Постанова : Про визнання дій протиправними та часткове скасування висновку

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
08 червня 2011 року
м. Київ

Справа N К-39276/10

Про визнання дій протиправними та часткове скасування висновку

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я.,

Гордійчук М.П.,

Сіроша М.В.,

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 3 лютого 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі N 2а-10282/09/1/0170 за позовом ОСОБА_1 до Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та часткове скасування висновку, -

встановила:

У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим про скасування підпункту 1 пункту 10 та пункту 11 Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 10 вересня 2008 року та визнання Висновку державної експертизи землевпорядної документації N 6358-24 від 10 вересня 2008 року позитивним.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 15 липня 2005 року рішенням Приморської селищної ради N 699 йому надано право на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства. 17.07.2005 року було складено акт вибору та обстеження земельної ділянки; проект землеустрою виконано та узгоджено з Феодосійським міським управлінням земельних ресурсів, Комітетом по охороні культурної спадщини, Управлінням архітектури та містобудування Феодосійського міськвиконкому, Феодосійською міською санепідемстанцією. Рішенням Приморської селищної ради від 02.08.2007 N 522 внесено зміни до рішення N 699 з встановленням нового строку для надання проекту відведення на розгляд та затвердження місцевою радою до 01.11.2007. Позивач зазначав, що у встановлений строк надати матеріали проекту відведення земельної ділянки на затвердження місцевому органу самоуправління не вдалося у зв’язку з тим, що на проект відведення відповідачем надано негативний висновок державної експертизи, який, на думку позивача, є суперечливим та таким, що не відповідає дійсності. оскільки відповідач при проведенні державної експертизи матеріалів проекту відведення посилається на інформацію Управління архітектури та містобудування, яким встановлені межі проектованої садибної забудови, в яку входить земельна ділянка, яка відводиться позивачу для ведення особистого селянського господарства. Такі висновки відповідача, на думку позивача, є необґрунтованими, у зв’язку з тим, що питання розпорядження землями територіальної громади, передача їх у власність громадян, віднесення земель до певних категорій здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування відповідно до наданих ст. 12, 20 Земельного кодексу України повноважень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим в частині надання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації з підстав, зазначених в п.п. 1 п. 10 Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 10 вересня 2008 року N 6358-24, а саме суперечності матеріалів проекту землеустрою ст.ст. 10, 11, 12, 19 Закону України "Про планування та забудову територій". В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий судовий розгляд.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судами при розгляді справи не в повному обсязі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що доводи, викладені в п.п. 1 пункту 10 Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 10 вересня 2008 року про те, що ділянка, на яку позивачем був розроблений проект землеустрою з її відведення, розташована в межах проектованої садибної забудови, а тому інформація п. 5 та висновку Феодосійського УАіМ, і як наслідок і матеріали землеустрою суперечать ст. 10, 11, 12, 19 Закону України “Про планування та забудову територій”, є такими, що не відповідають дійсності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів не погоджується з огляду на нижченаведене.

Як вбачається з матеріалів справи, комісією, призначеною рішенням 32 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 26.11.2004 N 1801, здійснено обстеження земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1, про що 17 червня 2005 року складено Акт вибору та обстеження земельної ділянки, в якому зазначено, що комісія вважає можливим надати позивачу земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

08.07.2005 позивач звернувся до Приморського селищного голови з завою про затвердження акту вибору та обстеження земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням 28 сесії 4 скликання Приморської селищної ради від 15 липня 2005 року N 699 дозволено позивачу складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з земель резерву Приморської селищної ради, зобов’язано позивача в 6-ти місячний строк виконати проект землеустрою з відведення земельної ділянки та надати для розгляду та затвердження у встановленому порядку.

Позивачем був розроблений проект землеустрою з відведення земельної ділянки, який було погоджено в Комітеті з охорони культурної спадщини Ради Міністрів АРК, про що складено висновок N 381 від 24.01.2006 року; Управлінні екологічної інспекції Східно-Кримського регіону Рескомприроди АР Крим, про що складено висновок N 15Ф-10/423 від 31.08.2007; Державній екологічній інспекції в м. Феодосії, про що складено висновок N 15Ф-10/16 від 13.01.2006; Управлінні архітектури та містобудування Феодосійського міськвиконкому, про що складено висновок N 575 від 04.10.2007; одержано висновок від Головного державного санітарного лікаря м. Феодосії N 02/1-048 від 13.01.2006.

Рішенням 17 сесії 5 скликання Приморської селищної ради від 2 серпня 2007 року N 522 внесені зміни до п. 2 рішення від 15.07.2005, а саме продовжено строк виконання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки та надання для розгляду та затвердження у встановленому порядку до 01.11.2007.

Позивачем одержано висновок Феодосійського міського управління земельних ресурсів від 30.08.2007 N 3078/03-10 про погодження проекту землеустрою.

Проект землеустрою по відведенню земельної ділянки проходив державну експертизу у Республіканському комітеті по земельних ресурсах.

У Висновку первісної державної землевпорядної експертизи від 1 березня 2006 року N 551К-24/47 зазначено, що матеріали не в повному обсязі відповідають вимогам законодавства та повертаються на доопрацювання для усунення зауважень.

У Висновках первісної державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2006 року N 3698к-24-423, повторних державних експертиз землевпорядної документації від 27 квітня 2007 року N 1670-24, від 24 вересня 2007 року N 5213-24 зазначено, що направлений на державну експертизу проект землеустрою з відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не відповідає вимогам діючого земельного законодавства України, встановленим нормам та правилам, оцінюється негативно та не узгоджується.

В п.п. 1 п. 10 Висновку повторної державної експертизи землевпорядної документації від 10 вересня 2008 року N 6358-24 зазначено, що відповідно до наданої схеми планувального розвитку с. Приморський АРК (генеральний план ТЕО розвитку селища), яка засвідчена Феодосійським УАіМ зазначена ділянка розташована в межах проектованої садибної забудови, т.ч. інформація п. 5 та висновку Феодосійського УАіМ, і, як наслідок, матеріали землеустрою суперечать ст. 10, 11, 12, 19 Закону України “Про планування та забудову територій”.

В п. 11 Висновку Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим повторної державної експертизи землевпорядної документації від 10 вересня 2008 року N 6358-24 вказано, що направлений на державну експертизу проект землеустрою з відведення земельної ділянки не відповідає вимогам діючого земельного законодавства України, встановленим нормам та правилам, оцінюється негативно та не узгоджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про особисте селянське господарство" відносини, пов'язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 22 Земельного кодексу України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" цей Закон регулює відносини, що виникають при проведенні державної експертизи землевпорядної документації.

Частиною 3 статті 7 цього Закону встановлено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

Статтею 25 цього Закону встановлено, що експерт державної експертизи зобов'язаний:

дотримуватися встановлених строків та порядку проведення державної експертизи, відслідковувати відповідність об'єктів державної експертизи вимогам законодавства, а також встановленим стандартам, нормам і правилам;

забезпечувати об'єктивне та якісне проведення державної експертизи;

вносити обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо матеріалів та документації, які підлягають державній експертизі;

вносити відповідні пропозиції щодо вдосконалення форм і методів проведення державної експертизи;

заявляти самовідвід у разі наявності особистої заінтересованості щодо конкретного об'єкта державної експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, в проекті землеустрою, наданого позивачем, міститься схема плану розвитку селища Приморське АР Крим, затверджений Феодосійським управління архітектури та містобудування, в якому зазначено, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, знаходиться в межах житлової забудови, що проектується.

У зв’язку з цим слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про планування і забудову територій" зміни до містобудівної документації вносяться рішенням ради, яка затвердила містобудівну документацію, після погодження з відповідним спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

Частиною 2 ст. 11 цього Закону встановлено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах своїх повноважень вирішують питання планування, забудови та іншого використання територій згідно із схемою планування територій відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами:

готують обґрунтовані пропозиції щодо встановлення та зміни меж населених пунктів;

готують вихідні дані для розроблення планів земельно-господарського устрою території населеного пункту та іншої землевпорядної документації;

вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій;

вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок;

організують розроблення та затвердження місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої містобудівної документації та проектів;

організують проведення грошової оцінки земель;

розробляють і затверджують місцеві містобудівні програми та програми соціально-економічного розвитку населених пунктів;

організують роботу з проведення оцінки впливу діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності на стан довкілля та визначають шляхи та засоби зменшення цього впливу;

узгоджують питання забудови та іншого використання територій, в яких заінтересовані територіальні громади суміжних адміністративно-територіальних одиниць;

встановлюють на відповідних територіях режим використання земель, передбачених для містобудівних потреб;

вирішують інші питання.

Режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб визначений в ст. 19 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", якою встановлено, що режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, враховується при розробленні землевпорядної документації.

Таким чином, оскільки проект землеустрою містив в собі схему плану розвитку сел. Приморське АР Крим в якому зазначено, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, знаходиться в межах житлової забудови, що проектується, тому відповідач дійшов правильного висновку про невідповідність проекту землеустрою ст.ст. 10, 11, 12, 19 Закону України "Про планування та забудову територій".

Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи встановлено правильно, але невірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

постановила:

Касаційну скаргу Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим - задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 3 лютого 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року, та ухвалити у справі N 2а-10282/09/1/0170 нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді