КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умови праці
Відділ регулювання умов та охорони праці

Про додаткову відпустку за особливий характер праці

ПИТАННЯ: Працюю лікарем-психіатром у районній лікарні (повна ставка), а також за сумісництвом - на 0,25 ставки (з 9.00 до 13.00 - 4 год) в іншій райлікарні. Чи маю право на додаткову щорічну відпустку за особливий характер праці за сумісництвом, а також на компенсацію за цю відпустку в разі звільнення?

ВІДПОВІДЬ: Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається відповідно до Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервовоемоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (із змінами).

Згідно з підрозділом "Психіатричні (психоневрологічні), геріатричні, нейрохірургічні, наркологічні лікувально-профілактичні заклади та установи, відділення, палати та кабінети, а також установи, відділення соціального захисту населення психоневрологічного та геріатричного типу та спеціальні будинки-інтернати для осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі" розділу XVII "Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога" цього Списку лікарю (в тому числі лікарю - керівнику вілпіпення. кабінету), який безпосередньо обслуговує хворих у відповідних установах та підрозділах, надається відпустка за особливий характер праці тривалістю до 25 календарних днів.

Слід зазначити, що у Списку визначено максимальну тривалість такої відпустки. Конкретна її тривалість установлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону України "Про відпустки").

Згідно з Порядком застосування названого Списку, затвердженим наказом Мінпраці України від 30.01.98 р. № 16, зареєстрованим у Мін’юсті України 30.01.98 р. за № 57/2497, додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для такої категорії працівників.

Тобто фактична тривалість такої додаткової відпустки залежить від кількості фактично відпрацьованих працівником днів, у які він був зайнятий в умовах, передбачених Списком, не менш як половину тривалості робочого дня.

Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом. перебуває в трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, фізичною особою, має право на оплачувану щорічну відпустку, в тому числі й щорічну додаткову відпустку за роботу з особливим характером праці.

Однак під час установлення права сумісників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці слід ураховувати вимоги ст. 9 названого Закону та Порядку застосування відповідного Списку, тобто в розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються лише дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером поаці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для відповідної категорії працівників. Фактична тривалість цієї відпустки залежить від кількості відпрацьованих у таких умовах днів.

Працівники, які працюють за сумісництвом і зайняті на відповідних роботах менш як половину встановленої тривалості робочого дня, правом на таку додаткову відпустку не користуються.

Отже, оскільки Ви працювали за сумісництвом по 4 год на день, тобто більш як половину тривалості робочого дня, встановленого для такої категорії працівників, Ви маєте право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.

Для розрахунку її тривалості має бути обчислено кількість фактично відпрацьованих Вами у таких умовах днів.

Кількість днів слід помножити на кількість днів відпустки, передбачених Списком (максимальна тривалість), та поділити на норму тривалості робочого часу на рік (кількість робочих днів за рік).

Статтею 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Також на бажання працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не має бути менш ніж 24 календарних дні.

Начальник відділу,
Сергій РЯБОКОНЬ

"Праця i зарплата" N 3 (1063), 24 січня 2018 р.
Передплатний iндекс: 30214