Податковий кодекс.
Роз'яснення органів ДПС та незалежних експертів

Органи ДПС мають право здійснювати контроль
за нарахуванням мінімальної заробітної плати

ЗАПИТАННЯ: 1. Чи мають право органи податкової служби ставити вимогу директору підприємства про обов'язкове нарахування мінімальної заробітної плати та утримання податку з доходів фізичних осіб, якщо діяльність підприємства тимчасово зупинена, заробітна плата не нараховувалась і не виплачувалась, а доходи у вигляді орендних платежів дозволяють погасити заборгованість зі сплати податків?

ВІДПОВІДЬ: 1. Оскільки мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, органи ДПС мають право здійснювати контроль за її нарахуванням.

Джерело: ДПА уЛьвівській області

2. Яку відповідальність передбачено за неподання або несвоєчасне подання звіту фізичною особою-підприємцем - платником єдиного податку?

2. Згідно з п. 9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 р. №599, протягом п'яти днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає Звіт фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, який залишається у його справі.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податку до контролюючого органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та /або сплаченого податку.

Оскільки Звіт не підпадає під визначення терміна «податкова декларація», то застосування штрафних санкцій (штрафів) або адміністративних штрафів у разі неподання або несвоєчасного подання Звіту чинним законодавством не передбачено.

Джерело: ДПА в Київській області

Про заборону використання факсимільного відтворення
підпису керівника органу державної податкової служби
на офіційних документах податкового органу

Державна податкова адміністрація України у зв'язку зі скаргами платників податків на неправомірне застосування посадовими особами органів державної податкової служби факсимільного відтворення підпису на документах, що надаються або надсилаються суб'єктам господарювання, зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України від 04.12.1990 р. №509 «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби у своїй діяльності керуються Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень (далі - Закон №509).

Органи державної податкової служби України входять до системи органів виконавчої влади і відповідно до завдань та функцій, визначених Законом №509, у відносинах з платниками податків реалізують державно-владні повноваження.

Згідно з цивільним законодавством (частина третя ст. 207 Цивільного кодексу України) використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Таку ж позицію підтримує Міністерство юстиції України у роз'ясненні від 22.11.2006 р. №Г-21295-19 щодо використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису.

Законами України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право посадових осіб органів державної податкової служби застосовувати факсимільне відтворення підпису на документах не передбачено.

На зазначеному наголошувалось і в роз'ясненні ДПА України, доведеному листом від 13.08.09 №17414/7/10-0117/2750.

Разом з тим не поодинокі випадки застосування керівниками органів ДПС факсимільного відтворення підпису на офіційних документах, зокрема на направленні на перевірку, податковій вимозі, податкових повідомленнях та інших рішеннях податкових органів, що може призвести до визнання їх судом недійсними.

Враховуючи викладене, з метою уникнення порушень вимог чинного законодавства відтворення підпису керівника органу державної податкової служби шляхом факсиміле на офіційних документах податкового органу забороняється. У разі недотримання зазначених вище вимог винуватців буде притягнуто до відповідальності.

Джерело: відділ апеляцій ДПА у Полтавській області

Порядок заповнення поля “Головний бухгалтер або особа,
на яку покладено ведення бухгалтерського обліку”
у реєстраційній заявці платника ПДВ за формою №1-ПДВ

Реєстрація платників ПДВ проводиться у порядку, встановленому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверд-женим наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №978 (далі - Положення №978). Згідно з п. 183.1 ст. 183 розділу V Податкового кодексу Украї-ни від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами і доповненнями) та п. 5 розділу III Положення №978 будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ.

Розділ 5 реєстраційної заяви за формою №1-ПДВ передбачає заповнення відомостей про відповідальних осіб платника - прізвища, імена, по батькові та ідентифікаційні номери керівника та головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку.

Згідно із ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 p. №996-XIV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Таким чином, якщо на підприємстві звітність ведеться безпосередньо керівником підприємства, то у полі «Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку» розділу 5 реєстраційної заяви за формою №1-ПДВ вказується прізвище та ініціал и керівника підприємства.

Якщо бухгалтерський облік веде спеціаліст із бухгалтерського обліку, зареєстрований як фізична особа-підприємець, або аудиторська фірма на підставі договору, укладеного з підприємством в особі його керівника, то у вищеназваному полі реєстраційної заяви за формою № 1 -ПДВ також вказується прізвище та ініціали керівника підприємства (як особи, яка несе відповідальність за ведення бухгалтерського обліку, контролює виконання умов договору, укладеного ним від імені підприємства тощо). При цьому поряд із даними керівника підприємства може бути вказано особу, з якою укладено договір про ведення бухгалтерського обліку.

Якщо бухгалтерський облік ведуть централізовані бухгалтерії, створені при міністерствах та республіканських комітетах Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, в інших бюджетних установах, то відповідальним за ведення бухгалтерського обліку є керівник або головний бухгалтер уповноваженого органу, який здійснює управління бюджетною організацією.

При цьому у реєстраційній заяві вказуються дані головного бухгалтера уповноваженого органу.

Джерело: відділ масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян ДПА у Кіровоградській області

Про оподаткування ПДФО сум матеріальної допомоги

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і вона надається всім або більшості працівників, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачено положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), ухваленими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати, вся її сума включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставками, встановленими п. 167.1 Податкового кодексу України (тобто 15% та 17%), з урахуванням вимог п. 164.6 цього Кодексу (сума допомоги зменшується на суму ЄСВ, податкової соціальної пільги за її наявності). Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв'язку з особистими обставинами, яка має разовий характер (наприклад, для вирішення соціально-побутових потреб), то її оподаткування регулюється п. 170.7 ПКУ.

Таким чином, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з пп. 169.4.1 ПКУ (у 2011 році - 1320 грн), не включається до оподатковуваного доходу її отримувача.

Сума допомоги, яка перевищує зазначений розмір, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку

згідно з пп. 164.2.18 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставками, встановленими п. 167.1 ПКУ.

У Податковому розрахунку за формою №1ДФ відомості про надання матеріальної допомоги необхідно зазначити під певними ознаками, а саме: матеріальна допомога, що має систематичний характер, відображається з ознакою доходу «101»; неоподатковувана частина нецільової благодійної допомоги (1320 грн) відображається з ознакою доходу «169», а оподатковувана - з ознакою доходу«126».

Джерело: ДПІ у Чернівцях

Термін зберігання архіву файлів з надання звітності
органам ДПС в електронному вигляді - 1095 днів

Згідно із п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів здня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно з п. 44.4 ст. 44 ПКУ якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її резуль-татами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, вони повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.

Згідно з пунктом 4 розділу 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за №320/15011, податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Згідно зі статтею 13 розділу І Закону України від 22.05.2003 р. №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на паперових носіях.

Отже, архів файлів про подання звітності органам державної податкової служби в електронному вигляді (у тому числі якщо перевірка не проводилась 3 роки) повинен зберігатися у платника податків не менш як 1095 днів з дня подання звітності.

Джерело: ДПА уЛьвівській області

Щодо заповнення форми 20-ОПП

Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ та розділу VIII Порядку №979 платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування й об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи ДПС за місцезнаходженням таких об'єктів (за основним та неосновним місцем обліку). Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (об'єкт оподаткування), за ф. №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття до органу ДПС за місцезнаходженням такого об'єкта (п. 8.4 розділу VIII Порядку №979).

Повідомлення за ф. №20-ОПП подається у кількості, яка є достатньою для надання відомостей про всі об'єкти оподаткування. При першому поданні повідомлення зазначаються всі об'єкти оподаткування. При наступному поданні зазначається новий об'єкт оподаткування або об'єкт, щодо якого відбуваються зміни.

Об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України. Згідно з п. 8.3 розділу VIII Порядку №979, якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об'єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник зобов'язаний стати на облік за неосновним місцем обліку в органі державної податкової служби за місцезнаходженням такого об'єкта у порядку, визначеному розділом VII Порядку №979.

Згідно з п. 8.5 Порядку №979 у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміни типу, найменування, місцезнаходження або стану об'єкта, платник податків подає повідомлення за ф.№20-ОПП з оновленою інформацією до органу державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У разі відчуження (повернення власникові) об'єкта оподаткування платник податків подає до органу ДПС за місцезнаходженням об'єкта заяву за ф.№20-ОПП, у графі «Стан об'єкта оподаткування» якої зазначається об'єкт відчужений/повернутий власнику.

Якщо в органі ДПС за місцезнаходженням об'єкта оподаткування, що відчужений (повернутий власнику), платник податків перебував на обліку за неосновним місцем обліку, то відповідно до п. 7.4 розділу VII Порядку №979 у разі відсутності інших об'єктів, закриття відокремлених підрозділів, у зв'язку з чим такого платника було взято на облік за неосновним місцем обліку, платник податків знімається з обліку в органі ДПС за неосновним місцем обліку при надходженні (наявності) відповідних підтвердних документів або у зв'язку із закінченням бюджетного року за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів органу ДПС.

Джерело: відділ МРР та ЗГ Арте-мівськоїОДПІ

Строки сплати грошового зобов'язання
у разі адміністративного оскарження

3. Платник податків не згідний з визначеною у податковому повідомленні-рішенні сумою грошового зобов'язання та звернувся до податкового органу із скаргою про його перегляд. Чи зобов'язаний він сплатити таке грошове зобов'язання і в які терміни?

3. Обов'язок виконання платником податків грошових зобов'язань починається з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із до-триманням десятиденного строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з п. 56.17 ст. 56 ПКУ процедура адміністративного оскарження закінчується:

-днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, якщо така скарга не була подана у зазначений строк;

- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

- днем отримання платником податків рішення ДПАУ або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;

- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Таким чином, з дня отримання платником рішення ДПАУкраїни, прийнятого за результатами розгляду скарги, процедура адміністративного оскарження закінчується, а грошове зобов'язання з цього дня є узгодженим.

Починаючи з наступного дня закінчення процедури адміністративного оскарження, платник податку протягом 10 днів зобов'язаний сплатити узгоджену суму грошового зобов'язання (п. 57.3).

Джерело: сектор апеляцій ДПА в Чернівецькій області

Порядок відображення в Декларації з податку на прибуток
за II квартал 2011 року коригування витрат, не врахованих
у минулих звітних періодах

Відповідно до положень абзацу другого п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу України суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання, враховуються у складі витрат. Такі витрати, здійснені у минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

Згідно з положеннями п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України якщо платник податків самостійно виявляє

помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний: надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання уточнюючого розрахунку або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний після періоду, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Наказом від 28.02.2011 р. №114 ДПС затверджено нову форму Декларації з податку на прибуток.

Отже, витрати, понесені у минулих звітних роках, відображаються в додатку до декларації IB «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати», а ті, які здійснені у звітному податковому році, залежно від відповідної групи в додатках до декларації СВ «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)», ЗВ «Загальновиробничі витрати», АВ «Адміністративні витрати», В3 «Витрати на збут»).

Джерело: відділ масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в Чернівецькій області