ВІННИЦЬКА МІСЬКА РАДА

РІШЕННЯ
від 04.09.2009 р. N 2509

Про затвердження Програми реформування
та розвитку житлово-комунального господарства
м. Вінниці на 2009-2014 р.р.

Керуючись Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки" та пунктом 22 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада вирішила:

1. Затвердити Програму реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Вінниці на 2009-2014 роки (додається).

2. Видатки на реалізацію Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Вінниці на 2009-2014 роки проводити в межах коштів, передбачених у міському бюджеті м. Вінниці на відповідний бюджетний рік.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства (Єгоян С.С.).

Міський голова В.Б.Гройсман

Додаток
до рішення міської ради
від 04.09.2009 N 2509

Програма
реформування та розвитку
житлово-комунального господарства
м. Вінниці на 2009-2014 рр.

І. Вступ

Програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Вінниці на 2009-2014 роки (надалі - Програма) розроблена з метою реалізації державної політики реформування і розвитку житлово-комунального господарства та відповідно до Законів України "Про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки" та "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку", постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. N 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку", рішення Вінницької обласної ради від 08.10.2004 р. N 686 "Про Програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства Вінницької області на 2004-2010 роки".

Дана програма може коригуватися в установленому порядку у відповідності до змін Законодавства України, економічних і соціальних чинників та інших показників.

ІІ. Аналіз стану житлово-комунального
господарства міста

Житлово-комунальне господарство - це одна з найважливіших галузей господарського комплексу міста, що забезпечує його життєдіяльність.

Сьогодні житлово-комунальне господарство міста переживає значні труднощі. Технічний стан житлово-комунального господарства з кожним роком погіршується, основні фонди та обладнання потребують оновлення.

2.1. Житлове господарство

Станом на 01.01.09 у комунальній власності територіальної громади міста житловий фонд, що утримується управлінням житлового господарства складає - 1973 житлових будинки загальною площею 4707,7 тис. кв. м, із них збудованих до 1970 року - 1110 будинків, або 56% , від загальної кількості. 1243 житлових будинки з централізованим опаленням, 398 житлових будинків оснащені ліфтами. Кількість ліфтів становить 1251 шт. Біля 258 ліфтів (21%) знаходяться в незадовільному стані та потребують модернізації і оновлення, в зв’язку з завершенням нормативного терміну експлуатації (25років).

Фізичне та моральне старіння конструкцій і внутрішньобудинкових інженерних мереж житлових будівель стало головною причиною зниження якості комунальних послуг, погіршення комфортності умов проживання мешканців міста.

Кількість будинків перших масових серій, які потребують модернізації і капітального ремонту складає 334 будинки (17%). Визнані в установленому порядку ветхими- 163будинки ( 8% ).

Дійшов критичної межі технічний стан внутрішньобудинкових мереж, 70 відсотків водопровідних та каналізаційних мереж, 65 відсотків теплових мереж потребують термінової заміни. Фізичний знос основних фондів житлового фонду міста складає біля 58 відсотків.

У міському бюджеті щорічно на реалізацію наданих повноважень у сфері житлово-комунального господарства не вистачає коштів, фактичні асигнування місцевого бюджету 2008 року на капітальний ремонт житлового фонду становили 10,1 млн.грн. при потребі близько 59,5 млн.грн.

Кількість та обсяги повністю амортизованих основних фондів і обладнання в системі управління житлового господарства у 2 рази більші, ніж у будь-якій галузі.

На сьогоднішній день експлуатацію та технічне обслуговування наявного житлового фонду, який перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Вінниці, здійснюють 12 підприємств житлового господарства комунальної власності та 7 приватних підприємств.

Важке фінансове становище підприємств зумовлене, насамперед, недосконалою тарифною політикою, заборгованістю населення за спожиті житлово-комунальні послуги.

Разом з цим, недосконалість діючої системи житлового господарства міста, неякісне надання житлово-комунальних послуг, недостатня поінформованість населення, неузгодженість законодавства, відсутність у ньому певних норм щодо регулювання взаємовідносин споживачів і виробників/виконавців житлово-комунальних послуг зумовлює зростання незадоволення серед населення.

Реформування житлового господарства є однією з найважливіших проблем, яка стоїть перед державою в цілому, а також перед органами місцевого самоврядування. Шлях консолідації власників житла для участі у реформуванні житлового господарства - це гуртування їх у об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі - ОСББ).

У тому випадку, коли контроль за якістю робіт у будинку та відповідальність за своєчасне фінансування цих робіт перейде від органів влади до мешканців будинку, можна сподіватися на зміну ситуації.

Станом на 01.01.2009р. у м. Вінниці на 125 будинках створено об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (надалі - ОСББ), що на сьогоднішній день складає 6% від кількості будинків комунальної власності. За період 1996-2007 р.р., у м. Вінниці було зареєстровано 102 ОСББ. У 2008 році значно активізувався процес створення ОСББ, протягом якого зареєстровано 21 ОСББ, що свідчить про динаміку їхнього зростання.

2.2. Комунальне господарство та благоустрій міста

Місто Вінниця займає площу 60,94 км². Загальна протяжність доріг комунальної власності міста складає 356 км, у тому числі з асфальтобетонним покриттям 184 км, з універсальним покриттям 172 км, обладнаних зливовою каналізацією 23 км , або 12,5%.

Із загальної протяжності доріг з асфальтобетонним покриттям - 50 км потребує реконструкції або капітального ремонту. За останні 3 роки, з метою запобігання подальшого руйнування дорожнього покриття на 19 вулицях міста (Келецька, Хмельницьке шосе, Свердлова, 40-річчя Перемоги, Блока, Медведєва, Першотравнева, Пирогова, Немирівське шосе, Коцюбинського, Фрунзе, Київська, 50-річчя Перемоги, Театральна, Арх.Артинова, Квятека, Ленінградська, Комарова, Корнійчука) проведена реконструкція дорожнього покриття площею 344 тис. м², що складає 17 % від загальної площі, з використанням щебінково-мастичного покриття, на суму 45249 тис. грн. (2006 р. - 11577 тис. грн., 2007 р. - 13540 тис. грн., 2008 р. - 20132 тис. грн.) за рахунок муніципального займу. Виконання вказаних робіт дасть можливість зменшити в наступні роки витрати на проведення поточного ремонту дорожнього покриття вулиць та значно подовжити термін експлуатації доріг.

Загальна протяжність мереж зовнішнього освітлення складає 511,6 км та 16672 світлоточки. За останні три роки проведено реконструкцію та капітальний ремонт зовнішнього освітлення міста із застосуванням енергозберігаючих світильників, замінено та встановлено 11700 світлоточок, станом на 1.01.2006 р. було реконструйовано лише 1689 світлоточок, для виконання повної реконструкції необхідно замінити ще 4972 світлоточки.

В місті експлуатується 16 автомобільних мостів, з яких 3 основні, що з’єднують мікрорайони міста, два з них потребують реконструкції.

Загальна площа зелених насаджень в місті складає 974 га, у тому числі 584,4 га загального користування, із них газони - 38,1 га .

Кількість парків та скверів, які обслуговуються комунальними підприємствами міста - 12.

Існуюча система захисту від підтоплень складає розгалужену систему зливової каналізації діаметрами 300, 400, 500, 600, 800, 1000, та 1200 мм, загальною довжиною 23 км , близько 20% зливової каналізації знаходиться у незадовільному технічному стані. Особливо це стосується ділянок розташованих в Замостянському районі по вул. Айвазовського, пров. Лисенка, 1-й пров. Стеценко, вул. Станіславського, у Староміському районі - вул. Ленінградська, вул. Некрасова, вул. Верхарна, в Ленінському районі - вул. Квятека, просп. Юності, вул. Свердлова. Для забезпечення належного стану доріг та для можливості відведення зливових і талих вод з підтоплених територій необхідне також будівництво нових мереж зливової каналізації, а саме: вул. Короленка, вул. Папаніна, вул. Київська, 162а, вул. 600-річчя, вул. Шевченко, вул. Маяковського, вул. Хмельницьке шосе, та інші.

Для забезпечення комфортних умов проживання та відпочинку мешканців міста, за останні 3 роки проведено:

- комплексну реконструкцію зон відпочинку громадян по вул. Пирогова, вул. Грушевського, вул. Театральній;

- будівництво дитячих майданчиків 138 шт., що складає 32% від загальної потреби, на суму 1666 тис. грн. (2006 р. - 43 шт., 2007 р. - 53 шт., 2008 р. - 42 шт.), яких до 2006 року майже не було.

Майже вичерпав свої можливості щодо подальшої експлуатації та прийому відходів міський полігон ТПВ в с. Стадниця площею 16 га, яке функціонує з 1982 року.

Проблемним залишається вирішення питання будівництва нового полігону твердих побутових відходів та заводу по переробці цих відходів, хоча сьогодні уже намітились позитивні тенденції у вирішенні цього питання.

2.3. Водопостачання та водовідведення

Мережі водопостачання та водовідведення, через які надаються послуги споживачам територіальної громади м. Вінниці знаходяться на балансі Вінницького обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Вінницяводоканал".

Загальна протяжність водопровідних мереж складає 532,9 км , з них в аварійному стані знаходиться 21,7 км ( 4,1 %).

Щорічно споживачам надається 23,4 млн. м³ води, у тому числі:

- населенню 19,08 тис. м³;

- на комунально-побутові потреби 30,01 тис. м³;

- втрати питної води під час її транспортування та розподілу, цей показник по місту складає 32,4 %.

Протяжність каналізаційних мереж складає 427,1 км, з них в аварійному стані знаходиться 20 км (4,7 %).

Очищення стічних вод здійснюється на каналізаційних очисних спорудах.

Питомі витрати електроенергії на виробництво питної води в середньому складають 505,6 кВт/год/м³, на водовідведення - 260,9 кВт/год/м³.

На балансі підприємства також знаходяться водопровідні та каналізаційні насосні станції:

водопровідні насосні станції:

І підйому - 2 шт.

ІІ підйому - 2 шт.

ІІІ підйому - 2 шт.

ІV підйому - 13 шт.

каналізаційні насосні станції - 12 шт.

Основною проблемою є незадовільний стан систем водопостачання та водовідведення міста. Існуючі водопровідні і каналізаційні споруди, побудовані по проектам 60-х років, фізично зношені. Технологія очищення питної води і стічних вод морально застаріла і не відповідає сучасним вимогам. Насосні станції водопостачання та водовідведення розраховані на велику потужність і не в змозі гнучко реагувати на зменшення водоспоживання та водовідведення, що призводить до зростання питомої норми енергоспоживання.

2.4. Теплопостачання

Теплопостачання житлового фонду та об’єктів соціального побутового призначення в місті забезпечується спеціалізованими підприємствами КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", ДП "Вінницькі теплові мережі", ТОВ ВКП "Моріс", ДП "Теплокомуненерго Маяк", та СД "Інтергалко", на балансі яких знаходиться 49 котелень, загальною потужністю 940,4 Гкал/год. (встановлено 175 котлів). Щорічно теплопостачальними підприємствами виробляється 1100 тис. Гкал. Протяжність теплових мереж складає 243,12 км (в двотрубному вимірюванні), з яких 121 км, або 37 % знаходяться у ветхому та аварійному стані. В зв’язку з тим, що значна частина теплових мереж перебуває у зношеному стані рівень втрат теплової енергії досягає 30%.

Із 175 котлів, встановлених в котельнях КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", ДП "Вінницькі теплові мережі", ТОВ ВКП "Моріс", ДП "Теплокомуненерго Маяк", та СД "Інтергалко" 95 котлів мають термін експлуатації більше 20 років, що складає 54 %. Майже у 40 % котелень експлуатується малоефективне, застаріле основне та допоміжне обладнання, ККД яких не перевищує 65-70 %.

Для забезпечення гарячою водою задіяні 104 центральних теплових пункти та 76 індивідуальних теплових пунктів. Центральні та індивідуальні теплові пункти, що забезпечують потреби систем опалення та гарячого водопостачання, у значній мірі також знаходяться у незадовільному стані. На багатьох теплопунктах застосовуються застарілі кожухотрубні водопідігрівачі з низьким коефіцієнтом теплопередачі, майже 40% теплових пунктів перебувають у критичному стані, що призводить до збоїв у гарячому водопостачанні. В багатьох системах гарячого водопостачання не функціонують системи рециркуляції.

Для забезпечення якісних послуг з теплозабезпечення житлового фонду міста, міським бюджетом спрямовуються великі капіталовкладення на реконструкцію котелень та теплових мереж із застосуванням енергозберігаючого обладнання та попередньо-ізольованих труб. На протязі останніх трьох років на реконструкцію теплових мереж та котелень за рахунок міського та субвенцій з державного бюджету виділялись значні кошти. Зазначені заходи дали можливість значно зменшити споживання енергоносіїв та отримати економічний ефект.

2.5. Проблемні питання житлово-комунального господарства
та основні принципи їх вирішення

На даний час у житлово-комунальній галузі існує ряд проблем, які потребують вирішення:

- застарілий житловий фонд (частина якого побудована ще до 1917 року) потребує оновлення від фундаменту до покрівлі;

- зовнішні та внутрішньобудинкові інженерні мережі зношені на 60-80% та потребують повної заміни та оновлення;

- застаріле (фізично та морально) обладнання котелень;

- високий рівень зношеності основних фондів та використання застарілих енергоємних технологій;

- біля 21 % ліфтів знаходяться в незадовільному стані та потребують модернізації і оновлення, в зв’язку з завершенням нормативного терміну експлуатації (25 років);

- не проводиться робота по створенню енергетичного балансу житлового фонду ("енергетичного паспорту"), відсутня реальна програма термореновації, особливо будівель панельного типу 60-80 років забудови;

- низький рівень запровадження енергозберігаючих технологій та обладнання;

- відсутність ринкових умов господарювання в галузі житлово-комунального господарства;

- зношеність дорожньо-шляхової мережі, мостових споруд;

- відсутність зливової каналізації на 77,5 % міських шляхів;

- збільшення обсягів промислових та побутових відходів та потреби в їх утилізації;

- недостатнє фінансування житлово-комунального господарства з державного та міського бюджету;

- пасивне ставлення мешканців до утримання приміщень загального користування будинків і прибудинкових територій;

- повільний процес створення ОСББ;

- недосконалість нормативної бази та законодавства.

Основні принципи вирішення проблемних питань:

- сприяти та впроваджувати розвиток ринку управляючих компаній та надавачів послуг, підготувати професійні кадри інституту управителів будинків, впроваджувати заходи з енергозбереження у житлових будинках;

- залучати до надання житлово-комунальних послуг суб’єкти підприємницької діяльності;

- виділення коштів на придбання приладів обліку теплової енергії;

- пріоритетність платоспроможного права всіх споживачів щодо задоволення їх потреб у якісних житлово-комунальних послугах;

- забезпечення громадян з низьким рівнем доходів житлово-комунальними послугами відповідно до державних соціальних стандартів;

- державна підтримка забезпечення сталого функціонування і динамічного розвитку сфери житлово-комунального господарства;

- удосконалення системи управління житлово-комунальним господарством;

- стимулювання інвестиційних процесів у галузі житлово-комунального господарства; - ефективне використання грошових, людських та матеріальних ресурсів виробниками/виконавцями та споживачами житлово-комунальних послуг;

- пріоритетність інноваційного розвитку систем життєзабезпечення міста;

- прозорість прийняття рішень стосовно тарифної політики, організація громадських обговорень та слухань з проблемних питань житлово-комунального господарства;

- відповідальність органів виконавчої влади за ефективне використання майна комунальної власності територіальної громади м. Вінниці та за діяльність підприємств житлово-комунального господарства стосовно виконання вимог нормативно-правових актів, які діють у житлово-комунальній сфері, прийняття рішень з питань життєзабезпечення міста та забезпечення їх реалізації;

- створення однакових умов для всіх суб’єктів підприємницької діяльності у сфері житлово-комунального господарства;

- технічне переоснащення галузі на основі широкого застосування вітчизняних і зарубіжних науково-технічних досягнень, зокрема в енерго-, та ресурсозбереженні, впровадження екологічно чистих технологій.

ІІІ. Мета та цілі Програми

Метою міської Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства є здійснення заходів щодо підвищення ефективності та надійності його функціонування, задоволення потреб населення у наданні житлово-комунальних послуг належної якості, що відповідає вимогам державних стандартів, гармонізованих зі стандартами Євросоюзу, забезпечення реалізації державної політики визначеної "Загальнодержавною програмою реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки", рішенням Ради національної безпеки і оборони України введеного в дію Указом Президента України від 16 грудня 2006 року N 1093/2006, визначення першочергових цілей. Реалізація Програми передбачає досягнення таких цілей:

- підвищення якості житлово-комунальних послуг;

- удосконалення системи управління житлово-комунальним господарством, розвиток конкуренції та сучасних форм самоорганізації населення у даній сфері;

- активізація діяльності діючих ОСББ, сприяння створенню нових;

- створення конкурентного середовища на ринку комунальних послуг;

- створення сприятливих умов для беззбиткової діяльності підприємств житлово-комунального господарства, накопичення інвестиційних ресурсів для технічного переоснащення та розвитку житлово-комунальної інфраструктури;

- зменшення технологічних витрат та втрат ресурсів, впровадження прогресивних технологій;

- покращення технічного стану доріг міста та мостових споруд;

- покращення якості зовнішнього освітлення міста;

- розвиток мережі зливової каналізації;

- виведення з експлуатації застарілого ветхого житлового фонду.

ІV. Основні напрями реформування житло-комунального господарства

На основі комплексного підходу визначення стану житлово-комунального господарства, причин збитковості роботи підприємств галузі визначені наступні напрями, які потребують розв’язання , а саме:

1. Організація ефективного управління у сфері виробництва і надання житлово-комунальних послуг та формування нових інститутів управління житловим фондом, що базуються на економічних важелях і договірних відносинах.

2. Поглиблення демонополізації житлово-комунального господарства, створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг, в тому числі впровадження комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду із залученням інвесторів-забудовників на конкурсних засадах.

3. Забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства.

4. Технічне переоснащення житлово-комунального господарства, наближення до вимог Європейського союзу показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництво житлово-комунальних послуг, в тому числі створення дієвого і прозорого механізму стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива.

5. Модернізація (реконструкція) комунальної інфраструктури шляхом впровадження енергоефективних технологій та обладнання.

6. Удосконалення метрологічного забезпечення ведення обліку та визначення якості енергоносіїв.

7. Реформування та розвиток сфери поводження з твердими побутовими відходами шляхом створення умов для надання високоякісних послуг з вивезення та переробки таких відходів з використанням сучасних методів і технологій із зменшенням екологічного навантаження на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.

8. Залучення громадськості до процесів формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства.

9. Залучення інвестицій на розвиток житлово-комунальної галузі.

V. Механізми реалізації Програми

5.1. Нормативно-правове забезпечення

Розроблення Програми здійснювалось в межах Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України", "Про житлово-комунальні послуги", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про приватизацію державного житлового фонду", Постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 р. N 139 "Про схвалення Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на період до 2010 роки", Указу Президента України від 16 грудня 2006 року N 1093/2006 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 листопада 2006 року "Про стан житлово-комунального господарства України та основні напрямки його реформування".

5.2. Фінансове забезпечення

Джерелами фінансування заходів Програми є:

- кошти Державного бюджету України;

- кошти обласного бюджету;

- кошти міського бюджету м. Вінниці;

- кошти підприємств житлово-комунального господарства міста відповідно до програм їх розвитку;

- гранти, кредити банків, благодійні внески;

- інвестиції та кошти фізичних і юридичних осіб, що залучаються шляхом приватизації підприємств житлово-комунального господарства, передачі об’єктів галузі в управління, оренду, концесію.

5.3. Науково-технічне забезпечення

1. Проведення обстежень об'єктів житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів, захисту територій від шкідливої дії вод;

2. Розроблення та впровадження новітніх технологій і обладнання, спрямованих на технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та скорочення питомих витрат енергетичних і матеріальних ресурсів;

3. Впровадження нових зразків комунальної техніки та обладнання для потреб житлово-комунального господарства;

4. Надання пропозицій щодо внесення змін до будівельних норм і правил для більш активного використання науково-технічних досягнень та на їх базі оновлення основних фондів підприємств житлово-комунального господарства;

5. Реалізація програм розвитку підприємствами житлово-комунального господарства;

6. Створення цільових фондів на проведення робіт по благоустрою та розвитку міста, цільових фондів енергозбереження на підприємствах житлово-комунального господарства;

7. Впровадження довгострокових проектів технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства на основі лізингу.

8. Забезпечення виконання програм стимулювання економного використання споживачами питної води і теплової енергії.

5.4. Інформаційне забезпечення та моніторинг
виконання Програми

Джерелами інформаційного забезпечення, необхідними для збору та формування електронних баз даних, проведення аналізу реалізації Програми, може бути статистична звітність, оперативна інформація підприємств житлово-комунального господарства, результати спеціальних досліджень та інші.

5.5. Контроль за виконанням Програми

1. Контроль за виконання даної Програми здійснює міська рада та її виконавчий комітет.

2. Громадський контроль за ходом реалізації Програми здійснюється (за їх бажанням) представниками громадських організацій, у статуті яких передбачено діяльність у сфері житлово-комунального господарства.

3. Контроль за використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється в порядку, встановленому бюджетним законодавством.

VI. Очікувані результати виконання Програми

1. Забезпечення надання населенню житлово-комунальних послуг належної якості відповідно до вимог національних стандартів, гармонізованих з міжнародними або регіональними.

2. Раціональне використання загальних площ користування, нежитлових приміщень будинку, залучення комерційних структур до фінансування загальних витрат з утримання.

3. Можливість створення власної управлінської структури для вирішення проблеми утримання будинків.

4. Покращення технічного стану будинків та умов проживання у них.

5. Цільове та раціональне використання коштів мешканців на утримання житлових будинків.

6. Контроль за якістю ремонтних робіт у будинках.

7. Соціальна мобілізація мешканців.

8. Забезпечення умов безпечного проживання населення міста.

9. Забезпечення сталої та ефективної роботи підприємств галузі житлово-комунального господарства.

10. Покращення якості послуг з водопостачання та водовідведення.

11. Покращення екологічної ситуації в місті.

12. Покращення якості послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання.

13. Економія енергоресурсів шляхом впровадженню енергозберігаючих заходів.

14. Підвищення надійності та якості енергозабезпечення міста.

15. Скорочення заборгованості населення за житлово-комунальні послуги.

16. Обладнання багатоквартирних житлових будинків приладами обліку тепла, холодної та гарячої води.

17. Забезпечення безаварійного руху громадського, спеціального, приватного автотранспорту та безпеки руху пішоходів.

18. Створення відповідних умов відпочинку дітей, підлітків та дорослого населення, їх фізичного розвитку (будівництво, реконструкція та ремонт дитячих та спортивних майданчиків і скверів).

19. Забезпечення повного освітлення території міста з застосуванням енергозберігаючих світильників.

20. Покращення зовнішнього вигляду та санітарного стану міста.

21. Створення відповідних умов пересування для людей з обмеженими фізичними можливостями та батьків з дитячими візками.

22. Збільшення міжремонтних термінів експлуатації міських доріг та виключення випадків підтоплення забудов м. Вінниці.

23. Вирішення питання утилізації твердих побутових відходів.

VIІ. Заходи та етапи виконання Програми на 2009 - 2014 р.р.

Міський голова В.Б.Гройсман

Заступник начальника Головного управління
житлово-комунального господарства, енергетики,
транспорту та зв’язку Пурдик Григорій Никанорович