МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
22.09.2004 N 234
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
7 жовтня 2004 р. за N 1277/9876
Про затвердження Положення про первинне
та складне протезування та ортезування
осіб з вадами опорно-рухового апарату
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
соціальної політики
N 58 від 17.02.2011 )
Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про порядок забезпечення населення України технічними засобами реабілітації, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.12.2003 N 331 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.12.2003 за N 1206/8527, з метою вдосконалення системи забезпечення населення України технічними засобами реабілітації наказую:
1. Затвердити Положення про первинне та складне протезування та ортезування осіб з вадами опорно-рухового апарату (додається). ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики N 58 від 17.02.2011 )
2. Начальнику Управління політики соціального захисту інвалідів О. Поляковій забезпечити державну реєстрацію цього наказу у Міністерстві юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л. Дроздову.
Міністр М.Папієв
Погоджено:
Міністерство охорони здоров'я України
Перший заступник Міністра - керівник апарату О.М.Орда
Затверджено
Наказ Міністерства праці
та соціальної політики
України
22.09.2004 N 234
(у редакції наказу
Міністерства праці
та соціальної політики
України
від 17.02.2011 N 58)
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 березня 2011 р. за N 318/19056
Положення
про первинне та складне протезування
та ортезування осіб з вадами
опорно-рухового апарату
1. Загальні положення
1.1. Положення про первинне та складне протезування і ортезування осіб з вадами опорно-рухового апарату (далі - Положення) розроблено з метою покращення умов обслуговування, забезпечення технічними засобами реабілітації осіб з ампутаційними дефектами та вадами опорно-рухового апарату (далі - особи) відповідно до Законів України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" ( 2961-15 ), "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ), постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 N 1652 "Про затвердження Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації і формування відповідного державного замовлення, переліку таких засобів".
1.2. Положення визначає контингент осіб, яким необхідно здійснювати індивідуальні реабілітаційні заходи щодо первинного та складного протезування і ортезування на базі клініки Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності (далі - УкрНДІпротезування), стаціонарів первинного та складного протезування підприємств, що отримали в установленому законодавством порядку державне замовлення на виготовлення технічних засобів реабілітації, та види протезування і ортезування - первинне та складне.
1.3. Потребу в забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації визначають:
інвалідів - медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК) з оформленням індивідуальної програми реабілітації;
дітей-інвалідів та інших осіб - лікувально-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів (далі - ЛКК) і клініки УкрНДІпротезування з оформленням відповідного висновку.
2. Визначення первинного
та складного протезування і ортезування
2.1. Первинне протезування - комплекс заходів, які здійснюють в рамках індивідуальної програми реабілітації із забезпечення інваліда лікувально-тренувальним протезом після проведення оперативного втручання та загоювання рани.
2.2. Складне протезування та ортезування - комплекс заходів, спрямованих на усунення або компенсацію обмежень життєдіяльності, відновлення рухових або косметичних функцій з метою адаптації особи до дійсних умов життєдіяльності. Складним може бути як весь процес протезування (ортезування), так і окремі його етапи - підготовка особи до протезування (ортезування), власне протезування (ортезування) та навчання особи користуванню протезно-ортопедичним виробом з метою максимально можливого відновлення функції опорно-рухового апарату, що вимагає від лікарів, протезистів і реабілітологів додаткових заходів, що збільшує витрати робочого часу, а також термін реабілітації особи.
3. Особливості первинного
та складного протезування і ортезування осіб
з ураженням опорно-рухового апарату
3.1. Для первинного протезування тимчасово призначається лікувально-тренувальний протез з метою формування кукси, адаптації особи до протезу та навчання користування ним.
3.2. Лікувально-тренувальний протез призначається на строк, потрібний для формування кукси, що визначається фахівцями медичних відділів протезно-ортопедичних підприємств, що отримали у встановленому законодавством порядку державне замовлення на виготовлення технічних засобів реабілітації, та фахівцями УкрНДІпротезування.
3.3. На відміну від постійного первинне протезування вимагає збільшення часу роботи лікарів, реабілітологів і протезистів, часу перебування інваліда в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства або клініки УкрНДІпротезування та витрат додаткових матеріалів.
3.4. Складне протезування та ортезування здійснюється у випадках, якщо за клінічним станом кукси або опорно-рухового апарату та загальним станом здоров'я інваліда виготовлення протеза або ортеза виконується:
з відхиленням від типових схем побудови та технологій;
зі складним моделюванням прийомних гільз і схем навантаження кукси або кінцівки інваліда;
зі зміною конструкцій окремих вузлів та деталей, що вимагає застосування в складі протезів або ортезів додаткових матеріалів і комплектуючих виробів, що ускладнює або значно змінює типову технологію виготовлення протезно-ортопедичних виробів і збільшує витрати матеріалів.
4. Показання до складного протезування
та ортезування і заходи з їх реалізації
4.1. Складному протезуванню та ортезуванню підлягають особи:
4.1.1 з множинними і сполученими ампутаційними дефектами кінцівок;
4.1.2 з вродженими вадами і дефектами з наявністю недорозвинених сегментів різної локалізації;
4.1.3 із захворюваннями та травмами центральної і периферійної нервових систем із значними порушеннями опорно-рухової системи;
4.1.4 пацієнти похилого віку;
4.1.5 з наявністю пороків та захворювань кукс, що не можуть бути усунуті оперативними чи консервативними методами лікування:
куксами з рубцями шкіри в області навантаження або по усій поверхні кукси;
надкороткими куксами;
куксами булавоподібної форми;
куксами з надлишком м'яких тканин;
куксами з об'ємом, що постійно змінюється;
куксами з вираженою м'язовою атрофією;
куксами з порушенням чутливості шкіри;
відсутністю нижньої кінцівки з резекцією частини таза;
4.1.6 з порушеннями функції суміжного до кукси суглоба:
вираженою контрактурою суміжного суглоба;
вираженою деформацією суміжного суглоба;
нестабільністю суміжного суглоба;
вираженою тугою рухомістю або анкілозом суміжного суглоба;
вираженим больовим синдромом суміжного суглоба;
з вистоянням кісток та дитячою конусністю;
4.1.7 з ожирінням 3-го ступеня та вище;
4.1.8 із захворюваннями і дефектами кінцівок:
двостороннім коксартрозом або гонартрозом;
одностороннім коксартрозом або гонартрозом кінцівки в поєднанні із значним порушенням функції другої кінцівки, викликаним ампутаційним дефектом або захворюванням;
наслідками травм та захворювань нижніх кінцівок, що потребують додаткового розвантаження на вищерозташований сегмент кінцівки;
4.1.9 із захворюваннями і деформаціями хребта:
наявністю нейрогенної сколіотичної або кіфотичної деформації з кутом більше 40 град. з ознаками ригідності та декомпенсації деформації;
аномаліями розвитку хребта та грудної клітини;
наявністю ізольованої або супутньої деформації на рівні шийного та шийно-грудного відділів.
4.2. Реалізація вимог до первинного та складного протезування і ортезування можлива за рахунок проведення таких додаткових заходів:
4.2.1 створення окремої схеми навантаження кінцівки, компонувальної схеми і конструкції протезно-ортопедичних виробів, у тому числі і шляхом використання комплектуючих імпортного виробництва за відсутності вітчизняних аналогів, що забезпечують той самий рівень функціональності;
4.2.2 проведення складного гіпсового моделювання;
4.2.3 додаткового виготовлення і примірки тестових гільз;
4.2.4 додаткової підгонки гільз та юстирування протезно-ортопедичними виробами;
4.2.5 виготовлення додаткових індивідуальних елементів протезно-ортопедичних виробів;
4.2.6 створення індивідуальної програми з освоєння користування протезно-ортопедичними виробами;
4.2.7 повторного виготовлення елементів протезно-ортопедичних виробів.
( Положеня в редакції Наказу Міністерства соціальної політики N 58 від 17.02.2011 )
Начальник управління політики
соціального захисту інвалідів О.Полякова