КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
Окрема думка
судді Конституційного Суду України
Бринцева В.Д. стосовно Рішення
Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням 53
народних депутатів України щодо
відповідності Конституції України (конституційності)
окремих положень Податкового кодексу України
1. Конституційний Суд України у Рішенні від 12 червня 2012 року N 13-рп/2012 визнав конституційними окремі положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс). При цьому достатньо повно і всебічно, у системному зв’язку з оспорюваними нормами досліджено аргументи суб’єкта права на конституційне подання, відповідні положення Конституції України, міжнародно-правових актів, практику Європейського суду з прав людини.
Не викликає заперечень і аргументація Конституційного Суду України щодо необхідності припинення конституційного провадження у справі в його частині (пункт 2 резолютивної частини вказаного рішення).
2. Приводом для відкриття конституційного провадження у цій справі стало конституційне подання 53 народних депутатів України.
Головна підстава для конституційного подання, визначена авторами клопотання, - порушення процедури розгляду Кодексу, ухвалення та набрання ним чинності. Народні депутати України стверджували, що під час остаточного голосування за Кодекс у залі пленарних засідань реально знаходилися приблизно 100 законодавців, хоч згідно зі стенограмою участь у голосуванні взяли 268 народних депутатів України. Таким чином, на думку 53 народних депутатів України, було порушено вимоги частини третьої статті 84 Конституції України.
Ухвалою від 14 січня 2011 року Конституційний Суд України відмовив у відкритті конституційного провадження у цій частині, зазначивши, що в матеріалах справи немає офіційних відомостей про порушення встановленої процедури, а інформаційні матеріали, надані народними депутатами України, не можна вважати обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності Кодексу (пункт 3 мотивувальної частини).
Наведена позиція Конституційного Суду України не виглядає достатньо аргументованою. Прийняття такого рішення на цій стадії було явно передчасним. Конституційний Суд України мав би під час пленарних засідань повно і всебічно дослідити обставини, на які посилаються автори клопотання, і залежно від результатів їх перевірки визначитись по суті справи щодо всіх питань, поставлених у конституційному поданні.
Відповідно до частини третьої статті 84 Конституції України голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто. Конституційний Суд України у Рішенні від 7 липня 1998 року N 11-рп/98 у справі щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України звертав увагу парламенту на те, що в Конституції України відсутні положення, які надавали б право народному депутату України голосувати за іншого народного депутата України на засіданнях Верховної Ради України (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини).
Незважаючи на однозначність і зрозумілість частини третьої статті 84 Основного Закону України, практика законотворчого процесу в Україні перенасичена заявами, у тому числі народних депутатів України, про систематичне грубе порушення цього конституційного положення.
У цих умовах належне чергове реагування Конституційного Суду України на порушення при прийнятті законів Верховною Радою України могло б сприяти недопущенню їх у майбутньому і підвищенню рівня довіри до результатів законотворчої діяльності єдиного органу законодавчої влади в державі.
Суддя Конституційного Суду України В.Д.Бринцев
12.06.2012 р.