Хто і як застосовує реєстратори розрахункових операцій
Застосування реєстраторів розрахункових операцій в господарській діяльності підприємств пов'язане з постійним ризиком допустити помилку, яка приведе до різних санкцій з боку контролюючих органів. Чіпляються податківці, передусім, до порядку програмування товарів, роздрукування Z-звітів, зберігання готівки в ящиках РРО, до заміни РРО при виході з ладу тощо. А операціїз повернення товарів та видачі грошових коштів - взагалі об'єкт найпильнішоїуваги. З 1 січня 2011 року законодавці дещо пом'якшили відповідальність за порушення у сфері РРО, але, з іншого боку, планують з 1 січня 2012 року ввести електронні контрольні стрічки РРО та модеми, призначені для передачі копій сформованих РРО розрахункових документів та фіскальних звітних чеків в електронній формі по провідних або безпровідних каналах зв'язку.
Використати в розрахунках з покупцями та замовниками тільки готівку мріє більшість підприємств, оскільки при цій формі розрахунків ніякої безнадійної заборгованості не виникає, та й не може виникнути в принципі, виручку від покупців підприємство отримує миттєво, а за бажанням можна і не показувати усієї виручки і тим самим економити на податках та зборах.
А от безготівкові розрахунки неможливо проводити самостійно, оскільки для них обов'язкова участь банку, та й приховати такі розрахунки від контролюючих органів неможливо.
Об'єми тіньового бізнесу не знає точно ніхто, але передбачається, що вони не менші, ніж у офіційно і законно працюючих суб'єктів підприємницької діяльності (СПД). Так виходить, що приховувати тіньові доходи вдається в основному завдяки готівковим розрахункам між покупцями та продавцями.
Знаючи про таку пристрасть українських бізнесменів до розрахунків готівкою і приховання доходів, податкові органи також не дрімають і за допомогою законодавців приготували подарунок у відповідь - ввели в дію Закон про РРО.
Цей Закон у сукупності з Указом N 436 настільки посилив операції з готівкою, що вони з привабливого вигляду розрахунків вмить перетворилися на дуже складний вид розрахунків, який супроводжується постійними перевірками та неминучими штрафами за порушення правил готівкового обороту.
Природно, що за роки існування Закону про РРО до нього вносилися зміни та доповнення, і він зазнав дві нові редакції. Любителям готівкових розрахунків слід пам'ятати також про розділ XII ПК України, який визначає порядок отримання торгових патентів на здійснення таких видів підприємницької діяльності:
а) торгова діяльність в пунктах продажу товарів;
б) діяльність з надання платних побутових послуг згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
в) торгівля валютними цінностями в пунктах обміну іноземної валюти;
г) діяльність у сфері розваг (окрім проведення державних грошових лотерей).
Принцип патентування підприємницької діяльності полягає в придбанні таким продавцем торгового патенту.
Торговий патент-державне свідоцтво з обмеженим терміном дії на здійснення певного виду підприємницької діяльності, користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору (пп. 14.1.250 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України).
Вимоги контролюючих органів до типів РРО дуже жорсткі, тобто продавець не може застосувати РРО тільки на власний розсуд, а при виборі того або іншого виду пристрою необхідно дотримуватися ще й цілого ряду вимог, обов'язкових до застосування з опломбування, експлуатації, ремонту цих пристроїв тощо.
Вважаємо, що такий суворий контроль за готівковими оборотами повинен забезпечити справедливий розподіл податкового навантаження в товаристві за рахунок посилення контролю готівкових операцій та поліпшення податкової дисципліни. Шкода тільки, що спрямований він, як правило, на законослухняних платників податків, а не на тіньовиків.
Види РРО
Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
До реєстраторів розрахункових операцій, згідно зі ст. 2 Закону про РРО, відносяться п'ять видів пристроїв:
- електронний контрольно-касовий апарат;
- електронний контрольно-касовий реєстратор;
- комп'ютерно-касова система;
- електронний таксометр;
- автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Електронний контрольно-касовий апарат
До електронних контрольно-касових апаратів (ЕККА) Закон про РРО відносить реєстратори розрахункових операцій, які додатково забезпечують попереднє програмування найменування та ціни товарів (послуг) і облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів.
Законом про РРО також віднесені до ЕККА торгові автомати або інше подібне устаткування, призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документу за готівкові грошові кошти або їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, контролюючої здійснення оплати таких товарів (послуг).
Електронний контрольно-касовий реєстратор
Електронний контрольно-касовий реєстратор (ЕККР) - це реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг), найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів.
Комп 'ютерно-касова система
Комп'ютерно-касова система (ККС) - це реєстратор розрахункових операцій, виконаний із застосуванням комп'ютерних засобів, який додатково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпечує друкування розрахункових та інших звітних документів.
Фіскальний реєстратор - це контрольно-касова машина, здатна працювати тільки у складі комп'ютерно-касової системи, отримуючи дані через канал зв'язку. На базі фіскального реєстратора можна створити робоче місце продавця-касира, яке буде комп'ютером з програмним забезпеченням для обліку продажу та управління фіскальним реєстратором і набір додаткового устаткування.
Один і той же фіскальний реєстратор може використовуватися в різних сферах. У деяких фіскальних реєстраторах передбачено спеціальне програмне забезпечення для сфер комерційної діяльності. Використання таких фіскальних реєстраторів спрощує ведення звітності підприємств торгівлі, оскільки в касових чеках та звітах сума додаткових зборів виводиться окремим рядком.
Електронний таксометр
Електронний таксометр (ЕТ) - це реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.
Головна відмінність електронних таксометрів від звичних механічних (лічильників) в тому, що вони видають пасажиру чек-квиток. Наприклад, на заході видача чека - абсолютна норма і, користуючись таксі у службових цілях, іноземець завжди може розраховувати на відшкодування своїх витрат, оскільки у нього є офіційне підтвердження самого факту і вартості поїздки.
Завдяки електронному таксометру пасажир не лише заплатить по лічильнику, але і отримає чек. А от давати або не давати чайові - вже його особиста справа.
Автомат з продажу товарів
Автомат з продажу товарів (послуг) (АПТ) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові грошові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
Продаж товарів через торгові автомати (вендинг) - один з найбільш динамічних та перспективних видів роздрібної торгівлі і способів надання послуг. Інвестиції у вендинговий бізнес є на сьогодні одними з найвигід-ніших та надійніших.
Завдяки швидкій окупності та високому рівню рентабельності вкладення грошей у вендинг вигідне як при купівлі декількох автоматів, так і при створенні власної компанії- оператора мережі з декількох сотень автоматів.
Торгові автомати працюють 24 години на добу і 7 днів на тиждень, тому починають давати доход практично відразу з моменту встановлення. Уся історія розвитку бізнесу показує, що вендинг - майбутнє роздрібної торгівлі і роздрібних послуг.
Для роботи фактично необхідно тільки знайти місце, що часто відвідується людьми, а також забезпечити автомату доступ до електромережі.
Автомат вестиме статистику продажів і фіксуватиме усі зроблені на ньому операції, що повністю захистить власника від небезпеки бути обдуреним своїми службовцями.
Держреєстр РРО та порядок їх техобслуговування та ремонту
На території України у сферах, визначених Законом про РРО, дозволяється реалізовувати та застосовувати тільки ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція й програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, що відповідають вимогам нормативних актів України, сертифікованих в державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволених до застосування у сфері, визначеній Законом про РРО.
Відповідно до Закону про РРО Кабміном України затверджені Положення N 1315 та Порядок N 601.
Положення N 1315 визначає загальний порядок формування даних Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі- Державний реєстр РРО): перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування при здійсненні розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Державний реєстр РРО в останній редакції затверджений Наказом N 21. У новому Державному реєстрі 105 позицій РРО, дозволених до первинної реєстрації, і 148 позицій РРО, первинна реєстрація яких заборонена.
Вимоги до технічного обслуговування та ремонту РРО суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства застосовують такі реєстратори при здійсненні операцій з розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначає Порядок N 601.
Відповідно до п. 3 Порядку N 601 до технічного обслуговування та ремонту підлягають РРО вітчизняного та іноземного виробництва:
- внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
- що відповідають програмній та конструкторсько-технологічній документації виробника;
- термін служби яких не збіг;
- за наявності комплекту експлуатаційних документів;
- за наявності відповідного договору продавця з виробником (постачалником).
Введення РРО в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються центрами сервісного обслуговування виключно на підставі укладених з користувачами відповідних договорів.
В метою надання достовірної інформації про центри сервісного обслуговування ведеться реєстр центрів сервісного обслуговування. Дані реєстру щорічно до 1 лютого поточного року публікуються в ЗМІ (п. 41 Порядку N 601).
Окрім вимог до технічного обслуговування та ремонту РРО, Порядок N 601 закріпив також вимоги до змісту паспорта (формуляру) РРО та затвердив інструкцію з його експлуатації, обов'язки продавця під час продажу реєстратора, порядок введення РРО в експлуатацію (з визначенням форми акту введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій).
Якщо РРО працює нормально, фіскальна пам'ять повністю не заповнена, але термін використання його згідно з технічною документацією закінчений, то продовжувати використати такий РРО не можна.
Така примусова відміна реєстрації РРО (серед інших підстав) у разі закінчення терміну служби, встановленого в технічній документації, передбачена п.2.12 Порядку застосування РРО.
Якщо в експлуатаційній документації термін служби РРО не вказаний, то він складає 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску.
Податковий орган за місцем реєстрації РРО повинен попередити платника за місяць до закінчення терміну служби РРО про необхідність відміни його реєстрації (п. 2.13 Порядку застосування РРО). Для відміни реєстрації необхідно зняти з обліку РРО (якщо він був на обліку в податковому органі за місцем проведення операцій), про що робиться відмітка в реєстраційному посвідченні, а також розпломбувати його в центрі сервісного обслуговування.
До податкової інспекції за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву довільної форми, повернути реєстраційне посвідчення і надати довідку про опломбування РРО (видану центром сервісного обслуговування). На підставі вказаних документів в книзі реєстрації РРО робиться відповідна відмітка і платнику видається довідка про відміну реєстрації РРО.
Якщо після попередження про примусову відміну реєстрації РРО платник не приступає до процедури відміни або його немає за місцем знаходження (проживання), то через місяць після закінчення терміну служби в книзі обліку РРО в органах ДПС робиться відповідний запис, після чого реєстрація РРО вважається скасованою.
Якщо ж таке попередження про примусову відміну реєстрації не отримане, то суб'єкт господарювання може продовжувати користуватися РРО, оскільки законодавство не зобов'язує його контролювати терміни служби.
Наказом N 485 введена нова система державного контролю виготовлення, реалізації та застосування засобів контролю, використовуваних для опломбування реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій.
Засоби контролю існуючої форми вважаються діючими до їх повного використання. Тобто, незважаючи на введення нових засобів державного контролю для опломбування РРО, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій, СПД має право використовувати наявні у них залишки до повного використання.
Попереднє програмування РРО
Пунктом 11 ст. 3 Закону про РРО визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Питання програмування найменувань товарів (послуг) викликає багато непорозумінь і іноді призводить до конфліктних ситуацій між продавцями та контролюючими органами.
Найменування товару (послуги) - це слово, з'єднання слів та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) і однозначно ідентифікують товар або послугу в документообігу СПД (розд. 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів).
Найменування повинне відображати споживчі ознаки товару (послуги) - тобто не можна черевики називати одягом, а бензин - рідиною. Крім того, найменування повинне однозначно ідентифікувати товар або послугу. Якщо називати молочними продуктами і кефір, і молоко, і сметану, то про яку ідентифікацію можна говорити в цій ситуації?
Слід враховувати і ті назви, під якими запрограмовані товари, записані в митних документах, договорах, накладних, які супроводжують рух цих товарів від їх появи у СПД до реалізації.
Як правило, у продавців виникає необхідність скоротити найменування товару або використати з'єднання слова та цифрового коду для позначення однорідних товарів (послуг) з аналогічними або однаковими назвами (сукня_ 1, сукня_2, сукня_3).
Така ситуація виникає при застосуванні РРО, технічними можливостями яких передбачена невелика (від 8 до 12) кількість символів для програмування найменувань. В цьому випадку доцільно затвердити скорочені найменування товарів або послуг відповідним приписуючим документом, в якому встановлюється однозначна відповідність запрограмованих найменувань тим,під якими товари (послуги) проходять в документообігу СПД.
Однорідні товари різних найменувань за однією ціною можуть програмуватися в одній товарній позиції (під одним кодом). Назва товарів може бути узагальненою і повинна відображати споживчі ознаки групи товарів та відрізнятися від інших запрограмованих найменувань.
Наприклад: карамель фруктова (яблучна, сливова, абрикосова), напій солодкий (персиковий, апельсиновий) і т. п. Підприємство може здійснювати розрахункові операції з використанням ЕККА, який дозволяє програмувати кількість товарів (послуг) до 2000 найменувань.
Як треба запрограмувати РРО, якщо впродовж дня певний
товар реалізується покупцям як цілою упаковкою, так і поштучно?
Згідно з п. 11 ст. 3 Закону про РРО попередньому програмуванню підлягають тільки найменування та ціна товару (послуги). Що стосується кількості, то вона заздалегідь в РРО не програмується. Просто суб'єкту підприємництва необхідно забезпечити облік кількості реалізованих товарів в РРО (пробиваючи по чеках ту кількість товару, яку було продано покупцям).
В даному випадку при програмуванні РРО можна спочатку товар, що продається як цілою упаковкою, так і поштучно, програмувати за ціною за 1 одиницю товару. Тобто, реалізовуючи покупцю упаковку такого товару, що складається, наприклад, з 10 одиниць, необхідно буде пробити код товару і кількість одиниць, рівну 10.
Або ж спочатку товар запрограмувати в РРО по двох позиціях за різними цінами, по яких він реалізовуватиметься покупцям. Тобто окремо програмується ціна за упаковку товару і окремо за 1 одиницю товару.
Книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки
Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при незастосуванні РРО у випадках, визначених Законом про РРО, зобов'язані проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з дотриманням встановленого порядку їх ведення, окрім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, контрольовані в режимі реального часу Держказначейством України (п. 5 ст. 3 Закону про РРО).
Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів відносно руху готівкових коштів, товарів (послуг) (ст. 2 Закону про РРО).
Звертаємо увагу на те, що Z-звіт не треба друкувати в неробочі для підприємства дні. Хоча більше дискусійним є питання, чи зобов'язано підприємство друкувати Z-звіт у тому випадку, якщо впродовж робочого дня не було здійснено жодної розрахункової операції.
Практика застосування п. 9 ст. 3 Закону про РРО показує, що під щоденним друком фактично слід розуміти щозмінний друк фіскальних звітних чеків. Зміною вважається період між реєстрацією першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту і до виконання наступного, який не повинен перевищувати 24 годин. З цього виходить, що якщо розрахункова операція не реєструвалася, зміна, яка повинна була б завершитися виконанням Z-звіту, не починалася.
При цьому представники органів ДПС досить формально трактують закріплений в п. 9 ст. 3 Закону про РРО обов'язок про щоденний друк фіскальних звітних чеків, не ставлячи його виконання в залежність від того, чи здійснювалися впродовж дня розрахункові операції, і вказуючи на те, що між роздрукуванням двох Z-звітів повинно проходити не більше 24 годин.
Розрахункова книжка - це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у випадках, визначених Законом про РРО, коли не застосовуються РРО (ст. 2 Закону про РРО).
Розрахункова квитанція (форма N РК-1) - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або проштамповуванням при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцю у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу і в інших випадках (п. 5.1 Положень про форму та зміст розрахункових документів).
Спрощена розрахункова квитанція (форма N РК-2) - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або проштамповуванням при реєстрації розрахункових операцій, якщо відповідно до чинного законодавства розрахунки проводяться без застосування РРО (п. 12.1 Положень про форму та зміст розрахункових документів).
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений Постановою N 1336.
У таблиці 1 наводимо форми та умови проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, які можуть здійснюватися із застосуванням КОРО та розрахункових книжок згідно з Постановою N 1336
Таблиця 1
| N з/п |
Форма та умова проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг |
Граничний розмір річного об'єму розрахунковим операцій | ||
| 200 тис. грн. Для одного СПД |
75 тис. грн. На один структурный (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів або надання послуг) | Не встановлюється | ||
| 1. |
Роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках та банках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, який здійснюється фізичними СПД-особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань обкладення прибутковим податком з громадян або шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку* |
- |
- |
+ |
| 2. |
Роздрібна торгівля за допомогою засобів пересувної торгової мережі (автокрамниці, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лоткиприлавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень |
+ |
- |
- |
| 3. |
Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, наметів, павільйонів, приміщень контейнерного типу) |
+ |
- |
- |
| 4. |
Роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, які здійснюються підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, що використовують продукцію власного виробництва |
- |
+ |
- |
| 5. |
Продаж страв та безалкогольних напоїв в буфетах вищих учбових закладів, в їдальнях та буфетах підприємств УТОС і УТОГ |
+ |
- |
- |
| 6. |
Роздрібна торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів та містечок, а також військових частин, розташованих в межах сіл |
+ |
- |
- |
| 7. |
Роздрібна торгівля медичними та фармацевтичними товарами і надання медичних та ветеринарних послуг на території села |
- |
+ |
- |
| 8. |
Продаж товарів (по переліку, затвердженому Держкомзв'язку і погодженому з Мінекономіки та ДПАУ) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв'язку у селах |
- |
- |
+ |
| 9. |
Продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштивого зв'язку, якщо питома вага такої продукції складає більше 50% загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів |
- |
- |
+ |
| 10. |
Продаж квитків в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті, на морських та річкових судах, а також продаж в кіосках телефонних карток, які застосовуються у таксофонних мережах |
- |
- |
+ - |
| 11. |
Надання побутових послуг: - на території села; - вдома у замовника з ремонту та встановлення побутових машин та приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і збірки меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та престарілими, фотографування, дрібного ремонту квартир за переліком робіт, встановлюваному Мінекономіки та ДПАУ, приготування їжі, прання білизни, хімічної чистки меблів, килимів та килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг); - з ремонту взуття, швацьких та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин та приладів, металевих виробів та хімічного чищення структурними підрозділами підприємств і суб'єктами підприємницької діяльності з одним або двома працюючими |
- |
- |
+ |
| 12. | Надання послуг бібліотеками | + | - | - |
| 13. |
Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями | + |
- |
- |
| 14. |
Продаж товарів з розносок та ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті по Переліку N 105, затвердженому Мінтрансом та погодженому з Мінекономіки і ДПАУ, а на повітряних судах, зайнятих в міжнародних повітряних сполученнях, - також продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів |
- |
- |
+ |
| 15. |
Надання на вокзалах і в портах послуг носильниками по доставці багажу пасажирів |
+ |
- |
- |
| 16. |
Роздрібна торгівля насінням в кіосках на території сіл та селищ міського типу |
+ |
- |
- |
| 17. |
Реалізація квитків державних лотерей, окрім продажу цих квитків через електронну систему прийому ставок, яка контролюється в режимі реального часу Державним казначейством | - |
- |
+ |
| 18. |
Прийом від населення вторинної сировини (окрім металобрухту) | - |
- |
+ |
| 19. |
Страхування майнових та особових ризиків фізичних осіб, що проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, окрім обов'язкового страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Карта») |
- |
- |
+ |
| 20. |
Надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника |
- |
- |
+ |
| 21. |
Здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктами підприємницької діяльності на території сіл та селищ міського типу, яким згідно із Законом про статус гірських населених пунктів присвоєний статус гірських |
+ |
- |
- |
| 22. |
Надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника |
+ |
- |
- |
| 23. |
Організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків поза стаціонарними приміщеннями суб'єктів туристичної та екскурсійної діяльності |
- |
- |
+ |
| 24. |
Надання послуг: - з видачі дозволів на вилов риби та полювання; - з газопостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання у селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача |
- |
- |
+ |
| 25. |
Продаж булочних, кондитерських та порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків в театрально-видовищних і спортивних установах |
- |
- |
+ |
| 26. |
Прийом від населення та реалізація через бджільницькі торгово-заготівельні пункти продуктів бджільництва, устаткування та інвентарю для бджолярів | + |
- |
- |
| Примітка. * До 01.01.2011 р. платники фіксованого та єдиного податку при продажу підакцизних товарів зобов'язані були застосовувати РРО. Нині такий обов'язок з цих суб'єктів знятий Законом N 2756, який змінив пункти 5 та 6 ст. 9 Закону про РРО. Отже, застосовувати КОРО і розраху ові книжки платники фіксованого та єдиного податку можуть і при продажу підакцизних товарів. Тобто Постанова N 1336 не приведена у відповідність зі змінами, внесеними Законом N 2756. | ||||
При перевищенні встановленого граничного розміру річного об'єму розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) для суб'єктів підприємницької діяльності застосування РРО обов'язкове.
При цьому в Законі про РРО не обумовлюється тривалість такого обов'язкового застосування РРО, не передбачені умови та механізм зворотного переходу до проведення розрахунків з використанням розрахункової книжки та КОРО.
На рисунку 1 наведемо перелік товарів та послуг, які реалізуються з розносок і ручних візків, та видів послуг у салонах на залізничному, морському та річковому транспорті без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій згідно з Переліком N 105.
З Рисунком 1 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".
На рисунку 2 наведемо перелік товарів, які реалізуються з розносок та ручних візків, у салонах на повітряному транспорті без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій згідно з Переліком N 105.
З Рисунком 2 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".
Спрощена розрахункова квитанція (форма N РК-2), згідно з п. 12.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, може бути виписана за товари або послуги (за винятком алкогольних напоїв та тютюнових виробів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 гривень; при продажу квитків тривалого користування (на декаду і триваліший період) на проїзд в міському або приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку; при видачі грошових коштів при прийомі вторинної сировини від населення (окрім металобрухту).
На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється також з використанням КОРО та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій (ст. 5 Закону про РРО).
А як бути у тому випадку, коли на торговій точці, що реалізовує алкоголь вроздріб, вийшов з ладу РРО. Чи можна застосувати резервний РРО, якщо він не внесений до ліцензії?
Згідно з вимогами ст. 15 Закону N 481 всі РРО, розташовані в місці торгівлі алкогольною продукцією, мають бути внесені в додаток до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Цю вимогу не можна назвати випадковою, адже плата за ліцензію залежить від кількості РРО на торговій точці (8000 грн на кожен апарат).
В той же час, згідно із законодавством про РРО, будь-який роздрібний магазин має право зареєструвати резервний РРО, яким у разі поломки основного РРО, що знаходиться в торговому залі, можна тимчасово його замінити (ст. 5 Закону про РРО). Тобто завдяки резервному РРО торгівля не зупиниться і СПД не зазнаватиме збитки.
Проте в Законі N 481 не прописаний механізм обліку інформації про резервний РРО в до датку до «алкогольної» ліцензії. Тому не виключено застосуванш до СПД, згідно з ч. 2 ст. 17 Закон) N 481, фінансових санкцій за використання ними «неліцензійного» РРО. Нагадаємо, розмір штрафу складає 200% вартості реалізованої продукції через РРО, не вказаний в ліцензії, але не менше 1000 грн.
Таким чином, у разі поломки РРО на точці, що торгує алкоголем, резервний РРО застосовувати не можна. У підприємства залишаються два варіанти: або призупинити торгівлю алкоголем, або виписувати розрахункові квитанції, як це передбачено ст. 5 Закону про РРО (інформація про КОРО відображається в додатку до ліцензії).
У разі виходу з ладу РРО, вживаного для реєстрації операцій купівлі-продажу іноземної валюти, облік цих операцій та формування розрахункових документів здійснюються в порядку, встановленому НБУ.
Хто повинен застосовувати РРО
РРО застосовуються, передусім, юридичними особами СПД (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), що здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, що виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Звертаємо увагу на те, що застосовувати РРО приватним підприємцям на єдиному або фіксованому податку при торгівлі підакцизними товарами треба було в обов'язковому порядку до 01.01.2011 р. При цьому податківці вимагали проводити через РРО усю продукцію підприємця, у тому числі і непідакцизну.
Також нагадаємо, що спочатку перша та друга редакції Закону про РРО містили норму, згідно з якою ЕККА та товарно-касові книги не застосовувалися при проведенні розрахунків в касах підприємств усіх форм власності, де проводилися ці операції з оформлення прибуткових та витратних касових ордерів з видачі відповідних квитанцій, підписаних та завірених печаткою у встановленому порядку. Ця норма дозволяла оптовим продавцям не застосовувати РРО в тих випадках, коли товар за готівкові кошти відвантажувався безпосередньо зі складу підприємства.
З моменту набуття чинності третьої редакції Закону про РРО коло підприємств, установ та організацій, що мають право проводити розрахунки за готівку через касу підприємства з оформленням прибуткових та витратних касових ордерів, був обмежений. Ця зміна торкнулася в першу чергу підприємств, що займаються оптовою торгівлею, центрів сервісного обслуговування, туристичних агентств, закладів освіти та інших підприємств.
Коли не треба застосовувати РРО
Передусім, нагадаємо норми, які звільняють платників фіксованого та єдиного податку від обов'язку застосовувати РРО при продажу підакцизних товарів, - це нова редакція п. 5 та п. 6 ст. 9 Закону про РРО.
Зміни в п. 5 та п. 6 ст. 9 Закону про РРО були внесені Законом N 2756. Для наочності наведемо попередню і нову редакції цих пунктів в табл. 2.
Таблиця 2
| N з/п |
Попередня редакція |
Нова редакція |
| 1. |
Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: - при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим зозміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань оподаткування прибутковим податком з громадян, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (за винятком пива на розлив) (п. 5 ст. 9 Закону про РРО) |
Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: - при продажу товарів наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, що сплачують фіксований податок (п. 5 ст. 9 Закону про РРО) |
| 2. |
Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: - при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (за винятком пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів та витрат в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого здійснювати державну регуляторну політику (п. 6 ст. 9 Закону про РРО) |
Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: - при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, що сплачують єдиний податок (п. 6 ст. 9 Закону про РРО) |
Відповідно до ст. 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки операцій також не застосовуються при здійсненні операцій, наведених в табл. 3.
Таблиця 3
| N з/п |
Операція | Примітка |
| 1. |
Здійснення торгівлі продукцією власного виробництва та надання послуг підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, окрім підприємств торгівлі і громадського харчування, у разі проведення розрахунків в касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових та витратних касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних та завірених печаткою у встановленому порядку |
Звернемо увагу, що ця норма поширюється на підприємства, установи та організації усіх форм власності - юридичні особи і не поширюється на фізичних осіб. Мабуть, що якщо фізична СПД-особа, що працює на загальній системі оподаткування, реалізує продукцію власного виробництва, розрахунки з покупцями за готівку повинна проводити через РРО |
| 2. |
Виконання усіх банківських операцій (окрім операцій купівлі-продажу іноземної валюти) |
Наприклад, операції з прийому вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб; операції з валютними цінностями; послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів; випуск, купівля, продаж та обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів тощо |
| 3. |
виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, у випадку якщо ці операції виконуються в касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів НБУ | |
| 4. |
Іродаж проїзних та провізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (окрім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових та звітних документів і на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу квитків державних лотерей через електронну систему прийому ставок, контрольовану в режимі реального часу Держказначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних та видовищних закладів |
Оформлення розрахункових та звітних документів при здійсненні продажу проїзних та перевізних документів на залізничному транспорті регулюється Порядком N 712/431 |
| 5. |
Продаж товарів (окрім підакцизних) (надання послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до ПК України |
З придбанням пільгового торгового патенту, згідно з п. 267.2 ст. 267 розд. XII ПК України, здійснюється торгова діяльність виключно |
| з використанням наступних товарів (незалежно від країни їх походження): а) товарів повсякденного споживання, продуктів харчування, виробів медичного призначення для індивідуального користування, технічних та інших засобів реабілітації через торгові установи, створені в цих цілях громадськими організаціями інвалідів; б) товарів військової атрибутики та повсякденного попиту для військовослужбовців на території військових частин та військових учбових закладів; в) насіння та посадочного матеріалу овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі; г) сірників; ґ) термометрів та індивідуальних діагностичних приладів | ||
| 6. |
Здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові грошові кошти на ринках, якщо такі фізичні особи сплачують ринковий збір відповідно до законодавства |
- |
| 7. |
Продаж в кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції складає понад 50% від загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків в касах метрополітену |
- |
| 8. | Продаж води, молока, квасу, рослинної олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв в їдальнях і буфетах загальноосвітніх учбових закладів та професійно-технічних учбових закладів під час учбового процесу |
- |
| 9. |
Оптова торгівля тощо (якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків в готівковій формі не здійснюються) |
- |
| 10. |
Продаж товарів у системах електронної торгівлі (комерції) | - |
Не зовсім однозначна ситуація складалася із застосуванням РРО при продажу основних засобів (фондів) за готівкові кошти. Спочатку ДПАУ стверджувала, що не повинні застосовуватися РРО при продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і не придатних), що належать підприємству і використовуваних для виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються).
Таке роз'яснення було дане ДПАУ в Листі N 10413/6/23-2119. На думку ДПАУ, розрахункові операції при реалізації основних засобів, які використовувалися підприємством при виробництві продукції, могли проводитися через касу підприємства.
Потім в Листі N 14109/7/23-8017 ДПАУ дійшла іншого висновку, що при продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, вилучених з активів (списаних з балансу) у зв'язку з їх продажем і що не є продукцією власного виробництва, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку і переведені в фіскальний режим роботи РРО або здійснювати такі розрахункові операції в безготівковій формі через установи банків.
Таким чином, виникла деяка колізія в роз'ясненнях ДПАУ, яка була «врегульована» 06.08.2008 p., коли Листом N 15832/7/23-701 ДПАУ відкликала сприятливий для СПД Лист N 10413/6/23-2119.
Проте судова практика пішла іншим шляхом і суди стали дотримуватися іншої думки, ніж ДПАУ. В результаті несприятливої для контролюючих органів судової практики ДПАУ в Листі N 7612/7/23-7017/264 дійшла висновку, що при продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) в результаті їх продажу і які згідно з бухгалтерським обліком враховувалися на рахунку 10 «Основні засоби», суб'єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки в касах з оформленням прибуткових та витратних касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або в безготівковій формі через банківську установу.
Контроль за застосуванням РРО
Контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону про РРО здійснюють органи державної податкової служби України проведенням планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності порядку виконання операцій купівлі-продажу іноземної валюти здійснюють Національний банк України, органи державної податкової служби України проведенням оперативних перевірок.
Про відповідальність за порушення правил
розрахунків із застосуванням РРО
Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені в фіскальний режим РРО з розпечатуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пункт 2 ст. 3 Закону про РРО зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності видавати особі, одержуючій або повертаючій товар, одержуючій послугу або тій, що відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
За змістом ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція - це прийом від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу), при застосуванні банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документу з оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги) -оформлення розрахункових документів з перерахування грошових коштів до банку покупця.
Таким чином, прийом від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо може здійснюватися за місцем реалізації товарів (послуг), і такі операції визначаються законодавцем як розрахункова операція.
Звертаємо увагу на те, що передача готівкових грошових коштів від комітента комісіонеру за договором комісії на купівлю товарів (як, у свою чергу, і отримання виручки комітентом від комісіонера за договором комісії на продаж) не підпадає під визначення терміну «розрахункова операція».
Пояснюється це тим, що комісіонер в даному випадку не є покупцем, а гроші передаються не за місцем реалізації товарів і не у зв'язку з такою реалізацією. Отже, необхідність у застосуванні РРО відсутня.
З метою створення сприятливіших умов для розвитку бізнесу та лібералізації підходів до виявлених порушень у сфері готівкових розрахунків законодавці пом'якшили відповідальність за порушення у сфері РРО.
Основна зміна полягає в значному зниженні штрафів за:
- проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті, а у разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажів по розрахункових квитанціях, виданих з початку робочого дня;
- нероздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання
розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті суб'єкта господарювання.
Наведемо перелік діючих штрафів за порушення порядку використання РРО (табл. 4).
Таблиця 4
| N з/п | Вид порушення | Розмір фінансової санкції | Норма Закону про РРО |
| 1. |
У разі встановлення впродовж календарного року в ході перевірки факту: - проведення розрахункових операцій з використанням РРО та розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); - проведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; - невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті, а у разі використання розрахункової книжки - загальної суми продажів по розрахункових квитанціях, виданих з початку робочого дня; - нероздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті суб'єкта господарювання |
Якщо порушення здійснене вперше - штраф у розмірі 1 грн |
п. 1 ст. 17 |
| Якщо порушення здійснене повторно - штраф у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг) | |||
| За кожне наступне порушення - штраф в п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг) | |||
| 2. |
У разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості |
Штраф 5 НМДГ (85 грн) |
п. 6 ст. 17 |
| 3. |
У випадку якщо контрольна стрічка не надрукована або не створена в електронній формі на РРО або не збережена впродовж трьох років, або виявлені спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі |
Штраф 10 НМДГ (170 грн) |
п. 5 ст. 17 |
| 4. |
У разі порушення встановленого в п. 1 ст. 9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ та організацій, у яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових та витратних касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних та завірених печаткою у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних та перевізних документів на залізничному (окрім приміського) і авіаційному транспорті |
Штраф 10 НМДГ (170 грн) |
п. 7 ст. 17 |
| 5. |
У разі не використання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених Законом про РРО, розрахункової книжки або використання не зареєстрованої належним чином розрахункової книжки або порушення встановленого порядку її використання, або не зберігання розрахункових книжок впродовж встановленого терміну |
Штраф 20 НМДГ (340 грн) |
п. 3 ст. 17 |
| 6. |
У разі не виконання щоденного роздрукування фіскального звітного чека або його не зберігання |
Штраф 20 НМДГ (340 грн) |
п. 4 ст. 17 |
| 7. |
У разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію або програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько- технологічною та програмною документацією виробника, за умови відсутності або ушкодження пломби центру сервісного обслуговування |
Штраф 100 НМДГ (1700 грн) |
п. 8 ст. 17 |
| 8. |
У разі порушення встановленого Законом про РРО порядку виконання операцій купівлі- продажу іноземної валюти до уповноважених банків та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, застосовуються санкції за: |
||
| 8.1. |
- не проведення розрахункових операцій через РРО, нероздрукування розрахункового документу, що підтверджує проведення операції купівлі- продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів |
Штраф 100 НМДГ (1700 грн) |
п. 1 ст. 18 |
| 8.2. |
- застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО |
Штраф 100 НМДГ (1700 грн) |
п. 2 ст. 18 |
| 8.3. |
- невідповідність цих розрахункових документів, що підтверджують здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти, даним їх других екземплярів та/ або даним фіскального звіту |
Штраф 100 НМДГ (1700 грн) |
п. 3 ст. 18 |
| 8.4. |
- перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, вказаною в фіскальному звіті |
Штраф в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено розбіжність |
п. 4 ст. 18 |
| 8.5. |
- застосування при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти РРО, до якого внесені зміни в програмно-технічні засоби, що реалізовують фіскальні функції |
Штраф 500 НМДГ (8500 грн) |
п. 5 ст. 18 |
| 9. |
Виявлення факту внесення змін до конструкції або програмного забезпечення належним чином опломбованого РРО, не передбачених конструкторсько- технологічною і програмною документацією виробника |
Штраф 300 НМДГ 5100 грн) |
ст. 24 |
| 10. |
Реалізація РРО (з числа включених до Державного реєстру РРО), в конструкцію або програмне забезпечення яких внесені зміни, не передбачені конструкторсько- технологічною та програмною документацією виробника |
Штраф 500 НМДГ (8500 грн) за кожен зеалізований РРО, при цьому вартість реалізованої продукції повертається покупцю, а реалізована продукція підлягає конфіскації |
ст. 19 |
| 11. |
Реалізація не оприбуткованих у встановленому порядку товарів |
Штраф у розмірі подвійної вартості неврахованих товарів, не врахованих за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 НМДГ (170 грн) |
ст. 20 |
Таким чином, основне нововведення у сфері використання РРО торкнулося штрафів, перерахованих в п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Розмір штрафу багато в чому залежатиме від того, чи здійснено порушення вперше, повторно або в третій та більше разів.
Так, у разі встановлення впродовж календарного року в ході перевірки порушення положень, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО:
- вчинених вперше, - застосовується штрафна санкція у розмірі 1 грн;
- за повторне порушення тих же положень при здійсненні наступної перевірки впродовж календарного року - застосовуються санкції у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
- за кожне наступне вчинене порушення впродовж календарного року - застосовуються санкції в п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).
Звертаємо увагу на те, що це питання не актуальне відносно тих порушень, щодо яких ухвали про застосування санкцій винесені до 01.01.2011 p., тобто навіть якщо законність таких рішень досі оскаржується у суді.
Таким чином, саме початок календарного року і буде відліком для порушення, виявленого вперше, повторно або в третій та більше разів.
Наприклад, якщо підприємство було оштрафоване за проведення розрахункових операцій з використанням РРО та розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів 28 грудня 2011 року на 1 грн, то при виявленні цих же порушень 5 січня 2012 року - штраф знову складе 1 грн.
Тобто законодавець виходить з того, що під здійсненням порушення вперше мається на увазі «вперше впродовж календарного року», а не вперше за увесь період діяльності підприємства. Повторним слід рахувати порушення, здійснене другий раз впродовж цього ж року.
Суми фінансових санкцій, визначені статтями 17 - 24 Закону про РРО, підлягають до перерахування суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Посадовці та працівники торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, а також посадовці уповноважених банків та суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками за операціями купівлі-продажу іноземної валюти, за порушення вимог Закону про РРО притягуються органами державної податкової служби України до адміністративної відповідальності відповідно до закону.
Особи, які внесли не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника зміни в конструкцію або програмне забезпечення РРО, які можуть призвести до знищення або зміни накопичених даних про розрахункові операції за товари (послуги) або даних про операції купівлі-продажу іноземної валюти, також притягуються до відповідальності відповідно до закону.
Виробники РРО також притягуватимуться до відповідальності за виявлені виробничі дефекти в РРО, але міра відповідальності залежатиме від наслідків, до яких такі дефекти можуть призводити.
Так, у разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів пристроїв, які не призводять до спотворення інформації про об'єм розрахункових операцій або об'єм операцій купівлі-продажу іноземної валюти, яка заноситься до фіскальної пам'яті, виробник зобов'язаний за власні кошти усунути ці дефекти в кожному з реалізованих РРО (ст. 28 Закону про РРО).
Якщо ж при застосуванні РРО встановлені виробничі дефекти в його конструкції або програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про об'єм розрахункових операцій або об'єм операцій купівлі-продажу іноземної валюти, яка заноситься до фіскальної пам'яті, до виробника або постачальника цього реєстратора за рішенням органів державної податкової служби України застосовується фінансова санкція у розмірі 500 НМДГ (ст. 29 Закону про РРО). При цьому такі реєстратори підлягають до конфіскації, виробник або постачальник зобов'язаний повернути їх вартість суб'єкту підприємницької діяльності, а вказана модель реєстратора розрахункових операцій у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Про зміни в звітності з 1 січня 2012 року
Нині суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані подавати до органів ДПС звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа місяця, що йде за звітним.
З 1 січня 2012 року суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані подавати до органів ДПС звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа місяця, що йде за звітним, якщо п. 7 ст. 3 Закону про РРО не передбачені подання інформації по провідних або без-провідних каналах зв'язку.
Хто відноситься до тих суб'єктів, які повинні будуть подавати інформацію по провідних або безпровідних каналах зв'язку? Йдеться про суб'єктів господарювання, що використовують РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, які створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді.
Ці суб'єкти повинні будуть подавати до органів ДПС по провідних або безпровідних каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Також суб'єкти господарювання, що використовують РРО, які створюють контрольну стрічку в друкарському виді, за винятком електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів ДПС по провідних або безпровідних каналах зв'язку інформацію про об'єм розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або безготівковій формі, або про об'єм операцій купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам'яті.
Порядок передачі інформації до органів ДПС по провідних або безпровідних каналах зв'язку встановлюється Державною податковою службою України на базі технології, розробленої Національним банком України і погодженою Державною податковою службою України.
Таким чином, з 01.01.2012 р. вводяться електронні контрольні стрічки РРО та модеми, призначені для передачі копій сформованих РРО розрахункових документів та фіскальних звітних чеків в електронній формі по провідних або безпровідних каналах зв'язку.
Список використаних документів
ПК України - Податковий кодекс України
Закон N 481 - Закон України від 19.12.1995 р. N 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»
Закон N 2756 - Закон України від 02.12.2010 p. N 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»
Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції від 01.06.2000 р. N 1776-III
Закон про статус гірських населених пунктів - Закон України від 15.02.1995 р. N 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні»
Указ N 436 - Указ Президента України від 12.06.1995 р. N 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»
Постанова N 1336 - Постанова КМУ від 23.08.2000 р. N 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»»
Перелік N 105 - Перелік товарів, що реалізовуються з розносок та ручних візків, і видів послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті, що надаються без застосування реєстраторів розрахункових операцій, з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінтрансу України від 18.02.2004 р. N 105
Положення N 1315 - Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджене Постановою КМУ від 29.08.2002 р. N 1315
Положення про форму та зміст розрахункових документів - Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджена наказом ДПАУ від від 01.12.2000 р. N 614
Порядок N 601 - Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджений Постановою КМУ від 12.05.2004 р. N 601
Порядок застосування РРО - Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. N 614
Порядок N 712/431 - Порядок оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затверджений наказом Мінтрансу України і ДПАУ від 24.10.2001 р. N 712/431
Наказ N 21 - Наказ ДПАУ від 13.01.2011 р. N 21 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій»
Наказ N 485 -Наказ ДПАУ від 06.07.2010 р. N 485 «Про затвердження Форми засобу контролю»
Лист N 10413/6/23-2119 - Лист ДПАУ від 18.11.2004 р. N 10413/6/23-2119 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу основних фондів» (втратив чинність)
Лист N 14109/7/23-8017 - Лист ДПАУ від 26.07.2006 р. N 14109/7/23-8017 «Про продаж основних фондів»
Лист N 15832/7/23-7017 -Лист ДПАУ від 06.08.2008 р. N 15832/7/23-7017 «Про відкликання листа»
Лист N 7612/7/23-7017/264-Лист ДПАУ від 10.04.2009 р.N 7612/7/23-7017/264 «Про продаж основних фондів»
“Консультант бухгалтера” N 45 (637) 7 листопада 2011 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)