислово-геофізичні роботи у свердловинах із газопроявами й інтервалами поглинання промивальної рідини.

1.2. Роботодавець під час використання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) повинен забезпечити дотримання Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання та Вимог до звіту про аналіз безпеки провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за N 978/7266 та за N 979/7267 (далі НП 306.5.05/2.065-2002), та забезпечення радіаційної безпеки для працівників згідно з Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затвердженими наказом МОЗ України від 14 липня 1997 року N 208, введеними в дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 січня 1997 року N 62 (ДГН 6.6.1-6.5.001-98), та Основними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року N 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

2. Проведення прострілювально-вибухових робіт

2.1. Перфорацію необхідно здійснювати на рідині, гідростатичний тиск якої в свердловині повинен відповідати вимогам НПАОП 11.1-1.01-08 на розкриття цього об’єкта.

2.2. Вибухові матеріали необхідно завозити на МНГО безпосередньо перед прострілювально-вибуховими роботами у кількості, що необхідна для виконання робіт, згідно з чинним законодавством.

Після закінчення ПВР невикористані вибухові матеріали повинні бути терміново вивезені з МНГО морським транспортом.

2.3. Допускається тимчасове зберігання вибухових матеріалів на МНГО на час проведення ПВР у переносних контейнерах, розміщених на майданчику. Майданчик необхідно обладнати спеціальним пристосуванням для аварійного скидання контейнерів із вибуховими матеріалами у море. Контейнери повинні бути захищені від сонячного проміння й атмосферних опадів.

2.4. Місцезнаходження заряджених прострілювальних апаратів і вибухових матеріалів повинно бути захищене. На огорожі слід вивісити знак небезпеки.

2.5. Під час перфорації необхідно встановити нагляд за рівнем рідини на усті свердловини. Якщо в процесі перфорації починається поглинання, свердловину необхідно долити до устя. Якщо поглинання продовжується, перфораційні роботи припинити, вилучити зі свердловини кабель і перфоратори та почати спуск бурильних труб. У разі виникнення газопроявів під час спуску труб необхідно загерметизувати устя свердловини.

2.6. Перед проведенням робіт з перфорації експлуатаційної колони устя свердловини повинно бути обладнано ОП та лубрикатором.

2.7. Перед ПВР корпуси каротажної лабораторії та каротажного підйомника повинні бути з’єднані з контуром заземлення МСП.

2.8. У період ПВР усі роботи у небезпечній зоні слід припинити на час установлення вибухових матеріалів у прострілювальні апарати і торпеди та їх спуск у свердловину на глибину нижче 50 м від морського дна.

2.9. Прострілювальна апаратура, а також торпеда, що не спрацювала, і вибуховий матеріал, що залишився не вилучений, у разі неможливості їх знищення на місці, повинні бути перевезені за допомогою морського транспорту на берег із подальшим знищенням. Дроти, приєднані до вибухових матеріалів, повинні бути "накоротко" замкнуті.

2.10. У разі виявлення прямих ознак ГНВП в процесі перфорації й неможливості підйому каротажного кабелю із свердловини його необхідно перерубати і загерметизувати устя свердловини глухими плашками превентора.

IX. Попередження і ліквідування ГНВП та
відкритих газових і нафтових фонтанах

1. Профілактика ГНВП і відкритого фонтанування

1.1. Роботодавець зобов’язаний проводити профілактичні роботи з попередження ГНВП і відкритого фонтанування відповідно до вимог НПАОП 11.1-1.01-08.

1.2. У разі прямих ознак ГНВП необхідно загерметизувати устя свердловини.

1.3. Заборонено закривати плашковий превентор на розвантажених у роторі (на елеваторі чи на клинах) трубах при закритих засувках на хрестовині ОП або закритих засувках на викидних лініях.

1.4. Заборонено залишати свердловину без догляду за станом рівня на усті. У разі вимушеного простою свердловину слід загерметизувати та встановити контроль за зміною тисків під плашками превентора.

1.5. Під час буріння в акваторії моря на МНГО замість подвійного об’єму запасу рідини допускається зберігання матеріалів і технічних засобів, що забезпечують приготування необхідного об’єму розчину безпосередньо на МНГО в установлені терміни.

1.6. У разі ГНВП на одній із свердловин, що буряться, усі роботи на інших бурових установках повинні бути припинені та вжиті заходи щодо можливих ускладнень.

1.7. У випадку одночасного буріння, поточного (капітального) ремонту та експлуатації свердловин під час ГНВП необхідно повідомити експлуатаційну службу на МСП про вжиття заходів щодо припинення (за необхідності) видобування нафти на робочих свердловинах, а також бригаду поточного (капітального) ремонту свердловин про необхідність припинення робіт.

1.8. Персонал установки, який не бере участі в аварійних роботах, повинен бути евакуйований.

1.9. Роботи з монтажу, опресування й експлуатації устьового і противикидного обладнання необхідно виконувати з дотримуванням вимог НПАОП 11.1-1.01-08.

1.10. На МНГО допускається застосування факела для спалювання газу в аварійних ситуаціях. Теплове випромінювання факела не повинно перевищувати допустимі значення для обслуговувального персоналу і технологічного устаткування.

1.11. Блок підводного противикидного устаткування (ППУ) і його маніфольд повинні бути опресовані на усті свердловини з колонною головкою на робочий тиск (що становить 1,1 величини від максимально очікуваного тиску на усті) із використанням пробки опресовування.

Безпосередньо перед спуском під воду після установки колектора керування необхідно провести контрольну перевірку функціонування кожного вузла ППУ.

1.12. Секції водоізолюючої колони після кожного з'єднання і від'єднання від блока превенторів опресовують на очікуваний устьовий тиск.

1.13. На всіх морських свердловинах необхідно встановлювати на усті чотири превентори, у тому числі один превентор із зрізаючими плашками і один універсальний.

2. Ліквідування відкритих фонтанів

2.1. Працівник зобов’язаний згідно з розкладом тривог:

визначити загазованість приміщень житлового і технологічного блоків, шляхів евакуації і місць розміщення колективних рятувальних засобів;

підготувати колективні рятувальні засоби й індивідуальні засоби захисту для евакуації персоналу.

2.2. Судна, виділені для виконання робіт з ліквідації відкритого фонтана, повинні бути обладнані кранцями, іскрогасниками, мати надійний зв'язок (рацію, світловий телефон тощо) і рятувальні засоби.

2.3. Заборонено перебування працівників, які не пов'язані з роботами з ліквідування відкритого фонтана, на аварійному об'єкті, а також на плавучих засобах, що виділені для участі в аварійних роботах.

2.4. На період проведення робіт з ліквідування відкритого фонтана повинно бути забезпечено постійне чергування пожежних суден і рятувального судна з медичним працівником і необхідним устаткуванням для надання медичної допомоги.

2.5. Під час відкритого фонтана у разі розміщення на МНГО другої бурової установки або інших робочих свердловин куща необхідно зупинити буріння свердловин і вжити заходів щодо припинення видобування нафти з робочих свердловин.

2.6. Із метою запобігання спалаху відкритого фонтана від статичної електрики необхідно передбачити:

введення води в струмінь фонтана з витратою не менше 20 л/с;

електричне з'єднання устаткування і механізмів, що беруть участь у ліквідуванні відкритого фонтана і перебувають у безпосередній близькості до струменя фонтана, з металоконструкціями МНГО.

2.7. Під час ліквідування відкритого фонтана необхідно постійно зрошувати струмінь фонтана, металеві конструкції платформи в зоні устя свердловини (за наявності куща свердловин і таких, що розташовані поруч) водяними струменями із стаціонарних і переносних стволів, що розміщені на пожежних суднах, ПБУ, МСП і приестакадній платформі.

2.8. Гасіння групових фонтанів, що горять, на кущовій МСП (приестакадній платформі з кущовим розташуванням свердловин) необхідно здійснювати поетапно: гасіння кожного фонтана (при одночасному інтенсивному охолоджуванні сусідніх фонтанів), що горить, і глушіння його промивальною рідиною.

2.9. Перед входом пожежного судна в зону горіння необхідно включити захисне водяне зрошування корпусу судна і вжити заходів щодо попередження небезпеки оточення судна вогнем.

X. Консервування і ліквідування свердловин

10.1. Ліквідування, консервування та розконсервування свердловин необхідно проводити відповідно до чинного законодавства.

10.2. Під час ліквідування і консервування свердловин, що розкрили сірководневмісні об'єкти, повинні бути передбачені заходи щодо запобігання агресивній дії сірководню на колони і цементні мости.

10.3. Консервування свердловини повинно забезпечити можливість повторного введення її в експлуатацію або проведення в ній ремонтних та інших робіт.

10.4. Заборонено консервування свердловини з міжколонними пропусками газу.

Начальник відділу взаємодії з Верховною Радою України,
Кабінетом Міністрів України та з питань координації роботи
центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується
та координується через Міністра надзвичайних ситуацій України В.І. Теличко