НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Департамент фінансового моніторингу
ЛИСТ
22.08.2011 N 48-103/1688-10110
(Лист втратив свою актуальність на підтставі Листа
Національного банку України
N 18-0007/30392 від 01.06.2018 р.)
Територіальним управлінням
НБУ
Банкам України
Асоціації українських банків
Українському
кредитно-банківському союзу
Роз'яснення з питань здійснення
фінансового моніторингу
Національний банк України використовуючи закріплене у частині першій статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (далі - Закон про банки) право адміністративного регулювання, вважає за необхідне висловити наступні рекомендації.
Пунктом 2 частини другої статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" ( 249-15 ) (далі - Закон) встановлено, що банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнта у випадках, установлених законом. Зокрема згідно статті 9 цього Закону ідентифікація та вивчення фінансової діяльності здійснюються у разі встановлення ділових відносин з клієнтами.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону ( 249-15 ) об'єктом фінансового моніторингу є дії з активами, пов'язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання цих активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (1), а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників.
_______________
(1) Ризики - небезпека, (загроза, уразливі місця) для банків бути використаними клієнтами при наданні ними послуг відповідно до характеру їхньої діяльності з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (стаття 1 Закону) ( 249-15 ).
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону ( 249-15 ) визначено, що будь-які дії щодо активів, здійснені за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу є фінансовою операцією.
Підпунктом "а" пункту 5.1 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 N 189 (надалі - Положення), передбачено, що банк відповідно до законодавства України зобов'язаний ідентифікувати та здійснювати вивчення фінансової діяльності, зокрема клієнтів, які встановлюють ділові відносини з банком (відкривають рахунки, укладають договори).
При цьому, згідно із пунктом 25 частини першої статті 1 Закону ( 249-15 ) термін "ділові відносини" вживається у такому значенні: ділові відносини - відносини між клієнтом та суб'єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору про надання фінансових або інших послуг.
Статтею 47 Закону про банки ( 2121-14 ) визначено, що банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену цією статтею.
Банк, крім надання банківських та інших фінансових послуг, має право здійснювати діяльність щодо інвестицій; випуску власних цінних паперів; випуску, розповсюдження та проведення лотерей; зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; інкасації коштів та перевезення валютних цінностей; ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій); надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.
Аналізуючи викладені норми, на думку Національного банку України, з метою виконання вимог діючого законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, зокрема пункту 2 частини другої статті 6, статті 9 Закону ( 249-15 ), підпункту "а" пункту 5.1 Положення банк зобов'язаний ідентифікувати та здійснювати вивчення фінансової діяльності тих клієнтів, які встановлюють ділові відносини з банком на підставі договору про надання фінансових або інших послуг предметом якого є дії з активами, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
Заступник Голови Національного банку України В.Л.Кротюк