ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
(Закон втратив чинність на підставі Закону
N 1194-VII від 9 квітня 2014 року)
Про Дисциплінарний статут Державної служби
спеціального зв'язку та захисту інформації України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 9, ст.114 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4711-VI від 17.05.2012 -
набирає чинності з 13.06.2012 р. )
Верховна Рада України постановляє:
1. Затвердити Дисциплінарний статут Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (додається).
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 4 вересня 2008 року
N 373-VI
Затверджено
Законом України
від 4 вересня 2008 року N 373-VI
Дисциплінарний статут
Державної служби спеціального зв'язку
та захисту інформації України
Цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1. Службова дисципліна
1. Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, наказів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також Присяги, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону.
2. Службова дисципліна в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України досягається:
створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу;
набуттям високого рівня професіоналізму;
забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності;
дотриманням законності;
повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності;
вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей;
забезпеченням соціальної справедливості, високого рівня правового та соціального захисту;
правильним застосуванням заходів дисциплінарного впливу;
належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Стаття 2. Начальники та підлеглі, старші й молодші за званням
та посадою
1. Начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником.
2. Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими.
3. Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником.
4. Особи рядового і начальницького складу, які займають рівні посади та не підпорядковані одна одній по службі, можуть бути старшими чи молодшими, що визначається згідно із спеціальним званням.
5. У разі спільного виконання службових обов'язків особами рядового і начальницького складу, не підпорядкованими одна одній по службі, старшою вважається особа, яка визначена начальником або займає вищу посаду. При рівних посадах начальником є старший за спеціальним званням.
6. У разі тимчасового виконання обов'язків, якщо про це оголошено наказом, начальник користується дисциплінарною владою, передбаченою посадою, яку він обіймає тимчасово.
7. Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання.
Стаття 3. Накази
1. Наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з яким визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.
2. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.
3. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.
4. Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник.
5. Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.
6. У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що негайно інформує начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово інформує старшого прямого начальника.
7. Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.
Стаття 4. Заохочення осіб рядового і начальницького складу
1. Заохочення - важливий засіб впливу на осіб рядового і начальницького складу та зміцнення службової дисципліни, що реалізується у формі заходів матеріального і морального стимулювання, які застосовуються до осіб рядового і начальницького складу за сумлінне ставлення до своїх службових обов'язків.
2. Особи рядового і начальницького складу заохочуються за сумлінне та бездоганне виконання службових обов'язків.
Стаття 5. Дисциплінарне правопорушення
1. Дисциплінарне правопорушення - недотримання чи неналежне дотримання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Стаття 6. Відповідальність осіб рядового і начальницького
складу
1. За вчинення дисциплінарних правопорушень особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
2. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Стаття 7. Облік заохочень і дисциплінарних стягнень
1. Облік заохочень і дисциплінарних стягнень, що застосовуються до осіб рядового і начальницького складу, ведуть підрозділи кадрового забезпечення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованих йому регіональних органів і територіальних підрозділів, а також закладів та установ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
2. Відомості про заохочення та дисциплінарні стягнення, застосовані до осіб рядового і начальницького складу, заносяться в місячний строк до особових справ цих осіб із зазначенням таких даних:
1) хто, коли та на якій підставі застосував заохочення або наклав дисциплінарне стягнення;
2) номер і дата наказу про заохочення або накладення дисциплінарного стягнення, відмітка про ознайомлення з наказом та інформація про те, чи не оскаржувався наказ про накладення дисциплінарного стягнення (а в разі оскарження - яке рішення прийнято, ким і коли);
3) номер і дата наказу про зняття дисциплінарного стягнення або відмітка про закінчення строку його дії.
Розділ II
Обов'язки осіб рядового і начальницького складу
щодо дотримання службової дисципліни
Стаття 8. Обов'язки осіб рядового і начальницького складу
1. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:
дотримуватися Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, Присяги, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону, і наказів начальників;
дотримуватися норм професійної та службової етики;
зберігати державну таємницю;
стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою;
постійно підвищувати свій професійний рівень;
сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни;
виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час;
берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.
2. У разі виявлення порушень законодавства, корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальнику. ( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4711-VI від 17.05.2012 )
Стаття 9. Обов'язки начальника
1. Начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно її контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону, наказів, у додержанні професійної та службової етики, виховувати і підтримувати у підлеглих сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, виявлення честі і гідності, заохочувати ініціативність, самостійність, старанність у службі, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
2. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, вихованню поважного ставлення один до одного, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, ураховуючи при цьому думку колективу.
3. Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь - за необхідності накласти на нього дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.
4. Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших за званням та посадою дотримання службової дисципліни.
5. Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, начальники регіональних органів, територіальних підрозділів, закладів та установ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у разі виявлення корупційного правопорушення, вчиненого особою рядового чи начальницького складу, зобов'язані в межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно повідомити про його вчинення спеціально уповноваженому суб'єкту у сфері протидії корупції. ( Статтю 9 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 4711-VI від 17.05.2012 )
Розділ III
Заохочення
Стаття 10. Види заохочень
1. До осіб рядового і начальницького складу можуть бути застосовані такі види заохочень:
1) дострокове зняття дисциплінарного стягнення;
2) оголошення подяки;
3) грошова винагорода;
4) нагородження цінним подарунком;
5) нагородження Почесною грамотою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
6) нагородження відзнаками Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
7) дострокове присвоєння чергового спеціального звання;
8) присвоєння спеціального звання, вищого на один ступінь від звання, передбаченого займаною штатною посадою;
9) нагородження відзнакою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України "Вогнепальна зброя".
2. Відзнакою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України "Вогнепальна зброя" має право нагороджувати Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України осіб начальницького складу за бездоганну багаторічну службу, зміцнення національної безпеки, зразкове виконання службового обов'язку, виявлені при цьому честь і доблесть.
3. До курсантів навчальних закладів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України крім заохочень, передбачених частиною першою цієї статті, можуть також застосовуватися:
1) надання курсанту або слухачу почесного права бути сфотографованим біля розгорнутого прапора навчального закладу з подальшим врученням йому цієї фотокартки;
2) направлення батькам курсанта листа з подякою;
3) надання дозволу на позачергове звільнення з розташування навчального закладу;
4) надання короткострокової відпустки тривалістю до п'яти діб.
4. За мужність, відвагу, героїзм, особливі заслуги перед державою у службовій діяльності особи рядового і начальницького складу можуть бути представлені до присвоєння почесних звань та нагородження державними нагородами і відзнаками Президента України.
Стаття 11. Права начальників щодо застосування заохочень
1. Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України має право застосовувати заохочення, передбачені цим Статутом, до всіх осіб рядового і начальницького складу.
2. Заступники Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, начальники регіональних органів, територіальних підрозділів, а також закладів та установ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами 1-4, 7 і 8 частини першої статті 10 цього Статуту, а начальники навчальних закладів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України мають право застосовувати також заохочення, передбачені частиною третьою статті 10 цього Статуту.
3. Заохочення, передбачені пунктами 7 і 8 частини першої статті 10 цього Статуту, мають право застосовувати начальники, яким надано право присвоєння відповідних спеціальних звань.
4. Начальники структурних підрозділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами 1-4 частини першої статті 10 цього Статуту.
5. Начальники підрозділів, що входять до складу регіональних органів, територіальних підрозділів, а також закладів та установ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами 1 (щодо накладених ними дисциплінарних стягнень) і 2 частини першої статті 10 цього Статуту.
6. Начальник, не наділений правом застосування заохочення, має право внести подання чи порушити клопотання про заохочення підлеглого перед старшим прямим начальником.
Стаття 12. Порядок застосування заохочень
1. Про застосування заохочення може видаватися наказ. Зміст наказу доводиться до відома особового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також персонально до відома особи рядового або начальницького складу, яку заохочено.
2. Особа рядового або начальницького складу, яка має дисциплінарне стягнення, може заохочуватися лише шляхом дострокового зняття цього стягнення, але не раніше ніж через три місяці з дня видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
3. Дострокове зняття дисциплінарного стягнення застосовується в разі, коли особа рядового або начальницького складу ставленням до служби і поведінкою доведе своє виправлення.
4. За мужність, відвагу, героїзм, особливі заслуги перед державою у службовій діяльності, тривалу бездоганну службу особи рядового і начальницького складу можуть бути представлені до нагородження державними нагородами та відзнаками Президента України незалежно від наявності дисциплінарного стягнення.
5. Подання про присвоєння почесних звань, нагородження державними нагородами і відзнаками Президента України вносить Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
6. Порядок нагородження цінним подарунком, грошовою винагородою, Почесною грамотою, відзнаками Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, у тому числі відзнакою "Вогнепальна зброя", встановлює Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
7. Порядок дострокового присвоєння чергового спеціального звання та присвоєння спеціального звання, вищого на один ступінь від звання, передбаченого займаною штатною посадою, встановлюється Положенням про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України особами рядового і начальницького складу ( 1828-2006 ).
Розділ IV
Дисциплінарні стягнення
Стаття 13. Види дисциплінарних стягнень
1. На осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження в посаді;
6) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
7) звільнення зі служби.
2. На курсантів навчальних закладів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України крім стягнень, передбачених частиною першою цієї статті, може накладатися стягнення у вигляді позбавлення чергового звільнення з розташування закладу.
Стаття 14. Права начальників щодо накладення дисциплінарних
стягнень
1. Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України має право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.
2. Заступники Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, начальники регіональних органів, територіальних підрозділів, а також закладів та установ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України мають право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені частиною першою статті 13 цього Статуту, а начальники навчальних закладів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України мають право накладати також дисциплінарне стягнення, передбачене частиною другою статті 13 цього Статуту.
3. Дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення зі служби, пониження в посаді, пониження у спеціальному званні на один ступінь накладаються начальниками, яким надано право відповідно прийняття на службу до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
4. Начальники структурних підрозділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації мають право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 1-4 частини першої статті 13 цього Статуту.
5. Начальники підрозділів, що входять до складу регіональних органів, територіальних підрозділів, а також закладів та установ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, мають право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 1-3 частини першої статті 13 цього Статуту.
6. Начальник, не наділений правом накладення дисциплінарного стягнення, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності.
7. Правом накладення дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.
8. Начальник, який перевищив надане йому право накладати дисциплінарні стягнення, несе відповідальність згідно з цим Статутом.
9. Дисциплінарне стягнення, накладене з порушенням вимог цього Статуту, скасовується начальником, який його наклав, або старшим прямим начальником.
10. Старший прямий начальник має право протягом одного місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення посилити, а протягом року - пом'якшити чи скасувати дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення.
Стаття 15. Порядок накладення дисциплінарних стягнень
1. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного правопорушення, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник має право призначити службове розслідування, яке проводиться за участю безпосереднього начальника цієї особи протягом одного місяця. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
2. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам правопорушення або заінтересованим у наслідках розслідування.
3. Порядок проведення службового розслідування встановлюється Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
4. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні витребувати від порушника надання письмового пояснення. У разі відмови порушника давати пояснення складається відповідний акт.
5. Про накладення дисциплінарного стягнення на порушника може видаватися наказ, зміст якого доводиться до відома особового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
6. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих забороняється.
7. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під її підпис. У разі пониження в посаді або звільнення зі служби особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
8. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
9. При визначенні виду дисциплінарного стягнення повинні враховуватися тяжкість правопорушення, обставини, за яких його вчинено, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
10. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності дотримання службової дисципліни.
11. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
12. У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного правопорушення, з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.
13. Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і пониження в посаді на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.
14. Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби як вид дисциплінарного стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
15. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби передує обов'язкове службове розслідування.
16. У разі допущення особою рядового або начальницького складу суттєвих недоліків у роботі під час виконання службових обов'язків, а також таких, що виявлені за результатами службового розслідування, може бути проведена позачергова атестація такої особи.
17. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, недотримання вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ) за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника особи, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування. ( Статтю 15 доповнено частиною сімнадцятою згідно із Законом N 4711-VI від 17.05.2012 )
18. Особа рядового або начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка повідомила про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою рядового або начальницького складу, не може бути звільнена із служби чи змушена до звільнення або притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з таким повідомленням. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності оскаржується в установленому законом порядку. ( Статтю 15 доповнено частиною вісімнадцятою згідно із Законом N 4711-VI від 17.05.2012 )
Стаття 16. Порядок накладення дисциплінарних стягнень
в особливих випадках
1. Накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу за правопорушення, вчинені під час чергування, несення вартової служби, здійснюється тільки після закінчення чергування, варти або після заміни їх іншими особами та здачі зброї.
2. Накладення дисциплінарного стягнення на особу, яка перебуває у стані сп'яніння, а також одержання від неї пояснень мають бути відкладені до її протверезіння.
Стаття 17. Строки накладення дисциплінарних стягнень
1. Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику.
2. У разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
3. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення правопорушення минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Стаття 18. Відсторонення від виконання службових обов'язків
1. Особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від посади із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та інших виплат і надбавок.
2. Рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.
3. Тривалість відсторонення від виконання службових обов'язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.
4. Особа рядового або начальницького складу, стосовно якої винесено постанову про притягнення її як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, та/або пов'язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом. ( Статтю 18 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 4711-VI від 17.05.2012 )
5. Особа рядового або начальницького складу, стосовно якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонена керівником відповідного органу, підрозділу, закладу чи установи Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від виконання службових повноважень до закінчення розгляду справи судом. ( Статтю 18 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 4711-VI від 17.05.2012 )
Стаття 19. Виконання та зняття дисциплінарних стягнень
1. Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
2. У разі тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці чи відрядженні осіб рядового і начальницького складу такі дисциплінарні стягнення, як пониження в посаді та звільнення зі служби, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
3. Особи, з вини яких накладені дисциплінарні стягнення не виконані без поважних причин, несуть відповідальність згідно з цим Статутом.
4. У разі подання скарги виконання накладеного дисциплінарного стягнення не припиняється.
5. Особа рядового або начальницького складу вважається такою, що не має дисциплінарного стягнення, якщо її згодом заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення, нагороджено державною нагородою чи відзнакою Президента України або минув рік з дня накладення дисциплінарного стягнення.
Стаття 20. Правові наслідки накладення дисциплінарних
стягнень
1. Особа рядового або начальницького складу, яка має дисциплінарне стягнення, не може бути призначена на вищу посаду.
Розділ V
Оскарження дисциплінарних стягнень
Стаття 21. Порядок оскарження дисциплінарних стягнень
1. Особа рядового або начальницького складу має право оскаржити накладене на неї дисциплінарне стягнення до старшого прямого начальника - аж до Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України або до суду.
2. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено до старшого прямого начальника протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
3. Якщо вирішення питань, порушених у скарзі, не належить до повноважень начальника, який її отримав, скарга не пізніше п'яти днів надсилається за належністю, про що повідомляється заявникові.
4. Забороняється пересилати на розгляд скарги тим начальникам, дії чи рішення яких оскаржуються.
5. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено старшим прямим начальником, який має право накладати дисциплінарні стягнення.
6. Старший прямий начальник у разі надходження заяви про поновлення пропущеного строку подання скарги повинен всебічно та об'єктивно розглянути її та прийняти відповідне рішення не пізніше 10 днів після надходження заяви.
7. Про результати розгляду заяви про поновлення пропущеного строку повідомляються особа рядового або начальницького складу, яка її подала, та начальник, який наклав на неї дисциплінарне стягнення.