ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
УКАЗ
Про Положення про Міністерство
соціальної політики України
( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента
N 741/2011 від 08.07.2011
N 1183/2011 від 26.12.2011 )
1. Затвердити Положення про Міністерство соціальної політики України (додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність, укази Президента України згідно з переліком (додається).
3. Кабінету Міністрів України привести у тримісячний строк свої акти у відповідність із цим Указом.
4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 6 квітня 2011 року
N 389/2011
Затверджено
Указом Президента України
від 6 квітня 2011 року N 389/2011
Положення
про Міністерство соціальної політики України
1. Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім'ї та дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
Мінсоцполітики України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї.
Мінсоцполітики України є центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей. ( Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Указом Президента N 741/2011 від 08.07.2011 )
2. Мінсоцполітики України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
3. Основними завданнями Мінсоцполітики України є:
1) формування державної політики щодо забезпечення державних соціальних стандартів та державних соціальних гарантій для населення, координація розроблення проектів прогнозів і державних програм з питань соціальної та демографічної політики;
2) формування і реалізація державної політики щодо регулювання ринку праці, процесів трудової міграції, визначення правових, економічних та організаційних засад зайнятості населення і його захисту від безробіття;
3) формування і реалізація державної політики стосовно визначення державних соціальних гарантій щодо прав громадян на працю, оплату праці, а також щодо нормування та стимулювання праці, професійної кваліфікації робіт і професій, умов праці;
4) формування та реалізація державної політики у сфері пенсійного забезпечення громадян;
5) формування основних напрямів державної політики та здійснення відповідно до закону державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, проведення соціального діалогу з питань формування та реалізації державної соціальної політики, регулювання соціально-трудових відносин;
6) формування та реалізація державної політики щодо надання адресної соціальної допомоги вразливим верствам населення, у тому числі малозабезпеченим та багатодітним сім'ям;
7) формування державної політики у сфері надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, бездомним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення;
8) формування та реалізація державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, інвалідів, людей похилого віку, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, жертв нацистських переслідувань, жертв політичних репресій, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;
9) формування і реалізація державної політики щодо соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та тих, які підлягають звільненню у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та інших військових формувань;
10) формування і реалізація державної політики з питань сім'ї та дітей;
11) формування і реалізація державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
12) участь у розробленні та реалізація державної політики щодо попередження насильства в сім'ї.
4. Мінсоцполітики України відповідно до покладених на нього завдань:
1) розробляє та подає в установленому порядку на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;
2) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та подає їх у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;
3) готує в межах повноважень висновки і пропозиції до проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, які внесені на розгляд Верховної Ради України іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
4) готує зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України;
5) здійснює нормативно-правове регулювання у сферах зайнятості та трудової міграції; трудових відносин; оплати і умов праці; загальнообов'язкового державного соціального страхування, пенсійного забезпечення; надання адресної соціальної допомоги, соціальних послуг та соціального обслуговування населення; соціального захисту ветеранів, інвалідів, людей похилого віку, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших соціально вразливих верств населення; захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, з питань сім'ї і дітей; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; попередження насильства в сім'ї;
6) здійснює в межах своїх повноважень координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо застосування державних соціальних стандартів і нормативів та нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій;
7) розраховує щомісяця фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення;
8) проводить координаційно-аналітичну роботу щодо подолання бідності та здійснює моніторинг показників бідності;
9) бере участь у проведенні аналізу проектів державних цільових програм з метою визначення соціальних наслідків виконання програм, у тому числі їх впливу на соціальний захист населення та використання трудових ресурсів, розглядає і погоджує проекти концепцій та програм;
10) розглядає і погоджує пропозиції державних замовників щодо внесення змін до державних цільових програм;
11) бере участь у щорічному аналізуванні стану виконання державних цільових програм у частні використання трудових ресурсів, визначення соціальних наслідків виконання програм та у підготовці пропозицій Кабінету Міністрів України щодо подальшого виконання програм або його припинення;
12) бере участь у підготовці узагальненого висновку про кінцеві результати виконання державних цільових програм у частині оцінки соціальних наслідків виконання програм;
13) розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції з удосконалення державної політики щодо демографічного розвитку, у тому числі підвищення рівня народжуваності та розвитку сім'ї; поліпшення здоров'я населення, подолання негативних наслідків старіння населення, регулювання міграційних потоків;
14) вивчає стан економічної активності населення і тенденції процесів на ринку праці, складає на цій основі прогнози щодо регулювання ринку праці та зайнятості населення;
15) сприяє створенню умов для використання праці громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
16) розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції з питань зайнятості населення та його соціального захисту від безробіття, з питань професійного навчання, регулювання трудової міграції громадян України;
17) координує роботу з питань професійного навчання кадрів на виробництві;
18) спрямовує та координує діяльність державної служби зайнятості, здійснює в установленому порядку повідомну реєстрацію галузевих і регіональних угод;
19) здійснює забезпечення діяльності комісій у справах альтернативної (невійськової) служби;
20) розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, робочого часу та часу відпочинку, умов оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів відповідно до закону;
21) розробляє і затверджує міжгалузеві кваліфікаційні характеристики посад керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та професій робітників, включених до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, і погоджує галузеві кваліфікаційні характеристики; розробляє в установленому порядку Класифікатор професій та готує пропозиції щодо внесення до нього змін і доповнень; готує пропозиції щодо вдосконалення організації та нормування праці; розробляє і затверджує міжгалузеві норми праці;
22) забезпечує проведення моніторингу у сфері оплати та нормування праці;
23) здійснює державний нагляд за діяльністю Пенсійного фонду України щодо збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та контролю за сплатою;
24) здійснює державне регулювання та нагляд за дотриманням законодавства щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі та щодо взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
25) здійснює державний нагляд у сферах загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, у частині забезпечення відповідності чинному законодавству рішень правлінь Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у тому числі погодження структур органів цих фондів, граничної чисельності працівників, схем їх посадових окладів, видатків на адміністративно-господарські витрати фондів;
26) аналізує виконання державних соціальних гарантій, які передбачають надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з не залежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом;
27) координує діяльність центральних органів виконавчої влади щодо формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку соціального діалогу, з питань колективно-договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин, взаємодії з Національною тристоронньою соціально-економічною радою;
28) розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо надання державної адресної соціальної допомоги малозабезпеченим та багатодітним сім'ям, інвалідам, особам, які страждають на психічні розлади, іншим соціально вразливим верствам населення;
29) організовує роботу щодо призначення та виплати передбаченої законодавством України державної соціальної допомоги громадянам та сім'ям (сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, допомоги малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду), надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, компенсації шахтарям за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла;
30) здійснює організаційно-методичне забезпечення контролю за правильністю надання державної соціальної допомоги;
31) визначає потребу регіонів у створенні установ соціального обслуговування населення, соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів, організацій, що надають соціальні послуги соціально вразливим верствам населення, та координує роботу з їх створення;
32) здійснює організаційно-методичне керівництво структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій з питань праці та соціального захисту населення щодо організації роботи з надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, бездомним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення;
33) здійснює моніторинг виконання законодавства України щодо соціального захисту ветеранів, інвалідів, людей похилого віку, дітей війни, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, жертв нацистських переслідувань, жертв політичних репресій;
34) організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), жертвам нацистських переслідувань;
35) забезпечує у межах своїх повноважень сертифікацію технічних та інших засобів реабілітації, контроль за виробництвом таких засобів;
36) розробляє правові, економічні та організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність закладів соціального обслуговування, реабілітаційних установ, санаторіїв для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємств та установ протезної галузі, і забезпечує оптимізацію та розвиток їх мережі;
37) разом з іншими центральним та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями бере участь у створенні безперешкодного середовища для маломобільних категорій населення;
38) організовує роботу щодо виплати грошових компенсацій інвалідам на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, на транспортне обслуговування замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, щодо забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації, автомобілями;
39) організовує санаторно-курортне лікування інвалідів, ветеранів війни, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
40) організовує та координує роботу, пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
41) організовує безкоштовне харчування дітей на радіоактивно забруднених територіях та виплату компенсацій сім'ям з дітьми, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи;
42) організовує роботу щодо виплати передбачених законодавством України компенсацій та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
43) здійснює координацію роботи з соціального захисту бездомних осіб;
44) здійснює загальну координацію соціального патронажу осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;
45) здійснює заходи щодо організації прийому, облаштування та адаптації депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;
46) координує роботу з підготовки і здійснення органами виконавчої влади заходів щодо забезпечення захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;
47) вивчає та аналізує проблеми депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, розробляє заходи щодо їх культурного та мовного розвитку;
48) забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та тих, які підлягають звільненню у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та інших військових формувань;
49) організовує та проводить роботу щодо соціальної підтримки молодих сімей, сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та багатодітних сімей;
50) здійснює управління у сфері соціальної роботи з сім'ями та дітьми, визначає порядок та умови здійснення соціального інспектування у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми;
51) забезпечує ведення єдиної інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення (включаючи медичне обслуговування), а також на її базі єдиної інформаційно-аналітичної системи обліку та управління коштами соціальної сфери і пенсійного забезпечення з використанням електронної соціальної картки, централізованого банку даних з проблем інвалідності та банку даних про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; ( Підпункт 51 пункту 4 в редакції Указу Президента N 1183/2011 від 26.12.2011 )
51-1) здійснює централізований облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені, а також облік іноземців та громадян України, які проживають за межами України, - кандидатів в усиновлювачі та дітей, усиновлених ними; ( Пункт 4 доповнено підпунктом 51-1 згідно з Указом Президента N 741/2011 від 08.07.2011 )
51-2) надає в установленому порядку іноземцям та громадянам України, які проживають за межами України, - кандидатам в усиновлювачі інформацію про дітей, які можуть бути усиновлені, а також направлення для організації знайомства з дитиною за місцем її проживання; ( Пункт 4 доповнено підпунктом 51-2 згідно з Указом Президента N 741/2011 від 08.07.2011 )
51-3) видає іноземцям та громадянам України, які проживають за межами України, - кандидатам в усиновлювачі згоду на усиновлення дитини для подання до суду; ( Пункт 4 доповнено підпунктом 51-3 згідно з Указом Президента N 741/2011 від 08.07.2011 )
52) проводить роботу з соціально-правового захисту дітей, запобігання бездоглядності та правопорушенням серед них, із соціально-психологічної реабілітації найбільш уразливих категорій дітей, контролює та координує діяльність служб у справах дітей;
53) здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування стосовно соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, а також забезпечує додержання законодавства щодо встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, їх усиновлення, застосування інших передбачених законодавством форм влаштування дітей;
54) сприяє розвитку різних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; ( Підпункт 54 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 741/2011 від 08.07.2011 )
55) організовує оздоровлення та відпочинок дітей;
56) забезпечує координацію заходів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на організацію оздоровлення та відпочинку дітей;
57) веде Державний реєстр дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, сприяє розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення і відпочинку;
58) організовує проведення державної атестації дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, надає відповідну методичну допомогу;
59) розробляє заходи, спрямовані на реалізацію забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства;
60) формує Національний план дій щодо впровадження гендерної рівності;
61) узагальнює виконання державних програм з питань гендерної рівності;
62) здійснює у межах своїх повноважень контроль за дотриманням гендерної рівності при вирішенні кадрових питань у центральних та місцевих органах виконавчої влади;
63) організовує навчання державних службовців з питань реалізації рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
64) здійснює разом з іншими центральними органами виконавчої влади підготовку науково обгрунтованих пропозицій з питань забезпечення гендерної рівності;
65) організовує в установленому порядку наукові та експертні дослідження з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
66) здійснює моніторинг та узагальнює результати забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у різних сферах життя суспільства;
67) вносить пропозиції щодо застосування позитивних дій із забезпечення гендерної рівності та їх припинення;
68) веде облік та узагальнює випадки дискримінації за ознакою статі і вносить пропозиції щодо їх усунення;
69) координує діяльність відповідних підрозділів органів внутрішніх справ, органів опіки і піклування у питаннях попередження насильства в сім'ї;
70) визначає потребу регіонів у створенні спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї та організовує роботу з їх створення;
71) здійснює контроль за організацією і діяльністю спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї;
72) організовує проходження корекційної програми особами, які вчинили насильство в сім'ї;
73) приймає і розглядає заяви та повідомлення про вчинення насильства в сім'ї і реальну загрозу його вчинення;
74) направляє жертв насильства в сім'ї та членів сім'ї, стосовно яких існує реальна загроза його вчинення, до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї;
75) здійснює міжнародне співробітництво, бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України, забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами у сферах зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту населення, захисту прав дітей, трудових відносин, розвитку соціального діалогу; ( Підпункт 75 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 741/2011 від 08.07.2011 )
76) бере участь у формуванні державного замовлення на підготовку кадрів;
77) виступає в установленому порядку замовником науково-дослідних робіт у сферах зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту населення, у тому числі загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, трудових відносин, розвитку соціального діалогу;
78) проводить у випадках, передбачених законодавством, ліцензування певних видів господарської діяльності та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання відповідних ліцензійних умов;
79) інформує у межах своїх повноважень та надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у сферах зайнятості населення і трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім'ї та дітей, попередження насильства в сім'ї;
80) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Мінсоцполітики України Президентом України.
5. Мінсоцполітики України з метою організації своєї діяльності:
1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Міністерства, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
2) здійснює добір кадрів в апарат Міністерства та на керівні посади на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату Мінсоцполітики України, а також організовує підвищення кваліфікації працівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується через Міністра соціальної політики України, та їх територіальних органів;
3) контролює діяльність відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій;
4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Міністерства, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;
5) здійснює у межах повноважень разом із відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, у тому числі міжнародних;
6) забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Міністерства;
7) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Мінсоцполітики України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються;
8) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінсоцполітики України;
9) виконує у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
10) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.
6. Мінсоцполітики України відповідно до покладених на нього завдань має право:
1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції Міністерства;
2) одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані;
3) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.
7. Мінсоцполітики України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими органами державної влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями.
8. Мінсоцполітики України у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Нормативно-правові акти Мінсоцполітики України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
Рішення Мінсоцполітики України, прийняті у межах його повноважень, обов'язкові до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
9. Мінсоцполітики України очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Президентом України.
Міністр має першого заступника та заступника Міністра - керівника апарату, які призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра України і звільняються з посади Президентом України.
У разі необхідності для забезпечення здійснення Мінсоцполітики України окремих завдань за рішенням Президента України у Міністерстві вводиться посада заступника Міністра.
10. Міністр:
1) очолює Мінсоцполітики України, здійснює керівництво його діяльністю;
2) спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики України;
3) спрямовує та координує діяльність Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України (далі - Служба), Державної інспекції України з питань праці (Держпраці України), Пенсійного фонду України, в тому числі:
формує державну політику у відповідних сферах та контролює її реалізацію Службою, Держпраці України, Пенсійним фондом України;
погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені Службою, Держпраці України, Пенсійним фондом України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;
визначає пріоритети роботи Служби, Держпраці України, Пенсійного фонду України і шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани їх роботи;
вносить пропозиції Прем'єр-міністру України щодо кандидатур на посади керівників Служби, Держпраці України, Пенсійного фонду України і за пропозицією їх керівників - кандидатури на посади заступників керівників;
погоджує структуру апаратів Служби, Держпраці України, Пенсійного фонду України;
видає обов'язкові до виконання Службою, Держпраці України, Пенсійним фондом України накази та доручення з питань спрямування і координації їх діяльності;
погоджує призначення на посади і звільнення з посад керівників та заступників керівників територіальних органів Держпраці України, Пенсійного фонду України;
погоджує призначення на посади і звільнення з посад керівників та заступників керівників структурних підрозділів апарату Служби, Держпраці України, Пенсійного фонду України;
погоджує пропозиції керівників щодо утворення, реорганізації та ліквідації територіальних органів Держпраці України, Пенсійного фонду України та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України відповідні подання;
порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів Служби, Держпраці України, Пенсійного фонду України повністю чи в окремій частині;
доручає керівникам Держпраці України, Пенсійного фонду України скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а у разі відмови скасовує такі акти повністю чи в окремій частині;
порушує перед Президентом України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників Служби, Держпраці України, Пенсійного фонду України та їх заступників;
ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апаратів Служби, Держпраці України, Пенсійного фонду України, територіальних органів Держпраці України, Пенсійного фонду України та їх заступників, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;
ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників Служби, Держпраці України, Пенсійного фонду України, їх заступників, інших державних службовців і працівників апаратів Служби, Держпраці України, Пенсійного фонду України та територіальних органів Держпраці України, Пенсійного фонду України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;
приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності Служби, Держпраці України, Пенсійного фонду України та територіальних органів Держпраці України, Пенсійного фонду України;
заслуховує звіти про виконання покладених на Службу, Держпраці України, Пенсійний фонд України завдань і планів їх роботи;
визначає структурний підрозділ чи посадову особу апарату Мінсоцполітики України, що відповідає за взаємодію зі Службою, Держпраці України, Пенсійним фондом України;
визначає посадових осіб Мінсоцполітики України, які включаються до складу колегій Служби, Держпраці України;
установлює порядок обміну інформацією між Мінсоцполітики України та Службою, Держпраці України, Пенсійним фондом України, періодичність її подання;
вирішує інші питання, пов'язані зі спрямуванням і координацією діяльності Служби, Держпраці України, Пенсійного фонду України;
4) визначає стратегічні напрями роботи Мінсоцполітики України та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани його роботи, звіти про їх виконання;
5) організовує та контролює виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України в апараті Мінсоцполітики України;
6) бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України та вносить пропозиції щодо порядку денного таких засідань;
7) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мінсоцполітики України, Служба, Держпраці України, Пенсійний фонд України;
8) представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є Мінсоцполітики України, Служба, Держпраці України, Пенсійний фонд України, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики України, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;
9) призначає на посади та звільняє з посад у встановленому порядку керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Мінсоцполітики України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;
10) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та працівників апарату Мінсоцполітики України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, до відзначення державними нагородами України;
11) порушує в установленому порядку питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності своїх заступників;
12) притягує до дисциплінарної відповідальності керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінсоцполітики України;
13) представляє Мінсоцполітики України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні і за її межами;
14) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;
15) підписує накази Мінсоцполітики України;
16) організовує роботу колегії Мінсоцполітики України і головує на її засіданнях;
17) затверджує кількісний та персональний склад колегії Мінсоцполітики України, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і положення про них;
18) здійснює інші передбачені законом повноваження.
11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мінсоцполітики України може утворюватися колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Мінсоцполітики України.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мінсоцполітики України можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.
Рішення про утворення та ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром.
12. Гранична чисельність працівників Мінсоцполітики України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структура апарату Мінсоцполітики України та положення про його структурні підрозділи затверджуються Міністром.
Штатний розпис і кошторис Мінсоцполітики України затверджуються заступником Міністра - керівником апарату за погодженням із Міністерством фінансів України.
13. Мінсоцполітики України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Глава Адміністрації Президента України С.ЛЬОВОЧКІН
Затверджено
Указом Президента України
від 6 квітня 2011 року N 389/2011
Перелік
указів Президента України, що втратили чинність
1. Указ Президента України від 30 серпня 2000 року N 1035 "Про Положення про Міністерство праці та соціальної політики України".
2. Указ Президента України від 3 січня 2002 року N 9 "Про внесення змін до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України".
3. Пункт 5 змін, що вносяться до актів Президента України, затверджених Указом Президента України від 27 березня 2002 року N 304 "Про внесення змін до деяких положень про міністерства".
4. Пункт 30 змін, що вносяться до указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 5 березня 2004 року N 280 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України".
5. Стаття 3 Указу Президента України від 5 березня 2004 року N 283 "Питання Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи".
6. Указ Президента України від 24 квітня 2004 року N 475 "Про внесення змін до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України".
7. Указ Президента України від 12 січня 2005 року N 26 "Про внесення змін до пункту 4 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України".
8. Пункт 1 змін, що вносяться до деяких указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 31 серпня 2005 року N 1224 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України".
9. Пункт 4 змін, що вносяться до деяких указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 10 жовтня 2005 року N 1430 "Про Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи".
Глава Адміністрації Президента України С.ЛЬОВОЧКІН