ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
25 квітня 2012 року
м. Київ
Справа N 13/5026/2623/2011
Про стягнення коштів
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.,
суддів: Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року у справі за позовом Заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України до Приватного підприємства "Укрбудсервіс-ЮГС", третя особа - Головне контрольно-ревізійне управління України, про стягнення коштів
встановив:
у листопаді 2011 року, Заступник прокурора Черкаської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України про стягнення з Приватного підприємства "Укрбудсервіс-ЮГС" 497 875,01 грн.
Позивач зазначив, що відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", який визначає право потерпілих дітей на гарантовані державою компенсації і пільги, зокрема щодо права на безоплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, Законів України про державний бюджет на відповідний рік Міністерство соціальної політики України, як головний розпорядник бюджетних коштів за державною програмою 2501210 "Компенсація сім'ям з дітьми та видатки на безоплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за рішенням тендерного комітету, уклало з відповідачем договір N 09/28 від 24.01.2009 року, за яким останній зобов'язався надавати послуги організації з безоплатного харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а міністерство оплатити зазначені послуги на умовах та у порядку визначеному цим договором.
Загальний обсяг послуг визначався у сумі 8 744 046 грн. (п. 4.3 договору), а з урахуванням додаткової угоди N 10 від 30.12.2009 року, якою строк дії договору продовжено до 29.01.2010 року, обсяг цих послуг збільшено на 797 580 грн.
Міністерство соціальної політики України виконало взяті на себе зобов'язання щодо оплати передбачених договором послуг, які зі сторони відповідача, надані не у повному обсязі, без дотримання норм харчування дітей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 258 від 21.05.1992 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до недоотримання дітьми продуктів харчування на суму 497 875,01 грн.
Вважаючи зазначену суму такою, що отримана відповідачем у порушення взятих на себе зобов'язань, без виконання послуг у повному обсязі позивач просив постановити рішення про повернення її Міністерству соціальної політики України.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.12.2011 року у задоволенні позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 03.04.2012 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника прокурора, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, пояснення представника Головного контрольно-ревізійного управління України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Постановляючи про відмову у позові суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того, що за період з 01.01.2009 року по 29.01.2010 року на виконання умов договору N 09/28 від 24.01.2009 року відповідачем забезпечено якісним гарячим харчуванням дітей та ці послуг з харчування прийнятті керівниками навчальних закладів без будь-яких зауважень і оплачені у повному обсязі, що підтверджується актами, які затвердженні позивачем, а тому за таких обставин підстав для стягнення з відповідача спірної суми немає.
Проте, погодитись з наведеними судами попередніх інстанцій мотивами відмови у позові не можна.
Умови соціального захисту населення, потерпілого від Чорнобильської катастрофи визначаються Законом України "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким передбачені (п. 11 частини 1 статті 30 Закону) гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема щодо безплатного харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення (пункти 2, 3, 4 статті 2 цього Закону), а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення.
Відповідно до Закону України "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з метою забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, продуктами харчування і виплати часткової компенсації їх вартості Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.05.1992 року N 258, якою затвердив розроблені Міністерством охорони здоров'я України норми харчування для зазначених громадян у стаціонарах спеціалізованих лікувальних, лікувально-санаторних і курортних закладах, а також дітей у дошкільних і шкільних закладах надавши Міністерству соціальної політики право визначати виходячи із розроблених Міністерством охорони здоров'я фізіологічних (медичних) норм харчування і середніх цін на продукти харчування, що склалися у регіоні, розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування, встановлені вказаним Законом.
На виконання зазначених вище нормативних актів та відповідно до покладених на нього обов'язків розпорядника бюджетних коштів за державною програмою 2501210 "Компенсація сім'ям з дітьми та видатки на безоплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Міністерство соціальної політики України, за результатами тендеру, уклало з відповідачем договір N 09/28 від 24.01.2009 року та додаткову угоду до нього N 10 від 30.12.2009 року, за умовами яких ПП "Укрбудсервіс-ЮГС" зобов'язалось надавати послуги з організації харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Звенигородського та Лисянського районів Черкаської області, а замовник прийняти ці послуги та оплатити їх вартість.
При цьому п. 3.2.1 зазначеного договору передбачено, що виконавець зобов'язується забезпечувати якісне гаряче харчування дітей (в межах фінансування) відповідно до фізіологічних (медичних) норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 258 від 21.05.1992 року.
Ціна на послуги харчування однієї дитини (відповідно до вікових категорій) встановлена в додатку N 1 до цього договору (п. 4.1 договору).
Пунктом 4.4 договору встановлено, що коригування ціни договору згідно чинного законодавства України можливе шляхом підписання додаткової угоди до договору у разі документального підтвердження настання підстав об'єктивного характеру, а саме у разі : а) зменшення або збільшення кількості дітей, які підлягають харчуванню, на підставі довідок управлінь освіти професійно-технічних закладів, коледжів, технікумів щодо зміни кількості учнів; б) зміни законодавства щодо оплати праці; в) сезонних коливань роздрібних цін на окремі продукти харчування на підставі довідок головних управлінь статистики Держкомстату України або Державної інспекції з контролю за цінами стосовно зміни індексу роздрібних цін на окремі продовольчі товари; г) економії бюджетних коштів виділених на харчування учнів, відповідно до зведеного акту виконаних робіт, наданих послуг з організації харчування дітей.
З огляду на наведені вище умови договору предметом судового розгляду було визначення обсягу бюджетного фінансування видатків на безоплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та дотримання відповідачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року N 258 щодо забезпечення фізіологічних (медичних) норм харчування за узгодженими цінами.
Проте зазначені обставини суди належним чином не з'ясували, висновки щодо них судові рішення не містять, як і доводів на спростування тверджень позивача, а тому відмову у позові з посиланням лише на акти, де зазначені суми, використані на харчування дітей не можна визнати правомірною, а судові рішення законними і обґрунтованими.
Враховуючи наведене судові рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку, і у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 85, 111-9 - 111-11, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
постановив:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 20.12.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.
Головуючий
Судді