Особливості здачі звітності в електронній формі

Механізм прийняття та обробки податкової звітності по Інтернету мас багато проколів і недоліків яку законодавчій, так і в технічній базі. Але разом з ними є і великі переваги. Як податкова звітність може отримати статус «Не визнана як податкова декларація»? І що слід зробити при цьому платникам податків?

Електронна звітність - це можливість формування і подання в електронній (без паперових носіїв) формі регламентованих звітів. Звіт формується у відповідній програмі, після чого накладається електронний цифровий підпис і звіт вирушає в контролюючий орган.

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) - вид електронного підпису, отриманого в результаті криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним об'єднується і дає можливість підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписанта.

Переваги надання електронної звітності оцінити дуже просто (кожен бухгалтер, який вже скористався цією можливістю, відчув усі плюси на власному досвіді). Ось, власне, переваги:

- істотне зменшення часу на складання звітів;

- неможливість арифметичної помилки при складанні звіту;

- можливість здачі звітності через Інтернет;

- уникнення простою у величезних чергах (особливо наприкінці строків подання звітності) до «заповітного віконця»;

- виключення ситуації, коли інспектор не хоче приймати звіт з «неприйнятними» для податкової інспекції показниками.

І найголовніше - у бухгалтерів завжди буде під рукою архів звітності в електронній формі. Це не лише спростить облік податкової звітності та її обробку, але і підвищить збереження документів (можна швидко і дешево зробити скільки завгодно копій електронних документів, і при цьому кожна з них нічим не відрізнятиметься від оригіналу). З такою програмою ніякі податкові перевірки, виїмки або вилучення документів бухгалтерського обліку не зможуть паралізувати роботу підприємства.

Подавати звітність в електронній формі мають право усі фізичні особи - підприємці та юридичні особи.

З прийняттям ПК України для деяких категорій платників- підприємств з чисельністю працівників 50 чол. і більше та річним валовим доходом більше 70 млн грн право подавати електронну звітність перетворилося на обов'язок (п. 49.4 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України). Інші категорії платників податків можуть здавати звітність на власний розсуд - особисто, за допомогою уповноваженої особи, поштою або в електронній формі, якщо інше не передбачене Кодексом.

Загальні принципи організації інформаційного обміну при поданні платниками податків податкової звітності до органів ДПС в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією N 233.

Відправляти звіти можна цілодобово, але приймати їх податкова буде тільки в робочий час - з 9 до 18 годин щоденно, окрім вихідних, святкових та неробочих днів (п. 4 розд. III Інструкції N 233).

При надходженні податкового документу в електронній формі до органів ДПС до 16 годин платнику податків впродовж двох годин з моменту прийняття (неприйняття) спрямовується друга квитанція, в іншому випадку - впродовж перших двох годин наступного робочого дня.

Важливо пам'ятати, що, згідно з пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України, впродовж 5 робочих днів після подання електронної декларації платнику може прийти письмове повідомлення про відмову в прийнятті декларації через відсутність обов'язкових реквізитів або необхідних додатків. Тому краще здавати звіти заздалегідь.

Після відправки звіту обов'язково повинна прийти відповідь про прийняття або відмову в прийнятті звітності - теж в електронній формі.

Відповідно до п. 7 розд. III Інструкції N 233 платник податків, що подав звітність в електронній формі, повинен отримати дві квитанції від органів податкової інспекції.

Перша квитанція підтверджує передачу податкових документів органу ДПС телекомунікаційними засобами зв'язку. Ця квитанція присилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої була прислана податкова звітність. Другий екземпляр першої квитанції в електронній формі зберігається в органі ДПС. Якщо на адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається не отриманим, тобто відправку треба повторити.

Датою і часом подання податкового документу в електронній формі до органів ДПС являються дата і час, зафіксовані в першій квитанції.

Потім повинна прийти друга квитанція, яка підтверджує внесення податкових документів до бази даних ДПС. У ній також вказуються реквізити прийнятого податкового документу в електронній формі, відповідність цього документу формату електронного документу, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата і час прийому, реєстраційний номер, податковий період, за який поданий звіт, і дані про відправника квитанції.

Якщо прислані податкові документи сформовані з помилкою, то друга квитанція повідомлятиме про не прийняття податкових документів в електронній формі з вказівкою причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування і відправка платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий екземпляр такої квитанції в електронній формі зберігається в органі ДПС.

При отриманні другої квитанції з інформацією про не прийняття електронного звіту треба повторно направити електронний звіт, заздалегідь змінивши його за потреби.

Якщо платник податків відправив до органів ДПС декілька екземплярів одного податкового документу (у разі виправлення, не отримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, відправлений до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну, встановленого законодавством для надання податкової звітності, за умови, що він був сформований правильно, прийнятий до бази даних ДПС і платнику податків надійшла про це друга квитанція (п. 8 розд. III Інструкції N 233).

Згідно з п. 49.15 ст.49 гл. 2 розд. II ПК України податкова декларація, прислана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку і заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 гл. 2 розд. II ПК України, вважається не наданою.

І навіть у разі спроби не визнати податкову декларацію орган ДПС зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову в прийомі його податкової декларації з вказівкою причин такої відмови (п. 49.11 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України):

- у разі отримання такої податкової декларації, присланої поштою або засобами електронного зв'язку,- впродовж 5 робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 п. 49.11 ст.49 гл. 2 розд. II ПК України);

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податків або його представника - впродовж 3 робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.2 п. 49.11 ст.49 гл. 2 розд. II ПК України).

Отже, податковий орган має право після отримання другої квитанції надіслати лист платнику податків про не визнання звітності з вказівкою підстав не прийняття звіту. У базі даних ДПС ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) і отримує статус «Не визнана як податкова декларація» з обов'язковою вказівкою підстав невизнання.

Що може стати причиною отримання статусу звітності «Не визнана як податкова декларація»

Згідно з Методичними рекомендаціями N 827 подана платником податків звітність в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку підлягає до перевірки:

- відповідності формату (стандарту) електронного звіту і його цілісності;

- чинності і достовірності ЕЦП;

- заповненню обов'язкових реквізитів електронного звіту і обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової

декларації аоо уточнювальної звітності і не можуть бути самостійним документом.

Пунктом 48.3 ст. 48 гл. 2 розд. II ПК України визначені обов'язкові реквізити податкової декларації:

- тип документу (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- уточнюючий звітний (податковий) період (для уточнювального розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які з-за своїх релігійних переконань відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний орган ДПС та мають відмітку в паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу ДПС, якому подається звітність;

- дата подання звіту (чи дата заповнення- залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадовців платника податків;

- підписи платника - податків фізичної особи та/або посадовців платника податків, визначених ПК України, засвідчені печаткою платника (за наявності) податків.

В окремих випадках (п. 48.4 ст. 48 гл. 2 розд. II ПК України), коли це відповідає суті податку або збору і потрібне для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити наступні обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітність по спеціальному режиму;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ згідно з даними реєстру платників ПДВ за звітний період.

Таким чином, якщо надана платником податків до органів ДПС податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, вказаних у затвердженому порядку заповнення, вона може бути не визнана органом ДПС як податкова декларація (п. 4.5 Методичних рекомендацій N 827).

Структурний підрозділ органу ДПС, до функцій якого входить прийом податкової звітності, направляє платнику податків повідомлення про не визнання органом ДПС податкової звітності (податкової декларації) з вказівкою підстав не прийняття і пропозицією подати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Звернемо особливу увагу, що після того, як податкова декларація (розрахунок) вже прийнята і її дані внесені до бази даних податкового органу, вона перевіряється ще й підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб.

Впродовж 5 робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України) ці підрозділи можуть присвоїти вже прийнятій звітності статус «Не визнана як податкова декларація».

Для таких випадків п. 4.6 Методичних рекомендацій N 827 визначені головні причини (не передбачені п. 4.5 цих Методичних рекомендацій), а саме:

- надання платниками ПДВ звітності за період, який не відповідає звітному періоду для кожного конкретного платника (місяць, квартал)

- надання платниками податків податкової звітності, яка не відповідає вибраному режиму оподаткування (наприклад, дуже схожі форми декларації з податку на прибуток підприємства і декларації з податку на прибуток спільної діяльності);

- подвоєння поданої податкової звітності з вини суб'єкта господарювання (таке подвоєння буває при відправці повторного електронного звіту у зв'язку з не отриманням квитанцій про його доставку, при цьому оригіналом вважається електронний документ, отриманий останнім до закінчення граничного терміну подання податкової звітності, встановленого для подання звітності на паперовому носії).

Перевіряється також наявність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнювальної звітності і не можуть бути самостійним документом.

У цих випадках підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб за підписом керівника органу ДПС спрямовується повідомлення платнику податків про не визнання такої звітності податкової декларації з вказівкою підстав і з пропозицією подати нову декларацію, оформлену належним чином.

Слід зазначити, що при поданні платником податків нової декларації з виправленими показниками до закінчення граничного терміну подання декларації за той же звітний період штрафи, передбачені законодавством, не застосовуються. Складніше буде, якщо при отриманні повідомлення про не прийняття податкової декларації вже пройшов граничний термін її подання, і тут не уникнути фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності.

Надалі, у разі здобуття відмови від органу ДПС в прийомі податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення органу ДПС в порядку, передбаченому ст. 56 гл. 4 розд. II ПК України (пп. 49.12.2 п. 49.12 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України).

Нюанси, пов'язані з поданням уточнювальних розрахунків

У випадку якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням термінів давності, визначених ст. 102 гл. 9 розд. II ПК України) платник податків самостійно виявляє помилки, які містяться в раніше поданій ним податковій декларації (окрім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний направити уточнювальний розрахунок до такої податкової декларації за формою подання уточнювального розрахунку (п. 50.1 ст.50 гл. 2 розд. II ПК України), що діє на якийсь час. При цьому дотримуються усі ті ж вимоги до оформлення податкової звітності, і не варто забувати про обов'язкові додатки до податкової звітності, які є невід'ємною її частиною і не можуть бути самостійним документом.

При складанні уточнювальних звітів потрібно враховувати те, що згідно з пп. 4.15.2 Методичних рекомендацій N 827, форми податкових звітів, затверджені відповідними порядками складання звітів, не передбачають форм уточнювальних розрахунків для:

- суб'єктів господарської діяльності - фізичних осіб, які перебувають на загальній або спрощеній системі оподаткування,

- звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок),

- звіту за формою N 1-ПП «Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності»;

- декларації про валютні цінності,

- Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає до сплати до загального фонду Державного бюджету України за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності.

Тому для вказаних звітів уточнення в межах поточного року надаються наростаючим підсумком в наступному звітному періоді. Уточнення за попередні роки, якщо платник наполягає на наданні такого звіту, приймаються органами ДПС із супровідним листом з вказівкою мотивів його складання.

Зміни в листуванні з податковими органами

Не можна не відмітити, що зміни в ПК України, внесені Законом N 3609, стосуються електронного листування з органами ДПС.

Платники податків, які подають звітність в електронній формі, можуть листуватися з органами ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону про електронний документообіг та електронний цифровий підпис.

За запитом платника податків, який отримав документ в електронній формі, орган ДПС надає такому платнику податків відповідний документ на паперовому носії впродовж 3 робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у письмовій або електронній формі) платника податків. Але, на жаль, механізм цього листування ще не зрозумілий ні платникам податків, а ні самим податковим органам.

Щодо програмування з накладення ЕЦП

У деяких платників податків ще залишаються питання, які безпосередньо торкаються роботи програм для накладення ЕЦП. Для їх вирішення треба звертатися до центру сертифікації, послугами яких користується платник податків. На сьогодні платнику податків досить отримати електронний ключ в акредитованому центрі, а договір можна буде зареєструвати через web- інтерфейс «Інформаційного порталу органів ДПС України» в електронній формі.

Проте проблеми подання електронної звітності зовсім не обмежуються необхідністю укладення договору. Ні для кого не секрет, що в липні 2011 року в ДПСУ «обвалився» сервер, через який відбувалося подання електронної звітності і який формував та розсилав квитанції про прийняття і обробку звітності.

Звичайно ж, ПК України подібних форс-мажорів не передбачає, трактуючи подання звітності після відпущеного терміну як порушення. У подібних ситуаціях зазвичай суперечку вирішує пункт «Форс-мажор» у будь-якому договорі, але, на жаль, в договорі «Про визнання електронних документів» (додаток 1 до Інструкції N 233) такого пункту немає.

За даними джерела в податкових органах, причина проблеми з відправкою електронної пошти криється у налаштуваннях електронних поштових скриньок, на які присилалися звіти. Вони були розраховані на набагато менший об'єм інформації, ніж той, з яким їм довелося зіткнутися. Час на проходження документу залежить не лише від самого платника і роботи устаткування органу ДПС, але і від зовнішніх чинників: якості каналів зв'язку, технологічної можливості провайдера, який надає послуги користування мережею Інтернет.

Також звертаємо увагу платників податків на те, що, створюючи податковий документ в електронній формі відповідно до затвердженого формату, бухгалтер використовує встановлене програмне забезпечення, яке «підказує» про помилки, виявлені в документі. Це, звичайно, дозволяє вчасно їх виправити і не витрачати час та кошти на уточнювальні звіти і штрафи, пов'язані з арифметичними помилками.

Також необхідно пам'ятати, що до програмного забезпечення по тому або іншому виду декларації (розрахунку) можуть вноситися зміни, пов'язані з нюансами заповнення окремих рядків. Так, наприклад, в початковому варіанті програмного забезпечення по Податковій декларації з податку на прибуток підприємства помилково в Додатку АВ підсумовувалися дані рядків 06.2.3.1 AM і 06.2.3.2 AM і підсумок автоматично переносився до рядку 06.2.3 цього Додатку, хоча цього не повинно було бути, оскільки підсумок рядка 06.2.3 повинен був включати ще й витрати на утримання основних засобів.

Таким чином, при оновленні програмного забезпечення продовжує удосконалюватися і програма перевірки податкового документу, тому платникам податків необхідно систематично оновлювати програмне забезпечення.

Підводячи підсумок викладеному, ще раз звернемо увагу на основні правила при здачі звітності в електронній формі:

1. Обов'язкові реквізити необхідно заповнювати в повному обсязі та коректно. Приміром, назву фірми або ПІБ заповнюйте повністю без абревіатур.

2. Стежте за тим, щоб здані були усі обов'язкові додатки, якщо Декларація передбачає наявність додатків.

3. Звітність приймається до 18.00 поточного дня. Звіт, відправлений після 18.00, зареєстрований буде наступним днем.

4. Якщо звіт відправлений після 16.00, то квитанція про прийняття (не прийняття) звіту може прийти лише наступного дня.

5. Фактом доставки звіту є Повідомлення про доставку. Якщо впродовж 1 години з моменту відправки вам не прийшло повідомлення, зв'яжіться з інспектором і при необхідності відправте звіт ще раз.

6. Фактом здачі звіту є Квитанція N 1.

7. Фактом прийняття звіту є Квитанція N 2 з реєстраційним номером звіту.

8. Обов'язково зберігайте усі квитанції про успішну доставку і зашифровані документи, які ви відіслали! Ці квитанції дозволяють підтвердити факт подання вами документів до органів ДПС.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон N 3609 - Закон України від 07.07.2011 р. N 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»

Інструкція N 233 - Інструкція з підготовки та надання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. N 233

Методичні рекомендації N 827 - Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджені наказом ДПАУ від 31.12.2008 р. N 827

“Консультант бухгалтера” N 39 (631) 26 вересня 2011 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)