Постанова : Про визнання нечинним та скасування наказу N 2403/5 від 09.12.2009

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
13.05.2010 N 2а-1398/10/2670

Про визнання нечинним та скасування наказу N 2403/5 від 09.12.2009

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого, судді Ковзеля П.О., суддів Савченко А.І., Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Павелкові С.Р., вирішив адміністративну справу за позовом Всеукраїнської громадської організації "Федерація спортивного покеру України", Всеукраїнської громадської організації "Федерація покеру України" до Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту, про визнання нечинним та скасування наказу N 2403/5 від 09.12.2009, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною, в якій просить суд: визнати нечинним рішення Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта, скасувати наказ Міністерства юстиції України N 2403/5 від 09.12.2009 року про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи не заперечив проти задоволення позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України ( 2747-15 ) в судовому засіданні 13.05.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.05.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України ( 2747-15 ).

Розглянувши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію А01 від 203654 від 15.11.2007 Всеукраїнська громадська організація "Федерація покеру України", зареєстрована виконавчим комітетом Львівської міської ради, Всеукраїнська громадська організації "Федерація спортивного покеру України", зареєстрована відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 N 342820 від 17.08.2007 Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією (далі - позивачі), є громадськими організаціями спортивної спрямованості.

Відповідно до статутів метою діяльності останніх є розвиток спортивного покеру на Україні, сприяння підвищенню ролі фізичної культури та спорту у всебічному й гармонічному розвитку особи, зміцненню здоров'я, формування здорового способу життя, задоволення та захист законних творчих, спортивних, соціальних, економічних, вікових, національно-культурних та інших спільних інтересів її членів; та задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів гравців у спортивний покер - членів Федерації; сприяння визнанню покеру та його дисциплін як виду спорту в Україні, формуванню української школи спортивного покеру; тобто позивачі мають мету діяльності - розвиток і розповсюдження спортивного покеру як в Україні так і в світі.

Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму України виданий наказ N 261 від 07.02.2001, яким затверджений перелік видів спорту, що визнані в Україні, серед яких "спортивний покер" визнаний як вид спорту, що не входить до програми Олімпійських ігор (вказаний наказ зареєстрований в Мін'юсті України за N 155/5346 від 22.02.2001).

Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту прийнято наказ N 327 від 31.01.2008 "Про тимчасове включення спортивного покеру до переліку видів спорту, що визнані в Україні".

Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту N 1267 від 28.03.2008 визначено, що "спортивний покер" тимчасово внесений до переліку видів спорту, що визнані в Україні терміном з 01.03.2008 до 01.03.2010".

Наказом Мінсім'їмолодьспорту України N 2021 від 15.06.2009, вид спорту "спортивний покер" включений до переліку видів спорту, що визнані в Україні. Цей наказ зареєстрований в Мін'юсті України за N 581/16598 від 01.07.2009.

05.10.2009 за N 31-35010-3-8/7049 Міністерством фінансів України направлено доручення Кабінету Міністрів України "Про виключення з переліку видів спорту, що визнані в Україні" "спортивного покеру".

02.10.2009 протокольним рішенням N 56363/0/1-09 Кабінету Міністрів України ухвалено рішення про скасування державної реєстрації відомчих актів, відповідно до яких до окремі види азартних ігор, зокрема покер, віднесені до категорії спортивних змагань.

09.12.2009 Міністерством юстиції України винесено наказ N 2403/5 про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта, яким скасовано рішення про державну реєстрацію абз. 4 п. 1 наказу N 2021 від 15.06.2009 "Про внесення змін до переліку видів спорту, що визнані в Україні", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України N 581/16597 від 01.07.2009.

Зазначений наказ Міністерства юстиції України був опублікований в Офіційному віснику України N 101 від 11.01.2009.

Відповідно до п. 9 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 32/5 від 31.07.2000, до наказу про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта N 2403/5 від 09.12.2009 додається висновок N 6/99 від 09.12.2009 про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта.

У висновку Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту N 6/99 від 09.12.2009 (далі - висновок 6/99) правовою підставою скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта є виявлення порушень та обставин, що виникли після державної реєстрації нормативно-правового акта (підпункт "г" та абзац сьомий пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 731 від 28.12.92).

У висновку 6/99 зазначено, пунктом 1 наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту N 2021 від 15.06.2009 внесено зміни до розділу II Переліку видів спорту, що визнані в Україні, затвердженого наказом Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 07.02.2001 N 261, зареєстровано у Міністерстві юстиції 22.02.2001 за N 155/5346 (із змінами), згідно із якими, зокрема, спортивний покер внесено до видів спорту, що не входять до програми Олімпійських ігор.

Зазначене не узгоджується із статтею 2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" ( 1334-17 ), якою визначено, що в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Відповідно до статті 1 цього Закону ( 1334-17 ) гральним бізнесом є діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку.

При цьому азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз) і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

У зв'язку з цим, та відповідно до пункту 4 статті 4 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" ( 1334-17 ), яким Кабінету Міністрів доручено забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону ( 1334-17 ), а також на виконання доручень Кабінету Міністрів від 06.10.2009 N 56363/0/1-09, 08.10.2009 N 56258/1/1-09 Міністерство юстиції листом від 12.10.2009 N 1773-09-24 запропонувало Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту привести у відповідність до зазначеного Закону ( 1334-17 ) наказ Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 07.02.2001 N 261 "Про перелік видів спорту, що визнані в Україні", зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.02.2001 за N 155/5346 (із змінами), шляхом унесення до нього змін у частині виключення пункту 65 розділу II Переліку видів спорту, що визнані в Україні затвердженого цим наказом, згідно з яким спортивний покер внесено до видів спорту, що не входять до програм Олімпійських ігор, із подальшою державною реєстрацією відповідного нормативно-правового акта у Міністерстві юстиції.

Проте за станом на 09.12.2009 такого нормативно-правового акта на державну реєстрацію до Міністерства юстиції суб'єктом нормотворення не подано.

На підставі викладеного та відповідно до: підпункту "г" та абзацу сьомого пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731; підпунктів 4.5 і 4.6 пункту 4 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 N 32/5, зареєстрованого 31.07.2000 за N 458/4679; доручення Кабінету Міністрів від 04.12.2009 N 56363/13/1-09 рішення про державну реєстрацію, абзацу четвертого пункту 1 наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 15.06.2009 N 2021 "Про внесення змін до Переліку видів спорту, що визнані в Україні", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.07.2009 за N 581/16597, рекомендуємо скасувати.

Законом України "Про заборону грального бізнесу в Україні" ( 1334-17 ), а саме ст. 2 визначено, що в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" ( 1334-17 ) гральним бізнесом є діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку. Цей Закон ( 1334-17 ) запроваджує обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людини та суспільству.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" ( 1334-17 ) визначає, що азартна гра - це будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

Частина 3 статті 1 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" ( 1334-17 ) наводить тлумачення поняття організації азартних ігор та передбачає, що організатори азартних ігор - фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.

Тобто, для класифікації діяльності як грального бізнесу необхідна наявність одночасно трьох умов: (1) діяльність по організації та проведення азартних ігор, (2) така діяльність здійснюється організаторами азартних ігор суб'єктами підприємницької діяльності, (3) метою такої діяльності є отримання прибутку.

Спортивний покер - це інтелектуальна спортивна гра, у якій учасники змагаються між собою по затвердженим правилам у вмінні та майстерності обчислювати різноманітні математичні ймовірності і шанси на перемогу у кожній окремій роздачі та в цілому у змаганні, вірно оцінювати тактику і стратегію гри інших суперників, отже дотримання правил з виду спорту не призводить до порушення Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" ( 1334-17 ).

Законом України "Про фізичну культуру та спорт" ( 3808-12 ) визначено поняття спорту, а саме спорт - є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про фізичну культуру та спорт" ( 3808-12 ) фізкультурний рух в Україні спирається на різнобічну діяльність громадських організацій фізкультурної спортивної спрямованості. Первинною ланкою самодіяльної організації фізкультурного руху є колективи фізкультури на підприємствах, в установах, організаціях, що об'єднують на засадах добровільності громадян за їх інтересам у фізкультурно-спортивному русі.

Громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості (добровільні спортивні товариства, спортивні федерації, клуби тощо) реалізують завдання, визначені у ст. 2 Закону України "Про фізичну культуру та спорт" ( 3808-12 ), на всіх рівнях і напрямах фізкультурно-спортивної діяльності у взаємодії з державними органами, профспілками, іншими об'єднаннями громадян, суб'єктами підприємництва, відповідними міжнародними організаціями.

Таким чином, фізкультурний рух (діяльність у сфері розвитку спорту) в Україні здійснюється виключно громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості.

Статтею 3 Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ) встановлено, що громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Діяльність громадських організацій пов'язана з розвитком виду спорту та проведення турнірів може провадитись виключно об'єднаннями громадян метою яких не є отримання прибутку, тобто, не є суб'єктами підприємницької діяльності.

У відповідності до норми зазначеного вище Закону України ( 2460-12 ), такі добровільні об'єднання громадян діють виключно для задоволення власних потреб та не можуть мати основну меті одержання прибутків, тобто вони є неприбутковими.

Указом Президента України N 493 від 03.10.92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" з 01.01.93 року було запроваджено державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Це також знайшло своє відображення і в рішеннях Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України N 731 від 28.12.92 (далі - Постанова N 731) затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Відповідно до зазначеного Положення ( 731-92 ) державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції ( 254к/96-ВР ) та законодавству України, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Метою проведення державної реєстрації є недопущення застосування незаконних нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

При відповідності нормативно-правового акта вимогам законодавства, орган юстиції готує висновок щодо державної реєстрації нормативно-правового акта за встановленою Мін'юстом України формою, заносить його до державного реєстру та на оригіналі акта робить напис встановленого зразка про дату державної реєстрації і номер акта згідно з державним реєстром.

Отже, при державній реєстрації Міністерством юстиції України наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту N 2021 від 15.06.2009 року про внесення змін до Переліку видів спорту, що визнані в Україні, відповідачем провадилась правова експертиза на відповідність його Конституції ( 254к/96-ВР ) та законодавству України, зокрема Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" ( 1334-17 ), що станом на 01.07.2009 року вже набув чинності, а відтак первинно відповідачем зроблено висновок, що скасований оскаржуваним наказом нормативний документ відповідає законодавству України та узгоджується в тому числі з нормами Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" ( 1334-17 ).

До того ж в пункті 4 статті 4 ЗУ "Про заборону грального бізнесу в України" ( 1334-17 ) доручено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності вказаним законом зокрема забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать зазначеному закону, та будь-яких змін щодо продовження строку виконання зазначених дій Кабінетом Міністрів України до ЗУ "Про заборону грального бізнесу" ( 1334-17 ) не внесено.

Постановою N 731 від 28.12.92 затверджено "Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

Так, пунктом 17 Постанови N 731 визначено, що рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано у зв'язку з:

а) виявленням обставин, що не були відомі органу державної реєстрації під час реєстрації нормативно-правового акта;

б) набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині;

в) одержанням повідомлення від Держкомпідприємництва або його територіального органу про виявлення будь-якої обставини, визначеної у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ), або повідомлення Держкомпідприємництво про зупинення дії регуляторного акта чи окремих його положень відповідно до частини восьмої статті 28 зазначеного Закону" ( 1160-15 );

в-1) одержанням висновку Мін'юсту, Головного управління Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах Києві та Севастополі, міськрайонних (у разі утворення) управлінь юстиції про невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини;

г) виявленням порушень або недотримання вимоги пункту 16 цього Положення ( 731-92 ) органом, що видав нормативно-правовий акт.

Підставами для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта можуть бути інші обставини, що виникли після державної реєстрації нормативно-правового акта.

Як визначено в пункті 16 Постанови N 731 у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов'язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність. Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта, а також рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, який визначений даним положенням.

Наказом Мін'юсту України N 32/5 від 31.07.2000 "Про затвердження Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру" визначена процедуру скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру (далі - скасування рішення про державну реєстрацію), момент виключення з державного реєстру нормативно-правового акта, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, опублікування висновку про скасування рішення про державну реєстрацію, оскарження скасування рішення про державну реєстрацію тощо.

Відповідно до п. 4 наказу Мін'юсту України N 32/5 від 31.07.2000 підставами для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта є:

- виявлення обставин, що не були відомі органу державної реєстрації під час реєстрації нормативно-правового акта;

- набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині;

- одержання повідомлення від Держкомпідприємництва або його територіального органу про виявлення будь-якої обставини, визначеної у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ), або про припинення дії регуляторного нормативно-правового акта або окремих його положень відповідно до статті 28 цього Закону ( 1160-15 );

- одержання висновку Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах Києві та Севастополі, міськрайонних (у разі утворення) управлінь юстиції про невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини;

- виявлення порушень або недотримання вимоги пункту 16 Положення ( 731-92 ) органом, що видав нормативно-правовий акт;

- інші обставини, що виникли після державної реєстрації нормативно-правового акта.

Крім того, пунктом 20 Положення ( 731-92 ) визначено, що нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає скасуванню органом, що його видав, протягом 5 днів з дня отримання повідомлення про виключення з державного реєстру.

Отже, жодна з обставин, які передбачені як підстави для прийняття рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства юстиції України N 2403/5 від 09.12.2009 є протиправним, так як винесений без передбачених законодавством України підстав для скасування та з порушенням визначених чинним законодавством України строків та порядку його прийняття.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, 94, 160 - 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), Окружний адміністративний суд міста Києва ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Всеукраїнської громадської організації "Федерація спортивного покеру України", Всеукраїнської громадської організації "Федерація покеру України" задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним наказ Міністерства юстиції України N 2403/5 від 09.12.2009 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта".

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Всеукраїнська громадська організація "Федерація спортивного покеру України", Всеукраїнська громадська організація "Федерація покеру України" та судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Всеукраїнської громадської організації "Федерація покеру України" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України ( 2747-15 ), шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий, суддя П.О.Ковзель

Судді: А.І.Савченко

Ю.Т.Шрамко