МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
НАКАЗ
27.02.2012 N 255
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
15 березня 2012 р. за N 399/20712
Деякі питання проведення аналізу ефективності здійснення
державно-приватного партнерства
(Із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства економічного розвитку і торгівлі
N 95 від 30.01.2017)
Відповідно до Закону України "Про державно-приватне партнерство" та Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 року N 384, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
(Абзац другий пункту 1 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі N 95 від 30.01.2017)
Методику проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства.
2. Департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства:
забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднити цей наказ на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Заступник Міністра економічного
розвитку і торгівлі України -
керівник апарату В.П. Павленко
(Форма техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства втратила чинність на підставі Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі N 95 від 30.01.2017)
Затверджено
Наказ Міністерства
економічного розвитку
і торгівлі України
27.02.2012 N 255
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
15 березня 2012 р. за N 399/20712
Методика
проведення аналізу ефективності здійснення
державно-приватного партнерства
1. Загальні положення
1.1. Ця Методика визначає основні параметри та показники перевірки ефективності здійснення державно-приватного партнерства (далі - ДПП).
1.2. У цій Методиці терміни вживаються в такому самому значенні, як і в Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 року N 384 (далі - Порядок).
1.3. Ця Методика застосовується під час проведення аналізу ефективності здійснення ДПП:
органом управління (у разі ініціювання здійснення ДПП таким органом управління) або після надходження пропозиції щодо здійснення ДПП від приватного партнера;
Мінекономрозвитку України в разі прийняття рішення про проведення аналізу ефективності здійснення ДПП.
1.4. Аналіз ефективності здійснення ДПП проводиться за етапами, визначеними Порядком, на підставі інформації, викладеної в пропозиції, техніко-економічному обґрунтуванні здійснення ДПП, інших документах, які готуються і подаються відповідно до Порядку.
2. Перший етап проведення аналізу ефективності здійснення ДПП
2.1. Аналіз загальних характеристик ДПП
Оцінка аналізу ефективності здійснення ДПП починається з перевірки повноти та достатності викладення загальних характеристик здійснення ДПП за показниками, наведеними в таблиці 1.
Таблиця 1
Перевірка повноти та достатності викладення загальних характеристик
N з/п | Показники | Повнота та достатність прийнятні | Потребує суттєвих доповнень |
1 | Мета здійснення ДПП, заплановані результати та способи їх досягнення | ||
2 | Перелік проблем, які повинні бути розв’язані в результаті здійснення ДПП, та основні вимоги до проекту ДПП | ||
3 | Основні вимоги до товарів, які будуть вироблятися, робіт, які будуть виконуватися, чи послуг, які будуть надаватися, під час здійснення ДПП | ||
4 | Інформація про об’єкт партнерства із зазначенням його основних характеристик | ||
5 | Відповідність стратегічним пріоритетам розвитку держави або відповідного регіону | ||
6 | Відповідність ознакам ДПП, визначеним законодавством | ||
7 | Достатність повноважень органу управління для здійснення ДПП | ||
8 | Обґрунтованість економічної доцільності здійснення ДПП для приватного партнера | ||
9 | Перелік показників для контролю та моніторингу результатів здійснення ДПП, що забезпечують безперервність моніторингу та нагляду за ходом здійснення ДПП протягом усього терміну здійснення ДПП. Показники повинні бути точними, вимірюваними, дійсними в довгостроковій перспективі |
2.2. Аналіз ринкового середовища ДПП
У процесі аналізу здійснюється перевірка повноти та достатності даних щодо кількісних та якісних характеристик ринкового середовища за орієнтовними показниками, наведеними в таблиці 2.
Таблиця 2
Перевірка повноти та достатності даних щодо кількісних та
якісних характеристик ринкового середовища
N з/п | Показники | Повнота та достатність прийнятні | Потребує суттєвих доповнень |
1 | Кількісні характеристики попиту | ||
2 | Кількісні характеристики пропозиції | ||
3 | Рівень забезпечення попиту | ||
4 | Тенденції попиту | ||
5 | Стратегія ціноутворення | ||
6 | Збутова схема | ||
7 | Ідентифікація цільових груп споживачів (користувачів) | ||
8 | Регуляторне, правове середовище | ||
9 | Можливі варіанти дизайну, конструкції, функціонування та експлуатації об’єкта ДПП; технології, що можуть бути застосовані для досягнення мети ДПП | ||
10 | Інші характеристики ринкового середовища, що стосуються специфіки ДПП |
2.3. Аналіз системи управління ДПП
У процесі аналізу здійснюється перевірка інформації щодо пропонованої системи управління ДПП та повноти опрацювання його функціональних підсистем, наведених у таблиці 3, з точки зору обґрунтованості розподілу відповідальності між державним та приватним партнерами. При цьому слід ураховувати ступінь деталізації інформації.
Таблиця 3
Система управління ДПП
N з/п | Підсистеми управління | Повнота та достатність прийнятні | Потребує суттєвих доповнень |
1 | Загальні підходи до формування команди впровадження ДПП | ||
2 | Політика використання зовнішніх консультантів та радників | ||
3 | Управління змістом проекту та обсягами робіт | ||
4 | Управління часом та тривалістю робіт | ||
5 | Управління людськими ресурсами | ||
6 | Управління змінами у процесі здійснення ДПП | ||
7 | Управління запасами | ||
8 | Управління інформацією і комунікаціями |
2.4. Аналіз соціально-економічних результатів ДПП
Метою соціально-економічного аналізу є визначення:
прийнятності здійснення ДПП з точки зору споживачів (користувачів) та населення регіону в цілому, а також наявності комунікаційної стратегії ДПП для одержання підтримки населення і досягнення цілей ДПП, спрямованих на покращення якості життя населення;
кількісного впливу здійснення ДПП на економіку та суспільство в цілому;
економічних наслідків для заінтересованих сторін.
У процесі аналізу здійснюється перевірка соціально-економічних показників ДПП, базовий перелік яких надається в таблиці 4, на предмет їх повноти та достатності.
Таблиця 4
Перевірка наявності, повноти та достатності інформації за
базовими соціально-економічними показниками ДПП
N з/п | Показники | Повнота та достатність прийнятні | Потребує суттєвих доповнень |
1 | Розміри території, що перебуватиме у сфері впливу ДПП | ||
2 | Чисельність населення (загальна, за відповідними прошарками, групами, категоріями в разі потреби) | ||
3 | Припущення щодо соціальної прийнятності чи конфліктності ДПП | ||
4 | Групи населення, яких стосується здійснення ДПП (з точки зору підтримання та непідтримання) | ||
5 | Прийнятність ДПП з погляду культурно-історичної, етнічно-демографічної та соціально-економічної ситуації | ||
6 | Можлива соціальна шкода (порушення звичайного способу життя, культурних традицій і системи життєзабезпечення) та цільові етнічні і соціальні групи, на яких це позначиться | ||
7 | Аналіз населення регіону стосовно ставлення до проекту і виявлення можливості компенсаційних і превентивних заходів для нейтралізації негативного впливу | ||
8 | Якість товарів, робіт, послуг, що виробляються, надаються на дату підготовки пропозиції, та очікуваний рівень впливу здійснення ДПП на їх якість | ||
9 | Інформація про ціни, тарифи на товари, роботи, послуги на момент підготовки пропозиції та вплив здійснення ДПП на такі ціни | ||
10 | Рівень впливу здійснення ДПП на суміжні галузі | ||
11 | Можливі негативні соціальні наслідки або переваги здійснення державно-приватного партнерства |
У разі коли при здійсненні ДПП усі витрати не покриваються за рахунок плати за споживання чи користування (тобто ціноутворення в секторі здійснюється не за принципом окупності, а за державним регулюванням), повинно бути доведено, що економічні переваги здійснення ДПП (що часто оцінюються на основі готовності користувачів платити за товари, роботи, послуги) перевищують економічні витрати.
У процесі аналізу необхідно перевірити повноту та достовірність даних за параметрами, викладеними в таблиці 5.
Таблиця 5
Параметри перевірки повноти та достатності економічної оцінки
N з/п | Параметри | Так | Ні |
1 | Чи розраховано економічні вигоди від ДПП? | ||
2 | Чи розраховано економічні витрати від ДПП? | ||
3 | Чи розраховано економічну різницю показників, зазначених у пунктах 1 і 2 (ENPV)? |
Економічна різниця - економічна чиста дисконтована вартість (ENPV), розрахована з використанням відповідної економічної облікової ставки, є критерієм, що демонструє економічну обґрунтованість здійснення ДПП на кількісній основі.
Пояснення розрахунку ENPV наведено в додатку 1 до цієї Методики.
Економічний аналіз охоплює результати здійснення ДПП, які не мають ринкової вартості в грошовому вираженні, але створюють позитивні чи негативні наслідки впливу на населення, що не є прямим споживачем послуг. Необхідно перевірити наявність та переконливість показників оцінки вартості таких результатів за параметрами, наведеними в таблиці 6.
Таблиця 6
Показники перевірки оцінки вартості результатів,
які не мають ринкової вартості у грошовому вираженні
N з/п | Показники | Наявність та переконливість | |
так | ні | ||
1 | Ринкова цінність внеску учасників ДПП (земля, матеріали, робоча сила тощо) | ||
2 | Готовність потенційних споживачів сплачувати більше за вигоди, які вони отримуватимуть (це лише припущення, яке не означає, що вони справді сплачуватимуть такі платежі) | ||
3 | Оцінка вторинних (тих, що перетинаються) витрат та вигід, які мають вплив поза межами здійснення ДПП (зовнішній ефект), тобто вплив здійснення ДПП на макроекономіку | ||
4 | Оцінка неринкових факторів - соціально-економічних та екологічних |
Необхідно оцінити також імовірність та розміри втрат у результаті здійснення ДПП для однієї із сторін при одночасних вигодах для інших сторін. Повинні бути розраховані та враховані всі витрати та вигоди для суспільства в цілому, що випливають з економічної оцінки.
Наслідками такого аналізу можуть бути рекомендації щодо впровадження компенсаційних механізмів, якщо буде встановлено, що важлива група заінтересованих сторін зазнає значних втрат унаслідок упровадження ДПП та відсутності будь-яких змін або механізмів їх відшкодування.
Необхідно перевірити наявність оцінки економічних наслідків для заінтересованих сторін за параметрами, наведеними в таблиці 7.
Таблиця 7
Параметри перевірки оцінки економічних
наслідків для заінтересованих сторін
N з/п | Показники | Так | Ні |
1 | Чи розглянуто ймовірність суттєвих втрат для однієї (декількох) сторін ДПП? | ||
2 | Чи є обґрунтування прийнятності (припустимості) цих втрат? | ||
3 | Чи передбачено задовільні компенсаційні механізми? |
2.5. Аналіз екологічних наслідків та впливу здійснення ДПП на навколишнє природне середовище
Метою аналізу є встановлення впливу здійснення ДПП на навколишнє природне середовище, оцінка всіх вигід і витрат, що можуть бути понесені внаслідок здійснення ДПП, та визначення заходів, необхідних для пом’якшення або запобігання заподіянню шкоди довкіллю під час здійснення ДПП.
Таблиця 8
Параметри перевірки даних щодо наявності
вихідних екологічних умов здійснення ДПП
N з/п | Параметри | Так | Ні | Немає потреби |
1 | Чи передбачені відповідні заходи з контролю та зменшення потенційно можливих наслідків здійснення ДПП для навколишнього природного середовища? | |||
2 | Чи передбачена (за необхідності) побудова системи екологічного нагляду, включаючи моніторинг функціонування ДПП? | |||
3 | Чи передбачено в системі управління ДПП потребу (наявність) спеціаліста з екології? |
У разі коли внаслідок здійснення ДПП передбачається негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, обов’язково проводиться екологічна експертиза.
Висновок екологічної експертизи додається до висновку про результати проведення аналізу ефективності.
2.6. Результати першого етапу аналізу ефективності здійснення ДПП
Результатом першого етапу аналізу ефективності здійснення ДПП є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів:
надана інформація в усіх суттєвих аспектах є повною та свідчить про доцільність здійснення ДПП - пропозиція ДПП є прийнятною;
надана інформація є недостатньою та потребує суттєвого доповнення - пропозиція ДПП потребує доопрацювання;
надана інформація свідчить про недоцільність здійснення ДПП - пропозиція ДПП є неприйнятною.
3. Другий етап проведення аналізу ефективності здійснення ДПП
3.1. Аналіз альтернативних варіантів досягнення мети ДПП
Після першого етапу проводиться перевірка можливих (альтернативних) варіантів досягнення мети ДПП, тобто чи не доцільніше досягти мету без здійснення ДПП (наприклад, за допомогою прямого бюджетного фінансування або державної закупівлі).
У процесі аналізу здійснюється перевірка інформації щодо порівняння альтернативних варіантів за ключовими параметрами (питаннями), наведеними в таблиці 9.
Таблиця 9
Ключові параметри перевірки результатів порівняння
альтернативних варіантів досягнення мети ДПП
N з/п | Параметри | Так | Ні |
1 | Чи достатньо детально розглянуто альтернативні варіанти досягнення мети? | ||
2 | Чи достатньо опрацьовано переваги та недоліки таких варіантів? | ||
3 | Чи порівняно фінансовий ефект, включаючи способи генерування грошових потоків (державний або місцевий бюджет, оплата споживачами (користувачами) тощо) | ||
4 | Чи порівняно основні ризики (загрози), пов’язані з досягненням мети? | ||
5 | Чи порівняно технічні та технологічні аспекти? | ||
6 | Чи виявлено чіткі переваги здійснення ДПП для досягнення мети за вищезазначеними аспектами? |
За результатами порівняльного аналізу варіантів можливо дійти висновку, чи є доцільним здійснення ДПП для досягнення мети.
3.2. Фінансовий аналіз ДПП
Мета фінансового аналізу полягає в оцінці фінансової доцільності досягнення мети шляхом здійснення ДПП з точки зору кожної із заінтересованих сторін. Аналітична частина такої оцінки повинна містити таблицю, що відображає фінансову структуру включно із джерелами фінансування.
На основі базових даних за допомогою програмного забезпечення MS Office Excel створюється базова фінансова модель, яка повинна відповідати таким вимогам:
1) чітка та зрозуміла структура, доцільний формат;
2) відокремлення вхідних даних, розрахунків та результатів;
3) відокремлення таблиць з припущеннями та таблиць з підсумками;
4) використання вбудованих формул при проведенні розрахунків фінансових показників;
5) ретельне документування всіх припущень та вхідних даних.
Фінансові показники базової фінансової моделі оцінюються за параметрами їх наявності, правильності формул та арифметичних дій, відповідності інтерпретування, як наведено в таблиці 10.
Таблиця 10
Параметри оцінки ключових фінансових
показників базової фінансової моделі
N з/п | Показники | Показник розраховано, формула правильна, арифметичні дії правильні, інтерпретування коректне | |
так | ні | ||
1 | Індекс прибутковості (співвідношення доходів і витрат на здійснення ДПП), розрахований для проекту ДПП (PI1) | ||
2 | Індекс прибутковості (співвідношення доходів і видатків державного та місцевих бюджетів у зв’язку із здійсненням ДПП (бюджетний ефект), розрахований для заінтересованих сторін проекту (PI2) | ||
3 | Чиста приведена вартість здійснення ДПП, розрахована для проекту (NPV1) | ||
4 | Чиста приведена вартість здійснення ДПП, розрахована для заінтересованих сторін проекту (NPV2) | ||
5 | Внутрішня норма рентабельності, розрахована для проекту (IRR1) | ||
6 | Внутрішня норма рентабельності, розрахована для заінтересованих сторін проекту (IRR2) | ||
7 | Дисконтований період окупності (DPP) |
Пояснення та формули розрахунку показників наведені в додатку 2 до цієї Методики.
Ключові фінансові показники розраховуються також для альтернативних варіантів досягнення мети ДПП.
За результатами оцінки фінансової доцільності досягнення мети ДПП із залученням приватного партнера та без залучення такого партнера складається порівняльна таблиця за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Методики.
Фінансовий аналіз передбачає також проведення перевірки умов фінансування та прогнозованої вартості всіх наслідків здійснення ДПП з точки зору потоків "до" та "з" державного / місцевого бюджету (з розбивкою за роками). Перевірка умов фінансування здійснення ДПП проводиться за ознакою наявності та повноти викладення інформації за параметрами, наведеними в таблиці 11.
Таблиця 11
Параметри перевірки умов фінансування здійснення ДПП
N з/п | Параметри | Так | Ні |
1 | Чи виявлені / попередньо опрацьовані індикативні умови залучення кредитних коштів для фінансування ДПП? | ||
2 | Чи зазначено джерела і графіки фінансування? | ||
3 | Чи обґрунтовано необхідність державної підтримки? | ||
4 | Чи визначені форми та обсяг державної підтримки (у разі необхідності)? | ||
5 | Чи передбачається надання державних / місцевих гарантій за борговими зобов’язаннями? |
Перевірка наявності та достовірності розрахунків потоків "до" та "з" державного / місцевого бюджету проводиться за параметрами, наведеними в таблиці 12.
Таблиця 12
Показники перевірки оцінки наслідків для заінтересованих сторін
N з/п | Показники | Так | Ні |
1 | Чи є розрахунок прямих зобов’язань державного партнера щодо будь-яких компенсацій приватному партнеру за рахунок коштів державного / місцевого бюджету? | ||
2 | Чи є розрахунок обсягу можливих державних / місцевих гарантій за борговими зобов’язаннями? | ||
3 | Чи є розрахунок податків, зборів, платежів, які надійдуть від приватного партнера до державного / місцевого бюджету? | ||
4 | Чи визначено співвідношення витрат і доходів державного / місцевого бюджету у зв’язку із здійсненням ДПП? |
3.3. Результати другого етапу аналізу ефективності здійснення ДПП
Результатом другого етапу аналізу здійснення ДПП є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів:
результати перевірки даних фінансового аналізу свідчать про доцільність здійснення ДПП;
результати перевірки даних фінансового аналізу свідчать про недоцільність здійснення ДПП.
4. Третій етап проведення аналізу ефективності здійснення ДПП
4.1. Аналіз ризиків здійснення ДПП
Виявлення можливих ризиків, пов’язаних з реалізацією ДПП, проведення їх оцінки та визначення форми управління ними здійснюються відповідно до Методики виявлення ризиків, пов’язаних з державно-приватним партнерством, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року N 232 (далі - Методика).
4.2. Результати третього етапу аналізу ефективності здійснення ДПП
За результатами третього етапу аналізу ефективності здійснення ДПП складаються перелік виявлених ризиків та звіт про можливі ризики здійснення ДПП відповідно до вимог Методики.
5. Четвертий етап проведення аналізу ефективності здійснення ДПП
5.1. Аналіз форми здійснення ДПП
Аналіз форми здійснення ДПП проводиться з урахуванням результатів попередніх етапів та істотних умов договору, що пропонується укласти в рамках здійснення ДПП, за параметрами, наведеними в таблиці 15. При цьому оцінюється також чіткість визначення та обґрунтованість таких параметрів.
Таблиця 15
Параметри аналізу форми здійснення ДПП
N з/п | Параметри | Визначено / не визначено | Висновок про прийнятність (так / ні) |
1 | Учасники ДПП, їх основні права та обов’язки, порядок взаємодії | ||
2 | Форма здійснення ДПП | ||
3 | Строк здійснення ДПП | ||
4 | Перелік обсягів і строків виконання робіт з підготовки проектних документів та здійснення ДПП | ||
5 | Мінімальний розмір інвестицій у здійснення ДПП | ||
6 | Умови використання земельної ділянки (у тому числі розподіл відповідальності за організацію земельної ділянки для досягнення мети ДПП, наявність договорів оренди земельної ділянки тощо) | ||
7 | Вимоги щодо повернення об’єкта ДПП після закінчення дії договору, що пропонується укласти в рамках здійснення ДПП, а також строки та порядок такого повернення | ||
8 | Форми і зміст звітів, що містять необхідну інформацію, та строки їх подання інвесторами | ||
9 | Вимоги щодо показників діяльності (виконання договору) приватного партнера | ||
10 | Індикатори прийнятності результатів діяльності (якість товарів, робіт, послуг; обсяги та строки їх виготовлення, виконання, надання тощо) | ||
11 | Можливість коректного викладення вимог щодо показників діяльності (результатів виконання договору) приватного партнера в договорі, що пропонується укласти в рамках здійснення ДПП | ||
12 | Можливість змін вимог щодо показників діяльності (результатів виконання договору) приватного партнера протягом дії договору, що пропонується укласти в рамках здійснення ДПП | ||
13 | Включення вимог щодо проектування, матеріалів, робіт та обладнання (устаткування) до вимог щодо показників діяльності (результатів виконання договору) приватного партнера | ||
14 | Усі види джерел коштів, необхідних для здійснення компенсації приватному партнеру | ||
15 | Умови проведення розрахунків з приватним партнером (підстави, на яких здійснюватиметься оплата) | ||
16 | Відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань | ||
17 | Взаємозв’язок між механізмом оплати та вимогами щодо показників діяльності (результатів виконання договору про партнерство) приватного партнера | ||
18 | Стимули до якісного виконання приватним партнером вимог щодо показників його діяльності (результатів виконання договору про партнерство (їх достатність відповідно до механізму оплати)) | ||
19 | Механізм коригування оплати, який у разі необхідності може бути використаний протягом дії договору, що пропонується укласти в рамках здійснення ДПП | ||
20 | Розподіл ризиків розробки (девелопмент) | ||
21 | Розподіл ризиків проектування, будівництва (реконструкції, модернізації) | ||
22 | Розподіл ризиків фінансування | ||
23 | Розподіл ризиків експлуатаційної (операційної) діяльності | ||
24 | Розподіл ризиків ринкового середовища (включаючи попит (збут)) | ||
25 | Розподіл ризиків законодавчого та регуляторного середовища |
5.2. Результати четвертого етапу аналізу ефективності здійснення ДПП
Результатом четвертого етапу аналізу ефективності здійснення ДПП є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів:
надана інформація в усіх суттєвих аспектах є повною та свідчить про доцільність здійснення ДПП - пропозиція ДПП є прийнятною;
надана інформація є недостатньою та потребує суттєвого доповнення - пропозиція ДПП потребує доопрацювання;
надана інформація свідчить про недоцільність здійснення ДПП - пропозиція ДПП є неприйнятною.
6. Підготовка висновку про результати проведення аналізу
ефективності здійснення ДПП
За результатами проведення аналізу ефективності здійснення ДПП відповідно до вимог Порядку готується висновок, що враховує результати аналізу за кожним з етапів проведеного аналізу.
При підготовці висновку необхідно впевнитися, що показники, наведені в таблиці 16, проаналізовано в повному обсязі та відповідно до них зроблені судження.
Таблиця 16
Основні показники для підготовки висновку про
результати проведення аналізу ефективності
N з/п | Показники | Відмітка про виконання (виконано / не виконано*) | Висновок про прийнятність (так/ні) |
1 | Перший етап | ||
1.1 | Аналіз загальних характеристик ДПП | ||
1.2 | Аналіз ринкового середовища ДПП | ||
1.3 | Аналіз системи управління ДПП | ||
1.4 | Аналіз соціально-економічних результатів ДПП | ||
1.5 | Аналіз екологічних наслідків та впливу здійснення ДПП на навколишнє природне середовище | ||
2 | Другий етап | ||
2.1 | Аналіз альтернативних варіантів досягнення мети ДПП | ||
2.2 | Фінансовий аналіз ДПП | ||
3 | Третій етап | ||
3.1 | Аналіз ризиків здійснення ДПП | ||
4 | Четвертий етап | ||
4.1 | Аналіз форми здійснення ДПП |
__________
* При виборі варіанта "не виконано" надати пояснення причини невиконання.
При прийнятті рішення про доцільність здійснення ДПП необхідно перевірити відповідність таким умовам:
можливість досягнення мети в процесі здійснення ДПП;
відсутність законодавчих обмежень, які забороняють або суттєво ускладнюють здійснення ДПП;
здійснення ДПП буде прийнятне незалежно від того, чи буде фінансовий результат (показники NPV, IRR) позитивним для державного партнера, якщо в результаті його впровадження буде позитивний соціально-економічний ефект, а фінансовий результат (показники NPV, IRR) буде прийнятним для приватного партнера;
оптимальний розподіл ризиків між державним і приватним партнерами під час здійснення ДПП;
наявність системи управління екологічними ризиками під час здійснення ДПП, яка попереджує виникнення катастроф та будь-яких негативних наслідків впливу на навколишнє природне середовище.
Висновок складається українською мовою, підписується уповноваженим представником органу управління та скріплюється печаткою. Усі його сторінки прошиваються та нумеруються.
Директор департаменту інвестиційно-інноваційної
політики та розвитку державно-приватного
партнерства О.Г. Гнатцов
Додаток 1
до Методики проведення
аналізу ефективності здійснення
державно-приватного партнерства
Пояснення розрахунку ENPV
З Додатком 1 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Директор департаменту інвестиційно-інноваційної
політики та розвитку державно-приватного
партнерства О.Г. Гнатцов
Додаток 2
до Методики проведення
аналізу ефективності здійснення
державно-приватного партнерства
Пояснення та формули
розрахунку ключових фінансових показників фінансової моделі
З Додатком 2 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Додаток 3
до Методики проведення
аналізу ефективності здійснення
державно-приватного партнерства
Порівняльна таблиця
щодо фінансової ефективності досягнення мети ДПП із залученням
та без залучення приватного партнера
N з/п | Показники | Базова фінансова модель (із залученням приватного партнера) | Альтернативний варіант (без залучення приватного партнера) |
1 | Індекс прибутковості (співвідношення доходів і витрат на досягнення мети ДПП), розрахований для проекту в цілому (PI1) | ||
2 | Індекс прибутковості (співвідношення доходів і видатків державного та місцевих бюджетів на досягнення мети ДПП (бюджетний ефект)), розрахований для заінтересованих сторін (PI2) | ||
3 | Чиста приведена вартість досягнення мети ДПП, розрахована для проекту (NPV1) | ||
4 | Чиста приведена вартість досягнення мети ДПП, розрахована для заінтересованих сторін проекту (NPV2) | ||
5 | Внутрішня норма рентабельності, розрахована для проекту (IRR1) | ||
6 | Внутрішня норма рентабельності, розрахована для заінтересованих сторін проекту (IRR2) | ||
7 | Дисконтований період окупності (DPP) |
Директор департаменту інвестиційно-інноваційної
політики та розвитку державно-приватного
партнерства О.Г. Гнатцов