Постанова : Про скасування постанови та зобов’язання вчинити певні дії

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
28 березня 2012 року
м. Київ

Справа N 6-11ц12

Про скасування постанови та
зобов’язання вчинити певні дії

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є.,

Лященко Н.П., Онопенка В.В.,

Охрімчук Л.І., Патрюка М.В.,

Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року у справі за позовом державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі ДПІ) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, треті особи: фірма "Союз-Віктан" ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) (далі фірма "Союз-Віктан"), публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі ПАТ "Родовід Банк"), про скасування постанови та зобов’язання вчинити певні дії,

встановила:

У лютому 2010 року ДПІ звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 27 листопада 2009 року N 226 відмовлено ДПІ (векселедержатель) у протесті про часткову неоплату простого векселя, виданого 27 серпня 2009 року фірмою "Союз-Віктан" зі строком платежу до 25 листопада 2009 року. Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії зазначено те, що вказаний вексель є податковою розпискою, погашення якої здійснюється за Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а строк виконання такого зобов'язання не настав; вчинення протесту про часткову несплату податкового векселя чинним законодавством не передбачено. Вважаючи дії нотаріуса незаконними, ДПІ просила скасувати постанову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 27 листопада 2009 року N 226, зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 вчинити протест про неоплату вказаного векселя.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2010 року позов задоволено: скасовано постанову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 27 листопада 2009 року N 226 про відмову у вчиненні нотаріальної дії; зобов’язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 вчинити протест про неоплату податкового векселя серії АА N 0940126, виданого фірмою "Союз-Віктан" до отримання спирту етилового для переробки на підакцизну продукцію.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року касаційну скаргу ДПІ задоволено, рішення апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2011 року скасовано та залишено в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2010 року.

29 листопада 2011 року ПАТ "Родовід Банк" подало до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст.ст. 4, 8 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ст.ст. 1, 2 Закону України "Про акцизний збір", Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", п. 5.3.1 ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон N 2181), пп. 294 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та клопотання про поновлення строку на подання такої заяви.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2012 року допущено до провадження Верховного Суду України вказану цивільну справу для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року.

Ухвалами судді Верховного Суду України від 9 лютого 2012 року відкрито провадження у справі; витребувано матеріали справи за вказаним позовом і здійснено підготовчі дії відповідно до ч. 2 ст. 360-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

У заяві ПАТ "Родовід Банк" просить скасувати ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права заявник надав ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2011 року в справі за позовом ДПІ до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, треті особи: фірма "Союз-Віктан", ПАТ "Родовід Банк", про скасування постанови та зобов’язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані одні й ті самі норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У доданому для порівняння судовому рішенні суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про те, що нотаріус правомірно відмовив ДПІ у вчиненні нотаріальної дії, оскільки податковий вексель, виданий фірмою "Союз-Віктан" відповідно до Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", є податковою розпискою, строк виконання за якою згідно з п. 5.3.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не настав, чинним законодавством не передбачено вчинення нотаріусом протесту податкового векселя та не врегульовано порядок вчинення такого протесту, зокрема, про часткову його несплату.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно із п. 20 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів, починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

При отриманні спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного збору, виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

Порядок випуску, обігу та погашення, передбачених цією статтею податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 2, 10, 11, 15 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору ( чинного на час виникнення спірних правовідносин), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року N 498, податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель) - простий вексель, авальований банком, що видається суб'єктом підприємницької діяльності - виробником підакцизної продукції до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити у строк, що не перевищує 90 календарних днів від дати видачі такого векселя, суму акцизного збору.

Податковий вексель погашається шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію.

Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми акцизного збору в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Сума акцизного збору, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок акцизного збору на готову продукцію, яка зменшується на суму акцизного збору, розраховану виходячи з фактичних втрат спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених в установленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку.

У разі коли податковий вексель не погашено у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим податковим векселем.

Відповідно до п. 5.3.1 Закону N 2181 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), на який посилається в заяві ПАТ "Родовід Банк", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У підп. 19. 4.15 п. 19.4 ст. 19 цього Законуч. 3 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 18-92 "Про акцизний збір" викладено в такій редакції: акцизний збір сплачується до бюджету у строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору.

Під час розгляду справи судом установлено, що 27 червня 2009 року фірмою "Союз-Віктан" (векселедавець) видано ДПІ (векселедержатель) простий вексель серії АА N 0940126 на суму 2108 тис. грн. зі строком платежу до 25 листопада 2009 року. Авалістом за вказаним векселем виступило ПАТ "Родовід Банк". Згідно з актами про фактично отриману кількість спирту етилового та розрахунку акцизного збору з урахуванням фактично отриманої кількості спирту від 4 серпня 2009 року NN 372/21-0, 373/21-0, складеними представниками фірми "Союз-Віктан" та ДПІ, і листом фірми "Союз-Віктан" від 3 листопада 2009 року N 32/20С-1335 кінцева сума акцизного збору, яка підлягає сплаті за вказаним податковим векселем, складає 2063585 грн. 80 коп. 26 листопада 2009 року ДПІ звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за вчиненням протесту про часткову неоплату (на суму 2063585 грн. 80 коп.) указаного векселя. На вимогу нотаріуса фірма "Союз-Віктан" надіслала лист від 26 листопада 2009 року N 32/20С-1380, в якому заперечила можливість здійснення протесту цього векселя, посилаючись на те, що процедура протесту нотаріусом податкового векселя, яким є вексель серії АА N 0940126, не передбачена чинним законодавством, і на те, що строк виконання зобовязання зі сплати акцизного збору для фірми "Союз-Віктан" відповідно до Закону N 2181 не настав. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 листопада 2009 року N 226, посилаючись на те, що спірний вексель є податковою розпискою, а строк виконання цього зобов’язання не настав; вчинення протесту про часткову неоплату векселя не передбачено чинним законодавством України.

За положеннями ст. ст. 88, 92 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.

Відповідно до п. 294 Інструкції протести векселів про неоплату, неакцепт, недатування акцепту вчиняються нотаріусами відповідно до законодавства України про обіг векселів.

При цьому пп. 298, 299 Інструкції встановлено, що в день прийняття векселя до протесту нотаріус пред'являє платнику вимогу про оплату (або акцепт) векселя, в якій зазначає про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя. У разі відмови платника оплатити або акцептувати вексель або якщо він не з'явився до нотаріуса, нотаріус складає акт про протест про неоплату або неакцепт за встановленою формою та робить відповідний запис у реєстрі, а також відмітку про протест про неоплату або неакцепт на самому векселі.

У п. 31 Інструкції встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у вчиненні нотаріальних дій нотаріусами, зокрема, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Опротестований вексель є документом, що встановлює заборгованість, на якому може бути вчинений виконавчий напис, а стягнення може проводитись частинами (пп. 284, 288, 293, 302 Інструкції).

Скасовуючи рішення апеляційного суду й залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, касаційний суд дійшов правильного висновку про те, що чинним законодавством з питань нарахування та сплати акцизного збору передбачено видачу підприємством органу державної податкової служби податкового векселя (у вигляді простого векселя), який може бути опротестований векселедержателем у разі неоплати суми акцизного збору в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк. Оскільки між фірмою "Союз-Віктан" і ДПІ відсутній спір щодо скоригованої суми акцизного збору в розмірі 2063588 грн. 60 коп., яка підлягає сплаті за вказаним векселем, а ДПІ подала всі необхідні для вчинення протесту документи та протест податкового векселя (виданого підприємством з метою забезпечення зобов’язання сплатити суму акцизного збору в зазначений у векселі строк) передбачений чинним законодавством, у нотаріуса не було підстав для відмови у вчиненні протесту векселя про неоплату.

Такий висновок є правильним, оскільки Закон України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" є спеціальним законом, який регулює порядок оплати окремого виду акцизного збору, а тому Закон N 2181 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, податковий вексель за своєю формою є простим векселем, порядок його протесту визначається відповідно до законодавства, яким визначено порядок протесту простих векселів (аналогія закону).

Дія Закону України "Про акцизний збір", на неоднакове застосування норм якого також посилається в заяві ПАТ "Родовід Банк", зупинена Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 18-92. А з 1 січня 2011 року вказаний Закон втратив чинність згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI. При цьому заявник не надав для порівняння судових рішень, в яких судом касаційної інстанції неоднаково застосовано положення ст.ст. 1, 2 Закону України "Про акцизний збір".

Ураховуючи те, що суд касаційної інстанції, переглядаючи в касаційному порядку зазначену справу, правильно застосував норми матеріального права, то підстави для задоволення заяви ПАТ "Родовід Банк" відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись ст.ст. 355, 360-3, 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий

Судді