ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
05.08.2010 N 128
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 грудня 2010 р. за N 1218/18513
(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства фінансів України
N 561 від 28.05.2013)
Про затвердження Положення про здійснення
фінансового моніторингу суб'єктами первинного
фінансового моніторингу, державне регулювання
і нагляд за діяльністю яких здійснює Державний
комітет фінансового моніторингу України
Відповідно до частини першої статті 6, пунктів 2, 3, 21, 23 частини другої статті 6, статей 7 і 8, частини шостої статті 9, частини шостої статті 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" ( 249-15 ) та з метою забезпечення координації діяльності суб'єктів первинного фінансового моніторингу щодо організації фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму наказую:
1. Затвердити Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Державний комітет фінансового моніторингу України, що додається.
2. Департаменту взаємодії та координації системи фінансового моніторингу (Ковальчук А.Т.) спільно з Юридичним управлінням (Гаєвський І.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету фінансового моніторингу України Сахненко О.М.
Голова С.Г.Гуржій
Затверджено
Наказ Державного комітету
фінансового моніторингу
України
05.08.2010 N 128
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 грудня 2010 р. за N 1218/18513
Положення
про здійснення фінансового моніторингу
суб'єктами первинного фінансового моніторингу,
державне регулювання і нагляд за діяльністю
яких здійснює Державний комітет фінансового
моніторингу України
I. Загальні положення
1.1. Це Положення, розроблене відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" ( 249-15 ) (далі - Закон), визначає порядок організації і проведення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
1.2. Це Положення застосовується суб'єктами первинного фінансового моніторингу (далі - суб'єкти) та їх відокремленими підрозділами, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснює Державний комітет фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг), а саме:
суб'єктами підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону ( 249-15 ).
1.3. Цим Положенням регулюються питання щодо:
призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;
встановлення правил та програм проведення фінансового моніторингу;
здійснення ідентифікації клієнтів та вивчення їх фінансової діяльності;
виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу та які можуть бути пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;
зупинення фінансових операцій;
підготовки персоналу суб'єкта щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
1.4. У цьому Положенні під фінансовими операціями з товарами (виконанням робіт, наданням послуг) за готівку слід розуміти:
внесення готівки у касу суб'єкта;
внесення готівки у касу банку (філії іноземного банку), в якому відкрито рахунок суб'єкта;
внесення готівки у касу банку (філії іноземного банку) з подальшим її перерахуванням на рахунок, відкритий суб'єктом в іншому банку (філії іноземного банку).
1.5. У цьому Положенні терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі ( 249-15 ).
II. Призначення працівника, відповідального
за проведення фінансового моніторингу
2.1. Положення цього розділу застосовуються суб'єктами, крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, а також фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону ( 249-15 ).
2.2. Працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), призначається керівником суб'єкта, з урахуванням особливостей, встановлених Законом ( 249-15 ), протягом трьох робочих днів з дати встановлення ділових відносин з клієнтом, який має намір вчинити правочин щодо купівлі-продажу нерухомості, якщо сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму, еквівалентну зазначеній, в іноземній валюті, але до моменту здійснення суб'єктом такої операції.
Відповідальний працівник повинен мати бездоганну ділову репутацію, відповідати вимогам, встановленим Держфінмоніторингом, та працювати в суб'єкті (відокремленому підрозділі) за основним місцем роботи.
Перевірка ділової репутації відповідального працівника здійснюється на підставі поданих ним оригіналів документів: паспорта, трудової книжки, документів про освіту та/або підвищення кваліфікації, довідки про відсутність судимості, отриманої в органах внутрішніх справ.
Одна і та сама особа не може бути призначена одночасно відповідальним працівником суб'єкта і його відокремленого підрозділу, а також одночасно у декількох відокремлених підрозділах.
Посадову інструкцію відповідального працівника затверджує керівник суб'єкта.
2.3. Суб'єкт повідомляє Держфінмоніторинг відповідно до встановленого ним порядку про:
призначення відповідального працівника - протягом трьох робочих днів з дати встановлення ділових відносин з клієнтом, який має намір вчинити правочин щодо купівлі-продажу нерухомості на суму, яка дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму, еквівалентну зазначеній, в іноземній валюті;
призначення особи, що тимчасово виконує його обов'язки, - протягом трьох робочих днів з дня призначення;
звільнення відповідального працівника або особи, що тимчасово виконує його обов'язки, - протягом трьох робочих днів з дня звільнення.
2.4. Особа, вперше призначена на посаду відповідального працівника, повинна протягом трьох місяців з дня призначення пройти навчання у порядку, встановленому Держфінмоніторингом.
2.5. Відповідальний працівник є особою, на яку покладаються організація та координація діяльності з проведення суб'єктом (відокремленим підрозділом) фінансового моніторингу.
У разі незгоди відповідального працівника з вказівками керівника суб'єкта (відокремленого підрозділу) щодо проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник може повідомити про це Держфінмоніторинг з письмовим викладенням своїх заперечень.
2.6. Відповідальний працівник суб'єкта призначається за посадою на рівні керівництва суб'єкта і є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб'єкта.
Виконання повноважень відповідального працівника може бути покладено на керівника суб'єкта.
2.7. У разі наявності у суб'єкта відокремлених підрозділів керівник суб'єкта за поданням керівника відокремленого підрозділу призначає відповідального працівника відокремленого підрозділу.
Відповідальний працівник відокремленого підрозділу є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб'єкта.
Виконання повноважень відповідального працівника відокремленого підрозділу може бути покладено на керівника відокремленого підрозділу.
2.8. З урахуванням особливостей організаційної структури суб'єкта може бути створено окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу.
Зазначений структурний підрозділ функціонує відповідно до положення про нього, яке затверджується керівником суб'єкта.
У разі створення суб'єктом окремого структурного підрозділу з питань проведення фінансового моніторингу керівником цього підрозділу є відповідальний працівник.
2.9. На час відсутності відповідального працівника (відрядження, хвороба, відпустка тощо) керівник суб'єкта призначає особу, яка виконуватиме його обов'язки. На вказану особу поширюються права та обов'язки, встановлені для відповідального працівника.
Особа, яка тимчасово виконуватиме обов'язки відповідального працівника, повинна мати бездоганну ділову репутацію та пройти відповідно до внутрішніх процедур підготовку щодо виконання вимог Закону ( 249-15 ).
Особа, яка тимчасово виконуватиме обов'язки відповідального працівника на час його відсутності, може бути призначена одночасно з відповідальним працівником.
2.10. У разі звільнення відповідального працівника керівник суб'єкта не пізніше наступного робочого дня після його звільнення призначає іншого відповідального працівника.
Допускається виконання обов'язків відповідального працівника особою, яка тимчасово виконує його обов'язки в разі звільнення відповідального працівника, на строк перевірки ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника, який не повинен перевищувати двох місяців.
2.11. Керівник суб'єкта сприяє виконанню відповідальним працівником своїх функцій, а також забезпечує підвищення кваліфікації відповідального працівника шляхом проходження ним навчання не рідше одного разу на три роки.
Керівник суб'єкта несе відповідальність за організацію дотримання суб'єктом (відокремленим підрозділом) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
2.12. До повноважень відповідального працівника, зокрема, належать:
прийняття рішення про повідомлення Держфінмоніторингу про фінансові операції, щодо яких є мотивовані підозри, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або якщо вони пов'язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;
прийняття рішення про інформування правоохоронних органів, визначених законодавством, про фінансові операції, щодо яких є підозри, що вони пов'язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;
проведення щорічних внутрішніх перевірок діяльності суб'єкта (відокремленого підрозділу) та його працівників щодо дотримання ними законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також виконання правил та програм проведення фінансового моніторингу;
право доступу до всіх приміщень, документів, засобів телекомунікації суб'єкта (відокремленого підрозділу);
залучення будь-яких працівників суб'єкта (відокремленого підрозділу) до здійснення заходів із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та перевірок з цих питань;
організація розроблення та подання на затвердження, а також запровадження виконання правил та програм здійснення фінансового моніторингу;
одержання пояснень від працівників суб'єкта (відокремленого підрозділу) з питань проведення фінансового моніторингу незалежно від займаних ними посад;
сприяння проведенню уповноваженими представниками Держфінмоніторингу перевірок діяльності суб'єкта (відокремленого підрозділу) щодо дотримання законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
прийняття рішення про надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Держфінмоніторингу та відповідних правоохоронних органів;
підготовка персоналу щодо виконання вимог Закону ( 249-15 ), зокрема стосовно виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, або тих, які пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, шляхом проведення освітньої та практичної роботи;
здійснення класифікації клієнтів суб'єкта (відокремленого підрозділу) з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом, під час проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, і вжиття застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій;
прийняття рішення про відмову від проведення фінансової операції у разі, якщо здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є неможливим або фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом ( 249-15 ) підлягає фінансовому моніторингу, та повідомлення про це Держфінмоніторингу протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови;
інформування у письмовій формі не рідше одного разу на місяць керівника суб'єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті, зокрема, для забезпечення проведення фінансового моніторингу;
виконання інших функцій відповідно до законодавства, правил і програм проведення фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
2.13. Інформування відповідальним працівником керівника суб'єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, здійснюється не рідше одного разу на місяць шляхом надання останньому письмової довідки довільної форми.
Довідка, зокрема, може містити інформацію щодо:
виявлених фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
зареєстрованих фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
зареєстрованих фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу та які не направлені до Держфінмоніторингу;
направленої до Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
зупинених фінансових операцій;
направленої у визначених законодавством випадках до правоохоронних органів інформації;
фінансових операцій, у проведенні яких суб'єктом (відокремленим підрозділом) було відмовлено;
ужитих заходів стосовно підготовки персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
результатів проведених перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.
Факт ознайомлення керівника суб'єкта з довідкою, що надається відповідальним працівником, підтверджується підписом керівника.
У разі якщо повноваження відповідального працівника суб'єкта виконує керівник суб'єкта, то зазначена письмова довідка складається і підписується ним.
2.14. Документи, наявність яких передбачена розділом 2 Положення, зберігаються не менше п'яти років з дня їх підписання (затвердження або погодження).
III. Встановлення правил та програми
проведення фінансового моніторингу
3.1. Положення цього розділу застосовуються суб'єктами, крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, а також фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону ( 249-15 ).
3.2. Правила проведення фінансового моніторингу (далі - Правила) є єдиним внутрішнім документом суб'єкта, який визначає механізм реалізації фінансового моніторингу та спрямований на недопущення використання суб'єкта і його відокремлених підрозділів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
3.3. Програма проведення фінансового моніторингу (далі - Програма) є окремим внутрішнім документом суб'єкта, який містить план організаційних заходів для проведення фінансового моніторингу.
3.4. Правила і Програма розробляються з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та міжнародних стандартів у цій сфері.
Правила і Програма охоплюють специфіку проведення фінансового моніторингу за всіма напрямами діяльності суб'єкта і його відокремлених підрозділів.
3.5. Правила і Програма розробляються відповідальним працівником суб'єкта протягом трьох робочих днів з дня його призначення та затверджуються керівником суб'єкта.
Строк, на який складаються Правила і Програма, визначається суб'єктом самостійно з урахуванням змін у законодавстві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
3.6. Відповідальний працівник суб'єкта за погодженням з керівником суб'єкта визначає порядок ознайомлення, зберігання і користування Правилами і Програмою (у тому числі їх електронними копіями) та перелік осіб, які мають право доступу до цих документів.
3.7. Правила складаються з таких окремих розділів:
опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб'єкта;
перелік прав та обов'язків відповідального працівника, а також інших працівників, що задіяні у проведенні фінансового моніторингу;
порядок реєстрації у Держфінмоніторингу суб'єкта і його відокремлених підрозділів;
порядок ідентифікації та вивчення клієнтів, що проводять фінансові операції, та інших осіб, які беруть у них участь;
порядок вчинення дій під час відмови клієнту, з яким встановлені ділові відносини, в проведенні подальших фінансових операцій у разі ненадання ним необхідної інформації для ідентифікації та вивчення фінансової діяльності;
порядок здійснення відмови від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції у разі, якщо здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є неможливим;
порядок здійснення відмови від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом ( 249-15 ) підлягає фінансовому моніторингу;
порядок виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;
порядок класифікації клієнтів з урахуванням критеріїв ризику, визначених Держфінмоніторингом, і порядок вжиття застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій;
порядок реєстрації фінансових операцій, що відповідно до Закону ( 249-15 ) підлягають фінансовому моніторингу та можуть бути пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;
порядок повідомлення Держфінмоніторингу про фінансові операції які відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу та стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;
порядок дій працівників суб'єкта з підготовки та подання відповідальному працівнику інформації, необхідної для прийняття рішення про інформування відповідно до законодавства Держфінмоніторингу та правоохоронних органів;
порядок повідомлення визначених законодавством правоохоронних органів про виявлені суб'єктом фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;
порядок надання на запит Держфінмоніторингу додаткової інформації щодо фінансових операцій, які стали об'єктом фінансового моніторингу, та інформації, необхідної для виконання Держфінмоніторингом запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави;
порядок надання на запит Держфінмоніторингу інформації, необхідної для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
опис заходів, направлених на запобігання розголошенню інформації, що подається Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;
порядок збору і зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, що згідно із Законом ( 249-15 ) підлягає фінансовому моніторингу та/або може бути пов'язана, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму, а також усіх документів, що стосуються проведення фінансової операції та ділових відносин з клієнтом;
порядок зупинення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції за дорученням Держфінмоніторингу, наданим з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
перелік заходів, спрямованих на обмеження ризику зловживань, пов'язаних з послугами, що надаються з використанням новітніх технологій, зокрема забезпечують проведення операцій без безпосереднього контакту з клієнтом;
порядок зупинення проведення фінансової операції у разі, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону ( 249-15 );
порядок зупинення проведення фінансової операції у разі, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;
порядок направлення запитів до органів державної влади з метою виконання завдань, покладених на суб'єкта Законом ( 249-15 );
порядок ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;
порядок інформування керівника про виявлені фінансові операції що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
3.8. Програма містить такі заходи з відповідними термінами (строками) їх виконання та визначенням осіб, що відповідають за їх виконання:
призначення відповідального працівника та визначення його повноважень;
призначення працівника, що тимчасово виконує обов'язки відповідального працівника;
розробка та затвердження посадової інструкції відповідального працівника;
розробка і оновлення Правил і Програми;
направлення інформації про призначення відповідального працівника до Держфінмоніторингу;
ознайомлення працівників суб'єкта (відокремленого підрозділу) з Правилами та Програмою;
попередження працівників суб'єкта (відокремленого підрозділу) про відповідальність за порушення внутрішніх документів та законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
забезпечення підвищення кваліфікації відповідального працівника;
підготовка персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму шляхом проведення освітньої та практичної роботи;
проведення внутрішніх перевірок суб'єкта (відокремленого підрозділу) на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
3.9. Опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб'єкта має містити:
перелік структурних підрозділів (окремих працівників суб'єкта) залучених до проведення фінансового моніторингу, а також завдань, що вирішуються ними;
розподіл повноважень між структурними підрозділами (окремими працівниками);
механізм взаємодії структурних підрозділів (окремих працівників), зокрема порядок здійснення документообігу, передачі інформації та прийняття управлінських рішень, послідовності дій окремих підрозділів, фахівців;
порядок проведення перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.
3.10. У разі наявності у суб'єкта філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств, які знаходяться за межами території України (у тому числі у країнах, що не застосовують або в недостатній мірі застосовують рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)), Правила повинні містити перелік заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в межах, що не суперечать законодавству цих країн. Правила повинні передбачати обов'язковість інформування суб'єктом Держфінмоніторингу у разі неможливості виконання його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми підприємствами, які знаходяться за межами України, заходів з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму із зазначенням та обґрунтуванням причин неможливості їх виконання.
Правила також повинні містити перелік запобіжних заходів, спрямованих на посилення ідентифікації клієнтів до встановлення ділових відносин з особами або компаніями цих країн; систематичне повідомлення про фінансові операції з клієнтами відповідних країн; попередження представників нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідних країнах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму.
IV. Здійснення ідентифікації клієнтів та вивчення
їх фінансової діяльності
4.1. Ідентифікація та вивчення фінансової діяльності здійснюються у разі:
встановлення ділових відносин з клієнтами;
виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;
проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень.
У разі коли є достатні підстави підозрювати, що операції, які проводяться клієнтом, можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, ідентифікація клієнта здійснюється при проведенні ним фінансової операції на суму, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, незалежно від того, проводиться така операція одноразово чи як кілька операцій, які можуть бути пов'язані між собою.
4.2. Проведення ідентифікації клієнта (особи) та вивчення його (її) фінансової діяльності включають:
здійснення первісної ідентифікації;
проведення заходів, спрямованих на перевірку та уточнення інформації стосовно ідентифікації особи у випадку, якщо є сумніви щодо достовірності чи повноти наданої інформації;
проведення заходів, спрямованих на уточнення інформації щодо ідентифікації, у разі зміни інформації або закінчення строку дії документів, на підставі яких вона проводилась;
проведення заходів, спрямованих на вивчення змісту діяльності і фінансового стану клієнта, відповідності фінансових операцій клієнта специфіці його діяльності;
здійснення моніторингу операцій клієнтів, діяльність яких свідчить про високий (підвищений) ризик проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.
Положення абзаців п'ятого-шостого цього пункту не поширюються на фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону ( 249-15 ).
4.3. Проведення ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта здійснюються відповідальним працівником або іншими працівниками суб'єкта (відокремленого підрозділу), уповноваженими керівником суб'єкта (відокремленого підрозділу).
Суб'єкти, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, здійснюють ідентифікацію та вивчення фінансової діяльності клієнта безпосередньо.
4.4. Ідентифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснюється на підставі поданих офіційних документів або їх копій, що засвідчені нотаріально або підприємством (установою, організацією), яке їх видало.
Документи, на підставі яких здійснюється ідентифікація осіб, що є учасниками фінансових операцій, повинні бути чинними на момент їх подання та містити всю необхідну для здійснення ідентифікації інформацію.
У разі якщо документи, на основі яких проводилась ідентифікація, зазнали змін або закінчився строк їх дії, то при проведенні клієнтом чергової фінансової операції проводиться повторна ідентифікація.
4.5. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності чи повноти отриманої інформації про клієнта суб'єкт здійснює заходи з перевірки та уточнення цієї інформації.
Для проведення перевірки інформації щодо ідентифікації клієнта або інших учасників фінансової операції суб'єкт може запросити додаткову інформацію у клієнта або використати інформацію, яка є публічною (відкритою).
У разі необхідності суб'єкт має право витребувати в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у державних органів інформацію про ідентифікацію клієнта, передбачену частинами одинадцятою і дванадцятою статті 9 Закону ( 249-15 ).
4.6. Первісна ідентифікація клієнта здійснюється суб'єктом (відокремленим підрозділом) до/або під час встановлення з ним ділових відносин, укладання правочинів, але до проведення фінансової операції.
Фінансові операції з існуючими клієнтами (з якими встановлені ділові відносини), які раніше не були ідентифіковані, проводяться суб'єктом (відокремленим підрозділом) після здійснення ідентифікації таких клієнтів у встановленому порядку.
4.7. На етапі встановлення ділових відносин суб'єкт (відокремлений підрозділ) на підставі інформації стосовно ідентифікації клієнта та вивчення його фінансової діяльності здійснює його класифікацію з урахуванням критеріїв ризику, визначених Держфінмоніторингом, та встановлює клієнту рівень ризику, що може набувати таких значень: низький, середній і високий (підвищений).
Класифікація проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму здійснюється відповідно до встановлених критеріїв за типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг.
Класифікація клієнта здійснюється під час встановлення ділових відносин з ним.
Встановлений щодо клієнта рівень ризику переглядається та уточнюється суб'єктом протягом усього часу обслуговування клієнта, зокрема у таких випадках:
у разі уточнення даних первісної ідентифікації та вивчення клієнта;
за фактом проведення клієнтом фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
за результатами проведення аналізу операцій клієнта у разі виникнення підозр щодо невідповідності операцій клієнта наявній інформації про його фінансовий стан та зміст діяльності.
У разі якщо клієнт віднесений суб'єктом (відокремленим підрозділом) до клієнтів з високим (підвищеним) рівнем ризику, суб'єкт вживає застережних заходів щодо таких клієнтів, що можуть включати:
встановлення контролю за належним здійсненням ідентифікації та вивчення клієнтів до та під час встановлення з ними ділових стосунків та проведення фінансових операцій;
перевірку інформації про клієнта та інших учасників фінансової операції, зокрема шляхом перевірки наданої клієнтом інформації щодо ідентифікації та отримання додаткової інформації від клієнта або з інших публічних джерел;
збирання з публічних джерел інформації про зміст діяльності клієнта, його фінансовий стан;
відмову від встановлення або продовження ділових відносин з клієнтом;
інформування Держфінмоніторингу про фінансові операції клієнтів, яким суб'єкт встановив високий (підвищений) рівень ризику;
зупинення проведення фінансових операцій клієнта з ознаками високого (підвищеного) ризику та інформування Держфінмоніторингу про такі фінансові операції.
Для оцінки того, що фінансова операція (або спроба її проведення) здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або пов'язана з фінансуванням тероризму, суб'єктом вивчаються операції клієнта, а також додатково можуть вивчатися фінансові операції інших осіб - учасників операції, що оцінюється.
Перелік необхідних заходів для додаткового вивчення клієнта, який характеризується високим (підвищеним) рівнем ризику, може бути доповнений суб'єктом самостійно з урахуванням специфіки його діяльності.
Положення цього пункту не поширюються на фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону ( 249-15 ).
4.8. Якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або які можуть бути пов'язані, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму, визначається суб'єктом як високий (підвищений), суб'єкт оновлює інформацію, отриману за результатами первісної ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта, не рідше одного разу на рік.
Для інших клієнтів строк оновлення інформації не повинен перевищувати трьох років.
4.9. Якщо під час здійснення ідентифікації або вивчення фінансової діяльності клієнта (особи, що діє від його імені) працівник суб'єкта (відокремленого підрозділу) встановив відношення клієнта до публічних діячів, або пов'язаних з ними осіб або до благодійної, або неприбуткової організації, він повідомляє про це відповідального працівника суб'єкта (відокремленого підрозділу), який, у свою чергу, повинен:
отримати дозвіл керівника суб'єкта на встановлення ділових відносин з таким клієнтом;
вживати заходів для з'ясування джерел походження коштів клієнта;
проводити моніторинг операцій такого клієнта у порядку, визначеному для клієнтів високого (підвищеного) ризику.
4.10. При проведенні ідентифікації та вивченні фінансової діяльності клієнта суб'єкт може складати анкету. Анкета є внутрішнім документом суб'єкта, який заповнюється і підписується працівником, уповноваженим на здійснення ідентифікації.
Анкета формується за результатами здійснення ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта до, під час та в процесі обслуговування клієнта. Анкета має містити всю необхідну інформацію для подання до Держфінмоніторингу в установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.
4.11. Документи щодо ідентифікації осіб, які є учасниками фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, а також усі документи, які стосуються ділових відносин з клієнтом, зберігаються суб'єктом (відокремленим підрозділом) не менше п'яти років після завершення ділових відносин з клієнтом, а вся документація про проведення такої фінансової операції - не менше п'яти років після її завершення. Суб'єкт (відокремлений підрозділ) зберігає інформацію про фінансову операцію в обсязі, необхідному для подання до Держфінмоніторингу в установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.
У разі необхідності продовження встановленого строку зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які є учасниками окремих фінансових операцій, та документації про здійснення окремих фінансових операцій, Держфінмоніторинг інформує про це суб'єкта шляхом надсилання відповідного листа із зазначенням переліку осіб та/або фінансових операцій, документи щодо яких підлягають подальшому зберіганню суб'єктом, та строку продовження зберігання суб'єктом зазначеної інформації.
V. Виявлення фінансових операцій,
що підлягають фінансовому моніторингу
та які можуть бути пов'язані, стосуються
або призначені для фінансування тероризму
5.1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, в тому числі тих, які можуть бути пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється суб'єктом (відокремленим підрозділом) на підставі:
ознак операцій, які відповідно до Закону ( 249-15 ) підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;
переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;
типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
критеріїв ризику, визначених Держфінмоніторингом.
5.2. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється відповідальним працівником або іншими працівниками суб'єкта (відокремленого підрозділу), уповноваженими керівником суб'єкта (відокремленого підрозділу).
Суб'єкти, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, здійснюють виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, безпосередньо.
5.3. Суб'єкт забезпечує виявлення фінансових операцій, зазначених у пункті 13 Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державному комітетові фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 N 747, до початку в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.
5.4. У разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу або стосовно якої є підозра, що вона пов'язана, стосується або призначена для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, працівник суб'єкта (відокремленого підрозділу) що її виявив, невідкладно інформує про це відповідального працівника суб'єкта (відокремленого підрозділу). Відповідальний працівник перевіряє зазначену інформацію та у випадках, передбачених Законом ( 249-15 ), забезпечує її реєстрацію та повідомляє Держфінмоніторинг і правоохоронні органи.
VI. Зупинення фінансових операцій
6.1. У разі виявлення працівником суб'єкта (відокремленого підрозділу) фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, інформація щодо такої фінансової операції невідкладно передається відповідальному працівнику суб'єкта (відокремленого підрозділу).
Для прийняття рішення щодо зупинення проведення фінансової операції відповідальний працівник суб'єкта (відокремленого підрозділу) в той самий день подає керівнику суб'єкта інформацію щодо такої фінансової операції.
Рішення щодо зупинення проведення фінансової операції приймається керівником суб'єкта в день виявлення фінансової операції шляхом видання відповідного письмового доручення. Після прийняття такого рішення відповідальний працівник у той самий день забезпечує реєстрацію інформації про таку фінансову операцію.
Суб'єкт зупиняє проведення фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, на строк до двох робочих днів.
6.2. Суб'єкт має право прийняти рішення про зупинення проведення фінансової операції на строк до двох робочих днів, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону ( 249-15 ). Таке зупинення здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 6.1 цього розділу.
6.3. У разі прийняття рішення про зупинення фінансової операції суб'єкт того самого дня повідомляє про це Держфінмоніторинг шляхом подання інформації за формою, встановленою Держфінмоніторингом.
Інформація подається до Держфінмоніторингу з дотриманням заходів, що виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.
6.4. У разі ненадходження до суб'єкта рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції протягом двох робочих днів з дня зупинення фінансової операції суб'єкт поновлює її проведення.
6.5. У разі отримання суб'єктом рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції суб'єкт забезпечує подальше її зупинення на строк, визначений Держфінмоніторингом.
6.6. У разі направлення Держфінмоніторингом до правоохоронних органів узагальнених матеріалів строк зупинення фінансової операції продовжується на сім робочих днів з дня подання відповідних узагальнених матеріалів. У такому випадку Держфінмоніторинг інформує в день подання узагальнених матеріалів за встановленою ним формою суб'єкта про день закінчення строку зупинення фінансової операції.
У разі отримання суб'єктом відповідного рішення Держфінмоніторингу суб'єкт забезпечує подальше зупинення фінансової операції на строк, встановлений у рішенні Держфінмоніторингу.
У разі закінчення строку подальшого зупинення фінансової операції, зазначеного у рішенні Держфінмоніторингу, суб'єкт поновлює її проведення.
6.7. Загальний строк зупинення проведення фінансової операції не може перевищувати чотирнадцяти робочих днів.
6.8. У разі отримання суб'єктом доручення Держфінмоніторингу, наданого з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, суб'єкт зупиняє чи поновлює проведення або забезпечує моніторинг фінансової операції відповідної особи протягом строку, встановленого дорученням Держфінмоніторингу.
У разі зупинення фінансових операцій за дорученням Держфінмоніторингу суб'єкт в день надходження такого доручення вносить інформацію про таку операцію до реєстру.
VII. Підготовка персоналу суб'єкта
щодо виконання вимог законодавства у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом,
або фінансуванню тероризму
7.1. Положення цього розділу застосовуються суб'єктами, крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, а також фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону ( 249-15 ).
7.2. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник суб'єкта (відокремленого підрозділу) здійснює підготовку персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, шляхом проведення освітніх та практичних заходів.
7.3. Усі працівники суб'єкта (відокремленого підрозділу), що беруть участь у здійсненні або у забезпеченні здійснення фінансової операції (далі - працівники), повинні ознайомитися з Правилами та Програмою, а також брати участь у відповідних навчальних заняттях.
7.4. Працівники мають бути письмово попереджені про відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
7.5. Підготовка працівників, виходячи з їх посадових обов'язків, здійснюється шляхом проведення освітньої та практичної роботи, зокрема, щодо:
ознайомлення працівників із законодавством України та міжнародними стандартами з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;
вивчення передового досвіду у виявленні фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
ознайомлення працівників із засобами і прийомами вивчення клієнтів та перевірки інформації щодо їх ідентифікації.
Проведення кожного навчального заняття підтверджується відповідним записом у журналі освітніх заходів, що є окремим документом, заповнюється відповідальним працівником суб'єкта (відокремленого підрозділу) та містить, зокрема, відомості щодо дати проведення заняття, переліку тем і підписи працівників, які пройшли навчальні заняття.
Директор Департаменту взаємодії та координації
системи фінансового моніторингу А.Т.Ковальчук