Поправки : Манільські поправки до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року (Резолюція 1 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 197

Манільські поправки
до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і
дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року
(Резолюція 1 Конференції Сторін Міжнародної конвенції
про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року

Манільські поправки
до Кодексу з підготовки і дипломування
моряків та несення вахти (ПДНВ)
(Резолюція 2 Конференції Сторін Міжнародної конвенції
про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року)

(Додатково див. Заключний Акт від 25.06.2010)

Дата підписання: 25.06.2010

Дата набрання чинності для України: 01.01.2012

Офіційний переклад

Доповнення I
Резолюція 1
Манільські поправки до додатка до
Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування
моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року

МАНІЛЬСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 2010 року,

ПОСИЛАЮЧИСЬ на статтю XII 1) b) Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (далі - Конвенція) стосовно процедури внесення поправок до Конвенції шляхом скликання Конференції Сторін,

РОЗГЛЯНУВШИ Манільські поправки до додатка до Конвенції, запропоновані та розіслані Членам Організації та усім Сторонам Конвенції,

1. СХВАЛЮЄ, відповідно до статті XII 1) b) ii) Конвенції, поправки до додатка до Конвенції, текст яких наведено в додатку до цієї резолюції;

2. ПОСТАНОВЛЯЄ, відповідно до статті XII 1) а) vii) Конвенції, що поправки, які додаються до цієї резолюції, вважаються прийнятими 1 липня 2011 року, якщо до цієї дати більше однієї третини Сторін Конвенції чи Сторін, загальний торговельний флот яких складає не менше 50% валової місткості світового торговельного флоту суден валовою місткістю 100 регістрових тон і більше, не заявлять Генеральному секретарю, що вони заперечують проти поправок;

3. ПРОПОНУЄ Сторонам взяти до відома, що відповідно до статті XII 1) a) ix) Конвенції, поправки, що додаються до цієї резолюції, набирають чинності 1 січня 2012 року, після того, як вони будуть вважатися прийнятими відповідно до зазначеного вище пункту 2;

4. ПРОСИТЬ Генерального секретаря Організації направити засвідчені копії цієї резолюції й тексту поправок, який викладено в додатку, усім Сторонам Конвенції;

5. ДАЛІ ПРОСИТЬ Генерального секретаря направити копії цієї резолюції та додатка до неї всім Членам Організації, які не є Сторонами Конвенції.

Додаток

Манільські поправки
до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і
дипломування моряків та несення вахти 1978 року

Додаток до Міжнародної Конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року змінено наступним:

"Додаток

Глава 1
Загальні положення

Правило I/1
Визначення та роз'яснення

1. Для цілей цієї Конвенції, якщо спеціально не передбачено інше:

.1 "Правила" означають правила, що викладені в додатку до Конвенції;

.2 "Схвалений" означає: схвалений Стороною відповідно до цих правил;

.3 "Капітан" означає особу, яка здійснює командування судном;

.4 "Особа командного складу" означає члена екіпажу, який не є капітаном, призначуваного відповідно до національного законодавства чи правил або, при відсутності такого призначення, відповідно до колективного договору або звичаю;

.5 "Помічник капітана" означає особу командного складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень глави II Конвенції;

.6 "Старший помічник капітана" означає особу командного складу, наступну за посадою після капітана, на яку покладається командування судном у разі неспроможності капітана командувати судном;

.7 "Механік" означає особу командного складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень правила III/1, III/2 або III/3 Конвенції;

.8 "Старший механік" означає старшого за посадою механіка, який відповідає за рухову установку, а також експлуатацію й технічне обслуговування механічних та електричних установок на судні;

.9 "Другий механік" означає механіка, наступного за посадою після старшого механіка, на якого покладається відповідальність за рухову установку, а також експлуатацію й технічне обслуговування механічних та електричних установок на судні у випадку неспроможності старшого механіка нести таку відповідальність;

.10 "Механік-стажер" означає особу, яка проходить підготовку, щоб стати механіком, та призначається таким відповідно до національного законодавства чи правил;

.11 "Радіооператор" означає особу, яка має належний диплом, виданий чи визнаний Адміністрацією на підставі положень Регламенту радіозв'язку;

.12 "Радіооператор Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха і для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ)" означає особу, яка має кваліфікацію згідно з положеннями глави IV Конвенції;

.13 "Особа рядового складу" означає члена екіпажу судна, яка не є капітаном або особою командного складу;

.14 "Прибережне плавання" означає плавання біля берегів Сторони, як це визначено цією Стороною;

.15 "Потужність рухової установки" означає загальну максимальну тривалу вихідну потужність усіх головних суднових рухових установок, відображену в кіловатах, яка зазначається в свідоцтві про реєстрацію судна або в іншому офіційному документі;

.16 "Обов'язки з радіозв'язку" охоплюють, відповідно, несення радіовахти, технічне обслуговування та ремонт, які проводяться згідно з Регламентом радіозв'язку, Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенція СОЛАС), з поправками, та, на розсуд кожної Адміністрації, відповідних рекомендацій Організації;

.17 "Нафтовий танкер" означає судно, яке побудоване та використовується для перевезення нафти й нафтопродуктів наливом;

.18 "Танкер-хімовоз" означає судно, яке побудоване чи пристосоване та використовується для перевезення наливом будь-яких рідких речовин, вказаних у главі 17 Міжнародного кодексу з хімовозів;

.19 "Танкер-газовоз" означає судно, яке побудоване або пристосоване та використовується для перевезення наливом будь-яких зріджених газів або інших продуктів, вказаних у главі 19 Міжнародного кодексу з танкер-газовозів;

.20 "Пасажирське судно" означає судно, як воно визначено в Міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками;

.21 "Пасажирське судно ро-ро" означає пасажирське судно, яке має приміщення з горизонтальним способом завантаження та розвантаження або приміщеннями спеціальної категорії, як вони визначені в Міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенції СОЛАС), з поправками;

.22 "Місяць" означає календарний місяць або 30 днів, які складаються з періодів тривалістю менше одного місяця;

.23 "Кодекс ПДНВ" означає Кодекс з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ), схвалений резолюцією 2 Конференції 1995 року, з поправками, які можуть бути внесені Організацією;

.24 "Функція" означає групу завдань, обов'язків та відповідальності, зазначених у Кодексі ПДНВ, необхідних для експлуатації судна, забезпечення безпеки людського життя на морі або захисту морського середовища;

.25 "Компанія" означає власника судна чи будь-яку іншу організацію або особу, наприклад менеджер або фрахтувальник за бербоут-чартером, які прийняли від власника судна відповідальність за експлуатацію судна, та які, прийняв таку відповідальність, погодились прийняти на себе всі обов'язки та відповідальність, покладені на компанію цими правилами;

.26 "Стаж роботи на судні" означає роботу на судні, що відноситься до видачі або підтвердження диплома або присвоєння іншої кваліфікації;

.27 "Кодекс ОСПЗ" означає Міжнародний кодекс з охорони суден та портових засобів (Кодекс ОСПЗ), схвалений 12 грудня 2002 року резолюцією 2 Конференції Договірних урядів Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенція СОЛАС) з поправками, які можуть бути внесені Організацією;

.28 "Особа командного складу судна, відповідальна за охорону" означає особу на борту судна, підзвітну капітанові, призначену компанією, відповідальною за забезпечення охорони судна, включаючи здійснення та підтримання плану охорони судна, і за зв'язок з посадовою особою компанії, відповідальною за охорону, і посадовими особами портових засобів, відповідальними за охорону;

.29 "Обов'язки з охорони" включають усі завдання та обов'язки з питань охорони на суднах, як вони визначені в главі XI-2 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (Конвенція СОЛАС 1974 року з поправками) та Міжнародним кодексом з охорони суден та портових засобів (Кодекс ОСПЗ);

.30 "Диплом компетентної особи" (далі - професійний диплом) означає документ, виданий та підтверджений для капітанів, осіб командного складу та радіооператорів ГМЗЛБ, відповідно до положень глав II, III, IV або VII цього Додатку, та такий, що надає право його законному власнику працювати на тій посаді та виконувати зв'язані з цим функції, на тому рівні відповідальності, які вказані у дипломі;

.31 "Свідоцтво фахівця" означає документ, інший ніж професійний диплом, виданий моряку, у якому вказано, що відповідні вимоги щодо підготовки, компетентності чи стажу роботи на суднах, які містить Конвенція, виконано;

.32 "Документальний доказ" означає документи, інші ніж диплом або свідоцтво фахівця, які використовуються для встановлення того, що відповідні вимоги Конвенції виконано;

.33 "Електромеханік" означає особу командного складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень правила III/6 Конвенції;

.34 "Матрос першого класу" означає особу рядового складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень правила II/5 Конвенції;

.35 "Моторист першого класу" означає особу рядового складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень правила III/5 Конвенції; та

.36 "Електрик судновий" означає особу рядового складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень правила III/7 Конвенції.

2. Ці правила доповнюються обов'язковими положеннями, викладеними у частині A Кодексу ПДНВ, та:

.1 кожне посилання на вимогу правила є також посиланням на відповідний розділ частини A Кодексу ПДНВ;

.2 під час застосування цих правил пов'язані з ними керівництва та пояснювальний матеріал, який міститься в частині B Кодексу ПДНВ, повинні братися до уваги у максимально можливому ступені з тим, щоб досягти більш однакового здійснення положень Конвенції в глобальному масштабі;

.3 поправки до частини A Кодексу ПДНВ схвалюються та набирають чинності згідно з положеннями статті XII Конвенції стосовно процедури внесення поправок до додатка; та

.4 поправки до частини B Кодексу ПДНВ вносяться Комітетом з безпеки на морі згідно з його правилами процедури.

3. Посилання в статті VI Конвенції на "Адміністрацію" та "Адміністрацію, що видає" не повинні тлумачитися як такі, що перешкоджають будь-якій зі Сторін видавати та підтверджувати дипломи на підставі положень цих правил.

Правило I/2
Дипломи та підтвердження

1. Дипломи видаються тільки Адміністрацією, після перевірки автентичності та дійсності будь-яких необхідних документальних підтверджень.

2. Свідоцтва фахівця, які видаються згідно з положеннями правил V/1-1 та V/1-2 капітанам та особам командного складу, видаються тільки Адміністрацією.

3. Дипломи складаються державною мовою або мовами країни, яка їх видає. Якщо мова, що використовується, не є англійською, текст має включати переклад англійською мовою.

4. Стосовно радіооператорів Сторони можуть:

.1 уключати додаткові знання, які вимагаються відповідними правилами, до екзаменаційної програми для видачі диплома, що відповідає Регламенту радіозв'язку; або

.2 видавати окремий диплом, в якому зазначено, що його власник має додаткові знання, які вимагаються відповідними правилами.

5. Підтвердження, що вимагається статтею VI Конвенції для засвідчення видачі диплома, видається лише в тому випадку, коли було дотримано всіх вимог Конвенції.

6. На вибір Сторони, підтвердження можуть бути включені у форму дипломів, що видаються згідно з розділом A-I/2 Кодексу ПДНВ. За умови такого включення використовувана форма повинна відповідати тій, що встановлена пунктом 1 розділу A-I/2. Якщо підтвердження видається іншим чином, його форма повинна бути такою, яка зазначена в пункті 2 вказаного розділу.

7. Адміністрація, яка на підставі правила I/10 визнає:

.1 професійний диплом; або

.2 свідоцтво фахівця, яке видане капітанам або особам командного складу згідно з положеннями правил V/1-1 та V/1-2, видає підтвердження, яке засвідчує визнання цього диплому або свідоцтва фахівця, тільки переконавшись у його автентичності та дійсності.

Підтвердження видається тільки в разі дотримання всіх вимог Конвенції. Використовувана форма підтвердження повинна бути такою, яка зазначена в пункті 3 розділу A-I/2 Кодексу ПДНВ.

8. Підтвердження, зазначені в пунктах 5, 6 та 7:

.1 можуть видаватися у вигляді окремих документів;

.2 видаються тільки Адміністрацією;

.3 отримують присвоєний кожному з них індивідуальний номер, крім підтверджень, що засвідчують видачу диплома, яким може бути наданий такий самий номер, що й відповідному диплому, за умови, що цей номер є індивідуальним; та

.4 припиняють дію, як тільки підтверджений диплом припиняє дію після закінчення терміну дії або вилучається, його дія припиняється або він анулюється Стороною, яка його видала, та, в будь-якому випадку, не пізніше ніж через п'ять років після дати видачі підтверджень.

9. Посада, на якій власник диплома має право працювати, повинна бути зазначена у формі підтвердження у термінах, ідентичних тим, що використовуються у вимогах, які застосовуються Адміністрацією щодо безпечного комплектування суден екіпажами.

10. Беручи до уваги варіанти, що дозволяються розділом A-I/2, адміністрації можуть використовувати форму, відмінну від форми, зазначеної у розділі A-I/2 Кодексу ПДНВ, за умови, що, як мінімум, необхідна інформація надана принаймні латинськими буквами та арабськими цифрами.

11. З урахуванням положень пункту 5 правила I/10 оригінал будь-якого диплома, що вимагається Конвенцією, повинен знаходитися на судні, на якому працює його власник.

12. Кожна Сторона забезпечує видачу дипломів тільки тим кандидатам, які відповідають вимогам цього правила.

13. Кандидати на отримання дипломів повинні надавати задовільне засвідчення:

.1 своєї особи;

.2 що їх вік не менше того, який зазначений правилом, що відповідає диплому, який вони бажають отримати;

.3 що вони відповідають вимогам до стану здоров'я, зазначеним у розділі A-I/9 Кодексу ПДНВ;

.4 що вони мають стаж роботи на судні та пройшли будь-яку зв'язану з цим обов'язкову підготовку, що вимагається цими Правилами для диплома, який вони бажають отримати; та

.5 що вони відповідають стандартам компетентності, визначеним цими правилами для посад, функцій та рівнів, які повинні бути зазначені в підтвердженні до диплому.

14. Кожна Сторона зобов'язується вести реєстр усіх дипломів та підтверджень капітанів, осіб командного складу та, в залежності від обставин, осіб рядового складу, що видаються, дія яких закінчилася або поновлена, дія яких призупинена, які були анульовані, загублені або знищені, а також виданих пільгових дозволів.

15. Кожна Сторона зобов'язується надавати інформацію щодо статусу таких професійних дипломів, підтверджень та пільгових дозволів іншим Сторонам і компаніям, які надсилають запити про перевірку автентичності та дійсності дипломів, представлених моряками, що домагаються визнання своїх дипломів згідно правила I/10 або роботи на судні.

16. Починаючи з 1 січня 2017 року, відомості про стан інформації, яку необхідно подавати відповідно до пункту 15 цього правила, надаються англійською мовою з допомогою електронних засобів.

Правило I/3
Принципи, що визначають прибережне плавання

1. Будь-яка Сторона під час визначення прибережного плавання для цілей Конвенції не повинна висувати до моряків, які працюють на суднах, що мають право плавати під прапором іншої Сторони та здійснюють такі прибережні плавання, вимоги стосовно підготовки, досвіду чи дипломування більш суворі, ніж ті, що висуваються до моряків суден, що мають право плавати під її власним прапором. У жодному разі ця Сторона не повинна висувати до моряків, які працюють на суднах, що мають право плавати під прапором іншої Сторони, вимоги більш суворі, ніж вимоги Конвенції стосовно суден, які не здійснюють прибережні плавання.

2. Сторона, що надала суднам переваги положень Конвенції про прибережне плавання, яке включає плавання біля берегів інших Сторін в межах їх визначення прибережного плавання, бере на себе зобов'язання повідомляти заінтересованим Сторонам докладні відомості як про відповідні райони плавання, так і про інші відповідні умови.

3. Стосовно суден, які мають право плавати під прапором будь-якої Сторони, та, які регулярно здійснюють прибережне плавання біля берегів іншої Сторони, то Сторона, під прапором якої судно має право плавати, повинна висувати вимоги до моряків, які працюють на таких суднах, відносно підготовки, досвіду та дипломування, які є, принаймні, еквівалентними вимогам, що пред'являються Стороною, біля берегів якої судно здійснює плавання, за умови, що вони не повинні бути більш суворими, ніж вимоги Конвенції стосовно суден, які не здійснюють прибережного плавання. Моряки, які працюють на судні, плавання якого продовжується за межами того, що встановлено будь-якою Стороною як прибережне плавання, та якщо це судно заходить у води, на які це визначення не розповсюджується, повинні виконувати відповідні вимоги Конвенції стосовно компетентності.

4. Сторона може надавати судну, яке має право плавати під її прапором, пільги, передбачені положеннями Конвенції стосовно прибережного плавання, коли таке судно здійснює регулярне прибережне плавання, як це визначено цією Стороною, біля берегів держави, яка не є Стороною.

5. Дипломи моряків, що видаються Стороною для її визначених меж прибережного плавання, можуть прийматися іншими Сторонами для роботи у визначених межах їх прибережного плавання, за умови що заінтересовані Сторони беруть на себе зобов'язання повідомляти докладні відомості про відповідні райони плавання та інші відповідні умови.

6. Сторони, які визначають прибережні плавання згідно з вимогами цього правила:

.1 відповідають принципам, які визначають прибережне плавання, як зазначено у розділі A-I/3;

.2 повідомляють Генеральному секретарю докладні відомості про прийняті положення згідно з вимогами правила I/7; а також

.3 включають межі прибережного плавання в підтвердження, що видаються відповідно до правила I/2, пункти 5, 6 або 7.

7. Ніщо в цьому правилі у жодному разі не обмежує юрисдикції будь-якої держави, незалежно від того, чи є вона Стороною Конвенції.

Правило I/4
Порядок контролю

1. Контроль, що здійснюється згідно зі статтею X уповноваженою відповідним чином посадовою особою, обмежується зазначеним нижче:

.1 перевіркою, відповідно до X 1), того, що усі працюючі на судні моряки, від яких за Конвенцією вимагається, щоб вони були власниками дипломів, мають належні дипломи чи дійсні пільгові дозволи або володіють документальним доказом того, що Адміністрації надана заява на підтвердження згідно з пунктом 5 правила I/10;

.2 перевіркою того, що кількість моряків, які працюють на судні, та їхні дипломи відповідають вимогам щодо безпечного комплектування суден екіпажами, які застосовує Адміністрація; а також

.3 оцінкою, відповідно до розділу A-I/4 Кодексу ПДНВ, здатності моряків судна дотримуватися відповідних стандартів несення вахти та безпеки, як це вимагається Конвенцією, якщо є певні підстави вважати, що такі стандарти не дотримуються, оскільки сталося будь-що із зазначеного нижче:

.3.1 зіткнення судна, посадка на мілину чи торкання ґрунту; або

.3.2 судно під час ходу, на якорі чи біля причалу, здійснило викид речовин, який, відповідно до будь-якої міжнародної конвенції, є незаконним; або

.3.3 судно виконувало безладне чи небезпечне маневрування, не дотримуючись заходів щодо встановлення шляхів руху, прийнятих Організацією, систем установлених шляхів чи правил або безпечної навігаційної практики та процедур; або

.3.4 судно в інших відносинах експлуатується таким чином, що це створює небезпеку для людей, майна, навколишнього середовища, або порушує систему безпеки.

2. До недоліків, які можуть уважатися такими, що створюють небезпеку для людей, майна та навколишнього середовища, відносяться зазначені нижче:

.1 відсутність у моряків, які повинні мати дипломи, належних дипломів, дійсних пільгових дозволів або документального доказу того, що вони надали Адміністрації заяву на отримання підтвердження, згідно з пунктом 5 правила I/10;

.2 невиконання вимог стосовно безпечного комплектування суден екіпажами, які застосовуються Адміністрацією;

.3 невиконання вимог стосовно несення навігаційної вахти або вахти в машинному відділенні, визначених Адміністрацією для судна;

.4 відсутність у складі вахти кваліфікованої особи для експлуатації обладнання, необхідного для безпечного плавання, радіозв'язку для забезпечення безпеки, або запобігання забрудненню моря; а також

.5 неспроможність забезпечити першу вахту при відході в рейс та наступні змінні вахти особами, які достатньо відпочили та придатні до несення вахти в інших відносинах.

3. Сторона, що здійснює контроль, може затримати судно на підставі статті X лише у тому випадку, якщо не усунуто будь-які з недоліків, зазначених у пункті 2, які, як встановлено цією Стороною, становлять небезпеку для людей, майна або навколишнього середовища.

Правило I/5
Національні положення

1. Кожна Сторона встановлює процедури для неупередженого розслідування будь-яких повідомлень про випадки некомпетентності, дії, упущення або порушень системи охорони, які можуть становити безпосередню загрозу безпеці людського життя чи збереження майна на морі, або морському середовищу, з боку власників дипломів або підтверджень, виданих цією Стороною, у зв'язку з виконанням ними обов'язків, що стосуються їхніх дипломів, а також для вилучення, призупинення дії та анулювання таких дипломів з таких причин та для запобігання шахрайству.

2. Кожна Сторона вживає належні заходи для запобігання шахрайству та іншій незаконній практиці, що стосується видачі дипломів та підтверджень.

3. Кожна Сторона приписує стягнення або дисциплінарні заходи для випадків, коли положення її національного законодавства, що втілюють Конвенцію, не дотримуються стосовно суден, які мають право плавати під її прапором або стосовно моряків, які належним чином отримали дипломи від цієї Сторони.

4. Зокрема, такі стягнення або дисциплінарні заходи приписуються та виконуються у випадках, коли:

.1 компанія чи капітан найняли особу, яка не має диплома, як вимагається Конвенцією;

.2 капітан дозволив, щоб будь-яка функція чи робота на будь якій посаді, що, відповідно до цих правил, повинна виконуватися особою, яка має належний диплом, виконувалася особою, яка не має потрібного диплома, дійсного пільгового дозволу чи документального доказу, необхідного згідно з пунктом 5 правила I/10; або

.3 особа, за допомогою отриманих шляхом обману чи пред'явлення підроблених документів, була найнята для виконання будь-якої функції чи роботи на будь-якій посаді, що, згідно із цими правилами, повинна виконуватися особою, яка має відповідний диплом або пільговий дозвіл.

5. Сторона, у межах юрисдикції якої знаходиться будь-яка компанія чи будь-яка особа, стосовно яких є очевидні підстави вважати, що вони несуть відповідальність за будь-який випадок явного недотримання Конвенції, зазначений в пункті 4, або мають відомості про неї, надає всіляке сприяння будь-якій Стороні, яка повідомить її про свій намір порушити розгляд в межах своєї юрисдикції.

Правило I/6
Підготовка та оцінка

Кожна Сторона забезпечує, щоб:

.1 управління, керівництво і спостереження за підготовкою та оцінкою моряків, згідно вимогам Конвенції, здійснювалися відповідно до положень розділу A-I/6 Кодексу ПДНВ; а також

.2 особи, які відповідають за підготовку та оцінку компетентності моряків згідно вимогам Конвенції, мали належну кваліфікацію згідно з положеннями розділу A-I/6 Кодексу ПДНВ стосовно відповідного виду та рівня підготовки чи оцінки.

Правило I/7
Надання інформації

1. Додатково до інформації, яка вимагається згідно зі статтею IV, кожна Сторона направляє Генеральному секретарю у вказані строки та за формою, зазначеною у розділі A-I/7 Кодексу ПДНВ, такої іншої інформації, яка може вимагатися Кодексом стосовно інших заходів, що вживає Сторона для повного здійснення Конвенції.

2. Коли повна інформація, як визначено в статті IV та розділі A-I/7 Кодексу ПДНВ, отримана, і така інформація підтверджує, що положення Конвенції виконуються повністю, Генеральний секретар подає звіт про це Комітетові з безпеки на морі.

3. Після того, як Комітет з безпеки на морі, відповідно до схвалених ним процедур, підтвердить, що надана інформація показує, що положення Конвенції здійснюються повністю:

.1 Комітет з безпеки на морі визначає Сторони, до яких це відноситься;

.2 проводить огляд переліку Сторін, які надали інформацію, яка показує, що вони повністю здійснюють відповідні положення Конвенції, з тим, щоб зберегти у переліку тільки ті Сторони, до яких це відноситься; та

.3 інші Сторони отримують право, за умови дотримання положень правил I/4 та I/10, визнавати, в принципі, що дипломи, які видаються зазначеними в пункті 3.1 Сторонами або від їхнього імені, відповідають Конвенції.

4. Поправки до Конвенції та Кодексу ПДНВ, дати вступу в дію яких є пізнішими за дату, коли інформація була або буде надана Генеральному Секретарю відповідно до положень пункту 1, не підлягають положенням пунктів 1 та 2 розділу A-I/7.

Правило I/8
Стандарти якості

1. Кожна Сторона забезпечує, щоб:

.1 згідно з положеннями розділу A-I/8 Кодексу ПДНВ вся діяльність з підготовки, оцінки компетентності, дипломування, включаючи оформлення медичних свідоцтв, підтвердження та подовження строку дії документів, яка здійснюється за її уповноваженням неурядовими органами чи організаціями, проводилась під постійним наглядом за допомогою системи стандартів якості для того, щоб забезпечити досягнення визначених цілей, у тому числі тих, що стосуються кваліфікації та досвіду інструкторів та екзаменаторів; та

.2 у випадку, коли така діяльність здійснюється державними органами чи організаціями, існувала система стандартів якості.

2. Кожна Сторона також забезпечує, щоб періодично проводилась оцінка згідно з положеннями розділу A-I/8 Кодексу ПДНВ кваліфікованими особами, які безпосередньо не пов'язані з діяльністю, що перевіряється. Ця оцінка включає усі зміни у національних правилах та процедурах згідно з поправками до Конвенції і Кодексу ПДНВ, дати вступу у дію яких пізніше дати надання інформації Генеральному Секретарю.

3. Доповідь, що містить результати оцінки, що вимагається пунктом 2, надається Генеральному Секретарю відповідно до формату, зазначеному у розділі A-I/7 Кодексу ПДНВ.

Правило I/9
Медичні стандарти

1. Кожна Сторона встановлює стандарти придатності за станом здоров'я для моряків та процедури видачі медичних свідоцтв відповідно до положень цього правила і розділу A-I/9 Кодексу ПДНВ.

2. Кожна Сторона забезпечує, щоб особи, відповідальні за оцінку стану здоров'я були практикуючими медичними фахівцями, визнаними Стороною з метою перевірки медичного стану моряків відповідно до положень розділу A-I/9 Кодексу ПДНВ.

3. Кожний моряк, який має професійний диплом/свідоцтво фахівця, виданий на підставі положень Конвенції, який працює на судні, повинен також мати дійсне медичне свідоцтво, видане відповідно до положень цього правила та розділу A-I/9 Кодексу ПДНВ.

4. Кожний кандидат на отримання медичного свідоцтва повинен:

.1 бути віком не менше 16 років;

.2 надати задовільний доказ своєї особи; а також

.3 відповідати застосовним стандартам придатності за станом здоров'я, встановленим Стороною.

5. Медичні свідоцтва залишаються дійсними протягом максимального періоду у розмірі двох років, за виключенням випадків, якщо вік моряка менший за 18 років, тоді максимальний строк дії становить один рік.

6. Якщо строк дії медичного свідоцтва минає під час рейсу, тоді медичне свідоцтво зберігає дійсність до наступного порту заходу судна, у якому є визнаний Стороною практикуючий медичний фахівець, за умови, що цей строк не перевищує трьох місяців.

7. В необхідних випадках Адміністрація може дозволити моряку працювати без дійсного медичного свідоцтва до наступного порту заходу, де є визнаний Стороною практикуючий медичний фахівець, за умови, що:

.1 строк такого дозволу не перевищує три місяці; та

.2 відповідний моряк має медичне свідоцтво, термін дії якого закінчився за недавній період.

Правило I/10
Визнання дипломів

1. Кожна Адміністрація забезпечує дотримання положень цього правила для визнання, шляхом підтвердження згідно з пунктом 7 правила I/2, диплома, виданого іншою Стороною або за її вповноваженням, капітану, особі командного складу або радіооператору, а також щоб:

.1 Адміністрація підтвердила, за допомогою оцінки цієї Сторони, яка може включати перевірку центрів підготовки та процедур, що вимоги Конвенції відносно стандартів компетентності, підготовки та дипломування, а також стандартів якості повністю дотримуються; та

.2 з відповідною Стороною була домовленість, що вона буде негайно повідомляти про будь-які значні зміни у системі підготовки та дипломування, які впроваджуються згідно з Конвенцією.

2. Повинні бути вжиті заходи для забезпечення того, щоб моряки, які представляють для визнання дипломи, видані на підставі положень правил II/2, III/2 або III/3, або видані на підставі правила VII/1 на рівні управління, як визначено в Кодексі ПДНВ, мали належні знання морського законодавства Адміністрації стосовно функцій, які їм дозволено виконувати.

3. Інформація, що надається, та заходи, які були погоджені на підставі цього правила, повинні повідомлятися Генеральному секретарю згідно з вимогами правила I/7.

4. Дипломи, видані державою, яка не є Стороною, або за її уповноваженням, не визнаються.

5. Незважаючи на вимогу пункту 7 правила I/2, Адміністрація, якщо того потребують обставини, може, згідно положень пункту 1, дозволити моряку працювати упродовж періоду, який не перевищує трьох місяців, на судні, що має право плавати під її прапором, якщо він має належний дійсний диплом, виданий та підтверджений іншою Стороною відповідно до її вимог для використання на суднах цієї Сторони, але який ще не було підтверджено, з тим, щоб він міг бути належним дипломом для роботи на суднах, які мають право плавати під прапором цієї Адміністрації. Повинен існувати документальний доказ того, що Адміністрації було надано заяву на підтвердження.

6. Дипломи та підтвердження, видані Адміністрацією відповідно до положень цього правила, про визнання або засвідчення визнання диплома, виданого іншою Стороною, не повинні використовуватися у якості підстави для подальшого визнання іншою Адміністрацією.

Правило I/11
Повторне підтвердження дійсності дипломів

1. Кожний капітан, особа командного складу та радіооператор, які мають професійний диплом, виданий або визнаний на підставі будь-якої глави Конвенції, крім глави VI, які працюють на судні або мають намір повернутися на судно після проміжку часу, проведеного на березі, повинні для підтвердження придатності для роботи на суднах, через строк, що не перевищує п'яти років:

.1 відповідати вимогам щодо придатності за станом здоров'я, приписаним правилом I/9; та

.2 доводити збереження професійної придатності згідно з розділом A-I/11 Кодексу ПДНВ.

2. Кожний капітан, особа командного складу та радіооператор для продовження роботи на суднах, стосовно яких на міжнародному рівні були погоджені спеціальні вимоги до підготовки, повинні успішно пройти схвалену відповідну підготовку.

3. Кожний капітан та особа командного складу для продовження роботи на танкерах повинні відповідати вимогам пункту 1 цього правила, а також доводити збереження професійної придатності для роботи на танкерах згідно з розділом A-I/11, пунктом 3 Кодексу ПДНВ, через проміжки часу, що не перевищують п'яти років.

4. Кожна Сторона повинна порівнювати вимоги до компетентності, які вона висуває до кандидатів на отримання професійних дипломів, виданих до 1 січня 2017 року, з тими, які визначені для отримання професійного диплома в частині A Кодексу ПДНВ, та визначати необхідність вимагати від власників таких професійних дипломів пройти відповідну перепідготовку та підвищення кваліфікації або оцінку.

5. Сторона, за консультацією з заінтересованими особами або організаціями, повинна складати або сприяти складенню структури курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації, як передбачено у розділі A-I/11 Кодексу ПДНВ.

6. З метою удосконалення знань капітанів, осіб командного складу та радіооператорів кожна Адміністрація повинна забезпечити наявність на суднах, які мають право плавати під її прапором, текстів останніх змін у національних та міжнародних правилах, що стосуються охорони людського життя на морі, охорони та захисту морського середовища.

Правило I/12
Використання тренажерів

1. Експлуатаційні вимоги й інші положення, викладені в розділі A-I/12, і такі інші вимоги, які встановлені частиною A Кодексу ПДНВ для будь-яких відповідних дипломів, повинні дотримуватися стосовно:

.1 усієї обов'язкової підготовки, що базується на використанні тренажерів;

.2 будь-якої оцінки компетентності, що вимагається частиною A Кодексу ПДНВ, яка проводиться за допомогою тренажера; та

.3 будь-якої демонстрації за допомогою тренажера збереження професійних навичок, що вимагається частиною A Кодексу ПДНВ.

Правило I/13
Проведення випробувань

1. Ці правила не перешкоджають Адміністрації дозволяти суднам, що мають право плавати під її прапором, брати участь у випробуваннях.

2. Для цілей цього правила термін "випробування" означає експеримент або серію експериментів, що проводяться протягом обмеженого часу, до яких може входити використання автоматизованих чи інтегрованих систем для оцінки альтернативних методів виконання певних обов'язків або здійснення конкретних заходів, приписаних Конвенцією, які б забезпечували принаймні такий самий рівень безпеки та запобігання забрудненню, який передбачений цими правилами.

3. Адміністрація, яка дозволяє суднам приймати участь у випробуваннях, повинна пересвідчитися, що ці випробування проводяться таким чином, що забезпечує принаймні такий самий рівень безпеки та запобігання забрудненню, який передбачено цими правилами. Такі випробування повинні проводитися відповідно до керівництв, прийнятим Організацією.

4. Докладні відомості про такі випробування повинні повідомлятися до Організації якомога завчасно, але не менше ніж за шість місяців до дати, на яку заплановано початок випробувань. Організація розсилає такі відомості усім Сторонам.

5. Результати випробувань, які дозволені згідно з пунктом 1, та будь-які можливі рекомендації Адміністрації стосовно цих результатів повинні повідомлятися Організації, яка розсилає такі результати й рекомендації усім Сторонам.

6. Будь-яка Сторона, яка має будь-яке заперечення проти конкретних випробувань, які дозволені згідно з цим правилом, повинна якомога скоріше повідомити Організації про таке заперечення. Організація розсилає докладні відомості про ці заперечення усім Сторонам.

7. Адміністрація, яка надала дозвіл на проведення випробування, повинна враховувати заперечення проти такого випробування, отримані від інших Сторін, шляхом направлення суднам, які мають право плавати під її прапором, вказівки не проводити випробування в той час, коли вони здійснюють плавання у водах прибережної Держави, яка повідомила Організації про своє заперечення.

8. Адміністрація, яка на підставі результатів випробувань зробить висновок, що конкретна система забезпечує принаймні такий саме рівень безпеки та запобігання забрудненню, який передбачається цими правилами, може дозволити суднам, які мають право плавати під її прапором, продовжувати необмежено використовувати таку систему за умови дотримання таких вимог:

.1 після направлення повідомлення щодо результатів випробування згідно з пунктом 5 Адміністрація повинна надати Організації докладні відомості будь-який такий дозвіл, у тому числі дані про конкретні судна, на які може розповсюджуватися дозвіл, а Організація повинна розіслати цю інформацію усім Сторонам;

.2 експлуатація системи, дозволена згідно з цим пунктом, повинна здійснюватися відповідно до керівництв, розроблених Організацією, у тій саме мірі, у якій вони застосовуються під час випробування;

.3 експлуатація такої системи повинна здійснюватися з урахуванням будь-яких заперечень, отриманих від інших Сторін згідно з пунктом 7, настільки, наскільки такі заперечення не були відкликані; та

.4 експлуатація системи, дозволена згідно з цим пунктом, повинна здійснюватися лише до прийняття Комітетом з безпеки на морі рішення стосовно необхідності внесення поправки до Конвенції, і якщо так, чи доречно призупинити експлуатацію системи або дозволити продовжити її до того, як поправка набере чинності.

9. На прохання будь-якої зі Сторін Комітет з безпеки на морі встановлює дату для розгляду результатів випробування та прийняття відповідних рішень.

Правило I/14
Відповідальність компаній

1. Кожна Адміністрація згідно з положеннями розділу A-I/14 повинна покладати на компанії відповідальність стосовно призначення моряків на роботу на їхніх суднах згідно з положеннями цієї Конвенції та вимагати, щоб кожна така компанія забезпечила:

.1 наявність належного диплома у кожного моряка, призначеного на будь-яке з її суден згідно з положеннями Конвенції та правилами, встановленими Адміністрацією;

.2 комплектацію її суден екіпажами відповідно до застосовуваних вимог Адміністрації стосовно безпечного комплектування суден екіпажами;

.3 проходження моряками, призначеними на будь-які з її суден, курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації, як це вимагається Конвенцією;

.4 утримання в порядку документів та відомостей, що стосуються всіх моряків, які працюють на її суднах, постійну доступність їх, у тому числі, але не обмежуючись цим, документів та відомостей про їхній досвід, підготовку, придатність за станом здоров'я та компетентність у виконанні призначених обов'язків;

.5 ознайомлення моряків, які отримали призначення на будь-яке з її суден, зі своїми конкретними обов'язками, а також з усіма судновими пристроями, установками, обладнанням, процедурами та характеристиками судна, які стосуються їхніх повсякденних обов'язків чи обов'язків під час аварій;

.6 спроможність ефективної координації судновим персоналом своєї діяльності під час аварійної ситуації та під час виконання функцій, що мають життєво важливе значення для забезпечення безпеки, охорони та запобігання забрудненню або пом'якшення його наслідків; та

.7 на її суднах постійне здійснення ефективного усного спілкування згідно з главою V, правило 14, пункти 3 та 4 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенція СОЛАС), з поправками.

Правило I/15
Положення перехідного періоду

1. До 1 січня 2017 року Сторона може продовжувати видачу, визнання та підтвердження дипломів згідно з положеннями Конвенції, які застосовувалися безпосередньо до 1 січня 2012 року стосовно тих моряків, які почали проходити схвалений стаж роботи на суднах, схвалену програму навчання та підготовки або схвалений курс підготовки до 1 липня 2013 року.

2. До 1 січня 2017 року Сторона може продовжувати поновлення й подовження строку дії дипломів та підтверджень згідно з положеннями Конвенції, які застосовувалися безпосередньо до 1 січня 2012 року.

Глава II
Капітан та палубна команда

Правило II/1
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування вахтових
помічників капітана суден валовою місткістю 500 або більше

1. Кожний вахтовий помічник капітана морського судна валовою місткістю 500 або більше повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання диплома повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців як частину схваленої програми підготовки, яка включає підготовку на судні, що відповідає вимогам розділу A-II/1 Кодексу ПДНВ та документально підтверджена у схваленій Книзі реєстрації підготовки, або мати схвалений стаж роботи на судні не менше 36 місяців;

.3 протягом необхідного стажу роботи на судні виконувати обов'язки з несення вахти на містку під керівництвом капітана або кваліфікованої особи командного складу протягом не менше шести місяців;

.4 відповідати застосовним вимогам правил глави IV для виконання призначених обов'язків з радіослужби, згідно з Регламентом радіозв'язку;

.5 пройти схвалене навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-II/1 Кодексу ПДНВ; та

.6 відповідати стандартам компетентності, зазначеним у пункті 2 розділу A-VI/1; пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/2, пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/3 та пунктах 1, 2 і 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

Правило II/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування капітанів
та старших помічників капітана суден валовою місткістю 500 або більше

Капітан та старший помічник капітана суден валовою місткістю 3000 або більше

1. Кожний капітан та старший помічник капітана морського судна валовою місткістю 3000 або більше повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання диплома повинен:

.1 відповідати вимогам для дипломування вахтового помічника капітана суден валовою місткістю 500 або більше та мати схвалений стаж роботи на судні на цій посаді:

.1.1 для отримання диплома старшого помічника капітана - не менше 12 місяців, та

.1.2 для отримання диплома капітана - не менш 36 місяців; однак цей стаж може бути скорочений до стажу не менш ніж 24 місяці, якщо кандидат має стаж роботи на судні на посаді старшого помічника капітана не менше 12 місяців; та

.2 пройти схвалене навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-II/2 Кодексу ПДНВ для капітанів та старших помічників капітана суден валовою місткістю 3000 або більше.

Капітан та старший помічник капітана суден валовою місткістю від 500 до 3000

3. Кожний капітан та старший помічник капітана морського судна валовою місткістю від 500 до 3000 повинен мати професійний диплом.

4. Кожний кандидат на отримання диплома повинен:

.1 для отримання диплома старшого помічника капітана відповідати вимогам, що застосовуються до вахтового помічника капітана суден валовою місткістю 500 або більше;

.2 для отримання диплома капітана відповідати вимогам для вахтового помічника капітана суден валовою місткістю 500 або більше, та мати схвалений стаж роботи на судні не менше 36 місяців на цій посаді; однак цей строк може бути скорочений до 24 місяців, якщо кандидат має стаж роботи на судні на посаді старшого помічника капітана не менше 12 місяців; та

.3 пройти схвалену підготовку та відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-II/2 Кодексу ПДНВ, для капітанів та старших помічників капітана суден валовою місткістю від 500 до 3000.

Правило II/3
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування
вахтових помічників капітана та капітанів
суден валовою місткістю менше 500

Судна, що не задіяні в прибережному плаванні

1. Кожний вахтовий помічник капітана, який працює на морському судні валовою місткістю менше 500, що не задіяне в прибережному плаванні, повинен мати професійний диплом для роботи на суднах валовою місткістю 500 або більше.

2. Кожний капітан, який працює на морському судні валовою місткістю менше 500, що не задіяне в прибережному плаванні, повинен мати професійний диплом для роботи на посаді капітана суден валовою місткістю від 500 до 3000.

Судна, що задіяні в прибережному плаванні

Вахтовий помічник капітана

3. Кожний вахтовий помічник капітана морського судна валовою місткістю менше 500, що задіяне в прибережному плаванні, повинен мати професійний диплом.

4. Кожний кандидат на отримання диплома вахтового помічника капітана морського судна валовою місткістю менше 500, що задіяне в прибережному плаванні, повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 пройти:

.2.1 спеціальну підготовку, яка включає достатній стаж відповідної роботи на судні, як вимагається Адміністрацією, або

.2.2 схвалений стаж роботи на судні в складі палубної команди не менше 36 місяців;

.3 відповідати застосовним вимогам правил глави IV для виконання призначених обов'язків з радіослужби відповідно до Регламенту радіозв'язку;

.4 пройти схвалене навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-II/3 Кодексу ПДНВ, для вахтових помічників капітана суден валовою місткістю менше 500, що задіяні в прибережному плаванні; та

.5 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у пункті 2 розділу A-VI/1; пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/2, пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/3 та пунктах 1, 2 і 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

Капітан

5. Кожний капітан, який працює на морському судні валовою місткістю менше 500, що задіяне в прибережному плаванні, повинен мати професійний диплом.

6. Кожний кандидат на отримання диплома капітана морського судна валовою місткістю менше 500, що задіяне в прибережному плаванні, повинен:

.1 бути не молодше 20 років;

.2 мати схвалений стаж роботи на судні на посаді вахтового помічника капітана не менше 12 місяців;

.3 пройти схвалене навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-II/3 Кодексу ПДНВ, для капітанів суден валовою місткістю менше 500, що задіяні в прибережному плаванні; та

.4 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у пункті 2 розділу A-VI/1; пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/2, пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/3 та пунктах 1, 2 і 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

Вилучення

7. Якщо Адміністрація вважає, що розміри судна та умови плавання є такими, що застосування в повному обсязі вимог цього правила та розділу A-II/3 Кодексу ПДНВ є недоцільним або практично неможливим, вона може певною мірою звільнити капітана та вахтового помічника капітана такого судна чи класу суден від відповідності деяким з вимог, беручи до уваги безпеку усіх суден, які можуть плавати у тих самих водах.

Правило II/4
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу, які несуть ходову навігаційну вахту

1. Кожна особа рядового складу, яка входить до складу ходової навігаційної вахти на морському судні валовою місткістю 500 або більше, яка не є особою рядового складу, що проходить підготовку, та особою рядового складу, чиї обов'язки під час вахти не вимагають кваліфікації, повинна бути належним чином дипломована для виконання таких обов'язків.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен:

.1 бути не молодше 16 років;

.2 пройти:

.2.1 схвалений стаж роботи на судні, зокрема протягом не менше шести місяців підготовки та придбання досвіду; або

.2.2 спеціальну підготовку на березі, або на судні, у тому числі схвалений стаж роботи на морському судні не менше двох місяців; та

.3 відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-II/4 Кодексу ПДНВ.

3. Стаж роботи на судні, підготовка та досвід, що вимагаються згідно з підпунктами 2.2.1 та 2.2.2, повинні бути пов'язані з функціями з несення ходової навігаційної вахти та включати виконання обов'язків під безпосереднім керівництвом капітана, вахтового помічника капітана або кваліфікованої особи рядового складу.

Правило II/5
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу в якості матроса першого класу

1. Кожний матрос першого класу, який працює на морському судні валовою місткістю 500 або більше, повинен бути належним чином дипломований.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 відповідати вимогам до дипломування особи рядового складу, яка несе ходову навігаційну вахту;

.3 маючи кваліфікацію для роботи у якості особи рядового складу, яка несе ходову навігаційну вахту, мати схвалений стаж роботи на морському судні у складі палубної команди, що повинен бути:

.3.1 не менше 18 місяців; або

.3.2 не менше 12 місяців та пройти схвалену підготовку; та

.4 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-II/5 Кодексу ПДНВ.

3. Кожна Сторона повинна порівнювати вимоги до компетентності, які вона пред'являє до матросів для отримання дипломів, виданих до 1 січня 2012 року, з тими, які встановлені у розділі A-II/5 Кодексу ПДНВ для отримання диплому, і визначати необхідність вимагати від таких осіб підвищення кваліфікації.

4. До 1 січня 2012 року Сторона, яка також є Стороною Конвенції Міжнародної Організації Праці про видачу матросам свідоцтв про кваліфікацію 1946 року (N 74), може продовжувати видачу, визнання та підтвердження свідоцтв фахівця відповідно до положень згаданої вище Конвенції.

5. До 1 січня 2017 року Сторона, яка також є Стороною Міжнародної Організації Праці про видачу матросам свідоцтв про кваліфікацію 1946 року (N 74), може продовжувати поновлення і повторне підтвердження подовження строку дії свідоцтв фахівця та підтверджень відповідно до положень згаданої вище Конвенції.

6. Сторона може вважати, що моряк відповідає вимогам цього правила, якщо він має стаж роботи на відповідній посаді у складі палубної команди не менше 12 місяців протягом останніх 60 місяців, що передують вступу цього правила в дію для цієї Сторони.

Глава III
Машинна команда

Правило III/1
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування
вахтових механіків суден з машинним відділенням,
що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується

1. Кожний вахтовий механік морського судна з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується, з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 мати загалом не менше 12 місяців об'єднаної практичної підготовки на виробництві та під час схваленого стажу плавання в морі, який розглядається як частина схваленої програми підготовки, що включає підготовку на борту судна, яка відповідає вимогам розділу A-III/1 Кодексу ПДНВ та документально підтверджена у схваленій книзі реєстрації підготовки, або в іншому випадку мати об'єднану практичну підготовку на виробництві та під час схваленого стажу плавання загалом не менше 36 місяців, з яких не менше 30 місяців - стаж роботи на судні у складі машинної команди;

.3 у перебіг необхідного стажу роботи на морі виконувати обов'язки з несення вахти у машинному відділенні під наглядом старшого механіка або кваліфікованого механіка тривалістю не менше шести місяців;

.4 пройти схвалене навчання та підготовку та відповідати стандартам компетентності, визначеним у розділі A-III/1 Кодексу ПДНВ; та

.5 відповідати стандартам компетентності, визначеним у пункті 2 розділу A-VI/1, пунктах 1 - 4 розділу A-VI/2, пунктах 1 - 4 розділу A-VI/3 та пунктах 1 - 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

Правило III/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування
старших механіків та других механіків суден з головною
руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше

1. Кожний старший механік та другий механік морського судна з головною руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен:

.1 відповідати вимогам для дипломування вахтового механіка на морському судні з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше та мати схвалений стаж роботи на морському судні на цій посаді;

.1.1 для отримання диплома другого механіка мати схвалений стаж роботи на судні - не менше 12 місяців на посаді кваліфікованого механіка, та

.1.2 для отримання диплома старшого механіка мати схвалений стаж роботи на судні - не менше 36 місяців, однак цей термін може бути скорочений до не менше 24 місяців, якщо кандидат має стаж роботи на судні на посаді другого механіка не менше 12 місяців; та

.2 пройти схвалені навчання та підготовку та відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-III/2 Кодексу ПДНВ.

Правило III/3
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування старших механіків
та других механіків суден з головною руховою установкою
потужністю від 750 до 3000 кВт

1. Кожний старший механік та другий механік морського судна з головною руховою установкою потужністю від 750 до 3000 кВт повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен:

.1 відповідати вимогам, що застосовуються для дипломування вахтового механіка, а також:

.1.1 для отримання диплома другого механіка мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців на посаді механіка-стажера або механіка, та

.1.2 для отримання диплома старшого механіка мати схвалений стаж роботи на судні не менше 24 місяців, з яких не менше 12 місяців - за наявності кваліфікації, яка вимагається для роботи на посаді другого механіка; та

.2 пройти схвалені навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-III/3 Кодексу ПДНВ.

3. Кожний механік, який має кваліфікацію, яка вимагається для роботи на посаді другого механіка суден з головною руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше, може працювати на посаді старшого механіка суден з головною руховою установкою потужністю менше 3000 кВт за умови, що він має відповідним чином підтверджений диплом.

Правило III/4
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб рядового
складу машинної вахти на суднах з машинним відділенням, що
обслуговується традиційно або періодично не обслуговується

1. Кожна особа рядового складу, яка входить до складу машинної вахти на морському судні з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується, з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, яка не є особою рядового складу, що проходить підготовку, та особою рядового складу, чиї обов'язки не вимагають кваліфікації, повинна бути відповідним чином дипломована для виконання таких обов'язків.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен:

.1 бути не молодше 16 років;

.2 мати:

.2.1 схвалений стаж роботи на судні, зокрема не менше шести місяців підготовки та придбання досвіду, або

.2.2 спеціальну підготовку на березі або на судні, у тому числі схвалений стаж роботи на судні не менше двох місяців; та

.3 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-III/4 Кодексу ПДНВ.

3. Стаж роботи на судні, підготовка та досвід, які вимагаються підпунктами 2.2.1 та 2.2.2, повинні бути пов'язані з функціями стосовно несення машинної вахти та включати виконання обов'язків під безпосереднім керівництвом кваліфікованого механіка або кваліфікованої особи рядового складу.

Правило III/5
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу у якості моториста першого класу на
суднах з машинним відділенням, що обслуговується
традиційно або періодично не обслуговується

1. Кожний кваліфікований моторист першого класу морського судна з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, повинен бути належним чином дипломований.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 відповідати вимогам до дипломування осіб рядового складу машинної вахти на судні з машинним відділенням, що обслуговується або періодично не обслуговується;

.3 за наявності кваліфікації, яка вимагається для роботи у якості особи рядового складу, яка входить до складу машинної вахти, мати схвалений стаж роботи на морському судні у складі машинної команди:

.3.1 не менше 12 місяців, або

.3.2 не менше 6 місяців та пройти схвалену підготовку; та

.4 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-III/5 Кодексу ПДНВ.

3. Кожна Сторона повинна порівнювати вимоги до компетентності, які вона пред'являє до осіб рядового складу, які входять до машинної команди, для отримання дипломів, виданих до 1 січня 2012 року, з тими, які вказані для отримання диплому у розділі A-III/5 Кодексу ПДНВ, і визначати необхідність вимагати від таких осіб підвищення кваліфікації.

4. Сторона може вважати, що моряки відповідають вимогам цього правила, якщо вони пропрацювали на відповідній посаді у складі машинної команди не менше 12 місяців протягом останніх 60 місяців, що передують вступу цього правила в дію для цієї Сторони.

Правило III/6
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування електромеханіків

1. Кожний електромеханік морського судна з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 мати загалом не менше 12 місяців об'єднаної практичної підготовки на виробництві та під час схваленого стажу плавання в морі, з яких не менше 6 місяців стажу роботи на судні як частини схваленої програми підготовки, яка відповідає вимогам розділу A-III/6 Кодексу ПДНВ та документально підтверджена у схваленій книзі реєстрації підготовки, або в іншому випадку мати об'єднану практичну підготовку на виробництві та під час схваленого стажу плавання загалом не менше 36 місяців, з яких не менше 30 місяців - стаж роботи на судні у складі машинної команди;

.3 пройти схвалені навчання та підготовку та відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-III/6 Кодексу ПДНВ; та

.4 відповідати стандартам компетентності, визначеним у пункті 2 розділу A-VI/1, пунктах 1 - 4 розділу A-VI/2, пунктах 1 - 4 розділу A-VI/3, та у пунктах 1 - 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

3. Кожна Сторона повинна порівнювати стандарти компетентності, які вона вимагає від електромеханіків для отримання дипломів, виданих до 1 січня 2012 року, з тими, які встановлені для отримання диплому у розділі A-III/6 Кодексу ПДНВ, і визначати необхідність вимагати від таких осіб персоналу підвищення кваліфікації.

4. Сторона може вважати, що моряки відповідають вимогам цього правила, якщо вони пропрацювали на відповідній посаді на судні не менше 12 місяців протягом останніх 60 місяців, що передують вступу цього правила в дію для цієї Сторони, та відповідає стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-III/6 Кодексу ПДНВ.

5. Незважаючи на вищевказані вимоги пунктів 1 - 4, Сторона може вважати, що належним чином кваліфікована особа здатна виконувати певні функції, вказані у розділі A-III/6.

Правило III/7
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування електриків суднових

1. Кожний електрик морського судна з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше повинен бути належним чином дипломований.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 пройти:

.2.1 схвалений стаж роботи на судні, зокрема не менше 12 місяців підготовки та придбання досвіду, або

.2.2 схвалену підготовку, у тому числі схвалений стаж роботи на судні, не менше шести місяців, або

.2.3 мати кваліфікацію, яка відповідає компетентності з технічних питань, вказаних у розділі A-III/7, та схвалений стаж роботи на судні, який складає не менше 3 місяців; а також

.3 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-III/7 Кодексу ПДНВ.

3. Кожна Сторона повинна порівнювати стандарти компетентності, які вона вимагає від електриків для отримання дипломів, виданих до 1 січня 2012 року, з тими стандартами, які встановлені для отримання диплому у розділі A-III/7 Кодексу ПДНВ, і визначати необхідність вимагати від таких осіб підвищення кваліфікації.

4. Сторона може вважати, що моряки відповідають вимогам цього правила, якщо вони пропрацювали на відповідній посаді на судні не менше 12 місяців протягом останніх 60 місяців, що передують вступу цього правила в дію для цієї Сторони, та відповідають стандарту компетентності, вказаному у розділі A-III/7 Кодексу ПДНВ.

5. Незважаючи на вищевказані вимоги пунктів 1 - 4, Сторона може вважати, що належним чином кваліфікована особа здатна виконувати певні функції, вказані у розділі A-III/7.

Глава IV
Радіозв'язок та оператори радіозв'язку

Пояснювальна примітка

Обов'язкові положення, що стосуються несення радіовахти, зазначені в Регламенті радіозв'язку та Міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі, 1974 року, з поправками. Положення про технічне обслуговування та ремонт радіообладнання викладені в Міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками, та в керівному документі, прийнятому Організацією.

Правило IV/1
Застосування

1. За винятком того, що передбачено пунктом 2, положення цієї глави застосовуються до радіооператорів на суднах, що використовують Глобальну морську систему зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ), як приписано Міжнародною конвенцією з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками.

2. Радіооператори на суднах, від яких не вимагається відповідати положенням ГМЗЛБ, викладеним у главі IV Конвенції SOLAS, можуть не відповідати положенням цієї глави. Радіооператори на таких суднах повинні, однак, відповідати вимогам Регламенту радіозв'язку. Адміністрація повинна забезпечити, щоб відповідні дипломи, як приписано Регламентом радіозв'язку, видавались або визнавалися стосовно таких радіооператорів.

Правило IV/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для
дипломування радіооператорів ГМЗЛБ

1. Кожна особа, яка відповідає за радіозв'язок або виконує радіообов'язки на судні, від якої вимагається участь в ГМЗЛБ, повинна мати пов'язаний з ГМЗЛБ належний диплом, виданий чи визнаний Адміністрацією згідно з положеннями Регламенту радіозв'язку.

2. Крім того, кожний кандидат на отримання на підставі цього правила професійного диплома для роботи на судні, яке, відповідно до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками, зобов'язане мати радіоустановку, повинен:

.1 бути не молодше 18 років; а також

.2 пройти схвалене навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-IV/2 Кодексу ПДНВ.

Глава V
Вимоги для спеціальної підготовки персоналу певних типів суден

Правило V/1-1
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації
капітанів, осіб командного та рядового складу
нафтових танкерів та танкерів-хімовозів

1. Особи командного та рядового складу, призначені виконувати особливі обов'язки, що стосуються вантажу або вантажного устаткування на нафтових танкерах чи танкерах-хімовозах, повинні мати документ, що засвідчує проходження початкового курсу підготовки для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про проходження початкового курсу підготовки для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах повинен пройти початкову підготовку відповідно до положень розділу A-VI/1 Кодексу ПДНВ, а також:

.1 мати щонайменш трьохмісячний схвалений стаж роботи на нафтових танкерах або танкерах-хімовозах та відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-1, пункт 1 Кодексу ПДНВ; або

.2 пройти схвалену початкову підготовку з питань вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах та відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-1, пункт 1 Кодексу ПДНВ.

3. Капітани, старші механіки, старші помічники капітана, другі механіки та будь-які особи, які безпосередньо відповідають за завантаження, розвантаження та застережні заходи під час перевезення чи обробки вантажу, чищення танків або інші вантажні операції на нафтових танкерах, повинні мати свідоцтво про проходження підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про проходження курсу підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах повинен:

.1 відповідати вимогам, визначеним до отримання свідоцтва про початкову підготовку для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах; та

.2 за наявністю кваліфікації, яка вимагається для отримання свідоцтва фахівця про початкову підготовку для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах:

.2.1 мати щонайменше три місяці схваленого стажу роботи на нафтових танкерах, або

.2.2 пройти щонайменше один місяць схваленої підготовки на нафтових танкерах на понадштатній посаді, включаючи не менше трьох операцій з завантажень та трьох операцій з вивантажень, документально засвідченій у схваленій Книзі реєстрації підготовки, беручи до уваги керівництво, викладене в розділі B-V/1; та

.3 пройти схвалену підготовку за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах і відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-1, пункт 2 Кодексу ПДНВ.

5. Капітани, старші механіки, старші помічники капітана, другі механіки та будь-які особи, які безпосередньо відповідають за завантаження, розвантаження та застережні заходи під час перевезення чи обробки вантажу, чищення танків або інші вантажні операції на танкерах-хімовозах, повинні мати свідоцтво фахівця про проходження підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-хімовозах.

6. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про проходження курсу підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-хімовозах повинен:

.1 відповідати вимогам, визначеним до отримання свідоцтва фахівця з початкового курсу підготовки для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах; та

.2.1 мати щонайменше три місяці схваленого стажу роботи на танкерах-хімовозах, або

.2.2 пройти щонайменше один місяць схваленої підготовки на танкерах-хімовозах на понадштатній посаді, включаючи не менше трьох операцій з завантажень та трьох операцій з вивантажень, документально засвідченій у схваленій Книзі реєстрації підготовки, беручи до уваги керівництво, викладене у розділі B-V/1; та

.3 пройти схвалену підготовку за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-хімовозах і відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-1, пункт 3 Кодексу ПДНВ.

7. Адміністрації повинні забезпечити видачу свідоцтва фахівця морякам, які мають кваліфікацію згідно з пунктами 2, 4 або 6 відповідно, або, щоб існуючий професійний диплом або свідоцтво фахівця були належним чином підтверджені.

Правило V/1-2
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації
капітанів, осіб командного та рядового складу танкерів-газовозів

1. Особи командного та рядового складу, за якими закріплені особливі обов'язки та відповідальність, що стосуються вантажу або вантажного устаткування на танкерах-газовозах, повинні мати документ, що засвідчує проходження початкового курсу підготовки для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва про проходження початкового курсу підготовки для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах повинен пройти базовий курс підготовки з безпеки відповідно до положень розділу A-VI/1 Кодексу ПДНВ, а також:

.1 мати щонайменше трьохмісячний схвалений стаж роботи на танкерах-газовозах та відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-2, пункт 1 Кодексу ПДНВ; або

.2 пройти схвалену початкову підготовку для проведення вантажних операцій на танкерах-газовозах та відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-2, пункт 1 Кодексу ПДНВ.

3. Капітани, старші механіки, старші помічники капітана, другі механіки та будь-які особи, які безпосередньо відповідають за завантаження, розвантаження та застережні заходи під час перевезення чи обробки вантажу, чищення танків або інші вантажні операції на танкерах-газовозах, повинні мати свідоцтво про проходження підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва про початкову підготовку за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах повинен:

.1 відповідати вимогам, які пред'являються для отримання свідоцтва про початкову підготовку для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах; та

.2 за наявності кваліфікації, яка вимагається для отримання свідоцтва про початкову підготовку для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах:

.2.1 мати щонайменше три місяці схваленого стажу роботи на танкерах-газовозах; або

.2.2 щонайменше один місяць схваленої підготовки на борту танкерів-газовозів на понадштатній посаді, включаючи не менше трьох операцій з завантажень та трьох операцій з вивантажень, документально засвідченій у схваленій Книзі реєстрації підготовки беручи до уваги керівництво в розділі B-V/1; та

.3 пройти схвалений курс підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах і відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-2, пункт 2 Кодексу ПДНВ.

5. Адміністрації повинні забезпечувати видачу свідоцтва фахівця морякам, які мають кваліфікацію згідно з пунктами 2 або 4 відповідно, або, щоб існуючий професійний диплом або свідоцтво фахівця був належним чином підтверджений.

Правило V/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації
капітанів, осіб командного і рядового складу та
іншого персоналу пасажирських суден

1. Це правило застосовується до капітанів, осіб командного та рядового складу, а також до іншого персоналу, який працює на пасажирських суднах, що здійснюють міжнародні рейси. Адміністрації визначають можливість застосування цих вимог до персоналу пасажирських суден, які не виконують міжнародних рейсів.

2. До того, як їм буде доручено виконання обов'язків на пасажирських суднах, моряки повинні пройти підготовку, що вимагається пунктами 4 - 7 нижче, відповідно до їхньої посади, обов'язків та відповідальності.

3. Моряки, від яких вимагається проходження підготовки згідно із зазначеними нижче пунктами 4, 6 та 7, повинні через строк, який не перевищує п'яти років, проходити відповідні курси підвищення кваліфікації або надати доказ того, що вони протягом попередніх п'яти років досягли необхідного стандарту компетентності.

4. Капітани, особи командного складу та інший персонал, призначений у судновому розкладі по тривогам надавати допомогу пасажирам на пасажирських суднах у випадку аварійних ситуацій, повинні пройти підготовку з управління неорганізованими масами людей, як визначено в пункті 1 розділу A-V/2 Кодексу ПДНВ.

5. Персонал, який забезпечує безпосереднє обслуговування пасажирів в пасажирських приміщеннях на пасажирських суднах, повинен пройти підготовку з питань безпеки, визначену в пункті 2 розділу A-V/2 Кодексу ПДНВ.

6. Капітани, старші механіки, старші помічники капітана, другі механіки та будь-які особи, призначені згідно розкладу по тривогах відповідальними за безпеку пасажирів пасажирських суден у аварійних ситуаціях, повинні пройти схвалену підготовку відносно управління та поведінки людини у критичних ситуаціях, вказану в пункті 3 розділу A-V/2 Кодексу ПДНВ.

7. Капітани, старші механіки, старші помічники капітана, другі механіки та кожна особа, на яку покладена безпосередня відповідальність за посадку та висадку пасажирів, завантаження, розвантаження або кріплення вантажу чи закриття отворів у корпусі пасажирських суден ро-ро, повинні пройти схвалену підготовку з питань безпеки пасажирів та вантажу, а також водонепроникності корпусу, як визначено в пункті 4 розділу A-V/2 Кодексу ПДНВ.

8. Адміністрації забезпечують видачу кожній особі, яку визнано кваліфікованою згідно з положеннями цього правила, документального підтвердження проходження нею підготовки.

Глава VI
Функції, які стосуються надзвичайних ситуацій, техніки
безпеки, охорони судна, медичного догляду та виживання

Правило VI/1
Обов'язкові мінімальні вимоги для ознайомлення, початкової
підготовки та інструктажу з питань безпеки для всіх моряків

1. Моряки повинні пройти ознайомлення та початкову підготовку або інструктаж з питань безпеки згідно з розділом A-VI/1 Кодексу ПДНВ, та відповідати стандарту компетентності, зазначеному в цьому розділі.

2. У випадках, якщо початкова підготовка не включена у кваліфікаційні вимоги для видачі професійного диплома, видається свідоцтво фахівця, у якому зазначається, що його власник пройшов курс з початкової підготовки.

Правило VI/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для видачі свідоцтва фахівця з
рятувальних шлюпок і плотів, чергових шлюпок та
швидкісних чергових шлюпок

1. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця з рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками, повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців або пройти схвалений курс підготовки й мати схвалений стаж роботи на судні не менше шести місяців; та

.3 відповідати стандарту компетентності для отримання свідоцтва фахівця з рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, викладеному в пунктах 1 - 4 розділу A-VI/2 Кодексу ПДНВ.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця зі швидкісних чергових шлюпок повинен:

.1 мати свідоцтво фахівця з рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками;

.2 пройти схвалений курс підготовки; та

.3 відповідати стандарту компетентності для отримання свідоцтва фахівця зі швидкісних чергових шлюпок, викладеному в пунктах 7 - 10 розділу A-VI/2 Кодексу ПДНВ.

Правило VI/3
Обов'язкові мінімальні вимоги до підготовки з
сучасних методів боротьби з пожежею

1. Моряки, призначені керувати операціями з боротьби з пожежею, повинні успішно пройти підготовку з методів боротьби з пожежею за розширеною програмою, звертаючи особливу увагу на організацію, тактику та керування, згідно з положеннями розділу A-VI/3, пунктами 1 - 4 Кодексу ПДНВ, та відповідати стандарту компетентності, визначеному в цьому розділі.

2. У випадку, якщо підготовка з сучасних методів боротьби з пожежею не включена до кваліфікаційних вимог стосовно видачі професійного диплома, видається свідоцтво фахівця, у якому зазначається, що його власник пройшов курс підготовки з сучасних методів боротьби з пожежею.

Правило VI/4
Обов'язкові мінімальні вимоги стосовно надання
першої медичної допомоги та медичного догляду

1. Моряки, призначені надавати першу медичну допомогу на судні, повинні відповідати стандарту компетентності в галузі надання першої медичної допомоги, визначеному в пунктах 1 - 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

2. Моряки, призначені виконувати обов'язки з медичного догляду на судні, повинні відповідати стандарту компетентності в галузі медичного догляду на суднах, визначеному в пунктах 4 - 6 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

3. У випадках, якщо підготовка в галузі першої медичної допомоги або медичного догляду не включена до кваліфікаційних вимог для видачі професійного диплома, видається свідоцтво фахівця, у якому зазначається, що його власник пройшов курс підготовки в галузі першої медичної допомоги або медичного догляду.

Правило VI/5
Обов'язкові мінімальні вимоги для видачі свідоцтва фахівця
особам командного складу судна, відповідальним за охорону

1. Кожен кандидат на здобуття свідоцтва фахівця в якості особи командного складу судна, відповідального за охорону, повинен:

.1 мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців або відповідний стаж роботи на судні і знання суднових операцій; та

.2 відповідати стандарту компетентності, який вимагається для видачі свідоцтва фахівця в якості особи командного складу судна, відповідального за охорону, викладеному в пунктах 1 - 4 розділу A-VI/5 Кодексу ПДНВ.

2. Адміністрації повинні забезпечувати, щоб кожній особі, яка визнана такою, що має кваліфікацію відповідно до положень даного правила, було видане свідоцтво фахівця.

Правило VI/6
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та
інструктажу з питань охорони для усіх моряків

1. Моряки повинні пройти ознайомлення з питань безпеки та підготовку або інструктаж в області обізнаності про охорону згідно з розділом A-VI/6, пунктами 1 - 4 Кодексу ПДНВ, та відповідати необхідному стандарту компетентності, зазначеному в цьому розділі.

2. У випадку, якщо обізнаність про охорону не включена до кваліфікаційних вимог для видачі професійного диплома, видається свідоцтво фахівця, у якому зазначається, що його власник пройшов курс підготовки в області обізнаності про охорону.

3. Кожна Сторона повинна порівнювати підготовку або інструктаж з питань охорони, які вона вимагає від моряків, що мають або можуть документально підтвердити свою кваліфікацію до вступу в дію цього правила, з тими, які зазначені в розділі A-VI/6, пункт 4 Кодексу ПДНВ, та визначити необхідність вимагати від зазначених моряків підвищити свою кваліфікацію.

Моряки, призначені виконувати обов'язки з охорони

4. Моряки, призначені виконувати обов'язки з охорони, повинні відповідати стандарту компетентності, зазначеному в розділі A-VI/6, пункти 6 - 8 Кодексу ПДНВ.

5. У випадку, якщо підготовка в області призначених обов'язків з питань охорони не включена до кваліфікаційних вимог для видачі професійного диплома, видається свідоцтво фахівця, в якому зазначається, що його власник пройшов курс підготовки в області призначених обов'язків з питань охорони.

6. Кожна Сторона повинна порівнювати стандарти підготовки з питань охорони, що вона вимагає від моряків, яким призначені обов'язки з питань охорони та які мають або можуть документально підтвердити кваліфікацію до вступу в дію цього правила, з тими, які зазначені в розділі A-VI/6, пункт 8 Кодексу ПДНВ, та визначити необхідність вимагати від зазначених моряків підвищити свою кваліфікацію.

Глава VII
Альтернативне дипломування

Правило VII/1
Видача альтернативних дипломів

1. Незважаючи на вимоги стосовно дипломування, які встановлено у Главах II та III цього Додатка, Сторони можуть віддати перевагу видавати чи вповноважувати видачу дипломів, інших, ніж ті, що зазначені в правилах цих глав, за умови, що:

.1 пов'язані між собою функції та рівні відповідальності, які повинні зазначатися у дипломах та підтвердженнях, вибираються з числа тих та ідентичні тим, що зазначені у розділах A-II/1, A-II/2, A-II/3, A-II/4, A-II/5, A-III/1, A-III/2, A-III/3, A-III/4, A-III/5 та A-IV/2 Кодексу ПДНВ;

.2 кандидати пройшли схвалене навчання та підготовку та відповідають стандартам компетентності, приписаним у відповідних розділах Кодексу ПДНВ та викладеним у розділі A-VII/1 цього Кодексу для функцій та рівнів, які повинні бути зазначені в дипломах та підтвердженнях;

.3 кандидати пройшли схвалений стаж роботи на суднах, що відповідає функціям та рівням, які повинні бути зазначені в дипломі. Мінімальний стаж роботи на суднах повинен бути еквівалентним стажу роботи на суднах, приписаному Главами II та III цього Додатка. Однак мінімальна тривалість стажу роботи на суднах не повинна бути меншою за приписану розділом A-VII/2 Кодексу ПДНВ;

.4 кандидати на отримання диплома, які повинні виконувати функції судноводіння на рівні експлуатації, повинні відповідати застосовуваним вимогам правил глави IV для виконання призначених обов'язків з радіозв'язку згідно з Регламентом радіозв'язку; а також

.5 дипломи видаються згідно з вимогами правила I/2 та положень, викладених у главі VII Кодексу ПДНВ.

2. Диплом не повинен видаватися на підставі цієї глави, якщо Сторона не надала Організації інформацію згідно зі статтею IV та правилом I/7.

Правило VII/2
Дипломування моряків

1. Кожний моряк, який виконує будь-яку функцію або групу функцій, які визначені в таблицях A-II/1, A-II/2, A-II/3, A-II/4 або A-II/5 глави II, або в таблицях A-III/1, A-III/2, A-III/3, A-III/4 або A-III/5 глави III або A-IV/2 глави IV Кодексу ПДНВ, повинен мати професійний диплом або, у певних випадках, свідоцтво фахівця.

Правило VII/3
Принципи, які визначають видачу альтернативних дипломів

1. Будь-яка Сторона, яка воліє видавати чи вповноважувати видавати альтернативні дипломи, повинна забезпечувати дотримання таких принципів:

.1 жодна альтернативна система дипломування не може застосовуватися, якщо вона не забезпечує рівень безпеки на морі та не дає ефекту в частині запобігання забрудненню принаймні в такій мірі, у якій це передбачається іншими Главами; та

.2 будь-які заходи стосовно видачі альтернативних дипломів на підставі цієї глави повинні передбачати взаємозамінність дипломів з тими, які видані на підставі інших глав.

2. Принцип взаємозамінності, зазначений у пункті 1, повинен забезпечувати, щоб:

.1 моряки, які отримали дипломи на підставі глав II та/або III, та моряки, які отримали дипломи на підставі глави VII, були здатні працювати на суднах, які мають або традиційні, або інші форми організації суднової служби; та

.2 моряки не проходили підготовку стосовно спеціальних заходів на судні таким чином, щоб це погіршувало їхню спроможність використовувати свої навички в іншому місці.

3. Під час видачі будь-якого диплома згідно з положеннями цієї глави повинні враховуватися такі принципи:

.1 видача альтернативних дипломів сама по собі не повинна використовуватися для:

.1.1 зменшення кількісного складу екіпажу судна,

.1.2 зруйнування цілісності професії або зниження кваліфікації моряків, або

.1.3 виправдання покладання поєднаних обов'язків вахтового механіка та вахтового помічника капітана на власника якого-небудь одного диплома під час будь-якої певної вахти; а також

.2 особа, яка здійснює командування, повинна призначатися в якості капітана; застосування будь-якого заходу з альтернативного дипломування не повинне негативно впливати на юридичний статус і повноваження капітана та інших осіб.

4. Принципи, що містяться в пунктах 1 та 2 цього правила, повинні забезпечувати підтримання компетентності осіб командного складу як палубної, так і машинної команди.

Глава VIII
Несення вахти

Правило VIII/1
Придатність до виконання обов'язків

1. Кожна Адміністрація повинна для запобігання втомленості:

.1 установити та забезпечити дотримання періодів відпочинку для персоналу, який несе вахту, та тих моряків, обов'язки яких включають призначені обов'язки з питань безпеки, охорони та запобігання забрудненню відповідно до положень розділу A-VIII/1 Кодексу ПДНВ; а також

.2 вимагати, щоб вахта була організована таким чином, щоб утомленість усього вахтового персоналу не впливала на ефективність несення вахти, та служба була організована таким чином, щоб особовий склад першої при відході в рейс та наступних змінних вахт отримував достатній відпочинок та був придатним до несення вахти у всіх інших відносинах.

2. Кожна Адміністрація повинна, для запобігання вживанню наркотиків та алкоголю, забезпечити прийняття належних заходів відповідно до положень розділу A-VIII/1, у той же час беручи до уваги керівництво, наведене в розділі B-VIII/1 Кодексу ПДНВ.

Правило VIII/2
Організація та принципи несення вахти

1. Адміністрації повинні звертати увагу компаній, капітанів, старших механіків і всього вахтового персоналу на вимоги, принципи та керівництво, викладені у Кодексі ПДНВ, яких необхідно дотримуватися для забезпечення того, щоб на всіх морських суднах увесь час підтримувалася постійна безпечна вахта чи вахти, які відповідають переважаючим обставинам та умовам.

2. Адміністрації повинні вимагати від капітана кожного судна забезпечення того, щоб організація вахти відповідала вимогам з несення безпечної вахти або вахт, беручи до уваги переважаючі обставини та умови, та щоб під загальним керівництвом капітана:

.1 вахтові помічники капітана, які несуть ходову навігаційну вахту, відповідали за безпеку плавання судна протягом їхньої вахти, коли вони повинні постійно знаходитися на ходовому містку чи в місці, безпосередньо пов'язаному з цим приміщенням, такому як штурманська рубка або пост управління на містку;

.2 радіооператори відповідали під час їхнього чергування за безперервне несення радіовахти на відповідних частотах;

.3 вахтові механіки, як визначено в Кодексі ПДНВ, під керівництвом старшого механіка були готові за викликом прибути до машинних приміщень та, за необхідністю, знаходилися в машинному приміщенні під час свого чергування;

.4 постійно підтримувалася відповідна та ефективна вахта або вахти з метою забезпечення безпеки, коли судно стоїть на якорі чи біля причалу, та, якщо судно перевозить небезпечні вантажі, організація такої вахти або вахт повністю враховувала характер, кількість, упаковку та розміщення небезпечного вантажу,а також будь-які особливі умови, що переважають на судні, в морі чи на березі; та

.5 при необхідності підтримувалася відповідна та ефективна вахта або вахти з метою охорони.".

Доповнення II
до Заключного Акта Конференції
Резолюція 2
Манільські поправки до Кодексу з підготовки і дипломування
моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ)

МАНІЛЬСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 2010 року,

ПРИЙНЯВШИ резолюцію 1 про схвалення Манільських поправок до Додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (Конвенція ПДНВ) 1978 року,

ВИЗНАЧАЮЧИ важливість установлення докладних обов'язкових стандартів компетентності та інших обов'язкових положень, необхідних для забезпечення того, щоб усі моряки були належним чином навчені і підготовлені, мали достатній досвід, навички й компетентність для виконання своїх обов'язків таким чином, щоб забезпечувати охорону людського життя, схоронність майна та охорону на морі, а також захист морського середовища;

ВИЗНАЧАЮЧИ також необхідність забезпечення можливості своєчасного внесення поправок до таких обов'язкових стандартів та положень для того, щоб ефективно враховувати зміни у технології, операціях, практиці та процедурах, що використовуються на суднах;

НАГАДУЮЧИ, що великий відсоток аварій та випадків забрудненості зв'язаний з помилкою людини;

ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ ВІДЗНАЧАЮЧИ, що одним з ефективних засобів зниження ризиків, пов'язаних з помилкою людини в процесі експлуатації морських суден, є забезпечення підтримання практично можливих максимальних стандартів підготовки, дипломування та компетентності моряків, які зайняті на таких суднах;

БАЖАЮЧИ досягти та підтримувати практично можливі максимальні стандарти охорони людського життя, схоронності майна на морі та в порту, а також захисту навколишнього середовища;

РОЗГЛЯНУВШИ поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ), який складається з частини A - Обов'язкові стандарти стосовно положень Додатка до Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками, та частини B - Рекомендоване керівництво стосовно положень Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками, запропоновані та розіслані усім членам Організації та всім Сторонам Конвенції;

ВІДЗНАЧАЮЧИ, що правило I/1, пункт 2, зміненого Додатка до Конвенції ПДНВ 1978 року передбачає, що частина A Кодексу ПДНВ доповнює правила, додані до Конвенції, і що будь-яке посилання на вимогу правила є також посилання на відповідний розділ частини A Кодексу ПДНВ,

1. СХВАЛЮЄ поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ), викладені у додатку до цієї резолюції;

2. ПОСТАНОВЛЯЄ, згідно з рубрикою "vii" підпункту "a" пункту 1 статті XII Конвенції, що поправки до частини A Кодексу ПДНВ уважаються прийнятими з 1 липня 2011 року, якщо до цієї дати більше однієї третини Сторін чи Сторони, загальний торговельний флот яких складає не менше 50% валової місткості світового торговельного флоту суден місткістю 100 регістрових тон або більше, не повідомлять Генеральному секретарю, що вони заперечують проти цих поправок;

3. ПРОПОНУЄ Сторонам звернути увагу на те, що згідно з рубрикою "ix" підпункту "a" пункту 1 статті XII Конвенції, поправки до частини A Кодексу ПДНВ, що додаються до цієї резолюції, набирають чинності 1 січня 2012 року, після того, як вони будуть уважатися прийнятими згідно з зазначеним вище пунктом 2;

4. РЕКОМЕНДУЄ усім Сторонам Конвенції ПДНВ 1978 року приймати до уваги керівництво, яке викладене у частині B Кодексу ПДНВ, з поправками, починаючи з дати вступу у силу поправок до частини A Кодексу ПДНВ;

5. ПРОСИТЬ Комітет з безпеки на морі тримати Кодекс ПДНВ в полі зору і в міру необхідності вносити до нього поправки;

6. ПРОСИТЬ також Генерального секретаря Організації передати засвідчені копії цієї резолюції та тексту поправок до Кодексу ПДНВ, який викладено у додатку, усім Сторонам Конвенції;

7. ДАЛІ ПРОСИТЬ Генерального секретаря передати копії цієї резолюції та її додатка усім членам Організації, які не є Сторонами Конвенції.

Додаток

Манільські поправки
до Кодексу з підготовки і дипломування моряків
та несення вахти (Кодекс ПДНВ)

1 Частину A Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ) змінено та викладено в такій редакції:

"Частина A
Обов'язкові стандарти стосовно положень
Додатка до Конвенції ПДНВ

Введення

1. Ця частина Кодексу ПДНВ містить обов'язкові положення, на які робиться спеціальне посилання в Додатку до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками, далі - Конвенція ПДНВ. У зазначених положеннях детально викладені мінімальні стандарти, яких повинні дотримуватися Сторони з метою повного здійснення Конвенції.

2. Ця частина також включає стандарти компетентності, які повинні бути продемонстровані кандидатами на отримання та підтвердження дійсності професійних дипломів, згідно з положеннями Конвенції ПДНВ. Для роз'яснення зв'язку між положеннями про альтернативне дипломування глави VII та положеннями про дипломування глав II, III та IV, здібності, зазначені в стандартах компетентності, відповідно згруповані, за такими сьома функціями:

.1 Судноводіння;

.2 Обробка та розміщення вантажів;

.3 Управління операціями судна та піклування про людей на судні;

.4 Суднові механічні установки;

.5 Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління;

.6 Технічне обслуговування та ремонт;

.7 Радіозв'язок

на таких рівнях відповідальності:

.1 Рівень управління;

.2 Рівень експлуатації;

.3 Допоміжний рівень.

Функції та рівні відповідальності зазначаються у підзаголовках таблиць стандартів компетентності, наведених у Главах II, III та IV цієї частини. Обсяг функцій на конкретному рівні відповідальності, зазначеному в підзаголовку, визначається здібностями, переліченими у колонці 1 таблиці. Значення "функція" та "рівень відповідальності" визначаються у загальному вигляді у розділі A-I/1 нижче.

3. Нумерація розділів цієї частини відповідає нумерації правил, які наведені в Додатку до Конвенції ПДНВ. Текст розділів може підрозділятися на пронумеровані частини та пункти, однак така нумерація відноситься тільки до цього тексту.

Глава I
Стандарти стосовно загальних положень

Розділ A-I/1
Визначення та роз'яснення

1. Визначення та роз'яснення, викладені у статті II та правилі I/1, застосовуються в рівному ступені до термінів, що використовуються в частинах A та B цього Кодексу. Крім того, такі додаткові визначення відносяться тільки до цього Кодексу:

.1 "Стандарт компетентності" означає рівень професійних навичок, який повинен бути досягнутий для належного виконання функцій на судні відповідно до критеріїв, узгоджених у міжнародному плані, викладених нижче, і який включає приписані стандарти чи рівні знань, розумінь та продемонстрованих навичок;

.2 "Рівень управління" означає рівень відповідальності, пов'язаний з:

.2.1 роботою на посаді капітана, старшого помічника капітана, старшого механіка чи другого механіка на морському судні, та

.2.2 забезпеченням належного виконання усіх функцій в межах визначеної сфери відповідальності;

.3 "Рівень експлуатації" означає рівень відповідальності, пов'язаний з:

.3.1 роботою на посаді вахтового помічника капітана, вахтового механіка, вахтового механіка суден з періодично не обслуговуваними машинними приміщеннями або радіооператора на морському судні, та

.3.2 підтриманням безпосереднього контролю за виконанням усіх функцій у межах визначеної сфери відповідальності відповідно до належних процедур та під керівництвом особи, яка працює на рівні управління в цій сфері відповідальності;

.4 "Допоміжний рівень" означає рівень відповідальності, пов'язаний з виконанням встановлених завдань, обов'язків чи несенням відповідальності на морському судні під керівництвом особи, яка працює на рівні експлуатації чи управління;

.5 "Критерії оцінки" - записи, наведені у колонці 4 частини A таблиці "Специфікація мінімального стандарту компетентності", які надають можливість особі, яка проводить оцінку, визначити, чи може кандидат виконувати відповідні завдання, обов'язки та нести відповідальність; та

.6 "Незалежна оцінка" означає оцінку, яка проводиться відповідним чином кваліфікованими особами, незалежними від підрозділу чи діяльності, які оцінюються, або сторонніми від них, з метою перевірки того, що адміністративні та експлуатаційні процедури на всіх рівнях керуються, організовуються, виконуються та контролюються на внутрішньому рівні з тим, щоб забезпечити відповідність цих процедур своєму призначенню та досягнення поставлених завдань.

Розділ A-I/2
Дипломи та підтвердження

1. У тих випадках, коли згідно з пунктом 6 правила I/2 підтвердження, яке вимагається статтею VI Конвенції, уключається до тексту самого диплома, диплом повинен видаватися згідно з наведеною нижче формою, при цьому слова "чи до дати закінчення продовження терміну дії цього диплома, як може бути зазначено на звороті", на лицьовій стороні форми, а також розділ тексту форми на її зворотній стороні повинні бути випущені, якщо диплом підлягає заміні після закінчення строку його дії. Керівництво стосовно заповнення форми викладено в розділі B-I/2 цього Кодексу.

(Герб країни)

(КРАЇНА)

Диплом,
виданий на підставі положень Міжнародної Конвенції
про підготовку і дипломування моряків та
несення вахти 1978 року, з Поправками

Уряд __________________ засвідчує, що _________________________ як установлено, має належну кваліфікацію відповідно до положень правила __________________ вищевказаної Конвенції, з поправками, і здатний виконувати перелічені нижче функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до _____________________ чи до дати закінчення продовження строку дії цього диплома, як може бути зазначено на звороті:

Функція	Рівень	Обмеження (якщо є)

Законний власник цього диплома може працювати на зазначеній нижче посаді або посадах, зазначених у застосовних вимогах Адміністрації стосовно безпечного комплектування суден екіпажами:

Посада	Обмеження (якщо є)

Диплом N _____________ виданий (дата) _____________

(Гербова печатка)
	_______________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи _______________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

Оригінал цього диплома повинен згідно з пунктом 11 правила I/2 Конвенції знаходитися на судні, доки його власник працює на цьому судні.

Дата народження власника диплома _______________________________
Підпис власника диплома ________________________________________
Фотографія власника диплома
	X

Строк дії цього диплома продовжений до _____________________ (Гербова печатка) Дата продовження ______________________	___________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи ___________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи
Строк дії цього диплома продовжений до ______________________ (Гербова печатка) Дата продовження ______________________	___________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи __________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

2. За винятком передбаченого у пункті 1, форма, що використовується для засвідчення видачі диплома, повинна бути такою, як зазначено нижче, при цьому слова "чи до дати закінчення продовження строку дії цього підтвердження, як може бути зазначено на звороті" на лицьовій стороні форми, а також розділ тексту форми на її зворотній стороні повинні бути випущені, якщо диплом підлягає заміні після закінчення строку його дії. Керівництво стосовно заповнення форми викладено в розділі B-I/2 цього Кодексу.

(Герб країни)

(КРАЇНА)

Підтвердження,
що засвідчує видачу диплома на підставі положень
Міжнародної Конвенції про підготовку і дипломування
моряків та несення вахти 1978 року, з Поправками

Уряд __________________ засвідчує, що диплом N ______________ виданий _______________________, який, як установлено, має належну кваліфікацію відповідно до положень правила ______________ вищевказаної Конвенції, з поправками, і здатен виконувати перелічені нижче функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до ______________ чи до дати закінчення продовження строку дії цього підтвердження, як може бути зазначено на звороті:

Функція	Рівень	Обмеження (якщо є)

Законний власник цього диплома може працювати на зазначеній нижче посаді або посадах, зазначених у застосовних вимогах Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами:

Посада	Обмеження (якщо є)

Підтвердження N _____________ видано (дата) _____________

(Гербова печатка)	____________________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи
	____________________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

Оригінал цього підтвердження повинен згідно з пунктом 11 правила I/2 Конвенції знаходитись на судні, доки його власник працює на цьому судні.

Дата народження власника диплома _______________________________
Підпис власника диплома ________________________________________
Фотографія власника диплома
	X

Строк дії цього підтвердження продовжений до __________________________ (Гербова печатка) Дата продовження _______________	__________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи ___________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

Строк дії цього підтвердження продовжений до __________________________ (Гербова печатка) Дата продовження _______________	___________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи ___________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

3. Форма, що використовується для засвідчення визнання диплома, повинна бути такою, як зазначено нижче, при цьому слова "чи до дати закінчення продовження строку дії цього підтвердження, яка може бути зазначена на звороті" на лицьовій стороні форми, а також розділ тексту форми на її зворотній стороні щодо продовження строку дії підтвердження, повинні бути випущені, якщо підтвердження підлягає заміні після закінчення строку його дії. Керівництво стосовно заповнення форми викладено у розділі B-I/2 цього Кодексу.

(Герб країни)

(КРАЇНА)

Підтвердження,
що засвідчує визнання диплома на підставі
положень Міжнародної Конвенції про підготовку і
дипломування моряків та несення вахти 1978 року,
з поправками

Уряд _____________________ засвідчує, що диплом N _____________ виданий (прізвище власника) _____________ урядом _____________ чи за його дорученням, належним чином визнається відповідно до положень правила I/10 вищевказаної Конвенції, з поправками, і законному власнику дозволяється виконувати нижчезазначені функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до ___________ чи до дати закінчення продовження терміну дії цього підтвердження, яка може бути зазначена на звороті:

Функція	Рівень	Обмеження (якщо є)

Законний власник цього підтвердження може працювати на зазначеній нижче посаді або посадах, зазначених у застосовних вимогах Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами:

Посада	Обмеження (якщо є)

Підтвердження N _____________ видано (дата) _____________

(Гербова печатка)	_______________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи
	_______________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

Дата народження власника диплома _______________________________
Підпис власника диплома ________________________________________
Фотографія власника диплома
	X

Строк дії цього підтвердження продовжений до ___________________ (Гербова печатка) Дата продовження _______________	___________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи ___________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

Строк дії цього підтвердження продовжений до ___________________ (Гербова печатка) Дата продовження _______________	___________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи ___________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

4. Під час використання форм, які відрізняються від викладених у цьому розділі, згідно з пунктом 10 правила I/2 Сторони забезпечують, щоб у будь-якому випадку:

.1 вся інформація стосовно особи власника, в тому числі прізвище, ім'я, дата народження, фотографія та підпис разом з датою видачі документа розміщувалась на одній стороні документа; а також

.2 вся інформація, що стосується посади або посад, у яких власник може працювати відповідно до застосовних вимог Адміністрації щодо безпечного укомплектування суден екіпажами, а також будь-які обмеження вписувалися таким чином, щоб вони були добре помітні і легко розпізнавалися.

Видача та реєстрація дипломів

Схвалення стажу роботи на судні

5. Під час схвалення стажу роботи на суднах, який вимагається Конвенцією, Сторони повинні переконатися, що відповідна робота стосувалася кваліфікації, на яку претендує моряк, беручи до уваги, що, крім початкового ознайомлення з роботою на морських суднах, метою такого стажу є надання можливості моряку під належним керівництвом отримати теоретичну підготовку та практичні навички у сфері тих безпечних і належних морських практик, процедур та порядку дій, які мають відношення до шуканої кваліфікації.

Схвалення навчальних курсів

6. Під час схвалення навчальних курсів та програм Сторони повинні приймати до уваги, що відповідні типові курси ІМО можуть надати допомогу в підготовці таких курсів і програм та забезпечити, щоб рекомендовані в них детальні цілі навчання були належним чином охоплені.

Доступ до реєстрів з допомогою електронних засобів

7. Якщо реєстр ведеться з допомогою електронних засобів відповідно до пункту 15 правила I/2, повинна бути передбачена можливість контрольованого електронного доступу до такого реєстру або реєстрів, з тим щоб Сторони і компанії могли підтвердити:

.1 прізвище моряка, якому виданий диплом, підтвердження або інший документ, що засвідчує кваліфікацію, а також номер, дату видачі та дату закінчення строку дії цього документа;

.2 посаду, на якій власник документа може працювати, та обмеження, пов'язані з цим; та

.3 функції, які може виконувати власник, дозволені рівні та будь-які обмеження, що до них відносяться.

Розробка бази даних для реєстрації дипломів

8. Під час виконання вимоги пункту 14 правила I/2 стосовно ведення реєстру дипломів та підтверджень стандартна база даних не обов'язкова за умови, що вся відповідна інформація реєструється і доступна згідно з правилом I/2.

9. Відповідно до правила I/2 повинні реєструватися та бути в паперовому або електронному форматі наступні елементи інформації:

.1 Статус диплома

Дійсний
Дія призупинена
Анульований
Втрачений
Знищений

з реєстрацією змін у статусі, зокрема дати таких змін.

.2 Відомості, які містяться в дипломі

Прізвище моряка
Дата народження
Громадянство
Стать
Фотографія (переважно)
Відповідний номер документа
Дата видачі
Дата закінчення строку дії
Дата останнього підтвердження дійсності
Відомості стосовно пільгового (-их) дозволу (-ів)

.3 Відомості про компетентність

Стандарт компетентності згідно Конвенції ПДНВ (наприклад, правило II/1)
Посада
Функція
Рівень відповідальності
Підтвердження
Обмеження

.4 Медичні відомості

Дата видачі останнього медичного свідоцтва, що стосується видачі професійного диплома або підтвердження його дійсності.

Розділ A-I/3
Принципи, що визначають прибережне плавання

1. Коли Сторона визначає прибережне плавання, між іншим з метою застосування варіантів, перелічених у переліку питань у колонці 2 таблиць стандартів компетентності, які містяться в главах II і III частини A Кодексу, для видачі дипломів, дійсних для роботи на суднах, що мають право плавання під прапором цієї Сторони та здійснюють таке плавання, необхідно приймати до уваги наступні фактори з урахуванням впливу цих змін на безпеку та охорону всіх суден і на морське середовище:

.1 тип судна та перевезення, до яких воно залучене;

.2 валову місткість судна та потужність головної рухової установки у кВт;

.3 характер і тривалість рейсів;

.4 максимальну відстань від порту-сховища;

.5 достатність охоплення і точність радіонавігаційного обладнання;

.6 метеорологічні умови, які звичайно переважають в районі прибережного плавання;

.7 наявність суднових та берегових засобів зв'язку для пошуку та порятунку; та

.8 наявність берегових засобів підтримки, особливо відносно технічного обслуговування на судні.

2. Не передбачається, що судна, зайняті у прибережному плаванні, повинні здійснювати плавання в усьому світі, під приводом того, що вони постійно здійснюють плавання в межах встановлених районів прибережного плавання сусідніх Сторін.

Розділ A-I/4
Порядок контролю

1. Процедура оцінки, передбачена підпунктом 1.3 правила I/4, яка проводиться внаслідок будь-якого із зазначених у цьому правилі подій, повинна мати форму перевірки того, що члени екіпажу, від яких вимагається наявність компетентності, фактично володіють необхідними навичками, пов'язаними з цією подією.

2. Здійснюючи таку оцінку, необхідно мати на увазі, що внутрішньосуднові процедури стосуються Міжнародного кодексу з управління безпекою (МКУБ), а положення цієї Конвенції обмежуються компетентністю стосовно безпечного виконання таких процедур.

3. Порядок контролю згідно з цією Конвенцію повинен бути обмежений стандартами компетентності окремих моряків на судні та їхніми навичками стосовно несення вахти, як визначено в частині A цього Кодексу. Оцінка компетентності, яка проводиться на борту, повинна починатися з перевірки дипломів моряків.

4. Незважаючи на перевірку дипломів, оцінка згідно з пунктом 1.3 правила I/4 може вимагати від моряка демонстрації відповідної компетентності на його робочому місці. Така демонстрація може включати перевірку того, що експлуатаційні вимоги стосовно несення вахти дотримуються, та що у межах компетентності моряка в аварійних ситуаціях виконуються належні дії.

5. Під час оцінки повинні використовуватися лише ті методи демонстрації компетентності разом з критеріями їхньої оцінки та сферою стандартів, які зазначені у частині A цього Кодексу.

6. Оцінка компетентності з питань охорони повинна проводитися для тих моряків, які виконують певні обов'язки, пов'язані з охороною, тільки при наявності чітких підстав, як зазначається у главі XI/2 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (Конвенція СОЛАС). У всіх інших випадках оцінка повинна бути обмежена перевіркою дипломів та/або підтверджень моряків.

Розділ A-I/5
Національні положення

Положення правила I/5 не повинні тлумачитися як такі, що перешкоджають призначенню завдань з підготовки, яка проводиться під наглядом чи у випадках форс-мажорних обставин.

Розділ A-I/6
Підготовка та оцінка

1. Кожна Сторона забезпечує, щоб уся підготовка та оцінка моряків для дипломування згідно з Конвенцією:

.1 була структурована відповідно до письмових програм, уключаючи такі методи та засоби передачі знань, процедури та учбовий матеріал, які є необхідними для досягнення приписаного стандарту компетентності; а також

.2 проводилася, контролювалась, оцінювалася та забезпечувалася особами, кваліфікованими згідно з пунктами 4, 5 та 6.

2. Особи, які проводять підготовку під час роботи або оцінку на судні, повинні робити це лише тоді, коли така підготовка чи оцінка не чинить негативного впливу на нормальну експлуатацію судна, та вони можуть присвятити свій час і увагу підготовці або оцінці.

Кваліфікація інструкторів, керівників підготовки та екзаменаторів

3. Кожна Сторона забезпечує, щоб інструктори, керівники підготовки та екзаменатори мали належну кваліфікацію для конкретних видів та рівнів підготовки або оцінки компетентності моряків як на судні, так і на березі, як вимагається Конвенцією, згідно з положеннями цього розділу.

Підготовка під час роботи

4. Будь-яка особа, яка здійснює підготовку моряків під час роботи як на судні, так і на березі, яка призначена для отримання ними кваліфікації, що вимагається для дипломування згідно з Конвенцією, повинна:

.1 добре розбиратися в програмі підготовки та розуміти спеціальні завдання конкретного виду проведеної підготовки;

.2 мати кваліфікацію з питань, з яких проводиться підготовка; а також

.3 якщо підготовка проводиться з використанням тренажеру:

.3.1 отримати відповідні керівні документи з техніки інструктажу, що включає використання тренажерів, а також

.3.2 мати практичний досвід роботи на тренажері того типу, до якого відноситься використовуваний тренажер.

5. Будь-яка особа, відповідальна за керівництво підготовкою моряка під час роботи, яка призначена для отримання ними кваліфікації, що необхідна для дипломування згідно Конвенції, повинна мати повне розуміння програми підготовки та спеціальних завдань для кожного виду проведеної підготовки.

Оцінка компетентності

6. Будь-яка особа, яка проводить оцінку компетентності моряків під час роботи як на судні, так і на березі, яка призначена для врахування при підтвердженні кваліфікації для дипломування згідно з Конвенцією, повинна:

.1 мати відповідний рівень знань та розуміння компетентності, яка підлягає оцінці;

.2 бути кваліфікованою в питанні, оцінка якого проводиться;

.3 отримати відповідне керівництво з методів та практики оцінки;

.4 мати практичний досвід оцінки; а також

.5 якщо оцінка проводиться з використанням тренажера, мати практичний досвід оцінки щодо конкретного типу тренажера під наглядом досвідченого екзаменатора і до його задоволення.

Підготовка та оцінка в навчальному закладі

7. Кожна Сторона, яка визнає курс підготовки, навчальний заклад чи кваліфікацію, яка надається навчальним закладом, як частину її вимог для отримання диплома, що вимагається Конвенцією, повинна забезпечувати врахування кваліфікації та досвіду інструкторів та екзаменаторів під час застосування стандартів якості розділу A-I/8. Така кваліфікація, досвід та застосування стандартів якості повинні включати відповідну підготовку з техніки інструктажу, а також методи та практику підготовки і оцінки та відповідати всім застосовним вимогам пунктів 4 - 6.

Розділ A-I/7
Надання інформації

1. Інформація, яка вимагається пунктом 1 правила I/7, повинна надаватися Генеральному секретарю у форматі, приписаному пунктами нижче.

Частина 1 - Попереднє надання інформації

2. У межах одного календарного року після дати вступу в силу правила I/7 кожна Сторона повинна повідомити про заходи, яких вона вжила для повного здійснення Конвенції, при цьому повідомлення повинно включати наступне:

.1 контактну інформацію та організаційну структуру міністерства, департаменту або урядової установи, відповідальної за виконання Конвенції;

.2 лаконічне пояснення юридичних та адміністративних заходів, передбачених та вжитих для забезпечення дотримання положень Конвенції, особливо правил I/2, I/6 та I/9;

.3 чітку заяву про прийняту політику стосовно освіти, підготовки, екзаменів, оцінки компетентності та дипломування;

.4 лаконічну інформацію про курси, програми підготовки, екзамени та оцінки, передбачені для кожного диплома, який видається згідно з Конвенцією;

.5 лаконічний виклад процедур, яких додержуються для вповноваження, акредитації чи схвалення підготовки та екзаменів, оцінки придатності за станом здоров'я та компетентності, які вимагаються Конвенцією, умов, пов'язаних з цим, а також перелік наданих повноважень, акредитацій та схвалень;

.6 лаконічний виклад процедур, яких додержуються під час надання пільгових дозволів згідно зі статтею VIII Конвенції; та

.7 результати порівняння, яке проводиться згідно з правилом I/11 та лаконічний виклад перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Частина 2 - Наступні повідомлення

3. Кожна Сторона повинна протягом шести місяців після:

.1 збереження існуючих або прийняття будь-яких еквівалентних методів теоретичної та практичної підготовки на підставі статті IX надати повний опис таких методів;

.2 визнання дипломів, виданих іншою Стороною, надати доповідь, що узагальнює заходи, ужиті для забезпечення дотримання правила I/10; та

.3 надання вповноваження на прийом моряків, які мають альтернативні дипломи, видані на підставі правила VII/1, на роботу на суднах, що мають право плавати під її прапором, надати Генеральному секретарю типові зразки документів про безпечний склад екіпажу, які видаються таким суднам.

4. Кожна Сторона повинна повідомити про результати кожної оцінки, проведеної згідно з пунктом 2 правила I/8, протягом шести місяців після її завершення. Повідомлення про оцінку повинно містити наступну інформацію:

.1 кваліфікація та досвід тих, хто проводить оцінку згідно пункту 4 розділу A-I/7; (наприклад, отриманий професійний диплом та досвід роботи моряком і незалежним експертом, досвід у галузі морської підготовки та оцінки, досвід в області ведення справ щодо використання систем дипломування або інші відповідні кваліфікації/досвід);

.2 коло повноважень для проведення незалежної перевірки та повноважень осіб, що проводили оцінку;

.3 перелік навчальних закладів/центрів, охоплених незалежною оцінкою; та

.4 результати незалежної оцінки, включаючи:

.1 перевірку того, що:

.1.1 усі застосовні положення Конвенції та Кодексу ПДНВ, з урахуванням поправок до них, охоплені системою стандартів якості цієї Сторони відповідно до розділу A-I/8 пункту 3.1; та

.1.2 всі внутрішні заходи контролю та спостереження, а також подальші дії відповідають запланованим заходам і документально оформленим процедурам і ефективно застосовуються для забезпечення досягнення поставлених цілей відповідно до розділу A-I/8 пункту 3.2;

.2 стислий опис:

.2.1 невідповідностей, якщо такі є, виявлених під час незалежної перевірки;

.2.2 заходи щодо виправлення недоліків, рекомендовані для усунення виявлених невідповідностей; та

.2.3 заходи щодо виправлення недоліків, прийняті для усунення виявлених невідповідностей.

5. Сторони повинні повідомляти про заходи, вжиті для здійснення будь-яких, що мають обов'язкову силу, наступних поправок до Конвенції та Кодексу ПДНВ, що раніше не було включено до повідомлення під час попереднього надання інформації згідно з правилом I/7, або будь-якого іншого попереднього повідомлення згідно з правилом I/8. Інформація повинна міститися у наступному повідомленні згідно з пунктом 3 правила I/8, після набуття чинності поправки.

6. Інформація про вжиті заходи для застосування будь-яких наступних обов'язкових поправок до Конвенції та Кодексу ПДНВ повинна містити, де це є застосовним, наступне:

.1 стисле пояснення юридичних та адміністративних заходів, передбачених та вжитих для забезпечення дотримання положень поправки;

.2 стислу інформацію про будь-які курси, програми підготовки, екзамени та оцінки, передбачені для дотримання положень поправки;

.3 стислий опис процедур, що виконуються для надання повноважень, акредитації чи схвалення підготовки та екзаменів, оцінки придатності за станом здоров'я та компетентності, які вимагаються згідно з поправкою;

.4 стислий виклад будь-яких курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації, що вимагається для відповідності положенням поправок; та

.5 порівняння між засобами для здійснення поправки та існуючими засобами, які містяться у попередніх повідомленнях згідно з пунктом 1 правила I/7 та/або пунктом 2 правила I/8, залежно від того, що застосовне.

Частина 3 - Група компетентних осіб

7. Генеральний секретар повинен вести список компетентних осіб, схвалених Комітетом з безпеки на морі, який включає компетентних осіб, представлених чи рекомендованих Сторонами, які можуть бути запрошені для проведення оцінки повідомлень, представлених згідно з правилом I/7 та правилом I/8 та для надання допомоги у підготовці звіту, що вимагається пунктом 2 правила I/7. Такі особи зазвичай присутні на відповідних сесіях Комітету з безпеки на морі чи його допоміжних органів, але не повинні проводити свою роботу виключно під час таких сесій.

8. Що стосується пункту 2 правила I/7, компетентні особи повинні бути добре обізнаними з вимогами Конвенції та, принаймні, одна з них повинна знати систему підготовки та дипломування відповідної Сторони.

9. Після отримання повідомлення від Сторони згідно з пунктом 3 правила I/8, Генеральний секретар повинен призначити компетентних осіб із списку, який ведеться відповідно до пункту 7, вище, для розгляду повідомлення та надання своєї точки зору стосовно того чи:

.1 повідомлення є повним і демонструє те, що Сторона провела незалежну оцінку з надбання та оцінки знань, розумінь, навичок і компетентності, а також ведення справ по застосуванню системи дипломування (підтвердження дипломів та підтвердження їх дійсності включно), відповідно до пункту 3 розділу A-I/8;

.2 є це повідомлення достатнім для демонстрування того, що:

.2.1 особи, які проводили оцінку, мали кваліфікацію,

.2.2 достатньо чітко було окреслено коло повноважень для забезпечення того, щоб:

.2.2.1 на всі застосовні положення Конвенції і Кодексу ПДНВ, включаючи поправки до них, розповсюджувалася система стандартів якості Сторони; та

.2.2.2 виконання чітко поставлених цілей відповідно до пункту 1 правила I/8, могло бути перевірене в усьому об'ємі відповідної діяльності,

.2.3 процедури, виконувані в ході незалежної оцінки, підходили для визначення будь-яких значних невідповідностей у системі підготовки, оцінки компетентності та дипломування моряків Сторони, залежно від того, що застосовне до відповідної Сторони, та

.2.4 дії, вжиті для виправлення будь-яких зазначених невідповідностей, є своєчасними та належними.

10. Будь-яка нарада компетентних осіб повинна:

.1 скликатися на розсуд Генерального секретаря;

.2 складатися з непарного числа учасників, що зазвичай не перевищує п'яти осіб;

.3 призначати свого голову, а також

.4 надавати Генеральному секретарю погоджену думку учасників, або, якщо згоди не було досягнуто, точку зору більшості і меншості.

11. Компетентні особи повинні, на конфіденційній основі, висловлювати свої точки зору в письмовому вигляді стосовно:

.1 порівняння фактів, викладених в інформації, наданій Генеральному секретарю Стороною, з усіма відповідними вимогами Конвенції;

.2 інформації про будь-яку відповідну оцінку, надану згідно з пунктом 3 правила I/8;

.3 інформації про будь-які кроки, вжиті для здійснення поправок до Конвенції та Кодексу ПДНВ, поданих згідно з пунктом 5; та

.4 будь-якої додаткової інформації, наданої Стороною.

Частина 4 - Доповідь Комітету з безпеки на морі

12. Під час підготовки доповіді Комітету з безпеки на морі, який вимагається пунктом 2 правила I/7, Генеральний секретар:

.1 запитує та приймає до уваги точки зору, висловлені компетентними особами, вибраними зі списку, встановленого згідно з пунктом 7;

.2 запитує роз'яснення Сторони, коли це необхідно, з будь-якого питання стосовно інформації, наданої згідно з пунктом 1 правила I/7; та

.3 визначає області, в яких Сторона може запросити сприяння в цілях здійснення Конвенції.

13. Заінтересована Сторона повинна бути поінформована про організацію засідань компетентних осіб, а її представники мають право бути присутніми на них для роз'яснення будь-якого питання, пов'язаного з інформацією, наданою згідно з пунктом 1 правила I/7.

14. Якщо Генеральний секретар не може надати доповідь, як це вимагається пунктом 2 правила I/7, заінтересована Сторона може просити Комітет з безпеки на морі вжити дії, зазначені у пункті 3 правила I/7, беручи до уваги інформацію, надану на виконання цього розділу, і точку зору, яку висловлено згідно з пунктами 10 та 11.

Розділ A-I/8
Стандарти якості

Національні цілі та стандарти якості

1. Кожна Сторона повинна забезпечувати чітке визначення цілей освіти й підготовки та пов'язаних із цим стандартів компетентності, яких необхідно досягнути, та встановлення рівнів знань, розумінь та професійних навичок, відповідних екзаменам та оцінкам, які вимагаються Конвенцією. Цілі та пов'язані з ними стандарти якості можуть вказуватися окремо для різних курсів і програм підготовки та повинні охоплювати ведення справ по застосуванню системи дипломування.

2. Сфера застосування стандартів якості повинна охоплювати ведення справ по застосуванню системи дипломування, усі курси та програми підготовки, екзамени та оцінки, які проводяться Стороною чи за її вповноваженням, а також кваліфікацію та досвід, що вимагаються від інструкторів та екзаменаторів, з урахуванням політики, систем, контролю та оглядів внутрішніх систем забезпечення якості, установлених для забезпечення досягнення поставлених цілей.

3. Кожна Сторона повинна забезпечувати проведення незалежної оцінки діяльності з придбання та оцінки знань, розумінь, навичок і компетентності, а також ведення справ по застосуванню системи дипломування через проміжки часу, що не перевищують п'яти років, з метою упевнитися в тому, що:

.1 усі застосовні положення Конвенції та Кодексу ПДНВ, включаючи поправки до них, охоплюються системою стандартів якості;

.2 усі внутрішні заходи контролю та нагляду, а також подальші дії відповідають запланованим заходам і документально оформленим процедурам, а також ефективно застосовуються для забезпечення досягнення поставлених цілей;

.3 результати кожної незалежної оцінки документально оформлені та доведені до відома осіб, відповідальних за сферу, що оцінюється; та

.4 вживаються своєчасні заходи для виправлення недоліків.

Розділ A-I/9
Медичні стандарти

1. Сторони, під час встановлення стандартів придатності за станом здоров'я для моряків, як вимагається правилом I/9, повинні керуватися мінімальними службовими стандартами для зору, викладеними у таблиці A-I/9-1, та приймати до уваги критерії для фізичної придатності та стану здоров'я, викладені у пункті 2. Сторони повинні також приймати до уваги рекомендації, наведені у розділі B-I/9 цього Кодексу та таблиці B-I/9 стосовно оцінки мінімальних фізичних здібностей.

Ці стандарти, в ступені, визначеному Стороною без шкоди для безпеки моряків або судна, можуть відрізнятися в залежності від того, чи йдеться про осіб, які збираються стати моряками, або про моряків, що вже працюють на суднах, а також залежно від різних функцій на судні, враховуючи різні обов'язки моряків. Ці стандарти повинні також враховувати будь-яке нездужання або хворобу, що обмежить здатність моряка ефективно виконувати свої обов'язки під час строку дії медичного свідоцтва.

2. Стандарти фізичної придатності та стану здоров'я, встановлені Стороною, повинні забезпечити, щоб моряки задовольняли наступним критеріям:

.1 були фізично працездатними, беручи до уваги наведений нижче пункт 5 для виконання усіх вимог з початкової підготовки, як вимагається розділом A-VI/1, пунктом 2;

.2 демонструвати належний слух та мову для ефективного спілкування та сприймання будь-яких звукових сигналів;

.3 не мати захворювання, розладу або порушення, що будуть перешкоджати ефективному та безпечному виконанню своїх звичайних обов'язків та обов'язків в аварійній ситуації на судні під час строку дії медичного свідоцтва;

.4 не страждати якимось захворюванням, яке може загостритися у зв'язку з роботою на судні, або зробити моряка нездатним для такої роботи, або загрожує здоров'ю та безпеці інших людей на судні; та

.5 не приймати будь-які ліки, які мають побічні ефекти, що можуть викликати помутніння розуму, погіршать стан або будь-які інші вимоги для ефективного та безпечного виконання звичайних обов'язків та обов'язків в аварійній ситуації на судні.

3. Медичні огляди для встановлення стану здоров'я моряків повинні проводитися належним чином кваліфікованими та досвідченими медичними фахівцями, визнаними Стороною.

4. Кожна Сторона повинна встановити положення для визнання медичних фахівців. Сторона повинна вести список визнаних медичних фахівців та надавати його іншим Сторонам, компаніям та морякам, за їх запитом.

5. Кожна Сторона повинна забезпечити рекомендації стосовно проведення медичних оглядів для встановлення стану здоров'я та видачі медичних свідоцтв, приймаючи до уваги положення, викладені у розділі B-I/9 цього Кодексу. Сторона повинна визначити межі, в яких визнаним медичним фахівцям надається свобода дій при застосуванні медичних вимог, враховуючи різні обов'язки моряків, за винятком того, що не повинна свобода дій надаватися щодо мінімальних стандартів зору для дальності зору з корекцією, близького / безпосереднього зору і колірного зору у таблиці A-I/9-1 для моряків палубної команди, які повинні виконувати обов'язки по спостереженню. Сторона може припустити свободу дій під час застосування цих вимог стосовно моряків машинної команди, за умови, що загальний зір моряків відповідає вимогам, викладеним у таблиці A-I/9.

6. Кожна Сторона повинна визначити процеси та процедури, що забезпечують для моряків, які після огляду перестали відповідати вимогам до стану здоров'я або для яких були встановлені обмеження по працездатності, зокрема щодо часу, характеру роботи чи району плавання судна, можливість повторного розгляду їх обставин відповідно до положень цієї Сторони, що стосуються оскарження.

7. Медичні свідоцтва, передбачені у пункті 3 правила I/9, повинні містити наступну мінімальну інформацію:

.1 Уповноважений орган та вимоги, згідно з якими видається документ

.2 Інформація про моряка:

.2.1 Прізвище: (прізвище, ім'я та по батькові)

.2.2 Дата народження: (день, місяць, рік)

.2.3 Стать: (чоловіча/жіноча)

.2.4 Громадянство

.3 Висновок визнаного медичного фахівця

.3.1 Підтвердження, що документи, які засвідчують особу, було перевірено у місці проведення огляду: Так/Ні

.3.2 Слух відповідає вимогам розділу A-I/9 ПДНВ: Так/Ні

.3.3 Слух без корекції задовільний? Так/Ні

.3.4 Гострота зору відповідає вимогам розділу A-I/9 ПДНВ: Так/Ні

.3.5 Колірний зір відповідає вимогам розділу A-I/9 ПДНВ? Так/Ні

.3.5.1 Дата останньої перевірки колірного зору.

.3.6 Придатний для ведення спостереження? Так/Ні

.3.7 Чи є обмеження щодо придатності? Так/Ні

Якщо "Так", вкажіть обмеження.

.3.8 Чи вільний моряк від будь-якого захворювання, яке може погіршитися внаслідок роботи на морі, або зробити моряка нездатним до виконання такої роботи, або поставити під загрозу здоров'я інших осіб на борту судна? Так/Ні

.3.9 Дата огляду: (день, місяць, рік)

.3.10 Дата закінчення строку дії свідоцтва: (день, місяць, рік)

.4 Відомості про орган, який видає свідоцтво

.4.1 Офіційна печатка (включаючи назву) органа, який видає свідоцтво

.4.2 Підпис уповноваженої особи

.5 Підпис моряка - який підтверджує, що моряка було поінформовано про зміст свідоцтва та право на перегляд відповідно до пункту 6 розділу A-I/9

8. Медичні свідоцтва повинні бути оформлені офіційною мовою країни, яка їх видає. Якщо вживана мова не є англійською, текст має містити переклад на зазначену мову.

Таблиця A-I/9-1

Мінімальні службові стандарти зору для моряків

Правило Конвенції ПДНВ	Категорія моряка	Дальність зору з корекцією¹		Близький/ безпосередній зір	Колірний зір³	Поле зору⁴	Гемералопія4	Диплопія (подвійне бачення)⁴
		Одне око	Інше око	Бінокулярний зір з корекцією або без
I/11 II/1 II/2 II/3 II/4 II/5 VII/2	Капітани, особи командного та рядового складу палубної команди, від яких вимагається виконання обов'язків, пов'язаних зі спостереженням	0,5²	0,5	Зір, що вимагається для судноводіння (наприклад, читання карт і навігаційних посібників, використання приладів та обладнання на містку, ідентифікація навігаційних засобів).	Див. Прим. 6	Нормальне поле зору	Зір, що вимагається для виконання без утруднень усіх необхідних функцій в умовах темряви.	Явно виражені ознаки відсутні.
I/11 III/1 III/2 III/3 III/4 III/5 III/6 III/7 VII/2	Усі механіки, електромеханіки, електрики та особи рядового складу або інші особи, які входять до складу машинної вахти.	0,4⁵	0,4 (Див. Примітку 5)	Зір, що вимагається для зчитування показників приладів у безпосередній близькості, експлуатації обладнання та ідентифікації необхідних систем/ компонентів.	Див. Прим. 7	Достатнє поле зору	Зір, що вимагається для виконання без утруднень усіх необхідних функцій в умовах темряви.	Явно виражені ознаки відсутні.
I/11 IV/2	Радіооператори Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха і для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ)	0,4	0,4	Зір, що вимагається для зчитування показників приладів у безпосередній близькості, експлуатації обладнання та ідентифікації необхідних систем/ компонентів.	Див. Прим. 7	Достатнє поле зору	Зір, що вимагається для виконання без утруднень усіх необхідних функцій в умовах темряви.	Явно виражені ознаки відсутні.

__________

Примітки:

¹ Величини приводяться в десяткових значеннях таблиці Снелла.

² Величина щонайменше 0,7 для одного ока рекомендується для зниження ризику не виявленого прихованого захворювання ока.

³ Як зазначається у Міжнародних рекомендаціях з вимог щодо відчуття кольору для роботи у галузі транспорту (International Recommendations for Colour Vision Requirements for Transport) Міжнародною комісією з освітлення (CIE-143-2001, включаючи будь-які наступні варіанти).

⁴ За умови оцінки офтальмологом, якщо про це свідчать висновки первісного огляду.

⁵ Персонал машинної команди повинен мати загальний зір не менше 0,4.

⁶ Стандарт 1 або 2 відчуття кольору МКО.

⁷ Стандарт 1, 2 або 3 відчуття кольору МКО.

Розділ A-I/10
Визнання дипломів

1. Положення пункту 4 правила I/10 стосовно невизнання дипломів, виданих державою, яка не є Стороною, не повинні тлумачитися як такі, що перешкоджають Стороні під час видачі її власних дипломів ураховувати стаж роботи на судні, підготовку та освіту, здобуті за вповноваженням такої держави, за умови, що Сторона дотримується правила I/2 під час видачі кожного такого диплома та забезпечує, щоб дотримувались вимоги Конвенції стосовно стажу роботи на судні, освіти, підготовки та компетентності.

2. Якщо Адміністрація, яка визнала диплом, відкликає своє підтвердження визнання з причин дисциплінарного характеру, вона повинна інформувати про це Сторону, яка видала диплом.

Розділ A-I/11
Повторне підтвердження дійсності дипломів

Професійна придатність

1. Збереження професійної придатності, як це вимагається згідно з правилом I/11, доводиться шляхом:

.1 наявності схваленого стажу роботи на судні з виконанням при цьому функцій, що відповідають наявному диплому, на строк не менше:

.1.1 загалом дванадцяти місяців з попередніх п'яти років, або

.1.2 загалом трьох місяців з попередніх шести місяців безпосередньо перед підтвердженням дійсності диплома; або

.2 виконання функцій, що вважаються еквівалентними стажу роботи на судні, який вимагається пунктом 1.1; або

.3 проходження схваленої перевірки; або

.4 успішного закінчення схваленого курсу або курсів підготовки; або

.5 завершення схваленого стажу роботи на судні з виконанням при цьому функцій, відповідних наявному диплому, протягом не менше трьох місяців на понадштатній посаді чи на посаді командного складу, нижчій за ту, яка передбачена дійсним наявним дипломом, безпосередньо перед зайняттям посади, для якої цей диплом є дійсним.

2. Курси перепідготовки та підвищення кваліфікації, які вимагаються правилом I/11, повинні бути схвалені та включати зміни у відповідних національних та міжнародних правилах стосовно охорони людського життя на морі, охорони та захисту морського середовища, а також приймати до уваги будь-які вдосконалення відповідного стандарту компетентності.

3. Збереження професійної придатності для роботи на танкерах, що вимагається згідно з правилом I/11 пунктом 3, повинно встановлюватися:

.1 схваленим стажем роботи на судні, з виконанням при цьому функцій відповідно до отриманого диплома або підтвердження, протягом загалом не менше трьох місяців з попередніх п'яти років; або

.2 успішним закінченням відповідного схваленого навчального курсу або курсів.

Розділ A-I/12
Стандарти, що визначають використання тренажерів

Частина 1 - Експлуатаційні вимоги

Загальні експлуатаційні вимоги стосовно тренажерів, які використовуються під час підготовки

1. Кожна Сторона повинна забезпечувати для будь-якого тренажера, що використовується для обов'язкової підготовки на тренажерах:

.1 відповідність конкретним цілям та завданням підготовки;

.2 здатність відтворювати експлуатаційні можливості відповідного суднового обладнання на ступені реальності, які відповідають цілям підготовки та включають можливості, обмеження та можливі помилки такого обладнання;

.3 створення умов для поведінки людини з достатньою реальністю, що дозволяє особі, яка проходить навчання, отримати навички, що відповідають цілям підготовки;

.4 контрольоване експлуатаційне середовище, здатне відтворювати різні умови, які можуть уключати аварію, небезпечні або незвичайні ситуації, пов'язані з цілями підготовки;

.5 взаємозв'язок, за допомогою якого особа, що проходить підготовку, може взаємодіяти з обладнанням, відтворюваним навколишнім середовищем і, якщо необхідно, інструктором; а також

.6 можливість інструкторові контролювати, спостерігати та реєструвати завдання для ефективного розбору завдань з особами, які проходять підготовку.

Загальні експлуатаційні вимоги стосовно тренажерів, які використовуються під час оцінки компетентності

2. Кожна Сторона повинна забезпечувати для будь-якого тренажера, що використовується для оцінки компетентності, яка вимагається Конвенцією, чи для будь-якої демонстрації збереження професійних навичок:

.1 здатність задовольняти спеціальні цілі оцінки;

.2 здатність відтворювати експлуатаційні можливості відповідного суднового обладнання на рівні ступені реальності, які відповідають цілям оцінки та включають можливості, обмеження та можливі помилки такого обладнання;

.3 створення умов для поведінки людини з достатньою реальністю, що дозволяє кандидату проявити навички, відповідні цілям оцінки;

.4 взаємозв'язок, за допомогою якого кандидат може взаємодіяти з обладнанням та відтворюваною навколишньою обстановкою;

.5 контрольоване експлуатаційне середовище, здатне відтворювати різноманітні умови, які можуть уключати аварію, небезпечні або незвичайні ситуації, пов'язані з цілями підготовки, а також

.6 можливість для екзаменатора контролювати, спостерігати та вести запис дій кандидатів з метою ефективної оцінки таких дій.

Додаткові експлуатаційні вимоги

3. Додатково до відповідності основним вимогам, викладеним у пунктах 1 та 2, тренажерне обладнання, до якого застосовується цей розділ, повинно відповідати експлуатаційним вимогам, наведеним нижче, відповідно до його певного типу.

Радіолокаційний тренажер

4. Обладнання радіолокаційного тренажера повинно бути здатним відтворювати експлуатаційні можливості навігаційного радіолокаційного обладнання, яке відповідає всім застосовуваним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, та включає пристрої для:

.1 роботи в режимі стабілізації відносного руху та в режимі істинного руху відносно води та ґрунту;

.2 моделювання метеорологічних умов, припливних потоків, постійних течій, тіньових секторів, хибно відображених сигналів та інших умов, які впливають на розповсюдження радіохвиль; відтворення берегової смуги, навігаційного огородження та пошукових і рятувальних транспондерів; а також

.3 створення експлуатаційного середовища в реальному часі, яке уключає щонайменше дві суднові станції, здатні змінювати курс та швидкість свого судна, та включення параметрів щонайменше для 20 суден, які виконують роль цілі, та відповідних засобів зв'язку.

Тренажер засобів автоматичної радіолокаційної прокладки (ЗАРП)

5. Тренажерне обладнання ЗАРП повинно бути здатним відтворювати експлуатаційні можливості ЗАРП, які відповідають усім застосовуваним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, та включати засоби для:

.1 ручного та автоматичного захвату цілі;

.2 інформації про минулі цілі;

.3 використання заборонених зон;

.4 векторного/графічного відображення даних у часовому масштабі; та

.5 випробувальних маневрів судна.

Частина 2 - Інші положення

Цілі підготовки на тренажері

6. Кожна Сторона повинна забезпечувати визначення цілей та завдань тренажерної підготовки усієї програми підготовки та вибір спеціальних цілей і завдань підготовки таким чином, щоб вони були якомога тісніше пов'язані із завданнями й практичною роботою на судні.

Процедури підготовки

7. Під час проведення обов'язкової підготовки на тренажерах, інструктори повинні забезпечити:

.1 належний інструктаж заздалегідь осіб, що проходять підготовку, стосовно завдань та цілей вправ, а також достатній час для підготовки до занять до їхнього початку;

.2 достатній час для осіб, які проходять підготовку, для ознайомлення з тренажером та його обладнанням до початку занять з підготовки та оцінки;

.3 достатність проведеного інструктажу та спонукальних мотивів для занять для досягнення обраних цілей та завдань занять та відповідність рівню досвідченості особи, яка проходить підготовку;

.4 ефективний контроль занять, супровід відповідним мовним контактом та візуальним спостереженням за діяльністю особи, яка проходить підготовку, а також звіти про оцінку, які складаються до та після занять;

.5 ефективне опитування осіб, які проходять підготовку, для забезпечення досягнення цілей підготовки та прийнятного стандарту експлуатаційних навичок, продемонстрованих під час занять;

.6 заохочення проведення оцінки протягом опитування осіб, які проходять підготовку, після занять з участю кількох екзаменаторів; а також

.7 планування та перевірку занять на тренажері для забезпечення їхньої прийнятності для конкретних цілей підготовки.

Процедури оцінки

8. У тих випадках, коли для оцінки здібностей кандидатів демонструвати рівень компетентності використовуються тренажери, екзаменатори повинні забезпечити:

.1 використання у ясній та чіткій формі, дійсність та доступність для кандидатів критеріїв з ефективності роботи на тренажері;

.2 чітке встановлення та ясне висловлення критеріїв оцінки для забезпечення надійності й одноманітності оцінки, а також максимального підвищення об'єктивності оцінки для зведення до мінімуму суб'єктивного підходу;

.3 отримання чіткого інструктажу кандидатами стосовно завдань та/або навичок, що підлягають оцінці, а також стосовно завдань та критеріїв ефективності роботи на тренажері, на основі яких буде визначатися їхня компетентність;

.4 урахування в оцінці роботи звичайних експлуатаційних процедур та поведінка під час взаємодії з іншими кандидатами, працюючими на тренажері, чи з персоналом, що обслуговує тренажер;

.5 обережне використання методів виставлення оцінок з результатів виконаної роботи доти, доки вони не будуть підтверджені, а також

.6 як головний критерій - те, що кандидат демонструє здатність безпечно та ефективно виконувати завдання для задоволення екзаменатора.

Кваліфікація інструкторів та екзаменаторів

9. Кожна Сторона повинна забезпечувати належну кваліфікацію та досвід інструкторів та екзаменаторів стосовно конкретних видів та рівнів підготовки й відповідної оцінки компетентності, як визначено в правилі I/6 та розділі A-I/6.

Розділ A-I/13
Проведення випробувань

(Положення відсутні)

Розділ A-I/14
Відповідальність компаній

1. Як компанії, так і капітани та члени екіпажу відповідають за забезпечення повного виконання зобов'язань, викладених у цьому розділі, та вживання будь-яких інших заходів, які можуть виявитися необхідними для забезпечення спроможності кваліфікованого внеску з повним знанням справи кожним членом екіпажу у безпечну експлуатацію судна.

2. Компанія забезпечує капітана кожного судна, до якого застосовується Конвенція, письмовими інструкціями, у котрих викладаються політика та процедури, що підлягають виконанню для забезпечення розумної можливості для всіх моряків, нещодавно прийнятих на судно, ознайомитися з судновим обладнанням, експлуатаційними процедурами та іншими заходами та приладами, необхідними для належного виконання їхніх обов'язків до того, як вони будуть призначені виконувати свої обов'язки. Така політика й процедури повинні включати:

.1 призначення розумних періодів часу, протягом яких кожний новоприйнятий на судно моряк буде мати можливість ознайомитися:

.1.1 з спеціальним обладнанням, яке він буде використовувати чи експлуатувати;

.1.2 із спеціальними процедурами та мірами стосовно несення вахти, безпеки, захисту морського навколишнього середовища, охорони та дій у випадку аварійної ситуації, які потрібно знати моряку для належного виконання покладених на нього обов'язків; та

.2 призначення досвідченого члена екіпажу, відповідального за забезпечення можливості кожному вперше прийнятому на судно моряку отримати основну інформацію мовою, яку розуміє моряк.

3. Компанії повинні забезпечувати, щоб капітани, особи командного складу та інші члени екіпажу, яким доручені певні обов'язки та відповідальність на пасажирських суднах ро-ро, пройшли ознайомлювальну підготовку для того, щоб здобути здібності, які будуть відповідати майбутнім посаді та обов'язкам і відповідальності, беручи до уваги рекомендації, викладені у розділі B-I/14 цього Кодексу.

Розділ A-I/15
Положення перехідного періоду

(Положення відсутні)

Глава II
Стандарти стосовно капітана та палубної команди

Розділ A-II/1
Обов'язкові мінімальні вимоги стосовно дипломування вахтових
помічників капітана суден валовою місткістю 500 одиниць або більше

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняття на себе на рівні експлуатації завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-II/1;

.2 мати, щонайменш, належний професійний диплом для здійснення функцій з УКХ радіозв'язку згідно з вимогами Регламенту радіозв'язку; та

.3 якщо він призначається відповідальним за радіозв'язок під час лиха, мати належний професійний диплом, виданий чи визнаний згідно з положеннями Регламенту радіозв'язку.

2. Мінімальні знання, розуміння та професіональні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/1.

3. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-II/1, повинен бути достатнім для виконання обов'язків з несення вахти вахтовими помічниками капітана.

4. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні ґрунтуватися на розділі A-VIII/2, частини 4-1 - Основні принципи несення ходової навігаційної вахти - слід також приймати до уваги відповідні вимоги цієї частини та керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

5. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-II/1.

Підготовка на судні

6. Кожний кандидат на отримання професійного диплома вахтового помічника капітана суден валовою місткістю 500 одиниць або більше, чий стаж роботи на судні згідно з пунктом 2.2 правила II/1 є частиною програми підготовки, схваленої як така, що відповідає вимогам цього розділу, повинен пройти схвалену програму підготовки на судні, яка:

.1 забезпечує, що протягом необхідного стажу роботи на судні кандидат отримує систематичну практичну підготовку та досвід стосовно виконання завдань, обов'язків та несення відповідальності вахтового помічника капітана, беручи до уваги керівництво, наведене в розділі B-II/1 цього Кодексу;

.2 здійснюється під безпосереднім керівництвом та наглядом кваліфікованих осіб командного складу суден, на яких кандидат проходить схвалений стаж роботи; та

.3 належним чином документально відображена у книзі реєстрації підготовки чи подібному документі.

Прибережне плавання

7. Що стосується видачі обмежених професійних дипломів для роботи на суднах прибережного плавання, слідуючі питання з перелічених у колонці 2 таблиці A-II/1 можуть бути виключені, приймаючи до уваги безпеку усіх суден, які можуть плавати у тих же водах:

.1 морехідна астрономія; та

.2 радіонавігаційні системи, які не охоплюють води, до яких диплом є дійсним.

Таблиця A-II/1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для вахтових помічників капітана суден
валовою місткістю 500 одиниць або більше

Функція: Судноводіння на рівні експлуатації

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Планування і проведення переходу та визначення місцезнаходження	"Морехідна астрономія" Уміння використовувати небесні тіла для визначення місцезнаходження судна. "Плавання з використанням наземних та берегових орієнтирів" Уміння визначити місцезнаходження судна за допомогою: .1 берегових орієнтирів; .2 засобів навігаційного огородження, у тому числі маяків, знаків та буїв; .3 зчислення з урахуванням вітрів, припливів та відпливів, течій та розрахованої швидкості.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений досвід роботи; .2 схвалений досвід підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання з використанням: каталогів карт, карт, морських навігаційних посібників, навігаційних попереджень, що передаються за допомогою радіо, секстана, азимутального дзеркала, електронного навігаційного обладнання, ехолота, компаса	Інформація, отримана за допомогою морських навігаційних карт та посібників, є доречною, правильно тлумачиться та належним чином застосовується. Усі потенційні навігаційні небезпеки точно визначаються. Основний метод визначення місцезнаходження судна найбільшою мірою відповідає переважаючим обставинам та умовам. Місцезнаходження визначене у межах прийнятних похибок приладів/систем. Надійність інформації, отриманої за допомогою основного методу визначення місцезнаходження, перевіряється через відповідні інтервали часу. Розрахунки та виміри, які відносяться до навігаційної інформації, є точними.
	Глибоке знання та вміння користування морськими навігаційними картами та посібниками, такими як лоції, таблиці припливів, повідомлення мореплавцям, навігаційні попередження, що передаються за допомогою радіо, та інформація про шляхи руху суден.		Вибрані карти мають найбільший масштаб, підходящий для цього району плавання, а також карти та посібники відкоректовані відповідно до останньої доступної інформації.
	"Радіонавігаційні системи визначення місцезнаходження"
	Здатність визначати місцезнаходження судна з використанням радіонавігаційних засобів.		Перевірка роботи та випробування навігаційних систем відповідають рекомендаціям виробника та добрій морській практиці.
	"Ехолоти"
	Здатність працювати з обладнанням та правильно застосовувати одержувану від них інформацію.
	"Гіро- та магнітні компаси"
	Знання принципів гіро- та магнітних компасів. Уміння визначати поправки гіро- та магнітних компасів з використанням засобів морехідної астрономії та наземних орієнтирів й ураховувати такі поправки.		Помилки гіро- та магнітних компасів визначаються й правильно застосовуються до курсів та пеленгів.
	"Системи управління стерном"
	Знання систем управління стерном, експлуатаційних процедур та переходу з ручного на автоматичне й навпаки. Налаштування органів управління для роботи в оптимальному режимі.		Обраний спосіб управління стерном є найбільш підходящим для переважаючих метеорологічних умов, стану моря та суднового потоку, а також передбачуваних маневрів.
	"Метеорологія"
	Уміння використовувати та розшифровувати інформацію, отриману з суднових метеорологічних приладів. Знання характеристик різних систем погоди, порядку передачі повідомлень та систем запису.		Виміри та спостереження погодних умов є точними та відповідають переходу.
	Уміння застосовувати наявну метеорологічну інформацію.		Метеорологічна інформація правильно тлумачиться та застосовується.
Несення безпечної навігаційної вахти	"Несення вахти" Глибоке знання змісту, застосування та цілей Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками. Глибоке знання основних принципів несення ходової навігаційної вахти. Використання шляхів руху відповідно до Загальних положень про встановлення шляхів руху суден. Використання інформації, отриманої з навігаційного обладнання для несення безпечної ходової навігаційної вахти. Техніка судноводіння при відсутності видимості. Використання системи передачі повідомлень відповідно до Загальних принципів систем суднових повідомлень та процедур Систем Управління Рухом Суден.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений досвід роботи; .2 схвалений досвід підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Несення, прийом та передача вахти відповідає прийнятим принципам та процедурам. Постійно ведеться належний нагляд таким чином, який відповідає прийнятим принципам та процедурам. Вогні, знаки та звукові сигнали відповідають вимогам, які викладені в Міжнародних правилах запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, та правильно розпізнаються. Частота та повнота спостережень за судновим потоком, судном та навколишнім середовищем відповідають прийнятим принципам та процедурам. Належним чином фіксуються дії, що мають відношення до плавання судна. Відповідальність за безпеку плавання постійно чітко визначена, у тому числі в періоди, коли капітан знаходиться на містку, та під час лоцманської проводки.
Несення безпечної навігаційної вахти	"Управління особовим складом на містку" Знання принципів управління особовим складом на містку, зокрема: .1 розподіл особового складу, покладання обов'язків і встановлення черговості використання ресурсів; .2 ефективний зв'язок; .3 впевненість та керівництво; .4 досягнення та підтримка інформованості про ситуацію; .5 урахування досвіду роботи у складі команди	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка .2 схвалений досвід роботи на судні .3 схвалена підготовка на тренажері.	Розподіл особового складу та покладання обов'язків здійснюються в правильній послідовності для виконання необхідних завдань: Інформація чітко та однозначно передається та отримується Визиваючі сумніви рішення та/або дії тягнуть відповідні заперечення та реагування Виявляється ефективна поведінка, властива керівнику Член(и) команди поділяють точне розуміння поточного та прогнозованого стану судна, навігаційного курсу та зовнішньої обстановки
Використання радіолокатора та ЗАРП для забезпечення безпеки плавання Примітка: Підготовка з використання та оцінка використання ЗАРП не вимагаються для тих, хто працює виключно на суднах, не обладнаних ЗАРП. Таке обмеження повинно бути зазначене в підтвердженні, виданому відповідному моряку.	"Судноводіння з використанням радіолокатора" Знання принципів радіолокації та засобів автоматичної радіолокаційної прокладки (ЗАРП). Уміння користуватися радіолокатором та розшифровувати та аналізувати отриману інформацію, у тому числі викладене нижче: Робота, що включає: .1 чинники, які впливають на роботу й точність; 2 настройку індикаторів і забезпечення їх роботи; .3 виявлення неправильних показань, хибних ехосигналів, засвічення від моря тощо, радіолокаційні маяки-відповідачі і пошуково-рятувальні транспондери. Використання, що включає: .1 дальність та пеленг; курс і швидкість інших суден; час та дистанцію найкоротшого зближення з суднами, які слідують зустрічними курсами, або тими, які пересікаються чи обганяють; .2 розпізнавання критичних ехосигналів; виявлення зміни курсу та швидкості інших суден; вплив зміни курсу та/або швидкості свого судна; .3 застосування Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками; .4 техніку радіолокаційної прокладки та концепції відносного та істинного рухів; .5 паралельну індексацію. Основні типи ЗАРП, їхні характеристики відображення, експлуатаційні вимоги та небезпека надмірної довіри ЗАРП. Уміння користуватися ЗАРП, розшифровувати та аналізувати отриману інформацію, зокрема: .1 роботу системи та її точність, можливості слідкування та обмеження, а також затримки, пов'язані з обробкою даних; .2 використання експлуатаційних попереджень та перевірок системи; .3 методи захвату цілі та їхні обмеження; .4 істинні та відносні вектори, графічне представлення інформації про ціль та небезпечні райони; .5 отримання та аналіз інформації, критичних ехосигналів, заборонених районів та імітацій маневрів.	Оцінка результатів схваленої підготовки на радіолокаційному тренажері та тренажері ЗАРП разом із досвідом роботи	Інформація, отримана з радіолокатора та ЗАРП, правильно розшифровується та аналізується, беручи до уваги обмеження обладнання, а також переважаючі обставини та умови. Заходи, які вживаються для уникнення надмірного зближення чи зіткнення з іншими суднами, відповідають Міжнародним правилам запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками. Рішення стосовно зміни курсу та/або швидкості - своєчасні та відповідають прийнятій практиці мореплавання. Зміни курсу та швидкості судна забезпечують безпеку плавання. Зв'язок чіткий, точний та постійно підтверджується згідно з доброю морською практикою. Сигнали під час маневрування подаються у належний час і відповідають Міжнародним правилам запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками.
Використання ЕКНІС для забезпечення безпеки плавання Примітка: Підготовка використання та оцінка використання ЕКНІС не вимагаються для тих, хто працює виключно на суднах, не обладнаних ЕКНІС. Таке обмеження повинно бути зазначене в підтвердженні, виданому відповідному моряку.	"Судноводіння з використанням ЕКНІС" Знання можливостей та обмежень роботи ЕКНІС, зокрема: .1 глибоке розуміння даних Електронної Навігаційної Карти (ЕНК), точності даних, правил подання варіантів відображення та інших форматів карти .2 небезпека надмірної довіри .3 Знання функцій ЕКНІС, які необхідні згідно з чинними експлуатаційними вимогами Професійні навички з експлуатації ЕКНІС, тлумаченню та аналізу отриманої інформації, у тому числі: .1 використання функцій, інтегрованих з іншими навігаційними системами в різних установках, включаючи належне функціонування і регулювання бажаних налаштувань .2 безпечне спостереження і коригування інформації, включаючи положення свого судна; відображення морського району; режим і орієнтацію; відображені картографічні дані; спостереження за маршрутом; інформаційні відображення, створені користувачем; контакти (якщо є взаємодія з АІС і / або радіолокаційним спостереженням) і функції радіолокаційного накладення (якщо є взаємодія) .3 підтвердження місцезнаходження судна за допомогою альтернативних засобів .4 ефективне використання налаштувань для забезпечення відповідності з експлуатаційними процедурами, у тому числі параметри аварійної сигналізації для попередження посадки на мілину, при наближенні до навігаційних небезпек та особливих районів, повноту картографічних даних і поточний стан карт, а також заходи щодо резервування .5 регулювання настройок і значень у відповідності з поточними умовами .6 інформованість про ситуацію при використанні ЕКНІС, включаючи безпечні води і наближення до небезпек, нерухомих і дрейфуючих; картографічні дані та вибір масштабу, прийнятність маршруту, виявлення об'єктів і управління, а також інтеграцію датчиків.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1) схвалений досвід роботи на учбовому судні; .2) схвалена підготовка на тренажері ЕКНІС.	Нагляд за інформацією ЕКНІС здійснюється таким способом, який сприяє безпечному плаванню. Інформація, отримана з ЕКНІС (у тому числі, накладення радіолокаційного зображення та/або функції радіолокаційного стеження, якщо передбачено), правильно тлумачиться та аналізується, беручи до уваги обмеження обладнання, усі під'єднані датчики (у тому числі радіолокатор та АІС, якщо з'єднані), а також переважаючі обставини та умови. Безпека мореплавання підтримується за допомогою коректування курсу і швидкості судна за допомогою контрольованих ЕКНІС функцій контролю (якщо вони є). Зв'язок чіткий, точний та постійно підтверджується згідно з доброю морською практикою.
Дії під час аварій	"Дії під час аварійних ситуацій" Заходи застереження для захисту та безпеки пасажирів під час аварійних ситуацій. Першочергові дії після зіткнення або посадки на мілину; початкова оцінка пошкодження та боротьба за живучість. Правильне розуміння процедур, які необхідно виконувати під час порятунку людей у морі; надання допомоги судну, що зазнає лиха під час аварій, які виникають у порту.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений досвід роботи; .2 схвалений досвід підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 практична підготовка.	Вид та масштаби аварій швидко визначаються. Першочергові дії та, якщо це мало місце, маневри судна відповідають планам дій під час надзвичайних ситуацій, а також терміновості ситуації та характеру аварії.
Дії під час отримання сигналу лиха на морі	"Пошук та порятунок" Знання змісту Керівництва з Міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (КМАМПП).	Екзамен та оцінка результатів практичного інструктажу або схваленої підготовки на тренажері, коли це можна вжити.	Сигнал лиха або повідомлення про аварію розпізнається негайно. Плани дій у надзвичайних ситуаціях та інструкції, що містяться в постійно діючих розпорядженнях, застосовуються та дотримуються.
Використання Стандартного морського розмовника ІМО та використання англійської мови у письмовій та усній формі	"Англійська мова" Достатнє знання англійської мови, що дозволяє особі командного складу використовувати карти та інші навігаційні посібники, розуміти метеорологічну інформацію та повідомлення стосовно безпеки та експлуатації судна, підтримувати зв'язок з іншими суднами, береговими станціями та центрами СРС, а також виконувати обов'язки особи командного складу екіпажу, члени якого розмовляють різними мовами, зокрема здатність використовувати та розуміти Стандартний морський розмовник ІМО (СМР ІМО).	Екзамен та оцінка результатів практичного інструктажу.	Навігаційні посібники та повідомлення англійською мовою стосовно безпеки судна правильно тлумачаться або складаються. Зв'язок чіткий та добре розуміється.
Передача та отримання інформації за допомогою візуальних сигналів	"Візуальні сигнали" Здатність використовувати Міжнародний звід сигналів. Здатність передавати та приймати світлові сигнали лиха СОС за допомогою азбуки Морзе, як зазначено у Додатку IV до Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, та додатку 1 до Міжнародного зводу сигналів, а також візуальні однолітерні сигнали, що також зазначено у Міжнародному зводі сигналів.	Оцінка результатів практичного інструктажу та/або роботи на тренажері	Зв'язок у межах відповідальності оператора постійно здійснюється успішно
Маневрування судна	"Маневрування та керування судном" Знання: .1 впливу водотоннажності, осадки, диференту, швидкості та запасу води під кілем на діаметр циркуляції та гальмівний шлях; .2 впливу вітру та течії на керування судном; .3 маневрів та процедур під час порятунку людини за бортом; .4 ефекту просідання, впливу мілководдя і т.п.; .5 належних процедур постановки на якір та швартування.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений досвід роботи; .2 схвалений досвід підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка на керованій моделі судна, якщо вона використовувалася	Безпечні межі експлуатації суднової рухової установки, стернових та енергетичних систем не перевищуються під час нормальних маневрів. Зміни курсу та швидкості судна сприяють забезпеченню безпеки плавання.

Функція: Обробка та розміщення вантажів на рівні експлуатації

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Нагляд за завантаженням, розміщенням, кріпленням, доглядом під час рейсу та розвантаженням вантажів	"Обробка, розміщення та кріплення вантажів" Знання впливу вантажу, зокрема вантажів великої ваги, на мореплавність та остійність судна. Знання безпечної обробки, розміщення та кріплення вантажів, зокрема навалочних вантажів, а також небезпечних та шкідливих вантажів, та їхній вплив на безпеку людського життя й судна.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений досвід роботи; .2 схвалений досвід підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити	Вантажні операції виконуються відповідно до вантажного плану або інших документів та встановлених правил/норм безпеки, інструкціям з експлуатації обладнання та обмежень стосовно розміщення вантажу на суднах. Обробка небезпечних та шкідливих вантажів відповідає міжнародним правилам і визнаним стандартам, а також кодексам безпечної практики.
	Уміння встановлювати й підтримувати ефективний зв'язок під час завантаження та розвантаження.		Зв'язок є чітким, зрозумілим та постійно здійснюється успішно.
Перевірка та повідомлення про дефекти та пошкодження у вантажних приміщеннях, на кришках люків і в баластних танках.	Знання та вміння пояснити, де шукати пошкодження та дефекти, що найчастіше спричиняються: .1 операціями з завантаження та розвантаження; .2 корозією; .3 суворими погодними умовами. Вміння визначити, які частини судна необхідно оглянути кожний раз для того, щоб всі частини судна були оглянуті за певний період. Виявлення елементів конструкції судна, які мають вирішальне значення для його безпеки. Визначення причин корозії у вантажних приміщеннях та баластних танках, а також яким чином можливо визначити та попередити корозію. Знання процедур проведення перевірок. Вміння пояснити, яким чином забезпечити надійне виявлення дефектів та пошкоджень. Розуміння мети "Розширеної програми огляду".	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений досвід роботи; .2 схвалений досвід підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити.	Перевірки виконуються відповідно до встановлених процедур, дефекти й пошкодження виявляються та про них належним чином повідомляється. У випадку невиявлення дефектів та пошкоджень, результати перевірок та оглядів чітко вказують на належну компетентність у виконанні процедур та вміння розрізняти нормальні частини судна від дефектних або пошкоджених частин.

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні експлуатації

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Забезпечення виконання вимог стосовно запобігання забрудненню	"Запобігання забрудненню морського середовища та заходи з боротьби із забрудненням" Знання заходів застереження, яких необхідно вживати для запобігання забрудненню морського середовища. Заходи з боротьби із забрудненнями та все пов'язане з цим обладнання. Важливість запобіжних заходів для охорони морського середовища.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений досвід роботи; .2 схвалений досвід підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка.	Процедури нагляду за судновими операціями та забезпечення виконання вимог Конвенції МАРПОЛ повністю дотримуються. Дії спрямовані на забезпечення підтримки позитивної репутації в плані ставлення до навколишнього середовища
Підтримання судна в морехідному стані	"Остійність судна" Робоче знання та застосування інформації про остійність, посадку та напруження; діаграм та пристроїв для розрахунку напружень корпусу. Розуміння основних заходів, яких необхідно вживати у випадку часткової втрати плавучості у непошкодженому стані. Розуміння основних принципів водонепроникності. "Конструкція судна" Загальне знання основних елементів конструкції судна та правильних назв частин їх.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений досвід роботи; .2 схвалений досвід підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Остійність судна відповідає критеріям ІМО стосовно остійності у неушкодженому стані для всіх умов завантаження судна. Дії стосовно забезпечення та підтримання водонепроникності судна відповідають прийнятій практиці.
Запобігання пожежам та боротьба з пожежами на суднах	"Протипожежна безпека та засоби пожежогасіння" Уміння організовувати навчання з боротьби з пожежею. Знання видів та хімічної природи загоряння. Знання систем пожежогасіння. Знання дій, які повинні вживатися у випадку пожежі, зокрема пожежі паливних систем.	Оцінка результатів схваленої протипожежної підготовки та досвіду з боротьби з пожежею, як викладено у розділі A-VI/3.	Швидко визначаються вид та масштаби проблеми, й першочергові дії відповідають судновим інструкціям і планам дій під час аварійних надзвичайних ситуацій. Процедури евакуації, аварійного вимкнення та ізоляції відповідають характеру аварії та швидко здійснюються. Черговість дій, рівні та час подання повідомлень та інформування персоналу на судні відповідають характеру аварії та відображають терміновість проблеми.
Використання рятувальних засобів	"Порятунок людей" Вміння організовувати навчання із залишення судна та вміння управляти рятувальними шлюпками, рятувальними плотами та черговими шлюпками, пристроями та засобами для їхнього спуску на воду, а також користуватися обладнанням для них, зокрема радіообладнанням рятувальних засобів, супутниковими АРБ, пошуковими та рятувальними транспондерами, гідрокостюмами й термозахисними засобами.	Оцінка результатів схваленої підготовки та досвіду, як викладено у розділі A-VI/2, пункти 1 - 4.	Дії при залишенні судна і способи виживання відповідають переважаючим обставинам і умовам та відповідають прийнятій практиці та вимогам з безпеки.
Застосування засобів першої медичної допомоги на суднах.	"Медична допомога" Практичне застосування медичних керівництв та медичних консультацій, отриманих за допомогою радіо, зокрема вміння вжити ефективних заходів на основі таких знань під час нещасних випадків або захворювань, типових для суднових умов.	Оцінка результатів схваленої підготовки, як викладено у розділі A-VI/4, пункти 1 - 3.	Виявлення можливої причини, походження та ступеню тяжкості травм або захворювань проводиться швидко й лікування зводить до мінімуму безпосередню загрозу життю.
Нагляд за дотриманням вимог законодавства	Початкове робоче знання відповідних конвенцій ІМО, які стосуються охорони людського життя на морі та охорони морського середовища.	Оцінка результатів екзамену або схваленої підготовки.	Вимоги законодавства стосовно охорони людського життя на морі та захисту морського середовища правильно визначаються.
Застосування навичок керівника та вміння працювати в команді	Робоче знання питань управління персоналом судна та його підготовки. Знання відповідних міжнародних морських конвенцій та рекомендацій, а також національного законодавства. Уміння застосовувати методи управління задачами та робочим навантаженням, у тому числі: .1 планування та координація .2 призначення персоналу .3 обмеження часу та ресурсів .4 визначення черговості Знання методів ефективного управління ресурсами та вміння їх застосовувати: .1 розподіл особового складу, покладання обов'язків і встановлення черговості використання ресурсів; .2 ефективний зв'язок на судні та на березі; .3 прийняття рішень з урахуванням досвіду роботи в команді; .4 впевненість та керівництво, у тому числі мотивація .5 досягнення та підтримка інформованості про ситуацію Знання методів прийняття рішень та уміння їх застосовувати: .1 оцінка ситуації та ризику .2 виявлення і розгляд вироблених варіантів .3 вибір курсу дій .4 оцінка ефективності результату.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка .2 схвалений досвід роботи .3 практична демонстрація	Призначення обов'язків екіпажу і надання йому інформації про очікувані стандарти роботи і поведінки здійснюються з урахуванням особливостей відповідних окремих осіб. Завдання підготовки та діяльність базуються на оцінці наявної компетентності та можливостей, а також на експлуатаційних вимогах. Операції демонструються відповідно до застосованих правил. Операції плануються, а ресурси розподіляються у відповідній послідовності для виконання необхідних завдань. Інформація чітко та однозначно передається та отримується Демонструється ефективна поведінка керівника. Потрібний(і) член(и) команди розділяють правильне розуміння поточних і прогнозованих станів судна та оперативної обстановки, а також зовнішніх умов. Рішення найбільш ефективні у даній ситуації.
Внесок у безпеку персоналу та судна	Знання способів особистого виживання. Знання способів запобігання пожежі та вміння боротися з вогнем і гасити пожежі Знання прийомів першої допомоги. Знання особистої безпеки та громадських обов'язків.	Оцінка результатів схваленої підготовки та досвіду, як викладено у розділі A-VI/1, пункт 2.	Належне обладнання, яке забезпечує безпеку, та захисне обладнання правильно використовується. Процедури та безпечна робоча практика, призначені для захисту персоналу та судна, постійно дотримуються. Процедури, призначені для захисту навколишнього середовища, постійно дотримуються. Першочергові та наступні дії з метою отримати свідомості щодо надзвичайної ситуації відповідають встановленому порядку дій під час надзвичайних ситуацій.

Розділ A-II/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування капітанів
та старших помічників капітана суден валовою
місткістю 500 одиниць або більше

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання професійного диплома капітана або старшого помічника капітана суден валовою місткістю 500 одиниць або більше повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе на рівні управління завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-II/2.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, що вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/2. Цей перелік включає, розширює та поглиблює питання, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/1 для вахтових помічників капітана.

3. Беручи до уваги те, що відповідальність за охорону судна, його пасажирів, екіпажу та вантажу, а також охорону морського середовища від забруднення з судна у кінцевому рахунку несе капітан, та що старший помічник повинен бути постійно готовим прийняти на себе таку відповідальність, оцінка з цих питань повинна виявити здатність кандидатів засвоїти всю доступну інформацію, яка впливає на забезпечення безпеки судна, його пасажирів, екіпажу та вантажу або захист морського середовища.

4. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-II/2, повинен бути достатнім для роботи на посаді капітана або старшого помічника капітана.

5. Рівень теоретичних знань, розуміння та професійних навичок, який вимагається згідно різним розділам в колонці 2 таблиці A-II/2, може змінюватися залежно від того, чи повинен диплом бути дійсним для суден валовою місткістю 3000 або більше або для суден валовою місткістю від 500 до 3000.

6. Підготовка та досвід, які вимагаються для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок, повинні приймати до відома відповідні вимоги цієї частини та керівництво, наведене в частині B цього Кодексу.

7. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-II/2.

Прибережне плавання

8. Адміністрація може видати професійний диплом з обмеженням для роботи на суднах, зайнятих виключно в прибережному плаванні, та для видачі такого професійного диплома може виключити деякі питання, що не застосовуються до такого плавання або таких суден, беручи до уваги безпеку всіх суден, які можуть плавати у тих самих водах.

Таблиця A-II/2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для капітанів та старших помічників капітана суден
валовою місткістю 500 одиниць або більше

Функція: Судноводіння на рівні управління

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Планування рейсу та судноводіння	Планування рейсу та судноводіння в будь-яких умовах з застосуванням відповідних методів прокладки океанських шляхів, беручи до уваги, наприклад: .1 обмежені води; .2 метеорологічні умови; .3 лід; .4 обмежену видимість; .5 системи розподілу руху; .6 райони служби руху суден (СРС); .7 райони з сильними припливами. Рух суден згідно з Загальними положеннями про встановлення шляхів руху суден. Передача повідомлень згідно з Загальними положеннями для систем суднових повідомлень та з процедурами СРС.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .3 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання; з використанням: каталогів карт, карт, навігаційних посібників та характеристик судна	Обладнання, карти й навігаційні посібники, потрібні для рейсу, підібрані та відповідають безпечному виконанню рейсу. Основою для вибору маршруту є факти і статистичні дані, отримані з відповідних джерел і видань Розрахунки місцезнаходження, курсів, відстаней та часу виконані правильно відповідно до прийнятих вимог до точності навігаційного обладнання. Усі потенційні навігаційні загрози точно визначаються.
Визначення місцезнаходження й точність результатів визначення місцезнаходження різними способами	Визначення місцезнаходження у всіх умовах: .1 астрономічними методами; .2 з використанням наземних берегових орієнтирів, зокрема вміння використовувати належні карти, повідомлення мореплавцям та інші посібники для оцінки точності визначення місцезнаходження; .3 з використанням сучасних електронних радіолокаційних засобів, звертаючи особливу увагу на знання їхніх принципів роботи, обмежень, джерел помилок, на вміння виявити неправильні показання та володіння методами корекції для отримання точного визначення місцезнаходження.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .3 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання з використанням: .1 карт, морських збірників, планшетів, хронометрів, секстанів та калькуляторів; .2 карт, навігаційних посібників та приладів (азимутальне дзеркало, секстан, лаг, ехолот, компас) та інструкцій виробника; .3 радіолокатора, наземних електронних систем визначення місцезнаходження, супутникових навігаційних систем і належних навігаційних карт і посібників.	Головний метод, використаний для визначення місцезнаходження судна, є найбільш прийнятним для переважаючих обставин та умов. Місцезнаходження, отримане за допомогою астрономічних методів, знаходиться в межах припустимих рівнів точності. Місцезнаходження, визначене за допомогою наземних спостережень, знаходиться в межах припустимих рівнів точності. Точність визначення місцезнаходження належним чином оцінено. Місцезнаходження, визначене за допомогою електронних радіонавігаційних засобів, знаходиться в межах вимог до точності використовуваної системи. Встановлюються можливі похибки, що впливають на точність визначення місцезнаходження, та належним чином застосовуються методи зведення до мінімуму впливу помилок системи на визначення місцезнаходження.
Визначення та врахування поправок компаса	Уміння визначати та враховувати поправки магнітних та гірокомпасів. Розуміння систем, що контролюються основним приладом гірокомпаса і знання принципів дії та обслуговування основних типів гірокомпаса. Знання принципів роботи магнітних та гірокомпасів.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .3 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання. з використанням: астрономічних методів, пеленгів берегових орієнтирів та порівняння показників магнітного та гірокомпаса	Метод та частота визначення поправок магнітного й гірокомпаса забезпечують точність інформації.
Координація пошуково-рятувальних операцій	Глибоке знання та вміння застосовувати процедури, викладені у Керівництві з Міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (КМАМПП).	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .3 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання. з використанням: відповідних посібників, карт, метеорологічних даних, характеристик суден, залучених до операції, обладнання радіозв'язку та інших доступних засобів, а також одній або кількох з таких форм: .1 схвалений курс підготовки з пошуково-рятувальних операцій; .2 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .3 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	План координації пошуково-рятувальних операцій відповідає міжнародним керівництвам та вимогам. Радіозв'язок установлюється та правильні процедури радіозв'язку підтримуються на всіх стадіях пошуково-рятувальних операцій.
Організація та процедури несення вахти	Глибоке знання змісту, застосування та цілей Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками. Глибоке знання змісту, застосування та цілей Основних принципів несення ходової навігаційної вахти.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити.	Організація та процедури несення вахти встановлені та підтримуються відповідно до міжнародних правил і керівництв таким чином, що забезпечуються безпека плавання, захист морського середовища, а також безпека судна та людей на борту.
Забезпечення безпечного плавання шляхом використання інформації від навігаційного обладнання та систем, що полегшують процес прийняття рішення Примітка: Підготовка з використання ЗАРП та оцінка компетентності в цьому питанні не вимагаються для тих, хто працює виключно на суднах, не обладнаних ЗАРП. Таке обмеження повинне бути зазначене в підтвердженні, виданому відповідному моряку.	Знання похибок системи та глибоке розуміння експлуатаційних аспектів навігаційних систем. Техніка судноводіння за умови відсутності видимості. Оцінка навігаційної інформації, отримуваної з усіх джерел, зокрема радіолокатора та ЗАРП, з метою прийняття рішень та виконання команд для уникнення зіткнення та для управління безпечним плаванням судна. Взаємозв'язок та оптимальне використання всіх навігаційних даних, наявних для здійснення плавання.	Екзамен та оцінка результатів схваленої підготовки, отриманої на тренажері ЗАРП та в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка на тренажері, де це є застосовним; .3 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Інформація, отримана з радіолокатора та ЗАРП, правильно розшифровується й аналізується, беручи до уваги обмеження обладнання, а також переважаючі обставини та умови. Дії, ужиті для уникнення надмірного зближення чи зіткнення з іншими суднами, відповідають Міжнародним правилам запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками.
Забезпечення безпечного плавання шляхом використання ЕКНІС та пов'язаних з нею навігаційних систем, що полегшують процес прийняття рішень. Примітка: Підготовка використання ЕКНІС та оцінка компетентності у цьому питанні не вимагаються для тих, хто працює виключно на суднах, не обладнаних ЕКНІС. Таке обмеження повинне бути зазначене в підтвердженні, виданому відповідному моряку.	Управління експлуатаційними процедурами, системними файлами і даними, у тому числі: .1 управління придбанням, ліцензуванням і коригуванням даних карт і системного програмного забезпечення, з тим щоб вони відповідали встановленим процедурам; .2 оновлення системи та інформації, в тому числі уміння відкоригувати варіант системи ЕКНІС відповідно до розробленого постачальником продукту; .3 створення та підтримка конфігурації системи та резервних файлів; .4 створення та підтримка файлів протоколу згідно встановленим процедурам; .5 створення та підтримка файлів плану маршруту згідно встановленим процедурам; .6 використання журналу ЕКНІС та функцій передісторії маршруту для перевірки системних функцій, установок сигналізації та реакції користувача. Використання функцій відтворення ЕКНІС для огляду та планування рейсу та огляду функцій системи.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж роботи на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері ЕКНІС.	Експлуатаційні процедури для використання ЕКНІС встановлені, застосовуються та за їх дотриманням ведеться спостереження. Вживаються дії для зведення до мінімуму загрози безпеки мореплавства плавання.
Прогноз погоди та океанографічних умов	Здатність розуміти й читати синоптичну карту й прогнозувати погоду в районі плавання, ураховуючи місцеві метеорологічні умови та метеорологічну інформацію, отриману факсимільним зв'язком. Знання характеристик різноманітних систем погоди, у тому числі тропічних циклонів та вміння уникати їхнього центру і небезпечних чвертей. Знання океанічних течій. Уміння розраховувати елементи припливів. Використання усіх відповідних навігаційних посібників з припливів і течій.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Прогнози погоди на певний період базуються на всій доступній інформації. Дії, ужиті для забезпечення безпеки плавання, зводять до мінімуму загрозу безпеці судна. Основою для передбачуваних дій є статистичні дані та спостереження за фактичними погодними умовами.
Дії при аваріях, що виникають під час плавання	Заходи безпеки при навмисній посадці судна на мілину. Дії, яких необхідно вживати, коли посадка на мілину неминуча, та після посадки на мілину. Зняття судна з мілини зі сторонньою допомогою і своїми силами. Дії, які повинні виконуватися, якщо зіткнення неминуче, та після зіткнення або при порушенні водонепроникності корпусу, що сталося за будь-якої причини. Оцінка боротьби за живучість. Аварійне управління стерном. Пристрої аварійного буксирування та процедури буксирування.	Екзамен та оцінка результатів практичного інструктажу, досвіду роботи та практичних навчань з дій під час аварійних ситуацій.	Вид і масштаби будь-якої проблеми швидко виявляються, а дії та рішення зводять до мінімуму вплив будь-якої несправності суднових систем. Зв'язок є ефективним і відповідає встановленим процедурам. Рішення та дії максимально сприяють безпеці людей на борту.
Маневрування та управління судном у будь-яких умовах	Маневрування та управління судном у будь-яких умовах, зокрема: .1 маневрування при наближенні до лоцманської станції та під час посадки чи висадки лоцманів з урахуванням погоди, стану припливу, вибігу та гальмівного шляху; .2 управління судном під час плавання річками, естуаріями та обмеженими водами, з урахуванням впливу течії, вітру та обмежених вод на керованість; .3 використання техніки постійної кутової швидкості повороту; .4 маневрування на мілководді, зокрема зменшення запасу води під кілем через ефект просідання, бортової та кільової качки; .5 взаємодія між суднами, що рухаються, а також взаємодія власного судна з прилеглими берегами (канальний ефект); .6 швартування та відшвартування з буксирами чи без буксирів за різних умов вітру, течії та припливу; .7 взаємодія судна та буксиру; .8 використання рухової установки та систем маневрування; .9 вибір якірної стоянки; постановка на один чи два якорі на обмеженій якірній стоянці та чинники, що впливають на визначення необхідної довжини якірного ланцюга; .10 ситуація "якір не тримає", очищення якоря; .11 постановка в сухий док пошкодженого та непошкодженого судна; .12 управління судном в штормових умовах, зокрема надання допомоги морському чи повітряному судну, яке зазнає лиха; буксирування; засоби утримання некерованого судна у безпечному положенні відносно хвилі, зменшення дрейфу та використання мастила; .13 заходи застереження при маневруванні з метою спуску чергових шлюпок, рятувальних шлюпок або плотів у штормову погоду; .14 способи підйому людей, що залишилися в живих, з чергових шлюпок, рятувальних шлюпок або плотів на борт судна; .15 уміння визначати маневрені характеристики та характеристики рухової установки звичайних типів суден, звертаючи особливу увагу на гальмівні шляхи та діаметр циркуляції при різних осадках та швидкостях; .16 важливість плавання зі зниженою швидкістю для уникнення пошкоджень, спричинених попутною хвилею свого судна; .17 практичні заходи, яких вживають під час плавання у льодах або поблизу льоду, чи в умовах обледеніння судна; .18 користування системами розподілу руху та системами управління рухом суден (СРС) та маневрування під час плавання у них чи поблизу них.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .3 схвалена підготовка на керованій моделі судна, коли це можна вжити.	Усі рішення стосовно швартування та постановки на якір базуються на належній оцінці маневрених характеристик судна та його рухової установки й сил, які, як очікується, будуть діяти під час стоянки біля причалу або на якорі. На ходу судна проводиться повна оцінка можливого впливу мілководдя та обмежених вод, льоду, мілин, умов припливів, суден, що рухаються поряд, та попутній хвилі свого судна, так що судно може безпечно керуватися під час різних умов навантаження та погоди.
Експлуатація систем дистанційного управління руховою установкою та системами й службами машинного відділення	Принципи роботи суднових силових установок. Суднові допоміжні механізми. Загальне знання морських технічних термінів.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити.	Силова установка, допоміжні механізми та обладнання постійно експлуатуються відповідно до технічних специфікацій та у безпечних межах.

Функція: Обробка та розміщення вантажів на рівні управління

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Планування та забезпечення безпечного завантаження, розміщення, кріплення, догляду під час рейсу та розвантаження вантажів	Знання та вміння застосовувати відповідні міжнародні правила, кодекси та стандарти, що стосуються безпечної обробки, розміщення, кріплення та транспортування вантажів. Знання впливу вантажу та вантажних операцій на посадку й остійність. Використання діаграм остійності та диференту й пристроїв для розрахунку напружень корпусу, зокрема автоматичне обладнання, яке використовує базу даних, а також знання правил завантаження та баластування, для того, щоб утримувати напруження корпусу в прийнятних межах. Розміщення та кріплення вантажів на суднах, зокрема суднові вантажні пристрої та обладнання для кріплення вантажу. Вантажно-розвантажувальні операції, зі зверненням особливої уваги на транспортування вантажів, зазначених у Кодексі безпечної практики розміщення та кріплення вантажів. Загальне знання танкерів та операцій на танкерах. Знання експлуатаційних та конструкційних обмежень навалочних суден. Уміння використовувати всі доступні на судні дані, що стосуються навантаження, догляду під час рейсу та розвантаження вантажів. Уміння встановити процедури безпечної обробки вантажів згідно з положеннями відповідних нормативних документів, таких як: Міжнародний кодекс морських перевезень небезпечних вантажів (МКМПНВ); Міжнародний морський кодекс з твердих навалочних вантажів (ММКТНВ); Міжнародна конвенція з запобігання забрудненню з суден 73/78 (МАРПОЛ), додатки III та V, а також іншої відповідної інформації. Уміння пояснити основні принципи встановлення ефективного спілкування та поліпшення взаємовідносин між персоналом судна та терміналу.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити з використанням: інформації щодо остійності, посадки та напруження, діаграм і пристроїв для розрахунку напруження в корпусі.	Частота й повнота нагляду за станом вантажу відповідають його характеру й переважаючим умовам. Неприйнятні або непередбачувані зміни у стані чи специфікації вантажу швидко визначаються, та негайно вживаються заходи стосовно виправлення ситуації, спрямовані на забезпечення безпеки судна та людей на борту. Вантажні операції плануються та виконуються відповідно до встановлених процедур та законодавчих вимог. Розміщення та кріплення вантажу забезпечують сталість остійності та напруження корпусу у безпечних межах протягом рейсу.
Оцінка виявлених дефектів та пошкоджень вантажних приміщень, люкових закриттів і баластних танків та вжиття відповідних заходів	Знання обмежень з точки зору міцності найважливіших конструктивних елементів стандартного навалочного судна та вміння тлумачити отримані значення згинальних моментів та перерізуючих сил. Уміння пояснити, яким чином уникнути шкідливих впливів на навалочні судна корозії, втомленості та неправильної обробки вантажу.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи .2 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити. з використанням: інформації щодо остійності, посадки та напруження, діаграм і приладів для розрахунку напружень у корпусі.	Оцінка проведена правильно й базується на визнаних принципах та обґрунтованих аргументах. Прийняті рішення є прийнятними, беручи до уваги безпеку судна та переважаючі умови.
Перевезення небезпечних вантажів	Міжнародні правила, стандарти, кодекси та рекомендації стосовно перевезення небезпечних вантажів, зокрема Міжнародний кодекс морських перевезень небезпечних вантажів (МКМПНВ) та Міжнародний кодекс з морського перевезення навалочних вантажів (МКМПТВ). Перевезення небезпечних та шкідливих вантажів; заходи застереження під час завантаження й розвантаження та догляд за вантажем під час рейсу.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .3 схвалена спеціальна підготовка.	План розподілу вантажу ґрунтується на надійній інформації та відповідає встановленим керівництвам та вимогам законодавства. Інформація стосовно небезпеки, та спеціальних вимог записується за формою, у якій такі записи можна легко знайти у випадку інциденту.

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні управління

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Контроль за посадкою, остійністю та напруженнями корпусу	Розуміння основних принципів устрою судна, теорії та чинників, які впливають на посадку й остійність, а також заходів, які необхідні для забезпечення посадки та остійності. Знання впливу пошкодження й послідуючого затоплення будь-якого з відсіків на посадку та остійність судна, а також знання заходів стосовно боротьби із затопленням, яких необхідно вжити. Знання рекомендацій ІМО, що стосуються остійності судна.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити.	Остійність та напруження корпусу постійно залишаються у безпечних межах.
Нагляд та контроль за виконанням законодавчих вимог, а також заходів стосовно забезпечення охорони людського життя на морі, охорони та захисту морського середовища	Знання норм міжнародного морського права, утіленого в міжнародних угодах та конвенціях. Особливу увагу необхідно приділити зазначеним нижче питанням: .1 свідоцтва та інші документи, які повинні знаходитися на суднах згідно з міжнародними конвенціями; яким чином їх можна отримати й термін їхньої дії; .2 обов'язки згідно з відповідними вимогами Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року, з поправками; .3 обов'язки згідно з відповідними вимогами Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками; .4 обов'язки згідно з відповідними вимогами Міжнародної конвенції з запобігання забрудненню з суден, з поправками; .5 морські санітарні декларації та вимоги Міжнародних санітарних правил; .6 обов'язки згідно з міжнародними нормативними документами, які стосуються безпеки судна, пасажирів, екіпажу та вантажу; .7 методи та засоби запобігання забрудненню морського середовища з суден; .8 національне законодавство по здійсненню міжнародних угод та конвенцій.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити.	Процедури нагляду за операціями й технічним обслуговуванням відповідають законодавчим вимогам. Потенційна невідповідність виявляється швидко та у повній мірі. Заплановане поновлення та продовження терміну дії свідоцтв забезпечують їх постійну дійсність щодо підлеглих огляду об'єктів та обладнання.
Забезпечення безпеки екіпажу судна й пасажирів та експлуатаційного стану рятувальних засобів та пристроїв, протипожежної системи та інших систем безпеки	Глибоке знання правил, що стосуються рятувальних засобів (Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі). Організація навчань з боротьби з пожежею та залишення судна. Підтримання експлуатаційного стану рятувальних засобів та пристроїв, протипожежної системи та інших систем безпеки. Дії, які необхідно вживати для захисту та охорони усіх осіб на судні у випадках аварій. Дії стосовно обмеження збитків та порятунку судна після пожежі, вибуху, зіткнення або посадки на мілину.	Екзамен та оцінка результатів практичного інструктажу, схваленої підготовки під час роботи та досвіду.	Процедури нагляду за системами виявлення пожежі та безпеки забезпечують швидке виявлення усіх аварійних сигналів та вжиття заходів відповідно до встановлених дій при аваріях.
Розробка планів дій під час аварійних ситуацій та схем з боротьби за живучість судна, а також дії в аварійних ситуаціях	Підготовка планів дій під час надзвичайних ситуацій для вживання дій у разі аварії. Конструкція судна, зокрема засоби боротьби за живучість. Методи та засоби запобігання, виявлення та гасіння пожежі. Функції та використання рятувальних засобів.	Екзамен та оцінка результатів схваленої підготовки під час роботи та досвіду.	Дії під час аварій відповідають встановленим планам дій під час аварійних ситуацій.
Використання навичок керівника та організатора	Знання проблем управління персоналом на судні та його підготовки. Знання відповідних міжнародних морських конвенцій, рекомендацій та національного законодавства. Уміння застосовувати методи управління задачами та робочим навантаженням, у тому числі: .1 планування та координація; .2 призначення персоналу; .3 обмеження часу та ресурсів; .4 визначення черговості. Знання методів ефективного управління ресурсами та вміння їх застосовувати: .1 розподіл особового складу, покладення обов'язків та встановлення черговості використання ресурсів; .2 ефективний зв'язок на судні та на березі; .3 прийняття рішень з урахуванням досвіду роботи в команді; .4 впевненість та керівництво, у тому числі мотивація; .5 досягнення і підтримання інформованості про ситуацію; Знання методів прийняття рішень та уміння їх застосовувати: .1 оцінка ситуації та ризику; .2 виявлення і розгляд вироблених варіантів; .3 вибір курсу дій; .4 оцінка ефективності результату. Розробка та виконання стандартних експлуатаційних процедур, і контроль за виконанням.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка; .2 схвалений стаж роботи; .3 схвалена підготовка на тренажері.	Призначення обов'язків екіпажу та надання йому інформації про очікувані стандарти роботи й поведінки здійснюються з урахуванням особливостей окремих відповідних осіб. Завдання підготовки і дії засновані на оцінці наявних компетентності та здібностей, а також на експлуатаційних вимогах. Операції демонструються відповідно до застосованих правил. Операції плануються та ресурси розподіляються, як це вимагається у правильній послідовності для виконання необхідних завдань. Інформація чітко та недвозначно передається та отримується. Демонструється ефективна поведінка керівника. Відповідний(і) член(и) команди чітко розуміє(ють) поточний та вірогідний стан судна та його експлуатаційної готовності, а також навколишнього середовища. Потрібний(і) член(и) команди розділяє(ють) правильне розуміння поточних і прогнозованих станів судна та оперативної обстановки, а також зовнішніх умов. Рішення є найбільш ефективними для даної ситуації. Демонструються ефективні операції відповідно до застосованих правил.
Організація та керівництво наданням медичної допомоги на судні	Належне уміння застосовувати на практиці зміст наступних посібників: .1 Міжнародне медично-санітарне керівництво для суден або відповідних національних посібників; .2 медичний розділ Міжнародного зводу сигналів; .3 Керівництво з надання першої медичної допомоги під час нещасних випадків, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажів.	Екзамен та оцінка результатів схваленої підготовки.	Вжиті дії та виконані процедури правильно вживаються та в повному обсязі використовують надані рекомендації.

Розділ A-II/3
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування вахтових
помічників капітана та капітанів суден валовою місткістю
менше 500, зайнятих у прибережному плаванні

Вахтовий помічник капітана

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання диплома повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняття на себе на рівні експлуатації, завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-II/3;

.2 мати, принаймні, належний диплом для здійснення функцій з УКХ радіозв'язку згідно з вимогами Регламенту радіозв'язку, а також

.3 якщо він призначений відповідальним за радіозв'язок під час лиха, мати належний диплом, виданий чи визнаний відповідно до положень Регламенту радіозв'язку.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/3.

3. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-II/3, повинен бути достатнім для того, щоб кандидат міг працювати на посаді вахтового помічника капітана.

4. Підготовка та досвід, які вимагаються для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок, повинні ґрунтуватися на розділі A-VIII/2, частина 4-1 - Принципи несення ходової навігаційної вахти, а також брати до уваги відповідні вимоги цієї частини та керівництво, наведені у частині B цього Кодексу.

5. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-II/3.

Спеціальна підготовка

6. Кожний кандидат на отримання диплома вахтового помічника капітана суден валовою місткістю менше 500, зайнятих в прибережному плаванні, який, відповідно до пункту 4.2.1 правила II/3, повинен закінчити спеціальну підготовку, повинен пройти схвалену програму підготовки на судні, яка:

.1 забезпечує, що протягом необхідного стажу роботи на суднах кандидат отримує систематичну практичну підготовку та досвід по виконанню завдань, обов'язків та несенню відповідальності вахтового помічника капітана, беручи до уваги керівництво, наведене у розділі B-II/1 цього Кодексу;

.2 здійснюється під безпосереднім керівництвом та наглядом зі сторони кваліфікованих осіб командного складу на суднах, де кандидат проходить схвалений стаж роботи; а також

.3 належним чином відображена у Книзі реєстрації підготовки чи подібному документі.

Капітан

7. Кожний кандидат на отримання диплома капітана суден валовою місткістю менше 500, зайнятих у прибережному плаванні, повинен відповідати вимогам для вахтового помічника капітана, викладеним вище, та, додатково, повинен надати доказ знань та вміння виконувати всі обов'язки капітана.

Таблиця A-II/3

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для вахтових помічників капітана та капітанів суден валовою
місткістю менше 500, зайнятих у прибережному плаванні

Функція: Судноводіння на рівні експлуатації

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Планування й здійснення прибережного переходу та визначення місцезнаходження. Примітка: Підготовка по використанню та оцінка з використання ЕКНІС не вимагаються для тих, хто працює виключно на суднах, не обладнаних ЕКНІС. Такі обмеження повинні бути зазначені в підтвердженні, виданому відповідному моряку.	"Судноводіння" Уміння визначити місцезнаходження судна за допомогою: .1 берегових орієнтирів; .2 засобів навігаційного огородження, зокрема маяків, знаків та буїв; .3 зчислення з урахуванням вітрів, припливів, течій та розрахункової швидкості. Глибоке знання та вміння користуватися навігаційними картами та посібниками, такими як лоції, таблиці припливів, повідомлення мореплавцям, навігаційних попереджень, що передаються по радіо, та інформації про шляхи руху суден. Передача суднових повідомлень згідно з Загальними положеннями про системи суднових повідомлень та з процедурами СРС Примітка: Цей пункт вимагається тільки для дипломування капітанів. Планування рейсу та судноводіння в будь-яких умовах прийнятними методами прокладки прибережних шляхів, беручи до уваги, наприклад: .1 обмежені води; .2 метеорологічні умови; .3 лід; .4 обмежену видимість; .5 системи розподілу руху; .6 райони служб руху суден; .7 райони з сильними припливами. Примітка. Цей пункт вимагається тільки для дипломування капітанів.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання. з використанням: каталогів карт, карт, навігаційних посібників, навігаційних попереджень, що передаються по радіо, секстана, азимутального дзеркала, радіонавігаційного обладнання, ехолота, компаса	Інформація, отримана за допомогою навігаційних карт та посібників, є доречною, правильно тлумачиться й належним чином застосовується. Основний метод, використаний для визначення місцезнаходження судна, найбільшою мірою відповідає переважаючим обставинам та умовам. Місцезнаходження визначене у межах прийнятних похибок приладів/систем. Надійність інформації, отриманої за допомогою основного методу визначення місцезнаходження, перевіряється через відповідні проміжки часу. Розрахунки та виміри навігаційної інформації є точними. Вибрані карти та посібники мають найбільший масштаб, підходящий для району плавання, а карти відкориговані відповідно до останньої доступної інформації.
	Глибоке знання та практичні навички користування ЕКНІС.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалена підготовка на тренажері ЕКНІС.
	"Навігаційні засоби та обладнання" Уміння безпечно управляти судном та визначати його місцезнаходження з допомогою усіх навігаційних засобів та обладнання, зазвичай установлених на відповідних суднах.	Оцінка результатів схваленої підготовки на радіолокаційному тренажері.	Перевірка роботи та випробування навігаційних систем відповідають рекомендаціям виробника та добрій морській практиці, а також резолюціям ІМО з експлуатаційних вимог для навігаційного обладнання. Інформація, отримана з радіолокатора, правильно розшифровується і аналізується відповідно до прийнятої навігаційної практики, та з урахуванням обмежень обладнання та рівнів точності радіолокатора.
	"Компаси"
	Знання помилок та поправок магнітних компасів. Уміння визначати поправки компаса з використанням наземних орієнтирів та враховувати такі поправки.		Похибки магнітних компасів визначаються та правильно застосовуються до курсів і пеленгів.
	"Автоматичний стерновий"
	Знання систем автоматичних стернових та процедур їхнього використання; перехід з ручного на автоматичне управління та навпаки; настройка органів управління для роботи в оптимальному режимі.		Обраний спосіб управління стерновим приводом найбільшою мірою відповідає переважаючим метеорологічним умовам, стану моря та суднового потоку, а також передбачуваним маневрам.
	"Метеорологія" Уміння використовувати й розшифровувати інформацію, отриману з суднових метеорологічних приладів. Знання характеристик різних систем погоди, порядку передачі повідомлень та систем запису.		Метеорологічні виміри та спостереження є точними та відповідають переходу.
	Уміння використовувати наявну метеорологічну інформацію.		Метеорологічна інформація оцінюється та застосовується для забезпечення безпечного переходу судна.
Несення безпечної навігаційної вахти	"Несення вахти" Глибоке знання змісту, застосування та цілей Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками. Знання змісту основних принципів несення ходової навігаційної вахти. Використання шляхів руху згідно з Загальними положеннями про встановлення шляхів руху суден. Передача повідомлень згідно з Загальними положеннями для систем суднових повідомлень та з процедурами Служби руху суден.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Несення, передача та здача вахти відповідає прийнятим принципам та процедурам. Постійно ведеться належний нагляд, який відповідає прийнятим принципам та процедурам. Вогні, знаки та звукові сигнали відповідають вимогам, які викладені в Міжнародних правилах запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, та правильно розпізнаються. Частота та повнота спостережень за судновим потоком, судном та навколишнім середовищем відповідає прийнятим принципам та процедурам. Дії, що виконуються для уникнення надмірного зближення чи зіткнення з іншими суднами, відповідають Міжнародним правилам запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками. Рішення стосовно зміни курсу та (чи) швидкості своєчасні та відповідають прийнятій практиці мореплавання. Належним чином фіксуються дії, що стосуються плавання судна. Відповідальність за безпеку мореплавства постійно чітко визначається, зокрема періоди, коли капітан знаходиться на містку, та під час лоцманської проводки.
Дії під час аварій	Дії під час аварійних ситуацій, включаючи: .1 заходи застереження для захисту та безпеки пасажирів під час аварійних ситуацій; .2 первинну оцінку пошкоджень та боротьба за живучість; .3 дії після зіткнення; .4 дії після посадки на мілину. Крім того, для дипломування капітанів необхідно включати такий матеріал: .1 аварійне управління стерном; .2 заходи та пристрої для буксирування іншого судна або буксирування свого судна; .3 рятування людей на морі; .4 надання допомоги судну, яке зазнає лиха; .5 правильне розуміння процедур, яких необхідно вжити у випадках, якщо аварія відбувається в порту.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 практичний інструктаж.	Вид та масштаби аварії швидко визначаються. Першочергові дії та, якщо це мало місце, маневри судна відповідають планам дій під час надзвичайних ситуацій, а також терміновості ситуації й характеру аварії.
Дії під час отримання сигналу лиха у морі	"Пошук та порятунок" Знання змісту Керівництва з міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (КМАМПП).	Екзамен та оцінка результатів практичного інструктажу або схваленої підготовки на тренажері, коли це можна вжити.	Сигнал лиха або повідомлення про аварію негайно упізнаються. Плани дій під час надзвичайних ситуацій та інструкції, які містяться у постійно діючих розпорядженнях, впроваджуються й дотримуються.
Маневрування судна та управління силовими установками малих суден	"Маневрування та управління судном" Знання чинників, які впливають на безпечне маневрування та управління. Експлуатація силових установок та допоміжних механізмів малих суден. Належні процедури постановки на якір та швартування.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити.	Безпечні межі експлуатації суднової рухової установки, стернових та енергетичних систем не перевищуються під час нормальних маневрів. Зміни курсу та швидкості судна сприяють забезпеченню безпеки плавання. Силова установка, допоміжні механізми та обладнання постійно експлуатуються відповідно до технічних специфікацій та у безпечних межах.

Функція: Обробка та розміщення вантажів на рівні експлуатації

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Нагляд за завантаженням, розміщенням, кріпленням, розвантаженням вантажів та догляд за вантажами під час рейсу	"Обробка, розміщення та кріплення вантажу" Знання безпечної обробки, розміщення й кріплення вантажів, зокрема небезпечних та шкідливих вантажів, та їхній вплив на безпеку людського життя й судна. Використання Міжнародного кодексу морських перевезень небезпечних вантажів (МКМПНВ).	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити.	Вантажні операції виконуються відповідно до вантажного плану або інших документів та встановлених правил /норм безпеки, інструкцій з експлуатації обладнання та обмежень для розміщення вантажів на борту судна. Обробка небезпечних та шкідливих вантажів відповідає міжнародним правилам і визнаним стандартам, а також кодексам безпечної практики.

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні експлуатації

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Забезпечення виконання вимог стосовно запобігання забрудненню	"Запобігання забрудненню морського середовища та заходи з боротьби із забрудненням" Знання заходів застереження, яких необхідно вживати для запобігання забрудненню морського середовища. Заходи з боротьби із забрудненнями та все пов'язане з цим обладнання.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Процедури нагляду за судновими операціями та забезпечення виконання вимог Конвенції МАРПОЛ повністю дотримуються.
Підтримання судна в морехідному стані	"Остійність судна" Робоче знання та застосування інформації про остійність, посадку та напруження, діаграм та пристроїв для розрахунку напружень корпусу. Розуміння основних дій, яких необхідно вживати у випадку часткової втрати плавучості у неушкодженому стані. Розуміння основ водонепроникності. "Конструкція судна" Загальне знання основних конструктивних елементів судна та правильних назв їх різних частин.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Остійність судна відповідає критеріям ІМО стосовно остійності у неушкодженому стані за всіх умов завантаження судна. Дії стосовно забезпечення та підтримання водонепроникності судна відповідають прийнятій практиці.
Запобігання пожежам та боротьба з пожежею на судні	"Протипожежна безпека та засоби пожежогасіння" Уміння організовувати навчання з боротьби з пожежею. Знання видів та хімічної природи загоряння. Знання систем пожежогасіння. Знання дій, яких необхідно вживати у випадку пожежі, зокрема пожежі паливних систем.	Оцінка результатів схваленої протипожежної підготовки та досвіду, як викладено в розділі A-VI/3.	Вид та масштаби проблеми швидко визначаються, та першочергові дії відповідають судновим інструкціям і планам дій під час надзвичайних ситуацій. Процедури евакуації, аварійного відключення та ізоляції відповідають характеру аварії та швидко виконуються. Черговість дій, рівні й час подання повідомлень та інформування персоналу на судні відповідають характеру аварії та відображують терміновість проблеми.
Використання рятувальних засобів	"Порятунок людей" Вміння організовувати навчання із залишення судна та вміння поводитися з рятувальними шлюпками, рятувальними плотами та черговими шлюпками, пристроями та засобами для їх спуску на воду, а також обладнанням для них, зокрема радіообладнанням рятувальних засобів, супутниковими АРБ, пошуковими та рятувальними транспондерами, гідрокостюмами й термозахисними засобами.	Оцінка результатів схваленої підготовки та досвіду, як викладено у розділі A-VI/2, пункти 1 - 4.	Дії стосовно під час залишення судна та способи виживання і відповідають прийнятій і вимогам у сфері безпеки.
Застосування засобів першої медичної допомоги на суднах	"Медична допомога" Практичне застосування медичних керівництв та медичних консультацій, отриманих за допомогою радіо, зокрема вміння вжити ефективних заходів на основі таких знань під час нещасних випадків або захворювань, типових для суднових умов.	Оцінка результатів схваленої підготовки, як викладено у розділі A-VI/4, пункти 1 - 3.	Виявлення можливої причини, характеру та ступеню тяжкості травм або захворювань проводиться швидко, й лікування зводить до мінімуму безпосередню загрозу життю.
Нагляд за дотриманням вимог законодавства	Початкове робоче знання відповідних конвенцій ІМО, які стосуються охорони людського життя на морі, охорони та захисту морського середовища.	Оцінка результатів екзамену або схваленої підготовки.	Вимоги законодавства стосовно охорони людського життя на морі, охорони та захисту морського середовища визначаються правильно.
Сприяння Внесок у безпеку персоналу та судна	Знання засобів особистого виживання. Знання способів запобігання пожежі та уміння боротися з вогнем і гасити пожежу. Знання прийомів елементарної першої допомоги. Знання особистої безпеки та громадських обов'язків.	Оцінка результатів схваленої підготовки та досвіду, як викладено у розділі A-VI/1, пункт 2.	Належне обладнання, яке забезпечує безпеку, та захисне обладнання постійно правильно використовуються. Процедури та безпечна робоча практика, розраховані для захисту персоналу та судна, постійно дотримуються. Процедури, розраховані для захисту навколишнього середовища, постійно дотримуються. Першочергові та наступні дії з метою отримати відомості про аварію відповідають встановленому порядку дій під час надзвичайних ситуацій.

Розділ A-II/4
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб рядового
складу, які входять до складу ходової навігаційної вахти

Стандарт компетентності

1. Кожна особа рядового складу, яка входить до складу ходової навігаційної вахти на морському судні валовою місткістю 500 або більше, повинна продемонструвати компетентність у виконанні, на допоміжному рівні, функцій, пов'язаних з судноводінням, як зазначено у колонці 1 таблиці A-II/4.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, що вимагаються від особи рядового складу, яка входить до складу ходової навігаційної вахти на морському судні валовою місткістю 500 або більше, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/4.

3. Кожний кандидат на отримання диплому повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, визначених у колонках 3 та 4 таблиці A-II/4. Посилання на "практичну перевірку" у колонці 3 може включати схвалену підготовку на березі, протягом якої учні проходять перевірку на практиці.

4. У разі, якщо стосовно певних функцій на допоміжному рівні таблиці компетентності відсутні, Адміністрація зобов'язана встановити відповідні вимоги щодо підготовки, оцінки та дипломування, які повинні застосовуватися до персоналу, призначеного виконувати ці функції на допоміжному рівні.

Таблиця A-II/4

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для осіб рядового складу, які входять до
складу ходової навігаційної вахти

Функція: Судноводіння на допоміжному рівні

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Управління стерном та виконання команд, які подаються на стерно, у тому числі команди, які подаються англійською мовою	Використання магнітних та гірокомпасів. Команди, які подаються на стерно. Перехід з автоматичного управління стерном на ручне та навпаки.	Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі: .1 практичної перевірки, або .2 схваленого стажу роботи, або .3 схваленого стажу підготовки на учбовому судні.	Заданий курс підтримується у припустимих межах, беручи до уваги район плавання та переважаючий стан моря. Зміна курсу проводиться плавно та під контролем. Зв'язок постійно чіткий і точний, а команди підтверджуються згідно з доброю морською практикою.
Ведення належного візуального та слухового спостереження	Обов'язки, пов'язані з веденням спостереження, зокрема надання повідомлення про приблизний напрямок звукового сигналу, вогню чи будь-якого об'єкту в градусах або чвертях.	Оцінка результатів підготовки, отриманої на основі у формі: .1 практичної перевірки, або .2 схваленого стажу роботи, або .3 схваленого стажу підготовки на учбовому судні.	Звукові сигнали, вогні та інші об'єкти швидко виявляються, та відповідний напрямок на них у градусах або чвертях повідомляється особі командного складу, яка несе вахту.
Сприяння нагляду та управлінню безпечною вахтою	Терміни та визначення, що вживаються на судні. Користування відповідними системами внутрішньо-суднового зв'язку та аварійної сигналізації. Уміння розуміти команди та спілкуватися з особою командного складу, яка несе вахту, стосовно обов'язків, пов'язаних з несенням ходової вахти. Процедури залишення вахти, несення та передачі вахти. Інформація, необхідна для несення безпечної вахти. Основні дії, пов'язані з захистом навколишнього середовища.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в формі схваленого стажу роботи або схваленого стажу досвіду підготовки на учбовому судні.	Зв'язок чіткий і точний, і у випадку, якщо інформація або інструкції з несення вахти не зрозумілі чітко, в особи командного складу, яка несе ходову вахту, запитується рада або роз'яснення. Несення, передача та здача вахти відповідають прийнятій практиці або процедурам.
Використання аварійного обладнання та дії в аварійній ситуації	Знання обов'язків в аварійній ситуації та аварійної сигналізації. Знання піротехнічних сигналів лиха; супутникових АРБ і пошукових та рятувальних транспондерів. Уникнення подачі хибних сигналів лиха та дії, які повинні робитися при випадковій подачі сигналу лиха.	Оцінка результатів демонстрації та схваленого стажу роботи або схваленого досвіду підготовки на учбовому судні.	Першочергові дії під час отримання сигналу про аварійну або незвичайну ситуацію відповідають встановленій практиці та процедурам. Зв'язок постійно чіткий і точний, а команди підтверджуються згідно з доброю морською практикою. Готовність до дій в аварійній ситуації підтримується постійно.

Розділ A-II/5
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу в якості матроса першого класу

Стандарт компетентності

1. Кожний матрос першого класу, який працює на морському судні валовою місткістю 500 або більше, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому виконувати на допоміжному рівні функцій, як зазначено у колонці 1 таблиці A-II/5.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, що вимагаються від матроса першого класу, який працює на морському судні валовою місткістю 500 або більше, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/5.

Таблиця A-II/5

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для осіб рядового складу, в якості матроса першого класу

Функція: Судноводіння на допоміжному рівні

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння несенню безпечної ходової навігаційній вахті	Уміння розуміти команди та спілкуватися з особою командного складу, яка несе вахту, стосовно обов'язків, пов'язаних з несенням ходової вахти. Процедури залишення вахти, несення та передачі вахти. Інформація, необхідна для несення безпечної вахти.	Оцінка результатів схваленого стажу роботи або практичної перевірки.	Зв'язок чіткий та точний. Несення, передача та здача вахти відповідають прийнятій практиці та процедурам.
Сприяння при швартуванні, постановці на якір та інших швартовних операціях	Робоче знання системи швартування та зв'язаних з нею процедур, у тому числі: .1 функції швартовних та буксирних кінців та функції кожного кінця в якості частини загальної системи; .2 можливості, безпечне робоче навантаження та розривне зусилля швартовного обладнання, включаючи швартовні металеві, синтетичні і волокнисті канати, лебідки, брашпилі, шпилі, бітенги, гальмівні колодки і кнехти; .3 процедури та порядок дій по закріпленню і віддачі швартовних і буксирних кінців і канатів, включаючи троси для буксирування; .4 процедури та порядок дій з використання якорів під час будь-яких операцій. Робоче знання процедур та порядку дій, пов'язаних з пришвартуванням до буя або буїв.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .5 схвалена підготовка на тренажері, де це є застосовним.	Операції проводяться відповідно до встановленої безпечної практики та інструкцій з експлуатації обладнання.

Функція: Обробка та розміщення вантажів на допоміжному рівні

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння обробці вантажу та запасів	Знання процедур безпечної обробки, розміщення та кріплення вантажів, зокрема небезпечних та шкідливих -речовин та рідин. Початкові знання вантажів та ідентифікації ярликів МКМПНВ, а також заходів щодо конкретних типів вантажів.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .5 схвалена підготовка на тренажері, де це є застосовним.	Операції з вантажами та запасами виконуються відповідно до встановлених безпечних процедур та інструкцій з експлуатації обладнання. Обробка небезпечних та шкідливих вантажів або запасів відповідає встановленій безпечній практиці.

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на допоміжному рівні

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння безпечній експлуатації палубного обладнання та механізмів	Знання палубного обладнання, у тому числі: .1 функції та використання клапанів та насосів, підйомних пристроїв, кранів, вантажних стріл та пов'язаного з ними обладнання; .2 функція та використання лебідок, брашпилів, шпилів та пов'язаного з ними обладнання; .3 люки, водонепроникні двері, ілюмінатори та пов'язане з ними обладнання; .4 волокнисті та сталеві троси, канати та ланцюги, зокрема їх конструкція, використання, маркування, обслуговування та належне розміщення;	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;	Операції виконуються відповідно до встановлених безпечних процедур та інструкцій з експлуатації обладнання.
	.5 уміння використовувати та розуміти основні сигнали для експлуатації обладнання, зокрема лебідок, брашпилів, кранів та підйомних пристроїв;	Оцінка результатів практичної демонстрації.	Зв'язок у межах сфери відповідальності оператора є постійно успішним.
	.6 уміння експлуатувати якірне обладнанням за різних умов, таких як постановка на якір, підйом якоря, закріплення якоря по-похідному, а також у випадку аварії.	Оцінка результатів практичної демонстрації.	Обладнання безпечно експлуатується відповідно до встановлених процедур.
	Знання наступних процедур та уміння: .1 обладнати та демонтувати боцманську бесідку та підвіску; .2 обладнати та демонтувати лоцманський трап, підйомник, щит від пацюків та штатний трап;	Оцінка результатів практичної демонстрації.	Демонструються правильні методи монтажу та демонтажу відповідно до безпечної галузевої практики.
	.3 використовувати навички морської практики з заплетення канату, включаючи належне використання вузлів, з'єднань та стопорів.	Оцінка результатів практичної демонстрації.	Демонструються правильне виготовлення та використання вузлів, з'єднань, стопорів, мотузок, обшивки, а також належне поводження з брезентом.
	Використання вантажопідйомних механізмів та устаткування: .1 пристрої доступу, люки та люкові кришки, рампи, бортові/ носові/кормові двері або підйомники; .2 системи трубопроводів - прийомні труби трюмних насосів та баластної системи і колодязі; .3 вантажопідйомні крани та дерик-крани, лебідки.
	Знання методів підйому та спуску прапорів та основних однопрапорових сигналів (A, B, G, H, O, P, Q).		Демонструється належна експлуатація поліспастів (підйомних пристроїв з блоків та тросів). Демонструються правильні методи поводження з канатами, тросами, кабелями та ланцюгами.
Дотримання правил гігієни праці та запобіжних заходів	Робоче знання безпечної робочої практики та особистої безпеки на судні, зокрема: .1 висотні роботи; .2 робота за бортом судна; .3 робота у замкнених приміщеннях; .4 системи допусків дозволів на роботу; .5 поводження з тросами; .6 способи підйому вантажів та методи запобіганню травм спини; .7 електробезпека; .8 безпека під час роботи з механізмами; .9 хімічна та біологічна безпека; .10 засоби індивідуального захисту.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Процедури, спрямовані на захист персоналу та судна, завжди дотримуються. Завжди дотримується безпечна робоча практика та правильно використовується устаткування, що забезпечує безпеку, і засоби захисту.
Застосування запобіжних заходів та сприяння запобіганню забруднення морського середовища	Знання запобіжних заходів, що вживаються для запобігання забруднення морського середовища. Знання використання та експлуатації устаткування для боротьби із забрудненням. Знання схвалених методів видалення забруднювачів моря.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Процедури, спрямовані на охорону морського середовища, завжди дотримуються.
Експлуатація рятувальних шлюпок, рятувальних плотів та чергових шлюпок	Знання експлуатації рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, їх спускових пристроїв та їх обладнання Знання способів виживання у морі.	Оцінка результатів схваленої підготовки та досвіду, як викладено у розділі A-VI/2, пункти 1 - 4.	Дії при залишенні судна і способи виживання відповідають переважаючим обставинам і умовам і відповідають прийнятим правилам техніки безпеки

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на допоміжному рівні

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння технічному обслуговуванню та ремонту на судні	Уміння користуватися фарбою мастилом та очищувальними матеріалами та обладнанням. Здатність розуміти та виконувати процедури поточного технічного обслуговування та ремонту. Знання методів підготовки поверхні. Розуміння керівництв виробника стосовно безпеки та суднових інструкцій.	Оцінка результатів практичної демонстрації.	Дії стосовно технічного обслуговування та ремонту виконуються відповідно з технічними вимогами, правилами безпеки та процедурними специфікаціями.
Сприяння технічному обслуговуванню та ремонту на судні	Знання безпечного видалення відходів. Знання застосування, технічного обслуговування та використання ручних та електричних інструментів.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.

Глава III
Стандарти стосовно машинної команди

Розділ A-III/1
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування вахтових
механіків суден з машинним відділенням, що обслуговується
традиційно або періодично не обслуговується

Підготовка

1. Освіта й підготовка, що вимагаються підпунктом 2.4 правила III/1, повинні включати підготовку в майстернях, які дають навички експлуатації механічних та електричних установок, що мають відношення до обов'язків механіка.

Підготовка на судні

2. Кожний кандидат на отримання професійного диплома вахтового механіка суден з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується, та головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, чия робота на судні згідно з пунктом 2.2 правила III/1 складає частину програми підготовки, схвалену як таку, що відповідає вимогам цього розділу, повинен пройти схвалену програму підготовки на судні, яка:

.1 забезпечує, що протягом необхідного стажу роботи на судні кандидат отримує систематичну практичну підготовку та досвід з виконання завдань, обов'язків та несенню відповідальності вахтового механіка, беручи до уваги керівництво, наведене у розділі B-III/1 цього Кодексу;

.2 здійснюється під безпосереднім керівництвом та наглядом кваліфікованого та дипломованого механіка суден, на яких кандидат проходить схвалений стаж роботи; а також

.3 належним чином заноситься у Книжку реєстрації підготовки.

Стандарт компетентності

3. Кожний кандидат на отримання професійного диплома вахтового механіка морського судна з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується, та головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше повинен продемонструвати здатність прийняти на себе на рівні експлуатації завдання, обов'язки та відповідальність, які перелічені в колонці 1 таблиці A-III/1.

4. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/1.

5. Рівень знань з питань, які перелічені в колонці 2 таблиці A-III/1, повинен бути достатнім для можливості виконання механіками своїх обов'язків з несення вахти.

6. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні ґрунтуватися на розділі A-VIII/1, частина 4-2 - Принципи несення ходової машинної вахти, та брати до уваги відповідні вимоги цієї частини та керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

7. Кандидати на отримання професійного диплома для роботи на суднах, на яких парові котли не є частиною механічної установки, можуть бути звільнені від виконання відповідних вимог таблиці A-III/1. Диплом, що видається на такій основі, не є дійсним для роботи на суднах, на яких парові котли складають частину механічної установки доти, доки механік не буде відповідати стандарту компетентності відносно вимог таблиці A-III/1, від виконання яких він був звільнений. Будь-яке таке обмеження повинне бути зазначене в дипломі та підтвердженні.

8. Адміністрація може не пред'являти вимог стосовно знань для типів рухових установок, які не є механічними установками, відносно яких виданий професійний диплом є дійсним. Диплом, виданий на такій підставі, не є дійсним для будь-якої категорії механічних установок, які у ньому не вказані, доти, доки механік не підтвердить свою компетентність у цих питаннях. Будь-яке таке обмеження повинне бути зазначене в дипломі та підтвердженні.

9. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-III/1.

Прибережне плавання

10. Вимоги підпунктів 2.2 - 2.5 правила III/1, пов'язаних з рівнем знань, розуміння та професійних навичок, які вимагаються згідно з різними розділами, переліченими в колонці 2 таблиці A-III/1, можуть змінюватися для механіків суден з головною енергетичною установкою потужністю менше 3000 кВт, зайнятих у прибережному плаванні, якщо це буде вважатися необхідним, беручи до уваги безпеку всіх суден, які можуть здійснювати плавання в тих самих водах. Будь-яке таке обмеження повинне бути зазначене в дипломі та підтвердженні.

Таблиця A-III/1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для вахтових механіків суден з машинним відділенням, що
обслуговується традиційно або періодично не обслуговується

Функція: Суднові механічні установки на рівні експлуатації

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Несення безпечної машинної вахти	Глибоке знання основних принципів несення машинної вахти, зокрема: .1 обов'язки, пов'язані з прийомом вахти; .2 звичайні обов'язки, які виконуються під час несення вахти; .3 ведення машинного журналу та значення показників, отриманих з приладів; .4 обов'язки, пов'язані з передачею вахти. Процедури безпеки та порядок дій під час аварій; перехід від дистанційного/автоматичного до місцевого управління усіма системами. Заходи безпеки, яких необхідно дотримуватися під час несення вахти та негайні дії, яких необхідно вживати у випадку пожежі чи аварії, особливо тих, які стосуються паливних та масляних систем.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Несення, передача та здача вахти відповідають прийнятим принципам та процедурам. Частота й обсяг спостережень за механічним обладнанням і системами відповідають рекомендаціям виробника та прийнятим принципам і процедурам, зокрема основним принципам несення ходової машинної вахти. Належним чином фіксуються дії стосовно суднових механічних систем.
Несення безпечної машинної вахти	"Управління ресурсами машинного відділення" Знання принципів управління ресурсами машинного відділення, зокрема: .1 виділення, розподіл та визначення черговості використання ресурсів; .2 ефективний зв'язок; .3 впевненість та керівництво; .4 досягнення і підтримання інформованості про ситуацію; .5 врахування досвіду роботи у команді.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка; .2 схвалений стаж роботи; .3 схвалена підготовка на тренажері.	Ресурси виділяються і розподіляються, як це потрібно в правильній послідовності для виконання необхідних завдань. Інформація чітко і однозначно передається і приймається. Рішення та / або дії, що викликають сумніви, тягнуть відповідні заперечення та реакцію. Виявляється ефективна поведінка, властива керівнику. Член(и) команди поділяють чітке розуміння теперішнього та прогнозованого стану машинного відділення та пов'язаних з ним систем, а також зовнішніх умов.
Використання англійської мови у письмовій та усній формі	Достатнє знання англійської мови, яке дозволяє особі командного складу використовувати технічні посібники та виконувати обов'язки механіка.	Екзамен та оцінка результатів практичного інструктажу.	Посібники на англійській мові, що стосуються обов'язків механіка, правильно розуміються. Зв'язок є чітким та зрозумілим.
Використання систем внутрішньо-суднового зв'язку	Експлуатація усіх систем внутрішньо-суднового зв'язку.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Передача та прийом повідомлень є постійно успішними. Реєстрація повідомлень ведеться у повному обсязі, точно та відповідає встановленим вимогам.
Експлуатація головних установок та допоміжних механізмів і пов'язаних з ними систем управління	Основні принципи конструкції та роботи механічних систем, включаючи: .1 судновий дизель; .2 суднова парова турбіна; .3 суднова газова турбіна; .4 судновий котел; .5 установка валопроводу, зокрема гребного гвинту; .6 інші допоміжні установки, у тому числі різні насоси, повітряний компресор, сепаратор, генератор питної води, теплообмінник, холодильна установка, системи кондиціювання повітря та вентиляції; .7 рульовий пристрій; .8 системи автоматизованого управління; .9 витрата рідин і характеристики систем мастила, рідкого палива та охолодження; .10 палубні механізми. Правила техніки безпеки та порядок дій у надзвичайних ситуаціях для експлуатації головної енергетичної установки, зокрема систем управління. Безпечні та аварійні процедури експлуатації механізмів рухової установки, включаючи системи управління.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Конструкція і експлуатація механізмів можуть бути зрозумілі і пояснені за допомогою креслень / інструкцій.
	Підготовка, експлуатація, виявлення несправностей та необхідні заходи для попередження пошкодження наступних механізмів та систем управління: .1 головний двигун та відповідні допоміжні механізми; .2 парові котли та відповідні допоміжні механізми, а також системи пару; .3 допоміжні первинні двигуни та відповідні системи; .4 інші допоміжні механізми, зокрема системи охолодження, кондиціювання повітря та вентиляції.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Операції плануються та виконуються відповідно до керівництв з експлуатації, встановлених правил і процедур для забезпечення безпеки операцій та запобігання забрудненню морського середовища. Швидко визначаються відхилення від норми. Робота силової установки та технічних систем постійно відповідають вимогам, уключаючи команди з містка стосовно змін швидкості та напрямку руху. Причини несправностей механізмів швидко виявляються та вживаються дії для забезпечення загальної безпеки судна й установки з урахуванням переважаючих обставин та умов.
Експлуатація систем паливних, змащувальних, баластних та інших насосних систем та пов'язаних з ними систем управління	Експлуатаційні характеристики насосів та трубопроводів, у тому числі системи управління. Експлуатація насосних систем: .1 звичайні обов'язки під час експлуатації насосних систем; .2 експлуатація лляльної, баластної та вантажної насосних систем. Вимоги до сепараторів нафтоводяної суміші (або подібного обладнання) та їх експлуатація.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Операції плануються та виконуються відповідно до керівництв з експлуатації, встановлених правил і процедур для забезпечення безпеки операцій та запобігання забрудненню морського середовища. Відхилення від норми швидко виявляються і вживаються необхідні дії.

Функція: Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління на рівні експлуатації

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Експлуатація електрообладнання, електронної апаратури та систем управління	Базова конфігурація та принципи роботи наступного електричного, електронного та контрольного обладнання: .1 електричне обладнання: .a генераторні і розподільчі системи; .b підготовка та пуск генераторів, їх паралельне з'єднання та перехід з одного на інший; .c електромотори, включаючи методології їх пуску; .d високовольтні установки; .e послідовні контрольні ланцюга та пов'язані з ними системні пристрої; .2 електронне обладнання: .a характеристики базових елементів електронних ланцюгів; .b схема автоматичних та контрольних систем; .c властивості контрольних систем для окремих механізмів, включаючи органи управління головної руховою установкою і автоматичні органи управління паровим котлом; .3 системи управління: .a різні методології та характеристики автоматичного управління; .b характеристики пропорціонально-інтегрально-диференційного (ПІД) регулювання та пов'язані з ним системні прилади для управління процесом.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж - роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Операції плануються та виконуються відповідно до керівних документів з експлуатації, встановлених правил і процедур для забезпечення безпеки експлуатації. Електричні та електронні системи, а також системи управління можна розуміти і тлумачити за допомогою креслень/інструкцій.
Технічне обслуговування і ремонт електричного та електронного обладнання	Вимоги стосовно безпеки для роботи з судновими електричними системами, зокрема безпечне виведення з експлуатації електричного обладнання, що вимагається до того, як персоналу дозволено працювати на такому обладнанні. Технічне обслуговування і ремонт обладнання електричних систем, розподільних щитів, електромоторів, генераторів та електричних систем і обладнання постійного струму. Виявлення несправностей в електричних ланцюгах, встановлення місць несправностей і заходів щодо запобігання ушкоджень. Конструкція та робота електричного контрольно-вимірювального обладнання. Функціонування і робочі випробування наступного обладнання та його конфігурація: .1 системи спостереження; .2 прилади автоматичного управління; .3 захисні прилади. Інтерпретація електричних та простих електронних схем.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка в майстернях; .2 схвалений практичний досвід та перевірки; .3 схвалений стаж - роботи; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Заходи безпеки під час роботи дотримуються належним чином. Вибір та використання ручних інструментів, вимірювальних пристроїв і випробувального обладнання є належним, і тлумачення результатів є точним. Розбирання, огляд, ремонт та збирання обладнання відповідають настановам та добрій практиці. Збирання та робочі випробування відповідають настановам та добрій практиці.

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на рівні експлуатації

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Належне використання ручних інструментів, верстатів та вимірювальних інструментів для виготовлення деталей та ремонту на судні	Характеристики та обмеження матеріалів, використовуваних під час побудови й ремонту суден та обладнання. Характеристики та обмеження процесів що використовуються для виготовлення та ремонту. Властивості й параметри, які враховуються під час виготовлення та ремонту систем і компонентів. Методи виконання безпечних аварійних або тимчасових ремонтних робіт. Заходи безпеки, які необхідно приймати для забезпечення безпечного робочого середовища, а також для використання ручних інструментів, верстатів та вимірювальних інструментів. Використання ручних інструментів, верстатів та вимірювальних пристроїв. Використання різних ізоляційних матеріалів та упаковки.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка в майстернях; .2 схвалений практичний досвід та перевірки; .3 схвалений стаж - роботи; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Визначення важливих параметрів виготовлення типових компонентів судна є належним. Вибір матеріалу є належним. При виготовленні дотримуються встановлені допуски. Обладнання та ручні інструменти, верстати та вимірювальні інструменти використовуються належним та безпечним чином.
Технічне обслуговування та ремонт суднових механізмів та обладнання	Заходи безпеки, які необхідно приймати для ремонту та технічного обслуговування, зокрема безпечну ізоляцію суднових механізмів та обладнання, що вимагається до того, як персоналу дозволено працювати з такими механізмами або обладнанням. Належні початкові знання та навички роботи з механізмами.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка в майстернях; .2 схвалений практичний досвід та перевірки; .3 схвалений стаж - роботи; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Заходи безпеки застосовуються належним чином. Інструменти та запасні частини вибираються належним чином.
	Технічне обслуговування та ремонт, такі як розбирання, налаштування та збирання механізмів і обладнання. Використання належних спеціалізованих інструментів та вимірювальних пристроїв. Проектні характеристики та вибір матеріалів, які використовуються під час виготовлення обладнання. Читання креслень і довідників, що відносяться до механізмів. Читання схем трубопроводів, гідравлічних і пневматичних систем.		Розбирання, огляд, ремонт та збирання обладнання проводяться відповідно з настановами і доброю практикою. Уведення в експлуатацію після ремонту та робочі випробування проводяться відповідно з настановами і доброю практикою. Матеріали вибираються належним чином.

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні експлуатації

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Забезпечення виконання вимог стосовно запобігання забрудненню	"Запобігання забрудненню морського середовища" Знання заходів застереження, яких необхідно вживати для запобігання забрудненню морського середовища. Заходи з боротьби із забрудненнями та все обладнання, яке цього стосується. Важливість запобіжних заходів для захисту морського середовища.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка.	Процедури спостереження за судновими операціями та забезпечення відповідності вимогам Конвенції МАРПОЛ повністю дотримуються. Дії спрямовані на забезпечення підтримки позитивної репутації в плані відносин до навколишнього середовища.
Підтримання у морехідному стані	"Остійність судна" Робоче знання та застосування інформації про остійність, посадку та напруження; діаграм та пристроїв для розрахунку напружень корпусу. Розуміння основ водонепроникності. Розуміння основних заходів, яких необхідно вживати у випадку часткової втрати плавучості у непошкодженому стані. "Конструкція судна" Загальне знання основних конструктивних елементів судна та правильних назв їхніх різних частин.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж - роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Остійність судна відповідає критеріям ІМО стосовно остійності в неушкодженому стані за всіх умов завантаження судна. Дії стосовно забезпечення та підтримання водонепроникності судна відповідають загальноприйнятій практиці.
Запобігання пожеж та боротьба з пожежами на суднах	"Протипожежна безпека та засоби пожежогасіння" Уміння організовувати навчання з боротьби з пожежею. Знання видів та хімічного походження загоряння. Знання систем пожежогасіння. Знання дій, яких необхідно вживати у випадку пожежі, зокрема пожежі паливних систем.	Оцінка результатів схваленої протипожежної підготовки та досвіду, як викладено в розділі A-VI/3, пункти 1 - 3.	Вид та масштаби проблеми швидко визначаються, та першочергові дії на судні відповідають судновим інструкціям і планам дій під час надзвичайних ситуацій. Процедури евакуації, аварійного вимкнення та ізоляції відповідають характеру аварії та швидко виконуються. Черговість дій, рівні та час подання повідомлень та інформування персоналу на судні відповідають характеру аварії та відображають терміновість проблеми.
Використання рятувальних засобів	"Рятування людей" Вміння організовувати навчання із залишення судна та вміння поводитися з рятувальними шлюпками, рятувальними плотами та черговими шлюпками, пристроями та засобами для їхнього спуску на воду, а також користуватися обладнанням для них, зокрема радіообладнанням рятувальних засобів, супутниковими АРБ, пошуковими та рятувальними транспондерами, гідрокостюмами й термозахисними засобами.	Оцінка результатів схваленої підготовки та досвіду, як викладено в пунктах 1 - 4 розділу A-VI/2.	Дії під час залишення судна та способи виживання відповідають переважаючим обставинам та умовам, прийнятій практиці та вимогам у сфері безпеки.
Застосування засобів першої медичної допомоги на суднах	"Медична допомога" Практичне застосування медичних керівництв та медичних консультацій, отриманих по радіо, зокрема вміння вжити ефективних заходів на основі таких знань у випадку нещасних випадків або захворювань, типових для суднових умов.	Оцінка результатів схваленої підготовки, як викладено в пунктах 1 - 3 розділу A-VI/4.	Виявлення можливої причини, характеру та ступеню тяжкості травм або захворювань проводиться швидко, і лікування зводить до мінімуму безпосередню загрозу життю.
Спостереження за дотриманням вимог законодавства	Початкове робоче знання відповідних конвенцій ІМО, які стосуються безпеки людського життя на морі та охорони морського середовища.	Оцінка результатів екзамену або схваленої підготовки.	Вимоги законодавства з безпеки людського життя на морі та охорони морського середовища правильно визначаються.
Застосування навичок керівника та вміння роботи в команді	Робоче знання питань управління персоналом судна та його підготовки. Знання відповідних міжнародних морських конвенцій та рекомендацій, а також національного законодавства. Уміння використовувати методи управління задачами та робочим навантаженням, зокрема: .1 планування та координація; .2 призначення персоналу; .3 обмеження часу та ресурсів; .4 встановлення черговості. Знання методів ефективного управління ресурсами і вміння їх застосовувати: .1 виділення, розподіл і встановлення черговості використання ресурсів; .2 ефективний зв'язок на судні та на березі; .3 рішення приймаються з урахуванням досвіду роботи в команді; .4 впевненість та керівництво, у тому числі мотивація; .5 досягнення та підтримка інформованості про ситуацію. Знання методів прийняття рішень та уміння їх застосовувати: .1 оцінка ситуації та ризику; .2 визначити та розглянути отримані варіанти; .3 вибір курсу дій; .4 оцінка ефективності результату.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка .2 схвалений стаж роботи; .3 практична демонстрація	Призначення обов'язків екіпажу і надання йому інформації про очікувані стандарти роботи і поведінки здійснюються з урахуванням особливостей відповідних окремих осіб. Завдання підготовки та дії засновані на оцінці наявних компетентності та здібностей, а також на експлуатаційних вимогах. Операції демонструються відповідно до застосованих правил. Операції плануються, а ресурси розподіляються у відповідному порядку для виконання необхідних завдань. Інформація чітко і однозначно передається та приймається. Демонструється ефективна поведінка керівника. Відповідний(і) член(и) команди чітко розуміють поточний та вірогідний стан судна та експлуатації, а також навколишнього середовища. Потрібний (і) член (и) команди розділяють правильне розуміння поточних і прогнозованих станів судна та оперативної обстановки, а також зовнішніх умов. Рішення найбільш ефективні у певній ситуації.
Внесок у безпеку персоналу та судна	Знання способів особистого виживання. Знання способів запобігання пожежі та вміння боротися з вогнем і гасити пожежі. Знання прийомів елементарної першої допомоги. Знання особистої безпеки та громадських обов'язків.	Оцінка результатів схваленої підготовки та досвіду, як викладено у розділі A-VI/1, пункт 2.	Належне устаткування, що забезпечує безпеку, і захисне обладнання правильно використовуються. Процедури і безпечна робоча практика, розраховані на захист персоналу та судна, завжди дотримуються. Процедури, спрямовані на захист навколишнього середовища, завжди дотримуються. Першочергові та наступні дії з метою отримати відомості про аварію відповідають установленому порядку дій у надзвичайних ситуаціях.

Розділ A-III/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування
старших механіків та других механіків суден з головною
руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання диплома старшого механіка та другого механіка морських суден з головною руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше повинен продемонструвати здатність прийняти на себе на рівні управління завдання, обов'язки і відповідальність, які перелічені в колонці 1 таблиці A-III/2.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/2. Цей перелік включає, розширює та поглиблює питання, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/1 для вахтових механіків.

3. Ураховуючи, що другий механік повинен бути постійно готовим у будь-який момент прийняти на себе обов'язки старшого механіка, оцінка з цих питань повинна враховувати перевірку здібностей кандидата засвоїти всю доступну інформацію, яка впливає на безпечну експлуатацію суднових механізмів та захист морського середовища.

4. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-III/2, повинен бути достатнім для того, щоб кандидат міг працювати на посаді старшого механіка або другого механіка.

5. Підготовка та досвід, які вимагаються для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок, повинні брати до уваги відповідні вимоги цієї частини та керівництво, викладене у частині B цього Кодексу.

6. Адміністрація може не пред'являти вимог стосовно знань для типів рухових установок, які не є механічними установками, відносно яких виданий диплом є дійсним. Диплом, виданий на такій підставі, не є дійсним для будь-якої категорії механічних установок, які у ньому не вказані, доти, доки механік не підтвердить свою компетентність у цих питаннях. Будь-яке таке обмеження повинне бути зазначене в дипломі та підтвердженні.

7. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що він досягнув необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 й 4 таблиці A-III/2.

Прибережне плавання

8. Рівень знань, розуміння та професійних навичок, який вимагається згідно з різними розділами, переліченими у колонці 2 таблиці A-III/2, може змінюватися для механіків суден з руховою установкою обмеженої потужності, зайнятих у прибережному плаванні, якщо це буде вважатися необхідним, беручи до уваги безпеку всіх суден, які можуть здійснювати плавання у тих самих водах. Будь-яке таке обмеження повинно бути зазначене у дипломі та підтвердженні.

Таблиця A-III/2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для старших механіків та других механіків суден з головною
руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше

Функція: Суднові механічні установки на рівні управління

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Управління роботою механізмів рухової установки	Проектні характеристики робочих пристроїв наступних механізмів та пов'язаного з ними допоміжного обладнання: .1 судновий дизель; .2 суднова парова турбіна; .3 суднова газова турбіна; .4 судновий паровий котел.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Проектні характеристики і робочий пристрій пояснюються і розуміються належним чином.
Планування та графік роботи	"Теоретичні знання" Термодинаміка й теплопередача. Механіка та гідромеханіка. Пропульсивні характеристики дизелів, парових і газових турбін, включаючи частоту обертання, вихідну потужність і витрату палива. Тепловий цикл, тепловіддача і тепловий баланс наступного: .1 судновий дизель; .2 суднова парова турбіна; .3 суднова газова турбіна; .4 судновий паровий котел. Холодильні установки та цикл охолодження. Фізичні та хімічні властивості палива та мастильних матеріалів. Технологія матеріалів. Теорія будови судна, зокрема боротьба за живучість.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Планування та підготовка до роботи відповідають проектним параметрам силової установки та вимогам рейсу.
Експлуатація, спостереження, оцінка роботи та підтримка безпеки рухової установки та допоміжних механізмів	"Практичні знання" Пуск та зупинка головної рухової установки та допоміжних механізмів, у тому числі пов'язаних з ними систем. Експлуатаційні обмеження рухової установки. Ефективна експлуатація, спостереження, оцінка роботи та підтримання безпеки енергетичної рухової установки та допоміжних механізмів. Функції та пристрої автоматичного керування головним двигуном. Функції та пристрої автоматичного керування допоміжними механізмами, у тому числі, але не обмежуючись: .1 розподільні системи генераторів; .2 парові котли; .3 масляний очищувач; .4 система охолодження; .5 системи насосів та трубопроводів; .6 система управління стерном; .7 вантажопідйомне обладнання і палубні механізми.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Методи підготовки до пуску та підготовки палива, мастильних матеріалів, охолоджуючої води та повітря надзвичайно задовільні Перевірка тисків, температур та обертів під час пуску та прогрівання відповідає технічним специфікаціям і погодженим робочим планам. Спостереження за роботою головної рухової установки та допоміжних систем є достатнім для підтримання безпечних умов експлуатації. Методи підготовки до зупинки та спостереження за охолодженням двигуна є надзвичайно задовільні. Методи вимірювання навантаження двигуна відповідають технічним специфікаціям. Робота двигуна перевіряється відповідно до команд, які поступають з містка. Робочі характеристики відповідають технічним специфікаціям.
Управління паливними, змащувальними та баластними операціями	Експлуатація та технічне обслуговування механізмів, включаючи системи насосів і трубопроводів.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити.	Паливні та баластні операції відповідають експлуатаційним вимогам і проводяться таким чином, щоб запобігти забруднення морського середовища.

Функція: Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління на рівні управління

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Експлуатація електричного та електронного обладнання управління	"Теоретичні знання" Суднова електротехніка, електроніка, електроніка потужностей, техніка автоматичного управління та захисні пристрої. Морська електротехніка, електронне та електричне обладнання, автоматичні системи управління та запобіжні пристрої. Проектні характеристики та системна конфігурація апаратури автоматичного контролю та захисних пристроїв для наступного: .1 головний двигун; .2 генератор та система розподілу; .3 паровий котел. Проектні характеристики та системна конфігурація апаратури оперативного управління для електромоторів. Проектні характеристики установок високої напруги. Характеристики пристроїв гідравлічного та пневматичного управління.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Експлуатація обладнання та систем відповідає керівним документам з експлуатації. Робочі характеристики відповідають технічним специфікаціям.
Усунення несправностей, приведення в робочий стан електричного та електронного устаткування управління	"Практичне знання" Усунення несправностей електричного та електронного устаткування управління. Функціональна перевірка електричних та електронних пристроїв управління, а також захисного обладнання. Робочі випробування електричного та електронного устаткування управління та запобіжних пристроїв. Усунення несправностей в системах спостереження. Контроль версії програмного забезпечення. Управління програмним забезпеченням.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Діяльність з технічного обслуговування правильно планується відповідно до технічних, специфікацій, вимог законодавства, а також інструкцій з безпеки та процедур. Перевірка, випробування й усунення несправностей устаткування проводяться належним чином.

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на рівні управління

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Управління безпечним та ефективним проведенням технічного обслуговування та ремонту	"Теоретичні знання" Робота суднових механічних установок. "Практичні знання" Управління безпечним та ефективним проведенням технічного обслуговування та ремонту. Планування технічного обслуговування, включаючи встановлені законом перевірки та перевірки класу судна. Планування ремонту.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка в майстернях.	Діяльність з технічного обслуговування правильно планується відповідно до технічних специфікацій, вимог законодавства, а також інструкцій з безпеки та процедур. Відповідні плани, специфікації, матеріали та обладнання для технічного обслуговування й ремонту є в наявності. Дії, що виконуються, ведуть до відновлення роботи установки найбільш прийнятним способом.
Виявлення та встановлення причин несправної роботи механізмів та усунення несправностей	"Практичні знання" Виявлення несправностей роботи механізмів, локалізація несправностей і запобігання ушкоджень. Перевірка і налаштування обладнання. Неруйнівний контроль.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Методи порівняння фактичних умов експлуатації відповідають рекомендованій практиці та процедурам. Дії та рішення відповідають рекомендованим експлуатаційним специфікаціям і обмеженням.
Забезпечення техніки безпеки	"Практичні знання" Техніка безпеки.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Техніка безпеки відповідає вимогам законодавства, кодексам практики, дозволам на проведення робіт та вимогам стосовно навколишнього середовища.

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні управління

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Контроль за посадкою, остійністю та напруженнями у корпусі	Розуміння основних принципів будови судна, теорій та факторів, що впливають на посадку й остійність, а також заходів, необхідних для забезпечення безпечної посадки та остійності. Знання впливу пошкодження й подальшого затоплення будь-якого відсіку на посадку та остійність судна, а також контрзаходів, яких необхідно вжити. Знання рекомендацій ІМО стосовно остійності судна.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити.	Остійність та напруження корпусу постійно залишаються у безпечних межах.
Нагляд та контроль за виконанням вимог законодавства та заходів щодо забезпечення охорони людського життя на морі, охорони і захисту морського середовища	Знання відповідних норм міжнародного морського права, викладеного у міжнародних угодах та конвенціях. Особливу увагу необхідно приділити зазначеним нижче питанням: .1 дипломи та інші документи, які повинні знаходитися на суднах згідно з міжнародними конвенціями; яким чином вони могли бути отримані та строк їхньої дійсності; .2 обов'язки згідно з відповідними вимогами Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року, з поправками; .3 обов'язки згідно з відповідними вимогами Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками; .4 обов'язки згідно з відповідними вимогами Міжнародної конвенції з запобігання забрудненню з суден, з поправками; .5 морські санітарні декларації та вимоги Міжнародних санітарних правил; .6 обов'язки згідно з міжнародними нормативними документами, які стосуються безпеки судна, пасажирів, екіпажу та вантажу; .7 методи й засоби запобігання забрудненню морського середовища з суден; .8 знання національного законодавства з виконання міжнародних угод та конвенцій.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити.	Процедури нагляду за операціями й технічним обслуговуванням судна відповідають вимогам законодавства. Потенційна невідповідність виявляється швидко та в повній мірі. Вимоги стосовно поновлення та продовження терміну дії дипломів забезпечують їх постійну дійсність відносно об'єктів та обладнання, що підлягають огляду.
Забезпечення безпеки та охорони судна, екіпажу та пасажирів та умови експлуатації рятувальних засобів і пристроїв, протипожежних систем та інших систем, що забезпечують безпеку	Глибоке знання правил, що стосуються рятувальних засобів (Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі). Організація навчань з боротьби з пожежею та залишення судна. Підтримання в експлуатаційному стані рятувальних засобів та пристроїв, протипожежної системи та інших систем безпеки. Дії, які необхідно вживати для захисту й охорони усіх осіб на судні у випадках аварій. Дії з локалізації наслідків пошкодження та порятунку судна після пожежі, вибуху, зіткнення або посадки на мілину.	Екзамен та оцінка результатів практичного інструктажу та схваленої підготовки під час роботи та досвіду.	Процедури нагляду за системами виявлення пожежі та безпеки забезпечують швидке виявлення усіх аварійно-попереджувальних сигналів та вжиття заходів відповідно до встановлених дій під час аварій.
Розробка планів дій під час аварійних ситуацій та схем з боротьби за живучість судна, а також дії у випадку аварійних ситуацій	Конструкція судна, у тому числі засоби боротьби за живучість. Методи та засоби запобігання пожежі, виявлення та гасіння пожежі. Функції та використання рятувальних засобів.	Екзамен та оцінка результатів схваленої підготовки під час роботи та досвіду.	Дії при аваріях відповідають установленим планам дій під час аварійних ситуацій.
Застосування навичок керівника та організатора	Знання питань управління персоналом судна та його підготовки. Знання міжнародних морських конвенцій і рекомендацій, а також відповідного національного законодавства. Уміння застосовувати методи управління задачами та робочим навантаженням, зокрема: .1 планування та координація; .2 призначення персоналу; .3 обмеження часу та ресурсів; .4 встановлення черговості. Знання методів ефективного управління ресурсами та вміння їх застосовувати: .1 виділення, розподіл і встановлення черговості використання ресурсів; .2 ефективний зв'язок на судні та на березі; .3 рішення приймаються з урахуванням досвіду роботи в команді; .4 впевненість та керівництво, у тому числі мотивація; .5 досягнення і підтримка інформованості про ситуацію. Знання методів прийняття рішень та уміння їх застосовувати: .1 оцінка ситуації та ризику; .2 виявлення та розгляд вироблених варіантів; .3 вибір курсу дій. .4 оцінка ефективності результатів. Розробка, виконання стандартних експлуатаційних процедур та контроль за їх виконанням.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка; .2 схвалений стаж роботи; .3 схвалена підготовка на тренажері.	Призначення обов'язків екіпажу і надання йому інформації про очікувані стандарти роботи і поведінки здійснюються з урахуванням особливостей відповідних окремих осіб. Завдання підготовки та дії засновані на оцінці наявних компетентності та здібностей, а також на експлуатаційних вимогах. Операції відповідають застосовним правилам. Операції плануються, а ресурси виділяються, як це вимагається у правильній послідовності для виконання необхідних завдань. Інформація чітко та однозначно передається та приймається. Демонструється ефективна поведінка керівника. Потрібний (і) член (и) команди розділяють правильне розуміння поточних і прогнозованих станів судна та оперативної обстановки, а також зовнішніх умов. Рішення найбільш ефективні для даної ситуації. Демонструється, що операції є ефективними та відповідають застосовним правилам.

Розділ A-III/3
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування
старших механіків та других механіків суден з головною
руховою установкою потужністю від 750 до 3000 кВт

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання диплома старшого механіка та другого механіка морських суден з головною руховою установкою потужністю від 750 до 3000 кВт повинен продемонструвати здатність прийняти на себе на рівні управління завдання, обов'язки і відповідальність, що перелічені в колонці 1 таблиці A-III/2.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/2. Цей перелік уключає, розширює та поглиблює питання, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/1, для вахтових механіків суден з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується.

3. Беручи до уваги те, що другий механік повинен бути постійно готовим прийняти на себе обов'язки старшого механіка, оцінка з цих питань повинна виявити здатність кандидата засвоїти всю доступну інформацію, яка впливає на забезпечення безпечної експлуатації суднових механізмів та захист морського середовища.

4. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-III/2, може бути знижений, але повинен бути достатнім для того, щоб кандидат міг працювати на посаді старшого механіка або другого механіка на суднах з головною руховою установкою потужністю у межах, зазначених у цьому розділі.

5. Підготовка та досвід, які вимагаються для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок, повинні приймати до уваги відповідні вимоги цієї частини та керівництво, викладене у частині B цього Кодексу.

6. Адміністрація може не пред'являти вимог до знання типів рухових установок, які не є механічними установками, щодо яких диплом дійсний. Виданий на такій основі диплом не дійсний щодо будь-якої категорії механічних установок, які в ньому не зазначені, до тих пір, поки механік не підтвердить свою компетентність у цих питаннях. Будь-яке таке обмеження повинно бути зазначене у дипломі та підтвердженні.

7. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що від досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-III/2.

Прибережне плавання

8. Рівень знань, розуміння та професійних навичок, необхідний відповідно до різних розділів, перелічених у колонці 2 таблиці A-III/2, та вимог пунктів 2.1.1 та 2.1.2 правила III/3, може змінюватися для осіб командного складу суден, обладнаних головною руховою установкою потужністю менше ніж 3000 кВт, зайнятих у прибережному плаванні, якщо це буде вважатися необхідним, беручи до уваги безпеку всіх суден, які можуть здійснювати плавання у тих самих водах. Будь-яке таке обмеження повинно бути зазначене у дипломі та підтвердженні.

Розділ A-III/4
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу машинної вахти на суднах з машинним відділенням,
що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується

Стандарт компетентності

1. Кожна особа рядового складу, яка входить до складу машинної вахти на морських суднах, повинна продемонструвати вказану у колонці 1 таблиці A-III/4 компетентність, яка дозволяє йому виконувати на допоміжному рівні функцію, пов'язану з судновими механічними установками.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються від осіб рядового складу машинної вахти, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/4.

3. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, визначених у колонках 3 та 4 таблиці A-III/4. Посилання на "практичну перевірку" у колонці 3 може включати схвалену підготовку на березі, протягом якої особи, які навчаються, проходять перевірку на практиці.

Таблиця A-III/4

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для рядового складу машинної вахти

Функція: Суднові механічні установки на допоміжному рівні

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Виконання звичайних обов'язків стосовно вахти в машинному відділенні осіб, які доручаються особам рядового складу Розуміння команд та вміння бути зрозумілим відносно питань, які стосуються обов'язків з несення вахти	Термінологія, яка вживається в машинних приміщеннях, та назви механізмів і обладнання. Порядок несення вахти в машинному відділенні. Техніка безпеки, що стосується роботи в машинному відділенні. Основні дії, пов'язані із захистом навколишнього середовища. Використання відповідної системи внутрішньо-суднового зв'язку. Системи аварійної сигналізації та вміння розрізняти їх, особливо під час подачі сигналу про ввімкнення газової системи пожежогасіння.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; або .3 практична перевірка.	Зв'язок чіткий і точний, і у випадку, якщо інформація або інструкції з несення вахти неясно зрозумілі, в особи командного складу, яка несе вахту, запитується рада або роз'яснення. Несення, передача та здача вахти відповідають прийнятим практиці і процедурам.
Для несення вахти у котельному відділенні: Підтримання належного рівня води та тиску пари	Безпечна експлуатація котлів.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 практична перевірка; або .4 схвалена підготовка на тренажері де це є застосовним.	Оцінка стану котла точна, та ґрунтується на відповідній інформації, отриманої за допомогою місцевих і дистанційних датчиків та безпосередніх перевірок. Послідовність і час коригувань забезпечують безпеку та оптимальну ефективність.
Використання аварійного обладнання та дії під час аварійних ситуацій	Знання обов'язків під час аварій. Шляхи евакуації з машинних приміщень. Знання розташування протипожежного обладнання у машинних приміщеннях та вміння ним користуватися.	Оцінка результатів демонстрації та схваленого стажу роботи або схваленого стажу підготовки на учбовому судні.	Початкові дії в аварійній або ненормальній ситуації відповідають встановленим практиці і процедурам. Зв'язок є постійно чітким та точним, а команди підтверджуються згідно з доброю морською практикою.

Розділ A-III/5
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу в якості моториста першого класу на суднах
з машинним відділенням, що обслуговується
традиційно або періодично не обслуговується

Стандарт компетентності

1. Кожний моторист першого класу, який працює на морському судні, обладнаному головною енергетичною установкою потужністю 750 кВт або більше, повинен продемонструвати компетентність у виконанні функцій, пов'язаних із судновими механічними установками, на допоміжному рівні, як визначено у колонці 1 таблиці A-III/5.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються від мотористів першого класу, які працюють на морському судні з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/5.

Таблиця A-III/5

Специфікація мінімальних стандартів компетентності
для осіб рядового складу в якості моториста першого класу
на суднах з машинним відділенням, що обслуговується
традиційно або періодично не обслуговується

Функція: Суднові механічні установки на допоміжному рівні

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння несенню безпечної машинної вахти	Уміння розуміти команди та спілкуватися з особою командного складу, яка несе вахту, з питань стосовно питань щодо обов'язків з несення вахти. Процедури залишення, несення та передачі вахти. Інформація, яка вимагається для несення безпечної вахти.	Оцінка результатів досвіду роботи або практичної перевірки.	Зв'язок чіткий та точний. Несення, передача та залишення вахти відповідають прийнятим практиці або процедурам.
Сприяння нагляду та управлінню несенням машинної вахти	Початкове знання функції та роботи головної рухової установки та допоміжних механізмів. Початкове розуміння контролю тиску, температур та рівнів головної рухової установки та допоміжних механізмів.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; або .3 практична перевірка.	Частота та повнота спостереження за головною руховою установкою та допоміжними механізмами відповідають прийнятим принципам та процедурам. Відхилення від норми виявляються. Небезпечні умови та потенційні небезпеки швидко виявляються, оголошуються та усуваються перед продовженням роботи.
Сприяння проведенню операцій по заправці паливом та перекачуванню палива	Знання функціонування та експлуатації паливної системи та операцій з перекачки палива, зокрема: .1 підготовка до заправки паливом та перекачки; .2 процедури під'єднання та від'єднання шлангів для заправки паливом або передачі; .3 процедури стосовно інцидентів, які можуть виникнути під час операцій з заправки паливом або перекачки; .4 заходи захисту під час операцій із заправки паливом або перекачування; .5 уміння правильно вимірювати рівні у танках та повідомляти про них.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні. Оцінка результатів практичної демонстрації.	Операції з перекачки виконуються відповідно до встановленої практики безпеки та інструкцій з експлуатації обладнання. Обробка небезпечних та шкідливих рідин відповідає встановленій практиці безпеки. Зв'язок у межах відповідальності кандидата оператора є постійно успішним.
Сприяння операціям з осушення і баластування	Знання функції, експлуатації та технічного обслуговування лляльних та баластних систем у безпечному стані, зокрема: .1 повідомлення про інциденти стосовно операцій з перекачки; .2 уміння правильно вимірювати рівні у танках та повідомляти про них.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні. Оцінка результатів практичної демонстрації.	Операції та технічне обслуговування виконуються відповідно до встановленої практики безпеки та інструкцій з експлуатації обладнання та уникає забруднення морського середовища. Зв'язок у межах відповідальності оператора є постійно успішним.
Сприяння експлуатації обладнання та механізмів	Безпечна експлуатація обладнання, зокрема: .1 клапани та насоси; .2 підйомники та вантажопідйомне обладнання; .3 люки, водонепроникні двері, порти та пов'язане із ними обладнання. Уміння використовувати та розуміти основні сигнали, що стосуються роботи кранів, лебідок і підйомників.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні. Оцінка результатів практичної демонстрації.	Операції проводяться відповідно до встановленої практики безпеки та інструкцій з експлуатації обладнання. Зв'язок у межах відповідальності оператора є постійно успішним

Функція: Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління на допоміжному рівні

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Безпечне використання електричного обладнання	Безпечне використання та експлуатація електричного обладнання, зокрема: .1 заходи безпеки перед виконанням роботи та ремонтом; .2 процедури ізоляції; .3 порядок дій під час аварій; .4 різна електрична напруга на судні. Знання причин поразки електрострумом і запобіжні заходи, які необхідно приймати для його запобігання.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Впізнає небезпеки, пов'язані з електрикою, і небезпечне обладнання і повідомляє про них. Розуміє безпечну електричну напругу в тому, що стосується ручного обладнання. Розуміє небезпеки, пов'язані з високовольтним обладнанням і роботою на судні.

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на допоміжному рівні

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння технічному обслуговуванню та ремонту на судні	Уміння використовувати фарбу, мастило та очищаючі матеріали і обладнання. Здатність розуміти та виконувати процедури поточного технічного обслуговування та ремонту. Знання методів підготовки поверхні. Знання безпечного видалення відходів. Розуміння керівництв виробника з безпеки та суднових інструкцій. Знання застосування, технічного обслуговування та використання ручних та електричних інструментів, а також вимірювальних приладів і верстатів. Знання роботи з металами.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Діяльність з технічного обслуговування здійснюється відповідно до технічних, специфікацій, інструкцій з безпеки та процедур. Вибір та використання обладнання та інструментів здійснюється належним чином.

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на допоміжному рівні

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння поводженню із запасами	Знання процедур безпечного поводження із запасами, їх розміщення та кріплення.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Операції з запасами проводяться відповідно до встановлених практикою безпеки та інструкцій з експлуатації обладнання. Поводження з небезпечними і шкідливими запасами відповідає встановленій практиці безпеки. Зв'язок у межах відповідальності оператора постійно здійснюється успішно.
Застосування застережних заходів та сприяння запобіганню забруднення морського середовища	Знання заходів застереження, яких необхідно вживати для запобігання забрудненню морського середовища. Знання використання та експлуатації обладнання для боротьби з забрудненням. Знання схвалених методів видалення забруднювачів моря.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Процедури, призначені для захисту морського середовища, постійно дотримуються.
Дотримання гігієни праці та техніки безпеки	Робоче знання безпечної практики праці та особистої безпеки борту, зокрема: .1 електробезпека; .2 відключення / блокування; .3 безпека при роботі з механізмами; .4 системи видачі дозволів на роботу; .5 висотні роботи; .6 робота у замкнених приміщеннях; .7 способи підіймання та методи запобігання травм спини; .8 хімічна та біологічна безпека; .9 засоби індивідуального захисту.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Процедури, спрямовані на захист персоналу та судна, постійно дотримуються. Завжди дотримується безпечна практика роботи і правильно використовується устаткування, що забезпечує безпеку, і захисне обладнання.

Розділ A-III/6
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування електромеханіків

Підготовка

1. Освіта та підготовка, що вимагаються пунктом 2.3 правила III/6, включають підготовку для отримання навичок роботи з електронним та електричним обладнанням, що мають відношення до обов'язків електромеханіка.

Підготовка на судні

2. Кожний кандидат на отримання диплома електромеханіка повинен пройти схвалену програму підготовки на судні, яка:

.1 забезпечує, щоб протягом необхідного стажу роботи на судні кандидат отримав систематичну практичну підготовку та досвід із виконання завдань, обов'язків та несення відповідальності електромеханіка;

.2 здійснюється під безпосереднім керівництвом та наглядом кваліфікованих та дипломованих осіб командного складу суден, на яких кандидат проходить схвалений стаж роботи, а також

.3 належним чином заноситься у Книжку реєстрації підготовки.

Стандарт компетентності

3. Кожний кандидат на отримання диплома електромеханіка повинен продемонструвати здатність прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, які перелічені в колонці 1 таблиці A-III/6.

4. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/6, та при цьому повинно прийматися до уваги керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

5. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що від досяг необхідного стандарту компетентності, наведеного у колонках 3 і 4 таблиці A-III/6.

Таблиця A-III/6

Специфікація мінімальних стандартів компетентності
для електромеханіків

Функція: Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління на рівні експлуатації

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Нагляд за експлуатацією електричних і електронних систем, а також систем управління	Початкове розуміння роботи механічних систем, включаючи: .1 первинні двигуни, у тому числі головну рухову установку; .2 допоміжні механізми у машинному відділенні; .3 системи управління стерном; .4 системи обробки вантажів; .5 палубні механізми; .6 побутові суднові системи. Початкове знання теплопередачі, механіки та гідромеханіки. "Знання наступного": Електротехнологія та теорія електричних машин. Основи електроніки та силової електроніки. Електричні розподільні щити та електрообладнання. Основи автоматики, автоматичних систем та технології управління. Прилади, сигналізація та системи стеження. Електроприводи. Технологія електричних матеріалів. Електрогідравлічні та електроннопневматичні системи управління. Розуміння небезпек і запобіжних заходів, необхідних для експлуатації силових систем напругою вище 1000 вольт.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, де це є застосовним; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Експлуатація обладнання та систем відповідає керівництвам з експлуатації. Робочі характеристики відповідають технічним специфікаціям.
Нагляд за роботою автоматичних систем управління руховою установкою та допоміжними механізмами	Підготовка систем управління руховою установкою та допоміжними механізмами до роботи.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, де це є застосовним; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Нагляд за роботою головної енергетичної установки та допоміжних систем є достатнім для підтримання безпечних умов експлуатації.
Експлуатація генераторів та систем розподілу	З'єднання, розподіл навантаження та перехід з одного генератора на інший. З'єднання та роз'єднання розподільних щитів і розподільних пультів.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, де це є застосовним; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Операції плануються та виконуються відповідно до керівництв з експлуатації, встановлених правил і процедур для забезпечення безпеки експлуатації. Системи розподілу електрики можуть бути зрозумілі та пояснені за допомогою креслень/інструкцій.
Експлуатація та технічне обслуговування силових систем з потужністю більше ніж 1000 вольт	"Теоретичні знання": Технологія високої напруги; Високовольтна технологія Засоби та процедури з безпеки. Електрична гребна установка суден, електродвигуни та системи управління. "Практичні знання": Безпечна експлуатація та технічне обслуговування високовольтних систем, зокрема знання спеціальних технічних типів високовольтних систем та небезпеки, яка може виникнути внаслідок робочої напруги більше ніж 1000 вольт.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, де це є застосовним; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Операції плануються та виконуються відповідно до керівництв з експлуатації, встановлених правил і процедур для забезпечення безпеки експлуатації.
Експлуатація комп'ютерів та комп'ютерних мереж на судні	Розуміння: .1 основних характеристик обробки даних; .2 створення та використання комп'ютерних мереж на суднах; .3 використання комп'ютерів на містку, у машинному відділенні та для вирішення комерційних завдань.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Комп'ютерні мережі та комп'ютери правильно перевіряються та використовуються.
Використання англійської мови у письмовій та усній формі	Достатнє знання англійської мови, яке дозволяє особі командного складу використовувати технічні посібники та виконувати свої обов'язки.	Екзамен та оцінка результатів практичного інструктажу.	Посібники англійською мовою, що стосуються обов'язків особи командного складу, правильно розуміються. Зв'язок є чітким та зрозумілим.
Використання систем внутрішньосуднового зв'язку	Експлуатація усіх систем внутрішньосуднового зв'язку.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Передача та прийом повідомлень є постійно успішними. Реєстрація повідомлень ведеться у повному обсязі, точно та відповідає установленим вимогам.

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на рівні експлуатації

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Технічне обслуговування та ремонт електричного та електронного обладнання	Вимоги стосовно безпеки для роботи з судновими електричними системами, включаючи безпечне відключення електричного обладнання, яке вимагається до видачі персоналу дозволу на роботу з таким обладнанням. Технічне обслуговування та ремонт обладнання електричних систем, розподільних щитів, електродвигунів, генераторів, а також електросистем та обладнання постійного струму. Виявлення несправностей в електричних ланцюгах, встановлення місць несправностей і заходи щодо запобігання ушкоджень. Конструкція та робота електричного контрольно-вимірювального обладнання. Функціонування та робочі випробування наступного обладнання та його конфігурація: .1 системи стеження; .2 пристрої автоматичного управління; .3 захисні пристрої. Прочитання електричних та простих електронних схем.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка в майстернях; .2 схвалені практичний досвід та перевірки; .3 схвалений стаж роботи на судні; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Заходи під час роботи дотримуються належним чином. Вибір та використання ручних інструментів, вимірювальних приладів та випробувального обладнання є належним, а тлумачення результатів - точним. Розбирання, огляд, ремонт та збирання обладнання виконуються відповідно з настановами і доброю практикою. Збирання та робочі випробування проводяться відповідно з настановами і доброю практикою.
Технічне обслуговування та ремонт систем автоматики та управління головною руховою установкою та допоміжними механізмами	Належне знання навичок роботи з електричним та механічним обладнанням. "Техніка безпеки та порядок дій під час аварій" Безпечна ізоляція обладнання та пов'язаних з ним систем, яка вимагається до видачі персоналу дозволу на роботу з такими механізмами та обладнанням. Практичні знання питань перевірки, технічного обслуговування, виявлення несправностей та ремонту. Перевірка, виявлення несправностей та технічне обслуговування, а також відновлення електричного та електронного контрольного обладнання до робочого стану.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, де це є застосовним; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Вплив несправностей на взаємопов'язані рухову установку і системи точно визначається, суднові технічні креслення правильно читаються, вимірювальні та калібрувальні прилади правильно використовуються, а вжиті дії є обґрунтованими. Ізоляція, розбирання та збирання рухової установки та обладнання проводиться відповідно до керівництв виробника з безпеки, суднових інструкцій, вимог законодавства і правил техніки безпеки. Прийняті дії призводять до відновлення систем автоматики та управління найкращим способом та відповідають переважаючим обставинам і умовам.
Технічне обслуговування та ремонт навігаційного обладнання на містку та систем суднового зв'язку	Знання принципів та процедур технічного обслуговування навігаційного обладнання, систем внутрішньосуднового та зовнішнього зв'язку. "Теоретичні знання" Електричні та електронні системи, які експлуатуються на ділянках можливого займання. "Практичні знання" Виконання безпечних процедур технічного обслуговування та ремонту. Виявлення несправностей механізмів, розташування місць, де є несправності, і дії для запобігання ушкоджень.		Вплив несправностей на взаємопов'язані рухову установку і системи точно визначається, суднові технічні креслення правильно читаються, вимірювальні та калібрувальні прилади Ізоляція, розбирання та збирання рухової установки та обладнання проводиться відповідно до керівництв виробника з безпеки, суднових інструкцій, вимог законодавства і правил техніки безпеки. Прийняті дії призводять до відновлення навігаційного обладнання, устаткування містка і суднових систем зв'язку найкращим способом та відповідають переважаючим обставинам і умовам.
Технічне обслуговування та ремонт електричних, електронних систем та систем управління палубними механізмами та вантажопідйомним обладнанням	Належне знання навичок роботи з електричним та механічним обладнанням. "Техніка безпеки та порядок дій під час аварій" Безпечна ізоляція обладнання та пов'язаних з ним систем, яка вимагається до видачі персоналу дозволу на роботу з такими механізмами та обладнанням. Практичні знання питань перевірки, технічного обслуговування, виявлення несправностей та ремонту. Перевірка, виявлення несправностей та технічне обслуговування, а також відновлення електричного та електронного контрольного обладнання до робочого стану. "Теоретичні знання" Електричні та електронні системи, які функціонують на ділянках з високим ризиком займання. "Практичні знання" Виконання безпечних процедур технічного обслуговування та ремонту.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, де це є застосовним; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Вплив несправностей на взаємопов'язані рухову установку і системи точно визначається, суднові технічні креслення правильно читаються, вимірювальні та калібрувальні прилади правильно використовуються, а вжиті дії є обґрунтованими. Ізоляція, розбирання та збирання рухової установки та обладнання проводиться відповідно до керівництв виробника з безпеки, суднових інструкцій, вимог законодавства і правил техніки безпеки. Прийняті дії призводять до відновлення палубних механізмів та обладнання для обробки вантажів найкращим способом та відповідають переважаючим обставинам і умовам.
Технічне обслуговування та ремонт систем управління та безпеки побутового обладнання	"Теоретичні знання" Електричні та електронні системи, які функціонують та експлуатуються в районах можливого займання. "Практичні знання" Виконання безпечних процедур технічного обслуговування та ремонту. Виявлення несправностей механізмів, розташування місць, де є несправності, і дії для запобігання ушкоджень.		Вплив несправностей на взаємопов'язані рухову установку і системи точно визначається, суднові технічні креслення правильно читаються, вимірювальні та калібрувальні прилади правильно використовуються, а вжиті дії є обґрунтованими. Ізоляція, розбирання та збирання рухової установки та обладнання проводиться відповідно до керівництв виробника з безпеки, суднових інструкцій, вимог законодавства і правил техніки безпеки. Прийняті дії призводять до відновлення систем управління та безпеки побутового обладнання найкращим способом та відповідають переважаючим обставинам і умовам.

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні експлуатації

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Забезпечення виконання вимог стосовно запобігання забрудненню	"Запобігання забрудненню морського середовища" Знання заходів застереження, яких необхідно вживати для запобігання забрудненню морського середовища. Заходи з боротьби із забрудненням та пов'язане з цим обладнання. Важливість попереджувальних заходів для захисту морського середовища.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка.	Процедури нагляду за судновими операціями та забезпечення виконання вимог Конвенції МАРПОЛ повністю дотримуються.
Запобігання пожеж та боротьба з пожежами на судні	"Протипожежна безпека та засоби пожежогасіння" Уміння організовувати навчання з боротьби з пожежею. Знання видів пожежі та хімічної природи загоряння. Знання систем пожежогасіння. Знання дій, які необхідно вживати у випадку пожежі, включаючи пожежі паливних систем.	Оцінка результатів схваленої протипожежної підготовки та досвіду, як викладено у розділі A-VI/3, пунктах з 1 по 3.	Вид та масштаби проблеми швидко визначаються, та першочергові дії відповідають судновим інструкціям і планам дій під час надзвичайних ситуацій. Процедури евакуації, аварійного вимкнення та ізоляції відповідають характеру аварії та швидко виконуються. Черговість дій, рівні та час подання повідомлень та інформування персоналу на судні відповідають характеру аварії та відображають терміновість проблеми.
Використання рятувальних засобів	"Рятування людей" Вміння організовувати навчання із залишення судна та вміння поводитися з рятувальними шлюпками, рятувальними плотами та черговими шлюпками, пристроями та засобами для їхнього спуску на воду, а також обладнанням для них, зокрема радіообладнанням рятувальних засобів, супутниковими АРБ, пошуковими та рятувальними транспондерами, гідрокостюмами і термозахисними засобами. Знання способів виживання в морі.	Оцінка результатів схваленої підготовки та досвіду, як викладено у пунктах 1 - 4 розділу A-VI/2.	Дії при залишенні судна та способи виживання відповідають переважаючим обставинам і умовам та відповідають прийнятій практиці і вимогам у сфері безпеки.
Застосування засобів першої медичної допомоги на суднах	"Медична допомога" Практичне застосування медичних керівництв та медичних консультацій, отриманих по радіо, зокрема вміння вжити ефективних заходів на їх основі таких знань у разі нещасних випадків або захворювань, типових для суднових умов.	Оцінка результатів схваленої підготовки, як викладено в пунктах 1 - 3 розділу A-VI/4.	Виявлення можливої причини, характеру та ступеню тяжкості травм або захворювань проводиться швидко, і лікування зводить до мінімуму безпосередню загрозу життю.
Застосування навичок керівника та вміння роботи у команді	Робоче знання питань управління персоналом на судні та його підготовки. Уміння використовувати застосовувати методи управління задачами та робочим навантаженням, у тому числі: .1 планування та координація; .2 призначення кадрів персоналу; .3 обмеження часу та ресурсів; .4 визначення пріоритетів встановлення черговості. Знання методів ефективного управління ресурсами та вміння їх застосовувати: .1 виділення, розподіл і встановлення черговості використання ресурсів; .2 ефективний зв'язок на судні та на березі; .3 рішення приймаються з урахуванням досвіду роботи в команді; .4 впевненість та керівництво, у тому числі мотивація; .5 досягнення та підтримка інформованості про ситуацію Знання та уміння застосовувати методи прийняття рішень: .1 оцінка ситуації та ризику; .2 визначення та розгляд розроблених альтернатив; .3 вибір курсу дій; .4 оцінка ефективності результатів.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка; .2 схвалений стаж роботи; .3 практична демонстрація.	Призначення обов'язків екіпажу і надання йому інформації про очікувані стандарти роботи і поведінки здійснюються з урахуванням особливостей відповідних окремих осіб. Завдання підготовки та дії засновані на оцінці наявних компетентності та здібностей, а також на експлуатаційних вимогах. Операції плануються, а ресурси виділяються, як це вимагається у правильній послідовності для виконання необхідних завдань. Інформація чітко та однозначно передається та приймається. Демонструється ефективна поведінка керівника. Потрібний (і) член (и) команди розділяють правильне розуміння поточних і прогнозованих станів судна та оперативної обстановки, а також зовнішніх умов. Рішення найбільш ефективні у певній ситуації.
Внесок у безпеку персоналу та судна	Знання способів особистого виживання. Знання способів запобігання пожежі та вміння боротися з вогнем і гасити пожежі. Знання прийомів елементарної першої допомоги. Знання особистої безпеки та громадських обов'язків.	Оцінка результатів схваленої підготовки та досвіду, як викладено у розділі A-VI/1, пункт 2.	Належне устаткування, що забезпечує безпеку, і захисне обладнання правильно використовуються. Процедури і безпечна робоча практика, розраховані на захист персоналу та судна, завжди дотримуються. Процедури, спрямовані на захист навколишнього середовища, завжди дотримуються. Першочергові та наступні дії з метою отримати відомості про аварію відповідають установленому порядку дій у надзвичайних ситуаціях.

Розділ A-III/7
Обов'язкові мінімальні вимоги для
дипломування електриків суднових

1. Кожний електрик, який працює на морському судні, обладнаному головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому виконувати на допоміжному рівні функції, визначені у колонці 1 таблиці A-III/7.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються від електрика, який працює на морському судні, обладнаному головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/7.

Таблиця A-III/7

Специфікація мінімальних вимог до компетентності
електриків суднових

Функція: Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління на допоміжному рівні

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Безпечне використання електричного обладнання	Безпечне використання та експлуатація електричного обладнання, зокрема: .1 заходи безпеки, які приймаються до початку роботи або ремонту; .2 процедури ізоляції; .3 порядок дій під час аварій; .4 різна електрична напруга на судні. Знання причин поразки електричним струмом та запобіжні заходи, які необхідно приймати для його запобігання.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Розуміє та виконує інструкції з безпеки електричного обладнання та механізмів. Впізнає небезпеки, пов'язані з електрикою, і небезпечне обладнання та повідомляє про них. Розуміє небезпечні напруги в тому, що стосується ручного обладнання. Розуміє небезпеки, пов'язані з високовольтним обладнанням і роботою на судні.
Сприяння нагляду за роботою електричних систем та механізмів	Початкове знання роботи механічних систем, зокрема: .1 первинні двигуни, у тому числі головна рухова установка; .2 допоміжні механізми машинного відділення; .3 системи управління стерном; .4 системи обробки вантажу; .5 палубні механізми; .6 побутові суднові системи. "Початкове знання" .1 електротехнології та теорії електричних машин; .2 електричних розподільних щитів та електрообладнання; .3 основ автоматики, автоматичних систем управління та технології; .4 приладів, сигналізації та систем стеження; .5 електроприводів; .6 електрогідравлічних та електропневматичних систем управління; .7 з'єднань, розподілу навантаження та змін у електричній конфігурації.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка;	Знання, які забезпечують, що: .1 робота обладнання та систем відповідає керівництвам з експлуатації; .2 робочі рівні відповідають технічним специфікаціям.
Використання ручних інструментів, електричного та електронного вимірювального обладнання для виявлення несправностей, операцій з технічного обслуговування та ремонту	Вимоги стосовно безпеки для роботи з судновими електричними системами. Застосування безпечної практики роботи. "Початкові знання" .1 конструкція та експлуатаційні характеристики суднових систем та обладнання постійного та перемінного струму; .2 використання вимірювальних приладів, верстатів, а також ручних та електричних інструментів.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалена підготовка в майстернях; .2 схвалений практичний досвід та перевірки.	Впровадження процедур безпеки є задовільним. Вибір і використання випробувального обладнання є належним, і зчитування результатів є точним. Вибір процедур для проведення ремонту й технічного обслуговування відповідає керівництвам та добрій практиці.

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на допоміжному рівні

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння технічному обслуговуванню та ремонту на судні	Уміння користуватися мастильними та очищаючими матеріалами та обладнанням. Знання безпечного видалення відходів. Здатність розуміти та виконувати процедури поточного технічного обслуговування та ремонту. Розуміння керівництв виробника та суднових інструкцій.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Робота з технічного обслуговування проводиться відповідно до технічних, процедурних специфікацій, а також специфікацій з питань безпеки. Вибір та використання обладнання та інструментів здійснюється належним чином.
Сприяння технічному обслуговуванню та ремонту електричних систем та механізмів на судні	"Техніка безпеки та дії під час аварій" Початкове знання електротехнічних схем та безпечна ізоляція обладнання та пов'язаних з ним систем, яка вимагається до видачі персоналу дозволу на роботу з такими механізмами та обладнанням. Перевірка, виявлення несправностей та технічне обслуговування, а також відновлення електричного та електронного контрольного обладнання робочого стану. Електричне та електронне обладнання, що функціонує на ділянках можливого загоряння. Основи системи виявлення вогню на судні. Початкове знання суднової системи виявлення пожежі. Виконання безпечних процедур технічного обслуговування та ремонту. Виявлення несправностей механізмів, місцезнаходження несправності та заходи для попередження пошкоджень. Технічне обслуговування та ремонт освітлюваних приладів та систем електропостачання.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері, де це є застосовним; .4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.	Вплив неналежної роботи на відповідну установку та пов'язані з нею системи точно визначається, суднові технічні креслення правильно тлумачаться, вимірювальні та калібрувальні прилади правильно використовуються, а вжиті заходи є обґрунтованими. Ізоляція, демонтаж та повторне збирання силової установки та обладнання проводиться відповідно до керівництв щодо безпеки виробника та інструктажу на судні.

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на допоміжному рівні

Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння обробці запасів	Знання процедур безпечної обробки, розміщення та кріплення запасів.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Операції з запасами виконуються відповідно до правил техніки безпеки та інструкцій з експлуатації обладнання. Обробка небезпечних та шкідливих запасів відповідає встановленим правилам техніки безпеки. Зв'язок у межах відповідальності оператора є постійно успішним.
Застосування заходів застереження та сприяння запобіганню забрудненню морського середовища	Знання заходів застереження, яких необхідно вживати для запобігання забрудненню морського середовища. Знання використання та експлуатації устаткування / засобів боротьби з забрудненням. Знання схвалених методів видалення забруднювачів моря.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: 1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Процедури, спрямовані на захист морського середовища, постійно дотримуються.
Дотримання правил гігієни праці та застосування правил техніки безпеки	Робоче знання безпечної практики праці та особистої безпеки на борту, зокрема: .1 електробезпека; .2 вимкнення/блокування; .3 безпека під час роботи з механізмами; .4 системи видачі дозволів до роботи; .5 висотні роботи; .6 робота у замкнених приміщеннях; .7 способи підйому та засоби запобіганню травм спини; .8 хімічна та біологічна безпека; .9 засоби індивідуального захисту.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: 1 схвалений стаж роботи; .2 практична підготовка; .3 екзамен; .4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.	Процедури, спрямовані на захист персоналу та судна, постійно дотримуються. Завжди дотримується безпечна практика роботи і правильно використовується устаткування, що забезпечує безпеку, і захисне обладнання.

Глава IV
Стандарти стосовно радіоспеціалістів

Розділ A-IV/1
Застосування

(Положення відсутні)

Розділ A-IV/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для
дипломування радіооператорів ГМЗЛБ

Стандарт компетентності

1. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування радіооператорів ГМЗЛБ, повинні бути достатніми для виконання радіооператорами своїх обов'язків з радіослужби. Знання, необхідні для кожного типу диплома, визначеного в Регламенті радіозв'язку, повинні відповідати цьому Регламенту. Крім того, кожний кандидат на отримання диплома повинен продемонструвати здатність прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені в колонці 1 таблиці A-IV/2.

2. Знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для підтвердження згідно з Конвенцією дипломів, виданих згідно з положеннями Регламенту радіозв'язку, перелічені в колонці 2 таблиці A-IV/2.

3. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-IV/2, повинен бути достатнім для виконання кандидатами своїх обов'язків.

4. Кожний кандидат повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності шляхом:

.1 демонстрації компетентності, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-IV/2, відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, зазначених у колонках 3 і 4 цієї таблиці; а також

.2 складання екзамену або систематичної оцінки, як частини схваленого курсу підготовки, що ґрунтується на матеріалі, викладеному у колонці 2 таблиці A-IV/2.

Таблиця A-IV/2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для радіооператорів ГМЗЛБ

Функція: Радіозв'язок на рівні експлуатації

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Передача та отримання інформації, з використанням підсистеми і обладнання ГМЗЛБ, а також виконання функціональних вимог ГМЗЛБ	На додаток до вимог Регламенту радіозв'язку, знання: .1 радіозв'язку під час пошуку та порятунку, зокрема процедур, зазначених у Керівництві з міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (РМАМПП); .2 засобів запобігання помилкових сигналів лиха та процедур пом'якшення наслідків таких помилкових сигналів; .3 систем суднових повідомлень; .4 порядку надання медичних консультацій за допомогою радіо; .5 користування Міжнародним зводом сигналів та Стандартним морським розмовником ІМО; .6 усної та письмової англійської мови для передачі інформації, що стосується охорони людського життя на морі. Примітка: Ця вимога може застосовуватися більш гнучко у випадку обмеженого диплома радіооператора.	Екзамен та оцінка результатів практичної демонстрації експлуатаційних процедур з використанням: .1 схваленого обладнання; .2 тренажера з радіозв'язку ГМЗЛБ, коли це можна вжити; .3 лабораторного обладнання радіозв'язку.	Передача та прийом повідомлень відповідають міжнародним правилам і процедурам та здійснюються ефективно. Повідомлення англійською мовою, що стосуються безпеки судна та людей на судні, а також захисту морського середовища, правильно опрацьовуються.
Забезпечення радіозв'язку у випадку аварій	Забезпечення радіозв'язку у випадку аварій, включаючи: .1 залишення судна; .2 пожежа на судні; .3 частковий чи повний вихід з ладу радіоустановок. Попереджувальні заходи з забезпечення безпеки судна та персоналу в зв'язку з небезпеками, що виникають під час використання радіообладнання, зокрема електричні небезпеки та небезпеки неіонізуючого випромінювання.	Екзамен та оцінка результатів практичної демонстрації експлуатаційних процедур з використанням: .1 схваленого обладнання; .2 тренажера з радіозв'язку ГМЗЛБ, коли це можна вжити; .3 лабораторного обладнання для радіозв'язку.	Дії з реагування виконуються ефективно.

Глава V
Стандарти стосовно вимог для спеціальної
підготовки персоналу певних типів суден

Розділ A-V/1-1
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та
кваліфікації капітанів, осіб командного та рядового складу
нафтових танкерів і танкерів-хімовозів

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця з початкової підготовки для проведення вантажних операцій на нафтових танкерах і танкерах-хімовозах повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-1-1; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-1-1, та

.2.2 досяг стандарту компетентності, що вимагається відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, які наводяться у колонках 3 і 4 таблиці A-V/1-1-1.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про підготовку для проведення вантажних операцій на нафтових танкерах за розширеною програмою повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-1-2; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-1-2, та

3. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про підготовку для проведення вантажних операцій на танкерах-хімовозах за розширеною програмою повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-1-3; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-1-3, та

Таблиця A-V/1-1-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з початкової підготовки для проведення вантажних
операцій на нафтових танкерах і танкерах-хімовозах

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння безпечним вантажним операціям на нафтових танкерах і танкерах-хімовозах	Початкове знання танкерів: .1 типи нафтових танкерів і танкерів-хімовозів; .2 загальна схема і конструкція. Початкове знання вантажних операцій: .1 система трубопроводу та клапани; .2 вантажні насоси; .3 завантаження та розвантаження; .4 очищення танків, продування, дегазація та інертизація. Початкове знання фізичних властивостей нафти та хімічних матеріалів: .1 тиск та температура, зокрема залежність між тиском пару та температурою; .2 типи утворення електростатичних зарядів; .3 хімічні символи. Знання та розуміння культури безпеки на танкерах та управління безпекою.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Зв'язок у межах відповідальності є чітким та ефективним. Вантажні операції виконуються відповідно до прийнятих принципів та процедур які забезпечують безпеку операцій.
Вживання запобіжних заходів для попередження виникнення небезпек	Початкове знання небезпек, пов'язаних з операціями на танкерах, зокрема: .1 небезпеки для здоров'я; .2 небезпеки для навколишнього середовища; .3 небезпеки реактивності; .4 небезпеки корозії; .5 небезпеки вибуху та займання; .6 джерела займання, включаючи електростатичні небезпеки; .7 небезпеки токсичності; .8 витік парів і пароповітряні хмари. Початкове знання усунення небезпек: .1 інертизація, утворення водяних подушок, сикативи, моніторинг; .2 зняття електростатичних зарядів; .3 вентиляція; .4 відділення вантажів; .5 інгібірування вантажу; .6 важливість сумісності матеріалів; .7 контроль за станом атмосфери; .8 регулювання складу середовища. Розуміння інформації про Листи даних з безпеки матеріалів (ЛДБМ).	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки	Правильно визначає за допомогою ЛДБМ пов'язані з вантажем небезпеки для судна і персоналу та вживає необхідних заходів згідно з встановленими процедурами. Виявлення та дії, що вживаються після отримання інформації про небезпечну ситуацію відповідають встановленим процедурам згідно з передовою практикою.
Гігієна праці та запобіжні заходи, що забезпечують безпеку	Функції та належне використання приладів вимірювання складу газів та подібного обладнання. Належне використання обладнання для безпеки та захисних приладів, зокрема: .1 дихальні апарати та спорядження для евакуації з танку; .2 захисний одяг та спорядження; .3 реанімаційна апаратура; .4 спорядження для рятування та евакуації. Початкові знання безпечної практики роботи та робочих процедур, які відповідають законодавству та галузевим керівництвам, і особистої безпеки на нафтових танкерах і танкерах-хімовозах, включаючи: .1 заходи безпеки, що вживаються під час проникнення в закриті приміщення; .2 заходи застереження, що вживаються до та під час виконання робіт з ремонту й технічного обслуговування; .3 заходи безпеки при вогневих роботах і холодній обробці; .4 електробезпека; .5 переліки контрольних перевірок з безпеки судно/берег.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Процедури для проникнення в закриті приміщення дотримуються. Процедури та безпечна практика роботи, розраховані для захисту персоналу та судна, постійно дотримуються. Належне обладнання для безпеки та захисту правильно використовується.
Гігієна праці та запобіжні заходи, що забезпечують безпеку	Початкове знання першої допомоги з посиланням на листи даних про безпеку матеріалів (ЛДБМ).		Рекомендовані та заборонені дії під час надання першої допомоги.
Проведення операцій для боротьби з пожежею	Організація заходів під час боротьби з пожежею на танкері та дії, яких необхідно вживати. Небезпеки пожежі стосовно обробки, пов'язані з обробкою вантажу та перевезенням небезпечних та шкідливих рідин наливом. Вогнегасні засоби, що використовуються для гасіння нафтових та хімічних пожеж. Дії стаціонарної системи пожежогасіння піною. Дія переносних засобів пінного пожежогасіння. Дія стаціонарної системи порошкового пожежогасіння. Локалізація розливу в зв'язку з операціями по боротьбі з пожежею.	Практичні заняття та інструктаж, що проводяться в схвалених та реалістичних умовах підготовки (наприклад, імітація суднових умов) та, якщо це можливо і практично може бути здійснено, в темряві.	Початкові та наступні дії, після отримання інформації про пожежу на судні, відповідають встановленим практикам та процедурам. Дія, що виконується після отримання сигналів слідувати на місце збору, відповідає цій аварійній ситуації та встановленим процедурам. Одяг та спорядження відповідають характеру операцій з боротьби з пожежею. Вибір часу та послідовність дій окремих осіб відповідають переважаючим обставинам і умовам. Гасіння пожежі забезпечується з використанням належних процедур, методів та вогнегасних засобів.
Дії під час аварій	Початкове знання порядку дій під час аварій, зокрема аварійного вимкнення.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Тип та вплив аварії швидко визначаються та заходи реагування відповідають порядку дій під час аварії та планам дій під час надзвичайних ситуацій.
Прийняття заходів для запобігання забруднення навколишнього середовища в результаті розливу нафти або хімічних речовин	Початкові знання про вплив забруднення нафтою та хімічними речовинами на людину та морську флору і фауну. Початкові знання суднових процедур з метою запобігання забруднення. Початкові знання заходів, які необхідно вжити у разі розливу, зокрема необхідність: .1 передавати відповідну інформацію відповідальним особам; .2 сприяти впровадженню суднових процедур з локалізації розливу.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Процедури, призначені для охорони навколишнього середовища, постійно дотримуються.

Таблиця A-V/1-1-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з розширеної підготовки для вантажних операцій нафтових танкерів

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Уміння безпечно виконувати всі вантажні операції і спостерігати за ними	"Устрій та характеристики нафтового танкера" Знання устрою, систем та обладнання нафтового танкера, зокрема: .1 загальний устрій і конструкція; .2 устрій та обладнання вантажної системи; .3 устрій танка, трубопровідна система і устрій газовідвідної системи танка; .4 замірні системи та аварійно-попереджувальна сигналізація; .5 системи підігріву вантажів; .6 системи очищення дегазації та інертизації танків; .7 баластна система; .8 газовідвідна система вантажної зони і вентиляція житлових приміщень; .9 устрій відстійних танків; .10 системи уловлювання парів; .11 електричні та електронні системи управління, пов'язані з вантажем; .12 обладнання для захисту навколишнього середовища, зокрема обладнання для автоматичного заміру та реєстрації скидання нафти; .13 покриття танків; .14 системи контролю температури та тиску у танках; .15 протипожежні системи. Знання теорії та характеристик насосів, зокрема типи вантажних насосів, та їх безпечної експлуатації. Компетентність у сфері культури безпеки на танкерах та здійснення системи управління безпекою. Знання та розуміння систем моніторингу та безпеки, у тому числі аварійне вимкнення. "Завантаження, розвантаження, догляд за вантажем та його обробка" Здатність виконувати вимірювання та обчислення, що стосуються вантажу. Знання впливу наливних вантажів на посадку, остійність та конструктивну цілісність. Знання та розуміння нафтових вантажних операцій, зокрема: .1 плани завантаження та розвантаження; .2 баластування та дебаластування; .3 операції з очищення танків; .4 інертизація; .5 дегазація; .6 перекачка вантажу з судна на судно; .7 вантаження "поверх залишків"; .8 миття сирою нафтою. Розробка та застосування планів процедур та переліків контрольних перевірок вантажних операцій. Здатність калібрувати та використовувати системи, прилади та обладнання для моніторингу та виявлення газу.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Зв'язок є чітким, зрозумілим та постійно успішним. Вантажні операції виконуються безпечним чином, враховуючи устрої, системи та обладнання нафтових танкерів. Вантажні операції плануються, ризиків уникають та операції виконуються відповідно до прийнятих принципів та процедур для забезпечення безпеки операцій та уникнення забруднення морського середовища. Потенційна невідповідність процедурам, пов'язаним з вантажними операціями, швидко виявляється та усувається. Належне завантаження, розміщення та розвантаження вантажів забезпечують, щоб умови остійності та напруг постійно залишалися у безпечних межах. Вжиті дії та виконувані процедури точно застосовуються та відповідне пов'язане з вантажем обладнання використовується належним чином. Калібрування та використання обладнання для нагляду та виявлення газу відповідають експлуатаційній практиці та процедурам. Процедури моніторингу та системи безпеки забезпечують швидке виявлення всіх аварійно-попереджувальних сигналів та вжиття заходів відповідно до встановленого порядку дій при аварії.
	Здатність керувати персоналом, що має обов'язки щодо вантажу, і спостерігати за цим персоналом.		Персоналу призначаються обов'язки і надається інформація про процедури та стандарти роботи, які необхідно виконувати, з урахуванням особливостей окремих осіб, яких це стосується, і відповідно до безпечної експлуатаційної практики.
Обізнаність стосовно фізичних та хімічних властивостей нафтових вантажів	Знання та розуміння фізичних та хімічних властивостей нафтових вантажів. Розуміння інформації, яка міститься у листах даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ).	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Ефективно використовуються інформаційні ресурси для визначення властивостей та характеристик нафтових вантажів та пов'язаних з ними газів, та їх впливу на безпеку, довкілля та експлуатацію судна.
Вживання запобіжних заходів для попередження виникнення небезпеки	Знання та розуміння небезпек та засобів контролю щодо вантажних операцій нафтових танкерів, включаючи: .1 токсичність; .2 загоряння та вибух; .3 небезпеки для здоров'я; .4 склад інертного газу; .5 електростатичні небезпеки. Знання та розуміння небезпек, пов'язаних з невиконанням відповідних норм/правил.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Відповідні небезпеки, пов'язані із вантажем, для судна та персоналу, що пов'язані з вантажними операціями нафтового танкеру правильно визначаються, та вживаються належні заходи контролю.
Гігієна праці та техніка безпеки	Знання та розуміння безпечної практики роботи, зокрема оцінювання ризику та особисту безпеку на судні для нафтових танкерів: .1 заходи застереження під час входу у закриті приміщення, у тому числі правильне використання різних типів дихальних апаратів; .2 заходи застереження, які необхідно вжити до та під час ремонтних робіт та технічного обслуговування; .3 заходи застереження під час виконання вогневих робіт та холодної обробки; .4 заходи застереження під час роботи з електрикою; .5 використання належних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Процедури, спрямовані на захист персоналу та судна, постійно дотримуються. Дотримується безпечна практика роботи і правильно використовується устаткування, що забезпечує безпеку і захист. Практика роботи відповідає вимогам законодавства, кодексам практики, дозволам на роботу та екологічним факторам. Правильно використовуються дихальні апарати. Процедури входу до закритих приміщень дотримуються.
Дії під час аварій	Знання та розуміння процедур під час аварійних ситуацій на нафтовому танкері, зокрема: .1 суднові плани дій під час надзвичайних ситуацій; .2 аварійне припинення вантажних операцій; .3 дії, що вживаються у разі відмови систем або пристроїв, що мають істотне значення для вантажу; .4 боротьба з пожежею на нафтових танкерах; .5 рятувальні операції у закритих приміщеннях; .6 використання листів даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ). Дії, які необхідно вжити після зіткнення, посадки на мілину або розливу нафти. Знання процедур першої медичної допомоги на борту нафтових танкерів.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Тип та вплив аварії швидко визначаються, і дії при аварії відповідають встановленому порядку дій при аваріях і планам дій у надзвичайних ситуаціях. Черговість дій, рівні і час передачі повідомлень та інформування персоналу на судні відповідають характеру аварії і відображають терміновість проблеми. Процедури евакуації, аварійного вимкнення та ізоляції відповідають характеру аварії та швидко здійснюються. Визначення нещасного випадку та вжиття заходів відповідають визнаній сучасній практиці надання першої допомоги та міжнародним керівництвам.
Вживання заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища	Розуміння процедур для запобігання забрудненню атмосфери та навколишнього середовища.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Операції проводяться відповідно до встановлених принципів та процедур для запобігання забрудненню навколишнього середовища.
Нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства	Знання та розуміння відповідних положень Міжнародної Конвенції з запобігання забруднень з суден (Конвенція МАРПОЛ), а також інших відповідних документів IMO, галузевих керівництв та звичайно застосовуваних портових правил.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Обробка вантажів відповідає відповідним документам IMO та встановленим галузевим стандартам та кодексами безпечної практики роботи.

Таблиця A-V/1-1-3

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з розширеної підготовки для вантажних операцій на танкерах-хімовозах

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Уміння безпечно виконувати всі вантажні операції та наглядати за ними	"Устрій та характеристики танкера-хімовоза" Знання устрою, систем та обладнання танкера-хімовоза, зокрема: .1 загальний устрій та конструкція; .2 устрій та обладнання вантажної системи; .3 устрій та розташування танків; .4 трубопровідні та осушувальні системи; .5 системи контролю тиску і температури у вантажному трубопроводі і танку та аварійно-попереджувальну сигналізацію; .6 контрольно-вимірювальні системи та аварійно-попереджувальну сигналізацію; .7 системи виявлення газу; .8 системи нагрівання та охолодження вантажу; .9 системи очищення танків; .10 системи регулювання складу середовища у вантажному танку; .11 баластні системи; .12 газовідвідні системи вантажного зони і вентиляція житлових приміщень; .13 системи уловлювання парів; 14 протипожежні системи; .15 матеріали та покриття танка, трубопроводів та арматури; .16 поводження з залишками.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Зв'язок є чітким, зрозумілим та успішним. Вантажні операції виконуються безпечним способом, враховуючи устрої, системи та обладнання танкерів-хімовозів. Вантажні операції плануються, ризиків уникають та операції виконуються відповідно до прийнятих принципів та процедур для забезпечення безпеки операцій та уникнення забруднення морського середовища.
	Знання теорії та характеристик насосних установок, зокрема типи вантажних насосів та їх безпечна експлуатація. Компетентність у сфері культури безпеки танкерів та здійснення системи управління за безпекою. Знання та розуміння систем моніторингу та безпеки, у тому числі аварійне вимкнення. "Завантаження, розвантаження, догляд за вантажем та його обробка" Здатність виконувати виміри та обчислення, які стосуються вантажу. Знання впливу наливних вантажів на посадку, остійність та структурну конструктивну цілісність.		Процедури моніторингу та системи безпеки забезпечують швидке виявлення всіх аварійно-попереджувальних сигналів та вжиття заходів відповідно до встановленого порядку дій при аварії. Належне завантаження, розміщення та розвантаження вантажів забезпечує, що умови остійності та напруг постійно залишаються у безпечних межах.
	Знання та розуміння вантажних операцій, пов'язаних з хімічними речовинами, зокрема: .1 плани завантаження та розвантаження; .2 баластування та дебаластування; .3 операції з очищення танків; .4 регулювання складу середовища; .5 інертизація; .6 дегазація; .7 перекачка вантажу з судна на судно; .8 вимоги до інгібірування та стабілізації; .9 вимоги до підігріву та охолодженню та наслідки для вантажів, які знаходяться поблизу; .10 сумісність та відділення вантажів; .11 вантажі з високою в'язкістю; .12 операції з видалення залишків вантажу; .13 експлуатаційний вхід до танку.		Потенційна невідповідність з процедурами вантажних операцій швидко виявляється та виправляється. Вжиті дії та виконані процедури правильно застосовуються, а відповідне суднове обладнання для вантажів використовується належним чином.
	Розробка та застосування планів операцій, процедур та переліків контрольних перевірок вантажних операцій. Здатність калібрувати та використовувати системи прилади та обладнання для моніторингу та виявлення газу.		Калібрування та використання обладнання для нагляду та виявлення газу відповідають експлуатаційній практиці та процедурам. Процедури моніторингу та системи безпеки забезпечують швидке виявлення всіх аварійно-попереджувальних сигналів та вжиття заходів відповідно до встановленого порядку дій при аварії.
	Здатність керувати персоналом, який має обов'язки відносно вантажу, та наглядати за цим персоналом.		Персоналу призначаються обов'язки і надається інформація про процедури та стандарти роботи, які необхідно виконувати, з урахуванням особливостей окремих осіб, яких це стосується, і відповідно до безпечної експлуатаційної практики.
Поінформованість про фізичні і хімічні властивості хімічних в реакційна здатність вантажів	Знання та розуміння фізичних та хімічних властивостей шкідливих рідких речовин, зокрема: .1 категорії хімічних вантажів (корозійні, токсичні, легкозаймисті, вибухові); .2 хімічні групи та промислове використання; .3 реакційна здатність вантажів. Розуміння інформації, яка міститься у листах даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ).	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Ефективно використовуються інформаційні ресурси для визначення властивостей та характеристик шкідливих рідких речовин та пов'язаних з ними газів, та їх впливу на безпеку, навколишнє середовище та експлуатацію судна.
Прийняття заходів для запобігання виникнення небезпек	Знання та розуміння небезпек та заходів з контролю, пов'язаних з вантажними операціями на танкерах-хімовозах, включаючи: .1 загоряння та вибух; .2 токсичність; .3 небезпеки для здоров'я; .4 склад інертного газу; .5 електростатичні небезпеки; .6 реактивність; .7 вплив корозії; .8 вантажі з низькою температурою кипіння; .9 вантажі з високою щільністю; .10 вантажі, що схильні до затвердіння; .11 вантажі, схильні до полімеризації. Знання та розуміння загроз, пов'язаних з невиконанням відповідних норм/правил.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Відповідні пов'язані із вантажем, небезпеки для судна та персоналу, що стосуються вантажних операцій на нафтових танкерах, правильно визначаються, та вживаються належні заходи контролю.
Гігієна праці та техніка безпеки	Знання та розуміння безпечної практики роботи, включаючи оцінку ризиків та особисту безпеку на судні, що стосуються танкерів-хімовозів: .1 застережні засоби, яких необхідно вжити під час входу до закритих приміщень, у тому числі правильна експлуатація різних типів дихальних приладів; .2 застережні засоби, яких необхідно вжити до та під час ремонтних робіт та технічного обслуговування; .3 застережні засоби під час вогневих робіт та холодної обробки; .4 застережні засоби під час роботи з електрикою; .5 використання належних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Процедури, призначені для захисту персоналу та судна, постійно дотримуються. Дотримується безпечна практика роботи та правильно використовується обладнання, яке забезпечує безпеку та захист. Практика роботи відповідає вимогам законодавства, кодексам практики, дозволам на роботу та екологічним факторам. Правильно використовуються дихальні апарати. Процедури для проникнення в закриті приміщення дотримуються.
Дії під час аварій	Знання та розуміння процедур, які застосовуються під час аварій на танкерах-хімовозах, зокрема: .1 суднові плани дій під час надзвичайних ситуацій; .2 аварійне припинення вантажних операцій; .3 що мають істотне значення для вантажу; .4 боротьба з пожежею на танкерах-хімовозах; .5 рятувальні операції в закритих приміщеннях; .6 реакційна здатність вантажу; .7 скидання вантажу; дії, що вживаються у разі відмови систем або пристроїв, .8 використання листів даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ). Дії, які необхідно вжити після зіткнення, посадки на мілину або розливу нафти. Знання процедур першої медичної допомоги на танкерах-хімовозах, використовуючи Керівництво по заходам першої медичної допомоги при нещасних випадках, пов'язаних з небезпечними вантажами.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Тип та вплив аварії швидко визначаються, і дії при аварії відповідають встановленому порядку дій при аваріях і планам дій у надзвичайних ситуаціях. Черговість дій, рівні і час передачі повідомлень та інформування персоналу на судні відповідають характеру аварії і відображають терміновість проблеми. Процедури евакуації, аварійного вимкнення та ізоляції відповідають характеру аварії та швидко здійснюються. Визначення нещасного випадку та вжиття заходів відповідають визнаній сучасній практиці надання першої допомоги та міжнародним керівництвам.
Вживання заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища	Розуміння процедур для запобігання забрудненню атмосфери та навколишнього середовища.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Операції проводяться відповідно до встановлених принципів та процедур для запобігання забрудненню навколишнього середовища.
Нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства	Знання та розуміння відповідних положень Міжнародної Конвенції з запобігання забруднень з суден (Конвенція МАРПОЛ), а також інших відповідних документів IMO, галузевих керівництв та звичайно застосовуваних портових правил. Професійні навички у використанні Кодексу МКХ та відповідних документів.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Обробка вантажів відповідає певним документам IMO та встановленим галузевим стандартам та кодексам безпечної практики роботи.

Розділ A-V/1-2
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації капітанів,
осіб командного та рядового складу танкерів-газовозів

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця з початкової підготовки для проведення вантажних операцій на танкерах-газовозах повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-2-1; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-2-1, та

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про підготовку для вантажних операцій на танкерах-газовозах повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-2-2; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-2-2, та

Таблиця A-V/1-2-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з початкової підготовки для вантажних операцій на танкерах-газовозах

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння безпечній експлуатації танкера-газовоза	"Устрій та експлуатаційні характеристики танкерів-газовозів" Початкове знання танкерів-газовозів: .1 типи танкерів-газовозів; .2 загальний устрій і конструкція. Початкове знання вантажних операцій: .1 системи трубопроводів та клапани; .2 обладнання для обробки вантажу; .3 завантаження, розвантаження та догляд під час рейсу; .4 система аварійного вимкнення (САВ); .5 очищення, продування, дегазація та інертизація танків. Початкові знання фізичних властивостей зріджених газів, зокрема: .1 властивості та характеристики; .2 тиск та температура, зокрема залежність між тиском і температурою пари; .3 типи утворення електростатичних зарядів; .4 хімічні символи. Знання та розуміння культури безпеки на танкерах та управління безпекою.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Спілкування Зв'язок у межах відповідальності є чітким та ефективним. Вантажні операції виконуються відповідно до прийнятих принципів та процедур, які забезпечують безпеку операцій.
Вживання заходів застереження для запобігання виникнення небезпек	Початкове знання небезпек, пов'язаних з операціями на танкері, зокрема: .1 небезпеки для здоров'я; .2 небезпеки для навколишнього середовища; .3 небезпеки реактивності; .4 небезпеки корозії; .5 небезпеки вибуху та загоряння; .6 джерела загоряння; .7 електростатичні небезпеки; .8 небезпеки токсичності; .9 витік парів та пароповітряні хмари; .10 вкрай низькі температури; .11 небезпеки, пов'язані з тиском. Початковий знання запобігання виникнення небезпек: .1 методи інертизації, сушки та моніторингу; .2 зняття електростатичних зарядів; .3 вентиляція; .4 відділення вантажів; .5 інгібірування вантажу; .6 важливість сумісності вантажу; .7 регулювання стану середовища; .8 перевірка складу газу. Розуміння інформації, яка міститься у листах даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ).	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Правильно виявляє, за допомогою листа даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ), пов'язані з вантажем небезпеки для судна і персоналу та приймає відповідні дії згідно з установленими процедурами. Виявлення та дії, що вживаються після отримання інформації про небезпечну ситуацію, відповідають встановленим процедурам згідно передовій практиці.
Гігієна праці та запобіжні заходи, що забезпечують безпеку	Функції та належне використання приладів для вимірювання складу газу та подібного обладнання. Належне використання обладнання для забезпечення безпеки та захисних приладів, у тому числі: .1 дихальні апарати та спорядження для евакуації з танку; .2 реанімаційна апаратура; .3 засоби приведення до тями; .4 рятувальне й евакуаційне спорядження.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої водній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.
Гігієна праці та запобіжні заходи, що забезпечують безпеку	Початкове знання безпечної практики роботи та робочих процедур, які відповідають законодавству та галузевим керівництвам, та особистій безпеці на танкерах-газовозах, включаючи: .1 заходи застереження, що вживаються під час проникнення в закриті приміщення; .2 заходи застереження, що вживаються до та під час робіт з ремонту й технічного обслуговування; .3 заходи безпеки, необхідні під час проведення вогневих робіт та холодної обробки; .4 електробезпека; .5 переліки контрольних перевірок безпеки судно/беріг. Початкове знання першої допомоги з посиланням на лист даних стосовно безпеки матеріалів (ЛДБМ).		Процедури для проникнення в закриті приміщення дотримуються. Процедури та безпечна практика роботи, призначені для захисту персоналу та судна, постійно дотримуються. Належне обладнання для безпеки та захисту правильно використовується. Рекомендовані та забороняючи дії під час надання медичної допомоги.
Проведення операцій по боротьбі з пожежею	Організація дій по боротьбі з пожежею на танкері та дії, яких необхідно вживати. Небезпеки пожежі, пов'язані з обробкою вантажу і перевезення зріджених газів наливом. Вогнегасні засоби, що використовуються для гасіння пожеж, пов'язаних з газом. Дія стаціонарної системи пожежогасіння піною. Дія переносних засобів пожежогасіння піною. Дія стаціонарної системи пожежогасіння вогнегасним порошком. Початкові знання щодо локалізації розливу відносно операцій боротьби з пожежею.	Практичні заняття та інструктаж, що проводяться в схвалених і реалістичних умовах підготовки (наприклад, імітація суднових умов) і, якщо це здійснимо, в темряві.	Початкові та наступні дії після отримання інформації про пожежу на судні відповідають встановленим практиці та процедурам. Зроблені після отримання сигналу про збір дії відповідають виявленій аварії та встановленим процедурам. Одяг та обладнання відповідають характеру операцій з боротьби з пожежею. Вибір часу та послідовність дій окремих осіб відповідають переважаючим обставинам і умовам. Гасіння пожежі забезпечується з використанням належних процедур, методів та вогнегасних речовин.
Дії під час аварій	Початкове знання порядку дій під час аварій, зокрема аварійне вимкнення.	Екзамен та Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Тип і вплив аварії швидко визначаються, і відповідні дії відповідають порядку дій при аварії та планів дій у надзвичайній ситуації.
Вживання запобіжних заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища в результаті випуску зріджених газів	Початкове знання про вплив забруднення на людину та морську флору і фауну. Початкове знання суднових процедур для запобігання забруднення. Початкові знання заходів, які необхідно вжити у разі розливу, зокрема необхідність: .1 передавати відповідну інформацію відповідальним особам; .2 сприяти впровадженню суднових процедур з локалізації розливу; .3 запобігати крихкий злам.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Процедури, призначені для охорони навколишнього середовища, постійно дотримуються.

Таблиця A-V/1-2-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з розширеної підготовки для вантажних операцій на танкерах-газовозах

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Уміння безпечно виконувати усі вантажні операції та наглядати за ними	"Устрій та характеристики танкера-газовоза" Знання устрою, систем та обладнання танкера-газовоза, зокрема: .1 типи танкерів-газовозів та конструкцій вантажних ємностей; .2 загальна схема та конструкція; .3 системи вантажних ємностей, у тому числі конструкційні та ізоляційні матеріали; .4 обладнання та апаратура для обробки вантажу, зокрема: .1 вантажні насоси та насосне обладнання; .2 вантажний трубопровід та клапани; .3 розширювальні пристрої; .4 екрани, що захищають від вогню; .5 система контролю температури; .6 системи виміру рівня у вантажний ємності; .7 системи нагляду та контролю тиску у вантажній ємності. .5 системи підтримки температури вантажу; .6 системи регулювання складу середовища в ємкостях (інертний газ, азот), включаючи системи зберігання, газоутворення і розподілу; .7 системи підігріву кофердамів; .8 системи виявлення газу; .9 баластні системи; .10 системи видалення випару; .11 системи повторного зрідження газу; .12 вантажна система аварійного вимкнення (САВ); .13 системи закритої перекачки. Знання теорії та характеристик насосів, зокрема типи вантажних насосів та їх безпечна експлуатація.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Зв'язок є чітким, зрозумілим та успішним. Вантажні операції виконуються безпечним способом з урахуванням устрою, систем та обладнання танкера-газовоза. Насосні операції виконуються згідно з встановленими принципами та процедурами та відповідають типу вантажу. Вантажні операції плануються, ризиків уникають та операції виконуються відповідно до прийнятих принципів та процедур для забезпечення безпеки операцій та уникнення забруднення морського середовища.
	"Завантаження, розвантаження, технічний догляд та обробка вантажу" Знання впливу наливних вантажів на посадку, остійність та конструктивну цілісність. Компетентність у галузі культури безпеки на танкерах та здійснення вимог управління безпекою. Компетентність у галузі безпечної підготовки, процедур та переліків контрольних перевірок для всіх вантажних операцій, у тому числі: .1 після швартування та вантаження: .1 огляд ємності; .2 інертизація (зниження вмісту кисню, зниження точки роси); .3 заповнення газом; .4 охолодження; .5 завантаження; .6 дебаластування; .7 відбір проб, включаючи замкнуту систему відбору проб. .2 у морі: .1 охолодження .2 підтримка тиску; .3 видалення випару; .4 інгібірування. .3 розвантаження: .1 розвантаження; .2 баластування; .3 системи зачистки та очищення танків; .4 системи видалення рідини з вантажної ємності. .4 підготовка до швартування: .1 підігрів; .2 інертизація; .3 дегазація. .5 перекачка вантажу з судна на судно. Компетентність у виконанні вимірювань і розрахунків, пов'язаних з вантажем, включаючи: .1 рідку фазу; .2 газову фазу; .3 кількість на борту (КНБ); .4 залишок на борту (ЗНБ); .5 підрахунки випару вантажу.		Належне навантаження, розміщення і розвантаження вантажів забезпечують, щоб умови остійності і напруг постійно залишалися у безпечних межах. Потенційна невідповідність з процедурами вантажних операцій виявляється швидко та виправляється. Вжиті дії та виконані процедури правильно застосовуються, а відповідне обладнання, пов'язане з вантажем, використовується належним чином. Калібрування та використання обладнання для нагляду та виявлення газу відповідають експлуатаційній практиці та процедурам. Процедури моніторингу та системи безпеки забезпечують, щоб уся аварійно-попереджувальна сигналізація швидко визначалася та вживалися відповідні дії згідно встановленому порядку.
	Здатність керувати персоналом, що має обов'язки щодо вантажу, і спостерігати за цим персоналом.		Персоналу призначаються обов'язки і надається інформація про процедури та стандарти роботи, які необхідно виконувати, з урахуванням особливостей окремих осіб, яких це стосується, і відповідно до безпечної експлуатаційної практики.
Поінформованість про фізичні і хімічні властивості зріджених газів	Знання та розуміння основ хімічних та фізичних властивостей, а також відповідних визначень, пов'язаних з безпечним перевезенням зріджених газів наливом на суднах, зокрема: .1 хімічна структура газів; .2 властивості та характеристики зріджених газів (у тому числі вуглекислого газу) та їхніх парів, зокрема: .1 елементарні закони газів; .2 стан речовини; .3 густини рідини та парів; .4 дифузія та змішування газів; .5 стиснення газів; .6 зрідження та охолодження газів; .7 критична температура газів і тиск; .8 температура спалаху, верхні та нижні межі вибухонебезпечності, температура самозаймання; .9 сумісність, реактивність та сегрегація газів; .10 полімеризація; .11 тиск / вихідна температура насичених парів; .12 точка роси та точка насичення; .13 змащування компресорів; .14 утворення гідратів. .3 властивості окремих рідин; .4 характер та властивості розчинів; .5 термодинамічні одиниці; .6 основні закони та діаграми термодинаміки; .7 властивості матеріалів; .8 вплив низької температури - крихкий злам. Розуміння інформації, яка міститься у листах даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ).	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Ефективно використовуються інформаційні ресурси для визначення властивостей та характеристик зріджених газів, та їх впливу на безпеку, довкілля та експлуатацію судна.
Вживання запобіжних заходів для попередження виникнення небезпек	Знання та розуміння небезпек та засобів контролю стосовно вантажних операцій танкерів- газовозів: .1 займистість; .2 вибух; .3 токсичність; .4 реактивність; .5 корозійна активність; .6 небезпеки для здоров'я; .7 склад інертного газу; .8 електростатичні небезпеки; .9 полімеризовані вантажі.	Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Відповідні небезпеки для судна та персоналу, які пов'язані з вантажем та вантажними операціями на танкері-газовозі, правильно визначаються, а також вживаються належні заходи з контролю.
	Уміння калібрувати та використовувати системи, прилади та обладнання для нагляду та виявлення газів. Знання та розуміння загроз, пов'язаних з невиконанням відповідних норм/правил.		Використання приладів для виявлення газів відповідає керівництвам та передовій практиці.
Гігієна праці та техніка безпеки	Знання та розуміння безпечної практики роботи, включаючи оцінку ризику та особисту безпеку на судні, стосовно танкерів-газовозів: .1 заходи застереження, які необхідно вжити під час входу у закриті приміщення (такі як компресорні відділення), зокрема правильне використання різних типів дихальних апаратів; .2 заходи застереження, які необхідно вжити до та під час ремонтних робіт та технічного обслуговування, зокрема роботи, яка стосується систем насосів, труб, електричного обладнання та управління; .3 заходи застереження під час виконання вогневих робіт та холодної обробки; .4 заходи застереження під час роботи з електрикою; .5 використання належних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ); .6 засоби запобігання обмороженню заходи застереження проти холодного опіку та обмороження; .7 правильне використання особистого спорядження для нагляду за токсичністю.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Процедури, спрямовані на захист персоналу та судна, постійно дотримуються. Дотримується безпечна практика роботи, і правильно використовується устаткування, що забезпечує безпеку і захист. Практика роботи відповідає вимогам законодавства, кодексам практики, дозволам на роботу та екологічним факторам. Правильно використовується дихальна апаратура.
Дії під час аварій	Знання та розуміння процедур які застосовуються під час аварій на танкерах-газовозах, зокрема: .1 суднові плани дій під час надзвичайних ситуацій; .2 процедура аварійного припинення вантажних операцій; .3 аварійні операції з вантажними клапанами; .4 дії, що вживаються у разі відмови систем або пристроїв, що мають істотне значення для вантажу; .5 боротьба з пожежею на танкерах-газовозах; .6 скидання вантажу; .7 рятувальні операції у закритому приміщенні. Заходи, які вживаються після зіткнення, посадки на мілину або розливу, а також попадання судна в хмару токсичних або займистих парів.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Тип та вплив аварії швидко визначаються, і дії при аварії відповідають встановленому порядку дій при аваріях і планам дій у надзвичайних ситуаціях. Черговість дій, рівні і час передачі повідомлень та інформування персоналу на судні відповідають характеру аварії і відображають терміновість проблеми. Процедури евакуації, аварійного вимкнення та ізоляції відповідають характеру аварії та швидко здійснюються.
Дії під час аварій	Знання процедур першої медичної допомоги та застосування протиотрут на танкерах-газовозах, використовуючи Керівництво по заходам першої медичної допомоги при нещасних випадках, пов'язаних з небезпечними вантажами.		Визначення нещасного випадку та вжиття заходів відповідають визнаній сучасній практиці надання першої допомоги та міжнародним керівництвам.
Вживання заходів застереження для запобігання забрудненню навколишнього середовища	Розуміння процедур для запобігання забрудненню атмосфери та довкілля.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Операції проводяться відповідно до встановлених принципів та процедур для запобігання забрудненню навколишнього середовища.
Нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства	Знання та розуміння відповідних положень Міжнародної Конвенції з запобігання забруднень з суден (Конвенція МАРПОЛ), а також інших відповідних документів IMO, галузевих керівництв та звичайно застосовуваних портових правил. Професійні навички у використанні Кодексів МКХ, МКГ та відповідних документів.	Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм: .1 схвалений стаж роботи на судні; .2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні; .3 схвалена підготовка на тренажері; .4 схвалена програма підготовки.	Обробка вантажів відповідає відповідним документам IMO та встановленим галузевим стандартам та кодексами безпечної практики роботи.

Розділ A-V/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації
капітанів, осіб командного і рядового складу та
іншого персоналу пасажирських суден

Підготовка з управління неорганізованими масами людей

1. Підготовка з управління неорганізованими масами людей, яка вимагається пунктом 4 правила V/2 для персоналу, призначеного у судновому розкладі по тривогам надавати допомогу пасажирам під час аварійних ситуацій, повинна включати, але не обов'язково обмежуватися цим, таке:

.1 знання рятувальних засобів та аварійних планів, зокрема:

.1.1 знання розкладу по тривогам та інструкції з дій у випадку аварійних ситуацій;

.1.2 знання аварійних виходів, а також

.1.3 обмеження стосовно використання ліфтів та ескалаторів.

.2 уміння надавати допомогу пасажирам на шляху до місць збору та посадки в рятувальні засоби, у тому числі:

.2.1 уміння віддавати чіткі, підбадьорливі розпорядження;

.2.2 управління пасажирами у коридорах, та в проходах;

.2.3 підтримання шляхів евакуації вільними від перешкод;

.2.4 наявні способи евакуації інвалідів та людей, що потребують спеціальної допомоги, а також

.2.5 обхід житлових приміщень.

.3 процедури збору, у тому числі:

.3.1 важливість підтримання порядку;

.3.2 уміння використовувати процедури зменшення та уникнення паніки;

.3.3 уміння використовувати, коли це можливо, списки пасажирів для підрахування їхньої кількості під час евакуації, а також

.3.4 уміння забезпечити, щоб пасажири були відповідним чином одягнені та правильно одягли рятувальні жилети.

Підготовка з питань безпеки для персоналу, який здійснює безпосереднє обслуговування пасажирів у пасажирських приміщеннях

2. Додаткова підготовка з питань безпеки, яка вимагається пунктом 5 правила V/2, повинна, принаймні, забезпечити отримання таких навичок:

Спілкування

.1 Уміння підтримувати спілкування з пасажирами під час аварій, беручи до уваги:

.1.1 мову або мови, що використовується основною масою пасажирів, які перевозяться конкретним рейсом;

.1.2 вірогідність того, що уміння використовувати елементарний словниковий запас англійської мови для основних інструкцій, може забезпечити спілкування з пасажиром, що потребує допомоги, незалежно від того, говорять пасажир і член екіпажу однією мовою чи ні;

.1.3 можливу необхідність спілкування під час аварійної ситуації за допомогою деяких інших засобів, таких як демонстрація, жести або привернення уваги до місць розташування інструкцій, місцям збору, рятувальним засобам або шляхам евакуації у тому разі, коли усне спілкування практично неможливе;

.1.4 обсяг повних інструкцій з безпеки, наданих пасажирам їхньою рідною мовою або мовами; а також

.1.5 мови, якими можуть транслюватися оголошення під час аварійних ситуацій або навчань по тривогам для повідомлення найважливіших порад пасажирам та полегшення дій екіпажу з надання допомоги пасажирам.

Рятувальні засоби

.2 Уміння продемонструвати пасажирам використання індивідуальних рятувальних засобів.

Процедури посадки та висадки пасажирів

.3 Посадка й висадка пасажирів, звертаючи особливу увагу на інвалідів та осіб, які потребують допомоги.

Підготовка з управління та поведінки людей у кризових ситуаціях

3. Капітани, старші помічники капітанів, старші механіки, другі механіки та будь-які особи, відповідальні за безпеку пасажирів під час аварійних ситуацій, повинні:

.1 успішно пройти схвалену підготовку з управління та поведінки людей у кризових ситуаціях, яка вимагається пунктом 6 правила V/2 відповідно до їхньої посади, обов'язків та відповідальності, викладених у таблиці A-V/2; а також

.2 надати доказ того, що вони досягли необхідного стандарту компетентності відповідно до методів та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-V/2.

Підготовка з питань безпеки пасажирів, безпеки вантажу та водонепроникності корпусу судна

4. Підготовка з питань безпеки пасажирів та вантажу, а також водонепроникності корпусу судна, яка вимагається пунктом 7 правила V/2, для капітанів, старших помічників капітана, старших механіків, других механіків та осіб, на яких покладена безпосередня відповідальність за посадку та висадку пасажирів, завантаження, розвантаження або кріплення вантажу чи закриття отворів у корпусі судна, повинна, принаймні, забезпечити отримання таких умінь, що відповідають їхнім обов'язкам та відповідальності:

Процедури завантаження та посадки

.1 Уміння належним чином застосовувати процедури, встановлені для судна, стосовно:

.1.1 завантаження й розвантаження автотранспортних засобів, залізничних вагонів та інших вантажних транспортних одиниць, зокрема пов'язане з цим спілкування;

.1.2 спуску та підйому рамп;

.1.3 установки та кріплення розбірних автомобільних палуб; а також

.1.4 посадки й висадки пасажирів, звертаючи особливу увагу на інвалідів та осіб, які потребують допомоги.

Перевезення небезпечних вантажів

.2 Уміння застосовувати спеціальні заходи застереження, процедури та вимоги стосовно перевезення небезпечних вантажів на пасажирських суднах ро-ро.

Кріплення вантажів

.3 Уміння:

.3.1 правильно застосовувати положення Кодексу безпечної практики розміщення та кріплення вантажів відносно автотранспортних засобів, залізничних вагонів та інших вантажних транспортних одиниць, що перевозяться на судні; а також

.3.2 належним чином використовувати обладнання для кріплення вантажу та надані матеріали, беручи до уваги їхні обмеження.

Розрахунок остійності, посадки та напружень корпусу судна

.4 Уміння:

.4.1 правильно використовувати надану інформацію про остійність та напруження у корпусі;

.4.2 розраховувати остійність та посадку для різних умов завантаження, використовуючи прилади розрахунку остійності або надані комп'ютерні програми;

.4.3 розраховувати навантаження на палуби; а також

.4.4 розраховувати вплив перекачувань баластної води та палива на остійність, посадку і напруження корпусу.

Відкриття, закриття та кріплення засобів закриття отворів у корпусі

.5 Уміння:

.5.1 правильно застосовувати процедури, установлені для судна стосовно відкриття, закриття та кріплення носових, кормових та бортових дверей і рамп, а також правильно експлуатувати пов'язані з ними системи; а також

.5.2 проводити перевірки належного забезпечення водонепроникності закриттів.

Атмосфера на палубі з горизонтальним способом завантаження і розвантаження

.6 Уміння:

.6.1 використовувати обладнання, за його наявності, для нагляду за станом атмосфери в приміщеннях з горизонтальним способом завантаження і розвантаження; а також

.6.2 правильно застосовувати процедури, встановлені для судна відносно вентиляції приміщень з горизонтальним способом завантаження і розвантаження під час завантаження та розвантаження автотранспортних засобів, у рейсі та у випадках аварійних ситуацій.

Таблиця A-V/2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з питань управління та поведінки людей у кризових ситуаціях

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Організація дій на судні під час аварій	Знання: .1 загального устрою та розташування приміщень судна; .2 правил безпеки; .3 планів та порядку дій під час аварійних ситуацій. Важливість принципів розробки спеціальних дій на випадок аварійних ситуацій, зокрема: .1 необхідність заздалегідь планувати дії на судні під час аварій та проведення навчань; .2 необхідність для всього персоналу знати заплановані дії на випадок аварійних ситуацій та якомога суворо виконувати їх у випадку аварійної ситуації.	Оцінка результатів схваленої підготовки, тренування з одним чи більше планами дій на випадок аварійних ситуацій та практична демонстрація.	Дії на судні у випадку аварійних ситуацій забезпечують стан готовності реагувати на аварійні ситуації.
Оптимальне використання ресурсів	Уміння оптимально використовувати ресурси, ураховуючи: .1 можливість того, що наявні на випадок аварійної ситуації ресурси можуть бути обмежені; .2 необхідність повністю задіяти весь наявний персонал і обладнання, та, за необхідністю, імпровізувати. Уміння організовувати наближені до реальності навчання для підтримки стану готовності, ураховуючи уроки попередніх аварій з пасажирськими суднами; розбір проведених навчань.	Оцінка результатів схваленої підготовки, практичної демонстрації, а також підготовки та навчань на судні з дій під час аварійних ситуацій.	У планах дій у надзвичайних ситуаціях оптимально використовуються наявні ресурси. Розподіл завдань та відповідальності відображує відому компетентність окремих осіб. Ролі та відповідальність аварійних партій та окремих осіб чітко визначені.
Керівництво діями під час аварії	Уміння зробити початкову оцінку аварійної ситуації та забезпечити прийняття ефективних заходів відповідно до встановлених дій під час аварій. "Уміння здійснювати керівництво" Уміння та надавати вказівки іншим особам у випадку аварійних ситуацій, зокрема необхідність: .1 подавати приклад у випадку аварійних ситуацій; .2 зосереджуватися на прийнятті рішень, враховуючи необхідність діяти швидко у випадку аварійної ситуації; .3 спонукати до дії, підбадьорювати і заспокоювати пасажирів та інший персонал. "Уміння впоратися зі стресом" Уміння визначати розвиток симптомів особистого надмірного стресу та таких же симптомів в інших членів аварійної суднової партії. Розуміння того, що стрес, викликаний аварійними ситуаціями, може негативно вплинути на виконання окремими особами їхніх обов'язків, на їхню здатність діяти відповідно до інструкцій та слідувати процедурам.	Оцінка результатів схваленої підготовки, практичної демонстрації, а також підготовки та навчань на судні з дій під час аварійних ситуацій.	Процедури та дії відповідають установленим принципам та планам з управління в кризових ситуаціях на судні. Цілі та стратегія відповідають характерові аварійної ситуації, ураховують надзвичайність ситуації та забезпечують оптимальне використання наявних ресурсів. Дії членів екіпажу сприяють підтриманню порядку та забезпеченню управління.
Управління пасажирами та іншим персоналом під час аварійних ситуацій	"Поведінка та реакції людини" Уміння управляти пасажирами та іншим персоналом у випадку аварійних ситуацій, зокрема: .1 знання загальних типів реакцій пасажирів та іншого персоналу у випадку аварійних ситуацій, у тому числі можливість того, що: .1.1 зазвичай проходить деякий час, поки люди починають сприймати ситуацію як аварійну, а також .1.2 деякі люди можуть панікувати та поводити себе нерозумно, їхня здатність розуміти може бути знижена, і вони можуть реагувати на інструкції вказівки не так, як під час неаварійних ситуацій; .2 знання того, що пасажири та інші особи, між іншим, можуть: .2.1 почати шукати родичів, друзів та (або) свої речі - як перша реакція у випадку, коли щось відбувається не так; .2.2 шукати сховища у своїх каютах або інших приміщеннях на судні, де, на їхню думку, вони можуть уникнути небезпеки; .2.3 прагнути переміститися до борту, протилежного крену, коли судно крениться; .3 усвідомлення можливої проблеми виникнення паніки внаслідок роз'єднання сімей.	Оцінка результатів схваленої підготовки, практичної демонстрації, а також підготовки та навчань на судні з дій під час аварійних ситуацій.	Дії членів екіпажу сприяють підтриманню порядку та забезпеченню управління.
Встановлення та підтримання ефективного спілкування	Уміння встановити й підтримувати ефективне спілкування, зокрема: .1 важливість чітких, лаконічних інструкцій та доповідей; .2 необхідність сприяти обміну інформацією з пасажирами та іншим персоналом та отримання інформації від них.	Оцінка результатів схваленої підготовки, навчань та практичної демонстрації.	Інформація з усіх доступних джерел отримується, оцінюється та підтверджуєть-ся настільки швидко, наскільки це можливо, та постійно переглядається протягом аварії. Інформація, що надається окремим особам, аварійним партіям та пасажирам є точною, необхідною та своєчасною.
Встановлення та підтримання ефективного спілкування	Уміння забезпечувати відповідною інформацією пасажирів та інший персонал під час аварійної ситуації, тримати їх у курсі загальної ситуації та повідомляти їм про те, які дії від них вимагаються, враховуючи: .1 мову або мови, що використовується основною масою пасажирів та іншого персоналу, які знаходяться на судні в конкретному рейсі; .2 можливу необхідність спілкування під час аварії іншими засобами, такими як демонстрація, жести або привернення уваги до місць розташування інструкцій, місць збору, рятувальних пристроїв або шляхів евакуації, у випадках, коли усне спілкування практично неможливе; .3 мову, якою можуть транслюватися аварійні оголошення під час аварій або навчань з метою надати важливі вказівки пасажирам та полегшити дії членів екіпажу стосовно надання допомоги пасажирам.		Пасажири регулярно інформуються стосовно характеру аварії та дій, що від них вимагаються.

Глава VI
Стандарти відносно функцій, які стосуються надзвичайних
ситуацій, техніки безпеки, охорони судна,
медичного догляду та виживання

Розділ A-VI/1
Обов'язкові мінімальні вимоги стосовно ознайомлення,
початкової підготовки та інструктажу з
питань безпеки для всіх моряків

Ознайомлювальна підготовка з питань безпеки

1. Усі особи, які не є пасажирами, до призначення на судно для виконання службових обов'язків чи робіт, повинні пройти схвалену ознайомлювальну підготовку відносно способів особистого виживання або отримати достатню інформацію та інструктаж, беручи до уваги керівництво, наведене в частині В, для того, щоб вони:

.1 могли спілкуватися з іншими людьми на судні стосовно основних питань безпеки та розуміти інформацію з безпеки, представлену у вигляді символів, знаків та аварійно-попереджувальних сигналів;

.2 знали, як діяти у випадку:

.2.1 падіння людини за борт;

.2.2 виявлення пожежі чи диму; або

.2.3 подачі сигналу про пожежу чи залишення судна;

.3 знали місця збору й посадки та шляхи евакуації на випадок аварійних ситуацій;

.4 знали місцезнаходження рятувального жилету та уміли надягати його;

.5 уміли оголошувати тривогу та мали початкові знання з використання переносних вогнегасників;

.6 могли здійснювати негайні дії під час нещасного випадку або за інших обставин, що потребують негайного медичного втручання, перш ніж звертатися за подальшою медичною допомогою, яку можна отримати на судні; а також

.7 могли закривати і відкривати водонепроникні, протипожежні двері та непроникні двері для захисту від погодних впливів, установлені на конкретному судні, інші, ніж ті, які призначені для закриття отворів у корпусі судна.

Початкова підготовка

2. Моряки, які працюють або зайняті на судні на будь-якій посаді, яка пов'язана з виконанням обов'язків стосовно безпеки або запобігання забрудненню під час експлуатації судна, до призначення їм будь-яких обов'язків на судні, повинні:

.1 отримати відповідну схвалену початкову підготовку або інструктаж з:

.1.1 способів особистого виживання, як викладено у таблиці A-VI/1-1,

1.2 протипожежної безпеки та боротьби з пожежею, як викладено у таблиці A-VI/1-2,

.1.3 надання елементарної медичної допомоги, як викладено у таблиці A-VI/1-3, а також

.1.4 особистої безпеки та громадських обов'язків, як викладено у таблиці A-VI/1-4;

.2 надати доказ того, що вони досягли необхідного стандарту компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиць A-VI/1-1, A-VI/1-2, A-VI/1-3 A-VI/1-4 шляхом:

.2.1 демонстрації компетентності відповідно до методів та критеріїв для оцінки компетентності, зазначених у колонках 3 й 4 зазначених вище таблиць, а також

.2.2 екзамену або систематичної оцінки як частини схваленої підготовки з питань, перелічених в колонці 2 зазначених вище таблиць.

3. Моряки, які мають кваліфікацію з початкової підготовки відповідно до пункту 2, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиць A-VI/1-1 та A-VI/1-2.

4. Сторони можуть прийняти підготовку на судні та досвід роботи, що відповідають необхідному стандарту компетентності у наступних сферах:

.1 техніка особистого виживання, як наведено у таблиці A-VI/1-1:

.1.1 одягання рятувального жилету;

.1.2 посадка в рятувальну шлюпку або на рятувальний пліт із судна в одягнутому рятувальному жилеті;

.1.3 прийняття першочергових заходів під час посадки у рятувальну шлюпку для підвищення шансів виживання;

.1.4 постановка плавучого якоря рятувальної шлюпки;

.1.5 робота з обладнанням рятувальних шлюпок та плотів; та

.1.6 робота з пристроями, які дозволяють визначити місцезнаходження, у тому числі з радіообладнанням.

.2 протипожежна безпека та боротьба з пожежею, як наведено у таблиці A-VI/1-2:

.2.1 використання автономних дихальних апаратів;

.2.2 з одягнутим дихальним апаратом проводити рятувальні операції у задимленому замкнутому приміщенні з використанням схваленого суднового приладу, який утворює дим.

Вилучення

5. Стосовно суден, які не є пасажирськими суднами валовою місткістю більше 500, зайнятими у міжнародних рейсах, і танкерами, Адміністрація може, якщо вона вважає, що розмір судна й тривалість або характер їхніх рейсів є такими, що застосування в повній мірі вимог цього розділу є недоцільним чи практично неможливим, звільнити, певною мірою, моряків такого судна або класу суден від деяких вимог, беручи до уваги безпеку людей на судні, судна та майна, а також захист морського середовища.

Таблиця A-VI/1-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з питань техніки особистого виживання

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Виживання в морі у випадку залишення судна	Можливі види аварійних ситуацій, такі як зіткнення, пожежа, затоплення судна. Типи рятувальних засобів, зазвичай наявних на суднах. Обладнання рятувальних шлюпок та плотів. Місцезнаходження індивідуальних рятувальних засобів. Правила, які стосуються виживання, зокрема: .1 значення підготовки та навчань; .2 індивідуальний захисний одяг та спорядження; .3 необхідність бути готовим до будь-якої аварійної ситуації; .4 дії, яких необхідно вживати під час отримання команд слідувати до місцезнаходження рятувальних шлюпок та плотів; .5 дії, які повинні здійснюватися коли треба залишити судно; .6 дії, які повинні здійснюватися під час знаходження у воді; .7 дії, які повинні здійснюватися на рятувальних шлюпках та плотах; .8 основні небезпеки, що загрожують тим, хто зазнає лиха.	Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу, або схваленого досвіду роботи, а також екзамен, зокрема практична демонстрація компетентності: .1 в одяганні рятувального жилету; .2 в одяганні та використанні гідрокостюму; .3 у виконанні безпечного стрибка з висоти у воду; .4 у перевертанні перекинутого рятувального плоту, коли рятувальний жилет одягнений; .5 у плаванні в рятувальному жилеті; .6 в умінні триматися на воді без рятувального жилета; .7 у посадці на рятувальну шлюпку та пліт із судна та з води в рятувальному жилеті; .8 у виконанні першочергових дій після посадки на рятувальну шлюпку або на пліт для підвищення шансів виживання; .9 у постановці плавучого якоря; .10 у роботі з обладнання рятувальних шлюпок та плотів; .11 у роботі з пристроями, які дозволяють визначити місцезнаходження, у тому числі радіообладнанням.	Дія, що виконується після отримання сигналів слідувати на місце збору, відповідає цій аварійній ситуації та встановленим процедурам. Вибір часу та послідовність індивідуальних дій відповідають переважаючим обставинам та умовам і зводять до мінімуму потенційну небезпеку та загрозу для виживання. Спосіб посадки на рятувальну шлюпку та пліт є задовільним і не створює небезпеку для інших осіб, які зазнають лиха. Початкові дії після залишення судна та процедури й дії у воді зводять до мінімуму загрозу для виживання.

Таблиця A-VI/1-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з питань протипожежної безпеки та боротьби з пожежею

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Зведення до мінімуму ризику пожежі та підтримання стану готовності до дій у випадку аварійних ситуацій, пов'язаних з пожежею	Організація боротьби з пожежею на суднах. Розташування протипожежних засобів та шляхів евакуації. Складові частини пожежі та вибуху (пожежний трикутник). Типи та джерела займання. Займисті матеріали, небезпеки виникнення та розповсюдження пожежі. Необхідність постійно бути пильним. Дії, яких необхідно вживати на судні. Виявлення пожежі та диму й автоматичні системи аварійно-попереджувальної сигналізації. Класифікація пожеж та вогнегасних речовин, що застосовуються.	Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу.	Початкові дії після отримання повідомлення про аварійну ситуацію відповідають прийнятій практиці й процедурам. Дія, що виконується після визначення сигналів слідувати до місця збору, відповідає цій аварійній ситуації та встановленим процедурам.
Боротьба з вогнем та гасіння пожежі	Протипожежне обладнання та його розташування на судні. Інструктаж відносно: .1 стаціонарних установок; .2 спорядження пожежного; .3 особистого обладнання; .4 протипожежних пристроїв та обладнання; .5 методів боротьби з пожежею;.6 з вогнегасних речовин; .7 процедур боротьби з пожежею; .8 використання дихальних апаратів під час боротьби з пожежею та рятувальних дій.	Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі інструктажу або проходження схваленого курсу, включаючи практичну демонстрацію у приміщеннях, які забезпечують підготовку в умовах, максимально приблизних до реальних (наприклад, імітація суднових умов), та, якщо це практично можливо, у темряві, для перевірки здатності: .1 використовувати різні типи переносних вогнегасників; .2 використовувати автономні дихальні апарати; .3 гасити невеликі осередки пожежі, наприклад, займання електричної проводки, нафти, пропану; .4 гасити великі осередки пожежі за допомогою води, використовуючи струмінні та розпилювальні насадки; .5 гасити пожежі за допомогою піни, порошку чи будь-якої іншої придатної хімічної речовини; .6 входити та проходити через приміщення, в яке була введена високократна піна, з запобіжним тросом, але без дихального апарату; .7 боротьба з пожежею в задимлених закритих приміщеннях в автономному дихальному апараті; .8 гасіння пожежі з використанням водяного туману чи будь-якої іншої відповідної вогнегасної речовини в задимленому та охопленому вогнем житловому приміщенні або в приміщенні, що імітує машинне відділення; .9 гасіння нафтових пожеж за допомогою водяного туману та розпилювальних насадок, сухих хімічних порошків або піни; .10 порятунок людини в задимленому приміщенні з використанням дихального апарату.	Одяг та спорядження відповідають характеру операцій з боротьби з пожежею. Вибір часу та послідовність окремих дій відповідають переважаючим обставинам і умовам. Гасіння пожежі досягається з використанням відповідних процедур, техніки та вогнегасних речовин. Процедура й техніка використання дихальних апаратів відповідають прийнятим практиці та процедурам.

Таблиця A-VI/1-3

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з питань надання елементарної першої допомоги

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Вжиття негайних заходів під час нещасного випадку або іншої ситуації, яка вимагає невідкладної медичної допомоги	Оцінка допомоги, якої потребують потерпілі, та загрози для особистої безпеки. Знання анатомії людини та функцій організму. Розуміння невідкладних заходів, яких необхідно вжити під час надзвичайних ситуацій, зокрема вміння: .1 правильно покласти потерпілого; .2 застосувати способи приведення до тями; .3 зупинити кровотечу; .4 застосувати необхідні заходи для виведення з шокового стану; .5 застосувати необхідні заходи у випадку опіків та обшпарювань, у тому числі ураженнях електричним струмом; .6 надати допомогу потерпілому й транспортувати його; .7 накласти пов'язки та використовувати матеріали з аптечки першої допомоги.	Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Спосіб та час подачі сигналу тривоги відповідають обставинам конкретного нещасного випадку або іншій ситуації, яка вимагає невідкладної медичної допомоги. Визначення можливої причини, характеру та ступеню тяжкості травм проводиться швидко та у повному обсязі, послідовність надання допомоги відповідає потенційній загрозі життю. Ризик подальшого завдавання шкоди самому собі та потерпілому постійно зводиться до мінімуму.

Таблиця A-VI/1-4

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з питань особистої безпеки та соціальної відповідальності

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Дотримання порядку дій під час аварій	Можливі види аварійних ситуацій, такі як зіткнення, пожежа, затоплення судна. Знання суднових планів дій у надзвичайних ситуаціях для вжиття заходів у випадку аварійної ситуації. Сигнали, що подаються у випадку аварійних ситуацій, та спеціальні обов'язки, закріплені за членами екіпажу у судновому розкладі по тривогам; місця збору; правильне використання засобів індивідуального захисту. Дія, що виконується у разі виявлення обставин, які можуть привести до аварійної ситуації, зокрема пожежі, зіткнення, проникнення води на судно та його затоплення. Дії, що виконуються відповідно до сигналів тривоги. Значення підготовки та навчань. Знання шляхів евакуації, систем внутрішньо суднового зв'язку та систем аварійно-попереджувальної сигналізації.	Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Первинні дії в аварійній ситуації відповідають встановленому порядку дій під час аварій. Інформація, що надається під час оголошення тривоги, є своєчасною, точною, повною та чіткою.
Вжиття заходів застереження для запобігання забрудненню морського середовища	Початкове знання з впливу судноплавства на морське середовище та наслідки його експлуатаційного або аварійного забруднення. Основні процедури захисту навколишнього середовища. Початкове знання складності та різноманітності морського середовища.	Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Організаційні процедури, спрямовані на охорону морського середовища, постійно дотримуються.
Сприяння встановленню ефективного зв'язку на судні	Розуміння принципів ефективного спілкування між окремими особами і командами на судні та перешкод для такого спілкування. Уміння установлювати та підтримувати ефективний зв'язок.	Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Спілкування є постійно чітким та ефективним.
Сприяння встановленню добрих взаємовідносин між людьми на борту судна	Важливість підтримання добрих людських та робочих відносин на судні. Основні принципи та практика сумісної роботи у команді, у тому числі вирішення конфліктних ситуацій. Суспільні обов'язки; умови прийому на роботу; індивідуальні права та обов'язки; небезпека зловживання наркотиками та алкоголем.	Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Очікувані стандарти роботи та поведінки знаходяться під постійним наглядом.
Розуміння та вживання необхідних заходів для управління втомою	Важливість отримання необхідного відпочинку. Вплив сну, робочого графіку та добового ритму на втому. Вплив фізичних факторів, що викликають стрес у моряків. Вплив на моряків екологічних факторів, що викликають стрес на судні та поза судном. Вплив змін графіка роботи на втому моряків.	Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Практика управління втомою дотримується постійно, та увесь час вживаються належні заходи.

Розділ A-VI/2
Обов'язкові мінімальні вимоги до видачі свідоцтв фахівців
з рятувальних шлюпок і плотів, чергових шлюпок
та швидкісних чергових шлюпок

ФАХІВЦІ З РЯТУВАЛЬНИХ ШЛЮПОК, РЯТУВАЛЬНИХ ПЛОТІВ ТА ЧЕРГОВИХ ШЛЮПОК, ЩО НЕ Є ШВИДКІСНИМИ ЧЕРГОВИМИ ШЛЮПКАМИ

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця з рятувальних шлюпок, рятувальних плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-1.

2. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/2-1, повинен бути достатнім для здійснення кандидатом спуску та командування рятувальною шлюпкою, рятувальним плотом або черговою шлюпкою у випадку аварійних ситуацій.

3. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні враховувати керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності, шляхом:

.1 демонстрації компетентності, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-1, відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 та 4 зазначеної вище таблиці; а також

.2 екзамену або систематичної оцінки під час проходження підготовки за схваленою програмою, яка охоплює матеріал, викладений в колонці 2 таблиці A-VI/2-1.

5. Моряки, які мають відповідно до пункту 4 кваліфікацію фахівця з рятувальних шлюпок та плотів, а також чергових шлюпок, крім швидкісних чергових шлюпок, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені в колонці 1 таблиці A-VI/2-1.

6. Сторони можуть прийняти підготовку та стаж роботи на судні в якості збереження необхідного стандарту компетентності, наведеного у таблиці A-VI/2-1, у наступних галузях:

.1 командування рятувальною шлюпкою і плотом або черговою шлюпкою під час їх спуску на воду та після спуску:

.1.1 розуміти маркування рятувальних шлюпок і плотів стосовно кількості людей, на яку вони розраховані;

.1.2 подавати правильні команди для посадки на рятувальні шлюпки та плоти, їх спуску, відходу від судна та управління ними, а також висадки людей з рятувальних шлюпок і плотів;

.1.3 готувати та безпечно спускати рятувальну шлюпку та пліт, а також швидко відходити від судна; та

.1.4 безпечно піднімати рятувальні шлюпку та пліт або чергову шлюпку;

.2 керівництво людьми, які врятувалися, та управління рятувальною шлюпкою і плотом після залишення судна.

.2.1 гребти й управляти рятувальною шлюпкою та вести її по компасу;

.2.2 використовувати окремі предмети спорядження рятувальних шлюпок і плотів, за винятком піротехнічних засобів; а також

.2.3 установлювати засоби, що сприяють визначенню місцезнаходження;

.3 використання пристроїв для визначення місцезнаходження, зокрема обладнання радіозв'язку та сигнальну апаратуру:

.3.1 використовувати переносне радіообладнання рятувальних шлюпок і плотів; та

.4 надання першої медичної допомоги врятованим.

ФАХІВЦІ З ШВИДКІСНИХ ЧЕРГОВИХ ШЛЮПОК

Стандарт компетентності

7. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця зі швидкісних чергових шлюпок повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-2.

8. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/2-2, повинен бути достатнім для здійснення кандидатом спуску та командування швидкісною черговою шлюпкою під час аварійних ситуацій.

9. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні враховувати керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

10. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності, шляхом:

.1 демонстрації компетентності, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-2 відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 та 4 зазначеної вище таблиці; а також

.2 екзамену або систематичної оцінки під час проходження підготовки за схваленою програмою, яка охоплює матеріал, викладений у колонці 2 таблиці A-VI/2-2.

11. Моряки, які мають відповідно до пункту 10 кваліфікацію фахівця з швидкісних чергових шлюпок, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-2.

12. Сторони можуть прийняти підготовку та стаж роботи на судні, що вимагається в якості збереження необхідного стандарту компетентності, наведеного у таблиці A-VI/2-2, у наступних галузях:

.1 командування швидкісною черговою шлюпкою під час спуску на воду та після спуску:

.1.1 управляти безпечним спуском на воду та підйомом з води швидкісної чергової шлюпки;

.1.2 управляти швидкісною черговою шлюпкою в переважаючих метеорологічних та морських умовах;

.1.3 використовувати засоби зв'язку і сигнальне обладнання для зв'язку між швидкісною черговою шлюпкою і вертольотом, а також судном; та

.1.4 використовувати аварійне обладнання, що є на борту; а також

.1.5 вживати схеми пошуку з врахуванням чинників навколишнього середовища.

Таблиця A-VI/2-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для фахівців з рятувальних шлюпок, рятувальних плотів та
чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Командування рятувальною шлюпкою, рятувальним плотом або черговою шлюпкою під час їх спуску та після спуску	Конструкція та обладнання рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, а також окремі предмети їхнього устаткування. Характеристики та пристрої рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок. Різні типи пристроїв для спуску рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок. Прийоми спуску рятувальних шлюпок і плотів під час значного хвилювання моря. Прийоми підйому рятувальних шлюпок і плотів. Дії, які вживаються після залишення судна. Прийоми спуску та підйому чергових шлюпок під час значного хвилювання моря. Небезпеки, пов'язані з використанням механізмів відокремлення під навантаженням. Знання процедур технічного обслуговування.	Оцінка результатів практичної демонстрації вміння: .1 повернути в нормальне положення пліт, що перевернувся, коли рятувальний жилет одягнений; .2 розуміти маркування рятувальних шлюпок і плотів стосовно кількості людей, на яку вони розраховані; .3 подавати правильні команди для посадки та спуску на воду рятувальних шлюпок і плотів, відходу від судна і висадки людей з рятувальних шлюпок і плотів; 4 готувати та безпечно спускати на воду рятувальну шлюпку або пліт, а також швидко відходити від судна та управляти механізмами відокремлення без навантаження та під навантаженням. .5 безпечно піднімати рятувальну шлюпку, пліт і чергову шлюпку з води, зокрема належне встановлення механізмів відокремлення без навантаження та під навантаженням, з використанням: надувного рятувального плота й відкритої чи закритої рятувальної шлюпки з двигуном або схваленої підготовки на тренажері, коли це можна вжити.	Підготовка, посадка та спуск на воду рятувальних шлюпок і плотів проводяться з урахуванням обмежень устаткування та дозволяють рятувальним шлюпкам і плотам безпечно відійти від судна. Первинні дії з залишення судна зводять до мінімуму загрозу для виживання. Підйом рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок проводиться з урахуванням обмежень устаткування. Обладнання експлуатується у відповідності до інструкцій виробника щодо спуску та встановлення.
Експлуатація двигуна рятувальної шлюпки	Методи запуску й експлуатації двигуна рятувальної шлюпки та пов'язаного з цим обладнання, разом з використанням передбаченого вогнегасника.	Оцінка результатів практичної демонстрації вміння запустити та експлуатувати двигун, встановлений на відкритій чи закритій рятувальній шлюпці.	Двигун запускається та експлуатується так, щоб забезпечити можливість маневрування.
Управління людьми та керування рятувальною шлюпкою і плотом після залишення судна	Керування рятувальною шлюпкою і плотом у штормову погоду. Використання фаліня, морського плавучого якоря та інших предметів обладнання. Розподіл їжі та води на рятувальній шлюпці або на рятувальному плоті. Дії, які виконуються для максимального підвищення можливості виявлення та визначення місцезнаходження рятувальної шлюпки або плота. Прийоми порятунку за допомогою гелікоптера. Гіпотермія та її запобігання; використання захисного одягу, зокрема гідрокостюмів та теплозахисних засобів. Використання чергових шлюпок і рятувальних шлюпок з двигуном для буксирування рятувальних плотів та порятунку людей, які знаходяться на них та людей, які опинилися у воді. Навмисна посадка рятувальних шлюпок і плотів на мілину.	Оцінка результатів практичної демонстрації вміння: .1 гребти й керувати рятувальною шлюпкою та вести її по компасу; .2 використовувати окремі предмети устаткування рятувальних шлюпок і плотів; .3 установлювати засоби, що сприяють визначенню місцезнаходження.	Керування діями з виживання відповідає переважаючим обставинам та умовам.
Використання пристроїв для визначення місцезнаходження, зокрема обладнання зв'язку та сигнальна апаратура, а також піротехнічні засоби	Радіоапаратура рятувальних шлюпок і плотів, зокрема супутникові АРБ та пошуково-рятувальні транспондери. Піротехнічні сигнали лиха.	Оцінка результатів практичної демонстрації уміння: .1 використовувати переносне радіообладнання рятувальних шлюпок і плотів; .2 використовувати сигнальне обладнання, зокрема піротехнічні засоби.	Використання та вибір засобів зв'язку і сигнальної апаратури відповідає переважаючим обставинам та умовам.
Надання першої медичної допомоги врятованим	Використання аптечки першої допомоги й прийоми приведення до притомності. Догляд за людьми, які отримали травми, у тому числі зупинка кровотечі та виведення з шокового стану.	Оцінка результатів практичної демонстрації уміння поводження з людьми, які отримали травми, як під час, так і після залишення судна, використовуючи аптечку першої допомоги та прийоми приведення до притомності.	Визначення можливої причини, характеру та ступеню тяжкості травм чи захворювання проводяться швидко й точно. Черговість надання допомоги відповідає потенційній загрозі життя.

Таблиця A-VI/2-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для фахівців з швидкісних чергових шлюпок

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Розуміння конструкції, технічного обслуговування, ремонту та устаткування швидкісних чергових шлюпок	Конструкція і устаткування швидкісних чергових шлюпок і окремі предмети їх постачання Знання порядку технічного обслуговування, аварійного ремонту швидкісних чергових шлюпок та звичайного процесу наповнення повітрям та випуску повітря з відсіків плавучості надутих швидкісних чергових шлюпок.	Оцінка результатів практичного інструктажу.	Метод виконання поточного технічного обслуговування і аварійного ремонту. Виявляються компоненти та необхідне устаткування швидкісних чергових шлюпок.
Управління зазвичай встановлюваними спусковим устаткуванням та пристроями під час спуску і підйому	Оцінка готовності спускового устаткування і засобів швидкісних чергових шлюпок до негайного спуску та експлуатації. Розуміння роботи і обмежень лебідки, гальм, лопарів, фалінів, компенсаційного та іншого устаткування, зазвичай встановлюваних на швидкісних чергових шлюпках. Запобіжні заходи під час спуску і підйому швидкісної чергової шлюпки. Спуск і підйом швидкісної чергової шлюпки в переважаючих несприятливих метеорологічних та морських умовах.	Оцінка результатів практичної демонстрації уміння управляти безпечним спуском і підйомом швидкісної чергової шлюпки з встановленим на ній устаткуванням.	Уміння підготувати і управляти спусковим устаткуванням і засобами під час спуску і підйому швидкісної чергової шлюпки.
Командування швидкісною черговою шлюпкою із звичайним спорядженням під час спуску і підйому	Оцінка готовності швидкісної чергової шлюпки і відповідного устаткування до негайного спуску і експлуатації. Запобіжні засоби при спуску і підйомі швидкісної чергової шлюпки. Спуск і підйом швидкісної чергової шлюпки в переважаючих несприятливих метеорологічних та морських умовах.	Оцінка результатів практичної демонстрації уміння управляти безпечним спуском і підйомом швидкісної чергової шлюпки з встановленим на ній устаткуванням.	Уміння командувати швидкісною черговою шлюпкою під час спуску та підйому.
Командування швидкісною черговою шлюпкою після спуску	Особливі характеристики, засоби і обмеження швидкісних чергових шлюпок. Процедури повернення в нормальне положення швидкісної чергової шлюпки, що перекинулася. Управління швидкісною черговою шлюпкою в переважаючих несприятливих метеорологічних та морських умовах. Навігаційне устаткування і устаткування, яке забезпечує безпеку, наявне в швидкісній черговій шлюпці. Схеми пошуку і чинники довкілля, що впливають на їх вживання.	Оцінка результату практичної демонстрації здатності: .1 повернути в нормальне положення швидкісну чергову шлюпку, що перекинулася; 2 управляти швидкісною черговою шлюпкою в переважаючих несприятливих метеорологічних та морських умовах; .3 триматися на воді в спеціальному спорядженні; .4 використовувати засоби зв'язку і сигналізації між швидкісною черговою шлюпкою і вертольотом, а також судном; .5 використовувати аварійне устаткування, що є на борту; .6 підняти з води постраждалого і передати його на рятувальний вертоліт або судно, або в безпечне місце; .7 вживати схеми пошуку з врахуванням чинників навколишнього середовища.	Демонстрація експлуатації швидкісної чергової шлюпки в межах обмежень її устаткування в переважаючих метеорологічних умовах.
Експлуатація двигуна швидкісної чергової шлюпки	Методи запуску і експлуатації двигуна швидкісної чергової шлюпки і пов'язаного з ним устаткування.	Оцінка результатів практичної демонстрації уміння запустити і експлуатувати двигун швидкісної чергової шлюпки.	Двигун запускається і експлуатується так, щоб забезпечити можливість маневрування.

Розділ A-VI/3
Обов'язкові мінімальні вимоги до підготовки з
боротьби з пожежею за розширеною програмою

Стандарт компетентності

1. Моряки, призначені керувати операціями з боротьби з пожежею, повинні успішно пройти підготовку з питань методів боротьби з пожежею за розширеною програмою, звертаючи особливу увагу на організацію, тактику та управління, і продемонструвати компетентність, яка дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/3.

2. Рівень знань та розуміння з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/3, повинен бути достатнім для ефективного керівництва операціями з боротьби з пожежею на суднах.

3. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні брати до уваги керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, викладених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/3.

5. Моряки, які мають відповідно до параграфу 4 кваліфікацію у галузі сучасних методів боротьби з пожежею, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені в колонці 1 таблиці A-VI/3.

6. Сторони можуть прийняти підготовку та стаж роботи на судні в якості зберігання схваленого стандарту компетентності, наведеного у таблиці A-VI/3, у наступних галузях:

.1 керівництво операціями з боротьби з пожежею на суднах;

.1.1 процедури боротьби з пожежею в морі та в порту, звертаючи особливу увагу на організацію, тактику й управління;

.1.2 зв'язок та координація під час операцій з боротьби з пожежею;

.1.3 управління вентиляцією, зокрема видалення диму з приміщень;

.1.4 контроль за паливною системою та електрообладнанням;

.1.5 небезпеки, які виникають під час боротьби з пожежею (суха возгонка (сублімація), хімічні реакції, займання в димоходах котлів);

.1.6 заходи протипожежної безпеки та небезпеки, пов'язані зі зберіганням та використанням матеріалів;

.1.7 догляд за людьми, які отримали травми, та надання їм допомоги;

.1.8 процедури координації дій з береговими пожежними командами.

Таблиця A-VI/3

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з підготовки по боротьбі з пожежею за розширеною програмою

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Керівництво операціями з боротьби з пожежею на суднах	Процедури боротьби з пожежею в морі та в порту, звертаючи особливу увагу на організацію, тактику й управління. Використання води для пожежогасіння, її вплив на остійність судна, заходи застереження та процедури з усунення негативних наслідків. Зв'язок та координація під час боротьби з пожежею. Управління вентиляцією, зокрема видалення диму з приміщень. Контроль за паливною системою та електрообладнанням. Небезпеки, які виникають під час боротьби з пожежею (суха возгонка (сублімація), хімічні реакції, займання в димоходах котлів тощо). Боротьба з пожежею, пов'язаною з небезпечними вантажами. Заходи протипожежної безпеки та небезпеки, пов'язані зі зберіганням та використанням матеріалів (фарби тощо). Догляд за людьми, які отримали травми, та надання їм допомоги. Процедури координації спільних дій з береговими пожежними командами.	Практичні заняття та інструктаж, які проводяться в межах схваленої підготовки в найбільш реалістичних умовах навчання (наприклад, імітація суднових умов), і, коли це можливо та доцільно, у темряві.	Дії з боротьби з пожежею ґрунтуються на повній і точній оцінці інциденту з використанням усіх наявних джерел інформації. Порядок черговості, вибір часу для дій та їх послідовність відповідають загальним вимогам конкретного інциденту й дозволяють звести до мінімуму пошкодження та ризик пошкоджень судна, травмування персоналу й погіршення експлуатаційних якостей судна. Передача інформації здійснюється своєчасно, точно, чітко та в повному обсязі. Під час боротьби з пожежею постійно забезпечується особиста безпека.
Організація та підготовка пожежних партій	Підготовка планів дій на випадок надзвичайних ситуацій. Склад та призначення персоналу у пожежні партії. Стратегія й тактика боротьби з вогнем у різних частинах судна.	Практичні заняття та інструктаж, які проводяться в межах схваленої підготовки в найбільш реалістичних умовах, наприклад, імітація суднових умов.	Склад та організація пожежних партій забезпечують швидке та ефективне виконання планів та порядку дій у аварійних ситуаціях.
Перевірка та обслуговування обладнання й систем для виявлення пожежі та пожежогасіння	Системи виявлення пожежі; стаціонарні системи пожежогасіння; переносні та пересувні засоби гасіння пожежі, зокрема пристрої, насоси та обладнання для порятунку людей і майна; системи життєзабезпечення, особисте захисне спорядження й обладнання зв'язку. Вимоги для встановленої законом та класифікаційної експертизи.	Практичні заняття з використанням схваленого обладнання та систем в умовах, наближених до реальних.	Експлуатаційна ефективність усіх систем виявлення пожежі та пожежогасіння, а також обладнання, підтримується постійно й відповідає експлуатаційним специфікаціям та вимогам законодавства.
Розслідування й складення звітів об інцидентах, пов'язаних з пожежами	Оцінка причин інцидентів, пов'язаних з пожежею.	Практичні заняття в умовах, наближених до реальних.	Причини пожежі виявляються та ефективність контрзаходів оцінюється.

Розділ A-VI/4
Обов'язкові мінімальні вимоги стосовно надання
першої медичної допомоги та медичного догляду

Стандарт компетентності для моряків, призначених для надання першої медичної допомоги на судні

1. Кожний моряк, призначений надавати першу медичну допомогу на судні, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/4-1.

2. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/4-1, повинен бути достатнім для того, щоб дозволити відповідному моряку виконати невідкладні ефективні заходи у випадку нещасного випадку або захворювань, типових для судових умов.

3. Кожний кандидат на отримання свідоцтва, згідно з положеннями пункту 1 правила VI/4, повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, викладених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/4-1.

Стандарт компетентності для моряків, призначених для виконання обов'язків з медичного догляду на судні

4. Кожний моряк, призначений для виконання обов'язків з медичного догляду на судні, повинен продемонструвати компетентність у виконанні завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/4-2.

5. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/4-2, повинен бути достатнім для того, щоб призначений моряк міг прийняти невідкладні ефективні заходи у разі нещасних випадків або захворювань, типових для суднових умов.

6. Кожний кандидат на отримання свідоцтва, згідно з положеннями пункту 2 правила VI/4, повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв оцінки для компетентності, викладених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/4-2.

Таблиця A-VI/4-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з надання першої медичної допомоги

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Надання невідкладної медичної допомоги у разі нещасного випадку або захворювання на судні	Аптечка першої допомоги. Анатомія людини та функції організму. Токсичні небезпеки на суднах, використання Керівництва з надання першої медичної допомоги на суднах при нещасних випадках, пов'язаних з небезпечними вантажами або його національного еквіваленту. Огляд потерпілого або пацієнта. Травми хребта. Опіки, обшпарювання й наслідки перегріву та переохолодження. Переломи, вивихи та м'язові травми. Медичний догляд за врятованими людьми. Медичні консультації, що надаються за допомогою радіо. Фармакологія. Стерилізація. Зупинка серця, утоплення та асфіксія.	Оцінка результатів практичного завдання.	Виявлення можливої причини, характеру та ступеню тяжкості травм проводяться швидко, повною мірою та відповідають сучасній практиці надання першої медичної допомоги. Ризик завдання шкоди самому собі та іншим постійно зводиться до мінімуму. Лікування травм та захворювань проводиться задовільно, відповідає визнаній практиці надання першої медичної допомоги та міжнародним керівним документам.

Таблиця A-VI/4-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з медичного догляду

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Медичний догляд за хворими та особами, які отримали травми, під час їх знаходження на борту судна	Догляд за потерпілими, в тому числі: .1 травми голови та хребта; .2 травми вуха, носа, горла та очей; .3 зовнішні та внутрішні кровотечі; .4 опіки, обшпарювання та обмороження; .5 переломи, вивихи та м'язові травми; .6 рани, їхнє лікування та інфекції; .7 знеболювання; .8 техніка накладання (зняття) швів та скоб; .9 усунення гострого болю в області живота; .10 дрібні хірургічні операції; .11 перев'язка та бинтування. Аспекти догляду за потерпілими: .1 загальні принципи; .2 догляд за потерпілими. Захворювання, у тому числі: .1 медичні режими та невідкладна допомога; .2 захворювання, які передаються статевим шляхом; .3 тропічні та інфекційні захворювання. Зловживання алкоголем та наркотиками. Стоматологія Гінекологія, вагітність та пологи. Медичний догляд за врятованими людьми. Смерть у морі. Гігієна. Профілактика захворювань, зокрема: .1 дезінфекція, дезінсекція, дератизація; .2 щеплення. Ведення медичних карт та наявність копій правил, що застосовуються: .1 ведення медичних карт; .2 міжнародні та національні морські медичні правила.	Оцінка результатів практичного інструктажу та демонстрації. Якщо це практично можливо, схвалений практичний досвід, отриманий у лікарні чи подібному закладі.	Визначення симптомів ґрунтується на концепції клінічного огляду та історії хвороби. Захист від інфекції та розповсюдження захворювань є повним та ефективним. Особисте відношення спокійне, впевнене та заспокійливе. Лікування травм або захворювань проводиться задовільно та відповідає прийнятій медичній практиці й відповідним національним та міжнародним медичним керівним документам. Дози й застосування ліків і медикаментів відповідають рекомендаціям виробника та прийнятій медичній практиці. Значення змін у стані здоров'я пацієнтів швидко визначається.
Участь у скоординованих схемах надання суднам допомоги з медичних питань	Зовнішня допомога, зокрема: .1 медичні консультації, що надаються за допомогою радіо; .2 транспортування хворих і травмованих, у тому числі евакуація за допомогою гелікоптера; .3 медичний догляд за хворими моряками, у тому числі співробітництво з портовими властями, що відповідають за охорону здоров'я, чи амбулаторними відділеннями лікарень у портах.		Процедури клінічного огляду є повними та відповідають отриманим інструкціям. Методи евакуації та підготовка до неї проводяться відповідно до визнаних процедур та спрямовані на максимальне покращення стану пацієнтів. Процедури запиту медичних консультацій, що надаються за допомогою радіо, відповідають встановленій практиці та рекомендаціям.

Розділ A-VI/5
Обов'язкові мінімальні вимоги до видачі свідоцтва фахівця
особам командного складу судна, відповідальних за охорону

Вимоги до компетентності

1. Кожен кандидат на отримання свідоцтва особи командного складу, відповідальної за охорону, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/5.

2. Рівень знання питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/5, має бути достатнім для того, щоб кандидат міг діяти в якості призначеної особи командного складу, відповідальної за охорону судна.

3. Підготовка і досвід, які вимагаються для досягнення необхідного рівня теоретичної підготовки, розуміння і професійних навичок, мають прийняти до уваги керівництво, приведене у розділі B-VI/5 даного Кодексу.

4. Кожен кандидат на отримання свідоцтва повинен надати доказ досягнення необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності і критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/5.

Таблиця A-VI/5

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для осіб командного складу, відповідальних за охорону

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Ведення плану охорони судна та контроль за його здійсненням	Знання міжнародної політики в області охорони на морі і обов'язків урядів, компаній і призначених осіб, у тому числі елементи, які можуть відноситись до піратства та озброєного пограбування. Знання мети і елементів плану охорони судна, пов'язаних з цим процедур та ведення записів, включаючи ті, які можуть відноситись до піратства та озброєного пограбування. Знання процедур, що підлягають застосуванню при здійсненні плану охорони судна і повідомлення про інциденти, пов'язані з охороною. Знання рівнів охорони на морі і відповідних ним заходів і процедур по охороні на судні та в портовому засобі, де знаходиться судно. Знання вимог і процедур для приведення внутрішніх аудиторських перевірок, інспекцій на місцях, контролю і нагляду за діями у галузі охорони, вказаними в плані охорони судна. Знання вимог та процедур стосовно передачі повідомлень посадовій особі компанії, яка відповідає за охорону, про будь-які недоліки та невідповідності, виявлені у ході перевірок, періодичних оглядів та інспекцій охорони. Знання методів і процедур, які використовуються для внесення змін до плану охорони судна. Знання планів дій в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з охороною, та процедур для реагування на погрози, що зачіпають охорону, або порушення заходів охорони, включаючи положення про підтримку поважніших операцій взаємодії судно/порт, включаючи такі елементи, які можуть відноситись до піратства та озброєного пограбування. Робоче знання термінів та визначень стосовно охорони на морі, у тому числі елементи, пов'язані з піратством та озброєним пограбуванням.	Оцінка результатів схваленої підготовки або іспиту.	Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками. Законодавчі вимоги, що відносяться до охорони, визначені правильно. Процедури забезпечують стан готовності до реагування на зміни рівнів охорони на морі. Зв'язок в межах відповідальності особи командного складу, відповідальної за охорону, є чітким та зрозумілим.
Оцінка ризику, загрози і вразливості з точки зору охорони	Знання оцінки ризику і механізмів оцінки. Знання документації з оцінки охорони, зокрема Декларацію по охороні. Знання способів, що застосовуються для подолання заходів з охорони, у тому числі ті, що використовуються піратами та озброєними грабіжниками. Знання, що дозволяють на недискримінаційній основі розпізнавати осіб, що можуть створювати загрозу охороні. Знання, що дозволяють розпізнавати зброю, небезпечні речовини і устаткування, та поінформованість про збиток, який вони можуть заподіяти. Знання методів управління масами людей та їх контролю, де це необхідно. Знання питань поводження із конфіденціальною інформацією та повідомленнями, які відносяться до охорони. Знання оглядів по виконанню і координації плану охорони судна. Знання питань проведення та координації доглядів. Знання методики фізичного догляду і перевірок без розтину.	Оцінка результатів схваленої підготовки, або схваленого досвіду і іспиту, зокрема практичну демонстрацію компетентності в: .1 проведенні фізичних доглядів .2 проведенні перевірок без розтину	Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками. Процедури забезпечують стан готовності до реагування на зміни в рівнях охорони на морі. Зв'язок в межах відповідальності особи командного складу, відповідального за охорону, є чітким та зрозумілим.
Проведення регулярних оглядів судна для посвідчення у тому, що відповідні заходи охорони виконуються та підтримуються	Знання вимог по виявленню районів обмеженого доступу та нагляду за ними. Знання питань контролю доступу на судно і до районів обмеженого доступу на судні. Знання методів ефективного нагляду за палубами та районами довкола судна. Знання аспектів охорони, пов'язаних з обробкою вантажу і суднових запасів сумісно з іншим персоналом судна і відповідними посадовими особами портового засобу, відповідальними за охорону. Знання методів контролю посадки, висадки і доступу на судно людей, завантаження та розвантаження їх майна.	Оцінка результатів схваленої підготовки або іспиту.	Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками. Процедури забезпечують стан готовності до реагування на зміни в рівнях охорони на морі. Знання методів ефективного контролю нагляду за палубами районами довкола судна. забезпечують стан готовності до реагування на зміни в рівнях охорони на морі. Зв'язок в межах відповідальності особи командного складу, відповідального за охорону, є чітким та зрозумілим.
Забезпечення того, щоб устаткування і системи охорони, якщо вони є, правильно функціонували, були перевірені та відкалібровані	Знання різних типів устаткування і систем охорони та їх обмежень, у тому числі ті, що могли б використовуватися у випадку нападу піратів та озброєних грабіжників. Знання процедур, інструкцій і керівництва по використанню суднових систем тривожного сповіщення. Знання методів випробувань, калібрування і технічного обслуговування систем й устаткування охорони, особливо під час рейсу.	Оцінка результатів схваленої підготовки або іспиту.	Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками.
Заохочення поінформованості та пильності у питаннях охорони	Знання вимог до підготовки, проведенню навчань та занять згідно відповідним конвенціям, кодексам та циркулярам IMO, з урахуванням тих, що стосуються боротьби з піратством та озброєним пограбуванням. Знання методів підвищення поінформованості та пильності у питаннях охорони на судні. Знання методів оцінки ефективності навчань та занять.	Оцінка результатів схваленої підготовки або іспиту.	Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками. Зв'язок в межах відповідальності особи командного складу, відповідального за охорону, є чітким та зрозумілим.

Розділ A-VI/6
Обов'язкові мінімальні вимоги до підготовки та інструктажу
з питань, пов'язаних з охороною, для усіх моряків

Стандарт компетентності для ознайомлювальної підготовки з питань охорони

1. Усі особи, які не є пасажирами, до призначення на судно для виконання службових обов'язків чи робіт на морському судні, яке зобов'язане відповідати положенням Кодексу ОСПЗ, повинні пройти схвалену ознайомлювальну підготовку з питань, пов'язаних з охороною, беручи до уваги керівництво, надане у частині B, щоб мати змогу:

.1 повідомляти про випадки, пов'язані з охороною, у тому числі загрозу нападу або напад піратів або озброєних грабіжників;

.2 знати процедури, які необхідно виконувати у випадку виявлення загрози для охорони; та

.3 приймати участь в пов'язаних з охороною процедурами та діях у надзвичайних ситуаціях.

2. Моряки, які призначені на судно для виконання службових обов'язків з питань безпеки чи робіт, повинні, до призначення таких обов'язків, пройти ознайомлювальну підготовку з питань, які відносяться до охорони, для виконання своїх призначених обов'язків, беручи до уваги керівництво, наведене у частині B.

3. Ознайомлювальна підготовка з питань охорони повинна проводитись особою командного складу, відповідальною за охорону судна або особою, яка має таку ж кваліфікацію.

Стандарт компетентності для підготовки з усвідомлення важливості питань охорони

4. Моряки, які працюють або зайняті на будь-якій посаді у складі персоналу на судні, що повинно відповідати положенням Кодексу ОСПЗ, не маючі призначених обов'язків з охорони, перш ніж їм будуть призначені будь-які обов'язки на судні, повинні:

.1 пройти відповідну схвалену підготовку або інструктаж з усвідомлення важливості питань охорони, як наведено у таблиці A-VI/6-1;

.2 надати доказ того, що вони досягли необхідного стандарту компетентності для виконання завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-1, шляхом:

.2.1 демонстрації компетентності відповідно до методів та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/6-1; а також

.2.2 складання екзамену або систематичної оцінки як частини підготовки за схваленою програмою з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/6-1.

Положення перехідного періоду

5. До 1 січня 2014 року моряки, які приступили до роботи на судні до дати набуття чинності цього розділу, повинні підтвердити, що вони відповідають вимогам пункту 4 шляхом:

.1 схваленого стажу роботи на судні у якості персоналу судна протягом загалом не менше шести місяців з попередніх трьох років; або

.2 виконання функцій охорони, які вважається рівноцінними стажу роботи на судні, що вимагається в пункті 5.1; або

.3 проходженням схваленої перевірки; або

.4 успішного завершення схваленої підготовки.

Стандарт компетентності для моряків, яким призначені обов'язки з охорони

6. Кожний моряк, призначений виконувати обов'язки з питань охорони, зокрема з діяльністю, пов'язаною з боротьбою з тероризмом та озброєним пограбуванням, повинен продемонструвати компетентність у виконанні завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-2;

7. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/6-2, повинен бути достатнім для того, щоб дозволити виконувати кожному кандидату призначені обов'язки з питань охорони на судні, зокрема діяльність, пов'язану з боротьбою з піратством та озброєним пограбуванням.

8. Кожен кандидат на здобуття свідоцтва повинен представити доказ досягнення необхідного стандарту компетентності:

.1 шляхом демонстрації компетентності у виконанні завдань і обов'язків та несення відповідальності, перелічених в колонці 1 таблиці A-VI/6-2, відповідно до методів демонстрації та критеріїв для оцінки компетентності, зазначених у колонках 3 і 4 цієї таблиці, та

.2 за допомогою екзамену або систематичної, в ході підготовки, оцінки, як частини схваленої програми підготовки, що охоплює матеріал, викладений у колонці 2 таблиці A-VI/6-2.

Положення перехідного періоду

9. До 1 січня 2014 року моряки, які приступили до роботи на судні до дати набуття чинності цього розділу, повинні продемонструвати компетенцію у виконанні завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-2, шляхом:

.1 схваленого стажу роботи на судні у якості суднового персоналу, якому призначені обов'язки з охорони, протягом загалом не менше шести місяців з попередніх трьох років; або

.2 виконання функцій охорони, які вважається рівноцінними стажу роботи на судні, що вимагається в пункті 9.1; або

.3 проходженням схваленої перевірки; або

.4 успішного завершення схваленої підготовки.

Таблиця A-VI/6-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з усвідомлення важливості питань охорони

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Сприяння посиленню охорони на морі шляхом підвищеної обізнаності	Початкове робоче знання термінів та визначень з охорони на морі, у тому числі елементи, що можуть відноситися до піратства або озброєного пограбування. Початкове знання міжнародної політики у галузі охорони на морі та зобов'язань урядів, компаній та окремих осіб. Початкове знання рівнів охорони на морі та їх вплив на заходи та процедури охорони на судні та на портових засобах. Початкове знання процедур передачі повідомлень, пов'язаних з охороною. Початкове знання планів дій у надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з охороною.	Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Вимоги, що відносяться до посилення охорони на морі, правильно визначаються.
Розпізнавання загроз, що стосуються охорони	Початкове знання способів, що використовуються для подолання заходів з охорони. Початкові знання, що дозволяють розпізнавати потенційні загрози стосовно охорони, у тому числі елементи, що можуть відноситися до піратства або озброєного пограбування. Початкові знання, що дозволяють розпізнавати зброю, небезпечні речовини і пристрої, та обізнаність про збиток, який вони можуть заподіяти. Базові знання з обробки відповідної інформації та зв'язку з питань безпеки. Початкові знання питань поводження з конфіденційною інформацією та повідомленнями, що відносяться до охорони.	Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Загрози, що стосуються охорони на морі, правильно визначаються.
Розуміння необхідності та методів для підтримки обізнаності і пильності у питаннях охорони	Початкове знання вимог до підготовки, проведенню навчань та занять згідно до відповідних конвенцій, кодексів та циркулярів ІМО, включаючи ті, що відносяться до боротьби з піратством та озброєним пограбуванням.	Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Вимоги, що відносяться до посилення охорони на морі, правильно визначаються.

Таблиця A-VI/6-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для моряків, яким призначені обов'язки стосовно охорони

Колонка 1	Колонка 2	Колонка 3	Колонка 4
Сфера компетенції	Знання, розуміння та професійні навички	Методи демонстрації компетентності	Критерії для оцінки компетентності
Підтримка умов, встановлених у плані охорони судна	Робоче знання термінів та визначень стосовно охорони на морі, зокрема елементи, що можуть бути пов'язані з піратством та озброєним пограбуванням. Знання міжнародної політики у галузі охорони на морі та обов'язків урядів, компаній та окремих осіб, зокрема робоче знання елементів стосовно піратства та озброєного пограбування. Знання рівнів охорони на морі та їх вплив на заходи та процедури охорони на судні та на портових засобах. Знання процедур передачі повідомлень, пов'язаних з охороною. Знання процедур та вимог щодо проведення навчання та занять згідно з відповідними конвенціями, кодексами та циркулярами IMO, зокрема робоче знання тих, що можуть відноситись до боротьби з піратством та озброєним пограбуванням. Знання процедур для проведення перевірок та інспекцій, а також контролю і нагляду за діями у галузі охорони, вказаними в плані охорони судна. Знання планів дії в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з охороною, і процедур для реагування на погрози охороні або порушення заходів охорони, включаючи положення про підтримку найважливіших операцій взаємодії судно/порт, зокрема робоче знання тих, що можуть відноситись до піратства та озброєного пограбування.	Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками. Законодавчі вимоги, що відносяться до охорони, визначені правильно. Зв'язок в області обов'язків є чітким і зрозумілим.
Розпізнання ризиків та загроз стосовно охорони	Знання документації з охорони, зокрема Декларацію по охороні. Знання способів, що використовуються для подолання заходів з охорони, зокрема тих, які використовуються піратами та озброєними грабіжниками. Знання, що дозволяють розпізнавати потенційну загрозу стосовно охорони. Знання, що дозволяють розпізнавати зброю, небезпечні речовини і прилади, та обізнаність про збиток, який вони можуть заподіяти. Знання способів методів управління неорганізованою масою людей та їх контролю, де це необхідно. Знання правил поводження із конфіденційною інформацією та повідомленнями, що відносяться до охорони. Знання методики фізичного догляду і перевірок без розтину.	Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками.
Проведення регулярних перевірок охорони на судні	Знання способів нагляду за районами обмеженого доступу. Знання питань контролю за доступом на судно і до районів обмеженого доступу на судні. Знання методики ефективного контролю за районами палуби і в безпосередній близькості від судна. Знання методів ефективного нагляду за палубами та районами довкола судна. Знання методів перевірки, пов'язаних з вантажем і судновими запасами. Знання методів контролю посадки, висадки і доступу на борт людей та завантаження і розвантаження їх майна.	Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС з поправками.
Належне використання устаткування і системи охорони, якщо вони є	Загальне знання різних типів устаткування і систем охорони, зокрема тих, які можуть використовуватися у випадку нападу піратів, та обмежень такого устаткування і систем. Знання необхідності перевірок, калібрування і технічного обслуговування систем й устаткування охорони, особливо під час рейсу.	Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.	Операції з устаткуванням та системами проводяться відповідно до встановлених інструкцій з експлуатації устаткування та з урахуванням обмежень устаткування і систем. Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками.

Глава VII
Стандарти стосовно альтернативного дипломування

Розділ A-VII/1
Видача альтернативних дипломів

1. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні експлуатації, згідно з положеннями глави VII додатка до Конвенції, повинен пройти відповідне навчання, підготовку та відповідати стандарту компетентності для виконання всіх функцій, визначених у таблиці A-II/1 або у таблиці A-III/1. Функції, визначені в таблицях A-II/1 або A-III/1 відповідно, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цих таблицях для відповідних функцій.

2. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління як особа, яка здійснює командування судном валовою місткістю 500 і більше, або особа, на яку буде покладене командування судном у випадку неспроможності особи, яка здійснює командування, виконувати свої обов'язки, повинен, додатково до задоволення стандарту компетентності, викладеного у таблиці A-II/1, отримати відповідну освіту, пройти підготовку та відповідати стандартам компетентності для виконання всіх функцій, зазначених у таблиці A-II/2. Функції, вказані в таблицях глави III цієї частини, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, визначеним у цих таблицях для відповідних функцій.

3. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління як особа, яка відповідає за механічні установки судна з потужністю головної енергетичної установки 750 кВт або більше, або особа, на яку буде покладена ця відповідальність у випадку неспроможності особи, відповідальної за механічні установки судна, виконувати свої обов'язки, повинен, додатково до задоволення стандарту компетентності, визначеного у таблиці A-III/1, отримати відповідну освіту, пройти підготовку та відповідати стандартам компетентності для виконання всіх функцій, визначених у таблиці A-III/2. Функції, визначені в таблицях глави II цієї частини, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним в цих таблицях для відповідних функцій.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця на допоміжному рівні:

.1 з судноводіння або суднових механічних установок, повинен пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для виконання функцій, визначених або у таблиці A-II/4 або у таблиці A-III/4. Функції, визначені у таблиці A-III/4 або A-II/4 відповідно, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цих таблицях для відповідних функцій;

.2 в якості матроса першого класу повинен, на додаток до відповідності зі стандартом компетентності, визначеним у таблиці A-II/4, пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для усіх функцій, визначених у таблиці A-II/5. Функції, визначені у таблицях A-III/4 або A-III/5, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цій(их) таблиці(ях) для відповідної(их) функції(й); а також

.3 в якості моториста першого класу повинен, на додаток до відповідності зі стандартом компетентності, визначеним у таблиці A-III/4, пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для усіх функцій, визначених у таблиці A-III/5. Функції, визначені у таблицях A-II/4 або A-II/5, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цій(их) таблиці(ях) для відповідної(их) функції(й).

Розділ A-VII/2
Дипломування моряків

1. Згідно з вимогами підпункту 1.3 правила VII/1, кожний кандидат на отримання диплома згідно положень глави VII на рівні експлуатації стосовно функцій, зазначених у таблицях A-II/1 та A-III/1, повинен:

.1 мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців, при цьому стаж повинен включати період щонайменш шість місяців виконання обов'язків у машинному відділенні під контролем кваліфікованого механіка та, коли вимагаються функції судноводіння, період щонайменш шість місяців виконання обов'язків з несення вахти на містку під контролем кваліфікованого вахтового помічника капітана; а також

.2 пройти, під час цього стажу роботи, програми підготовки на судні, схвалені як такі, що задовольняють відповідні вимоги розділів A-II/1 і A-III/1 та документально підтверджені в схваленій Книзі реєстрації підготовки.

2. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління, згідно з положеннями глави VII, при поєднанні функцій, зазначених у таблицях A-II/2 і A-III/2, повинен мати схвалений стаж роботи на судні, пов'язаний з функціями, які підлягають внесенню у підтвердження до диплома:

.1 "для осіб, які не здійснюють командування судном або не несуть відповідальності за механічні установки судна" - 12 місяців виконання обов'язків на рівні експлуатації, що стосуються правила III/2 або III/3, залежно від випадку, та, коли вимагаються функції судноводіння на рівні управління, щонайменш 12 місяців виконання обов'язків з несення вахти на містку на рівні експлуатації;

.2 "для осіб, які здійснюють командування судном або несуть відповідальність за механічні установки судна" - не менше 48 місяців, включаючи термін, вказаний у пункті 2.1 цього розділу, виконуючи, як дипломована особа командного складу, обов'язки, що стосуються функцій, які вказані у підтвердженні до диплома, з яких 24 місяці - виконання функцій, зазначених у таблиці A-II/1, та 24 місяці - виконання функцій, зазначених у таблицях A-III/1 і A-III/2.

3. Відповідно до вимог пункту 1.3 правила VII/1 кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця згідно з положеннями глави VII на допоміжному рівні функцій, визначених у таблицях A-II/4 та A-III/4, повинні:

.1 мати схвалений стаж роботи на судні, зокрема не менше 12 місяців досвіду, який складається з:

.1.1 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням ходової навігаційної вахти; та

.1.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням машинної вахти; або

.2 пройти спеціальну підготовку або перед виходом у море, або на судні, у тому числі схвалений стаж роботи на судні не менше 4 місяців, який складається з:

.2.1 виконання протягом не менше 2 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням ходової навігаційної вахти; а також

.2.2 виконання протягом не менше 2 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням машинної вахти;

.3 мати стаж роботи на судні, пройти підготовку та отримати досвід, як це вимагається пунктом 3.1 або 3.2, під безпосереднім керівництвом належним чином кваліфікованої особи командного або рядового складу.

4. Відповідно до вимог пункту 1.3 правила VII/1 кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця згідно з положеннями глави VII на допоміжному рівні з функцій, визначених у таблицях A-II/5 або A-III/5, на посаді повинен, маючи кваліфікацію для виконання обов'язків в якості особи рядового складу, які входять до складу навігаційної та машинної вахти, відповідати стандартам компетентності, визначеними у розділах A-II/5 та A-III/5 Кодексу ПДНВ та:

.1 мати схвалений стаж роботи на судні, протягом не менше 30 місяців, який включає:

.1.1 виконання протягом не менше 18 місяців обов'язків матроса першого класу, та

.1.2 виконання протягом не менше 12 місяців обов'язків моториста першого класу; або

.2 пройти схвалену програму підготовки та мати схвалений стаж роботи на судні не менше 18 місяців, який включає:

.2.1 виконання протягом не менше 12 місяців обов'язків матроса першого класу; та

.2.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків моториста першого класу; або

.3 пройти схвалену програму спеціальної підготовки для роботи у складі об'єднаної палубної та машинної команди, маючи не менше 12 місяців схваленого стажу роботи на судні в об'єднаній палубній та машинній команді, який включає:

.3.1 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків матроса першого класу; та

.3.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків моториста першого класу.

Розділ A-VII/3
Принципи, що визначають видачу альтернативних дипломів

(Положення відсутні)

Глава VIII
Стандарти стосовно несення вахти

Розділ A-VIII/1
Придатність до виконання обов'язків

1. Адміністрації повинні брати до уваги небезпеку, що викликається втомленістю моряків, особливо тих, до чиїх обов'язків відноситься безпечна та захищена експлуатація судна.

2. Всі особи, призначені виконувати обов'язки вахтового помічника капітана або особи рядового складу, які входять до складу вахти, а також особи, яким призначено виконання обов'язків стосовно забезпечення безпеки та охорони, а також запобігання забрудненню, повинні мати час на відпочинок не менше, ніж:

.1 щонайменш 10 годин відпочинку протягом 24-годинного періоду; та

.2 77 годин протягом будь-якого 7-денного періоду.

3. Години відпочинку можуть бути розділені не більше ніж на 2 періоди, один з яких повинен тривати щонайменш 6 годин, а проміжки часу між періодами відпочинку не повинні перевищувати 14 годин.

4. Вимоги стосовно періодів відпочинку, викладені в пунктах 2 та 3, не обов'язково повинні дотримуватися у випадку аварійної ситуації чи в інших надзвичайних умовах експлуатації. Збори по тривозі, навчання з боротьби з пожежею та використанням рятувальних шлюпок, а також навчання, приписані національним законодавством та правилами, а також міжнародними документами, повинні проводитися таким чином, щоб зменшити порушення тривалості відпочинку до мінімуму, а навчання не викликали втому.

5. Адміністрації повинні вимагати, щоб розклад несення вахти був розміщений у легкодоступному місці. Розклади повинні складатися у стандартному форматі на робочій мові або мовах на судні та на англійській мові.

6. Якщо моряк прибуває за викликом, у разі, наприклад, машинного приміщення, яке не обслуговується, він повинен отримати достатній період відпочинку у якості компенсації, якщо звичайний період відпочинку переривається через виклики для проведення робіт.

7. Адміністрації повинні вимагати, щоб записи щоденних годин відпочинку моряків велися у стандартному форматі на робочій мові або мовах на судні та на англійській мові, з метою забезпечити можливість нагляду та перевірки відповідно до положень цього розділу. Моряки повинні отримувати копії записів, які стосуються них самих, та які повинні бути затверджені капітаном або уповноваженою капітаном особою та моряками.

8. Ніщо у цьому розділі не повинно вважатися таким, що завдає шкоди праву капітана судна вимагати від моряка виконання роботи у будь-який час, необхідний для негайного забезпечення безпеки судна, осіб на його борту чи вантажу або з метою надання допомоги іншим суднам та особам, що зазнають лиха на морі. Відповідно, капітан може призупиняти дію графіку годин відпочинку та вимагати, щоб моряк працював у будь-який необхідний час, доти не відновиться нормальна ситуація. В можливо короткий строк, одразу після відновлення нормальної ситуації, капітан повинен забезпечити, щоб усі моряки, які працювали у запланований графіком час відпочинку, отримали достатній період відпочинку.

9. Сторони можуть приймати виняткові рішення стосовно необхідних годин відпочинку у викладених вище пунктах 2.2 та 3, за умови, що час відпочинку складає не менше 70 годин протягом будь-якого 7-денного періоду.

Винятки стосовно тижневого періоду відпочинку, передбаченого у пункті 2.2, повинні допускатися не більше ніж на два тижні підряд. Інтервали між двома періодами надання винятків на судні не повинні бути вдвічі менші ніж тривалість винятку стосовно відпочинку.

Години відпочинку, викладені у пункті 2.1, можуть бути розділені не більше ніж на 3 періоди, один з яких повинен тривати щонайменш 6 годин, а жоден з інших двох періодів не повинен тривати менше ніж одну годину. Інтервали між періодами відпочинку не повинні перевищувати 14 годин. Винятки стосовно відпочинку не повинні тривати за межами двох 24-годинних періодів протягом 7 днів.

Винятки повинні, наскільки це можливо, враховувати керівництво стосовно попередження стану втоми, викладеного у розділі B-VIII/1.

10. Кожна Адміністрація повинна встановити, з метою попередження зловживання алкоголем, обмеження, що не повинне перевищувати 0.05% рівня алкоголю у крові (РАК) або 0,25 мг/л алкоголю з подиху або кількість алкоголю, яка призводить до такої концентрації алкоголю у капітанів, осіб командного складу та інших моряків під час виконання призначених обов'язків, пов'язаних з забезпеченням безпеки, охорони та захисту навколишнього середовища.

Розділ A-VIII/2
Організація та принципи несення вахти

Частина 1 - Дипломування

1. Вахтовий помічник капітана повинен мати належну кваліфікацію згідно з положеннями глави II або глави VII, які стосуються обов'язків, пов'язаних з несенням ходової вахти або вахти на стоянці.

2. Вахтовий механік повинен мати належну кваліфікацію згідно з положеннями глави III або глави VII, які стосуються обов'язків, пов'язаних з несенням вахти у машинному відділенні.

Частина 2 - Планування рейсу

Загальні вимоги

3. Рейс, що має відбутися, повинен плануватися заздалегідь, беручи до уваги всю інформацію, що цього стосується, а будь-який прокладений курс повинен бути перевірений до початку рейсу.

4. Старший механік повинен, після консультації з капітаном, заздалегідь визначити потреби рейсу, що має відбутися, беручи до уваги потреби стосовно палива, води, мастильних матеріалів, хімікатів, витратних та інших запасних частин, інструментів, запасів та будь-які інші потреби.

Планування до початку кожного рейсу

5. До початку кожного рейсу капітан кожного судна повинен забезпечити, щоб передбачуваний шлях з порту відходу до першого порту заходу планувався, використовуючи відповідні карти та інші навігаційні посібники, необхідні для рейсу, що має відбутися, які містять точну, повну та відкоректовану інформацію стосовно тих навігаційних обмежень та небезпек, які мають постійний або передбачуваний характер, та які стосуються безпеки плавання судна.

Перевірка та прокладання запланованого шляху

6. Після закінчення перевірки планування шляху, беручи до уваги всю інформацію, що до нього відноситься, запланований шлях повинен бути прокладений на відповідних картах та бути постійно доступним для вахтового помічника капітана, який до того як судно ляже на відповідний курс, зобов'язаний перевірити його.

Відхилення від запланованого шляху

7. Якщо під час рейсу прийнято рішення про зміну наступного порту заходу, що знаходиться на запланованому шляху, або якщо судну необхідно суттєво відхилитися від запланованого шляху з інших причин, змінений шлях повинен прокладатися до того, як судно істотно відхилиться від початкового запланованого шляху.

Частина 3 - Принципи несення вахти в цілому

8. Несення вахти має ґрунтуватися на основі наступних принципів управління ресурсами на містку та у машинному відділенні:

.1 належна організація вахтового персоналу повинна забезпечуватися відповідно до ситуацій;

.2 будь-які обмеження в кваліфікації або придатності до несення вахти окремих осіб повинні враховуватися під час розміщення вахтового персоналу;

.3 повинно бути встановлено розуміння членами вахтового персоналу особистої ролі та відповідальності кожного з них, а також їхні ролі у колективі;

.4 капітан, старший механік та вахтовий помічник капітана судна повинні підтримувати належне несення вахти, максимально ефективно використовуючи усі наявні ресурси, такі як інформація, установки/обладнання та інший персонал;

.5 члени вахтового персоналу повинні розуміти функції та роботу установок/обладнання та бути ознайомлені з їх управлінням;

.6 члени вахтового персоналу повинні розуміти інформацію та способи реагування на інформацію, яка надходить від кожного поста/установки/обладнання;

.7 інформація, яка надходить з постів/установок/обладнання, повинна бути розповсюджена належним чином серед усього вахтового персоналу;

.8 члени вахтового персоналу повинні постійно обмінюватися відповідною інформацією у будь-якій обстановці; та

.9 члени вахтового персоналу повинні без вагань повідомляти капітана, старшого механіка та вахтового помічника капітана судна будь-які сумніви щодо того, яких заходів необхідно вжити в інтересах забезпечення безпеки.

Частина 4 - Несення вахти у морі

Принципи, які стосуються несення вахти в цілому

9. Сторони повинні звертати увагу компаній, капітанів, старших механіків та вахтового персоналу на наступні принципи, яких необхідно дотримуватися для забезпечення постійного безпечного несення вахти.

10. Капітан кожного судна зобов'язаний забезпечувати належну організацію безпечної ходової навігаційної або вантажної вахти. Під загальним керівництвом капітана вахтові помічники несуть відповідальність за безпечне судноводіння під час своєї вахти, приділяючи особливу увагу заходам по уникненню зіткнення та посадки на мілину.

11. Старший механік кожного судна зобов'язаний, після консультації з капітаном, забезпечувати належну організацію несення безпечної вахти в машинному відділенні.

Захист морського середовища

12. Капітан, особи командного та рядового складу повинні уявляти собі серйозні наслідки експлуатаційного або аварійного забруднення морського середовища та вживати всіх можливих заходів застереження для запобігання такому забрудненню, особливо в рамках відповідних міжнародних і портових правил.

Частина 4-1 - Принципи несення ходової навігаційної вахти

13. Вахтовий помічник капітана є представником капітана та постійно несе основну відповідальність за безпечність плавання судна та дотримання Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з поправками.

Спостереження

14. Належне спостереження повинно постійно проводитися відповідно до правила 5 Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з метою:

.1 підтримання постійної пильності за допомогою зору і слуху, а також всіма іншими наявними засобами стосовно будь-якої значної зміни у робочій обстановці;

.2 всебічної оцінки обстановки та ризику зіткнення, посадки на мілину та інших навігаційних небезпек; та

.3 виявлення суден або літальних апаратів, які зазнають лиха, осіб, потерпілих аварію корабля, затонулих суден, їх уламків та інших небезпек для судноплавства.

15. Спостерігач повинен мати можливість повністю приділяти свою увагу належному спостереженню; він не повинен брати на себе та йому не можна доручати ніяких інших обов'язків, які можуть завадити йому виконувати це завдання.

16. Обов'язки спостерігача та стернового є різними; стерновий, який стоїть за стерном, не повинен вважатися спостерігачем; це положення не розповсюджується на малі судна, за умови безперешкодного кругового огляду з місця стернового, відсутності погіршення видимості в нічний час або будь-яких інших перешкод для ведення належного спостереження. У денний час вахтовий помічник капітана може залишатися єдиним спостерігачем, за умови, що в кожному такому випадку:

.1 обстановка оцінена ретельно, та встановлено, без сумніву, що це безпечно;

.2 повністю враховані всі відповідні фактори, зокрема, але не обмежуючись такими:

- стан погоди;

- видимість;

- інтенсивність руху суден;

- близькість навігаційних небезпек; та

- підвищена увага, необхідна під час плавання у районах систем розподілу руху, або поблизу них; а також

.3 є можливість негайного посилення вахти на містку у випадку, коли цього вимагає обстановка, що змінилася.

17. Під час визначення того, чи є склад ходової навігаційної вахти достатнім для забезпечення постійного належного спостереження, капітан повинен враховувати всі відповідні фактори, в тому числі зазначені у цьому розділі Кодексу, а також такі фактори:

.1 видимість, стан погоди та моря;

.2 інтенсивність руху суден та інші види діяльності, які відбуваються в районі плавання судна;

.3 необхідність підвищеної уваги під час плавання у системах розподілу руху або поблизу них чи інших заходів стосовно встановлення шляхів руху судна;

.4 додаткове робоче навантаження, що викликається характером функцій судна, безпосередніми експлуатаційними вимогами та передбачуваними маневрами;

.5 придатність будь-яких членів екіпажу, які за необхідністю можуть бути включені до складу вахти, до виконання відповідних обов'язків;

.6 знання та впевненість у професійній придатності осіб командного складу та екіпажу судна;

.7 досвід кожного вахтового помічника капітана та його знання обладнання порядку дій і маневрених характеристик судна;

.8 роботи, що здійснюються на судні у будь-який конкретний час, в тому числі радіозв'язок та можливість негайного посилення вахти на містку у випадку необхідності;

.9 робочий стан приладів та органів управління на містку, зокрема системи аварійно-попереджувальної сигналізації;

.10 управління стерном і гребним гвинтом та маневрені характеристики судна;

.11 розміри судна та огляд з місця, з якого зазвичай управляється судно;

.12 конфігурація містка у тій мірі, в якій така конфігурація може перешкоджати вахтовому виявляти візуально або на слух будь-яку зміну в оточуючій обстановці; а також

.13 будь-який інший відповідний стандарт, процедуру або керівництво, що стосуються організації вахти та придатності до виконання обов'язків, які прийняті Організацією.

Організація вахти

18. При визначенні складу вахти на ходовому містку, який може включати належно підготовлених кваліфікованих осіб рядового складу, повинні, між іншим, враховуватися такі фактори:

.1 безперервна присутність вахтового персоналу на ходовому містку;

.2 стан погоди, видимість, а також світлий або темний час доби;

.3 близькість навігаційних небезпек, які можуть викликати необхідність виконання додаткових штурманських обов'язків від вахтового помічника капітана;

.4 використання й технічний стан навігаційних засобів, таких як ЕКНІС, радіолокатор або електрорадіонавігаційні засоби, а також будь-якого іншого обладнання, яке впливає на безпеку плавання судна;

.5 наявність на судні автоматичного стернового;

.6 несення на судні радіовахти;

.7 органи управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, сигналізація та індикатори, передбачені на містку, порядок їх використання і обмеження; а також

.8 будь-які незвичайні вимоги під час несення ходової навігаційної вахти, які можуть бути викликані особливими умовами експлуатації.

Прийняття вахти

19. Вахтовий помічник капітана не повинен передавати вахту помічнику, який заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що останній є неспроможним належним чином виконувати обов'язки з несення вахти, і в такому випадку він повинен повідомити про це капітана.

20. Помічник, який заступає на вахту, повинен впевнитися в тому, що весь персонал його вахти здатен виконувати свої обов'язки у повному обсязі, зокрема, є повністю адаптованим до умов нічного спостереження. Помічник, який заступає на вахту, не повинен приймати вахту до тих пір, поки його зір повністю не адаптується до умов видимості.

21. Перед тим як прийняти вахту, вахтові помічники, які заступають на вахту, повинні пересвідчитися у розрахованому або істинному місцезнаходженні судна та підтвердити його прокладений шлях, курс і швидкість, перевірити органи управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, та врахувати будь-які навігаційні небезпеки, які можуть зустрітися під час їх вахти.

22. Помічники, які заступають на вахту, повинні особисто пересвідчитися стосовно:

.1 розпоряджень по вахті та інших особливих інструкцій капітана, які стосуються плавання судна;

.2 місцезнаходження судна, його курсу, швидкості та осадки;

.3 переважаючих та прогнозованих припливів, течій, погоди, видимості та впливу цих факторів на курс і швидкість;

.4 порядку використання головних двигунів для здійснення маневру, якщо головні двигуни управляються з містка; а також

.5 навігаційної ситуації, в тому числі зазначеного нижче, але не обмежуючись цим:

.5.1 робочий стан усього навігаційного обладнання та обладнання з безпеки, що використовується або, можливо, буде використовуватися протягом вахти;

.5.2 поправки магнітних та гірокомпасів;

.5.3 наявність та переміщення суден, які знаходяться у межах видимості, або суден, про які відомо, що вони знаходяться поблизу;

.5.4 умови та небезпеки, які можуть зустрітися протягом вахти; а також

.5.5 можливий вплив крену, диференту, густини води та збільшення осадки від швидкості судна на запас води під кілем.

23. Якщо під час здачі вахти виконується маневр або інша дія для ухилення від будь-якої небезпеки, здачу вахти необхідно відкласти до моменту, коли ця дія буде повністю закінчена.

Несення ходової навігаційної вахти

24. Вахтовий помічник капітана повинен:

.1 нести вахту на ходовому навігаційному містку;

.2 не залишати місток за будь-яких обставин без належної заміни;

.3 продовжувати нести відповідальність за безпеку плавання судна, незважаючи на присутність на містку капітана доти, доки він не буде конкретно інформований про те, що капітан прийняв на себе таку відповідальність, та це є не буде взаємно зрозумілим.

25. Під час вахти для забезпечення плавання по заданому шляху, вахтовий помічник капітана повинен перевіряти через достатньо часті інтервали часу курс, місцезнаходження та швидкість судна, використовуючи для цього будь-які доступні навігаційні засоби.

26. Вахтовий помічник капітана повинен досконало знати розташування та роботу всього суднового навігаційного обладнання і обладнання для забезпечення безпеки, беручи до уваги їхні експлуатаційні обмеження.

27. Вахтовий помічник не повинен брати на себе та йому не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають безпечному плаванню судна.

28. Під час використання радіолокатора вахтовий помічник повинен мати на увазі необхідність постійного дотримання положень з використання радіолокатора, викладених у чинних Міжнародних правилах запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками.

29. У випадку необхідності вахтовий помічник капітана повинен без сумнівів використовувати стерно, двигуни і звукову сигнальну апаратуру. Однак, необхідно надавати своєчасне попередження про передбачувані зміни швидкості обертів головного двигуна, якщо це можливо, або ефективно використовувати органи управління у разі машинного приміщення, що періодично не обслуговується, відповідно до процедур, які застосовуються.

30. Вахтові помічники повинні знати характеристики керованості їхнього судна, зокрема шляхи, які судно проходить до повної зупинки, та повинні враховувати, що інші судна можуть мати різні характеристики керованості.

31. Усі дії, виконані під час вахти, що стосуються плавання судна, повинні належним чином документуватися.

32. Особливо важливо, щоб у будь-який час вахтовий помічник забезпечував проведення належного спостереження. На суднах, де штурманська рубка відділена від стернової, вахтовий помічник капітана може заходити в штурманську рубку у випадку необхідності, на короткий період для виконання необхідних штурманських обов'язків, але перед цим йому слід впевнитися, що це безпечно та що в період його відсутності буде забезпечене належне спостереження.

33. Перевірка роботи суднового навігаційного обладнання, коли судно знаходиться в морі, повинна виконуватися настільки часто, наскільки це є практично доцільним, та коли дозволяють обставини, зокрема коли очікуються небезпеки, які можуть вплинути на безпеку плавання судна. Коли необхідно, слід виконувати відповідні записи. Такі перевірки також повинні проводитися до прибуття в порт та до відходу з порту.

34. Вахтовий помічник капітана повинен проводити регулярні перевірки для забезпечення:

.1 утримання судна на правильному курсі особою, яка стоїть за стерном, або автоматичним стерновим;

.2 визначення поправок головного магнітного компаса не менше одного разу на вахту й, коли це можливо, після кожної значної зміни курсу; частого звірення показників гіро- і головного магнітного компасів та узгодженості репітерів з основним компасом;

.3 перевірки переходу з автоматичного управління стерном на ручне управління, щонайменш один раз за вахту;

.4 нормального функціонування ходових та сигнальних вогнів, а також іншого навігаційного обладнання;

.5 нормальної роботи радіообладнання згідно з пунктом 86 цього розділу; а також

.6 нормального функціонування органів управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, аварійно-попереджувальної сигналізації та індикаторів.

35. Вахтовий помічник капітана повинен враховувати необхідність постійного дотримання діючих вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (Конвенція СОЛАС) 1974 року. Вахтовий помічник капітана повинен враховувати:

.1 необхідність завчасного виклику стернового та переходу на ручне управління стерном, щоб безпечним чином вийти з будь-якої потенційно небезпечної ситуації; а також

.2 що під час управління судном за допомогою автоматичного стернового надзвичайно небезпечно допускати розвиток ситуації до моменту, коли вахтовий помічник знаходиться один без допомоги та змушений перервати спостереження для виконання екстреної дії.

36. Вахтові помічники капітана повинні глибоко знати принципи використання встановлених на судні електронавігаційних засобів, у тому числі їхні можливості та обмеження, й використовувати кожний з цих засобів за необхідністю, а також мати на увазі, що ехолот є важливим навігаційним засобом.

37. Вахтовий помічник капітана повинен усякий раз використовувати радіолокатор під час погіршення або в очікуванні погіршення видимості та постійно під час плавання в районах інтенсивного судноплавства, ураховуючи можливості та обмеження радіолокатора.

38. Вахтовий помічник капітана повинен забезпечувати, щоб використовувані шкали дальності радіолокатора змінювалися достатньо часто для можливо більш раннього виявлення ехосигналів. Необхідно пам'ятати, що ехосигнали від невеликих об'єктів чи об'єктів, які мають погану здатність радіолокаційного відображення, можуть бути не виявлені.

39. Під час використання радіолокатора вахтовий помічник повинен вибирати відповідну шкалу дальності, уважно слідкувати за радіолокаційним зображенням та завчасно починати прокладку курсу цілей або систематичний аналіз їх руху.

40. Вахтовий помічник капітана повинен негайно повідомити капітана:

.1 якщо має місце або очікується погіршення видимості;

.2 якщо умови суднового потоку або переміщення окремих суден викликають занепокоєння;

.3 якщо виникають ускладнення стосовно збереження заданого курсу;

.4 якщо у розрахований час не виявлені берег, навігаційний знак або очікувані глибини;

.5 якщо несподівано відкрився берег, навігаційний знак або має місце зміна глибин;

.6 у разі виходу з ладу головних двигунів, органів дистанційного управління руховою установкою, стернового пристрою чи будь-якого важливого навігаційного обладнання, аварійно-попереджувальної сигналізації або індикатора;

.7 якщо має місце відмова радіообладнання;

.8 у штормову погоду, якщо існує занепокоєння стосовно можливого пошкодження;

.9 якщо на шляху судна зустрічаються небезпеки для плавання, такі як лід або уламки суден, а також

.10 у випадку будь-якої іншої аварійної ситуації або виникнення будь-яких сумнівів.

41. Незважаючи на вимогу про негайне повідомлення капітана у зазначених вище випадках, вахтовий помічник капітана повинен, крім цього, якщо будуть вимагати обставини, невідкладно вживати дії для забезпечення безпеки судна.

42. Вахтовий помічник капітана повинен надавати персоналу вахти всі відповідні інструкції та інформацію, які забезпечують несення безпечної вахти, зокрема належне спостереження.

Несення вахти в різних умовах та районах

Плавання в умовах ясної видимості

43. Вахтовий помічник повинен часто і точно брати компасні пеленги суден, що наближаються, для того, щоб своєчасно визначити небезпеку зіткнення, та мати на увазі, що така небезпека може іноді існувати навіть при помітній зміні пеленга, особливо у випадку зближення з дуже великим судном чи буксирним составом, або у випадку зближення з судном на малій відстані. Вахтовий помічник капітана повинен також уживати своєчасних та правильних заходів згідно з застосовними Міжнародними правилами запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, й потім перевіряти, що такі дії дають бажаний результат.

44. За умови ясної видимості, коли є можливість, вахтовий помічник капітана повинен практикуватися у використанні радіолокатора.

Плавання в умовах обмеженої видимості

45. У випадку погіршення або очікуваного погіршення видимості першим обов'язком вахтового помічника капітана є виконання відповідних вимог Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, особливо стосовно подачі туманних сигналів, руху з помірною швидкістю та готовності двигунів до негайних маневрів. Крім того, вахтовий капітана помічник повинен:

.1 повідомити капітана;

.2 виставити спостерігача;

.3 увімкнути ходові вогні; а також

.4 увімкнути радіолокатор та користуватися ним.

У темний час доби

46. Капітан та вахтовий помічник капітана під час організації спостереження повинні належним чином враховувати обладнання містка й навігаційні засоби, доступні для використання, їхні обмеження, а також вжиті процедури та заходи застереження.

Плавання у прибережних водах та районах інтенсивного судноплавства

47. Під час плавання у таких районах слід користуватися картою найбільшого масштабу, відкоригованою згідно з останньою доступною інформацією. Визначення місцезнаходження судна повинні виконуватися через короткі інтервали часу та більш ніж одним способом, коли це дозволяють обставини. Під час використання ЕКНІС, необхідно електронні навігаційні карти, що мають належний код(масштаб), та перевіряти розташування судна за допомогою незалежних засобів визначення місцезнаходження через належні інтервали часу.

48. Вахтовий помічник капітана повинен чітко розпізнавати всі навігаційні знаки, які зустрічаються.

Плавання з лоцманом на борту

49. Присутність лоцмана на борту та виконання ним своїх обов'язків не звільняє капітана або вахтового помічника капітана від їхніх функцій та обов'язків для забезпечення безпеки судна. Капітан і лоцман повинні обмінюватися інформацією стосовно плавання, місцевих умов та характеристик цього судна. Капітан і (або) вахтовий помічник капітана повинні працювати у тісному контакті з лоцманом та уважно слідкувати за місцезнаходженням судна та його рухом.

50. У випадку виникнення будь-якого сумніву стосовно дій або намірів лоцмана вахтовий помічник капітана повинен запитати у лоцмана роз'яснення, а якщо сумнів все ще залишається, негайно повідомити про це капітана та вжити будь-яких необхідних заходів до його прибуття.

Судно на якорі

51. Якщо капітан уважає за необхідне, безперервне несення ходової вахти здійснюється також під час стоянки на якорі. Коли судно стоїть на якорі, вахтовий помічник капітана зобов'язаний:

.1 якнайшвидше визначити та нанести місцезнаходження судна на відповідну карту;

.2 коли дозволяють обставини, достатньо часто перевіряти шляхом взяття пеленгів навігаційних знаків або берегових об'єктів, що легко розпізнаються, чи стоїть судно на якорі безпечно;

.3 забезпечувати ефективне спостереження;

.4 забезпечувати періодичні обходи судна;

.5 спостерігати за метеорологічними умовами, припливами та станом моря;

.6 повідомляти капітана та вживати всіх необхідних заходів у разі виявлення дрейфу судна;

.7 забезпечувати готовність головних двигунів та інших механізмів відповідно до розпоряджень капітана;

.8 повідомляти капітану у випадку погіршення видимості;

.9 забезпечувати виставлення відповідних вогнів і знаків та подачу відповідних звукових сигналів згідно усім застосовним правилам; а також

.10 уживати заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища судном та дотримуватись застосовних правил запобігання забрудненню.

Частина 4-2 - Принципи несення ходової машинної вахти

52. Термін машинна вахта, що використовується у частинах - 4-2, 5-2 та 5-4 цього розділу, означає особу або групу осіб, які складають вахту, чи період відповідальності особи командного складу, коли вимагається або не вимагається її безпосередня присутність у машинному відділенні.

53. Вахтовий механік є представником старшого механіка та постійно несе головну відповідальність за надійну та ефективну роботу механізмів, що впливають на безпеку судна, та їх обслуговування, а також відповідає за огляд, експлуатацію та перевірку, якщо це вимагається, усіх механізмів та обладнання, за які відповідає машинна вахта.

Організація вахти

54. Склад вахти повинен бути завжди достатнім для забезпечення безпечної роботи усіх механізмів, що впливають на експлуатацію судна, як у автоматичному, так і в ручному режимі управління та відповідати переважаючим обставинам та умовам.

55. Під час визначення складу машинної вахти, до якої можуть входити відповідним чином кваліфіковані особи рядового складу, повинні враховуватися, серед іншого, такі чинники:

.1 тип судна, тип і стан машин та механізмів;

.2 належне безперервне спостереження за роботою всіх механізмів, які впливають на безпечну експлуатацію судна;

.3 будь-які особливі режими роботи, які залежать від таких умов, як стан погоди, льодова обстановка, забруднення вод, мілководдя, аварійна обстановка, усунення пошкоджень чи боротьба з наслідками забруднення;

.4 кваліфікація та досвід персоналу машинної вахти;

.5 охорона людського життя, безпека судна, вантажу та порту, а також охорона навколишнього середовища;

.6 дотримання міжнародних, національних та місцевих правил; а також

.7 забезпечення нормальної експлуатації судна.

Прийняття вахти

56. Вахтовий механік не повинен передавати вахту механіку, який заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що останній є неспроможним належним чином виконувати обов'язки з несення вахти, і в такому випадку старший механік повинен бути поінформований.

57. Механік, який заступає на вахту, повинен впевнитися в тому, що весь персонал його вахти здатний виконувати свої обов'язки у повному обсязі.

58. Перед тим як заступити на вахту, вахтові механіки повинні особисто пересвідчитися стосовно, щонайменш, зазначеного нижче:

.1 розпоряджень по вахті й особливих інструкцій старшого механіка, які стосуються експлуатації суднових систем і механізмів;

.2 характеру всіх робіт, що виконуються за механізмами і системами, зайнятого в цих роботах персоналу і потенційних небезпек;

.3 рівня та, де це застосовне, стану води або залишків у ллялах, баластних, відстійних, резервних танках, в танках прісної води, у стічних цистернах, а також спеціальних вимог до використання чи видалення їх вмісту;

.4 стану та рівня палива в резервних, відстійних танках, витратних цистернах та інших ємностях для зберігання палива;

.5 будь-яких спеціальних вимог, що стосуються зливу з санітарних систем;

.6 стану та режиму експлуатації різних головних та допоміжних систем, зокрема системи розподілу електроенергії;

.7 стану обладнання пульту контролю та управління, де він є у наявності, та обладнання, що управляється вручну;

.8 стану та режиму експлуатації систем автоматичного управління та захисту котлів, за умови їх наявності, таких як системи захисту по обриву факела, системи захисту по граничним рівням, системи управління горінням, системи управління подачею палива, та іншого обладнання, пов'язаного з експлуатацією парових котлів;

.9 будь-яких потенційно несприятливих умов експлуатації в результаті поганої погоди, льодової обстановки, забрудненої води або мілководдя;

.10 будь-яких спеціальних режимів експлуатації, викликаних поломкою обладнання або несприятливими умовами експлуатації судна;

.11 звітів осіб рядового складу машинної команди стосовно покладених на них обов'язків;

.12 наявності засобів боротьби з пожежею; а також

.13 стану заповнення машинного журналу.

Несення машинної вахти

59. Вахтовий механік повинен забезпечувати виконання встановленого порядку несення вахти, та щоб під його керівництвом рядовий склад машинної вахти, якщо такий є, сприяв безпечній та ефективній роботі енергетичної установки й допоміжного обладнання.

60. Вахтовий механік повинен продовжувати нести відповідальність за роботу машинного відділення, незважаючи на присутність у ньому старшого механіка доти, доки він не буде спеціально інформований про те, що старший механік прийняв на себе таку відповідальність, та це не буде взаємно зрозумілим.

61. Усі члени машинної вахти повинні знати свої встановлені обов'язки з несення вахти. Крім того, кожний член вахти повинен знати стосовно свого судна таке:

.1 користування відповідними системами внутрішньосуднового зв'язку;

.2 шляхи евакуації з машинних приміщень;

.3 системи аварійно-попереджувальної сигналізації, що використовуються в машинному відділенні, та уміти розрізняти їхні сигнали, звертаючи особливу увагу на сигнал подачі вогнегасної речовини; а також

.4 кількість, розташування й типи протипожежного обладнання та обладнання, необхідного для боротьби за живучість у машинних приміщеннях, а також їхнє використання та різні заходи застереження, яких необхідно дотримуватися.

62. Будь-які машини та механізми, що працюють неналежним чином, або в яких припускають несправності, чи які вимагають спеціального обслуговування, повинні прийматися до уваги з урахуванням ужитих заходів. У випадку необхідності розробляється план подальших дій.

63. У машинному відділенні, де необхідна постійна присутність вахти, вахтовий механік повинен бути готовий у будь-який час управляти руховою установкою, виконуючи розпорядження про зміну напрямку руху або швидкості.

64. У тих випадках, коли машинне відділення періодично не обслуговується, вахтовий механік повинен бути готовий в будь-який момент прибути до машинного відділення за викликом.

65. Усі розпорядження з містка повинні виконуватися негайно. Зміни напрямку руху або частоти обертання головної рухової установки повинні реєструватися, за винятком тих випадків, коли Адміністрація вважає, що для судна певних розмірів або характеристик така реєстрація не є доцільною. Вахтовий механік повинен забезпечувати наявність членів вахти біля органів управління головної рухової установки, якщо вона управляється вручну, під час маневрування або в положенні "приготуватися".

66. Належну увагу слід приділяти технічному обслуговуванню та догляду за усіма машинами та механізмами, зокрема механічними, електричними, електронними, гідравлічними та пневматичними системами, приладами управління ними й пристроями для їхнього захисту, усіма системами побутового обслуговування, та обліку витрат запасів і запасних частин.

67. Старший механік повинен забезпечити, щоб вахтовий механік мав усю інформацію з питань профілактичного обслуговування та ремонту, боротьби за живучість або ремонтних робіт, які підлягають виконанню під час вахти. Вахтовий механік повинен відповідати за відключення, переключення та настройку всіх машин і механізмів, що знаходяться у веденні вахти, а також повинен робити відповідні записи стосовно всіх проведених робіт.

68. Коли машинне відділення приведене у стан готовності, вахтовий механік повинен забезпечити негайну готовність до дій усіх машин і механізмів та обладнання, які можуть використовуватися для виконання маневрів, і достатній резерв електроенергії для живлення стернового приводу та інших споживачів.

69. Вахтові механіки не повинні брати на себе та їм не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають обслуговуванню головної рухової установки та допоміжного обладнання. Вони повинні забезпечувати постійне спостереження за роботою головної рухової установки та допоміжних систем до моменту належної передачі вахти, а також забезпечувати періодичні огляди механізмів, за які вони відповідають. Вони також повинні забезпечувати належні обходи машинного відділення і стернового приводу з метою виявлення та звітування про несправності в роботі й вихід з ладу обладнання, а також для забезпечення поточних регулювань, підтримання обладнання в належному стані та для інших необхідних цілей.

70. Вахтові механіки повинні вимагати, щоб вахтовий персонал інформував їх про потенційно небезпечні умови, які можуть несприятливо впливати на механізми та поставити під загрозу безпеку людського життя або судна.

71. Вахтовий механік повинен забезпечувати спостереження за вахтою в машинних приміщеннях та організовувати заміну у випадку неспроможності будь-якого члена машинної вахти виконувати свої обов'язки. Вахта не повинна залишати машинні приміщення без контролю, щоб була відсутня можливість ручного управління установкою або паливною рейкою.

72. Вахтовий механік вживає необхідних заходів для обмеження наслідків пошкоджень у результаті пошкодження обладнання, пожежі, затоплення, пробоїни, зіткнення, посадки на мілину та інших причин.

73. До відходу з вахти вахтовий механік повинен забезпечити належну реєстрацію всіх подій вахти, які стосуються експлуатації головної установки та допоміжного обладнання.

74. Вахтовий механік взаємодіє з будь-яким механіком, відповідальним за технічне обслуговування під час проведення всіх робіт із профілактики, боротьби за живучість або ремонту. Така взаємодія включає зазначене нижче, але не обмежується цим:

.1 відключення обладнання, на якому буде проводитися робота, та введення в дію дублюючого обладнання;

.2 регулювання установки, яка залишається в роботі, для належної та безпечної роботи під час технічного обслуговування та ремонту;

.3 унесення до машинного журналу або іншого відповідного документу відомостей про обладнання, на якому проводяться роботи, про зайнятий персонал і про те, яких заходів безпеки й ким було вжито, для допомоги механікам, які змінюються, та для цілей реєстрації; а також

.4 перевірка й уведення в дію, коли необхідно, відремонтованих механізмів чи обладнання.

75. Вахтовий механік повинен забезпечити надання допомоги в ручному управлінні механізмами у випадку відмови засобів автоматизації будь-якою особою рядового складу машинної команди, що виконує роботи з технічного обслуговування.

76. Вахтовий механік повинен брати до уваги той факт, що зміна швидкості судна в результаті несправності механізмів або втрати керованості може поставити під загрозу безпеку судна та людського життя на морі. Необхідно негайно доповідати на місток про випадки пожежі та будь-які неминучі дії в машинних приміщеннях, які можуть призвести до зниження швидкості судна, безпосередньої загрози відмови стернового пристрою, зупинки головного двигуна чи будь-яких змін у виробленні електроенергії або подібної загрози безпеці. Це повідомлення, за можливості, повинне бути зроблене перш ніж буде вжито зміну швидкості судна, щоб надати містку максимальний час для вжиття всіх можливих заходів запобігання потенційній морській аварії.

77. Вахтовий механік повинен негайно повідомляти старшого механіка в таких випадках:

.1 коли має місце порушення в роботі або несправність двигуна, які можуть поставити під загрозу безпеку судна;

.2 коли мають місце будь-які порушення в роботі, що, як уважається, можуть викликати несправність або відмову головної рухової установки, допоміжних механізмів або систем управління та контролю; а також

.3 у випадку будь-яких аварійних ситуацій або коли він має сумнів, яке прийняти рішення або яких заходів ужити.

78. Незважаючи на вимоги про негайне повідомлення старшого механіка у зазначених вище випадках, вахтовий механік повинен без вагань, якщо цього вимагають обставини, невідкладно вживати дії для забезпечення безпеки судна, механізмів та екіпажу.

79. Вахтовий механік повинен надавати вахтовому персоналу всі необхідні інструкції та інформацію, які забезпечують несення безпечної вахти. Поточне технічне обслуговування механізмів, що виконується як разові завдання під час несення безпечної вахти, повинні складати невід'ємну частину порядку несення вахти. Детальний ремонт, пов'язаний зі звичайним технічним обслуговуванням, який включає ремонт електричного, механічного, гідравлічного, пневматичного або застосовуваного електронного обладнання у межах всього судна, повинен проводитися за відома вахтового механіка та старшого механіка. Ці роботи повинні фіксуватися.

Несення вахти в різних умовах та районах

Плавання в умовах обмеженої видимості

80. Вахтовий механік повинен забезпечувати постійний тиск повітря або пари для подачі звукових сигналів. Він повинен постійно бути готовим до негайного виконання будь-якої команди з містка, що відносяться до змін швидкості або напрямку руху, та, крім того, повинен забезпечувати, щоб допоміжні механізми, які використовуються під час маневрування, знаходилися у повній готовності.

Плавання у прибережних водах та у водах інтенсивного судноплавства

81. Отримавши повідомлення про те, що судно знаходиться у водах інтенсивного судноплавства, вахтовий механік повинен забезпечити, щоб усі механізми, пов'язані з маневруванням судна, могли бути негайно переведені на ручне управління. Вахтовий механік повинен також забезпечити, щоб існував достатній резерв електроенергії для стернової машини та інші потреби стосовно маневрування. Аварійний стерновий пристрій та інше допоміжне обладнання повинні бути готовими для негайного використання.

Судно на якорі

82. На незахищеній якірній стоянці старший механік повинен проконсультуватися з капітаном стосовно того, чи слід нести машинну вахту або ні.

83. Коли судно стоїть на якорі на відкритому рейді або в будь-яких інших фактично морських умовах, вахтовий механік повинен забезпечити, щоб:

.1 підтримувалась належна вахта;

.2 здійснювалась періодична перевірка всіх механізмів, які працюють, і тих, які знаходяться в готовності;

.3 відповідно до розпоряджень, отриманих з містка, головні та допоміжні механізми підтримувались у стані готовності;

.4 вживалися заходи для охорони навколишнього середовища від забруднення з судна та дотримувались відповідні правила стосовно запобігання забрудненню; а також

.5 усі системи боротьби за живучість та протипожежні системи знаходилися у стані готовності.

Частина 4-3 - Принципи несення радіовахти

Загальні положення

84. Адміністрації повинні звертати увагу компаній, капітанів та персоналу, який несе радіовахту, на виконання наступних положень стосовно забезпечення несення належної радіовахти, що забезпечує безпеку під час знаходження судна в морі. Забезпечуючи вимоги цього Кодексу необхідно приймати до уваги Регламент радіозв'язку.

Організація вахти

85. Під час організації радіовахти капітан кожного судна повинен:

.1 забезпечити, щоб несення радіовахти відбувалося згідно відповідних положень Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС;

.2 забезпечити, щоб ведення радіообміну, не пов'язаного з безпекою руху судна та безпекою мореплавства, не заважало основним обов'язкам з несення радіовахти; а також

.3 враховувати радіообладнання, встановлене на судні, та його експлуатаційний стан.

Несення радіо вахти

86. Вахтовий радіооператор повинен:

.1 забезпечити, щоб несення вахти відбувалося на частотах, передбачених Регламентом радіозв'язку та Конвенцією СОЛАС; а також

.2 під час несення вахти регулярно перевіряти роботу радіообладнання та його джерела живлення і доповідати капітану про будь-яку помічену несправність цього обладнання.

87. Вимоги Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС стосовно ведення радіотелеграфного або радіожурналу радіостанції повинні виконуватися.

88. Ведення записів радіообміну, згідно з вимогами Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС, є обов'язком радіооператора, призначеного головним відповідальним за радіозв'язок у разі лиха. Запису підлягають наступні події з зазначенням часу, коли вони відбуваються:

.1 коротке викладення радіообміну у випадках лиха, терміновості та з метою безпеки;

.2 важливі події, що стосуються радіослужби;

.3 коли це можна вжити, місцезнаходження судна, щонайменш, один раз на день; а також

.4 коротке викладення стану радіообладнання, зокрема джерела його живлення.

89. Записи радіообміну повинні зберігатися в місці ведення радіозв'язку під час лиха та повинні бути доступними:

.1 для перевірки капітаном; а також

.2 для перевірки будь-якою уповноваженою посадовою особою Адміністрації та будь-якою належним чином уповноваженою посадовою особою, яка здійснює контроль згідно зі статтею X Конвенції.

Частина 5 - Несення вахти в порту

Принципи, що застосовуються до несення всіх вахт

Загальні положення

90. Капітан кожного судна, яке безпечно пришвартоване або стоїть на якорі в порту при звичайних обставинах, повинен організувати відповідне та ефективне несення вахти для забезпечення безпеки. Спеціальні вимоги можуть виявитися необхідними для спеціальних типів суднових рухових установок або допоміжного обладнання та для суден, що перевозять небезпечні, шкідливі, отруйні або займисті речовини чи інші види спеціальних вантажів.

Організація вахти

91. Вахту на палубі, коли судно знаходиться в порту, слід організувати таким чином, щоб постійно:

.1 забезпечувалася охорона людського життя, безпека судна, порту та навколишнього середовища, а також безпечна експлуатація всіх механізмів, що стосуються вантажних операцій;

.2 дотримувались міжнародні, національні і місцеві правила; а також

.3 підтримувались порядок і нормальна діяльність судна.

92. Капітан судна повинен визначати склад вахти та її тривалість залежно від умов стоянки, типу судна та характеру обов'язків вахтових.

93. Якщо капітан буде вважати за необхідне, відповідальним за вахту на палубі призначається кваліфікована особа командного складу.

94. Необхідне обладнання повинне бути налаштоване таким чином, щоб забезпечити належне несення вахти.

95. Старший механік, порадившись з капітаном, повинен забезпечити, щоб організація машинної вахти відповідала вимогам стосовно несення безпечної машинної вахти в порту. Вирішуючи питання стосовно складу машинної вахти, яка може включати відповідних осіб рядового складу машинної команди, необхідно враховувати, в тому числі, наступні фактори:

.1 на всіх суднах з потужністю головної рухової установки 3000 кВт і більше завжди повинен бути вахтовий механік;

.2 на суднах з потужністю головної рухової установки менше 3000 кВт на розсуд капітана та за узгодженням зі старшим механіком, може не бути вахтового механіка; а також

.3 вахтові механіки не повинні брати на себе та їм не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають виконанню їх обов'язків, пов'язаних зі спостереженням за роботою суднових механізмів.

Передача вахти

96. Вахтові помічники капітана або вахтові механіки не повинні передавати вахту особі командного складу, яка заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що остання є неспроможною ефективно виконувати обов'язки з несення вахти; в такому випадку він повинен повідомити про це капітана або старшого механіка відповідно. Особа командного складу, яка заступає на вахту, повинна впевнитися в тому, що весь персонал її вахти здатний ефективно виконувати свої обов'язки.

97. Якщо на момент передачі вахти здійснюється важлива операція, вона повинна бути завершена особою командного складу, яка здає вахту, за винятком випадку, коли капітан або старший механік віддали інший наказ.

Частина 5-1 - Передача палубної вахти

98. До передачі вахти вахтовий помічник капітана, який приймає вахту, повинен бути інформований вахтовим помічником капітана, що здає вахту, стосовно наступного:

.1 глибини біля причалу, осадки судна, рівня та часу повної та малої води; стану швартовів, положення якорів та кількості витравленого якірного ланцюга, а також про інші особливості стоянки, важливі для безпеки судна; стану головних двигунів та можливостей їх використання під час аварійної ситуації;

.2 усіх робіт, що проводяться на судні; характеру, кількості та розміщення вже завантаженого вантажу або того, що залишився, і будь-яких залишків вантажу після розвантаження судна;

.3 рівня води у ллялах та баластних танках;

.4 сигналів чи вогнів, виставлених на судні, або тих, що подаються звуковими сигнальними засобами;

.5 кількості членів екіпажу, яким необхідно бути присутніми на борту, та присутності сторонніх осіб на судні;

.6 стану протипожежних засобів;

.7 будь-яких спеціальних портових правил;

.8 розпоряджень стосовно вахти та спеціальних вказівок капітана;

.9 наявних ліній зв'язку між судном та береговим персоналом, в тому числі портовими властями, у випадку виникнення аварійної ситуації або необхідності отримання допомоги;

.10 будь-яких інших обставин, важливих для безпеки судна, його екіпажу, вантажу або охорони навколишнього середовища від забруднення; а також

.11 процедур повідомлення відповідних органів влади про будь-яке забруднення навколишнього середовища, що сталося в результаті діяльності судна.

99. Особи командного складу, які приймають вахту, перш ніж узяти на себе обов'язки вахтового помічника, повинні пересвідчитися в тому, що:

.1 швартови або якірний ланцюг належним чином закріплені;

.2 відповідні сигнали або вогні належним чином виставлені або подаються звуковими сигнальними засобами;

.3 заходи безпеки та правила з протипожежного захисту виконуються;

.4 вони знають характер будь-яких шкідливих або небезпечних вантажів, які завантажуються або розвантажуються, та готові вжити відповідних дій у випадку будь-якого інциденту чи пожежі; а також що

.5 немає ніяких зовнішніх умов або обставин, що загрожують судну, та їх власне судно не створює загрози для інших.

Частина 5-2 - Передача машинної вахти

100. До передачі машинної вахти механік, який приймає вахту, повинен бути інформований механіком, що здає вахту стосовно:

.1 діючих на цей день розпоряджень стосовно вахти, особливих інструкцій, що стосуються експлуатації судна, технічного обслуговування і ремонту суднових механізмів або систем управління та контролю;

.2 характеру всіх робіт, які виконуються з механізмами та системами на борту судна, задіяного у цих роботах персоналу та потенційних небезпек;

.3 рівня та, коли це можна вжити, стану води і залишку в ллялах, баластних, зливних, резервних танках, стічних цистернах та спеціальних вимог до використання чи видалення їх вмісту;

.4 будь-яких спеціальних вимог, що стосуються зливу з санітарних систем;

.5 стану та ступеню готовності переносного протипожежного обладнання, стаціонарних установок пожежогасіння та систем виявлення пожежі;

.6 персоналу, призначеного для проведення ремонтно-виробничих робіт на судні, місць його роботи та функцій з ремонту, а також стосовно будь-яких інших призначених осіб та необхідного складу екіпажу;

.7 будь-яких портових правил, що стосуються зливів з судна, вимог до боротьби з пожежею та готовності судна, особливо в умовах можливої поганої погоди;

.8 наявних ліній зв'язку між судном та береговим персоналом, зокрема портові органи влади, у випадку виникнення аварійної ситуації або необхідності отримання допомоги;

.9 будь-яких інших обставин, важливих для безпеки судна, його екіпажу, вантажу або захисту навколишнього середовища від забруднення; а також

.10 процедур повідомлення відповідних органів влади про будь-яке забруднення навколишнього середовища, що сталося в результаті ремонтно-виробничих робіт.

101. Механіки, які заступають, до прийняття машинної вахти повинні пересвідчитися в тому, що вони отримали повну інформацію від вахтового механіка, як викладено вище, а також:

.1 знають діючі та потенційні джерела енергії, тепла і освітлення та їх розподіл;

.2 знають про наявність і стан суднових запасів палива, мастил і всіх запасів води; а також

.3 готові до того, щоб привести так швидко, як це можливо, судно та його машини і механізми до стану повної готовності або для дій під час аварійної ситуації.

Частина 5-3 - Несення палубної вахти

102. Вахтовий помічник капітана повинен:

.1 здійснювати обходи судна через відповідні проміжки часу;

.2 звертати особливу увагу на:

.2.1 стан та кріплення трапу, якірного ланцюга та швартовів, особливо при зміні припливної течії або в місцях стоянки з великими підйомами та спадами води, і, якщо необхідно, вживати заходів, що забезпечують їх знаходження в нормальних робочих умовах;

.2.2 осадку, запас води під кілем та стан судна, який виключає небезпечний крен або диферент під час вантажно-розвантажувальних робіт чи баластування;

.2.3 стан погоди і моря;

.2.4 виконання всіх правил, пов'язаних з дотриманням заходів безпеки та протипожежного захисту;

.2.5 рівень води у ллялах і танках;

.2.6 наявність людей на судні та їх місцезнаходження, особливо тих, які знаходяться у віддалених або закритих приміщеннях; а також

.2.7 несення сигналів та вогнів та, коли це можна вжити, подачу звукових сигналів;

.3 у погану погоду або під час отримання штормового попередження вжити необхідних заходів для захисту судна, людей на борту та вантажу;

.4 вжити всіх заходів, що забезпечують запобігання забрудненню навколишнього середовища судном;

.5 під час аварійної ситуації, яка загрожує безпеці судна, оголосити тривогу, повідомити капітана, вжити всіх можливих заходів для запобігання нанесенню будь-яких пошкоджень судну, його вантажу та людям на судні, і, якщо необхідно, звернутися за допомогою до берегових органів влади або сусідніх суден;

.6 знати стан остійності судна для того, щоб у випадку пожежі берегові пожежні органи влади могли отримати відомості про приблизну кількість води, яку можна буде подати на судно без загрози для остійності;

.7 пропонувати допомогу суднам або людям, які зазнають лиха;

.8 вживати необхідних заходів застереження для запобігання аварійним випадкам або пошкодженням під час провертання гвинтів; а також

.9 заносити до відповідного журналу всі важливі події, що стосуються судна.

Частина 5-4 - Несення машинної вахти

103. Вахтові механіки повинні звертати особливу увагу на:

.1 виконання всіх розпоряджень, спеціальних робочих процедур та правил, що стосуються небезпечних умов та їх запобігання на усіх ділянках їхньої відповідальності;

.2 контрольно-вимірювальне обладнання всіх енергетичних установок, вузлів та систем, які знаходяться в роботі;

.3 методи, прийоми та процедури, необхідні для запобігання порушенню правил стосовно забруднення, які встановлені місцевими органами влади, а також

.4 стан ллял.

104. Вахтові механіки повинні:

.1 під час аварійної ситуації подавати сигнали тривоги, коли, на їхню думку, цього вимагає ситуація, та вживати всіх можливих заходів для запобігання нанесенню шкоди судну, людям і вантажу;

.2 знати вимоги помічника капітана стосовно обладнання, необхідного для завантаження або розвантаження вантажу, та додаткові вимоги стосовно баластної та інших систем управління остійністю судна;

.3 здійснювати часті обходи судна для виявлення можливих несправностей або виходу з ладу обладнання та вживати негайних заходів для їх усунення для забезпечення безпеки судна, вантажних операцій, порту та навколишнього середовища;

.4 забезпечувати, в межах своєї відповідальності, вжиття необхідних заходів для запобігання аваріям або пошкодженням різних електричних, електронних, гідравлічних, пневматичних та механічних систем судна; а також

.5 забезпечувати належний запис всіх важливих подій, пов'язаних з роботою, настройкою або ремонтом суднових механізмів.

Частина 5-5 - Несення вахти в порту на суднах,
що перевозять небезпечні вантажі

Загальні положення

105. Капітан кожного судна, що перевозить небезпечний вантаж, зокрема вибухові, займисті, отруйні, шкідливі для здоров'я або забруднюючі навколишнє середовище речовини, повинен забезпечувати несення безпечної вахти. На суднах, що перевозять небезпечні вантажі навалом чи наливом, це може бути досягнуто шляхом постійної наявності належним чином кваліфікованої особи або осіб командного та, коли це необхідно, рядового складу, навіть якщо судно безпечно пришвартоване чи знаходиться на якірній стоянці в порту.

106. На суднах, що перевозять небезпечні вантажі, інші, ніж навалом чи наливом, капітан повинен повністю враховувати характер, кількість, упаковку та розміщення небезпечних вантажів, а також будь-які особливі умови на судні, прилягаючій акваторії та на березі.

Частина 5-6 - Вантажна вахта

107. Особи командного складу, відповідальні за планування та контроль вантажних операцій, повинні забезпечувати, щоб такі операції проводилися безпечно через контроль певних ступенів ризику, зокрема, коли йдеться про осіб, які не є частиною персоналу судна."

2. Частину B Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ) змінено та викладено в такій редакції:

"Частина B
Рекомендоване керівництво стосовно положень
Конвенції ПДНВ та Додатка до неї

Вступ

1. Ця частина Кодексу ПДНВ містить рекомендоване керівництво, призначене для надання Сторонам Конвенції ПДНВ і тим, хто відповідає за її виконання, застосування або забезпечення дотримання її положень, сприяння в повному і уніфікованому здійсненні Конвенції.

2. Пропоновані заходи не є обов'язковими, а і приклади наводяться виключно з метою пояснити, яким чином можна дотримуватися деяких вимог Конвенції. Проте в цілому рекомендації представляють той підхід до відповідних питань, який був узгоджений в ході дискусій у ІМО за консультацією, коли це було необхідним, з Міжнародною організацією праці, Міжнародним союзом електрозв'язку та Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

3. Дотримання рекомендацій, викладених у цій частині, допоможе Організації в досягненні її мети стосовно підтримання найвищих, наскільки це є практично можливим, стандартів компетентності стосовно екіпажів усіх національностей та суден усіх прапорів.

4. У цій частині пропонується керівництво стосовно певних статей Конвенції, а також до деяких правил Додатка до неї. Тому нумерація розділів цієї частини відповідає нумерації статей та правил Конвенції. Як і в частині A, текст кожного розділу може бути поділений на пронумеровані частини і пункти, однак така нумерація відноситься тільки до цього тексту.

Керівництво стосовно положень статей

Розділ B-I
Керівництво стосовно загальних обов'язків за Конвенцією

(Положення відсутні)

Розділ B-II
Керівництво стосовно визначень та роз'яснень

1. Визначення, викладені в статті II Конвенції, та визначення і роз'яснення, викладені у правилі I/1 додатка до неї, застосовуються рівною мірою до термінів, використовуваних у частинах A і B цього Кодексу. Додаткові визначення, що стосуються лише положень цього Кодексу, викладені у розділі A-I/1.

2. Визначення терміну диплом, який зустрічається у пункті с) статті II, надає три можливості:

.1 Адміністрація може видати диплом;

.2 Адміністрація може уповноважити видати диплом; або

.3 Адміністрація може визнати диплом, виданий іншою Стороною, як передбачається правилом I/10.

Розділ B-III
Керівництво стосовно застосування Конвенції

1. В той час як визначення "риболовне судно", викладене в пункті "h" статті II, виключає судна, використовувані для промислу риби, китів, тюленів, моржів або інших живих ресурсів моря, з сфери застосування Конвенції, судна, не зайняті промисловою діяльністю, не можуть користуватися цим винятком.

2. Конвенція виключає всі дерев'яні судна примітивної конструкції, зокрема джонки.

Розділ B-IV
Керівництво стосовно надання інформації

1. У підпункті "b" пункту 1 статті IV слова "коли можливо" мають за мету охопити:

.1 визнання диплома, виданого іншою Стороною; або

.2 видачу Адміністрацією свого диплома, якщо це є застосовним, на основі визнання диплома, виданого іншою Стороною.

Розділ B-V
Керівництво стосовно інших договорів та тлумачень

Слово "угоди" в пункті 1 статті V має за мету охопити домовленості стосовно взаємного визнання дипломів, встановлені раніше між державами.

Розділ B-VI
Керівництво стосовно дипломів

Див. керівництво, наведене у розділах B-II та B-I/2.

Розділ B-VII
Керівництво стосовно положень перехідного періоду

Дипломи, видані для роботи на одній посаді, які в цей час визнаються Стороною у якості доказу достатньої кваліфікації для роботи на іншій посаді, наприклад, дипломи старшого помічника капітана, які визнаються для роботи на посаді капітана, повинні продовжувати визнаватися як дійсні для такої роботи згідно зі статтею VII. Таке визнання також застосовується для дипломів, виданих згідно з положеннями пункту 2 статті VII.

Розділ B-VIII
Керівництво стосовно пільгових дозволів

Заява про політику та короткий виклад процедур, яких необхідно дотримуватися, повинні бути опубліковані для інформації компаній, які експлуатують судна, що плавають під прапором Адміністрації. Посадові особи, уповноважені Адміністрацією видавати пільгові дозволи, повинні бути забезпечені керівництвом. Коротка інформація про вжиті заходи повинна міститися у першочерговому звіті, що надсилається Генеральному секретарю згідно з вимогами розділу A-I/7.

Розділ B-IX
Керівництво стосовно еквівалентів

Військово-морські дипломи можуть продовжуватися визнаватися, і дипломи практика можуть продовжувати видаватися військово-морським офіцерам в якості еквівалента, згідно зі статтею IX, за умови дотримання вимог Конвенції.

Розділ B-X
Керівництво стосовно контролю

(Положення відсутні - див. розділ B-I/4)

Розділ B-XI
Керівництво стосовно сприяння технічному співробітництву

1. Урядам слід надавати допомогу або організовувати, в співробітництві з ІМО, надання допомоги державам, які зазнають труднощів у дотриманні вимог Конвенції та звертаються з проханням про таку допомогу.

2. Підкреслюється, що важливість достатньої підготовки капітанів та іншого персоналу нафтових танкерів, танкерів-хімовозів, танкерів-газовозів і пасажирських суден ро-ро має особливо велике значення, та визнано, що в деяких випадках можуть бути обмежені можливості для отримання необхідного досвіду та забезпечення програм спеціалізованої підготовки, зокрема, у країнах, що розвиваються.

Екзаменаційна база даних

3. Сторони, які мають морські навчальні академії або екзаменаційні центри, що обслуговують декілька країн, та які бажають встановити базу даних з екзаменаційних питань та відповідей, заохочуються зробити це на основі двостороннього співробітництва з країною або країнами, що вже мають таку базу даних.

Наявність морських тренажерів

4. Секретаріат ІМО веде перелік тренажерів, які використовуються для морської підготовки, з метою інформації Сторін та інших заінтересованих про наявність різних типів тренажерів для навчання моряків, особливо якщо таких навчальних засобів немає на національному рівні.

5. Сторони настійно закликаються представляти інформацію про тренажери, які використовуються для морської підготовки в їхніх країнах, Секретаріату ІМО і оновлювати інформацію по мірі того, як такі засоби для морської підготовки змінюються або розширюються.

Інформація стосовно технічного співробітництва

6. Інформація стосовно послуг у галузі технічних консультацій, доступу до міжнародних учбових закладів, пов'язаних з ІМО, та інформація стосовно наданих безкоштовних місць у них та інших формах технічного співробітництва, яка може бути представлена ІМО або через ІМО, може бути отримана у Генерального секретаря за адресою: 4, Albert Embankment, London SE1 7SR, United Kingdom.

(Керівництво стосовно статей XII - XVII відсутнє).

Керівництво стосовно положень додатка до Конвенції ПДНВ

Глава I
Керівництво стосовно загальних положень

Розділ B-I/1
Керівництво стосовно визначень та роз'яснень

1. Визначення, викладені в статті II Конвенції, та визначення і роз'яснення, викладені у правилі I/1 додатка до неї, застосовуються рівною мірою до термінів, використовуваних у частинах A та B цього Кодексу. Додаткові визначення, які застосовуються тільки до положень цього Кодексу, викладені у розділі A-I/1.

2. Особи командного складу, які виконують обов'язки відповідно до положень глави VII, можуть називатися багатопрофільними особами командного складу, дублюючими особами командного складу або по-іншому, як це може бути схвалено Адміністрацією відповідно до термінології, що використовується у вимогах щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються.

3. Особи рядового складу, кваліфіковані для виконання обов'язків відповідно до положень глави VII, можуть називатися багатопрофільними особами рядового складу або по-іншому, як це може бути схвалено Адміністрацією згідно з термінологією, використовуваною у вимогах щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються.

Розділ B-I/2
Керівництво стосовно дипломів та підтверджень

1. Якщо підтвердження є складовою частиною диплома, як передбачено пунктом 1 розділу A-I/2, відповідна інформація повинна бути включена до диплома таким чином, як роз'яснено нижче, за винятком того, що рядок під номером .2 вилучається. В інших випадках, під час підготовки підтвердження, що засвідчує видачу диплома, рядки під номерами .1 - .17 в формі, котра слідує за зазначеним нижче текстом, повинні заповнюватися таким чином:

.1 вписується назва держави, що видає диплом;

.2 вписується номер, присвоєний диплому Адміністрацією;

.3 вписується повне ім'я моряка, якому виданий диплом. Ім'я повинно відповідати тому, яке внесене до паспорту моряка, посвідчення особи моряка та інших офіційних документів, що видаються Адміністрацією;

.4 вписується номер або номери правил Конвенції ПДНВ або правил, згідно яких моряк був визнаний кваліфікованим, наприклад:

.4.1 II/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового помічника капітана;

.4.2 III/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового механіка суден з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується;

.4.3 IV/2, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади радіооператора;

.4.4 VII/1, якщо диплом є функціональним дипломом, та моряк був визнаний кваліфікованим виконувати функції, передбачені в частині A цього Кодексу, наприклад, функції стосовно суднових механічних установок на рівні управління; а також

.4.5 III/1 та V/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового механіка на танкерах з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується (див. обмеження в підпунктах .8 і.10 нижче);

.5 вписується дата закінчення терміну дії підтвердження. Ця дата не повинна бути пізнішою від дати закінчення терміну дії, якщо така є, диплома, відносно якого видане підтвердження, та не пізніше ніж через п'ять років після дати видачі підтвердження;

.6 у дану колонку вписується кожна з функцій, передбачених у частині A цього Кодексу, які моряк може виконувати відповідно до своєї кваліфікації. Функції та пов'язані з ними рівні відповідальності, вказані в таблицях компетентності, наданих у главах II, III і IV частини A Кодексу, а також перелічені для зручності посилання у вступі до частини A. Якщо посилання було зроблене згідно із зазначеним вище пунктом .4 на правила глав II, III або IV, немає необхідності перелічувати конкретні функції;

.7 в цю колонку вписуються рівні відповідальності, на яких моряк кваліфікований виконувати кожну з функцій, зазначених у колонці. 6. Ці рівні зазначені в таблицях компетентності, викладених у главах II, III і IV частини A Кодексу, а також перелічені для зручності посилання у вступі до частини A;

.8 загальне обмеження, таке як вимога носити окуляри або контактні лінзи під час виконання обов'язків, повинно зазначатися добре помітним текстом у верхній частині колонки обмежень. Обмеження, що застосовуються до функцій, перелічених у колонці. 6, повинні зазначатися на лініях навпроти відповідної функції, наприклад:

.8.1 "Не дійсний для роботи на танкерах" - якщо не кваліфікований відповідно до глави V;

.8.2 "Не дійсний для роботи на танкерах, що не є нафтовими танкерами" - якщо кваліфікований відповідно до глави V, для роботи тільки на нафтових танкерах;

.8.3 "Не дійсний для роботи на суднах, на яких парові котли складають частину механічної установки" - якщо відповідне знання було не зазначене згідно з положеннями Кодексу ПДНВ; та

.8.4 "Дійсний тільки для прибережного плавання" - якщо відповідне знання не було визначено згідно з положеннями Кодексу ПДНВ.

__________
Примітка.

Обмеження стосовно тоннажу та потужності енергетичної установки можуть не
зазначатися тут, якщо вони вже зазначені в назві диплома та у посаді, яка вказується у колонці .9.

.9 посада або посади, які вносяться у колонку .9, повинні бути такими, як вони зазначені в назві відповідного правила чи правил ПДНВ у випадку, якщо мова йде про диплом, що видається на підставі глав II або III, або вони повинні бути такими, як вказано у застосовних вимогах Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами;

.10 загальне обмеження, наприклад вимога носити окуляри або контактні лінзи під час виконання обов'язків, повинно також зазначатися добре помітним текстом у верхній частині цієї колонки обмежень. Обмеження, що внесені в колонку .10, повинні бути такими ж, як вони зазначені в колонці .8 для функцій, що виконуються на кожній з внесених посад;

.11 номер, внесений до цієї графи, повинен бути таким же, як і номер диплома, для того щоб диплом та підтвердження мали один і той же властивий тільки їм номер для посилань та для визначення його місця в реєстрі дипломів та/або підтверджень, тощо;

.12 вноситься дата першої видачі підтвердження; вона може бути такою ж або відрізнятися від дати видачі диплома, відповідно до обставин;

.13 вноситься друкованими літерами прізвище офіційної особи, уповноваженої видавати підтвердження, під підписом офіційної особи;

.14 зазначена дата народження повинна бути датою, підтвердженою наявними у Адміністрації документами або іншим чином;

.15 підтвердження повинно підписуватися моряком у присутності посадової особи або підпис моряка може бути взято з форми його заяви моряка, належним чином складеної та завіреної;

.16 фотографія повинна бути стандартною, чорно-білою або кольоровою, паспортного розміру, з зображенням голови та плечей, подається моряком у двох примірниках таким чином, щоб одну можна було зберігати у реєстрі дипломів або в пов'язаному з реєстром документі;

.17 якщо в бланку форми підтвердження є графа для повторного продовження терміну його дії (див. розділ A-I/2, пункт 1), Адміністрація може повторно підтвердити диплом шляхом заповнення цієї графи після того, як моряк продемонстрував збереження професійної придатності, як вимагається правилом I/11.

(Герб країни)

(КРАЇНА)

Підтвердження,
що засвідчує видачу диплома на підставі положень
Міжнародної Конвенції про підготовку
і дипломування моряків та несення
вахти 1978 року, з Поправками

Уряд ____________________.1_____________________ засвідчує, що диплом N ______________.2_____________ виданий ____________.3____________ (прізвище власника), який, як встановлено, має належну кваліфікацію відповідно до положень правила __________________.4_____________ вищезгаданої Конвенції, з поправками, і здатен виконувати нижчеперелічені функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до _____________.5_____________ чи до дати закінчення продовження терміну дії цього підтвердження, як може бути зазначено на звороті:

.6 Функція	.7 Рівень	.8 Обмеження (якщо є)

Законний власник цього підтвердження може працювати на нижчезазначеній посаді або посадах, як встановлено вимогами Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами:

.9 Посада	10. Обмеження (якщо є)

Підтвердження N _______.11________ видане (дата) _______.12 _______

(Гербова печатка)	____________________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи
	________________.13__________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

Оригінал цього підтвердження повинен згідно з пунктом 11 правила I/2 Конвенції знаходитися на судні доти, доки його власник працює на цьому судні.

Дата народження власника диплома ________________.14__________________________
Підпис власника диплома _____________________________.15__________________________
Фотографія власника диплома	.16

Строк дії цього підтвердження продовжено до ________________________ (Гербова печатка) Дата повторного підтвердження _________.17	________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи _________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи
Строк дії цього підтвердження продовжено до _______________________ (Гербова печатка) Дата повторного підтвердження _________.17	_________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи _________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

2. Підтвердження, що засвідчує визнання диплома, може додаватися до підтвердженого диплома та бути його частиною, або може бути видане як окремий документ (див. пункт 8 правила I/2 Конвенції ПДНВ). Всі записи, що вносяться в форму, повинні бути внесені латинськими літерами та арабськими цифрами (див. пункт 10 правила I/2 Конвенції ПДНВ). Графи, пронумеровані 1 - 17, у формі, що надається за наведеним нижче текстом, повинні бути заповнені, як вказано в пункті 1 вище, за винятком наступних граф:

.2 де повинен бути записаний номер, присвоєний Стороною, яка видала диплом, що визнається;

.3 де внесене прізвище повинне бути таким же, як і в дипломі, що визнається;

.4 де повинна вноситися назва Сторони, яка видала диплом, що визнається;

.9 де посада або посади, що вносяться у колонку .9, повинні бути вибрані з тих, що зазначені у вимогах Адміністрації, яка визнає диплом, щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються;

.11 де внесений в графу .11 номер підтвердження повинен бути єдиним як для посилань, так і для визначення його місця в реєстрі підтверджень; а також

.12 де повинна вноситися дата першої видачі підтвердження.

(Герб країни)

(КРАЇНА)

Підтвердження,
що засвідчує визнання диплома на підставі положень
Міжнародної Конвенції про підготовку
і дипломування моряків та несення вахти 1978 року,
з Поправками

Уряд __________.1___________ засвідчує, що диплом N ________.2________ виданий _________.3________ (прізвище власника) урядом __________.4_________ чи за його дорученням, який, належним чином визнається відповідно до положень правила I/10 вищезгаданої Конвенції, з поправками, і законний власник якого уповноважений виконувати нижчезазначені функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до _____________.5_____________ чи до дати закінчення продовження терміну дії цього підтвердження, як може бути зазначено на звороті:

.6 Функція	.7 Рівень	.8 Обмеження (якщо є)

Законний власник цього підтвердження може працювати на наступній посаді або посадах, як встановлено вимогами Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами:

.9 Посада	.10 Обмеження (якщо є)

Підтвердження N ______.11________ видане (дата) _____.12 _______

(Гербова печатка)	_____________________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи
	__________________.13__________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

Дата народження власника диплома _____________________.14________________
Підпис власника диплома ______________________________.15________________
Фотографія власника диплома	.16

Строк дії цього підтвердження продовжено до __________________________ (Гербова печатка) Дата повторного підтвердження _________.17	____________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи ____________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи
Строк дії цього підтвердження продовжено до __________________________ (Гербова печатка) Дата повторного підтвердження _________.17	___________________________ Підпис належним чином уповноваженої посадової особи ___________________________ Прізвище належним чином уповноваженої посадової особи

3. Під час заміни диплома або підтвердження, які були втрачені чи знищені, Сторони повинні видавати заміну під новим номером, щоб уникнути плутанини з документом, який підлягає заміні.

4. Якщо протягом шести місяців подається заява на повторне підтвердження до закінчення терміну дії підтвердження, то таке підтвердження, згадане у пунктах 5, 6 та 7 правила I/2 може бути поновлене до:

.1 п'ятої річниці строку дії або продовження строку дії підтвердження; або

.2 дати, коли закінчується термін дії підтвердженого диплома, залежно від того, що наступить раніше.

5. Коли видається Свідоцтво фахівця, у ньому, щонайменше, повинна міститися наступна інформація:

.1 назва Сторони та органу, що видає свідоцтво фахівця;

.2 номер, присвоєний свідоцтву фахівця органом, що його видає;

.3 повне ім'я та дата народження моряка, якому видане свідоцтво фахівця. Ім'я та дата народження повинно відповідати тому, яке внесене до паспорту моряка або посвідчення особи моряка;

.4 назва свідоцтва. Наприклад, якщо свідоцтво фахівця видається відповідно до правила VI/3 пункту 2, назва, що використовується повинна бути "Боротьба з пожежею за розширеною програмою" та, якщо воно видається відповідно до правила VI/5 пункту 1, назва, що використовується, повинна бути "особа командного складу, відповідальна за охорону судна";

.5 номер або номери правила (правил) Конвенції ПДНВ або розділу Кодексу ПДНВ, згідно яких моряк був визнаний кваліфікованим;

.6 дата видачі та дата закінчення терміну дії свідоцтва фахівця. Якщо строк дії свідоцтва необмежений, тоді, для роз'яснення, напроти дати закінчення терміну дії вписується строк "необмежений";

.7 якщо це необхідно, обмеження - або загальне обмеження (наприклад, вимога носити очки або контактні лінзи), або обмеження за типом судна (наприклад, "дійсний лише для роботи на суднах валовою місткістю менше 500"), або обмеження по району плавання (наприклад, "дійсний лише для прибережного плавання");

.8 прізвище та підпис уповноваженої особи, яка видає свідоцтво фахівця;

.9 фотографія моряка. Фотографія повинна бути стандартною, чорно-білою або кольоровою, паспортного розміру, з зображенням голови та плечей;

.10 якщо свідоцтво фахівця підлягає продовженню, тоді дата повторного підтвердження, продовження строку дії, прізвище та підпис уповноваженої особи; а також

.11 контактна інформація органу, що видає свідоцтво фахівця.

Таблиця B-I/2

Перелік
дипломів, свідоцтв фахівців та документальних доказів,
що вимагаються Конвенцією ПДНВ

У зазначеному нижче переліку наведені всі дипломи, свідоцтва фахівців або документальні докази, які, відповідно до Конвенції, надають право їх власнику виконувати певні функції на суднах. Дипломи підпадають під дію правила I/2 стосовно мови та їх наявності у оригіналі.

У переліку також приводяться відповідні посилання на правила та вимоги для підтвердження та реєстрації дипломів і свідоцтв фахівця.

Правила	Тип диплому та короткий опис	Підтвердження, що засвідчує визнання диплома¹	Чи вимагається реєстрація²	Повторне підтвердження дійсності диплома_{^{^_³}}
II/1, II/2, II/3, III/1, III/2, III/3, III/6, IV/2, VII/2	Дипломи для капітанів, осіб командного складу та радіооператорів ГМЗЛБ.	Так	Так	Так
II/4, III/4, VII/2	Свідоцтво фахівця - для осіб рядового складу, належним чином дипломованих для включення до складу ходової навігаційної або машинної вахти.	Ні	Так	Ні
II/5, III/5, III/7, VII/2	Свідоцтво фахівця - для осіб рядового складу, належним чином дипломованих в якості матроса першого класу, моториста першого класу або електрика суднового.	Ні	Так	Ні
V/1-1, V/1-2	Свідоцтво фахівця або підтвердження до диплому для капітанів та осіб командного складу нафтових танкерів, танкерів-хімовозів і танкерів-газовозів.	Так	Так	Так
V/1-1, V/1-2	Свідоцтво фахівця для осіб рядового складу нафтових танкерів, танкерів-хімовозів і танкерів-газовозів.	Ні	Так	Ні
V/2	Документальний доказ - підготовка для капітанів, осіб командного та рядового складу та іншого персоналу, що працює на пасажирських суднах.	Ні	Ні	Ні⁴
VI/1	Свідоцтво фахівця⁵ - Початкова підготовка.	Ні	Так	Так⁶
VI/2	Свідоцтво фахівця⁵ - рятувальні шлюпки і плоти, чергові шлюпки та швидкісні чергові шлюпки.	Ні	Так	Так⁶
VI/3	Свідоцтво фахівця⁵ - Боротьба з пожежею за розширеною програмою.	Ні	Так	Так⁶
VI/4	Свідоцтво фахівця⁵ - Перша медична допомога та медичний догляд.	Ні	Так	Ні
VI/5	Свідоцтво фахівця - особа командного складу судна, відповідальна за охорону.	Ні	Так	Ні
VI/6	Свідоцтво фахівця⁷ - Підготовка з усвідомлення важливості питань охорони або питань безпеки для моряків, яким призначені обов'язки по охороні.	Ні	Так	Ні

__________

Примітки:

¹. Підтвердження, що засвідчує визнання диплома означає підтвердження згідно з правилом I/2, пунктом 7.

². Чи вимагається реєстрація означає включення в частину реєстру або реєстрів згідно з правилом I/2, пунктом 14.

³. Повторне підтвердження дійсності диплома означає встановлення факту того, що професійну компетентність не втрачено згідно з правилом I/11 або збереження необхідних стандартів компетентності згідно з розділами з A-VI/1 по A-VI/3, відповідно.

⁴. Як вимагається пунктом 3, правила V/2, моряки, які пройшли підготовку з "управління з неорганізованими масами людей", "управління та поведінки людей у кризових ситуаціях" або з "питань безпеки пасажирів, безпеки вантажу та водонепроникності корпусу судна", повинні, через строк, що не перевищує п'яти років, пройти відповідну перепідготовку або надати доказ того, що вони досягли необхідних стандартів компетентності протягом попередніх п'яти років.

⁵. Професійні дипломи, видані згідно з правилами II/1, II/2, II/3, III/1, III/2, III/3, III/6 та VII/2, містять вимоги до професійного рівня з "початкової підготовки", "рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками", "боротьби з пожежею за розширеною програмою" та "першої медичної допомоги", таким чином, власники згаданих професійних дипломів не повинні мати свідоцтва фахівця стосовно таких компетентностей глави VI.

⁶. Відповідно до розділів A-VI/1, A-VI/2 та A-VI/3 моряки кожні п'ять років повинні надавати доказ того, що вони зберегли необхідні стандарти компетентності.

⁷. Якщо підготовка з усвідомлення важливості питань охорони або підготовка з питань безпеки для моряків, яким призначені обов'язки по охороні, не включена до кваліфікаційних вимог стосовно видачі диплома.

Розділ B-I/3
Керівництво стосовно прибережного плавання

Прибережні Держави можуть прийняти регіональні "межі прибережного плавання" шляхом укладання двосторонніх або багатосторонніх угод. Докладні відомості про такі угоди повинні надаватися Генеральному секретарю, який розсилає такі реквізити усім Сторонам.

Розділ B-I/4
Керівництво стосовно порядку контролю

Вступ

1. Метою порядку контролю, передбаченому у правилі I/4, є надання можливості посадовим особам, уповноваженим належним чином державами порту, забезпечити достатню компетентність моряків на судні, яка гарантує безпечну та захищену експлуатацію судна, що не спричиняє забруднення.

2. Це положення, у принципі, не відрізняється від необхідності проводити перевірки конструкції та обладнання суден. В дійсності, ці перевірки дозволяють оцінити загальну систему безпеки та запобігання забрудненню на судні.

Оцінка

3. Обмежуючи оцінку, як зазначається у розділі A-I/4, суб'єктивність, яка є неминучим елементом у всіх процедурах контролю, зводиться до мінімуму, та буде не вища за присутню в інших формах контролю.

4. Явні підстави, наведені в підпункті 1.3 правила I/4, звичайно будуть достатніми для привернення уваги інспектора до специфічних сфер компетентності, після чого може слідувати пошук доказу проходження підготовки стосовно конкретних навичок. Якщо цей доказ виявиться недостатнім або непереконливим, уповноважена посадова особа може попросити продемонструвати відповідні навички.

5. Питання про те, чи експлуатується судно таким чином, що це створює небезпеку для людей, майна або навколишнього середовища, вирішується самим інспектором на основі його професійного судження, коли він знаходиться на судні, чи після інциденту, як викладено у правилі I/4, або з метою звичайної перевірки.

Розділ B-I/5
Керівництво стосовно національних положень

(Положення відсутні)

Розділ B-I/6
Керівництво стосовно підготовки та оцінки

Кваліфікація інструкторів та екзаменаторів

1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб інструктори та екзаменатори були належним чином кваліфіковані та мали досвід стосовно конкретних видів і рівнів підготовки або оцінки компетентності моряків, як вимагається згідно Конвенції відповідно до керівництва, викладеного в цьому розділі.

Підготовка та оцінка під час роботи

2. Будь-яка особа на судні або на березі, яка проводить підготовку моряка під час роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна отримати відповідне керівництво з техніки інструктажу.

3. Будь-яка особа, відповідальна за нагляд за підготовкою моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна мати відповідне знання техніки інструктажу та методів і практики підготовки.

4. Будь-яка особа на судні або на березі, яка проводить оцінку компетентності моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування відповідно до Конвенції, повинна:

.1 отримати належне керівництво з методів та практики оцінки; а також

.2 набути практичний досвід оцінки під наглядом та задовільно для досвідченого екзаменатора.

5. Будь-яка особа, яка відповідальна за нагляд за проведенням оцінки компетентності моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна мати повне розуміння системи оцінки, методів та практики оцінки.

Використання засобів дистанційного та електронного навчання

6. Сторони можуть дозволити підготовку моряків за допомогою засобів дистанційного та електронного навчання відповідно до стандартів підготовки та оцінки, викладених у розділі A-I/6 та керівництво, наведене нижче.

Керівництво з підготовки за допомогою засобів дистанційного та електронного навчання

7. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб будь-яка програма дистанційного та електронного навчання:

.1 надавалася організацією, схваленою Стороною;

.2 підходила для обраних цілей та завдань підготовки, щоб відповідати рівню компетентності для охопленого предмета;

.3 мала ясні та чіткі інструкції для осіб, які проходять підготовку, щоб вони розуміли, як діє програма;

.4 забезпечувала результати навчання, що відповідають усім вимогам з метою надання основних знань та професійних навичок з конкретного предмету;

.5 була структурована таким чином, щоб дозволити особі, яка проходить підготовку, систематично обдумувати, що було вивчено, шляхом самостійної оцінки знань та виставлення оцінок викладачем; та

.6 забезпечувала підтримку з боку професійних викладачів через телефон, факс та електронну пошту;

8. Компанії повинні забезпечити, щоб особі, яка проходить підготовку, надавалося безпечне навчальне середовище та достатньо часу для навчання.

9. Якщо діє система електронного навчання, повинні використовуватися такі розповсюджені загальні формати інформації, як XML (розширювана мова розмітки), яка є достатньо гнучкою для обміну як форматом, так і даними через Інтернет, внутрішні мережі та інше.

10. Система електронного навчання повинна бути захищена від стороннього втручання і незаконного доступу до даних.

Керівництво з оцінки прогресу та досягнень особи, яка проходить підготовку шляхом дистанційного та електронного навчання

11. Кожна Сторона повинна забезпечити надання схвалених процедур оцінки для будь-якої програми дистанційного та електронного навчання, зокрема:

.1 чітку інформацію для студентів стосовно того, як проводяться тести та іспити та яким чином повідомляються результати;

.2 всебічні тестові питання та належне оцінювання компетентності особи, яка проходить підготовку, а також відповідність рівню, який перевіряється;

.3 введення процедур для забезпечення актуалізації питань;

.4 умови, за яких можуть проходити іспити та процедури спостереження за особами, які здають іспит;

.5 забезпечення процедур, що будуть запобігати використанню шпаргалок, для системи оцінювання;

.6 задовольняючі Сторону надійні процедури підтвердження правильності відповідей з метою реєстрації результатів.

Реєстр схвалених постачальників підготовки, курсів та програм

12. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб реєстр або реєстри схвалених постачальників підготовки, курсів та програм постійно велися та надавалися компаніям та іншим Сторонам на їх прохання.

Розділ B-I/7
Керівництво стосовно надання інформації

Повідомлення про труднощі, що зустрічаються

1. Сторони закликаються під час надання інформації згідно зі статтею IV та правилом I/7 Конвенції включати зазначення індексу, що спеціально показує місцезнаходження необхідної інформації таким чином:

Індекс матеріалів, що надаються згідно зі статтею IV та правилом I/7 Конвенції ПДНВ

Стаття IV Конвенції ПДНВ							Місце для індексу
	1. Тексти законів, постанов, наказів, правил та документів ((1) (а) стаття IV)
	2. Детальну інформацію про навчальні курси ((1) (b) стаття IV)
	3. Національні екзаменаційні та інші вимоги ((1) (b) стаття IV)
	4. Зразки дипломів ((1) (с) стаття IV)
Розділ A-I/7 Кодексу ПДНВ						Місце для індексу
				5. Інформація стосовно урядової організації (підпункт 2.1, розділ A-I/7)
				6. Пояснення юридичних та адміністративних заходів (підпункт 2.2, розділ A-I/7)
				7. Заява про прийняту політику стосовно освіти, підготовки, екзаменів, оцінки компетентності та дипломування (підпункт 2.3, розділ A-I/7)
				8. Інформація про курси, програми підготовки, екзамени та оцінку, передбачені для кожного диплома (підпункт 2.4, розділ A-I/7)
				9. Викладення процедур та умов для уповноваження, акредитації чи схвалення (підпункт 2.5, розділ A-I/7)
				10. Перелік виданих повноважень, акредитацій та схвалень (підпункт 2.5, розділ A-I/7)
				11. Виклад процедур, що проводяться під час видачі пільгових дозволів (підпункт 2.6, розділ A-I/7)
				12. Порівняння, що проводиться згідно з правилом I/11 (підпункт 2.7, розділ A-I/7)
				13. Опис курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації (підпункт 2.7, розділ A-I/7)
Розділ A-I/7, частина 2, пункт 3 Кодексу ПДНВ							Місце для індексу
					14. Опис еквівалентності заходів на підставі статті IX (підпункт 3.1, розділ A-I/7)
					15. Загальне викладення заходів, ужитих для забезпечення дотримання правила I/10 (підпункт 3.2, розділ A-I/7)
					16. Зразки документів про безпечне комплектування суден екіпажами, видані суднам, що приймають на роботу моряків які мають альтернативні дипломи, видані на підставі правила VII/1 (підпункт 3.3, розділ A-I/7)
Розділ A-I/7, частина 2, пункт 4 Кодексу ПДНВ							Місце для індексу
		17. Звіт про результати незалежної оцінки, проведеної відповідно до правила I/8, зокрема: .1 Повноваження аудиторів для проведення незалежної оцінки .2 Кваліфікація та досвід осіб, які проводять оцінку .3 Дату й обсяг перевірки .4 Виявлені невідповідності .5 Рекомендовані заходи стосовно виправлення невідповідностей .6 Вжиті заходи стосовно виправлення невідповідностей .7 Перелік учбових закладів/центрів, на які розповсюджується незалежна оцінка
Розділ A-I/7, частина 2, пункт 6 Кодексу ПДНВ							Місце для індексу
			18. Пояснення юридичних та адміністративних заходів (розділ A-I/7, пункт 6.1)
			19. Заява про політику стосовно освіти, підготовки, екзаменів, оцінки та дипломування (розділ A-I/7, пункт 6.2)
			20. Інформація про курси, програми підготовки, екзамени, оцінку, передбачені для кожного диплома (розділ A-I/7, пункт 6.3)
			21. Опис курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації (розділ A-I/7, пункт 6.4)
			22. Порівняння, яке здійснюється згідно з правилом I/11 (розділ A-I/7, пункт 6.5)

2. Сторонам необхідно включати до звітів, що вимагаються правилом I/7, зазначення будь-якого відповідного керівництва, викладеного у частині B цього Кодексу, дотримання якого визначене як практично неможливе.

Розділ B-I/8
Керівництво стосовно стандартів якості

1. Під час застосування стандартів якості згідно з положеннями правила I/8 та розділу A-I/8 до її системи дипломування, кожна Сторона повинна приймати до уваги існуючі національні або міжнародні моделі, та включати наступні ключові елементи:

.1 проголошена політика стосовно якості та засобів, за допомогою яких така політика повинна застосовуватися;

.2 система якості, яка включає організаційну структуру, відповідальність, процедури, процеси та необхідні ресурси для управління якістю;

.3 експлуатаційні заходи та діяльність для забезпечення контролю якості;

.4 заходи стосовно систематичного контролю, зокрема внутрішня оцінка забезпечення якості для того, щоб усі поставлені цілі були досягнуті; а також

.5 заходи для періодичної зовнішньої оцінки якості, як описано в зазначених нижче пунктах.

2. Під час встановлення таких стандартів якості, як функціонування своєї національної системи дипломування, Адміністрації повинні прагнути забезпечити, щоб вжиті заходи:

.1 були значною мірою гнучкими для того, щоб дозволяти системі дипломування враховувати різні потреби галузі, та полегшували і заохочували застосування нових технологій;

.2 охоплювали всі адміністративні питання, що забезпечують виконання різних положень Конвенції, зокрема правил з I/2 по I/15, та інші положення, що дозволяють Адміністрації видавати дипломи практика і пільгові дозволи, а також вилучати, анулювати та призупиняти дію дипломів;

.3 включали відповідальність Адміністрації за схвалення підготовки та оцінки на всіх рівнях, від початкових курсів та курсів підвищення кваліфікації для отримання професійних дипломів, до короткострокових курсів професійної підготовки, а також

.4 охоплювали заходи для внутрішніх оглядів забезпечення якості згідно з пунктом 1.4, в тому числі всебічне вивчення адміністративних процедур на всіх рівнях, для того щоб оцінити ступінь досягнення поставлених цілей та забезпечити базу для незалежної зовнішньої оцінки, що вимагається згідно з пунктом 3 розділу A-I/8.

Типові стандарти якості для оцінки знань, розуміння, навичок та компетентності

3. Типові стандарти якості для оцінки знань, розуміння, навичок та компетентності повинні включати рекомендації цього розділу в загальних рамках:

.1 національної схеми акредитації освіти та підготовки чи стандартів якості; або

.2 альтернативних типових стандартів якості, прийнятних для Організації.

4. Зазначені вище типові стандарти якості повинні включати:

.1 політику в сфері якості, у тому числі зобов'язання навчального закладу або учбової організації для досягнення заявлених цілей та завдань і подальшого визнання відповідним уповноваженим органом влади, який проводить акредитацію або встановлює стандарти якості;

.2 ті функції з управління якістю, що визначають та реалізують політику у сфері якості, яка стосується аспектів роботи, що негативно впливають на її якість, зокрема положення для визначення прогресу в рамках курсу або програми;

.3 охоплення системою якості, коли це можна вжити, академічної або адміністративної структури, відповідальності, процедур, процесів та ресурсів персоналу та обладнання;

.4 функції контролю якості, що повинні застосовуватися на всіх рівнях навчання, підготовки, проведення екзаменів і оцінки, та до їх організації і реалізації, з метою забезпечення відповідності їх призначенню та досягненню поставлених перед ними цілей;

.5 внутрішні процеси та огляди забезпечення якості, які дозволяють вести контроль за обсягом досягнення навчальним закладом або учбовою організацією цілей програм навчання та підготовки, які вони надають, і ефективно наглядати за процедурами контролю якості, що застосовуються; а також

.6 заходи для періодичної зовнішньої оцінки якості, що вимагаються згідно з пунктом 2 правила I/8 та описані в зазначених нижче пунктах, для яких результати оглядів забезпечення якості є базою і точкою відліку.

5. Під час встановлення стандартів якості для програм освіти, підготовки та оцінки організації, відповідальні за виконання цих програм, повинні брати до уваги таке:

.1 за наявності положень стосовно встановлення національних систем акредитації або стандартів якості навчання, такі положення повинні використовуватися для курсів, які включають вимоги Конвенції стосовно знання та розуміння. Стандарти якості повинні застосовуватися до діяльності як на рівні управління, так і на рівні експлуатації, і повинні враховувати те, яким чином ця діяльність управляється, організується, проводиться та оцінюється, з метою забезпечення досягнення поставлених цілей;

.2 якщо першочерговою метою є придбання конкретної навички або виконання певного завдання, стандарти якості повинні враховувати, чи використовується для цієї мети реальне або тренажерне обладнання, та чи є кваліфікація і досвід екзаменаторів відповідними, з метою забезпечення досягнення встановлених стандартів;

.3 внутрішні оцінки забезпечення якості повинні включати всебічне вивчення програми на всіх рівнях, з метою нагляду за досягненням поставлених цілей шляхом застосування стандартів якості. Ці огляди забезпечення якості повинні бути направлені на планування, розробку, представлення та оцінку програм, а також на діяльність у сфері викладання, вивчення та спілкування. Підсумок огляду являє собою основу для незалежної оцінки, яка вимагається згідно з пунктом 3 розділу A-I/8.

Незалежна оцінка

6. Кожна незалежна оцінка повинна включати систематичний та незалежний огляд всієї діяльності для забезпечення якості, але не оцінювати обґрунтованість поставлених цілей. Групі експертів, яка проводить оцінку, слід:

.1 проводити оцінку відповідно до встановлених процедур;

.2 забезпечувати, щоб результати кожної оцінки були підкріплені документами та доведені до відома тих, хто відповідає за сферу, що оцінюється, а також

.3 перевіряти, чи виконуються своєчасні дії для усунення недоліків.

7. Метою оцінки є забезпечення незалежної оцінки ефективності заходів у сфері стандартів якості на всіх рівнях. У випадку, якщо мова йде про організацію, яка займається навчанням або підготовкою, необхідно використовувати визнану акредитовану організацію з питань освіти, або визнану організацію, що спеціалізується у галузі стандартів якості, чи урядовий орган. Група експертів, яка проводить оцінку, повинна бути заздалегідь забезпечена достатньою кількістю відповідної інформації, що містить загальний виклад наявних завдань. У випадку, коли мова йде про головний навчальний заклад або головну значну програму навчання, у вказаній інформації слід зазначати такі пункти:

.1 визначення цілей та завдань навчального закладу;

.2 детальне викладення планів теоретичної та практичної підготовки, що використовуються;

.3 організаційна структура та інформація про склад різних комітетів і консультативних органів;

.4 інформація про персонал та студентів;

.5 опис учбових засобів та обладнання; а також

.6 загальний виклад політики та процедур стосовно:

.6.1 прийому студентів;

.6.2 розробки нових та перегляду існуючих курсів;

.6.3 системи проведення екзаменів, зокрема апеляції та переекзаменування;

.6.4 прийому на роботу викладачів, підготовки, удосконалення кваліфікації, оцінки та підвищення за посадою;

.6.5 взаємодії зі студентами та галуззю; а також

.6.6 участі персоналу в дослідженнях та розробках.

Звіт

8. Перед поданням остаточного звіту група експертів, які проводять оцінку, повинна направити попередній звіт керівництву, з метою отримання зауважень стосовно їх висновків. Після отримання зауважень, особи, які проводять оцінку, мають представити свій остаточний звіт, що повинен:

.1 включати коротку довідкову інформацію про навчальний заклад або учбову програму;

.2 бути повним, об'єктивним і точним;

.3 освітлювати сильні та слабкі сторони навчального закладу;

.4 описувати процедуру оцінки, що застосовується;

.5 охоплювати різні елементи, перелічені у пункті 4;

.6 зазначати ступінь відповідності або невідповідності вимогам Конвенції та ефективність стандартів якості у забезпеченні досягнення поставлених цілей та завдань, а також

.7 чітко визначати області, в яких були виявлені недоліки, пропонувати варіанти для удосконалення та надавати будь-які інші зауваження, які особи, що проводять оцінку, вважатимуть доречними.

Розділ B-I/9
Керівництво стосовно медичних стандартів

Медичний огляд та видача медичних свідоцтв

1. Сторони, зайняті у встановленні стандартів та положень стосовно придатності за станом здоров'я, повинні прийняти до уваги рівні мінімальних фізичних можливостей, наведених у таблиці B-I/9, та керівництво, викладене у цьому розділі, з урахуванням різних обов'язків моряків.

2. Під час розробки медичних вимог та положень стосовно придатності моряків за станом здоров'я, Сторони повинні дотримуватися керівництва, викладеного у публікації МОП/ВОЗ "Керівництво для проведення медичного огляду для моряків перед виходом у море та подальших періодичних оглядів" ("Guidelines for Conducting Pre-sea and Periodic Medical Fitness Examinations for Seafarers"), включаючи будь-які наступні редакції, та будь-яких інших застосовних міжнародних керівництв, опублікованих Міжнародною організацією праці, Міжнародною морською організацією або Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

3. Належні кваліфікації та досвід для медичних фахівців, які проводять медичний огляд моряків для встановлення їх придатності за станом здоров'я, можуть включати кваліфікації з гігієни праці або морських санітарних норм, досвід роботи лікарем на судні або лікарем у судноплавній компанії або стаж роботи під наглядом фахівця, що має вищезгадані кваліфікації або досвід.

4. У приміщенні, де проводиться медичний огляд, повинні знаходитися відповідні засоби та обладнання для проведення медичного огляду моряків.

5. Адміністрації повинні забезпечити, щоб визнані медичні фахівці отримали повну професійну незалежність у вираженні свого медичного судження під час проведення процедур медичного огляду.

6. Особи, що звертаються для отримання медичного свідоцтва, повинні надати визнаному медичному фахівцю відповідні ідентифікаційні документи для встановлення своєї особи. Вони також повинні надати своє попереднє медичне свідоцтво.

7. Кожна Адміністрація має право на свій розсуд змінювати або відміняти будь-який зі стандартів, зазначених нижче у таблиці B-I/9 на основі оцінки медичного висновку і будь-якої іншої необхідної інформації, що стосується індивідуальної пристосовності окремих осіб до умов та їхньої доведеної здатності задовільно виконувати покладені на них функції на судні.

8. Вимоги щодо придатності за станом здоров'я повинні, наскільки це можливо, визначати об'єктивні критерії стосовно придатності за станом здоров'я до роботи на морі, враховуючи наявність медичних засобів та медичних фахівців на суднах. Вони повинні, зокрема, точно вказувати умови, за яких моряки, які потерпають від потенційно небезпечних для життя захворювань, що вимагають застосування ліків, можуть бути допущені до продовження роботи на морі.

9. Медичні стандарти повинні також передбачати особливі стани здоров'я, наприклад, дальтонізм, за яких моряк не придатний для зайняття певних посад на судні.

10. Мінімальні службові стандарти дальності зору для кожного ока без коректування повинні бути щонайменше 0,1.

11. Особам, які повинні носити окуляри або контактні лінзи для виконання своїх обов'язків, слід мати запасну пару або декілька пар, відповідно, що знаходяться в легкодоступному місці на судні. Запис про необхідність користування засобами коректування зору для того, щоб відповідати необхідним стандартам, повинна вноситися до виданого медичного свідоцтва з придатності за станом здоров'я.

12. Перевірка відчуття кольору повинна проводитись відповідно до Міжнародних рекомендацій з вимог щодо відчуття кольору для роботи у галузі транспорту (International Recommendation for Color Vision Requirements for Transport), опублікованих Міжнародною комісією з освітлення (CIE-143-2001, включаючи будь-які наступні редакції) та порівняних методик перевірки.

Таблиця B-I/9

Оцінка
мінімальних фізичних можливостей моряків
під час прийому на роботу та в подальшому3

Завдання, функція, подія або умова на судні³	Відповідна фізична здатність	Медик повинен пересвідчитися, що кандидат⁴
Звичайне пересування по судну: - на палубі, що рухається; - між рівнями; - між відсіками. До цього рядку застосовується примітка 1.	Збереження рівноваги та добра рухливість. Підйом та спуск вертикальними та похилими трапами. Переступати комінгси (наприклад, Конвенція про вантажну марку вимагає, щоб комінгси були висотою у 600 мм). Відкривати та закривати водонепроникні двері.	Не має порушення рівноваги. Не має нездужань або захворювань, що можуть завадити необхідному пересуванню або фізичній діяльності. Може, без сторонньої допомоги⁵: - підійматися вертикальними та похилими трапами; - переступати високий поріг; - користуватися системами закриття дверей.
Звичайні завдання на судні: - використання ручних інструментів; - переміщення суднових запасів; - робота, яка виконується на висоті; - робота з клапанами; - несення 4-годинної вахти; - робота у замкненому приміщенні; - реагування на сигнали, попередження та інструкції; - усне спілкування. До цього рядку застосовується примітка 1.	Фізична сила, спритність рук і пальців і витривалість для поводження з механічними пристроями. Здатність підіймати, тягнути та переносити вантаж (наприклад, масою 18 кг). Витягування рук догори. Стояти на місці, ходити та зберігати активність протягом тривалого часу. Працювати в обмежених приміщеннях та проходити через вузькі отвори (наприклад, Конвенція СОЛАС вимагає, щоб отвори та аварійні виходи мали мінімальні розміри у 600 х 600 мм, - правило 3.6.5.1 Конвенції СОЛАС). Візуально розпізнавати об'єкти, обриси та сигнали. Чути попередження та інструкції. Надавати чіткий усний опис.	Не має певних нездужань або виявлених захворювань, що знижують здатність виконувати поточні обов'язки, істотно важливі для безпечної експлуатації судна. Може: - працювати з піднятими догори руками; - стояти на місці та ходити протягом тривалого часу; - входити до замкненого приміщення; - відповідати стандартам стосовно зору (таблиця A-I/9); - відповідати стандартам стосовно слуху, викладеним компетентними органами або з урахуванням міжнародних керівництв; - вести нормальну розмову.
Обов'язки під час аварійних ситуацій⁶ на судні: - аварійний вихід; - боротьба з пожежею; - евакуація. До цього рядку застосовується примітка 2.	Одягти рятувальний жилет або гідрокостюм. Евакуація із заповнених димом приміщень. Участь у виконанні обов'язків по боротьбі з пожежею, зокрема з використанням дихальних апаратів. Приймати участь у процедурах евакуації з судна.	Не має певних нездужань або виявлених захворювань, що знижують здатність виконувати обов'язки у аварійній ситуації, істотно важливі для безпечної експлуатації судна. Здатен: - одягати рятувальний жилет або гідрокостюм; - повзти; - відчувати різницю у температурах; - поводитися з обладнанням для боротьби з пожежею; - користуватися дихальним апаратом (якщо це входить до обов'язків).

__________

Примітки:

¹. Рядки 1 і 2 викладеної вище таблиці описують a) звичайні завдання, функції, події та умови на судні, b) відповідні фізичні можливості, які можуть вважатися необхідними для безпеки моряка, інших членів екіпажу та самого судна, а також c) критерії високого рівня для використання медиками, які оцінюють придатність за станом здоров'я, враховуючи різні обов'язки моряків та характер роботи на судні, для виконання якої вони будуть найняті.

². Рядок 3 викладеної вище таблиці описує a) звичайні завдання, функції, події та умови на судні, b) відповідні фізичні можливості, які можуть вважатися необхідними для безпеки моряка, інших членів екіпажу та самого судна, а також c) критерії високого рівня для використання медиками, які оцінюють придатність за станом здоров'я, враховуючи різні обов'язки моряків та характер роботи на судні, для виконання якої вони будуть найняті.

³. Ця таблиця не має на меті розглядати всі можливі суднові умови або потенційно дискваліфікуючи медичні показники. Сторони повинні визначити фізичні здатності відповідно до категорії моряків (таких, як "помічник капітана" та "особа рядового складу машинного відділення"). Слід належним чином враховувати особливі обставини окремих осіб та тих, хто має спеціалізовані або обмежені обов'язки.

⁴. Якщо виникають сумніви, медичний практикуючий фахівець повинен визначити у кількісному плані ступінь або серйозність відповідного нездужання за допомогою належних об'єктивних досліджень, якщо такі передбачені, або шляхом направлення кандидата на додаткову оцінку.

⁵. Термін "допомога" означає залучення іншої людини до виконання завдання.

⁶. Термін "обов'язки під час аварійних ситуацій" спрямований охопити усі стандартні дії під час аварійних ситуацій, такі як залишання судна або боротьба з пожежею, а також процедури, яких повинен дотримуватися кожний моряк для забезпечення власного виживання.

Розділ B-I/10
Керівний документ стосовно визнання дипломів

1. Підготовка персоналу, яку здійснено відповідно до Конвенції ПДНВ, що не передбачає видачу відповідного диплома, та інформація стосовно цієї підготовки, надана Стороною, визнана Комітетом з безпеки на морі як така, що цілком та повністю відповідає положенням Конвенції згідно з пунктом 2 правила I/7, може прийматися до уваги іншими Сторонами Конвенції як така, що задовольняє відповідні вимоги стосовно підготовки такого персоналу.

2. Адміністрації, до яких звертаються, повинні видавати документальний доказ, вказаний у пункті 5 правила I/10 для того, щоб органи контролю суден державою порту, приймали його замість підтвердження диплома, виданого іншою Стороною протягом трьох місяців з дати видачі, надаючи інформацію, перелічену нижче:

.1 прізвище моряка;

.2 дата народження;

.3 номер первісного професійного диплома;

.4 посада;

.5 обмеження;

.6 контактна інформація Адміністрації;

.7 дати видачі та закінчення терміну дії.

3. Такий документальний доказ може бути надано за допомогою електронних засобів.

Розділ B-I/11
Керівництво стосовно повторного підтвердження дипломів

1. Курси, що вимагаються правилом I/11, повинні включати відповідні зміни у морській технології та законодавстві, а також рекомендації стосовно охорони людського життя на морі, охорони та захисту морського середовища.

2. Перевірка може проводитися у вигляді письмового або усного іспиту, з використанням тренажеру або інших відповідних засобів.

3. Схвалений стаж роботи на судні, зазначений у розділі A-I/11, пункті 1, може отримуватися на відповідній посаді командного складу, нижчій за вказану у дипломі.

4. Якщо заява на повторне підтвердження диплому, як вказується у пункті 1 правила I/11, подається протягом шести місяців до дати закінчення терміну дії диплому, дійсність диплому може бути повторно підтверджена на термін до п'ятої річниці строку дії диплому або продовження дійсності диплому.

Розділ B-I/12
Керівництво стосовно використання тренажерів

1. Якщо тренажери використовуються для підготовки або оцінки компетентності, під час проведення будь-якої такої підготовки або оцінки слід приймати до уваги наведене нижче керівництво.

Підготовка та оцінка у сфері роботи з радіолокатором та радіолокаційним проведенням

2. Підготовка та оцінка у сфері роботи з радіолокатором та радіолокаційним проведенням повинна:

.1 включати використання обладнання радіолокаційного тренажера; та

.2 відповідати стандартам, не нижчим за ті, що приводяться у пунктах з 3 по 17, наведених нижче.

3. Демонстрація роботи з радіолокатором та практика його використання повинні проводитися, якщо це можна вжити, на реальному морському радіолокаторі, у тому числі використання тренажерів. Зайняття з радіолокаційного проведення, переважно, повинні проводитися в реальному часі, для того, щоб підвищити почуття відповідальності осіб, які проходять підготовку, стосовно небезпеки невідповідного використання радіолокаційних даних та поліпшити їх техніку прокладки до стандарту, що відповідає необхідному для безпечного маневрування з метою запобігання зіткненню у реальних умовах плавання.

Загальні положення

Теоретичні фактори, що впливають на роботу і точність

4. Необхідно досягнути елементарного розуміння принципів роботи радіолокатора разом з повним практичним знанням відносно:

.1 вимірювання дистанції та пеленга; характеристик настройки радіолокатора, що визначають якість зображення на його екрані; антен радіолокатора; полярних діаграм; впливу потужності сигналу, яка випромінюється в напрямках за межами основного променю; не технічного опису радіолокатора, в тому числі різні характерні особливості, що зустрічаються в окремих типах радіолокаційних установок; контролю за роботою РЛС та факторів обладнання, що впливають на максимальну і мінімальну дальності виявлення та точність інформації;

.2 сучасних експлуатаційних вимог до суднових радіолокаторів, прийнятих Організацією;

.3 впливу місця установки радіолокаційної антени, тіньових секторів і секторів зі зниженою чутливістю, хибних ехосигналів, впливу висоти антени на дальність виявлення та впливу місця установки обладнання, а також зберігання запасних частин поблизу магнітних компасів, зокрема мінімальна відстань від магнітного компаса; а також

.4 небезпеки радіаційного випромінювання і заходів застереження, яких необхідно вжити поблизу антени та випромінювачів.

Виявлення неправильних показників, зокрема хибних ехосигналів та засвічення від моря

5. Знання обмежень у виявленні цілей є важливим для того, щоб дозволити спостерігачу оцінити небезпеку, яка виникає у випадку, якщо ціль виявити не вдасться. Необхідно звернути особливу увагу на наступні фактори:

.1 експлуатаційні характеристики обладнання;

.2 настройку яскравості, посилення та органів управління відеопроцесором;

.3 радіолокаційний горизонт;

.4 розмір, форма, ракурс та склад цілей;

.5 впливи руху судна на хвилюванні;

.6 умови розповсюдження радіохвиль;

.7 метеорологічні умови, засвічення від моря та дощу;

.8 органи управління пристроєм заглушення перешкод;

.9 тіньові сектори; а також

.10 перешкоди від іншого радіолокатора.

6. Необхідно отримати знання факторів, які можуть привести до неправильної інтерпретації, зокрема хибні ехосигнали; вплив розташованих поблизу щогл та надбудов; вплив ліній електропередач, що перетинають ріки та естуарії; ехосигнали від дальніх цілей, які попадають у приймач під час другого або наступних обертів антени.

7. Необхідно отримати знання засобів, які полегшують інтерпретацію, зокрема радіолокаційні відображувачі, радіолокаційні маяки-відповідачі; виявлення та пізнання берегових цілей; вплив топографічних особливостей; вплив довжини імпульсу та діаграми випромінювання в горизонтальній площині; цілі з хорошим та поганим радіолокаційним відображенням; фактори, які впливають на радіолокаційне відображення.

Практика

Настройка та забезпечення роботи індикаторів РЛС

8. Необхідно отримати знання стосовно:

.1 різних типів режиму роботи радіолокаційного індикатора; не стабілізованого відносного руху судна з орієнтацією зображення "Курс"; стабілізованого відносного та істинного рухів судна з орієнтацією зображення "Курс" і "Північ";

.2 впливу похибок на точність відображуваної інформації; впливу поправок компаса на відтворення стабілізованого та істинного рухів; впливу поправок лага на відтворення істинного руху; і впливу неточної ручної установки швидкості на відтворення істинного руху;

.3 методів виявлення неточної установки швидкості в режимі істинного руху; впливу шумів приймача, які обмежують можливість відображення слабких ехосигналів, а також впливу насичення екрану шумами приймача тощо; настройка органів управління роботою РЛС; критеріїв, що вказують на оптимальне положення органів управління; важливості дотримання належної послідовності під час настройки та впливу погано виставлених органів управління; виявлення поганої настройки та коригування настройки:

.3.1 органів управління, які впливають на дальність виявлення; а також

.3.2 органів управління, які впливають на точність;

.4 небезпек використання радіолокаційного обладнання з погано виставленими органами управління; а також

.5 необхідності частої регулярної перевірки роботи та зв'язку характеристик зображення з робочою дальністю радіолокаційного виявлення.

Дальність та пеленг

9. Необхідно отримати знання:

.1 методів вимірювання дальності; нерухомих кіл дальності та нерухомих кіл дальності;

.2 точності кожного метода і відносної точності різних методів;

.3 способів відображення даних про дальність; дальності у встановлених інтервалах, цифрового лічильника та градуйованої шкали;

.4 методів вимірювання пеленга; курсору, що обертається, на накладному оптичному планшеті, електронного курсору пеленга та інших методів;

.5 точності вимірювання пеленга та неточностей, спричинених: паралаксом, зміщенням відмітки курсу, неправильною центрівкою;

.6 способу відображення даних про пеленг; градуйованої шкали та цифрового лічильника; а також

.7 необхідності регулярної перевірки точності дальності та пеленгів, методів перевірки та врахування поправок.

Техніка ведення радіолокаційної прокладки та концепції відносного руху

10. Необхідно забезпечити проходження практики з техніки ручної радіолокаційної прокладки, зокрема використання накладного оптичного планшета, з метою встановлення повного розуміння взаємного переміщення свого судна та інших суден, в тому числі ефекти маневрування для запобігання зіткненню. На попередніх стадіях такої підготовки повинні проводитися прості заняття з радіолокаційної прокладки, з тим щоб встановити добре розуміння геометрії прокладки та концепції відносного руху. Рівень складності занять повинен підвищуватися протягом курсу підготовки до тих пір, поки особа, яка проходить підготовку, не оволодіє всіма аспектами питання. Компетентність краще за все може бути підвищена шляхом проведення занять з особами, що проходять підготовку, в обстановці реального часу на тренажері або з використанням інших ефективних засобів.

Розпізнавання критичних ехосигналів

11. Необхідно досягнути глибокого розуміння:

.1 визначення місцезнаходження судна за допомогою радіолокатора, з використанням ехосигналів від наземних цілей та морських орієнтирів;

.2 точності визначення місцезнаходження судна по дальності та пеленгам;

.3 важливості перехресної перевірки точності радіолокатора та інших навігаційних засобів; а також

.4 важливості запису дальності і пеленгів з частими регулярними інтервалами під час використання радіолокатора в якості засобу, що допомагає уникнути зіткнення.

Курс та швидкість інших суден

12. Слід досягнути глибокого розуміння:

.1 різних методів, за допомогою яких можуть бути отримані швидкість та курс інших суден, з використанням записаних дальностей і пеленгів, у тому числі:

.1.1 не стабілізованої відносної прокладки;

.1.2 стабілізованої відносної прокладки;

.1.3 істинної прокладки; а також

.2 взаємозв'язки між візуальним та радіолокаційним спостереженням, зокрема особливості та точність оцінок курсу та швидкості інших суден і виявлення змін їхнього руху.

Час та дистанція найкоротшого зближення з суднами, які слідують курсами, що перетинаються, ідуть назустріч чи обганяють

13. Необхідно досягнути глибокого розуміння:

.1 використання записаних даних з метою отримання:

.1.1 значень дистанції найкоротшого зближення та пеленга, а також

.1.2 часу до найкоротшого зближення; а також

.2 важливості частих, регулярних спостережень.

Виявлення змін курсу та швидкості інших суден

14. Слід досягнути глибокого розуміння:

.1 впливів змін курсу та (або) швидкості інших суден на їх переміщення на екрані індикатора;

.2 затримок між зміною швидкості або курсу та виявленням такої зміни; а також

.3 небезпеки малих змін, порівняно зі значними змінами швидкості або курсу, відносно хуткості та точності виявлення цих змін.

Вплив змін курсу та (чи) швидкості свого судна

15. Глибоке розуміння впливу маневрування власного судна на відображення відносного руху та впливу маневрування інших суден, а також переваг стабілізації компаса в режимі відносного руху.

16. Відносно відображення істинного руху слід досягнути глибокого розуміння:

.1 впливу помилок у:

.1.1 даних про швидкість і курс; а також

.1.2 даних стабілізації компаса, що використовуються для відображення стабілізованого відносного руху;

.2 впливу змін курсу та (або) швидкості власного судна на переміщення інших суден на екрані індикатора, а також

.3 залежності частоти радіолокаційних спостережень від швидкості руху.

Застосування Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з поправками

17. Слід досягнути глибокого розуміння зв'язку Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, з використанням радіолокатора, у тому числі:

.1 дії для запобігання зіткненню, небезпеку висновків, зроблених на підставі неповної інформації, та небезпеку, пов'язану з незначними змінами курсу або швидкості;

.2 переваги безпечної швидкості під час використання радіолокатора для запобігання зіткненню;

.3 зв'язок швидкості з дистанцією та часом найкоротшого зближення, а також з маневреними характеристиками різних типів суден;

.4 важливість добре складених записів щодо радіолокаційних спостережень та належного порядку їх ведення;

.5 використання радіолокатора в ясну погоду, з метою отримання повної оцінки його можливостей й обмежень, порівняння радіолокаційних та візуальних спостережень і отримання оцінки відносної точності інформації;

.6 необхідність завчасного використання радіолокатора в ясну погоду вночі та за наявності вказівок на погіршення видимості;

.7 порівняння відображення на екрані радіолокатора з відображенням місцевості на карті; а також

.8 порівняння впливу масштабу відображення на різних шкалах дальності.

Підготовка з практичного використання засобів
автоматичного радіолокаційного проведення (ЗАРП) та її оцінка

18. Підготовка з практичного використання засобів автоматичного радіолокаційного проведення (ЗАРП) та її оцінка повинні:

.1 вимагати попереднього проходження підготовки у сфері радіолокаційного спостереження та прокладки або об'єднання такої підготовки з підготовкою, наведеною у пунктах з 19 по 35, наведених нижче;

.2 включати використання тренажерного обладнання ЗАРП; а також

.3 відповідати стандартам не нижчим за ті, які наведені у пунктах з 19 по 35, наведених нижче.

19. Якщо підготовка з ЗАРП здійснюється як частина загальної підготовки згідно Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками, капітани, старші помічники капітана та вахтові помічники капітана повинні розуміти фактори, які приймаються до уваги під час прийняття рішень на підставі інформації, наданої ЗАРП спільно з іншими навігаційними даними, маючи таку ж уяву про експлуатаційні аспекти і системні помилки сучасних електронних навігаційних систем, у тому числі ЕКНІС. Дана підготовка повинна бути прогресуючою, такою, що співвідноситься з відповідальністю конкретної особи та дипломами, що видаються Сторонами Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками.

Теорія та демонстрація

Можлива небезпека надмірної довіри ЗАРП

20. Розуміння того, що ЗАРП є тільки навігаційним засобом, а також:

.1 що їх обмеження, в тому числі обмеження зовнішніх датчиків, роблять надмірну довіру ЗАРП небезпечною, зокрема, необхідність дотримання положень стосовно належного візуального спостереження; а також

.2 необхідності постійного дотримання Принципів несення ходової навігаційної вахти та Керівництва з несення ходової навігаційної вахти.

Основні типи систем ЗАРП та їхні характеристики відображення

21. Знання основних типів систем ЗАРП, які використовуються; їхні різні характеристики відображення та розуміння, коли повинно використовувати режими стабілізації відносно ґрунту або стабілізації відносно води з орієнтацією зображення "Курс", "Північ" та "Стабілізація по курсу".

Експлуатаційні вимоги до ЗАРП, розроблені ІМО

22. Правильне розуміння експлуатаційних вимог до ЗАРП, розроблених ІМО, зокрема вимог, що стосуються точності.

Фактори, що впливають на роботу та точність системи

23. Знання експлуатаційних параметрів зовнішніх датчиків ЗАРП - радіолокаторів, компасів і лагів та впливів неправильного функціонування датчика на точність інформації, що видається ЗАРП.

24. Знання:

.1 впливу обмежень вирішальної спроможності радіолокатора по дальності та пеленгу, а також точності та обмежень компаса і лага на точність інформації, що видається ЗАРП; а також

.2 факторів, що впливають на точність векторів.

Можливості та обмеження супроводження

25. Знання:

.1 критеріїв вибору цілей при автоматичному захваті;

.2 факторів, які ведуть до правильного вибору цілей для ручного захвату;

.3 впливу "втраченої" цілі та мигання цілі на супроводження; та

.4 обставин, які викликають "перекид цілі" та їх впливу на відображення даних.

Затримки, пов'язані з обробкою даних

26. Знання затримок, властивих відображенню інформації, яка обробляється ЗАРП, особливо впливу на захват та повторний захват або на відображення маневрів цілі, яка супроводжується.

Експлуатаційні попередження, їх переваги та обмеження

27. Розуміння використання, переваг та обмежень експлуатаційних попереджень ЗАРП і правильна настройка органів управління, коли це є застосовним, для уникнення небажаних перешкод.

Перевірка роботи системи

28. Знання:

.1 методів перевірки несправностей систем ЗАРП, в тому числі функціональних самостійних перевірок;

.2 заходів застереження, яких необхідно вживати у випадку виникнення несправності.

Ручний і автоматичний захват цілей та їх відповідні обмеження

29. Знання обмежень, властивих обом типам захвату, в ситуаціях з декількома цілями, та впливів мигання цілі або перекиду цілі.

Істинний та відносний вектори і типове графічне відтворення інформації про ціль та небезпечні зони

30. Глибоке знання істинного та відносного векторів; отримання істинних курсів і швидкостей цілей, зокрема:

.1 оцінки небезпеки, отримання попередньо обчисленої дистанції найкоротшого зближення та попередньо обчисленого часу до найкоротшого зближення шляхом екстраполяції векторів, використання графічного методу відтворення небезпечних зон;

.2 впливу змін курсу та/чи швидкості власного судна й (або) цілі на попередньо обчислену дистанцію найкоротшого зближення та попередньо обчислений час до найкоротшого зближення з небезпечними зонами;

.3 впливу невірних векторів та небезпечних зон; а також

.4 переваги переключення з істинного на відносний вектор і навпаки.

Інформація про минуле положення супроводжуваних цілей

31. Знання про отримання попередніх положень супроводжуваних цілей та попередніх даних в якості способу визначення останніх маневрів цілей та методу перевірки правильності супроводження, здійснюваного ЗАРП.

Практика

Настройка індикаторів та забезпечення їхньої роботи

32. Здатність продемонструвати:

.1 правильну процедуру початку роботи апаратури для отримання оптимального відображення інформації ЗАРП;

.2 вибір відображень на екрані; відображення стабілізованого відносного руху та відображення істинного руху;

.3 правильну настройку всіх органів управління екраном індикатора для отримання оптимального відображення даних;

.4 вибір необхідної швидкості судна для вводу в ЗАРП;

.5 вибір органів управління ЗАРП, які відносяться до радіолокаційної прокладки, ручний (автоматичний) захват, векторне (графічне) відображення даних;

.6 вибір векторно-графічної часової шкали;

.7 використання вилучених зон під час роботи ЗАРП в режимі автоматичного захвату; а також

.8 перевірки роботи радіолокатора, компаса, датчиків швидкості та ЗАРП.

Експлуатаційні перевірки системи

33. Здатність здійснювати перевірки системи та визначати точність даних ЗАРП, зокрема пристрою для імітації маневру, шляхом порівняння з типовими ситуаціями зближення.

Отримання інформації з екрану ЗАРП

34. Демонстрація здатності отримувати інформацію у режимі відображення як відносного руху, так і істинного руху, зокрема:

.1 ідентифікація критичних ехосигналів;

.2 швидкість і напрямок відносного руху цілі;

.3 час та попередньо обчислена дистанція до найкоротшого зближення з ціллю;

.4 курси та швидкості цілей;

.5 визначення змін курсу та швидкості цілей і обмеження такої інформації;

.6 вплив змін курсу та (чи) швидкості власного судна; а також

.7 робота з пристроєм для імітації маневру.

Застосування Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками

35. Аналіз ситуацій, що можуть призвести до зіткнення, за допомогою відображуваної на екрані інформації, визначення та виконання дій стосовно запобігання ситуаціям надмірного зближення згідно з чинними Міжнародними правилами запобігання зіткненню суден у морі, 1972 року, з поправками.

Підготовка до практичного використання електронних картографічних
та навігаційно-інформаційних систем (ЕКНІС) та її оцінка

Вступ

36. Якщо для підготовки з практичного використання електронних картографічних та навігаційно-інформаційних систем (ЕКНІС) та її оцінки використовуються тренажери, у будь-якій підготовці або оцінці повинно прийматися до уваги наступне тимчасове керівництво.

37. Підготовка з практичного використання ЕКНІС та її оцінка повинні:

.1 включати використання тренажерного обладнання ЕКНІС; та

.2 відповідати вимогам не нижчим за ті, що наводяться у пунктах з 38 по 65 нижче.

38. Тренажерне обладнання ЕКНІС, додатково до всіх застосовних експлуатаційних вимог, викладених у розділі A-I/12 Кодексу ПДНВ, з поправками, повинно бути здатним імітувати навігаційне обладнання та органи управління на містку, які, в свою чергу, відповідають усім застосовним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, зокрема пристрій, що подає звукові сигнали, та:

.1 створювати експлуатаційне середовище в реальному часі, в тому числі органи управління судноводінням та прилади і устаткування зв'язку, що відповідають виконанню завдань з судноводіння та несення вахти, та навичок маневрування, які підлягають оцінці; та

.2 реалістично імітувати характеристики "власного судна" в умовах відкритого моря, зокрема вплив погоди, припливів та течій.

39. Демонстрація та практика користування ЕКНІС повинні застосовуватися, якщо це необхідно, шляхом використання тренажерів. Навчальні завдання, переважно, повинні проводитися в реальному часі, для того, щоб підвищити інформованість осіб, які проходять підготовку, стосовно небезпеки невідповідного використання ECDIS. Прискорені часові рамки можуть використовуватися тільки для демонстрацій.

Загальні положення

Цілі учбової програми з ЕКНІС

40. Особи, які проходять підготовку з використання ЕКНІС, повинні вміти:

.1 використовувати обладнання та навігаційні функції ЕКНІС, вибирати та оцінювати усю відповідну інформацію та вживати необхідних заходів у випадку неправильного функціонування;

.2 вказати потенційні помилки відображених даних та звичайні помилки розшифровки даних; а також

.3 пояснити, чому не можна покладатися на ЕКНІС, як на єдиний надійний засіб для навігації.

Теорія та демонстрація

41. В зв'язку з тим, що безпечне використання ЕКНІС вимагає знання та розуміння основних принципів, що визначають дані ЕКНІС, та правил їх подання, а також потенційних помилок у відображених даних та обмежень і потенційних небезпек, що відносяться до ЕКНІС, повинно бути забезпечено проведення кількох лекцій, які охоплюють теоретичне пояснення. Наскільки це можливо, такі заняття повинні проводитися у межах знайомого контексту з використанням практичних прикладів. Лекції повинні бути підкріплені заняттями на тренажерах.

42. З метою забезпечення безпечної експлуатації обладнання ЕКНІС використання пов'язаної з ЕКНІС інформації (використання навігаційних функцій ЕКНІС, вибір та оцінка усієї відповідної інформації, ознайомлення із взаємодією "людина - обладнання ЕКНІС"), практичні заняття та підготовка на тренажерах ЕКНІС повинні бути невід'ємною частиною головного змісту курсу.

43. З метою визначення цілей підготовки, структура діяльності повинна бути чітко визначена. Детальна специфікація навчальних цілей повинна бути розроблена для кожної теми цієї структури.

Заняття на тренажері

44. Заняття повинні проводитися на індивідуальних тренажерах ЕКНІС або з навігаційними тренажерами повного проходження завдання, включно з ЕКНІС, щоб особи, які проходять підготовку, здобули необхідні практичні навички. Для проведення вправ з судноводіння у реальному часі рекомендується, щоб навігаційні тренажери охоплювали складні навігаційні ситуації. Заняття повинні забезпечувати підготовку використання різноманітних масштабів, навігаційних режимів та режимів відображення, з тим, щоб особи, які проходять підготовку, могли пристосувати використання обладнання до певної ситуації, з якою вони мають справу.

45. Вибір завдань та ситуацій обумовлюється наявними установками тренажеру. За наявності одного робочого місця ЕКНІС або більше, а також комплексного тренажеру, робочі місця можуть у першу чергу використовуватися для початкових занять з використання засобів ЕКНІС та занять з планування рейсу, у той час як комплексні тренажери можуть у першу чергу використовуватися для занять, що відносяться до функцій спостереження за рейсом у реальному часі, у максимально реалістичних умовах в зв'язку з загальним робочим навантаженням, що має місце під час несення ходової навігаційної вахти. Рівень складності завдань повинен підвищуватися протягом програми підготовки до тих пір, поки особа, яка навчається, не оволодіє всіма аспектами предмету, який вона вивчає.

46. Завдання повинні спонукати до появи вражень щодо наявності найбільш реалістичного середовища. З метою відповідного досягнення, ситуації повинні проходити в умовному морському районі. Ситуації, функції та дії для різних навчальних цілей, які виникають у різних морських районах, можуть бути охоплені одним завданням та відбуватися у реальному часі.

47. Основна мета занять на тренажері полягає у забезпеченні того, щоб особи, які проходять підготовку, розуміли свою відповідальність під час практичного використання ЕКНІС у всіх відповідних аспектах стосовно безпеки, та були повністю ознайомлені з системою та обладнанням, що використовувались.

Основні типи систем ЕКНІС та їх характеристики відображення

48. Особа, яка проходить підготовку, повинна здобути знання з використання основних типів систем ЕКНІС; їх різних характеристик відображення, структури даних та розуміння:

.1 різниць між векторними та растровими картами;

.2 різниць між ЕКНІС та електронною картографічною системою (ЕКС);

.3 різниць між ЕКНІС та растровими картографічними системами відображення (РКСВ);

.4 характеристики ЕКНІС та їх різних рішень; а також

.5 характеристики систем спеціального призначення (незвичайні /надзвичайні ситуації).

Небезпеки надмірної довіри ЕКНІС

49. Підготовка з використання повинна зосереджуватися на:

.1 обмеженнях ЕКНІС як навігаційного засобу;

.2 потенційній небезпеці невідповідного функціонування системи;

.3 обмеженнях системи, в тому числі обмеження її датчиків;

.4 неточності гідрографічних даних, обмежень векторних та растрових електронних карт (ЕКНІС порівняно з растровими картографічними системами відображення (РКСВ) та електронних навігаційних карт (ЕНК) порівняно з растровими навігаційними картами (РНК)); а також

.5 потенційній небезпеці людських помилок.

Важливо зробити акцент на необхідності ведення належного спостереження та проведення періодичних перевірок, особливо місцезнаходження судна з використанням методик, незалежних від ЕКНІС.

Виявлення неправильного відображення інформації

50. Знання обмежень обладнання та виявлення неправильної відображення інформації є суттєвими для безпечної експлуатації ЕКНІС. Необхідно звернути особливу увагу на наступні фактори під час підготовки:

.1 експлуатаційні вимоги до обладнання;

.2 відображення радіолокаційних даних на електронній карті, усунення невідповідностей між радіолокаційним зображенням та електронною картою;

.3 можливі розбіжності у проекціях між електронними та паперовим картами;

.4 можливі розбіжності масштабу (занадто крупний та занадто мілкий масштаби) при відображенні електронної карти та її початкового масштабу;

.5 вплив використання різних систем координат для визначення місцезнаходження;

.6 вплив використання різних горизонтальних та вертикальних точок відліку;

.7 вплив руху судна на хвилюванні;

.8 обмеження ЕКНІС у режимі відображення растрових карт;

.9 потенційні помилки у відображенні:

.9.1 місцезнаходження власного судна;

.9.2 радіолокаційних даних та інформації ЗАРП і автоматичної ідентифікаційної системи (АІС);

.9.3 різних систем геодезичних координат; та

.10 перевірка результатів ручного та автоматичного виправлення даних:

.10.1 порівняння даних на карті та радіолокаційного зображення; а також

.10.2 перевірка місцезнаходження власного судна за допомогою інших

незалежних систем визначення місцезнаходження.

51. Повинно бути роз'яснено неправильне тлумачення даних та належні дії, які необхідно вжити для уникнення помилок тлумачення. Необхідно звернути особливу увагу на наслідки наступного:

.1 ігнорування надмірно крупного масштабу відображення;

.2 некритичне визнання місцезнаходження власного судна;

.3 плутаниця при визначенні режиму відображення;

.4 плутаниця при визначенні масштабу карти;

.5 плутаниця при визначенні систем геодезичних координат;

.6 різні режими відображення;

.7 різні режими векторної стабілізації;

.8 відмінності між істинною північчю та за гірокомпасом (радіолокатор);

.9 використання тієї ж самої системи геодезичних координат;

.10 використання карти належного масштабу;

.11 використання найбільш відповідного датчика за певної ситуації та

обставин;

.12 введення точних величин даних з безпеки:

.12.1 безпечна ізобата для власного судна;

.12.2 безпечна глибина (безпечна вода), а також

.12.3 події; та

.13 належне використання усіх наявних даних;

52. Розуміння того, що РКСВ є тільки навігаційним засобом, та що під час роботи у режимі РКСВ, обладнання ЕКНІС повинне використовуватися разом із відповідним набором сучасних відкоригованих паперових карт:

.1 розуміння відмінностей у роботі режиму РКСВ, як описується у циркулярі SN.1/Circ.207/Rev.1 "Differences between RCDS and ECDIS"; а також

.2 у будь-якому режимі системи ЕКНІС повинні використовуватися у підготовці з відповідним набором відкоригованих карт.

Фактори, що впливають на роботу та точність системи

53. Необхідно досягнути елементарного розуміння принципів роботи ЕКНІС разом з усіма практичними знаннями:

.1 пуск та настройка ЕКНІС; під'єднання датчиків даних: приймачі супутникової та радіонавігаційної системи, радіолокатор, гірокомпас, лаг, ехолот; точність та обмеження цих датчиків, у тому числі наслідки помилок у вимірюванні і точності місцезнаходження судна, маневрування, що стосується точності роботи показника курсу, помилка компасу стосовно точності зазначення курсу, мілководдя, що стосується точності роботи лагу, виправлення лагу, що стосується точності підрахування швидкості, хвилювання (стан моря) стосовно точності роботи ехолота; а також

.2 наявні експлуатаційні вимоги до відображення електронних карт та інформаційних систем, прийнятих Організацією.

Практика

Настройка відображення даних на екрані та забезпечення його роботи

54. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 правильної процедури початку роботи для отримання оптимального відображення інформації ЕКНІС;

.2 вибору режиму відображень на екрані (стандартне відображення, база відображення, індивідуальне відображення усієї іншої інформації за запитом);

.3 правильної настройки всіх змінних органів управління відображенням радіолокатора/ЗАРП для оптимального відображення даних;

.4 вибору зручної конфігурації;

.5 вибору, за необхідністю, належної швидкості для вводу в ЕКНІС;

.6 вибору часової шкали векторів; а також

.7 робочих перевірок місцезнаходження, радіолокатора/ЗАРП, компаса, датчиків швидкості вводу даних та ЕКНІС.

Практичне використання електронних карт

55. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 основних характеристик відображення даних ЕКНІС та вибору відповідної інформації для навігаційних завдань;

.2 автоматичних функцій, які необхідні для нагляду за безпекою судна, таких, як відображення місцезнаходження, напрямку/курсу за гірокомпасом, швидкості, значень параметрів, що відносяться до безпеки, та часу;

.3 функцій, що виконуються вручну (за допомогою курсору, електронної лінії пеленга, кілець дальності);

.4 вибору та зміни змісту електронної карти;

.5 масштабування (надмірне та недостатнє масштабування);

.6 зміна масштабу зображення;

.7 встановлення даних з безпеки власного судна;

.8 використання денного або нічного режиму відображення;

.9 зчитування усіх символів та скорочень на картах;

.10 використання різних видів курсорів та електронних панелей для отримання навігаційних даних;

.11 спостереження за районом у різних напрямках та повернення до місцезнаходження судна;

.12 пошуку необхідного району з використанням географічних координат;

.13 відображення обов'язкових рівнів даних відповідно до навігаційної ситуації;

.14 вибору належних та однозначних даних (місцезнаходження, курс, швидкість і т.д.);

.15 внесення записів у журнал моряка;

.16 використання орієнтації зображення "Північ" та інших видів орієнтації; та

.17 використання режимів істинного та відносного руху.

Планування шляху

56. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 завантаження характеристик судна до ЕКНІС;

.2 вибору морського району для планування шляху;

.2.1 огляду необхідних вод для морського рейсу; а також

.2.2 зміни масштабу карти.

.3 перевірки наявності належних та відкоригованих карт;

.4 планування шляху на екрані за допомогою ЕКНІС, використовуючи графічний редактор, з урахуванням локсодромії та плавання по дузі великого кола:

.4.1 використання бази даних ЕКНІС для отримання навігаційних, гідрометеорологічних та інших даних;

.4.2 врахування радіусу повороту і точки/лінії зміни курсу, коли це зображено у масштабі карти;

.4.3 позначення небезпечної глибини та районів, а також виявлення додаткових ізобат;

.4.4 позначення точок шляху за допомогою ізобат, що перетинаються, та критичного бокового відхилення від встановленої лінії курсу, а також за допомогою додавання, заміни та видалення точок шляху;

.4.5 врахування безпечної швидкості;

.4.6 перевірка заздалегідь запланованого шляху з метою забезпечення безпеки мореплавання; та

.4.7 надання аварійно-попереджувальних сигналів та попереджень;

.5 планування шляху за допомогою обчислювань у форматі таблиці, зокрема:

.5.1 вибір точок шляху;

.5.2 відновлення переліку точок шляху;

.5.3 записи з планування;

.5.4 коригування запланованого шляху;

.5.5 перевірка заздалегідь запланованого шляху з метою забезпечення безпеки мореплавання;

.5.6 планування альтернативного шляху;

.5.7 збереження запланованих шляхів, завантаження та розвантаження з пам'яті або видалення файлів шляхів;

.5.8 створення графічної копії екрану монітора та друкування шляху;

.5.9 редагування та зміна запланованого шляху;

.5.10 встановлення безпечних показників відповідно до розміру та маневрених характеристик судна;

.5.11 планування запасного шляху; та

.5.12 з'єднання декількох шляхів.

Спостереження за шляхом

57. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 використання незалежних даних для контролю за місцезнаходженням судна або використання альтернативних систем в рамках ЕКНІС;

.2 використання функції попереднього перегляду:

.2.1 зміна карт та їхніх масштабів;

.2.2 огляд навігаційних карт;

.2.3 вибір вектору часу;

.2.4 прогнозування місцезнаходження судна на деякий відрізок часу;

.2.5 зміна заздалегідь запланованого шляху (модифікація курсу);

.2.6 введення незалежних даних для обчислювань поправок на дрейф із-за вітру та течії;

.2.7 належне реагування на аварійно-попереджувальні сигнали;

.2.8 введення поправок стосовно неточності системи геодезичних координат;

.2.9 відображення позначок часу на шляху судна;

.2.10 ручне введення місцезнаходження судна; а також

.2.11 вимірювання координат, курсу, пеленгів та відстаней на карті.

Дії під час подачі сигналу тривоги

58. Необхідно отримати знання та уміння тлумачити та належно реагувати на будь-які види систем, такі як аварійно-попереджувальні сигнали навігаційних датчиків, індикатори, сигнали тривоги у даних та на картах, а також попередження індикатора, в тому числі перемикання системи звукової та світлової аварійно-попереджувальної сигналізації у випадку:

.1 відсутності наступної карти у базі даних ЕКНІС;

.2 перетинання лінії безпечної ізобати;

.3 перевищення меж перетинання шляхів;

.4 відхилення від запланованого шляху;

.5 наближення до пункту курсу;

.6 наближення до критичної точки;

.7 невідповідність між підрахованим та фактичним часом прибуття до пункту курсу;

.8 інформація стосовно недостатнього масштабу та надмірного масштабу;

.9 наближення до окремої навігаційної небезпеки або небезпечного району;

.10 перетинання вказаного району;

.11 вибір іншої системи геодезичних координат;

.12 наближення до інших суден;

.13 припинення стеження;

.14 перемикання таймеру;

.15 відмова системи перевірки;

.16 несправність роботи системи визначення місцезнаходження, що використовується в ЕКНІС;

.17 вихід з ладу системи зчислення шляху судна; та

.18 неспроможність визначити місцезнаходження судна за допомогою навігаційної системи.

Ручне коригування місцеположення та характеристик руху судна

59. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно ручного коригування:

.1 місцезнаходження судна у режимі зчислення шляху судна, коли супутниковий та радіонавігаційний системний приймач вимкнено;

.2 місцезнаходження судна, коли координати, отримані автоматично, є неточними; та

.3 параметрів курсу та швидкості.

Записи у судновому журналі

60. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 автоматичного запису рейсу;

.2 відновлення попереднього шляху, беручи до уваги:

.2.1 записуючі засоби

.2.2 інтервали запису

.2.3 перевірка бази даних, що використовується

.3 перегляду записів в електронному судновому журналі;

.4 миттєвого запису в електронному судновому журналі;

.5 зміни суднового часу;

.6 введення додаткових даних;

.7 друк змісту електронного суднового журналу;

.8 встановлення часових інтервалів автоматичного запису;

.9 складання даних рейсу та передачі повідомлень;

.10 підтримка реєстратору даних рейсу (ПРД).

Коригування карт

61. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 коригування електронних карт вручну. Особливу увагу необхідно приділити відповідності нормального еліпсоїду та відповідності одиниць вимірювання, що використовуються на карті та у відкоригованому тексті;

.2 напівавтоматичне коригування електронних карт з використанням даних, отриманих з електронних засобів інформації у форматі електронної карти; та

.3 автоматичне коригування електронних карт з використанням файлів оновлення, отриманих за допомогою комунікаційних каналів електронних даних.

У випадку, коли дані, які не було оновлено, використовуються для створення небезпечної ситуації, особи, які проходять підготовку, повинні здійснити коригування карти для цього випадку.

Практичне використання ЕКНІС, якщо підключений радіолокатор/ЗАРП

62. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 під'єднання ЗАРП до ЕКНІС;

.2 індикації векторів швидкості цілі;

.3 індикації шляхів цілей;

.4 архівації шляхів цілей;

.5 перегляду таблиці цілей;

.6 перевірки сполучення накладання радіолокаційного зображення з картографічним зображенням;

.7 імітації одного або більше маневрів;

.8 коригування місцезнаходження власного судна з використанням початкової точки відліку,отриманою системою ЗАРП; та

.9 коригування з використанням курсору та електронного пульту ЗАРП.

Також дивіться розділ B-I/12, Керівництво стосовно використання тренажерів (відносно радіолокатора та ЗАРП), особливо пункти з 17 по 19 та з 36 по 38.

Практичне використання ЕКНІС, якщо підключена система АІС

63. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 підтримки взаємодії з АІС;

.2 тлумачення даних АІС;

.3 індикації векторів швидкості цілі;

.4 індикації шляхів цілей; та

.5 архівації шляхів цілей.

Експлуатаційні попередження, їх переваги та обмеження

64. Особи, які проходять підготовку повинні придбати розуміння використання, переваг та обмежень експлуатаційних попереджень ЕКНІС і уміння правильної настройки органів управління, коли це є застосовним, для уникнення небажаних перешкод.

Експлуатаційні перевірки роботи системи

65. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 методів перевірки несправностей ЕКНІС, в тому числі функціональних самостійних перевірок;

.2 заходів застереження, яких необхідно вживати у випадку виникнення несправності; а також

.3 відповідних резервних засобів перехід на резервну систему та судноводіння з її використанням.

Опит після занять

66. Інструктори повинні проаналізувати результати усіх завдань, які були пройдені усіма особами, які проходять підготовку, та роздрукувати їх. Час, витрачений на опит, повинен складати від 10% до 15% загального часу, що використовується для занять на тренажері.

Рекомендовані експлуатаційні вимоги
стосовно факультативних тренажерів

67. Експлуатаційні вимоги стосовно факультативного тренажерного обладнання, використовуваного для підготовки та/чи оцінки компетентності або демонстрації навичок, наводяться нижче. Такі форми тренажерної підготовки включають, не обмежуючись цим, наступні типи:

.1 судноводіння та несення вахти;

.2 управління судном та маневрування;

.3 обробка та розміщення вантажів;

.4 передача повідомлень та радіозв'язок; а також

.5 експлуатація головних установок та допоміжних механізмів.

Тренажери з судноводіння та несення вахти

68. Тренажерне обладнання з судноводіння та несення вахти, додатково до всіх застосовних експлуатаційних вимог, викладених у розділі A-I/12, повинно бути здатним імітувати навігаційне обладнання та органи управління на містку, які, в свою чергу, відповідають усім застосовним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, зокрема включати пристрій, що подає звукові сигнали, та:

.1 створювати експлуатаційне середовище у реальному часі, в тому числі органи управління судноводінням та приладами й устаткуванням зв'язку, що стосуються виконання завдань з судноводіння і завдань з несення вахти, та навичок маневрування, які підлягають оцінці;

.2 забезпечувати реальну візуальну ситуацію у денних або нічних умовах, у тому числі мінливу видимість, або ситуацію тільки в нічних умовах, як вона спостерігається з містка, з мінімальним горизонтальним сектором обзору, доступним для особи, яка навчається, при спостереженні за секторами, відповідними завданням та цілям з судноводіння і несення вахти; а також

.3 реалістично відтворювати динаміку "власного судна" в умовах відкритого моря, зокрема вплив погоди, припливів, течій та взаємодії з іншими суднами; та

.4 відтворювати реальні процедури зв'язку служби управління рухом суден між судном та берегом.

Тренажери з управління судном та маневрування

69. Додатково до відповідності експлуатаційним вимогам, викладеним у пункті 17, тренажерне обладнання з управління судном має:

.1 забезпечувати реальну візуальну ситуацію, як вона спостерігається з містка в денних та нічних умовах з мінливою видимістю по всьому мінімальному горизонтальному сектору обзору, доступному для особи, яка навчається, при спостереженні секторів, відповідних завданням та цілям навчання стосовно маневрування та управління судном; а також

.2 реалістично відтворювати динаміку "власного судна" в ускладнених водах, в тому числі мілководдя та береговий ефект.

70. Моделі суден, які управляються людиною, використовуються для імітації управління та маневрування судном; додатково до експлуатаційних стандартів, викладених у пунктах 68.3 та 69.2, таке обладнання має:

.1 бути спроектовано у такому масштабі, який точно відображає розміри, площу, об'єм і водотоннажність, швидкість, час та кутову швидкість повороту реального судна; а також

.2 включати органи управління стерном і двигунами, що реагують в правильному масштабі часу.

Тренажерна підготовка з обробки та розміщення вантажів

71. Тренажерне обладнання з обробки та розміщення вантажів повинно бути здатним відтворювати обладнання з обробки вантажу та управління операціями, що відповідає всім застосовуваним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, та включати пристрої для:

.1 створення реального експлуатаційного середовища, в тому числі пост управління вантажними операціями з такими приладами, які відповідають конкретному типу імітованої вантажної системи;

.2 моделювання функцій з завантаження та розвантаження, а також даних стосовно остійності та напружень у корпусі, що відповідні виконанню завдань з обробки вантажу та оцінюваним навичкам; а також

.3 імітації операцій із завантаження, розвантаження, прийому та зливу баластної води, а також відповідних пов'язаних з цим розрахунків остійності, посадки, крену, повздовжньої міцності, крутних моментів і остійності у пошкодженому стані.

Тренажери зі зв'язку у межах ГМЗЛБ

72. Тренажерне обладнання зі зв'язку у межах ГМЗЛБ, повинно бути здатним імітувати обладнання зв'язку ГМЗЛБ, що відповідає всім застосовним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, та включати пристрої для:

.1 імітація роботи УКХ, ЦВВ на УКХ; НАВТЕКС, АРБ та вахтового прийомного радіообладнання, як вимагається для обмеженого диплома оператора;

.2 імітація роботи суднових земних станцій ІНМАРСАТ стандартів A, B та C, обладнання вузькосмугового літеродрукування на ПХ/КХ, ЦВВ на ПХ/КХ, УКХ, ЦВВ на УКХ, НАВТЕКС, АРБ та вахтового прийомного радіообладнання, як вимагається для загального диплома оператора;

.3 забезпечення радіотелефонного зв'язку за умови фонового шуму;

.4 забезпечення друкування тексту повідомлень; а також

.5 створення експлуатаційного середовища у реальному часі, що складається з інтегрованої системи, яка включає, щонайменш, один пост інструктора (екзаменатора) та два пости суднових або берегових станцій ГМЗЛБ.

Тренажерне обладнання з експлуатації головних та допоміжних механізмів

73. Тренажерне обладнання машинного відділення повинно бути здатним відтворювати систему головних та допоміжних механізмів та включати пристрої для:

.1 створення робочого середовища у реальному часі для морських і портових операцій з пристроями зв'язку і імітацією відповідного обладнання головної та допоміжних рухових установок, а також пульту управління;

.2 імітації відповідних підсистем, які повинні включати, але не обмежуватися цим: котел, стерновий пристрій, загальну та розподільчу системи електроживлення, в тому числі аварійні джерела живлення, системи палива, охолоджуючої води, холодильні, лляльні та баластні системи;

.3 нагляду та оцінки роботи двигуна і систем дистанційного управління;

.4 імітація несправностей механізмів;

.5 зміни зовнішніх умов, для того щоб здійснити вплив на імітовані операції: погоди, осадки судна, температури морської води та повітря;

.6 зміни зовнішніх умов під контролем інструктора: пара пари на палубі, пара пари в житлових приміщеннях, палубного повітря, льодових умов, палубних кранів, підвищеної потужності, носового пристрою для бокового переміщення, завантаження судна;

.7 зміни контрольованої інструктором динаміки тренажера: режиму роботи в аварійних умовах, реакцій на процеси, реакцій судна; а також

.8 забезпечення засобів для відключення певних процесів, таких як забезпечення швидкості, електричних систем, систем дизельного палива, систем мастила, систем важкого палива, систем морської води, систем пари, систем випускних газів котла та турбогенератора, для виконання спеціальних завдань навчання.

Розділ B-I/13
Керівництво стосовно проведення випробувань

(Положення відсутні)

Розділ B-I/14
Керівництво стосовно відповідальності компаній і
рекомендованої відповідальності капітанів та членів екіпажу

Компанії

1. Компанії повинні забезпечити судно спеціальними вступними програмами, спрямованими на надання допомоги вперше найнятим на роботу морякам під час їхнього ознайомлення з усіма процедурами та обладнанням, які стосуються сфери їхньої відповідальності. Компаніям слід також забезпечити, щоб:

.1 усі моряки на судні, обладнаному рятувальними шлюпками, що спускаються вільним падінням, пройшли ознайомлювальну підготовку відносно посадки в такі шлюпки і процедур їх спуску;

.2 до призначення на судно, моряки, яким будуть призначені обов'язки з експлуатації рятувальними шлюпками, що спускаються вільним падінням, пройшли відповідну підготовку по посадці, спуску і підйому таких шлюпок, зокрема участь в, щонайменше, одному спуску шлюпки методом вільного падіння; та

.3 персонал, від якого може вимагатися експлуатація обладнання ГМЗЛБ, проходив ознайомлювальну підготовку з ГЗМЛБ при призначенні на судно і далі за будь-який відповідний проміжок часу.

2. Ознайомлювальна підготовка, яка вимагається пунктом 3 правила A-I/14, повинна, принаймні, забезпечити придбання таких умінь, відповідних посаді, яку займатиме кандидат, його майбутнім обов'язкам та відповідальності:

Проектні та експлуатаційні обмеження

.1 Уміння належним чином розуміти та дотримуватися будь-яких експлуатаційних обмежень судна, розуміти й застосовувати обмеження можливостей судна, зокрема зниження швидкості за умови штормової погоди, спрямованих на забезпечення охорони людського життя, безпеки судна та вантажу.

Процедури відкриття, закриття й кріплення засобів закриття отворів у корпусі судна

.2 Уміння належним чином застосовувати процедури, установлені для судна стосовно відкриття, закриття та кріплення носових, кормових та бортових дверей і рамп, а також правильно експлуатувати пов'язані з ними системи.

Законодавство, кодекси та угоди, які стосуються пасажирських суден ро-ро

.3 Уміння розуміти та застосовувати міжнародні та національні вимоги до пасажирських суден ро-ро, що стосуються конкретного судна і обов'язків, що підлягають виконанню.

Вимоги та обмеження стосовно остійності судна та припустимих напруг у корпусі

.4 Уміння належним чином ураховувати максимально припустимі напруги вразливих частин корпусу судна, таких, як носові двері, та інші засоби закриття, що забезпечують водонепроникність корпусу, а також спеціальні аспекти остійності, які можуть впливати на безпеку пасажирських суден ро-ро.

Процедури технічного обслуговування спеціального обладнання пасажирських суден ро-ро

.5 Уміння належним чином застосовувати суднові процедури для технічного обслуговування устаткування, характерного для пасажирських суден ро-ро, такого як носові, кормові та бортові двері і рампи, шпігати та пов'язані з ними системи.

Настанови та розрахункові прилади, що використовуються для завантаження й кріплення вантажу

.6 Уміння належним чином використовувати настанови стосовно завантаження та кріплення всіх типів автотранспортних засобів та залізничних вагонів, коли це застосовано, та розраховувати максимально припустимі обмеження та використовувати їх стосовно міцності автомобільних палуб.

Зони з небезпечними вантажами

.7 Уміння забезпечити належне дотримання спеціальних заходів застереження та обмежень, які застосовуються у зонах, відведених для небезпечних вантажів.

Дії у випадку аварійних ситуацій

.8 Уміння забезпечити належне застосування будь-яких спеціальних процедур стосовно:

.8.1 запобігання чи обмеження надходження води на автомобільні палуби;

.8.2 видалення води з автомобільних палуб; а також

.8.3 зведення до мінімуму впливу води на автомобільні палуби.

Капітан

3. Капітан повинен вживати всіх необхідних заходів для виконання будь-яких інструкцій компанії, виданих згідно з розділом A-I/14. Такі заходи повинні включати:

.1 визначення всіх моряків, які були вперше найняті на судно, до того як їм буде доручено виконання будь-яких обов'язків;

.2 забезпечення можливості для всіх вперше прибулих на судно моряків:

.2.1 відвідати приміщення, в яких будуть виконуватися їх основні обов'язки;

.2.2 ознайомитися з місцезнаходженням, органами управління та системами зняття показників обладнання, яке вони будуть експлуатувати або використовувати;

.2.3 запускати обладнання, якщо це можливо, та виконувати функції з використанням органів управління на обладнанні; а також

.2.4 спостерігати, ставити питання особі, яка вже знайома з обладнанням, процедурами та іншими заходами і пристроями, і може передати інформацію мовою, зрозумілою моряку; а також

.3 забезпечення прийнятного періоду для нагляду, коли існує сумнів у тому, що вперше прийнятий на роботу моряк ознайомився з судновим обладнанням, експлуатаційними процедурами та іншими заходами і пристроями, необхідними для належного виконання ним своїх обов'язків.

Члени екіпажу

4. Моряки, які вперше призначені на судно, повинні повністю використовувати всі можливості, які надаються їм для того, щоб ознайомитися з судновим обладнанням, експлуатаційними процедурами та іншими заходами і пристроями, необхідними для належного виконання ними своїх обов'язків. Відразу ж після прибуття на судно вперше, кожний моряк повинен ознайомитися з робочою обстановкою на судні, особливо стосовно нового або невідомого йому обладнання, процедур або заходів і пристроїв.

5. Моряки, які не змогли швидко набути того рівня ознайомлення, що вимагаються для виконання ними своїх обов'язків, повинні довести цей факт до відома їхніх безпосередніх начальників або до уваги члена екіпажу, призначеного згідно з пунктом 2.2 розділу A-I/14, і зазначити будь-яке обладнання, процедуру або захід і пристрій, що залишаються для нього маловідомими.

Розділ B-I/15
Керівництво стосовно положень перехідного періоду

(Положення відсутні)

Глава II
Керівництво стосовно капітана та палубної команди

Розділ B-II/1
Керівництво стосовно дипломування вахтових помічників
капітана суден валовою місткістю 500 або більше

Підготовка

1. Кожний кандидат на отримання диплома вахтового помічника капітана повинен закінчити заплановану та структуровану програму підготовки, спрямовану на надання допомоги майбутній особі командного складу досягнути стандарту компетентності, відповідно до таблиці A-II/1.

2. Структура програми підготовки повинна бути викладена в плані підготовки, який чітко виражає для всіх залучених сторін цілі кожного ступеню підготовки на судні або на березі. Важливо, щоб майбутня особа командного складу, керівники підготовки, особовий склад судна та персонал компанії чітко уявляли собі компетентності, які повинні бути досягнуті після завершення програми, та як вони повинні бути досягнуті шляхом поєднання освіти, підготовки та набуття практичного досвіду на судні та на березі.

3. Обов'язковий стаж роботи на суднах є найважливішим фактором у вивченні роботи особи командного складу на судні та у досягненні необхідного загального стандарту компетентності. Належним чином спланований та структурований стаж роботи на суднах дозволить майбутнім особам командного складу набути і використовувати на практиці навички та надасть можливість продемонструвати та оцінити досягнуті стандарти компетентності.

4. У тих випадках, коли стаж роботи на суднах складає частину схваленої програми підготовки, повинні дотримуватися наступні принципи:

.1 програма підготовки на судні повинна бути невід'ємною частиною загального плану підготовки;

.2 програма підготовки на судні повинна управлятися та координуватися компанією, що управляє судном, на якому буде працювати моряк;

.3 майбутня особа командного складу повинна бути забезпечена Книгою реєстрації підготовки, у якій ведуться вичерпні записи про практичну підготовку та досвід, отримані на судні. Книга реєстрації підготовки повинна складатися таким чином, щоб вона надавала детальну інформацію про завдання і обов'язки, які повинні виконуватися, та про здійснений прогрес у їх виконанні. Належним чином заповнена Книга реєстрації підготовки забезпечить незамінний доказ того, що структурована програма підготовки на судні була завершена, та цей факт може враховуватися під час оцінки компетентності для видачі професійного диплома;

.4 майбутня особа командного складу повинна завжди знати двох конкретних осіб, які безпосередньо відповідають за управління програмою підготовки на судні. Перша з них є кваліфікованою особою командного складу судна, далі - особа командного складу судна, відповідальна за підготовку, яка під керівництвом капітана повинна організовувати та керувати виконанням програми підготовки протягом кожного рейсу. Друга особа повинна бути особою, призначуваною компанією, далі - посадова особа компанії, відповідальна за підготовку на суднах, яка несе загальну відповідальність за програму підготовки та за координацію програми з навчальними закладами;

.5 компанія повинна забезпечувати встановлення відповідних періодів для виконання програми підготовки на судні в межах звичайних експлуатаційних вимог судна.

Роль та відповідальність

5. Зазначений нижче розділ підсумовує роль і відповідальність осіб, які залучені до організації та проведення підготовки на судні:

.1 посадова особа компанії, відповідальна за підготовку на суднах, несе відповідальність за:

.1.1 загальне керівництво програмою підготовки;

.1.2 нагляд за проходженням підготовки майбутньої особи командного складу; та

.1.3 видачу необхідних керівництв та забезпечення того, що всі пов'язані з програмою підготовки особи виконують свої функції;

.2 Особа командного складу судна, відповідальна за підготовку на судні, несе відповідальність за:

.2.1 організацію програми практичної підготовки на судні;

.2.2 забезпечення контролю та нагляду за тим, щоб книга реєстрації підготовки велася належним чином, та щоб усі інші вимоги виконувалися; а також

.2.3 забезпечення того, щоб, наскільки це практично можливо, майбутня особа командного складу проводила час на судні з максимально можливою користю, з точки зору підготовки та набуття досвіду, а також щоб цей час відповідав цілям програми підготовки, прогресу підготовки та експлуатаційним можливостям судна;

.3 капітан відповідає за:

.3.1 забезпечення зв'язку між відповідальними за підготовку особою командного складу судна та посадовою особою компанії, що знаходиться на березі;

.3.2 виконання ролі наступника особи командного складу судна, відповідального за підготовку, якщо остання звільнена від своїх обов'язків під час рейсу; а також

.3.3 забезпечення того, щоб усі заінтересовані особи ефективно виконували програму підготовки на судні;

.4 майбутня особа командного складу відповідає за:

.4.1 старанне виконання встановленої програми підготовки;

.4.2 максимальне використання наявних можливостей, незалежно від того, чи представляються вони в робочий, або в неробочий час; а також

.4.3 підтримання Книги реєстрації підготовки на сучасному рівні та забезпечення того, щоб вона була доступна для перевірки в будь-який час.

Вступний інструктаж

6. На початку програми та на початку кожного рейсу на іншому судні майбутні особи командного складу повинні отримати повну інформацію та керівництво стосовно того, що очікується від них та як буде організована програма їх підготовки. Вступний інструктаж надає можливість ознайомити майбутніх осіб командного складу з важливими аспектами завдань, які вони будуть виконувати, особливо звертаючи особливу увагу на техніку безпеки та захист морського середовища.

Програма підготовки на судні

7. Книга реєстрації підготовки повинна містити, окрім іншого, значну кількість завдань з підготовки або обов'язків, які повинні виконуватися як частина схваленої програми підготовки на суднах. Такі завдання та обов'язки повинні стосуватися, щонайменш, таких сфер:

.1 системи управління стерном;

.2 загальна морська практика;

.3 швартування, постановка на якір та портові операції;

.4 рятувальні та протипожежні засоби;

.5 системи та обладнання;

.6 робота з вантажем;

.7 робота на містку та несення вахти; а також

.8 ознайомлення з машинним відділенням.

8. Надзвичайно важливо, щоб майбутня особа командного складу отримала достатню можливість для набуття досвіду несення ходової навігаційної вахти під контролем та наглядом кваліфікованої особи командного складу, особливо на останніх етапах програми підготовки на судні.

9. Записи про виконання майбутніми особами командного складу кожного з завдань та обов'язків, перелічених у Книзі реєстрації підготовки, повинно візуватися кваліфікованою особою командного складу, коли, за її думкою, майбутня особа командного складу досягла задовільного стандарту професійних навичок. Важливо зрозуміти, що майбутній особі командного складу може знадобитися продемонструвати свої здібності в декількох випадках, перш ніж кваліфікована особа командного складу впевниться в тому, що задовільного стандарту було досягнуто.

Нагляд та контроль

10. Керівництво та контроль важливі для забезпечення того, щоб майбутні особи командного складу повністю усвідомлювали прогрес, якого вони досягли, та для того, щоб вони могли брати участь у прийнятті рішень про їхню майбутню програму. Для забезпечення ефективності контроль повинен бути пов'язаний з інформацією, отриманою з Книги реєстрації підготовки та інших відповідних джерел. Книга реєстрації підготовки повинна перевірятися та підтверджуватися офіційно капітаном і особою командного складу судна, відповідальною за підготовку, на початку, протягом та в кінці кожного рейсу. Книга реєстрації підготовки між рейсами повинна також перевірятися та затверджуватися посадовою особою компанії, відповідальною за підготовку.

Оцінка здібностей і навичок несення ходової навігаційної вахти

11. Кандидат на отримання диплому, від якого вимагається проходження відповідної підготовки та чиї вміння й навички несення ходової навігаційної вахти підлягають оцінці, повинен надати доказ шляхом демонстрації або на тренажері, або на судні, в якості частини схваленої програми підготовки на судні, що навички та вміння виконувати функції вахтового помічника капітана були набуті, щонайменш, у таких сферах, а саме:

.1 підготовка та проведення переходу, зокрема:

.1.1 тлумачення та застосування інформації, отримуваної з карт;

.1.2 визначення місцезнаходження у прибережних водах;

.1.3 застосування основної інформації, отримуваної з таблиць припливів та інших морських навігаційних посібників;

.1.4 перевірка та експлуатація обладнання на містку;

.1.5 перевірка магнітних та гірокомпасів;

.1.6 оцінка наявної метеорологічної інформації;

.1.7 використання небесних тіл для визначення місцезнаходження судна;

.1.8 визначення поправок компаса з використанням морехідної астрономії та берегових орієнтирів; а також

.1.9 виконання обчислювань для плавання на строк до 24 годин;

.2 використання та застосування інформації, отриманої від радіонавігаційних систем;

.3 робота з радіолокатором, ЗАРП і ЕКНІС та застосування радіолокаційної інформації для судноводіння і запобігання зіткненню;

.4 використання рухової установки та системи управління стерном для напрямку руху та швидкості судна;

.5 застосування порядку і процедур несення ходової навігаційної вахти;

.6 виконання маневрів, необхідних для порятунку людей за бортом;

.7 вжиття заходів у випадку неминучої аварійної ситуації (наприклад, під час пожежі, зіткнення, посадки на мілину) та безпосередньо після аварії;

.8 вжиття заходів у випадку несправності чи відмови головних вузлів обладнання або установок (наприклад, стернового пристрою, енергетичної установки, навігаційних систем);

.9 здійснення радіозв'язку, візуальної та звукової сигналізації в звичайних та аварійних ситуаціях; а також

.10 контроль та експлуатація систем безпеки і аварійно-попереджувальної сигналізації, в тому числі внутрішньосудновий зв'язок.

12. Оцінка здібностей та навичок несення ходової навігаційної вахти повинна:

.1 проводитися на основі критеріїв для оцінки компетентності для функції судноводіння, викладених у таблиці A-II/1;

.2 забезпечувати, щоб кандидат виконував обов'язки з несення ходової навігаційної вахти відповідно до Принципів несення безпечної ходової навігаційної вахти (розділ A-VIII/2, частина 4-1) та Керівництва з несення ходової навігаційної вахти (розділ B-VIII/2,частина 4-1).

Оцінка компетентності

13. Стандарт компетентності, якого необхідно досягнути для дипломування вахтового помічника капітана, викладений у таблиці A-II/1. Стандарт встановлює необхідні знання та навички і застосування цих знань та навичок до стандарту роботи, який вимагається на судні.

14. Обсяг знань нерозривно пов'язаний з концепцією компетентності. Тому оцінка компетентності повинна охоплювати більш ніж першочергові технічні вимоги стосовно роботи, навички та завдання, які мають виконуватися, і повинна відображати більш широкі аспекти, необхідні для того, щоб повною мірою відповідати тому, що очікується від компетентної роботи командного складу судна. Це включає відповідні знання, теорію, принципи та пізнавальні здібності, які, різною мірою, підводять фундамент під всі рівні компетентності. Це також охоплює професійні навички в тому, що робити, як і коли робити, і чому це треба робити. За умови правильного застосування це буде сприяти забезпеченню того, щоб кандидат зміг:

.1 кваліфіковано виконувати роботу на різних суднах та в широкому спектрі обставин;

.2 передбачати надзвичайні ситуації, бути готовим до них та вживати необхідні дії з їх усунення; та

.3 адаптуватися до нових та мінливих вимог.

15. Критерії для оцінки компетентності (колонка 4 таблиці A-II/1) визначають, перед усім, за результатами, найважливіші аспекти компетентної роботи. Ці аспекти виражені таким чином, що оцінка роботи кандидата може бути зіставлена з ними, та повинна бути належним чином відображена документально у Книзі реєстрації підготовки.

16. Оцінка компетентності - це процес:

.1 збирання достатніх, дійсних та надійних доказів знань кандидата, його розуміння та професійних навичок для виконання завдань, обов'язків та несення відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-II/1; і

.2 зіставлення цих доказів з зазначеними в стандарті критеріями.

17. Організація оцінки компетентності повинна бути такою, щоб враховувати різні методи оцінки, які можуть надати різні типи доказу компетентності кандидатів, наприклад:

.1 безпосередній нагляд за робочою діяльністю (в тому числі стаж роботи на суднах);

.2 перевірка уміння/ професійних навичок/компетентності;

.3 проекти та доручення;

.4 докази на підставі попереднього досвіду роботи; а також

.5 техніка письмових, усних та комп'ютерних опитувань.

18. Один чи більше з перших чотирьох методів, перелічених вище, майже неминуче повинен бути використаний для забезпечення доказу здібності, додатково до відповідної техніки опитування, щоб надати доказ у підтримку знань та розуміння.

Підготовка відносно морехідної астрономії

19. Наступні сфери узагальнюють рекомендовану підготовку відносно морехідної астрономії:

.1 правильно налагоджувати секстан для коригування помилок;

.2 визначити правильне зчитування показників секстану відносно висоти небесних тіл;

.3 точно обчислити поправки висот світил з використанням переважного методу;

.4 підрахувати час меридіональної висоти сонця;

.5 обчислити широту за допомогою Полярної зірки або меридіональної висоти сонця;

.6 точне прокладання лінії(й) місцеположення та визначення місцезнаходження судна;

.7 визначення часу видимого сходу/заходу сонця з використанням переважного методу;

.8 визначити та вибрати найбільш прийнятні небесні тіла під час сутінок;

.9 визначити помилку компаса за допомогою азимуту або амплітуди, з використанням переважного методу;

.10 морехідна астрономія, яка вимагається для підтримки необхідної компетентності з зазначених вище пунктів з 19.1 по 19.9.

20. Підготовка відносно морехідної астрономії може включати використання електронного морського астрономічного щорічника та програмного забезпечення для обчислювань у морехідній астрономії.

Розділ B-II/2
Керівництво стосовно дипломування капітанів та старших
помічників капітана суден валовою місткістю 500 або більше

(Див. розділ B-II/1 для керівництва.)

Розділ B-II/3
Керівництво стосовно дипломування вахтових помічників
капітана та капітанів суден валовою місткістю менше 500

(Див. розділ B-II/1 для керівництва.)

Розділ B-II/4
Керівництво стосовно підготовки та дипломування осіб
рядового складу, які несуть ходову навігаційну вахту

1. Додатково до вимог, перелічених у таблиці A-II/4 цього Кодексу, Сторони закликаються, з міркувань безпеки, включати наступні питання до підготовки осіб рядового складу, які несуть ходову навігаційну вахту:

.1 початкове знання Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з поправками;

.2 установка лоцманського трапа;

.3 розуміння команд, які подаються на стерно лоцманами англійською мовою;

.4 підготовка фахівців з рятувальних шлюпок і плотів, та чергових шлюпок;

.5 допоміжні обов'язки під час швартування та відшвартування, а також під час операцій з буксирування;

.6 початкове знання постановки на якір;

.7 початкове знання небезпечних вантажів;

.8 початкове знання процедур з розміщення вантажу та заходів стосовно доставки запасів на судно; а також

.9 початкове знання робіт палубної команди та інструментів, що використовуються на палубі.

Розділ B-II/5
Керівництво стосовно дипломування осіб
рядового складу у якості матроса першого класу

Підготовка на судні повинна бути відображена документально у схваленій Книзі реєстрації підготовки.

Глава III
Керівництво стосовно машинної команди

Розділ B-III/1
Керівництво стосовно дипломування вахтових механіків суден
з машинним відділенням, що обслуговується
традиційно або періодично не обслуговується

1. Інструменти, згадані у таблиці A-III/1, повинні включати ручні інструменти, звичайне вимірювальне обладнання, токарні, свердлувальні і фрезерні станки та зварювальне обладнання.

2. Підготовка в майстернях на березі може проводитися в навчальному закладі або у схваленій майстерні.

3. Підготовка на суднах повинна бути відповідним чином відображена документально в Книзі реєстрації підготовки кваліфікованими екзаменаторами.

Розділ B-III/2
Керівництво стосовно дипломування старших механіків та
других механіків суден з головною руховою
установкою потужністю 3000 кВт або більше

(Положення відсутні)

Керівництво стосовно підготовки персоналу машинного відділення, що має обов'язки на рівні управління з експлуатації та забезпечення безпеки електричної силової установки напругою понад 1000 вольт.

1. Підготовка персоналу машинного відділення, що має обов'язки на рівні управління з експлуатації та забезпеченню безпеки електричної силової установки напругою понад 1000 вольт, повинна щонайменш охоплювати:

.1 функціональні та експлуатаційні вимоги, а також вимоги з безпеки стосовно суднової високовольтної системи;

.2 призначення належним чином кваліфікованого персоналу для виконання технічного обслуговування та ремонту різних типів високовольтних розподільних пристроїв;

.3 вживання необхідних заходів з усунення несправностей у високовольтній системі;

.4 розробка комплексу заходів з переключення для ізоляції компонентів високовольтної системи;

.5 вибір відповідної апаратури для ізоляції та перевірки високовольтного обладнання;

.6 виконання процедур з переключення та ізоляції у судновій високовольтній системі, користуючись документацією з безпеки; а також

.7 виконання перевірок опору ізоляції та індексів поляризації на високовольтному обладнанні.

Розділ B-III/3
Керівництво стосовно дипломування старших механіків та
других механіків суден з головною руховою установкою
потужністю від 750 до 3000 кВт

(Положення відсутні)

Розділ B-III/4
Керівництво стосовно підготовки та дипломування
осіб рядового складу машинної вахти суден з машинним
відділенням, що обслуговується традиційно
або періодично не обслуговується

1. Додатково до вимог, зазначених у розділі A-III/4 цього Кодексу, Сторонам рекомендується, з міркувань безпеки, до включення наступних питань до підготовки осіб рядового складу машинної вахти:

.1 початкове знання звичайних операцій з такими системами, як лляльна, баластна та вантажна системи;

.2 початкове знання електричних установок та пов'язаних з ними небезпек;

.3 початкове знання технічного обслуговування та ремонту механізмів, а також використовуваних у машинному відділенні інструментів; та

.4 початкове знання розміщення вантажу та заходів стосовно доставки запасів на судно.

Розділ B-III/5
Керівництво стосовно дипломування осіб
рядового складу у якості моториста першого класу

Підготовка на судні повинна бути відображена документально в схваленій Книзі реєстрації підготовки.

Розділ B-III/6
Керівництво стосовно підготовки та
дипломування електромеханіків

Додатково до вимог, вказаних у таблиці A-III/6 цього Кодексу, Сторонам рекомендується враховувати у своїх навчальних програмах резолюцію A.702(17) стосовно Керівництва з технічного обслуговування та ремонту радіообладнання для Глобальної системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ).

Розділ B-III/7
Керівництво стосовно підготовки та
дипломування електриків суднових

(Положення відсутні)

Глава IV
Керівництво стосовно радіозв'язку та радіооператорів

Розділ B-IV/1
Керівництво стосовно застосування глави IV

(Положення відсутні)

Розділ B-IV/2
Керівництво стосовно підготовки та дипломування
радіооператорів Глобальної морської системи зв'язку у
разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ)

Підготовка, що стосується диплома радіоелектроніка першого класу

Загальні положення

1. До початку підготовки кандидат повинен задовольняти вимогам щодо придатності за станом здоров'я, особливо слуху, зору та мовлення.

2. Підготовка повинна відповідати чинним положенням Конвенції ПДНВ, Регламенту радіозв'язку, який є додатком до Міжнародної конвенції електрозв'язку (Регламент радіозв'язку) та Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (Конвенція СОЛАС), звертаючи особливу увагу на положення стосовно Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ). Під час розробки вимог стосовно підготовки необхідно враховувати, щонайменш, знання та підготовку, наведені в пунктах 3 - 14 нижче.

Теорія

3. Знання загальних принципів та основних факторів, необхідних для безпечного та ефективного використання всіх підсистем та обладнання, що вимагаються в ГМЗЛБ, достатнє для виконання положень про практичну підготовку, наведених нижче у пункті 13.

4. Знання використання, експлуатації та районів обслуговування підсистем ГМЗЛБ, у тому числі характеристики системи супутникового зв'язку, систем навігаційних та метеорологічних попереджень і вибору належних ліній зв'язку.

5. Знання основних законів електрики та теорії радіо і електроніки, достатніх для виконання положень, наведених у пунктах 6 - 10 нижче.

6. Теоретичне знання обладнання радіозв'язку ГМЗЛБ, включаючи вузькосмугові літеродрукувальні телеграфні та радіотелефонні передавачі й приймачі, пристрої цифрового вибіркового виклику, суднові земні станції, аварійні радіобуї-покажчики місцезнаходження (АРБ), морські антенні системи, радіообладнання рятувальних шлюпок та плотів з усіма допоміжними приладами, у тому числі джерелами живлення, а також загальне знання іншого обладнання, що звичайно використовується для радіонавігації, приділяючи особливу увагу вмінню підтримувати обладнання у робочому стані.

7. Знання факторів, що впливають на надійність і працездатність системи, а також процедур технічного обслуговування і належного використання контрольно-вимірювального обладнання.

8. Знання мікропроцесорів та діагностики відмов у системах, що використовують мікропроцесори.

9. Знання систем управління в радіообладнанні ГМЗЛБ, в тому числі перевірка і аналіз.

10. Вміння користуватися програмним забезпеченням комп'ютерів радіообладнання ГМЗЛБ та методів усунення відмов, спричинених збоєм програмного забезпечення обладнання.

Правила й документація

11. Знання:

.1 Конвенції СОЛАС та Регламенту радіозв'язку, звертаючи особливу увагу на:

.1.1 радіозв'язок у разі лиха, терміновості та для забезпечення безпеки;

.1.2 запобігання шкідливим перешкодам, особливо під час радіообміну у разі лиха та для забезпечення безпеки; а також

.1.3 запобігання несанкціонованим передачам;

.2 інших документів, що стосуються експлуатаційних процедур та процедур зв'язку у разі лиха, для забезпечення безпеки та обміну суспільною кореспонденцією, зокрема оплата повідомлень, навігаційні попередження і прогнози погоди в Морській рухомій службі та Морській рухомій супутниковій службі; а також

.3 використання Міжнародного зведення сигналів та Стандартного морського розмовника ІМО.

Несення вахти і процедури зв'язку

12. Знання та підготовка стосовно:

.1 процедур зв'язку та підтримання дисципліни для запобігання перешкодам у підсистемах ГМЗЛБ;

.2 процедур використання інформації про розповсюдження радіохвиль з метою встановлення оптимальних частот для зв'язку;

.3 несення радіовахти, що стосується всіх підсистем ГМЗЛБ, здійснення радіообміну, особливо такого, який стосується передачі повідомлень у разі лиха, терміновості, для забезпечення безпеки, а також ведення записів радіообміну;

.4 використання міжнародного фонетичного алфавіту;

.5 нагляду на частоті лиха, одночасно спостерігаючи або працюючи на, щонайменш, ще одній іншій частоті;

.6 систем суднових повідомлень та процедур участі в них;

.7 процедур радіозв'язку, викладених у Керівництві з міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (КМАМПС);

.8 організації та порядку надання медичної допомоги за допомогою радіо; а також

.9 причин хибних сигналів лиха та засобів їх запобігання.

Практична підготовка

13. Практична підготовка, що супроводжується відповідною лабораторною роботою, повинна забезпечуватися з таких питань:

.1 правильна та ефективна експлуатація всіх підсистем та обладнання ГМЗЛБ за умов нормального розповсюдження радіохвиль і умов звичайних перешкод;

.2 безпечна експлуатація всього обладнання зв'язку ГМЗЛБ та допоміжних пристроїв, в тому числі заходи безпеки;

.3 навички належної та точної роботи на клавіатурі з метою задовільно здійснювати обмін радіоповідомленнями;

.4 робочі методи:

.4.1 настройки приймача та передавача на належний режим роботи, зокрема цифровий вибірковий виклик та літеродрукувальна телеграфія;

.4.2 настройки і переорієнтація антен;

.4.3 використання радіообладнання рятувальних засобів; та

.4.4 використання аварійних радіобуїв-покажчиків місцезнаходження (АРБ);

.5 якщо необхідно, установка, ремонт і технічне обслуговування антен;

.6 уміння читати та розуміти наочні монтажні схеми, блок-схеми та принципові схеми;

.7 використання та догляд за тими інструментами і контрольно-вимірювальними приладами, які необхідні для проведення технічного обслуговування та ремонту електронної апаратури у морі;

.8 методи ручної пайки та розпайки, у тому числі пристроїв з напівпровідниками та сучасних ланцюгів, а також здібність визначати, чи придатний контур до ручної пайки та розпайки;

.9 виявлення несправностей та ремонт на рівні компонентів, коли це є практично можливо, та на рівні прилад/модуль у інших випадках;

.10 виявлення і усунення умов, що сприяють виникненню несправностей;

.11 процедури технічного обслуговування та ремонту (як профілактичного, так і з усунення несправностей) всього обладнання зв'язку ГМЗЛБ та радіонавігаційного обладнання; а також

.12 методи зменшення електричних та електромагнітних перешкод, таких як заземлення, екранування і шунтування.

Різне

14. Знання та/або підготовка у сфері:

.1 англійської мови, як письмової, так і усної, з метою здійснення задовільного спілкування, пов'язаного з охороною людського життя на морі;

.2 географії світу, особливо що стосується основних судноплавних шляхів, послуг рятувально-координаційних центрів (РКЦ) та ліній зв'язку, що їх стосуються;

.3 виживання на морі, експлуатації рятувальних шлюпок, чергових шлюпок, рятувальних плотів та інших плавучих рятувальних засобів і їх обладнання та постачання, особливо в частині радіообладнання рятувальних засобів;

.4 запобігання пожежам та боротьби з пожежами, звертаючи особливу увагу на радіоустановку;

.5 заходів попередження для забезпечення безпеки судна та персоналу в зв'язку з небезпеками, які виникають під час використання радіообладнання, зокрема небезпеки, викликані електричними, радіаційними, хімічними і механічними джерелами;

.6 надання першої допомоги, в тому числі вживання штучного дихання і масажу серця; а також

.7 всесвітнього координованого часу (UTC), світових часових поясів та міжнародної лінії зміни дат.

Підготовка, що стосується диплома радіоелектроніка другого класу

Загальні положення

15. До початку підготовки, кандидат повинен задовольняти вимогам щодо придатності за станом здоров'я, особливо слуху, зору та мовлення.

16. Підготовка повинна відповідати чинним положенням Конвенції ПДНВ та Конвенції СОЛАС, звертаючи особливу увагу на положення стосовно Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ). Під час розробки вимог стосовно підготовки необхідно враховувати, щонайменш, знання та підготовку, наведені в пунктах 17 - 28 нижче.

Теорія

17. Знання загальних принципів та основних факторів, необхідних для безпечного і ефективного використання всіх підсистем та обладнання, що вимагаються в ГМЗЛБ, достатнє для виконання положень про практичну підготовку, наведених у пункті 27 нижче.

18. Знання використання, експлуатації та районів обслуговування підсистем ГМЗЛБ, в тому числі характеристики системи супутникового зв'язку, систем навігаційних і метеорологічних попереджень і вибору належних ліній зв'язку.

19. Знання основних законів електрики та теорії радіо і електроніки, достатніх для виконання положень, наведених у пунктах 20 - 24, наведених нижче.

20. Загальне теоретичне знання обладнання радіозв'язку ГМЗЛБ, включаючи вузькосмугові літеродрукувальні телеграфні та радіотелефонні передавачі й приймачі, пристрої цифрового вибіркового виклику, суднові земні станції, аварійні радіобуї-покажчики місцезнаходження (АРБ), морські антенні системи, радіообладнання рятувальних шлюпок та плотів з усіма допоміжними приладами, у тому числі джерелами живлення, а також загальне знання іншого обладнання, що звичайно використовується для радіонавігації, приділяючи особливу увагу вмінню підтримувати обладнання у робочому стані.

21. Загальне знання факторів, що впливають на надійність, працездатність, технічне обслуговування систем, а також належне використання випробувального обладнання.

22. Загальне знання мікропроцесорів та діагностики відмов систем, що використовують мікропроцесори.

23. Загальне знання систем управління в радіообладнанні ГМЗЛБ, у тому числі перевірка і аналіз.

24. Вміння користуватися програмним забезпеченням комп'ютерів радіообладнання ГМЗЛБ та методів усунення відмов, спричинених збоєм програмного забезпечення обладнання.

Правила і документація

25. Знання:

.1 Конвенції СОЛАС та Регламенту радіозв'язку, звертаючи особливу увагу на:

.1.1 радіозв'язок у разі лиха, терміновості та для забезпечення безпеки;

.1.2 запобігання шкідливим перешкодам, особливо під час радіообміну у випадку лиха та для забезпечення безпеки; а також

.1.3 запобігання несанкціонованим передачам;

.3 використання Міжнародного зведення сигналів та Стандартного морського розмовника ІМО.

Несення вахти і процедури зв'язку

26. Слід забезпечити підготовку за такими напрямками:

.1 процедури зв'язку та підтримання дисципліни для запобігання перешкодам у підсистемах ГМЗЛБ;

.2 процедури використання інформації про розповсюдження радіохвиль з метою встановлення оптимальних частот для зв'язку;

.3 несення радіовахти, що стосується всіх підсистем ГМЗЛБ, здійснення радіообміну, особливо такого, який стосується порядку передачі повідомлень у разі лиха, терміновості та для забезпечення безпеки, а також ведення записів радіообміну;

.4 використання міжнародного фонетичного алфавіту;

.5 нагляд на частоті лиха, одночасно спостерігаючи або працюючи на, щонайменш, ще одній іншій частоті;

.6 системи суднових повідомлень та процедур участі в них;

.7 процедури радіозв'язку, викладені у Керівництві з міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (КМАМПС);

.8 організація та порядок надання медичної допомоги по радіо; а також

.9 причини хибних сигналів лиха та засоби їх запобігання.

Практична підготовка

27. Практична підготовка, супроводжувана відповідною лабораторною роботою, повинна забезпечуватися з таких питань:

.1 правильна та ефективна експлуатація всіх підсистем та обладнання ГМЗЛБ за нормальних умов розповсюдження радіохвиль і умов звичайних перешкод;

.4 робочі методи:

.4.2 настройки і переорієнтація антен;

.4.3 використання радіообладнання рятувальних засобів; та

.4.4 використання аварійних радіобуїв-покажчиків місцезнаходження (АРБ);

.5 якщо необхідно, установка, ремонт і технічне обслуговування антен;

.6 уміння читати та розуміти наочні монтажні схеми, блок-схеми і схеми з'єднання модулів;

.8 основні методи ручної пайки і розпайки та їх обмеження;

.9 виявлення несправностей та ремонт на рівні прилад/модуль;

.10 виявлення і усунення умов, що сприяють виникненню несправностей;

.11 основні процедури технічного обслуговування та ремонту (як профілактичного, так і з усунення несправностей) всього обладнання зв'язку ГМЗЛБ та радіонавігаційного обладнання; а також

.12 методи зменшення електричних та електромагнітних перешкод, таких як заземлення, екранування і шунтування.

Різне

28. Знання та/або підготовка у сфері:

.2 географії світу, особливо стосовно основних судноплавних шляхів, послуг рятувально-координаційних центрів (РКЦ) та ліній зв'язку, що їх стосуються;

.4 запобігання пожежам та боротьби з пожежами, звертаючи особливу увагу на радіоустановку;

.5 заходів попередження стосовно забезпечення безпеки судна та персоналу в зв'язку з небезпеками, які виникають під час використання радіообладнання, в тому числі небезпеки, викликані електричними, радіаційними, хімічними та механічними джерелами;

.6 надання першої допомоги, зокрема вживання штучного дихання і масажу серця; а також

.7 всесвітнього координованого часу (UTC), світових часових поясів та міжнародної лінії зміни дат.

Підготовка, що стосується загального диплома оператора

Загальні положення

29. До початку підготовки кандидат повинен задовольняти вимогам щодо придатності за станом здоров'я, особливо слуху, зору та мовлення.

30. Підготовка повинна відповідати чинним положенням Конвенції ПДНВ, Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС, звертаючи особливу увагу на положення стосовно Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ). Під час розробки вимог стосовно підготовки необхідно враховувати, щонайменш, знання та підготовку, наведені у пунктах 31 - 36 нижче.

Теорія

31. Знання загальних принципів та основних факторів, необхідних для безпечного і ефективного використання всіх підсистем та обладнання, що вимагаються в ГМЗЛБ, достатнє для виконання положень про практичну підготовку, наведених у пункті 35 нижче.

32. Знання використання, експлуатації та районів обслуговування підсистем ГМЗЛБ, в тому числі характеристики систем супутникового зв'язку, систем навігаційних і метеорологічних попереджень і вибір належних ліній зв'язку.

Правила і документація

33. Знання:

.1 Конвенції СОЛАС та Регламенту радіозв'язку, звертаючи особливу увагу на:

.1.1 радіозв'язок у разі лиха, терміновості та для забезпечення безпеки;

.1.2 запобігання шкідливим перешкодам, особливо в радіообміні у разі лиха та для забезпечення безпеки; а також

.1.3 запобігання несанкціонованим передачам;

.2 інших документів, що стосуються експлуатаційних процедур зв'язку у разі лиха, для забезпечення безпеки та обміну суспільною кореспонденцією, в тому числі оплата повідомлень, навігаційні попередження і прогнози погоди в Морській рухомій службі та Морській рухомій супутниковій службі; а також

.3 використання Міжнародного зведення сигналів та Стандартного морського розмовника ІМО.

Несення вахти і процедури зв'язку

34. Слід забезпечити підготовку у таких сферах:

.1 процедури зв'язку та підтримання дисципліни для запобігання перешкодам у підсистемах ГМЗЛБ;

.3 несення радіовахти, що стосується всіх підсистем ГМЗЛБ, здійснення радіообміну, особливо такого, який стосується порядку передачі повідомлень у разі лиха, терміновості, для забезпечення безпеки, а також ведення записів радіообміну;

.4 використання міжнародного фонетичного алфавіту;

.5 нагляд на частоті лиха, одночасно спостерігаючи або працюючи на, щонайменш, ще одній іншій частоті;

.6 системи суднових повідомлень та процедури участі в них;

.7 процедури радіозв'язку, викладені у Керівництві з міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (КМАМПП);

.8 організація та порядок надання медичної допомоги за допомогою радіо; а також

.9 причини хибних сигналів лиха та засоби їх запобігання.

Практична підготовка

35. Практична підготовка повинна бути забезпечена у таких сферах:

.3 навички належної та точної роботи на клавіатурі з метою задовільного здійснення обміну радіоповідомленнями; а також

.4 робочі методи:

.4.1 настройки приймача та передавача на належний режим роботи, зокрема цифровий вибірковий виклик та літеродрукувальну телеграфію;

.4.2 настройки та переорієнтації антени;

.4.3 використання радіообладнання рятувальних засобів; та

.4.4 використання аварійних радіобуїв-покажчиків місцезнаходження (АРБ).

Різне

36. Знання та (або) підготовка у сфері:

.2 географії світу, особливо основних судноплавних шляхів, послуг рятувально-координаційних центрів (РКЦ) та ліній зв'язку, що їх стосуються;

.4 запобігання пожежам та боротьби з пожежею, звертаючи особливу увагу на радіоустановку;

.5 заходів попередження для забезпечення безпеки судна та персоналу в зв'язку з небезпеками, які виникають під час використання радіообладнання, в тому числі небезпеки, викликані електричними, радіаційними, хімічними і механічними джерелами;

.6 надання першої допомоги, зокрема застосування штучного дихання та масажу серця; а також

.7 всесвітнього координованого часу (UTC), світових часових поясів та міжнародної лінії зміни дат.

Підготовка, що стосується обмеженого диплома оператора

Загальні положення

37. До початку підготовки кандидат повинен задовольняти вимогам щодо придатності за станом здоров'я, особливо слуху, зору та мовлення.

38. Підготовка повинна відповідати чинним положенням Конвенції ПДНВ, Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС, звертаючи особливу увагу на положення стосовно Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ). Під час розробки вимог стосовно підготовки необхідно враховувати, щонайменш, знання та підготовку, наведені у пунктах 39 - 44 нижче.

Теорія

39. Знання загальних принципів та основних факторів, зокрема обмеження дальності розповсюдження УКХ та вплив висоти антени, необхідних для безпечного і ефективного використання всіх підсистем та обладнання, які вимагаються в ГМЗЛБ у морському районі A1, достатнє для забезпечення підготовки, зазначеної в пункті 43 нижче.

40. Знання використання, експлуатації і районів обслуговування підсистем ГМЗЛБ у морському районі A1, наприклад, систем навігаційних та метеорологічних попереджень і належних ліній зв'язку.

Правила і документація

41. Знання:

.1 тих частин Конвенції СОЛАС та Регламенту радіозв'язку, що стосуються морського району A1, звертаючи особливу увагу на:

.1.1 радіозв'язок у разі лиха, терміновості та для забезпечення безпеки;

.1.2 запобігання шкідливим перешкодам, особливо в радіообміні у разі лиха та для забезпечення безпеки; та

.1.3 запобігання несанкціонованим передачам;

.2 інших документів, що стосуються експлуатаційних процедур та процедур зв'язку у разі лиха, для забезпечення безпеки та обміну суспільною кореспонденцією, в тому числі оплата повідомлень, навігаційні попередження і прогнози погоди в Морській рухомій службі та Морській рухомій супутниковій службі морського району A1; та

.3 використання Міжнародного зведення сигналів та Стандартного морського розмовника ІМО.

Несення вахти і відповідні процедури

42. Повинна бути забезпечена підготовка у наступних сферах:

.1 процедури зв'язку та підтримання дисципліни для запобігання перешкодам у підсистемах ГМЗЛБ, використовуваних у морському районі A1;

.2 процедури зв'язку в діапазоні УКХ для:

.2.1 несення радіовахти, здійснення радіообміну, особливо такого, що стосується порядку передачі повідомлень у разі лиха, терміновості, для забезпечення безпеки, а також ведення записів радіообміну;

.2.2 нагляду на частоті лиха, одночасно спостерігаючи або працюючи на, щонайменш, ще одній іншій частоті; та

.2.3 системи цифрового вибіркового виклику;

.3 використання міжнародного фонетичного алфавіту;

.4 системи суднових повідомлень та процедури участі в них;

.5 процедури радіозв'язку у діапазоні УКХ викладені у Керівництві з міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (КМАМПП);

.6 організація та порядок надання медичної допомоги за допомогою радіо; а також

.7 причини хибних сигналів лиха та засоби їх запобігання.

Практична підготовка

43. Повинна бути забезпечена практична підготовка у наступних сферах:

.1 правильна і ефективна експлуатація усіх підсистем та обладнання ГМЗЛБ, встановлених для суден, які здійснюють плавання в морському районі A1, в умовах нормального розповсюдження радіохвиль і умовах звичайних перешкод;

.2 безпечна експлуатація відповідного обладнання зв'язку ГМЗЛБ та допоміжних пристроїв, зокрема заходи безпеки; та

.3 робочі методи для використання:

.3.1 діапазонів УКХ, в тому числі належну настройку каналів, заглушення шуму та вибір режиму роботи;

.3.2 радіообладнання рятувальних засобів;

.3.3 аварійних радіобуїв-покажчиків місцезнаходження (АРБ); а також

.3.4 приймачів НАВТЕКС.

Різне

44. Знання та (або) підготовка у сфері:

.2 послуг рятувально-координаційних центрів (РКЦ) та ліній зв'язку, що їх стосуються;

.4 запобігання пожежам та боротьби з пожежами, звертаючи особливу увагу на радіоустановку;

.6 надання першої допомоги, зокрема застосування штучного дихання та масажу серця.

Підготовка, що стосується технічного обслуговування
та ремонту установок гмзлб на суднах

Загальні положення

45. Звертається особлива увага на вимоги до технічного обслуговування та ремонту, що містяться у правилі V/15 Конвенції СОЛАС, та на резолюцію ІМО A.702 (17) - Керівництво з технічного обслуговування та ремонту радіообладнання ГМЗЛБ морських районів A3 та A4, яка у своєму додатку містить наступне положення:

"4.2 Особа, призначена виконувати функції зі забезпечення технічного обслуговування та ремонту електронного обладнання в морі, повинна мати або відповідний диплом, передбачений Регламентом радіозв'язку, або мати достатню кваліфікацію для виконання технічного обслуговування та ремонту електронного обладнання в морі, підтверджену Адміністрацією, з урахуванням рекомендацій Організації стосовно підготовки таких фахівців."

46. Для відповідного використання Адміністраціями, передбачається наступне керівництво з еквівалентної кваліфікації у сфері технічного обслуговування та ремонту електронного обладнання.

47. Рекомендована нижче підготовка не надає фахівцеві кваліфікацію для роботи в якості оператора радіообладнання ГМЗЛБ, якщо він не має належного диплома радіооператора.

Підготовка з технічного обслуговування та ремонту, еквівалентна диплому радіоелектроніка першого класу

48. Під час визначення підготовки з технічного обслуговування та ремонту, еквівалентної диплому радіоелектроніка першого класу:

.1 теоретична підготовка повинна охоплювати, щонайменш, питання, наведені у пунктах 3 - 10;

.2 практична підготовка повинна охоплювати, щонайменш, питання, наведені у пункті 13; та

.3 різносторонні знання повинні охоплювати, щонайменш, питання, наведені у пункті 14.

Підготовка з технічного обслуговування та ремонту, еквівалентна диплому радіоелектроніка другого класу

49. Під час визначення підготовки з технічного обслуговування та ремонту, еквівалентної диплому радіоелектроніка другого класу:

.1 теоретична підготовка повинна охоплювати, щонайменш, питання, наведені у пунктах 17 - 24;

.2 практична підготовка повинна охоплювати, щонайменш, питання, наведені в пункті 27; та

.3 різносторонні знання повинні охоплювати, щонайменш, питання, наведені в пункті 28.

Глава V
Керівництво стосовно вимог до спеціальної
підготовки персоналу певних типів суден

Розділ B-V/1
Керівництво стосовно підготовки та
кваліфікації персоналу танкерів

Особа, яка є безпосередньо відповідальною

1. Термін "особа, яка є безпосередньо відповідальною", як застосовується у пунктах 3 і 5 правила V/1-1 та пункті 3 правила V/1-2, означає особу, уповноважену приймати рішення стосовно завантаження, розвантаження та застережні заходи під час перевезення, обробки вантажу, очищення танків або інших операцій, пов'язаних з вантажем.

Ознайомлювальна підготовка всього персоналу танкерів

2. Весь персонал танкерів повинен пройти ознайомлювальну підготовку на судні та, за необхідністю, на березі до того, як їм буде доручено виконання суднових обов'язків. Така підготовка повинна проводитися кваліфікованим персоналом, який має відповідний досвід стосовно обробки вантажів нафти, рідких хімічних речовин або зріджених газів, та який знає їхні характеристики, а також пов'язані з цим заходи безпеки. Підготовка повинна, щонайменш, охоплювати питання, викладені у пунктах 3 - 8 нижче.

Правила

3. Знання суднових правил та інструкцій, що забезпечують безпеку персоналу на борту танкера у порту та у морі.

Небезпеки для здоров'я та заходи застереження

4. Небезпека контакту зі шкірою; вдиху та випадкового проковтування вантажу; шкідливих властивостей вантажів, що перевозяться, нещасних випадків з членами персоналу та пов'язана з цим перша допомога; дії, що рекомендуються і забороняються при наданні першої допомоги.

Протипожежна безпека та боротьба з пожежею

5. Контроль за дотриманням обмежень стосовно куріння та приготування їжі; джерела займання; запобігання пожежі та вибуху; методи боротьби з пожежею; переносні вогнегасники та стаціонарні установки пожежогасіння.

Запобігання забрудненню

6. Процедури, яких необхідно дотримуватися для запобігання забрудненню повітря та води, а також заходи, які повинні вживатися у випадку розливу.

Захисне спорядження та його використання

7. Належне використання захисного одягу та спорядження, засобів приведення до свідомості, спорядження для евакуації та порятунку.

Дії під час аварійних ситуацій

8. Знання процедур згідно планам дій в аварійних ситуаціях.

Доказ кваліфікації

9. Капітан кожного нафтового танкера, танкера-хімовоза та танкера-газовоза повинен пересвідчитися, що особа командного складу або інша особа, яка безпосередньо відповідає за вантаж, має належний диплом, виданий, підтверджений або подовжений, як це вимагається пунктом 3 правила V/1-1; пунктом 5 правила V/1-1 або пунктом 3 правила V/1-2, відповідно до випадку, та володіє достатнім практичним досвідом роботи на відповідному типі танкера, що забезпечує безпечне виконання цією особою командного складу або іншою особою своїх обов'язків.

Керівництво стосовно схваленої підготовки на судні

Загальні положення

10. Метою досвіду роботи на судні для отримання кваліфікації є надання підготовки та знань у галузі безпечного перевезення певних вантажів, що перевозяться на танкерах.

11. Для того, щоб відповідати вимогам до досвіду, що відповідає обов'язкам, які виконують моряки на танкері того типу, на якому вони працюють, як вказується у пункті 4.2.2 правила V/1-1, пункті 6.2.2 правила V/1-1 та пункті 4.2.2 правила V/1-2, підготовка на судні повинна:

.1 акцентуватися на "практичному досвіді" та співвідноситися з роботою моряка, тобто підготовка у складі палубної команди та машинного відділення може відрізнятися;

.2 проходити під наглядом члена персоналу, кваліфікованого та досвідченого з обробки, характеристик та заходів безпеки стосовно вантажу, який перевозиться на судні;

.3 проходити на танкері, що перевозить продукти, які відповідають шуканому свідоцтву фахівця/підтвердженню для роботи на танкері, та повинна бути такою, щоб при цьому було задіяне спеціальне обладнання, однак вона може частково проходити під час баластного рейсу у проміжках меж прийняттям вантажів;

.4 включати участь у щонайменше трьох вантажно-розвантажувальних операціях; та

.5 охоплювати, щонайменш, питання, викладені у "Критеріях підготовки на судні" в пункті 19.

12. Програма підготовки на судні, у жодному випадку, не повинна негативно впливати на безпеку руху або придатність судна до плавання.

Програма підготовки на судні

13. Особа, яка проходить підготовку, повинна перебувати на судні на понадштатній посаді (тобто особа, яка проходить підготовку, не буде мати жодних інших обов'язків крім того, що стосується програми підготовки та виконання обов'язків під час аварійних ситуацій).

14. Програма підготовки на судні повинна управлятися та координуватися компанією, що управляє судном, на якому повинна виконуватися робота для отримання стажу, а судно повинно бути призначене компанією як учбове судно.

15. Особа, яка проходить підготовку, повинна завжди знати двох конкретних осіб, які безпосередньо відповідають за управління програмою підготовки на судні. Перша з них є кваліфікованою особою командного складу судна, далі - особа командного складу судна, відповідальна за підготовку, яка від імені капітана повинна організовувати програму підготовки та наглядати за нею. Друга особа повинна бути особою, призначуваною компанією, далі - посадова особа компанії, відповідальна за підготовку, яка повинна нести загальну відповідальність за програму підготовки та за координацію з навчальними закладами.

16. Особа, яка проходить підготовку, повинна бути забезпечена схваленою Книгою реєстрації підготовки, щоб дозволити вести детальні записи про практичну підготовку та досвід, отримані на судні. Схвалена Книга реєстрації підготовки повинна складатися таким чином, щоб вона надавала детальну інформацію про завдання і обов'язки, які повинні виконуватися, та про здійснений прогрес у їх виконанні. Належним чином заповнена та скріплена підписом капітана схвалена Книга реєстрації підготовки забезпечить індивідуальне свідчення того, що структурована програма підготовки на судні була завершена, ведучи до видачі відповідного Свідоцтва про підготовку за розширеною програмою з вантажних операцій на танкері.

17. Під час схваленої підготовки на борту судна особа, яка проходить підготовку, повинна отримати інструктаж з питань завантаження, розвантаження, застережних заходів під час перевезення, обробки вантажу, очищення танків або інших вантажних операцій на танкері для забезпечення того, що отриманий досвід є, принаймні, еквівалентним тому, який може бути отриманий протягом трьох місяців звичайної роботи на судні.

18. Якщо не буде досягнуто три критерії стосовно завантаження та три стосовно розвантаження протягом одного місяця підготовки на судні, тоді необхідно подовжити період підготовки на судні, доки ці критерії не буде досягнуто на задовільному рівні.

Критерії підготовки на судні

19. Підготовка на судні повинна щонайменш забезпечити отримання знань та набуття досвіду, що стосується відповідного типу танкера, з наступного:

.1 Безпека

.1.1 Танкери усіх типів:

.1 Система управління безпекою на судні;

.2 Протипожежне обладнання та процедури з боротьби з пожежею стосовно певного вантажу;

.3 Процедури першої допомоги стосовно певного вантажу, зокрема Керівництво з надання першої медичної допомоги на суднах під час нещасних випадків, пов'язаних з небезпечними вантажами (КПМД);

.4 Пов'язані з судном/певним вантажем небезпеки, включаючи правила відносно паління, збіднене киснем середовище, "вуглеводневе сп'яніння" і токсичність;

.5 Система оцінки ризику;

.6 Дозвіл на роботу, в тому числі вогневі роботи та процедури входу до зачинених приміщень;

.7 Використання засобів індивідуального захисту;

.1.2 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Небезпеки та заходи застереження, пов'язані з обробкою та зберіганням вантажу при кріогенних температурах.

.2 Конструкція, вантаж, вантажні танки та трубопроводи

.2.1 Танкери усіх типів:

.1 Конструкція корпусу судна/танків та обмеження;

.2 Вантажні з'єднання;

.3 Властивості вантажів та небезпеки, пов'язані з типами вантажу, що перевозиться, у тому числі використання листів даних з безпеки матеріалів;

.4 Небезпеки вантажних операцій (таких як продувка/дегазація/очищення танків), які можуть впливати на системи вентиляції житлових приміщень, а також заходи для зниження таких небезпек;

.5 Конфігурація вантажної та баластної системи;

.6 Насоси та відповідне обладнання;

.7 Спеціальне обладнання, пов'язане з вантажними операціями;

.8 Відомості щодо конструкції танкерів та яким чином ці конструкції впливають на вантажні операції.

.2.2 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Розподіл та розділення вантажів, а також повітряні шлюзи для підтримки безпечних зон від проникнення газу;

.2 Вантажний танк, внутрішній бар'єр, простір для ізоляції, захисні клапани трубопроводів та системи випуску пару;

.3 Компресори парів вантажу та відповідне обладнання.

.3 Посадка та остійність

.3.1 Танкери усіх типів:

.1 Інформація стосовно остійності танкерів та обчислювальне обладнання;

.2 Важливість підтримки рівнів тиску у прийнятних межах;

.3 Небезпеки впливу вільної поверхні та переміщення рідин у танках.

.4 Вантажні операції

.4.1 Танкери усіх типів:

.1 Попереднє планування завантаження/застережних заходів під час перевезення, розвантаження/баластних операції;

.2 Ведення документації;

.3 Процедури пуску/зупинки, в тому числі аварійне вимкнення;

.4 Увага, яку необхідно звернути на швартовні пристрої під час вантажних операцій;

.5 Вимоги до продувки та інертизації та пов'язані з цим небезпеки;

.6 Завантаження, в тому числі операції з дозавантаження;

.7 Розвантаження, в тому числі операції з осушення та зачистки;

.8 Нагляд за вантажем під час вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема відбір проб, якщо це можна вжити;

.9 Вимірювальні прилади та аварійно-попереджувальна сигналізація у танках;

.10 Небезпеки від електростатичного розряду та їх запобігання;

.11 Операції баластування та дебаластування;

.12 Вимоги до технічного обслуговування, зокрема огляд покриття.

.4.2 Додатково для танкерів-хімовозів:

.1 Полімеризація, сумісність вантажу, сумісність покриття танків та інші реакції;

.2 Функції інгібіторів та каталізаторів;

.3 Дисперсія пару/газу.

.4.3 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Полімеризація, сумісність вантажу, сумісність покриття танків та інші реакції;

.2 Функції інгібіторів та каталізаторів;

.3 Причини ефектів зворотного тиску та ефекти гідравлічного удару;

.4 Використання газу, що випаровується, у якості палива;

.5 Дисперсія пару/газу;

.6 Операції з продувки та охолодження;

.7 Експлуатація та технічне обслуговування обладнання для повторного зрідження газів;

.8 Розуміння та використання замкненої системи відкачки.

.4.4 Додатково для нафтових танкерів:

.1 Системи промивки резервуарів сирою нафтою.

.5 Мийка/очищення танків

.5.1 Танкери усіх типів

.1 Системи очищення танків та обладнання, що встановлено на танкері;

.2 Попереднє планування операцій з мийки/очищення танків;

.3 Процедури мийки танків, зокрема продувка та інертизація;

.4 Контроль за продуктами відстою/відходами.

.5 Електростатичні небезпеки;

.6 Вимоги до чистоти;

.7 Вимоги до технічного обслуговування.

.5.2 Додатково для танкерів-хімовозів

.1 Видалення інгібіторів та залишків;

.2 Використання абсорбції, миючих речовин та детергентів.

.5.3 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Видування гарячим газом/випаровування рідких залишків та процес регазифікації.

.6 Системи інертного газу

.6.1 Танкери усіх типів:

.1 Система(и) інертних газів та обладнання, встановлене на танкері;

.2 Небезпеки, пов'язані з приміщеннями продувки інертним газом, звертаючи особливу увагу на безпечний вхід до танків;

.3 Продувка, підтримка інертної атмосфери та операції з дегазації;

.4 Вимоги до технічного обслуговування.

.7 Контроль та запобігання забрудненню навколишнього середовища

.7.1 Танкери усіх типів:

.1 Міжнародні правила, правила Держави прапору судна та компанії, документація та плани;

.2 Робота систем та обладнання танкерів для попередження забруднення навколишнього середовища, зокрема моніторинг викидів;

.3 Робота обладнання танкерів для локалізації забруднення.

.8 Прилади та обладнання виявлення газу

.8.1 Танкери усіх типів:

.1 Використання та калібрування персональних, переносних та вмонтованих газоаналізаторів, звертаючи особливу увагу на обладнання контролю за киснем та вуглеводнем;

.2 Експлуатація, технічне обслуговування та обмеження вимірювання рівня вантажу у танку, сигналізатор системи аварійно-попереджувальної сигналізації рівня та системи вимірювання температури.

.8.2 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Експлуатація та технічне обслуговування обладнання, що вимірює температуру корпусу судна.

.9 Публікації

.9.1 Танкери усіх типів:

.1 Міжнародні публікації, публікації Держави прапору судна та компанії згідно з операціями танкера, зокрема СОЛАС, МАРПОЛ та відповідне практичне керівництво;

.2 Керівництво з експлуатації та технічного обслуговування відповідно до певного обладнання на судні;

.3 Встановлені промислові норми та кодекс з техніки безпеки (наприклад, Міжнародна палата судноплавства, Міжнародний форум морських нафтових компаній, Міжнародне товариство операторів газовозів і терміналів).

Розділ B-V/1-1
Керівництво стосовно підготовки та кваліфікації капітанів,
осіб командного та рядового складу нафтових танкерів та танкерів-хімовозів

Підготовка для роботи на нафтових танкерах

20. Підготовка, яка вимагається підпунктом 2.2 та 4.3 правила V/1-1 стосовно нафтових танкерів, повинна бути викладена в плані підготовки, який чітко виражає для всіх залучених сторін, цілі самої підготовки. Підготовка може проводитися на судні або, за необхідністю, на березі. Вона повинна бути доповнена практичною інструкцією на судні та, за необхідністю, на відповідній береговій базі. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися персоналом, який має належну кваліфікацію і досвід.

21. Якомога ефективніше повинні використовуватися керівництва з суднових операцій та обладнанню, фільми, відповідні наочні посібники, а також будь-яка можливість для обговорення тієї ролі, яку грають організація безпеки на борту судна, а також керівники та комітети з безпеки.

Підготовка для роботи на танкерах-хімовозах

22. Підготовка, яка вимагається підпунктом 2.2 та 6.3 правила V/1-1 стосовно танкерів-хімовозів, повинна бути викладена в плані підготовки, який чітко виражає для всіх залучених сторін, цілі самої підготовки. Підготовка може проводитися на судні або, за необхідністю, на березі. Вона повинна бути доповнена практичною інструкцією на судні та, за необхідністю, на відповідній береговій базі. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися персоналом, який має належну кваліфікацію і досвід.

23. Якомога ефективніше повинні використовуватися керівництва з суднових операцій та обладнання, фільми, відповідні наочні посібники, а також будь-яка можливість для обговорення тієї ролі, яку грають організація безпеки на борту судна, а також керівники та комітети з безпеки.

Розділ B-V/1-2
Керівництво стосовно підготовки та кваліфікації капітанів,
осіб командного та рядового складу танкерів-газовозів

24. Підготовка, яка вимагається підпунктом 2.2 та 4.3 правила V/1-2 стосовно танкерів-газовозів, повинна бути викладена в плані підготовки, який чітко виражає для всіх залучених сторін, цілі самої підготовки. Підготовка може бути проведена на судні або, за необхідністю на березі. Вона повинна бути доповнена практичною інструкцією на судні та, за необхідністю, на відповідній береговій базі. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися відповідно кваліфікованим і досвідченим персоналом.

25. Якомога ефективніше повинні використовуватися керівництва з суднових операцій та обладнання, фільми, відповідні наочні посібники, а також будь-яка можливість для обговорення тієї ролі, яку грають організація безпеки на борту судна, а також керівники та комітети з безпеки.

Розділ B-V/2
Керівництво стосовно підготовки моряків пасажирських суден

Розширена протипожежна підготовка

1. Для осіб командного складу та екіпажів пасажирських суден має забезпечуватись додаткова підготовка, яка пояснює труднощі боротьби з пожежами, зокрема доступ в замкнені приміщення та запобігання розповсюдженню вогню на суміжні приміщення.

Боротьба за живучість

2. При виробленні стандартів компетентності, наведених в розділах A-II/1, A-II/2 та A-III/2, для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок у сфері боротьби за живучість та забезпечення водонепроникності, компанії та учбові заклади повинні прийняти до уваги мінімальні знання, розуміння і професійні навички в боротьбі за живучість та забезпечення водонепроникності, як наводиться нижче:

Компетентність

Зведення до мінімуму ризику затоплення та підтримання стану готовності для реагування в аварійних ситуаціях, пов'язаних з пошкодженням, яке приводить до порушення водонепроникності судна.

Знання, розуміння та професійні навички

Організація боротьби за живучість і судові плани боротьби за живучість.

Системи, пов'язані з боротьбою за живучість, обладнання (місця зберігання) та шляхи виходу назовні в надзвичайних ситуаціях

Ключові елементи для підтримки остійності і водонепроникності.

Важливість запобігання затопленню та підтримання меж водонепроникності.

Дії, які повинні бути здійснені на судні у випадку вибуху, посадки на мілину, зіткнення або пожежі

Техніка боротьби за живучість, відповідна до наявного обладнання на судні, зокрема осушувальні системи та насоси.

Розділ B-V/a
Керівництво стосовно додаткової підготовки капітанів
та старших помічників капітана великих суден і суден
з незвичайними маневреними характеристиками

1. Важливо, щоб капітани та старші помічники набули відповідний досвід і підготовку до того, як вони приймуть на себе виконання обов'язків капітана або старшого помічника на великих суднах або суднах, які мають незвичайні маневрені характеристики та характеристики управління, що суттєво відрізняються від характеристик тих суден, на яких вони працювали до цього. Такі характеристики, загалом, характерні для суден, які мають значний дедвейт або довжину чи особливу конструкцію, або велику швидкість.

2. До призначення на такі судна капітани та старші помічники повинні:

.1 бути інформовані компанією про характеристики управління судном, особливо стосовно знання, розуміння та професійних навичок, зазначених у колонці 2 таблиці A-II/2 - Специфікація мінімального стандарту компетентності для капітанів та старших помічників капітана суден з валовою місткістю 500 або більше; а також

.2 бути повністю ознайомленими з використанням усіх навігаційних засобів та засобів маневрування, встановлених на зазначеному судні, в тому числі їх можливості та обмеження.

3. До вступу на посаду на одне з зазначених вище суден майбутній капітан повинен мати достатній належний загальний досвід роботи на посаді капітана або старшого помічника; або:

.1 мати достатній належний досвід маневрування цим судном під наглядом, або досвід маневрування судном, яке має подібні маневрені характеристики; або

.2 пройти схвалений курс підготовки з використанням тренажера, на якому можлива імітація маневрених характеристик такого судна.

4. Додаткова підготовка і кваліфікація капітанів та старших помічників капітана суден з динамічними принципами підтримання та високошвидкісних суден повинна проводиться відповідно до застосовуваних керівництв Кодексу ІМО з безпеки суден з динамічними принципами підтримки та Міжнародних кодексів ІМО з безпеки високошвидкісних суден (Кодекс ВС 1994 року та Кодекс ВС 2000 року), залежно від випадку.

Розділ B-V/b
Керівництво стосовно підготовки осіб командного та рядового складу,
які відповідають за вантажні операції на суднах,
що перевозять небезпечні речовини навалом

1. Підготовка повинна розділятися на 2 частини: загальна частина, що стосується відповідних принципів, та частина стосовно застосування цих принципів до експлуатації судна. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися належним чином кваліфікованим та відповідним за досвідом персоналом, і охоплювати, щонайменш, питання, наведені в пунктах 2 - 14 нижче.

Принципи

Характеристики та властивості вантажу

2. Важливі фізичні характеристики та хімічні властивості небезпечних речовин, достатні для того, щоб надати основне розуміння властивих їм небезпек та пов'язаних з цим ризиків.

Класифікація речовин, що мають небезпечні хімічні властивості

3. Небезпечні вантажі 4 - 9 класів за класифікацією ІМО та небезпеки, пов'язані з кожним класом; та матеріали, небезпечні тільки під час перевезення навалом (МНН), вказані у Міжнародному кодексі морського перевезення навалочних вантажів (МКНПМВ).

Небезпеки для здоров'я

4. Небезпека контакту зі шкірою, вдихання, проковтування та радіації.

Конвенції, правила та рекомендації

5. Загальне ознайомлення з відповідними вимогами глав II-2 та VII Конвенції СОЛАС 1974 року, з поправками.

6. Загальне використання та ознайомлення з Міжнародним морським кодексом з перевезення твердих навалочних вантажів (ММКПТНВ), звертаючи особливу увагу на:

.1 безпеку персоналу, у тому числі захисне спорядження, контрольно-вимірювальні прилади, їх використання та практичне застосування, а також інтерпретація їх показників;

.2 небезпечність вантажів, які мають тенденцію до зміщення; а також

.3 матеріали, які мають небезпечні хімічні властивості.

Застосування на судні отриманих знань

Клас 4.1 - Займисті тверді речовини

Клас 4.2 - Самозаймисті речовини

Клас 4.3 - Речовини, що виділяють займисті гази у результаті взаємодії з водою

7. Перевезення, розміщення та регулювання температури для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорії розміщення; загальні заходи застереження стосовно розміщення, в тому числі заходи, що застосовуються до речовин, які впадають у самочинну реакцію, та до подібних речовин; вимоги стосовно розподілу вантажів для запобігання нагріванню та займанню; виділення отруйних або займистих газів та утворення вибухових сумішей.

Клас 5.1 - Окислювальні речовини

8. Перевезення, розміщення і контроль за температурою для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорії розміщення; загальні заходи застереження стосовно розміщення та вимоги стосовно розподілу вантажів для забезпечення їх відокремлення від паливних матеріалів, кислот і джерел тепла для запобігання пожежі, вибуху та утворенню токсичних газів.

Клас 6.1 - Отруйні речовини

9. Зараження харчових продуктів, робочих зон і житлових приміщень, та вентиляція приміщень.

Клас 7 - Радіоактивні речовини

10. Транспортний індекс перевезення; типи руд і концентратів; розміщення та відокремлення від людей, непроявлених фотоплівок і пластин, а також харчових продуктів; категорії розміщення; загальні вимоги стосовно розміщення; спеціальні вимоги стосовно розміщення; вимоги стосовно розподілу та відстані розділення; відокремлення від інших небезпечних вантажів.

Клас 8 - Корозійні речовини

11. Небезпеки, пов'язані зі зволоженням речовин.

Клас 9 - Інші небезпечні речовини та вироби

12. Приклади та пов'язані з ними небезпеки; небезпеки матеріалів, що становлять небезпеку тільки під час перевезення навалом (Кодекс ММКПТНВ); загальні та спеціальні заходи застереження під час розміщення; заходи застереження під час роботи та транспортування; вимоги стосовно розподілу.

Заходи застереження та дії під час аварійних ситуацій

13. Електрична безпека в вантажних приміщеннях; заходи застереження під час входу до закритих приміщень, у яких може бути знижений вміст кисню, отруйна або займиста атмосфера; можливі наслідки пожежі в партіях вантажу речовин кожного класу; використання Керівництва з дій під час аварійних ситуацій для суден, що перевозять небезпечні вантажі; плани дій під час аварійних ситуацій та процедури, яких необхідно дотримуватися у випадку інцидентів, пов'язаних з небезпечними та шкідливими речовинами, та використання у цьому відношенні окремих розділів Міжнародного морського кодексу з перевезення твердих навалочних вантажів (ММКПТНВ), відповідно.

Перша медична допомога

14. Керівництво IMO з надання першої медичної допомоги на суднах під час нещасних випадків, пов'язаних з небезпечними вантажами (КПМД), та його використання і застосування в поєднанні з іншими керівництвами та медичними порадами, що передаються за допомогою радіо.

Розділ B-V/c
Керівництво стосовно підготовки осіб командного та
рядового складу, які відповідають за обробку вантажу на
суднах, що перевозять небезпечні речовини в упаковці

Принципи

Характеристика та властивості вантажу

2. Знання важливих фізичних характеристик та хімічних властивостей небезпечних речовин, достатні для того, щоб надати основне розуміння властивих їм небезпек та пов'язаних з цим ризиків.

Класифікація речовин і матеріалів, що мають небезпечні хімічні властивості

3. Небезпечні вантажі 1 - 9 класів за класифікацією ІМО, а також небезпеки, пов'язані з кожним класом.

Небезпеки для здоров'я

4. Небезпека контакту зі шкірою, інгаляційного, ентерального отруєння та радіації.

Конвенції, правила та рекомендації

5. Загальне ознайомлення з відповідними вимогами глав II-2 та VII Конвенції СОЛАС 1974 року, а також додатка III до Конвенції МАРПОЛ - 73/78, в тому числі його застосування через Міжнародний кодекс морських перевезень небезпечних вантажів (Кодекс МКМПНВ).

Використання та ознайомлення з Міжнародним кодексом морських перевезень небезпечних вантажів (Кодекс МКМПНВ)

6. Загальне знання вимог Кодексу МКМПНВ стосовно декларації, документації, упаковки, знаків небезпеки та інформаційних табло; упаковки у вантажний контейнер і транспортний засіб; зйомних танків, танків-контейнерів та автодорожних цистерн, а також інших транспортних засобів, які використовуються для небезпечних речовин.

7. Знання ідентифікації, маркування, нанесення знаків небезпеки для розміщення, кріплення, розділення та розподілу на різних типах суден, згаданих у МКМПНВ.

8. Безпека персоналу, у тому числі захисне спорядження, контрольно-вимірювальні прилади, їх використання та практичне застосування, а також інтерпретація показників.

Застосування на судні отриманих знань

Клас 1 - Вибухові речовини

9. Шість категорій небезпек і тринадцять груп сумісності; упаковка та магазини, що використовуються для перевезення вибухових речовин; конструктивна експлуатаційна надійність вантажних контейнерів і автотранспортних засобів; положення про розміщення, в тому числі спеціальні заходи для розміщення на палубі та під палубою; відокремлення від небезпечних вантажів інших класів в рамках класу 1 і від безпечних вантажів; перевезення та розміщення на пасажирських суднах; прийнятність вантажних приміщень; заходи безпеки; заходи застереження, що вживаються під час завантаження і розвантаження.

Клас 2 - Гази (стиснені, зріджені або у розчині під тиском), займисті, незаймисті, неотруйні та отруйні

10. Тип посудин під тиском та знімних танків, в тому числі використовувані запобіжні та закриваючі пристрої; категорії розміщення; загальні заходи застереження стосовно розміщення, зокрема заходи, що вживаються для займистих та отруйних газів та газів, які є морськими забруднювачами.

Клас 3 - Займисті рідини

11. Упаковки, танки-контейнери, знімні танки та автодорожні цистерни; категорії розміщення, зокрема особливі вимоги стосовно пластикових ємностей; загальні заходи застереження під час розміщення, в тому числі заходи, які використовуються для морських забруднювачів; вимоги стосовно розподілу вантажу; заходи застереження, що вживаються під час перевезення займистих рідких речовин при підвищених температурах.

Клас 4.1 - Займисті тверді речовини

Клас 4.2 - Самозаймисті речовини

Клас 4.3 - Речовини, що виділяють займисті гази у результаті взаємодії з водою

12. Типи упаковок; перевезення і розміщення при контрольованих температурах для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, зокрема заходи, які застосовуються до речовин, здатних до самочинних реакцій і подібних до них речовин; десенсибілізовані вибухові речовини та забруднювачі моря; вимоги стосовно розподілу вантажів для запобігання нагріванню та займанню, виділення отруйних або займистих газів та утворення вибухових сумішей.

Клас 5.1 - Окислювальні речовини

Клас 5.2 - Органічні перекиси

13. Типи упаковок; перевезення і розміщення при контрольованих температурах для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, в тому числі заходи, що застосовуються до забруднювачів моря; вимоги стосовно розподілу вантажу для забезпечення відокремлення від займистих матеріалів, кислот та джерел тепла для запобігання пожежі, вибуху і утворенню токсичних газів; заходи застереження для зведення до мінімуму тертя та ударного впливу, які може викликати розпад.

Клас 6.1 - Токсичні речовини

Клас 6.2 - Інфекційні речовини

14. Типи упаковок; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, в тому числі заходи, що застосовуються до токсичних, займистих рідин та забруднювачів моря; вимоги стосовно розподілу, особливо враховуючи, що загальною характерною рисою цих речовин є їх здатність спричиняти смерть чи завдавати серйозної шкоди здоров'ю людини; заходи зі знезараження у випадку розсипу або розливу.

Клас 7 - Радіоактивний матеріал

15. Типи упаковок; транспортний індекс стосовно розміщення та розподілу; розміщення та відокремлення від людей, непроявлених фотоплівок і фотопластин, а також харчових продуктів; категорії розміщення; загальні вимоги стосовно розміщення; вимоги до розділення та відстані, які необхідні для розділення; відокремлення від інших небезпечних вантажів.

Клас 8 - Корозійні речовини

16. Типи упаковок; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, зокрема заходи, що застосовуються до корозійних, займистих рідин та забруднювачів моря; вимоги стосовно розподілу, особливо враховуючи, що характерною рисою цих речовин є їх здатність спричиняти серйозні ушкодження живим тканинам.

Клас 9 - Інші небезпечні речовини

17. Приклади небезпек, в тому числі забруднення моря.

Заходи застереження та дії під час аварійних ситуацій

18. Електрична безпека в вантажних приміщеннях; заходи застереження під час входу до закритих приміщень, у яких може бути знижений вміст кисню, отруйна або легкозаймиста атмосфера; можливі наслідки розсипу та розливу або пожежі в партіях вантажу речовин кожного класу; розгляд випадків виникнення таких подій на палубі чи під палубою; використання Порядку дій під час аварійних ситуацій для суден, що перевозять небезпечні вантажі; плани дій під час аварійних ситуацій та заходи, яких необхідно дотримуватися у випадку інцидентів, пов'язаних з небезпечними речовинами.

Перша медична допомога

19. Керівництво IMO з заходів першої медичної допомоги на суднах у випадках з небезпечними вантажами (КПМД) та його використання і застосування в поєднанні з іншими керівництвами та медичними порадами, що передаються за допомогою радіо.

Розділ B-V/d
Керівництво стосовно застосування положень
Конвенції ПДНВ до морських пересувних установок (МПУ)

1. Положення Конвенції ПДНВ застосовуються до морського персоналу, самохідних МПУ, що здійснюють перехід.

2. Положення Конвенції ПДНВ не застосовуються до несамохідних МПУ, або до МПУ, що знаходяться у стаціонарному положенні.

3. Під час розгляду належних стандартів підготовки та дипломування персоналу МПУ, що знаходяться у стаціонарному положенні, держава реєстрації установки повинна враховувати відповідні рекомендації ІМО. Зокрема, усі члени морського екіпажу самохідних МПУ, та, коли необхідно, інших установок, повинні задовольняти вимоги Конвенції ПДНВ, з поправками.

4. Самохідні МПУ, що здійснюють міжнародні рейси, повинні мати Документ про безпечне комплектування суден екіпажами.

5. МПУ, що знаходяться у стаціонарному положенні, є об'єктом національного законодавства прибережної держави, у чиїй виключній економічній зоні (ВЕЗ) вони експлуатуються. Такі прибережні держави також повинні враховувати відповідні рекомендації ІМО та не повинні застосовувати більш високих стандартів до МПУ, зареєстрованих у інших державах, ніж стандарти, які застосовуються до МПУ, зареєстрованих у цій прибережній державі.

6. Весь спеціальний персонал, зайнятий на МПУ (як на самохідних, так як і на несамохідних), повинен пройти належну ознайомлювальну та початкову підготовку з питань безпеки згідно відповідних рекомендацій ІМО.

Розділ B-V/e
Керівництво стосовно підготовки та кваліфікації капітанів та
вахтових помічників капітана морських суден постачання

1. Важливо, щоб капітан та особи командного складу, зайняті у операціях з морського постачання, набули відповідний досвід та отримали відповідну підготовку до того, як вони приймуть на себе обов'язки на морських суднах постачання. Особлива увага повинна бути зосереджена на набутті експлуатаційного досвіду на судні або на сполученні експлуатаційного досвіду та підготовки на тренажері.

2. Капітани та особи командного складу повинні розуміти унікальні маневрені характеристики та характеристики керованості, властиві морським суднам постачання.

3. До здійснення операцій стосовно постачань для морських робіт, капітан та особи командного складу повинні:

.1 отримати знання відносно морської нафто- та газодобувної галузі та термінів, що вживаються під час різних операцій;

.2 розуміти важливість постійного дотримання безпечної робочої відстані під час роботи у районі морської площадки/установки;

.3 знати маневрені можливості судна та способи удержання його на місці під час різних метеорологічних умов;

.4 розуміти особливі проектні параметри суден; а також

.5 розуміти необхідність наявності необмеженого огляду робочих районів.

4. Перебуваючи на морському судні постачання, капітан та особи командного складу повинні:

.1 знати характеристики управління та поведінку суден, оснащених різними руховими установками; та

.2 бути здатними управляти морським судном постачання у безпосередній близькості до морської установки та інших суден.

5. Капітани повинні розуміти необхідність того, щоб інший судновий персонал, залучений до виконання операцій з морського постачання, був ознайомлений зі своїми обов'язками.

Морські судна постачання, що виконують операції з якорем

6. Важливо, щоб капітани та вахтові помічники капітана на морських суднах постачання, залучених в операціях з установки якорів, мали відповідний досвід та пройшли відповідну підготовку.

7. До здійснення операцій з установки якорів, капітани та вахтові помічники капітана повинні:

.1 бути добре поінформованими стосовно характеристик управління судна відносно установки якорів, зокрема, але не обмежуючись наступним:

.1.1 судноводінням та утриманням на місці;

.1.2 управлінням судна;

.1.3 глибоким знанням остійності морських суден постачання у конкретній комбінації малого кута оновлюючого плеча, низької відкритої палуби і великих зовнішніх сил. Використання приладів для контролю за навантаженням корпусу судна та протиріччя між жорстким та остійним судном і доброю робочою обстановкою на палубі. Потенційне зниження остійності судна від використання приладів, що заспокоюють бортову качку; та

.1.4 операціями у небезпечних нафтопромислових районах, зокрема встановлення місцезнаходження трубопроводів або інших конструкцій на дні моря у районі, де існує імовірність використання якорів або іншого швартовного обладнання; та

.2 докладно ознайомитися з використанням всіх приладів та систем, встановлених на відповідному судні та пов'язаних з установкою якорів, в тому числі їх можливостями та обмеженнями, зокрема, але не обмежуючись наступним:

.2.1 використанням різних підрулюючих пристроїв, звичайної або азимутальної рухової установки;

.2.2 підйомом, управлінням, підняттям вантажів великої ваги, буксировкою, управлінням якорем та укладанням якоря для морських бурових вишок, барж та установок;

.2.3 буксировкою бурових вишок, барж та інших суден;

.2.4 експлуатацією підйомних та буксирувальних лебідок з силою тяги до 600 метричних тон;

.2.5 детальним глибоким знанням основ експлуатації буксирувальних та якірних лебідок у певних функціях приладів для обмеження навантаження, та системи відокремлення, а також пов'язаного з ними обладнання такого, як буксирувальні пальці та їх стопори; а також

.2.6 значною різницею між аварійним відокремленням буксирувальних гаків та лебідок.

8. Капітани та вахтові помічники капітана, які відповідають за управління якорями, повинні пройти достатню та відповідну підготовку та набути досвід під наглядом у проведенні кількох транспортувань бурової установки, якщо Адміністрація буде вважати це необхідним. Підготовка може бути доповнена відповідно підготовкою на тренажері.

Розділ B-V/f
Керівництво стосовно підготовки та досвіду для персоналу,
що експлуатує системи динамічного позиціонування судна (ДП)

1. Динамічне позиціонування (ДП) визначається як система, відповідно до якої положення самохідного судна та курс судна автоматично контролюються за допомогою використання її власних рухових установок.

2. Персонал, зайнятий в експлуатації системи динамічного позиціонування судна, повинен отримати відповідну підготовку та набути практичний досвід. Теоретичні елементи цієї підготовки повинні надавати можливість операторам системи динамічного позиціонування (ОДП) розуміти роботу системи ДП та її складових. Здобуті знання, розуміння та досвід повинні надавати можливість персоналу безпечно експлуатувати судна з системою ДП, належним чином враховуючи безпеку людського життя на морі та захист морського середовища.

3. Зміст підготовки та досвіду повинен охоплювати наступні складові системи динамічного позиціонування судна:

.1 пункт управління системи ДП;

.2 вироблення електроенергії та управління електроспоживанням;

.3 рухові установки;

.4 системи визначення місцезнаходження;

.5 системи прокладання курсу;

.6 системи визначення умов навколишнього середовища; а також

.7 системи визначення зовнішніх сил таких, як вимірювачі натягування тросу.

4. Підготовка та досвід повинні охоплювати коло звичайних операцій ДП, а також дії у випадках відмов, несправностей, інцидентів та аварій, пов'язаних з ДП, з метою забезпечити, щоб операції безпечно продовжувалися або припинялися. Підготовка не повинна обмежуватися тільки ОДП або капітанами суден ДП; для іншого персоналу на судні, наприклад, електромеханіків та механіків, може вимагатися додаткова підготовка та досвід, які забезпечать, щоб вони могли виконувати свої обов'язки на судні ДП. Необхідно розглянути питання щодо проведення відповідних навчань ДП у якості частини підготовки та отримання досвіду на судні. ОДП повинні знати тип та мету документації, пов'язаної з експлуатацією судна ДП, такої, як керівництва з експлуатації, аналіз характеру та наслідків відмов (АХНВ) та графіки функціональних можливостей.

5. Вся підготовка повинна проводитися персоналом, який має належну кваліфікацію та відповідний досвід.

6. Після призначення на судно, що працює у режимі ДП, капітан, ОДП та інший персонал, що отримав підготовку з питань ДП, повинні бути ознайомленими із спеціальним обладнанням, встановленим на судні та характеристиками самого судна. Необхідно приділити особливу увагу характеру діяльності судна та важливості системи ДП для цієї діяльності.

Розділ B-V/g
Керівництво стосовно підготовки капітанів та осіб командного
складу суден, які експлуатуються у полярних водах

1. Важливо, щоб капітани, вахтові помічники капітана та вахтові механіки суден, які експлуатуються у полярних водах, мали такий відповідний досвід і відповідну підготовку:

.1 До того, як їм буде доручено виконання обов'язків на таких суднах:

.1.1 для капітанів та вахтових помічників капітана підготовка повинна забезпечити отримання початкових знань принаймні з предметів, зазначених пунктами 2 - 11 нижче; та

.1.2 для вахтових механіків підготовка повинна забезпечити отримання початкових знань принаймні з предметів, зазначених нижче пунктами 3, 6, 10 та 11.

.2 Капітани та старші механіки повинні мати достатній та відповідний досвід з експлуатації суден у полярних водах.

Характеристики льоду - льодові райони

2. Тлумачення різних льодових карт та інформованість відносно обмежень метеорологічних та океанографічних даних, фізика льоду, утворення, збільшення, старіння і танення льоду; типи льоду та концентрації; тиск льоду; тертя від засніженого льоду; наслідки бризкового вкриття льодом та заледеніння; заходи застереження проти заледеніння та пом'якшення його наслідків; льодові режими у різних регіонах та під час різних пір року, зокрема відмінності між Арктикою та Антарктикою; визначення наслідків швидкої зміни умов льоду та стану погоди; пересування айсбергів та дрейфуючого льоду.

Ходові якості судна в льодових умовах та у холодному кліматі

3. Характеристики суден; типи суден, конструкції корпусу; вимоги до льодових підкріплень; льодовий клас судна у різних класифікаційних товариствах - полярний клас та місцеві правила; обмеження льодових класів; підготовка судна до експлуатації у зимових умовах та готовність судна; робочі характеристики систем під час низьких температур.

Планування рейсу та шляху судна в льодових умовах

4. Визначення безпечного маршруту судна та планування плавання, з метою уникнення льоду, якщо це можливо, зокрема тлумачення різних форм зображення льоду, а також даних для допомоги у підготовки стратегічного плану плавання; вхід до льодової місцевості з вільної від криги води, з метою уникнення айсбергів та небезпечних льодових умов; судноводіння, визначення періоду, безпечного або небезпечного внаслідок темряви, густого туману або стисненого льоду, для входу у зони, вкриті кригою або, де знаходяться айсберги.

Експлуатація та керування судном в льодових умовах

5. Підготовка та оцінка ризику перед наближенням до вкритих льодом вод; експлуатація суден різного льодового класу без супроводження при різних типах льоду; безпечна швидкість за наявності льоду та айсбергів; зв'язок з криголамом та іншими суднами; судноводіння при різних концентраціях криги та льодовитості; інформованість щодо збільшення енергії руху; використання айсбергів для укриття та прохід крізь щільний лід.

6. Використання різних типів гребної установки та стерна, зокрема інформованість стосовно міцності установки та її обмежень; кренова і диферентна системи, навантаження двигуна та несправність системи охолодження.

Правила та рекомендації

7. Місцеві вимоги до входу у різні регіони, зокрема Договір про Антарктику; міжнародні правила та рекомендації.

Обмеження обладнання

8. Використання та небезпеки, пов'язані з береговими засобами навігаційного огородження у полярних водах; похибки компасу у високих широтах; роздільна здатність радіолокатора по цілях і характеристиках льоду в умовах засвічення від льоду; обмеження електронних систем визначення місцеположення у високих широтах; обмеження навігаційних карт та описів, що надаються лоцманом; обмеження у системах зв'язку.

Заходи безпеки та процедури дій під час аварійних ситуацій

9. Наявність гідрографічних даних, необхідних для безпечного судноводіння; заходи застереження під час судноводіння у водах, що погано відмічені на картах; обмеження пошуково-рятувальної готовності та відповідальності, зокрема район ГМЗЛБ А4 та обмеження засобів зв'язку ЗАР у цьому районі; знання планування дій під час надзвичайних ситуацій; знання процедур буксирування; важливість зв'язку з іншими суднами та місцевими організаціями ЗАР; розпізнання небезпек, коли екіпажі суден підпадають під вплив низьких температур; процедури та способи залишення судна та виживання на льоду; проблеми втоми екіпажу внаслідок шуму та вібрації; наявність на борту додаткових ресурсів, таких, як бункерне паливо, продовольство та додатковий одяг; знання додаткової тяжкості наслідків інцидентів у полярних водах.

10. Впровадження процедур безпечного проведення робіт; знання найбільш імовірних пошкоджень корпусу судна та обладнання, а також способи їх уникнення; обмеження протипожежної системи.

Екологічні фактори

11. Уразливі морські райони відносно викиду; райони, в яких заборонене судноплавство або повинне уникатись; особливі райони згідно Конвенції MARPOL МАРПОЛ; обмеження обладнання для боротьби з розливом нафти; план дій відносно зростаючих об'ємів сміття, лляльних вод, опадів, стічних вод і т. д.; наслідки забруднення в умовах холодного клімату.

Глава VI
Керівництво стосовно функцій, які стосуються надзвичайних
ситуацій, техніки безпеки, охорони судна,
медичного догляду та виживання

Розділ B-VI/1
Керівництво стосовно вимог до ознайомлення, початкової
підготовки та інструктажу з питань безпеки для всіх моряків

Протипожежна безпека та боротьба з пожежею

1. Початкова підготовка з протипожежної безпеки та боротьби з пожежею, яка вимагається розділом A-VI/1, повинна включати, щонайменш, теоретичні та практичні елементи, перелічені у пунктах 2 - 4 нижче.

Теоретична підготовка

2. Теоретична підготовка повинна охоплювати таке:

.1 три елементи пожежі та вибуху (пожежний трикутник): паливо, джерело займання, кисень;

.2 джерела займання: хімічні, біологічні, фізичні;

.3 займисті матеріали: займистість; точка займання; температура горіння; швидкість горіння; теплотворність; нижня межа займання (НМЗ); верхня межа займання (ВМЗ); діапазон займання; інертизація; статична електрика; температура спалаху; самозаймання;

.4 небезпека пожежі та розповсюдження вогню шляхом випромінювання, конвекції та провідності;

.5 здатність реагувати;

.6 класифікація пожеж та застосовні вогнегасні речовини;

.7 основні причини виникнення пожежі на суднах: розлив палива в машинному відділенні; паління; перегрів (підшипники); пристрої на камбузі (плити, димоходи, пристрої для жарки, газові або електричні плити і т. д.); самочинне займання (вантаж, відходи і т. д.); вогневі роботи (зварювання, різка і т. д.); електричні апарати (короткі замикання, непрофесійний ремонт); реакція, самонагрівання та самозаймання; підпал; статична електрика;

.8 протипожежна безпека;

.9 системи виявлення вогню та диму; автоматичні системи сигналізації виявлення пожежі;

.10 обладнання для боротьби з пожежею, зокрема:

.10.1 стаціонарні установки на суднах та їх місцезнаходження; пожежні магістралі, крани; міжнародне берегове з'єднання; установки об'ємного тушіння пожежі, вуглекислий газ (NI2), піну; систему водорозпилення під тиском у приміщеннях спеціальної категорії і т. д.; автоматичну спринклерну систему; аварійний пожежний насос; аварійний генератор; хімічні порошки; загальна інформація стосовно необхідних і наявних переносних апаратів; системи водяного туману під високим тиском; високократну піну; нові технології та обладнання;

.10.2 спорядження пожежника, особисте спорядження; дихальний апарат, засоби відновлення життєдіяльності; протидимний шолом або маску; вогнестійкий запобіжний трос та ремені; їх розташування на суднах; а також

.10.3 загальне обладнання, в тому числі пожежні шланги, сопла, з'єднання, пожежні сокири; переносні вогнегасники; протипожежні покривала;

.11 конструкція та устрій, в тому числі шляхи евакуації; засоби дегазації танків; перекриття класів A, B і C; системи інертних газів;

.12 організація пожежогасіння на судні, в тому числі загальносуднова тривога; схеми протипожежного захисту, місця збору та обов'язки окремих осіб; зв'язок, зокрема зв'язок між судном і берегом під час перебування судна в порту; заходи із захисту персоналу; періодичні навчання на судні; системи патрулювання;

.13 практичне знання методів відновлення життєдіяльності;

.14 методи боротьби з пожежею, в тому числі подача сигналу тривоги; розміщення та ізолювання; викидання за борт вантажу; інгібірування; охолодження; об'ємне пожежогасіння; вогнегасники; попередження повторного займання; відвід диму; а також

.15 засоби пожежогасіння, в тому числі воду, суцільний струмінь, розпилення, водяний туман, затоплення; піну (високократну, середньої і низької кратності); вуглекислий газ (NI₂); водяну плівку, що створює піну (ВПСП); сухий хімічний порошок; нові технології та обладнання.

Практична підготовка

3. Практична підготовка, наведена нижче, повинна проводитися в приміщеннях, що забезпечують максимально близькі до реальних умови для підготовки (наприклад, імітацію умов на судні), та, якщо це можливо і доцільно, повинна також проводитися як при денному світлі, так і в темряві, та повинна дозволити особам, які її проходять, набути вміння:

.1 використовувати різні типи переносних вогнегасників;

.2 використовувати автономні дихальні апарати;

.3 гасити невеликі пожежі, наприклад, пожежа електроустановок, займання нафти і пропану;

.4 гасити великі пожежі за допомогою води (струминна і розпилювальна насадки);

.5 гасити пожежу за допомогою піни, порошку, або за допомогою іншого відповідного хімічного агента;

.6 входити і переходити через відсіки, в які була введена високократна піна, за допомогою запобіжного тросу, але без дихального апарату;

.7 боротися з пожежею в закритих, заповнених димом приміщеннях, використовуючи автономний дихальний апарат;

.8 гасити пожежу за допомогою водяного туману або будь-якого іншого відповідного вогнегасного засобу в житловому приміщенні або в моделі машинного відділення, за наявності вогню та густого диму;

.9 гасити пожежу нафти за допомогою пристрою, що створює туман, та розпилювальних насадок, сухого хімічного порошку або пінних комплектів; та

.10 у дихальному апараті проводити рятувальні операції у заповненому димом приміщенні.

Загальні положення

4. Особи, які проходять підготовку, повинні також розуміти необхідність підтримання стану постійної готовності на судні.

Елементарна перша допомога

5. Підготовка з елементарної першої допомоги, яка вимагається правилом VI/1 як частина основної програми підготовки, повинна відбуватися на початковій стадії професійної підготовки, бажано під час підготовки до виходу в море, для того, щоб моряки могли вжити негайних дій під час виникнення нещасного випадку або інших обставин, що потребують термінової медичної допомоги, до прибуття особи з навичками надання першої допомоги чи особи, яка відповідає за медичний догляд на судні.

Особиста безпека та суспільні обов'язки

6. Адміністрації повинні враховувати важливість уміння спілкуватися та знання мови для підтримання безпеки людського життя і майна на морі, а також для запобігання забрудненню моря. Враховуючи міжнародний характер морської галузі, важливість надійного мовного спілкування між суднами та між судном і берегом, зростаюче використання багатонаціональних екіпажів та турботу про те, щоб члени екіпажу могли спілкуватися з пасажирами під час аварій, прийняття спільної мови для спілкування на морі сприяло б безпечній практиці шляхом зниження ризику людської помилки під час передачі важливої інформації.

7. Хоча і не скрізь, згідно загальноприйнятій практиці англійська мова все більше стає стандартною мовою спілкування з метою безпеки на морі, частково як наслідок використання Стандартного морського розмовника ІМО для спілкування у морі.

8. Адміністрації повинні враховувати переваги забезпечення того, щоб моряки мали можливість використовувати, щонайменш, елементарний англійський словниковий запас, звертаючи особливу увагу на морські терміни та ситуації.

Розділ B-VI/2
Керівництво стосовно дипломування фахівців з рятувальних шлюпок і
плотів, чергових шлюпок та швидкісних чергових шлюпок

1. До початку підготовки кандидат повинен відповідати вимогам стосовно медичної придатності за станом здоров'я, особливо зору та слуху.

2. Підготовка повинна відповідати положенням Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (СОЛАС), з поправками.

3. Сторони можуть також прийняти підготовку та досвід на судні (наприклад, участь у навчаннях) для збереження стандарту компетентності, що вимагається у таблиці A-VI/2-1 у сферах, викладених у пунктах 6.1.2, 6.1.3, 6.1.4, 6.2.1 та 10.1.5 розділу A-VI/2. Адміністрації повинні враховувати, що підготовка на судні у цих сферах може проводитися лише за сприятливих погодних умов та постанов стосовно порту, що надають такий дозвіл.

Розділ B-VI/3
Керівництво стосовно підготовки до боротьби
з пожежею за розширеною програмою

(Положення відсутні)

Розділ B-VI/4
Керівництво стосовно вимог до надання першої
медичної допомоги та медичному догляду

Програми підготовки для моряків, які призначені виконувати завдання, обов'язки та нести відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/4-1, для надання першої медичної допомоги на борту судна, повинні, за необхідністю, брати до уваги інструкції, що містяться у переглянутому Міжнародному медичному керівництві для суден.

Розділ B-VI/5
Керівництво щодо підготовки осіб командного
складу судна, відповідальних за охорону

1. Підготовка повинна ув'язуватися з положеннями Кодексу ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС з поправками.

2. Після завершення підготовки, особа командного складу судна, відповідальна за охорону, повинна мати достатнє знання англійської мови, що дозволяє їй правильно розуміти і складати повідомлення, що відносяться до охорони судна або портового засобу.

3. При умові крайньої необхідності, якщо тимчасово відсутній член екіпажа, що володіє свідоцтвом особи командного складу, відповідальної за охорону судна, Адміністрація може дозволити моряку, що має специфічні обов'язки і несе специфічну відповідальність по охороні судна і розуміє план охорони судна, працювати у якості особи командного складу судна, відповідального за охорону, виконувати всі обов'язки і нести відповідальність за охорону судна до приходу в наступний порт заходу або протягом періоду часу не більше 30 днів, дивлячись по тому, що більше. Компанія повинна як можна раніше інформувати про встановлені заходи компетентні влади наступного(-их) порту(-ів) заходу.

Розділ B-VI/6
Керівництво стосовно обов'язкових мінімальних вимог до
підготовки та інструктажу з питань охорони для усіх моряків

Ознайомлення та усвідомлення важливості питань охорони

1. Моряки та персонал судна не є експертами з питань охорони і мета положень Конвенції або цього Кодексу не полягає у перетворенні їх на фахівців з питань охорони.

2. Моряки та персонал судна повинні отримати достатню підготовку або інструктаж з питань охорони та пройти ознайомлювальну підготовку з тим, щоб здобути необхідні знання та розуміння для виконання обов'язків, які були їм призначені, та, щоб робити спільний внесок у посилення охорони на морі.

3. Моряки, яким не призначені обов'язки по охороні судна, повинні пройти підготовку або інструктаж з питань обізнаності у галузі охорони, як викладено в розділі A-VI/6, щонайменш один раз за увесь час їх роботи на суднах. Не існує потреби у оновленні або повторному підтвердженні цієї підготовки, якщо моряк або інший член персоналу судна відповідають вимогам правила VI/6 стосовно ознайомлення з питань охорони та беруть участь у навчаннях і тренуваннях, як вимагається Кодексом ОСПЗ.

Моряки, яким призначені обов'язки з охорони судна

4. Вираз "особи, яким призначені обов'язки по охороні судна" у розділі A-VI/6 визначає осіб, які мають специфічні обов'язки і відповідальність з охорони відповідно до плану охорони судна.

5. Моряки, яким призначені обов'язки по охороні судна, повинні пройти підготовку з питань безпеки або інструктаж, як викладено в розділі A-VI/6, щонайменш один раз за увесь час їх роботи на суднах. Не існує потреби у оновленні або повторному підтвердженні цієї підготовки, якщо відповідний моряк або член персоналу судна відповідають вимогам правила VI/6 стосовно ознайомлення з питань охорони та беруть участь у навчаннях і тренуваннях, як вимагається Кодексом ОСПЗ.

6. Особи, які надають "ознайомлювальну підготовку стосовно охорони судна", згідно з розділом A-VI/6, можуть не відповідати вимогам правила I/6 або розділу A-I/6.

7. При умові крайньої необхідності, коли вимагається, щоб обов'язки по охороні судна виконувалися особою, кваліфікованою для виконання обов'язків з охорони та яка тимчасово відсутня, Адміністрація може дозволити моряку, якому не призначені обов'язки по охороні судна, виконувати такі обов'язки, за умови, що особа розуміє план охорони судна, до приходу в наступний порт заходу або протягом періоду часу не більше 30 днів, дивлячись по тому, що більше.

Глава VII
Керівництво стосовно альтернативного дипломування

Розділ B-VII/1
Керівництво стосовно видачі альтернативних дипломів

(Положення відсутні)

Розділ B-VII/2
Керівництво стосовно спеціально інтегрованих програм
підготовки палубної та машинної команди

1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб будь-яка спеціальна інтегрована програма підготовки для палубної та машинної команди:

.1 надавалася за допомогою схваленої програми підготовки;

.2 проходила на березі у морських навчальних закладах та/або на борту схвалених навчальних суден; а також

.3 була документально відображена у схваленій Книзі реєстрації підготовки.

Розділ B-VII/3
Керівництво стосовно принципів, які визначають
видачу альтернативних дипломів

(Положення відсутні)

Глава VIII
Керівництво стосовно несення вахти

Розділ B-VIII/1
Керівництво стосовно придатності
до виконання обов'язків

Запобігання втомленості

1. Під час дотримання вимог стосовно періодів відпочинку термін "незвичайні експлуатаційні умови" повинен тлумачитися як такий, що означає тільки найважливіші роботи на судні, які не можна відкласти з міркувань безпеки чи захисту навколишнього середовища, або які не могли бути розумово передбачені на початку рейсу.

2. Хоча не існує загальноприйнятого технічного визначення втомленості, кожна особа, пов'язана з судновими операціями, повинна бути завжди напоготові стосовно факторів, які можуть сприяти появі втомленості, зокрема, але не обмежуючись тими, що визначені Організацією, та приймати їх до уваги під час прийняття рішень стосовно суднових операцій.

3. Застосовуючи правило VIII/1, необхідно враховувати таке:

.1 положення, прийняті з метою запобігання втомленості, повинні забезпечувати, щоб не застосовувались надмірні або не викликані обставинами понаднормові години роботи. Зокрема, мінімальні періоди відпочинку, зазначені в розділі A-VIII/1, не повинні тлумачитися таким чином, ніби вся решта часу може бути відведена несенню вахти або виконанню інших обов'язків;

.2 частота і тривалість періодів відпусток, а також надання відпустки в якості компенсації є матеріальними факторами запобігання зростанню втомленості з часом; та

.3 положення можуть змінюватися для суден, зайнятих у коротких морських рейсах, за умови, що введені спеціальні заходи з безпеки.

4. Винятки, викладені у пункті 9 розділу A-VIII/1, повинні тлумачитися як такі, що означають винятки, встановлені Конвенцією МОП про Робочий час моряків та комплектування суден екіпажами 1996 року (Конвенція N 180) або Конвенцією про працю в морському судноплавстві 2006 року, з моменту набуття чинності. Обставини, за яких застосовуються такі винятки, повинні визначатися Сторонами.

5. На підставі інформації, отриманої в результаті розслідування аварій на морі, Адміністрації повинні постійно аналізувати свої положення стосовно запобігання втомленості.

Запобігання зловживанню наркотиками та алкоголем

6. Зловживання наркотиками та алкоголем безпосередньо впливає на стан здоров'я та здатність моряка виконувати обов'язки з несення вахти або призначені обов'язки стосовно безпеки, запобіганню забруднення, а також обов'язки по охороні судна. Морякам, які, як встановлено, знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, не слід дозволяти виконувати обов'язки з несення вахти або призначені обов'язки стосовно безпеки, запобіганню забруднення, а також обов'язки по охороні судна до тих пір, поки вони не відновлять свою здатність виконувати ці обов'язки.

7. Адміністрація повинна забезпечити прийняття належних заходів для запобігання шкідливому впливу алкоголю та наркотиків на здатності персоналу, який несе вахту і тих осіб, яким призначені обов'язки стосовно безпеки, запобіганню забруднення, а також обов'язки по охороні судна, і повинна запровадити програми перевірки, за необхідністю, які:

.1 виявляють випадки зловживання наркотиками та алкоголем;

.2 поважають гідність, принцип невтручання в особисте життя, конфіденційність та основні юридичні права особистості; а також

.3 приймають до уваги відповідні міжнародні керівництва.

8. Компаніям слід розглянути питання стосовно здійснення чітко викладеної у письмовій формі політики з запобігання зловживанню наркотиками та алкоголем, зокрема заборона вживати алкоголь протягом 4 годин, що передують прийняттю вахти або за допомогою включення до системи управління якості компанії або за допомогою надання повної інформації та освіти морякам.

9. Під час створення програм щодо запобігання зловживанню наркотиками та алкоголем повинно бути прийнято до уваги керівництво, яке міститься в публікації МОП Програми запобігання зловживанню наркотиків та алкоголю у морській галузі (Посібник для осіб, що здійснюють планування), в яке можуть бути внесені поправки.

Розділ B-VIII/2
Керівництво стосовно організації та принципів несення вахти

1. Наступне експлуатаційне керівництво повинно прийматися до уваги компаніями, капітанами та вахтовими особами командного складу.

Частина 1 - Керівництво стосовно дипломування

(Положення відсутні)

Частина 2 - Керівництво стосовно планування рейсу

(Положення відсутні)

Частина 3 - Принципи несення вахти, в цілому

(Положення відсутні)

Частина 4 - Керівництво стосовно несення вахти у морі

Частина 4-1 - Керівництво стосовно несення ходової навігаційної вахти

Вступ

2. Особливе керівництво може бути необхідним для спеціальних типів суден, а також для суден, що перевозять небезпечні, отруйні або легкозаймисті вантажі. Капітан, відповідно, повинен забезпечити це експлуатаційне керівництво.

3. Важливо, щоб вахтові помічники капітана розуміли, що ефективне виконання ними своїх обов'язків необхідно в інтересах охорони людського життя і майна на морі, а також для запобігання забрудненню морського середовища.

Якірна вахта

4. Капітан кожного судна, яке стоїть на незахищеній якірній стоянці, на відкритому рейді або в будь-яких інших фактично морських умовах відповідно до глави VIII, розділу A-VIII/2, частини 4-1, пункту 51 Кодексу ПДНВ, повинен забезпечити організацію вахти, достатньої для підтримання безпечної вахти постійно. Вахтовий помічник капітана повинен постійно відповідати за безпечну якірну вахту.

5. У визначенні організації вахти та співвідношенні з підтримкою безпеки та охорони судна, а також захистом морського навколишнього середовища, капітан повинен приймати до уваги усі обставини та умови, що цього стосуються, такі, як:

.1 підтримання стану постійної пильності шляхом візуального та слухового нагляду, а також всіма іншими наявними засобами;

.2 вимоги до зв'язку між суднами та між судном і берегом;

.3 переважаючі умови погоди, моря, льоду та течії;

.4 необхідність постійного контролю місцезнаходження судна;

.5 тип, розмір та характеристики якірної стоянки;

.6 умови суднового потоку;

.7 ситуації, які можуть погіршити охорону судна;

.8 вантажно-розвантажувальні операції;

.9 призначення членів екіпажу, які повинні знаходитися у стані готовності;

.10 процедури з виклику капітана та підтримка двигуна у стані готовності.

Частина 4-2 - Керівництво з несення машинної вахти

6. Особливе керівництво може бути необхідним для спеціальних типів рухових установок або допоміжного обладнання, а також суден, що перевозять небезпечні, отруйні або займисті матеріали, чи інші спеціальні типи вантажу. Старший механік, відповідно, повинен забезпечити це експлуатаційне керівництво.

7. Важливо, щоб вахтові механіки розуміли, що ефективне виконання ними своїх обов'язків з несення вахти є необхідним в інтересах охорони людського життя та збереження майна на морі, а також запобігання забрудненню морського середовища.

8. Механік, який заступає на вахту, до прийняття на себе обов'язків з несення вахти, повинен:

.1 ознайомитися з місцезнаходженням і використанням обладнання, призначеного для охорони людського життя в небезпечному або отруйному середовищі;

.2 пересвідчитися, що матеріали для надання термінової медичної допомоги легкодоступні, особливо ті, що необхідні для лікування опіків та ошпарювань; а також

.3 під час знаходження в порту, коли судно надійно стоїть на якорі або пришвартоване, бути поінформованим про:

.3.1 діяльність, що стосується вантажу, стан робіт з технічного обслуговування та ремонту, всі інші операції, які впливають на несення вахти; та

.3.2 допоміжні механізми, які використовуються для обслуговування пасажирських приміщень або приміщень для екіпажів, вантажних операцій, подачі води та систем відводу витяжної вентиляції.

Частина 4-3 - Керівництво з несення радіовахти

Загальні положення

9. Окрім іншого, Регламент радіозв'язку вимагає, щоб кожна суднова радіостанція мала ліцензію, знаходилася під виключним веденням капітана або іншої особи, відповідальної за судно, та експлуатувалась тільки під контролем належним чином кваліфікованого персоналу. Регламент радіозв'язку також вимагає, щоб повідомлення про лихо передавалося тільки за вказівкою капітана або іншої особи, відповідальної за судно.

10. Капітан повинен мати на увазі, що весь персонал, який призначений передавати повідомлення про лихо, повинен бути відповідним чином проінструктований, знати та уміти правильно експлуатувати все радіообладнання на судні, як цього вимагає пункт 1.5 правила I/14. Повідомлення про лихо записується в судновий журнал або вахтовий журнал радіостанції.

Несення вахти

11. Додатково до вимог стосовно несення радіовахти, капітан кожного морського судна повинен забезпечити, щоб:

.1 суднова радіостанція була належним чином укомплектована з метою здійснення радіозв'язку загального призначення, зокрема, обміну суспільною кореспонденцією, беручи до уваги напруженість, викликану обов'язками тих, хто уповноважений на ній працювати, а також

.2 радіообладнання, наявне на борту, та, якщо такі встановлені, резервні джерела енергії постійно підтримувалися в ефективному робочому стані.

12. Необхідні інструкції та інформація з використання радіообладнання і процедур у разі лиха та забезпечення безпеки повинні періодично надаватися всім відповідним членам екіпажу особою, основним обов'язком якої, згідно розкладу по тривогам, є відповідальність за радіозв'язок у разі лиха. Факт інструктажу повинен бути занесений до вахтового журналу радіостанції.

13. Капітан кожного судна, на яке не розповсюджується Конвенція СОЛАС, повинен вимагати, щоб несення радіовахти відбувалося належним чином, як визначено Адміністрацією, беручи до уваги Регламент радіозв'язку.

Експлуатація

14. Перед виходом у рейс радіооператор, призначений головним відповідальним за радіозв'язок у разі лиха, повинен забезпечити, щоб:

.1 усе радіообладнання, використовуване у разі лиха та для забезпечення безпеки, і резервне джерело енергії знаходились у ефективному робочому стані, та це було занесене до вахтового журналу радіостанції;

.2 усі документи, які вимагаються міжнародними угодами, повідомлення судновим радіостанціям та додаткові документи, що вимагаються Адміністрацією, були в наявності та відкоректовані відповідно до останніх доповнень, і щоб звіт про будь-яку невідповідність було зроблено капітану;

.3 годинник в радіорубці був встановлений згідно сигналів перевірки часу;

.4 антени були правильно встановлені, не мали пошкоджень та були належним чином під'єднанні;

.5 наскільки це практично можливо, звичайні метеорологічні та навігаційні попередження для району плавання судна були оновлені разом з повідомленнями для інших районів, згідно вимоги капітана, та щоб такі повідомлення передавались капітану.

15. Під час виходу із порту вахтовому радіооператору, відкривши станцію, слід:

.1 прослухати ефір на відповідних частотах лиха з метою виявлення можливих сигналів лиха; а також

.2 передати повідомлення (назва судна, місцезнаходження, порт призначення і т.д.) місцевій береговій станції та будь-яким іншим відповідним береговим станціям, з якими можливий радіообмін.

16. Коли станція відкрита, вахтовому радіооператору слід:

.1 перевіряти годинник в радіорубці згідно стандартних сигналів перевірки часу не рідше одного разу на день;

.2 надсилати повідомлення під час входу та виходу з зони, обслуговуваної береговою радіостанцією, з якою можливий радіообмін; а також

.3 передавати повідомлення згідно систем суднових повідомлень, відповідно до вказівок капітана.

17. Під час знаходження в морі радіооператор, на якого покладена головна відповідальність за радіозв'язок під час лиха, повинен пересвідчитися в належному функціонуванні:

.1 радіообладнання, що забезпечує зв'язок у разі лиха та для забезпечення безпеки за допомогою цифрового вибіркового виклику (ЦВВ), шляхом пробного виклику, щонайменш, раз на тиждень; а також

.2 радіообладнання, використовуваного у разі лиха та для забезпечення безпеки, шляхом перевірки, щонайменш раз на день, але без випромінювання будь-яких сигналів.

Результати цих перевірок повинні заноситися до вахтового журналу радіостанції.

18. Радіооператор, призначений здійснювати радіозв'язок загального призначення, повинен забезпечити підтримання ефективної вахти на тих частотах, на яких такий зв'язок, вірогідно, буде здійснюватися, звертаючи увагу на місцезнаходження судна відносно тих берегових станцій та тих берегових земних станцій, з якими можливий радіообмін. Під час ведення радіообміну, радіооператори повинні дотримуватися відповідних рекомендацій Міжнародної спілки електрозв'язку (МСЕ).

19. Закриваючи радіостанцію під час прибуття до порту, вахтовому радіооператору слід повідомити місцеву берегову станцію та інші берегові станції, з якими підтримувався зв'язок, про прибуття судна та про припинення роботи станції.

20. Закриваючи радіостанцію, радіооператор, на якого покладена головна відповідальність за радіозв'язок у разі лиха, повинен:

.1 впевнитися, щоб антени, які працюють на передачу, були заземлені; а також

.2 перевірити, чи достатньо заряджені резервні джерела енергії.

Повідомлення про лихо та відповідні процедури

21. Повідомлення про лихо або сигнал лиха мають абсолютний пріоритет над усіма іншими передачами. Всі станції, отримавши такі сигнали, повинні, згідно Регламенту радіозв'язку, негайно припинити всі передачі, здатні завадити радіообміну у разі лиха.

22. Якщо зазнає лиха власне судно, радіооператор, на якого покладена головна відповідальність за радіозв'язок у разі лиха, повинен негайно взяти на себе відповідальність за виконання процедур Регламенту радіозв'язку та відповідних рекомендацій Міжнародної спілки електрозв'язку (ITU-R - International Telecommunication Union RecommendatioДоповнення Is)

23. Під час отримання повідомлення про лихо:

.1 вахтовий радіооператор повинен повідомити про це капітана і, якщо це необхідно, радіооператора, на якого покладена головна відповідальність за зв'язок у разі лиха; а також

.2 радіооператор, на якого покладена головна відповідальність за зв'язок у разі лиха, повинен оцінити ситуацію та негайно взяти на себе відповідальність за виконання процедур Регламенту радіозв'язку та відповідних рекомендацій МСЕ.

Повідомлення з пріоритетом терміновості

24. Якщо повідомлення з пріоритетом терміновості стосується власного судна, радіооператор, на якого покладена головна відповідальність за зв'язок у разі лиха, повинен негайно взяти на себе відповідальність за виконання процедур Регламенту радіозв'язку та відповідних рекомендацій МСЕ.

25. У випадках радіозв'язку, що стосується медичних консультацій, радіооператор, на якого покладена головна відповідальність за зв'язок у разі лиха, повинен виконувати процедури Регламенту радіозв'язку та дотримуватися умов, опублікованих у відповідних міжнародних документах (див. пункт 14.2), або як обумовлено постачальником послуг супутникового зв'язку.

26. У випадках радіозв'язку, що стосуються медичного транспортування, як це визначено у додатковому Протоколі до Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол 1), радіооператор, на якого покладена головна відповідальність за зв'язок у разі лиха, повинен виконувати процедури Регламенту радіозв'язку.

27. Отримавши повідомлення з пріоритетом терміновості, вахтовий радіооператор повинен сповістити про це капітана і, якщо це необхідно, радіооператора, на якого покладена головна відповідальність за зв'язок у разі лиха.

Повідомлення з пріоритетом безпеки

28. Якщо необхідно передати повідомлення з пріоритетом безпеки, капітан і вахтовий радіооператор повинні виконувати процедури Регламенту радіозв'язку.

29. Отримавши повідомлення з пріоритетом безпеки, вахтовий радіооператор повинен записати його зміст і діяти відповідно до вказівок капітана.

30. Зв'язок місток - місток повинен підтримуватися на каналі 13 УКХ. "Зв'язок місток - місток" описується у Регламенті радіозв'язку як "зв'язок між суднами стосовно безпеки навігації".

Ведення вахтового журналу радіостанції

31. Додаткові записи до журналу повинні вноситися відповідно до пунктів 10, 12, 14, 17 і 33.

32. Несанкціоновані передачі та випадки перешкод повинні, якщо це можливо, виявлятися, записуватися до журналу і доводитися до відома Адміністрації, відповідно до Регламенту радіозв'язку, разом з відповідною випискою з вахтового журналу радіостанції.

Технічне обслуговування батарей живлення

33. Батареї, що забезпечують джерело енергії для будь-якої частини радіоустановки, в тому числі призначені для безперервної подачі електроенергії, доручаються у ведення радіооператору, на якого покладена головна відповідальність за радіозв'язок у разі лиха; та повинні:

.1 перевірятися щоденно під навантаженням і без нього та, коли це необхідно, доводитися до стану повної зарядки;

.2 перевірятися раз на тиждень за допомогою ареометра, якщо це практично можливо, або, якщо ареометр не можна використати, шляхом підхожої перевірки на навантаження; а також

.3 перевірятися раз на місяць на предмет безпеки кожної батареї та її з'єднань, а також стану батарей і місць їх розміщення.

Результати цих перевірок повинні заноситися до вахтового журналу радіостанції.

Частина 5 - Керівництво стосовно несення вахти у порту

(Положення відсутні)"