ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про внесення змін до Закону України
"Про дипломатичну службу"
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Закону України "Про дипломатичну службу" ( 2728-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 5, ст. 29; 2003 р., N 4, ст. 30; 2005 р., N 2, ст. 32; 2006 р., N 35, ст. 301) такі зміни:
1. У преамбулі слова "державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі" замінити словами "працівників дипломатичної служби України".
2. У частині першій статті 5:
після абзацу другого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:
"захист національних інтересів України, її громадян та юридичних осіб у сфері міжнародних відносин;
забезпечення єдності зовнішньополітичного курсу держави;
використання переваг міжнародного спілкування для сприяння внутрішньому розвитку України, зміцненню її національної безпеки та позицій у світі".
У зв'язку з цим абзаци третій - сімнадцятий вважати відповідно абзацами шостим - двадцятим;
після абзацу сімнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"забезпечення розвитку зв'язків із закордонними українцями та їх громадськими організаціями, координація заходів, здійснюваних органами виконавчої влади у цій сфері".
У зв'язку з цим абзаци вісімнадцятий - двадцятий вважати відповідно абзацами дев'ятнадцятим - двадцять першим.
3. Статтю 6 викласти в такій редакції:
"Стаття 6. Система органів дипломатичної служби
Систему органів дипломатичної служби складають: Міністерство закордонних справ України, представництва Міністерства закордонних справ України на території України, закордонні дипломатичні установи України.
Міністерство закордонних справ України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує здійснення зовнішньої політики держави і координацію діяльності органів державної влади у сфері зовнішніх зносин.
Статус, завдання та функції Міністерства закордонних справ України визначаються цим Законом, іншими законами України, а також Положенням про Міністерство закордонних справ України, яке затверджується Президентом України.
Міністерство закордонних справ України здійснює свої повноваження безпосередньо та через інші органи дипломатичної служби.
Представництва Міністерства закордонних справ України на території України утворюються в регіонах, де є іноземні консульські установи чи представництва міжнародних організацій.
Статус, завдання та функції представництва Міністерства закордонних справ України на території України визначаються цим Законом та Положенням про представництво Міністерства закордонних справ України на території України ( 1050-2002 ), яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство закордонних справ України здійснює керівництво системою органів дипломатичної служби України.
Дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном є постійно діючими установами України, основним завданням яких є представництво України в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інтересів України, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб за кордоном.
Постійні представництва України при міжнародних організаціях є постійно діючими установами України за кордоном, основним завданням яких є представництво України при міжнародних організаціях, підтримання з такими міжнародними організаціями офіційних відносин та захист інтересів України за кордоном.
Статус, завдання та функції дипломатичного представництва України за кордоном, постійного представництва України при міжнародній організації визначаються цим Законом, Положенням про дипломатичне представництво України в іншій державі та Положенням про постійне представництво України при міжнародній організації, які затверджуються Президентом України.
Статус, завдання та функції консульської установи України за кордоном визначаються цим Законом та Консульським статутом ( 127/94 ), який затверджується Президентом України.
У системі органів дипломатичної служби України можуть утворюватися спеціальні місії, а також делегації на сесії міжнародних організацій, статус, завдання та функції яких залежно від рівня місії визначаються Президентом України або Міністром закордонних справ України.
Спеціальні місії є тимчасовими місіями, що за своїм характером представляють Україну і направляються Україною до іншої держави за її згодою для розгляду з цією державою певних питань або для виконання щодо неї певного завдання.
Безпосереднє керівництво органами дипломатичної служби здійснює Міністр закордонних справ України".
4. Статтю 7 викласти в такій редакції:
"Стаття 7. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення
дипломатичної служби
Фінансування та матеріально-технічне забезпечення дипломатичної служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України".
5. У статті 9:
1) назву викласти в такій редакції:
"Стаття 9. Вимоги та порядок прийняття на дипломатичну
службу";
2) частину другу після слів "які мають" доповнити словами "відповідну фахову освіту";
3) частину четверту викласти в такій редакції:
"Прийняття на дипломатичну службу здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснює Президент України відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ). Порядок проведення конкурсу для прийняття на дипломатичну службу визначається Кабінетом Міністрів України";
4) частину шосту викласти в такій редакції:
"Міністр закордонних справ України має право самостійно добирати та приймати осіб на посади для роботи в патронатній службі, яка забезпечує його діяльність. Порядок проходження дипломатичної служби такими особами встановлюється Кабінетом Міністрів України".
6. Статтю 11 викласти в такій редакції:
"Стаття 11. Строк випробування та стажування при прийнятті
на дипломатичну службу
При прийнятті на дипломатичну службу для осіб, які претендують на посаду в системі органів дипломатичної служби, може встановлюватися строк випробування до шести місяців для перевірки їх професійного рівня і ділових якостей. Особи, які не пройшли такої перевірки, звільняються з дипломатичної служби.
З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей осіб, які претендують на посаду в системі органів дипломатичної служби, може проводитися стажування терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.
Порядок проведення такого стажування встановлюється Кабінетом Міністрів України".
7. У статті 12:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"Дипломатичні працівники проходять дипломатичну службу на дипломатичних посадах системи органів дипломатичної служби. Дипломатичні працівники проходять дипломатичну службу також на відповідних посадах структурних підрозділів Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у зовнішньополітичній сфері, на відповідних посадах структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, що забезпечують представництво Голови Верховної Ради України і Прем'єр-міністра України у зносинах з органами влади інших держав та здійснення заходів з міжнародного співробітництва Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України";
2) у частині другій:
пункт 1 доповнити словами "Представник України при міжнародній організації";
пункт 2 доповнити словами "Радник-посланник";
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) заступник Постійного представника України при міжнародній організації, заступник Представника України при міжнародній організації, Генеральний консул України - завідувач консульського відділу";
у пункті 5 слово "України" виключити;
3) у пункті 3 частини третьої слова "(строковий трудовий договір)" замінити словом "(контракт)";
4) частину четверту викласти в такій редакції:
"Працівники дипломатичної служби, які працюють у системі органів дипломатичної служби, за їхньою згодою можуть бути переведені, тимчасово відряджені до інших органів державної влади України для виконання дипломатичних функцій або направлені на навчання, стажування для підвищення професійної кваліфікації";
5) частину шосту викласти в такій редакції:
"Після закінчення терміну такого відрядження або переведення працівники дипломатичної служби призначаються на посаду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до відрядження, переведення, стажування або навчання".
8. Статтю 13 викласти в такій редакції:
"Стаття 13. Призначення на дипломатичні посади
та звільнення з них
Міністр закордонних справ України призначається на посаду Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України та звільняється Президентом України.
Надзвичайний і Повноважний Посол України, Постійний представник України при міжнародній організації, Представник України при міжнародній організації призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України. Укази Президента України з цих питань скріплюються підписами Прем'єр-міністра України та Міністра закордонних справ України.
Призначення на інші дипломатичні посади та звільнення з цих посад здійснюються відповідно до законодавства".
9. Статтю 15 викласти в такій редакції:
"Стаття 15. Обслуговуючий персонал дипломатичної служби
Дипломатична служба має обслуговуючий персонал, який формується на контрактній основі з громадян України, а в разі необхідності - з іноземців.
Права та обов'язки членів обслуговуючого персоналу визначаються Міністерством закордонних справ України відповідно до законодавства України з урахуванням специфіки функцій відповідних категорій такого персоналу.
Положення про обслуговуючий персонал та перелік посад, на які здійснюється добір працівників обслуговуючого персоналу в системі органів дипломатичної служби, затверджуються Міністром закордонних справ України".
10. Включити розділ III такого змісту:
"Розділ III. Дипломатичні ранги
Стаття 16. Перелік дипломатичних рангів
Дипломатичний ранг - спеціальне звання, яке відповідно до цього Закону присвоюється дипломатичним працівникам довічно.
В Україні встановлюються такі дипломатичні ранги:
Надзвичайний і Повноважний Посол;
Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу;
Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу;
радник першого класу;
радник другого класу;
перший секретар першого класу;
перший секретар другого класу;
другий секретар першого класу;
другий секретар другого класу;
третій секретар;
аташе.
Дипломатичні ранги від Надзвичайного і Повноважного Посла до аташе прирівнюються до рангів державних службовців відповідно з першого до одинадцятого рангу:
Надзвичайний і Повноважний Посол - 1 ранг державного службовця;
Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу - 2 ранг державного службовця;
Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу - 3 ранг державного службовця;
радник першого класу - 4 ранг державного службовця;
радник другого класу - 5 ранг державного службовця;
перший секретар першого класу - 6 ранг державного службовця;
перший секретар другого класу - 7 ранг державного службовця;
другий секретар першого класу - 8 ранг державного службовця;
другий секретар другого класу - 9 ранг державного службовця;
третій секретар - 10 ранг державного службовця;
аташе - 11 ранг державного службовця.
Стаття 17. Порядок присвоєння та позбавлення
дипломатичних рангів
Дипломатичним працівникам, які працюють у системі органів дипломатичної служби, дипломатичні ранги від аташе до радника першого класу присвоюються Міністром закордонних справ України.
Присвоєння дипломатичних рангів аташе, третього секретаря, другого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, першого секретаря другого класу, першого секретаря першого класу, радника другого класу та радника першого класу здійснюється наказом Міністра закордонних справ України.
Особам, які не мають дипломатичного рангу та прийняті на посади у структурні підрозділи Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у зовнішньополітичній сфері, на посади у структурні підрозділи Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, що забезпечують представництво Голови Верховної Ради України і Прем'єр-міністра України у зносинах з органами влади інших держав та здійснення заходів з міжнародного співробітництва Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, дипломатичний ранг присвоюється за поданням керівників цих органів у порядку, встановленому законодавством.
Присвоєння дипломатичного рангу здійснюється згідно з посадою, яку обіймає державний службовець, а також з урахуванням його кваліфікації і стажу роботи та з дотриманням строків перебування у дипломатичних рангах. Відповідність посад державних службовців дипломатичним рангам визначається Переліком посад, приписаних до дипломатичних рангів України ( 301/2002 ), який затверджується Президентом України.
Дипломатичні ранги Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу присвоюються дипломатичним працівникам Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України.
Міністру закордонних справ України присвоюється у встановленому порядку ранг Надзвичайного і Повноважного Посла.
Присвоєння дипломатичних рангів Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу здійснюється указом Президента України.
Особам, яким присвоєно дипломатичні ранги Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу, вручається відповідна Грамота за підписом Президента України. Положення про Грамоту та порядок її вручення затверджується Президентом України.
За особами, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, а також за їхніми дружинами (чоловіками) зберігається право на користування дипломатичним паспортом довічно.
Особі, яка вперше зарахована на конкурсній основі на посаду в органах дипломатичної служби, Міністром закордонних справ України присвоюється, як правило, найнижчий ранг, до якого приписана її посада, за рішенням конкурсної комісії Міністерства закордонних справ України.
Особам, призначеним на дипломатичні посади із строком випробування, ранги присвоюються за його результатами.
Наступне присвоєння дипломатичного рангу здійснюється з дотриманням строків перебування у дипломатичних рангах.
Черговий дипломатичний ранг не може бути присвоєний працівникові дипломатичної служби, до якого протягом останнього року застосовувалися дисциплінарні стягнення, заходи дисциплінарного впливу, а також під час проведення службового розслідування або перебування під слідством такого працівника.
У разі призначення дипломатичного працівника на вищу посаду йому може бути присвоєно черговий дипломатичний ранг без урахування строків перебування у дипломатичних рангах, передбачених статтею 18 цього Закону.
В окремих випадках за успішне виконання особливо важливих завдань та особливі заслуги дипломатичним працівникам може бути присвоєно черговий дипломатичний ранг достроково, до закінчення строків, передбачених статтею 18 цього Закону.
Не допускається дострокове присвоєння дипломатичного рангу два рази підряд.
Якщо дипломатичний працівник перейшов на нижчу посаду або залишив дипломатичну службу, на яку потім повернувся, за ним зберігається присвоєний дипломатичний ранг.
Дипломатичні ранги, як правило, присвоюються особам до досягнення граничного віку перебування на дипломатичній службі. За сумлінну працю дипломатичному працівникові в разі виходу на пенсію або у відставку за станом здоров'я може бути присвоєно наступний дипломатичний ранг.
У трудовій книжці дипломатичного працівника робляться записи про присвоєння дипломатичних рангів, про позбавлення дипломатичного рангу, а також про прирівнення їх до рангів державних службовців.
Зазначена інформація заноситься до особової справи дипломатичного працівника.
Працівникам інших органів державної влади, тимчасово відрядженим до органів дипломатичної служби для виконання службових обов'язків, а також працівникам, які обіймають штатні дипломатичні посади на визначений термін (контракт), дипломатичні ранги не присвоюються.
Такій категорії осіб присвоюється у встановленому порядку ранг державного службовця.
Дипломатичний працівник, якому присвоєно дипломатичний ранг, може бути позбавлений дипломатичного рангу лише за вироком суду в разі скоєння ним тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також у разі припинення громадянства України.
Позбавлення дипломатичного працівника дипломатичного рангу означає позбавлення його всіх попередніх рангів.
Позбавлення дипломатичного рангу в разі припинення дипломатичним працівником громадянства України здійснюється органом чи посадовою особою, які його присвоїли.
Стаття 18. Строки перебування у дипломатичних рангах
Встановлюються такі строки перебування дипломатичних працівників у дипломатичних рангах:
аташе, третього секретаря, другого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, першого секретаря другого класу - два роки;
першого секретаря першого класу, радника другого класу - три роки.
Строки перебування в дипломатичних рангах радника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу не встановлюються.
Стаття 19. Ранги адміністративно-технічних працівників
Адміністративно-технічним працівникам дипломатичні ранги не присвоюються. Їм присвоюються ранги державних службовців у порядку, встановленому Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ).
11. Статтю 20 викласти в такій редакції:
"Стаття 20. Загальний порядок проходження дипломатичної
служби та ротація дипломатичних працівників
Дипломатичну службу її працівники проходять у Міністерстві закордонних справ України, представництвах Міністерства закордонних справ України на території України, закордонних дипломатичних установах України, а також у структурних підрозділах Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у зовнішньополітичній сфері, структурних підрозділах Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, що забезпечують представництво Голови Верховної Ради України і Прем'єр-міністра України у зносинах з органами влади інших держав та здійснення заходів з міжнародного співробітництва Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України.
У системі органів дипломатичної служби здійснюється ротація працівників дипломатичної служби.
Працівники дипломатичної служби підлягають ротації і направляються у довготермінове відрядження з урахуванням їхньої професійної підготовки, спеціалізації та досвіду роботи, а також службової необхідності.
Порядок ротації працівників дипломатичної служби в системі органів дипломатичної служби визначається Міністром закордонних справ України.
Перед направленням у довготермінове відрядження працівники дипломатичної служби проходять необхідне стажування.
Порядок проведення такого стажування визначається Міністром закордонних справ України.
Працівники дипломатичної служби після закінчення попереднього довготермінового відрядження направляються у наступне довготермінове відрядження, як правило, не раніше ніж через два роки".
12. У статті 21:
1) після частини третьої доповнити двома новими частинами такого змісту:
"Після закінчення довготермінового відрядження працівники дипломатичної служби відкликаються у порядку, встановленому законодавством.
У зв'язку із службовою необхідністю працівники дипломатичної служби в окремих випадках можуть бути переведені до інших закордонних дипломатичних установ України в порядку та на умовах, встановлених наказом Міністра закордонних справ України".
У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною шостою;
2) частину шосту викласти в такій редакції:
"Після закінчення довготермінового відрядження працівникам дипломатичної служби надається попередня посада або посада не нижча тієї, яку обіймав працівник у довготерміновому відрядженні, а в разі неможливості надання такої посади - рівноцінна їй посада в системі органів дипломатичної служби".
13. Статтю 24 викласти в такій редакції:
"Стаття 24. Проходження дипломатичної служби працівниками
інших органів державної влади
Працівники інших органів державної влади можуть бути тимчасово відряджені до органів дипломатичної служби для виконання службових обов'язків.
На час такого відрядження на них не поширюється дія розділу III цього Закону.
Після завершення тимчасового відрядження працівники інших органів державної влади направляються у розпорядження органів, з яких вони були відряджені, для вирішення питання подальшого працевлаштування.
Проходження дипломатичної служби працівниками інших органів державної влади регулюється Положенням про особливості проходження дипломатичної служби працівниками інших органів державної влади, яке затверджується Президентом України".
14. Статтю 26 викласти у такій редакції:
"Стаття 26. Дипломатична академія України при Міністерстві
закордонних справ України
При Міністерстві закордонних справ України діє Дипломатична академія України.
Статус, завдання та функції Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України визначаються законодавством та Статутом Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України є галузевим навчальним закладом системи дипломатичної служби, основним завданням якої є підготовка та підвищення кваліфікації працівників дипломатичної служби, працівників інших органів державної влади, які задіяні у забезпеченні зовнішніх зносин України, а також проведенні наукових досліджень у сфері міжнародних відносин.
Ректор Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, його заступники, керівники структурних підрозділів та їх заступники є працівниками дипломатичної служби, посади яких в установленому порядку належать до відповідних посад дипломатичних працівників.
Особи, які на час призначення на професорсько-викладацькі та адміністративні посади Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України мали відповідно дипломатичний ранг або ранг державного службовця, є працівниками дипломатичної служби".
15. У частині другій статті 33:
в абзаці п'ятому слова "або позачергове" виключити;
доповнити абзацом сьомим такого змісту:
"нагородження відзнаками Міністерства закордонних справ України".
16. Частину першу статті 34 викласти в такій редакції:
"На працівників дипломатичної служби покладається дисциплінарна відповідальність за невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення службових повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з перебуванням на дипломатичній службі, а також за вчинки, що ганьблять їх та дискредитують орган, у якому вони працюють".
17. У статті 35:
1) після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
"Розміри надбавок за дипломатичні ранги дипломатичним працівникам встановлюються Кабінетом Міністрів України".
У зв'язку з цим частини п'яту - восьму вважати відповідно частинами шостою - дев'ятою;
2) частину восьму викласти в такій редакції:
"Працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, крім заробітної плати, визначеної цією статтею, отримують компенсаційні виплати в іноземній валюті, що не підлягають оподаткуванню".
18. У статті 37:
1) частину сьому викласти в такій редакції:
"Час перебування за кордоном дружини (чоловіка) працівника дипломатичної служби за місцем проходження дипломатичної служби, відрядження до закордонної дипломатичної установи зараховується до страхового стажу, про що Міністерство закордонних справ України робить запис у трудовій книжці зазначених осіб";
2) після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:
"Порядок нарахування страхового стажу зазначеній категорії осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України".
У зв'язку з цим частину восьму вважати частиною дев'ятою.
19. Статтю 39 викласти в такій редакції:
"Стаття 39. Компенсаційні виплати в разі загибелі (смерті)
або заподіяння шкоди здоров'ю працівника
дипломатичної служби
Життя і здоров'я працівників дипломатичної служби підлягають обов'язковому державному страхуванню в порядку, встановленому законодавством України.
Працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, підлягають обов'язковому державному медичному страхуванню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі загибелі (смерті) працівника дипломатичної служби під час виконання покладених на нього службових обов'язків сім'ї загиблого здійснюються компенсаційні виплати в розмірі десятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку обіймав працівник в органах державної влади, а в разі перебування у довготерміновому відрядженні - за останньою його посадою до направлення у довготермінове відрядження.
У разі загибелі (смерті) Надзвичайного і Повноважного Посла України або Постійного представника України, Представника України при міжнародній організації під час виконання ним службових обов'язків витрати, пов'язані з організацією поховання і проведенням ритуалу, а також із спорудженням на могилі надгробку, здійснюються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі заподіяння працівникові дипломатичної служби під час виконання ним службових обов'язків каліцтва або іншої шкоди здоров'ю, що виключає можливість продовження ним професійної діяльності, йому здійснюються компенсаційні виплати в розмірі п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку обіймав працівник в органах державної влади, а у разі перебування у довготерміновому відрядженні - за останньою його посадою до направлення у довготермінове відрядження.
Крім того, такому працівникові щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між втраченою заробітною платою і призначеною пенсією без урахування одноразової страхової суми".
20. Частину другу статті 41 доповнити пунктом 8 такого змісту:
"8) завершення строку дії контракту або порушення умов контракту".
21. Статтю 42 викласти в такій редакції:
"Стаття 42. Граничний вік перебування
на дипломатичній службі
Граничний вік перебування на дипломатичній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.
Дипломатичний працівник, призначений на посаду Міністром закордонних справ України, який досяг граничного віку перебування на дипломатичній службі, може залишатися на дипломатичній службі до досягнення 65-річного віку чоловіками і 60-річного віку жінками на підставі власної заяви за рішенням Міністра закордонних справ України.
Працівник дипломатичної служби, призначений на дипломатичну посаду Президентом України, який досяг граничного віку перебування на дипломатичній службі, може залишатися на дипломатичній службі на займаній посаді до досягнення 65-річного віку чоловіками і 60-річного віку жінками на підставі подання Міністра закордонних справ України за рішенням Президента України.
Після досягнення дипломатичним працівником, який перебуває на дипломатичній службі, 65-річного віку для чоловіків і 60-річного віку для жінок такий працівник може бути залишений на дипломатичній службі лише на посаді радника або консультанта за рішенням Міністра закордонних справ України.
Особи, які обіймають дипломатичні посади відповідно до цього Закону та мають ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, можуть перебувати на посадах працівників дипломатичної служби після досягнення граничного віку перебування на дипломатичній службі за рішенням органу чи посадової особи, які здійснюють призначення на відповідні дипломатичні посади".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення інших законів у відповідність із цим Законом вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Внести до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376; 2005 р., NN 17-19, ст. 267; 2006 р., N 16, ст. 136; 2007 р., N 27, ст. 361; 2008 р., NN 5-8, ст. 78, N 27-28, ст. 253) такі зміни:
статтю 11 доповнити пунктом 19 такого змісту:
"19) дружини (чоловіки) працівників дипломатичної служби - під час перебування за кордоном за місцем проходження дипломатичної служби чоловіка (дружини)";
в абзаці четвертому пункту 1 частини першої статті 14 слово і цифру "пункті 5" замінити словом і цифрами "пунктах 5, 19".
4. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про дипломатичні ранги України" ( 253-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 4, ст. 30).
5. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 11 січня 2011 року
N 2911-VI