ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
14.04.2010 N 2а-713/09/2670

Про визнання протиправними
та скасування з дати прийняття постанов
від 25.12.2008 р. N 1534, N 1535,
N 1536, N 1537, N 1538, N 1539

Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів - Пилипенко О.Є. (головуючий), Донець В.А., Кочан В.М., при секретарі - Ісаковій Є.К. за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до Національної комісії регулювання електроенергетики України, третя особа-1 - НАК "Надра України", третя особа-2 - ДП "Полтавнафтогазгеологія", третя особа-3 - Спільне українсько-американське підприємство "УкрКарпатОйл ЛТД", третя особа-4 - Компанія "Карпатські Петролеум Корпорейшн", третя особа-5 - Приватна компанія "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", третя особа-6 - НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта", третя особа-7 - ТОВ "Надра-Інвест", третя особа-8 - Компанія "Моментум Ентерпрайзис (Інтерн Юроп) ЛТД", про визнання протиправними та скасування з дати прийняття постанов від 25.12.2008 р. (за участю представників сторін: від позивача - Дяків Г.М., за дов. N юр-614/д від 11.12.2009 р., від відповідача - Рибачек І.В., за дов. N 44 від 26.03.2010 р., Михайловська С.М., за дов. N 42 від 26.03.2010 р., від третьої особи-5 - Меркулов С.В., за дов. від 01.02.2010 р., від третіх осіб 2, 3, 4, 6, 7, 8 - не з'явилися), ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання протиправними та скасування з дати прийняття постанов від 25.12.2008 р. N 1534, N 1535, N 1536, N 1537, N 1538, N 1539.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що оскаржувані постанови прийняті Національною комісією регулювання електроенергетики України з порушенням норм чинного на дату прийняття постанов від 25.12.2008 р. законодавства, з перевищенням наданих їх законами України повноважень, та порушують законні права та охоронювані інтереси ВАТ "Укрнафта".

Відповідач проти позовних вимог заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому відповідач зазначає, що приймаючи оскаржувані постанови діяв на виконання повноважень, наданих йому ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ), затверджені оскаржуваними постановами ціни на природний газ, що видобувається учасниками спільної діяльності за участі ВАТ "Укрнафта", є економічно обґрунтованими, розраховані у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює порядок та спосіб затвердження цін на природний газ власного видобутку. Обґрунтовуючи правомірність прийнятих ним постанов, відповідач посилається на неповноту подання учасниками договорів про спільну діяльність матеріалів щодо складових собівартості природного газу та недостатнім обґрунтуванням витрат по статтях собівартості, відсутністю розшифрувань, ненаданням детального, постатейного обґрунтування та документального підтвердження розподілу витрат, що включені такими учасниками до поданих Національній комісії регулювання електроенергетики України розрахунків величини ціни, що пропонувалась до затвердження учасниками договорів про спільну діяльність. Крім цього, відповідач посилається на те, що при прийнятті постанов, що оскаржуються, керувався необхідністю забезпечення при затвердженні ціни на природний газ власного видобутку балансу між цінами на природний газ, який закуповується для формування ресурсу природного газу, та роздрібними цінами реалізацій природного газу населенню.

Представники третіх осіб підтримали позицію позивача та просили задовольнити позовні вимоги ВАТ "Укрнафта" в повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.

Пред'явлені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування з дати прийняття постанов від 25.12.2008 р. N 1534, N 1535, N 1536, N 1537, N 1538, N 1539.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією ( 254к/96-ВР ) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

25.12.2008 р. на відкритому засіданні Національної комісії регулювання електроенергетики України прийнято постанову N 1534 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної інвестиційної діяльності від 14.09.95 N 410/95", якою затверджено ціну на природний газ, видобутий відповідно до договору Спільної інвестиційної діяльності від 14.09.95 N 410/95 між ВАТ "Укрнафта"і Компанією Карпатські Петролеум Корпорейшн, у розмірі 278 грн. за 1000 куб. м. На цьому ж засіданні НКРЕ прийнято і наступні постанови: постанову N 1535 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 24.12.97 N 999/97", якою затверджено ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 24.12.97 N 999/97 між ВАТ "Укрнафта" (Україна) і Компанією "Моментум Ентерпрайзис (Істерн Юроп) ЛТД" (Кіпр), у розмірі 287 грн. за 1000 куб. м (без урахування ПДВ); постанову N 1536 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 20.07.2004 N 35/809-СД", якою затверджено ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 20.07.2004 N 35/809-СД між ВАТ "Укрнафта" (Україна) і Приватною компанією "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" (Великобританія), у розмірі 292 грн. за 1000 куб. м (без урахування ПДВ); постанову N 1537 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 21.12.2000 N 5/56", якою затверджено ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 21.12.2000 N 5/56 між НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта" (Україна) і ТОВ "Надра-Інвест" (Україна) у розмірі 285,18 грн. за 1000 куб. м. (без урахування ПДВ); постанову N 1538 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 24.02.2003 N 35/78", якою затверджено ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 24.02.2003 N 35/78 між ВАТ "Укрнафта", НАК "Надра України" ДП "Полтавнафтогазгеологія" та НАК "Надра України", в розмірі 288 грн. за 1000 куб. м (без урахування ПДВ); а також постанову N 1539 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 01.07.2007 N 35/71", якою затверджено ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 01.07.2007 N 35/71 між ВАТ "Укрнафта" та спільним підприємством "УкркарпатОЙЛ Лтд" в розмірі 285,18 грн. за 1000 куб. м (без урахування ПДВ).

Як слідує із тексту самих постанов, що оскаржуються позивачем, останні приймались на виконання ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ) підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або уповноважені особи договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожного суб'єкта господарювання, визначеного в абзаці першому цієї статті.

Таким чином, Закон України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ) надав НКРЕ повноваження затверджувати ціну на природний газ власного видобутку, в тому числі на природний газу, видобутий на підставі договорів про спільну діяльність, учасником яких із часткою, що перевищує 50 відсотків загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність, є ВАТ "Укрнафта". Зазначеною нормою, як і будь-якою іншою нормою Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", не визначався порядок здійснення НКРЕ наданого їй повноваження на затвердження ціни на природний газ.

Реалізовуючи зазначене повноваження НКРЕ, будучи державним орган, наділеним владними управлінськими функціями, зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що учасники договорів про спільну діяльність, на підставі яких здійснювався видобуток природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу), ціни на реалізацію якого затверджувались НКРЕ шляхом прийняття оскаржуваних постанов, подавались відповідачу документи в обґрунтування необхідного рівня ціни на природний газу власного видобутку. Так, листом від 25.02.2008 р. N СД/1244 ВАТ "Укрнафта" зверталось до відповідача з проханням встановити ціну реалізації природного газу на 2008 рік для природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 14.09.95 N 410/95. Розрахунками необхідного рівня ціни ВАТ "Укрнафта" повідомило відповідача про те, що відповідно до запланованого розміру витрат, що формують собівартість, ціна природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 14.09.95 N 410/95, не може бути нижчою, ніж 508 грн. 63 коп. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб. м (при рентабельності "0" %) або ж 544,98 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 м куб. (при рентабельності "10" %). В матеріалах справи містяться також документи, якими ВАТ "Укрнафта" було надано додаткові обґрунтування ціни 1 тис. куб. м газу, що видобувається на підставі договору про спільну діяльність від 14.09.95 N 410/95. Листом від 25.02.2008 р. N СД/999/97 ВАТ "Укрнафта" зверталось до відповідача з проханням встановити ціну реалізації природного газу на 2008 рік для природного газу, що видобувається на підставі договору про спільну діяльність від 24.12.97 р. N 999/97. Розрахунками необхідного рівня ціни ВАТ "Укрнафта" повідомило відповідача про те, що відповідно до запланованого розміру витрат, що формують собівартість, ціна природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 24.12.97 р. N 999/97, у 2008 році не могла бути нижчою, ніж 538 грн. 94 коп. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб. м (при рентабельності "0" %) або ж 582,87 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб. м. (при рентабельності "10" %). Розрахунками необхідного рівня ціни, що подавались до НКРЕ, на природний газ, видобутий на підставі договору про спільну діяльність від 20.07.2004 р. N 35/809-СД, ВАТ "Укрнафта" повідомило відповідача, що у 2008 році ціна на газ, видобутий на підставі цього договору, не могла бути нижчою, ніж 507 грн. 35 коп. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб. м. (при рентабельності "0" %) або ж 545,43 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 м куб. (при рентабельності "10" %). Щодо природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 21.12.2000 р. N 5/56, ВАТ "Укрнафта" доданими до листів від 25.02.2008 р. N СД/1243, від 17.07.2008 р. N СД/3759, від 26.09.2008 р. N СД/4948, від 12.12.2008 р. N СД/6249 матеріалами довела до відома відповідача, що відповідно до запланованого розміру витрат, що формують собівартість, ціна природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 21.12.2000 р. N 5/56, у 2008 році не могла бути нижчою, ніж 1385,80 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб. м (при рентабельності "0" %) або ж 1496,36 грн. (у т.ч. ПДВ)/1000 м куб. (при рентабельності "10" %). Щодо природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 24.02.2003 р. N 35/78, ВАТ "Укрнафта" поданими до НКРЕ документами обґрунтовувало, що ціна природного газу, видобутого на підставі зазначеного договору, у 2008 році не могла бути нижчою, ніж 704,95 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 м куб. (при рентабельності "0" %). Щодо природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 01.07.2007 р. N 35/71, ВАТ "Укрнафта" документами, що подавались до НКРЕ, обґрунтовувало, що відповідно до запланованого розміру витрат, що формують собівартість, ціна природного газу, видобутого на підставі такого договору, у 2008 році не могла бути нижчою, ніж 1304,10 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 м куб. (при рентабельності "0" %). Документи, що подавались ВАТ "Укрнафта" до НКРЕ при обґрунтуванні рівня витрат при видобутку природного газу на підставі договорів про спільну діяльність, складались позивачем відповідно до Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості видобутку нафти і газу, затвердженої рішенням Правління ВАТ "Укрнафта" від 04.01.2007 р. (протокол N 01) зі змінами, введеними у дію наказом від 18.09.2007 р. N 172.

Відповідачем не заперечується отримання від позивача документів на обґрунтування необхідного рівня ціни на природний газ, видобутий на підставі договорів про спільну діяльність, учасниками яких є ВАТ "Укрнафта", які наявні у матеріалах справи та на які посилається позивач. В той же час, відповідач стверджує, що подані ВАТ "Укрнафта" документи є неповними та недостатніми для обґрунтування витрат, що формують собівартість природного газу. При цьому НКРЕ посилається на те, що ВАТ "Укрнафта", як учасником договорів про спільну діяльність, який діяв від імені таких учасників, при обґрунтуванні рівня заявленої ціни не подавались розшифрування, детальне, постатейне обґрунтування та документальне підтвердження розподілу витрат по собівартості та прибутку по кожному виду продукції договорів про спільну діяльність.

Як стверджує відповідач, позивач при наданні відповідних матеріалів для розрахунку ціни на природний газ, повинен був обґрунтувати усі складові ціни природного газу (зокрема, величини повної собівартості видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), капітальних вкладень та всіх обов'язкових податків та платежів до бюджетів усіх рівнів) та надати вичерпну пояснювальну записку щодо зазначених розрахунків, як це передбачено положеннями Тимчасового порядку установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року N 1697 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів" (далі - Тимчасовий порядок), у редакції, що діяла на дату прийняття постанов НКРЕ, що оскаржуються. При цьому відповідач посилається на п. 8 Тимчасового порядку, нормами якого передбачено подання до НКРЕ розрахунку ціни природного газу власного видобутку з обґрунтуванням її складових (зокрема, величини повної собівартості видобутку природного газу, капітальних вкладень та всіх обов'язкових платежів до бюджету) і пояснювальною запискою на розрахунковий період, складеною з урахуванням звітних даних за попередній рік в цілому по компанії та у розрізі газодобувних підприємств, обґрунтування витрат, пов'язаних з реалізацією природного газу, та їх складових тощо. Однак, як слідує із п. 8 Тимчасового порядку, а також і з інших норм цього порядку, зазначені у п. 8 документи подаються Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" з метою встановлення власне роздрібних цін на природний газ, а не цін реалізації природного газу для формування ресурсу природного газу уповноваженим Кабінетом Міністрів України суб'єктом господарювання, як це передбачено в ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ). Будь-яких вимог щодо подання суб'єктами господарювання, що здійснюють видобування природного газу, пояснювальних записок або ж інших документів до НКРЕ із обґрунтуванням собівартості видобутого природного газу у Тимчасовому порядку не міститься.

Не приймаються судом до уваги і посилання відповідача на положення постанови НКРЕ від 22.01.2009 р. N 35, якою затверджено Порядок формування, розрахунку та затвердження цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток, якою, відповідно до доводів відповідача, встановлено порядок обґрунтування суб'єктами господарювання заявленої ними до затвердження ціни на природний газ власного видобутку, оскільки на дату прийняття оскаржуваних постанов зазначений акт не набув чинності.

Таким чином, доводи відповідача стосовно наявності у ВАТ "Укрнафта", як уповноваженого учасника договорів про спільну діяльність, обов'язку подавати до НКРЕ документи, визначеної форми та змісту, що містять інформацію конкретного обсягу та змісту, при обґрунтуванні заявленого рівня цін на природний газ власного видобутку з метою подальшого затвердження таких цін НКРЕ, є необґрунтованими та не базуються на нормах чинного на дату прийняття постанов, що оскаржуються, законодавства.

У межах судового розгляду даної справи судом призначалась судово-економічна експертиза, за результатами проведення якої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок N 5694/6001 від 23.09.2009 р., відповідно до якого НКРЕ, приймаючи постанови, що оскаржуються, по окремих договорах про спільну діяльність врахувала подані ВАТ "Укрнафта" матеріали частково (окремі витрати зменшувались, інші не враховувались при розрахунку ціни), по договору про спільну діяльність N 35/71 від 01.07.2007 р. між ВАТ "Укрнафта" та Спільним українсько-американським підприємством "УКРКАРПАТОЙЛ Лтд" та по договору про спільну діяльність N 5/56 від 21.12.2000 р. між ВАТ "Укрнафта" та товариством з обмеженою відповідальністю "Надра-Інвест" взагалі не враховувались. Як слідує із зазначеного висновку та підтверджується поясненнями НКРЕ, відповідач приймаючи постанови від 25.12.2008 р. N 1534, N 1535, N 1536, N 1537, N 1538, N 1539, самостійно розраховував ціну з метою подальшого її затвердження. При цьому НКРЕ керувалась необхідністю дотримання вартісного балансу закупівлі природного газу у підприємств, що видобувають такий газ на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, та його реалізації за роздрібними цінами, граничний розмір яких був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2006 р. N 605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Із змісту ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ) слідує, що НКРЕ надавалось право лише затверджувати ціну на природний газ.

Колегія суддів на підставі зазначеного вище приходить до висновку, що самостійно розраховуючи ціну на природний газ, який видобувається на підставі договорів про спільну діяльність, учасником яких є ВАТ "Укрнафта", з метою подальшого затвердження таких цін, відповідач діяв необґрунтовано та з перевищенням наданих йому законами України повноважень.

При цьому судом не приймаються до уваги посилання відповідача при обґрунтуванні наявності у нього повноважень самостійно визначати ціни на природний газ власного видобутку на виконання ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ) на підставі поданих суб'єктами господарювання документів на норми Закону України "Про природні монополії" ( 1682-14 ). Як слідує із змісту Закону України "Про природні монополії" цей закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про природні монополії" перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень. Відповідачем не надано суду доказів про наявність у ВАТ "Укрнафта", а також інших учасників договорів про спільну діяльність, ціни на газ, видобутий в межах яких, затверджувались оскаржуваними постановами, статусу суб'єкта природної монополії.

Колегія суддів відхиляє і доводи відповідача про те, що право на самостійний розрахунок з метою подальшого затвердження ціни на природний газ при реалізації повноважень, наданих НКРЕ ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ), надане НКРЕ нормами Господарського кодексу України ( 436-15 ), Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ), Указу Президента України від 21 квітня 1998 року N 335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України", оскільки з аналізу даних актів законодавства вбачається, що нормами жодного із зазначених нормативних актів не надано НКРЕ право самостійного коригувати собівартості продукції суб'єктів господарювання та за результатами такого коригування визначати самостійно ціну реалізації такої продукції.

З огляду на те, що спеціального порядку затвердження ціни на газ для виконання ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ) на дату прийняття оскаржуваних постанов не було, при здійсненні своїх повноважень відповідач зобов'язаний був забезпечити дотримання загальних засад здійснення державної цінової політики, визначених в ст. 3 Закону України "Про ціни та ціноутворення" ( 507-12 ), ст. 10 Господарського кодексу України ( 436-15 ).

Відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України ( 436-15 ) цінова політика, що здійснюється уповноваженими державними органами, повинна бути спрямована на забезпечення еквівалентності в процесі реалізації національного продукту, дотримання необхідної паритетності цін між галузями та видами господарської діяльності. В ст. 3 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) закріплено, що політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України, яка має бути спрямована на забезпечення рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг, створення необхідних економічних гарантій для виробників, орієнтація цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.

Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статтею 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене вище, судова колегія приходить до висновку, що здійснюючи самостійно коригування ціни, розрахованої учасниками договорів про спільну діяльність, з метою затвердження цін для яких приймались оскаржувані постанови, а також здійснюючи самостійного розрахунок ціни на природний газ (в тому числі нафтовий (попутний) газ), НКРЕ діяла у непередбачений законодавством спосіб, з порушенням загального порядку ціноутворення, визначеного нормами Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) та з порушенням вимог актів законодавства України, з перевищенням наданих їй повноважень, необґрунтовано, упереджено та недобросовісно.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства ( 2747-15 ) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити, а саме визнати протиправними та скасувати з дати прийняття постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 р. N 1534, від 25.12.2008 р. N 1535, від 25.12.2008 р. N 1536, від 25.12.2008 р. N 1537, від 25.12.2008 р. N 1538, від 25.12.2008 р. N 1539.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), Окружний адміністративний суд міста Києва ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати з дати прийняття постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 р. N 1534, від 25.12.2008 р. N 1535, від 25.12.2008 р. N 1536, від 25.12.2008 р. N 1537, від 25.12.2008 р. N 1538, від 25.12.2008 р. N 1539.

3. Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. присудити на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата підписання повного тексту постанови: 16.04.2010 р.

Головуючий, суддя О.Є.Пилипенко

Суддя В.А.Донець

Суддя В.М.Кочан