КОНСУЛЬТУЄ КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ
Про службові відрядження
ПИТАННЯ 1: Чи поширюються норми Інструкції N 59 та постанови N 98 на організації, які не мають статусу бюджетної установи, але одержують бюджетні кошти та направляють у відрядження працівників за рахунок таких коштів у межах виконання заходів, передбачених бюджетною програмою?
Чи може підприємство направляти у відрядження тимчасових (сезонних) працівників та членів свого керівного органу?
ВІДПОВІДЬ 1: Норми постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (далі - постанова N 98) та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59 (далі - Інструкція), визначають порядок направлення у відрядження та відшкодування витрат, понесених у зв'язку з таким відрядженням, виключно для державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.
Слід зазначити, що виходячи з норм Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету в межах відповідних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти за планом використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів. При цьому таке використання має здійснюватись із дотриманням вимог бюджетного законодавства.
Якщо госпрозрахункове підприємство не є одержувачем бюджетних коштів або якщо госпрозрахункове підприємство, яке є одержувачем бюджетних коштів, направляє працівників у службові відрядження за рахунок коштів господарської діяльності підприємства, слід керуватися нормами Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Якщо госпрозрахункове підприємство є одержувачем бюджетних коштів, у разі направлення працівників у службові відрядження, які здійснюються за рахунок бюджетних коштів у рамках виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, таке підприємство має дотримуватися норм постанови N 98 та інструкції.
При цьому Інструкцією визначено, що є службовим відрядженням, перелік документів, що підтверджують, зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, тощо.
Щодо направлення у відрядження тимчасових працівників, сезонних працівників, працівників, які працюють за сумісництвом або неповний робочий день, зазначаємо, що згідно з чинним законодавством надання гарантій і компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями передбачене для осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством.
Водночас згідно з Кодексом до витрат на відрядження включаються витрати на відрядження членів керівних органів платника податку.
ПИТАННЯ 2: Чи підлягає відшкодуванню працівникові включена до готельного рахунку сума туристичного збору, сплачена ним під час відрядження?
ВІДПОВІДБ 2: Ні, не підлягає. Згідно зі ст.268 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Підпунктом 268.6.1 п.268.1 ст.268 Кодексу визначено особливість справляння збору, відповідно до якої податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
За підпунктом 268.2.2 п.268.2 ст.268 Кодексу не можуть бути платниками збору, зокрема, особи, які прибули у відрядження.
Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон (далі - Інструкція N 59) визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговог рах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.
За пунктом І розділу II Інструкції N 59 направляє працівника підприємства у відрядження керівник цього підприємства або його заступник наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджено працівника, строку й мети відрядження.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно із пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, одержаний платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.
Отже, якщо відряджений працівник з якихось причин сплатив у готелі туристичний збір, то сума цього збору не підлягає відшкодуванню йому як витрат на відрядження. А якщо така сума буде все ж таки йому відшкодована, то її слід включити до його місячного оподатковуваного доходу та обкласти податком на доходи фізичних осіб.
Головний консультант,
Тетяна ДОБРОДІЙ
"Праця і зарплата" N 41 (861), 6 листопада 2013 р.
Передплатний індекс: 30214