Постанова N 138
про внесення до Угоди про заснування
Європейського банку реконструкції та розвитку поправки,
яка санкціонує використання коштів спеціальних фондів
в країнах-отримувачах і країнах - потенційних отримувачах

(Поправку прийнято Указом Президента
N 477/2012 від 20.08.20
12)

Офіційний переклад

РАДА КЕРУЮЧИХ,

з урахуванням того, що прийняттям постанови N 137 Рада керуючих затвердить внесення поправки до статті 1 Угоди про заснування Європейського банку реконструкції та розвитку (Угода), згідно з якою Банк буде наділений правом виконувати поставлену перед ним мету в країнах Південного та Східного Середземномор'я;

нагадуючи про прийняту 21 травня 2011 року постанову N 134 "Про можливе географічне розширення регіону операцій Банку", в якій Рада керуючих доручила Раді директорів підготувати для Ради керуючих рекомендації стосовно, серед іншого, вжиття можливих подальших заходів для того, щоб дозволити Банкові у найкоротші строки розпочати проведення його операцій в країнах - майбутніх отримувачах в цьому розширеному регіоні;

розглянувши доповідь Ради директорів Раді керуючих з рекомендаціями, що в ній містяться, серед іншого, стосовно "Географічного розширення регіону операцій Банку з включенням до нього країн Південного та Східного Середземномор'я" та погодившись з ними, Рада керуючих приймає поправку до статті 18 Угоди з метою санкціонування використання Банком коштів спеціальних фондів при проведенні спеціальних операцій в країнах - потенційних отримувачах,

ТАКИМ ЧИНОМ, ЦИМ ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Змінити редакцію статті 18 Угоди таким чином:

"СТАТТЯ 18: СПЕЦІАЛЬНІ ФОНДИ

1. i) Банк може приймати на себе управління спеціальним фондами, які призначені для досягнення мети Банку й виконання його функцій в країнах-отримувачах і країнах - потенційних отримувачах. Всі витрати на управління будь-яким таким спеціальним фондом покладаються на цей спеціальний фонд.

ii) На виконання підпункту "і" Рада керуючих за запитом члена Банку, який не є країною-отримувачем, може прийняти рішення вважати такого члена таким, що відповідає вимогам, які пред'явлені країні - потенційному отримувачу, протягом такого обмеженого періоду часу й на таких умовах, які можуть вважатися доцільними. Таке рішення приймається більшістю у не менш ніж дві третини керуючих, які представляють не менше трьох чвертей від загальної кількості голосів, які є в розпорядженні Банку.

iii) Рішення вважати того чи іншого члена таким, що відповідає вимогам, які пред'явлені країні - потенційному отримувачу, можна прийняти лише в тому разі, якщо такий член може виконувати вимоги, що пред'являються країні-отримувачу. Такі вимоги наведені в статті 1 цієї Угоди в тій редакції, яка є на момент прийняття такого рішення, або в тій редакції, яку вона матиме після набрання чинності поправкою, що вже затверджена Радою керуючих під час прийняття такого рішення.

iv) Якщо країні - потенційному отримувачу не надано статусу країни-отримувача наприкінці періоду часу, зазначеного в підпункті "ii", Банк миттєво припиняє проведення будь-яких спеціальних операцій в цій країні, за винятком тих з них, які пов'язані з процесом організованої реалізації, консервації та збереження активів спеціального фонду, а також із здійсненням розрахунків по зобов'язанням, які виникли у зв'язку із цими активами.

2. Кошти спеціальних фондів, отримані Банком, можна використовувати в країнах-отримувачах і країнах - потенційних отримувачах будь-яким чином і на будь-яких умовах, що відповідають меті і функціям Банку, іншим застосовним положенням цієї Угоди, а також угоді або угодам, які стосуються зазначених фондів.

3. Банк встановлює правила й норми, що можуть бути потрібні йому для заснування кожного спеціального фонду, управління ним та використання його коштів. Такі правила й норми повинні відповідати положенням цієї Угоди, за винятком тих положень, які конкретно застосовуються лише до звичайних операцій Банку."

2. Членів Банку просять повідомити, чи приймають вони зазначену поправку шляхом а) оформлення й здачі Банкові на зберігання документа, який підтверджує прийняття цим членом зазначеної поправки відповідно до законів його країни, та b) надання за формою та змістом доказів, які задовольняють Банк, про прийняття цієї поправки, а також оформлення й здачі на зберігання відповідно до законів країни цього члену документа про прийняття зазначеної поправки.

3. Зазначена поправка набирає чинності через сім місяців з моменту офіційного підтвердження Банком його членам виконання вимог до її прийняття, як це передбачено в статті 56 Угоди про заснування Банку.

(Прийнято 30 вересня 2011 року)