Видавнича справа: включення до Державного реєстру
та особливості оподаткування податком на прибуток

З метою розвитку національного книговидання, задоволення духовних, освітніх і культурних потреб громадян, підприємствам, які займаються випуском та розповсюдженням видавничої продукції, з боку держави приділяється особлива увага. Насамперед державна політика спрямована на підтримку виготівників і розповсюджувачів видавничої справи.

Відповідно до ст. 2 Закону № 318/97-ВР видавнича справа - це сфера суспільних відносин, що поєднує організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції. Складовими частинами видавничої справи є: видавнича діяльність - сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції; виготовлення видавничої продукції виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами; розповсюдження видавничої продукції - доведення видавничої продукції до споживача як через торговельну мережу, так і іншими способами.

Включення суб'єктів видавничої справи до Державного реєстру є обов'язковим.

З метою обліку суб'єктів видавничої справи запроваджено Державний реєстр України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (за текстом - Державний реєстр). Постановою № 1540 затверджено Положення про внесення суб'єктів видавничої справи до Державного реєстру. Відповідно до п. 1 цього Положення правила включення до Державного реєстру поширюються на суб'єктів видавничої справи незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, за винятком видавців та розповсюджувачів друкованих засобів масової інформації.

Без включення до Державного реєстру видавничу справу можуть здійснювати: органи законодавчої, виконавчої, судової влади, оскільки воли випускають у світ офіційні видання з матеріалами законодавчого та іншого нормативно-правового характеру, бюлетені судової та арбітражної практики; організації, навчальні заклади, наукові установи, творчі спілки тощо - для випуску у світ і безоплатного розповсюдження інформаційних, бібліографічних, реферативних, рекламних видань, видань, що містять нормативні акти з виробничо-практичних питань, службових та методичних матеріалів, документації для потреб статутної діяльності їх видавця, а також матеріалів на правах рукопису, розмножених за допомогою технічних засобів.

Сплата податку на прибуток суб'єктами
видавничої справи

Відповідно до пп. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону № 334/94-ВР звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру. Зазначена норма діє до 01.01.2015 р.

При цьому суми коштів, звільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, мають цільове призначення. З метою контролю за витрачанням цих коштів Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок № 1643. Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів господарської діяльності - платників податку на прибуток, видавництва, видавничі організації та підприємства поліграфії, розповсюджувачів книжкової продукції, які провадять видавничу діяльність, виготовляють і розповсюджують книжкову продукцію, вироблену в Україні, і включені до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Таким чином, відповідно до п. 3 Порядку № 1643 кошти, звільнені у зв'язку з наданням платникам податку податкових пільг, спрямовуються на капітальні вкладення для переоснащення (створення, розвиток, модернізацію та реконструкцію) видавничо-поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій у поліграфічній промисловості та розширення виробництва книжкової продукції (крім виготовлення видань рекламного та еротичного характеру).

У п. 4 цього Порядку зазначено, що звільне'ні від оподаткування кошти акумулюються платниками податку на окремому банківському рахунку для обліку коштів цільового використання та спрямовуються на вищезазначені цілі. На цей рахунок кошти перераховуються у строки, встановлені для сплати податку на прибуток. Слід зауважити, що не перераховані у ці строки кошти вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням.

Наслідки нецільового використання коштів,
звільнених від оподаткування

У разі нецільового використання вивільнених коштів платники податку включають суми отриманих валових доходів і валових витрат під час провадження видавничої діяльності, виготовлення і розповсюдження книжкової продукції, виробленої в Україні, з урахуванням яких визначено прибуток, звільнений від оподаткування, до загальних валових доходів і валових витрат у податковому (звітному) періоді, в якому отримано такі звільнені доходи.

Крім того, на суму коштів, використаних не за цільовим призначенням, нараховуються пеня та штрафні санкції у розмірах і порядку, встановлених законом.

Зауважимо, що у разі якщо станом на 01.01.2015 р. за даними бухгалтерського обліку на окремому банківському рахунку, призначеному для обліку коштів, звільнених від оподаткування, обліковується залишок невикористаних коштів, платники податку зобов'язані включити суми валових доходів і валових витрат, з урахуванням яких визначається цей залишок, до загальних валових доходів і валових витрат, отриманих протягом IV кварталу 2014 р.

Облік валових витрат

Відповідно до п. 7.20 ст. 7 Закону № 334/94-ВР платники податку, які підпадають під визначення пп. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 цього Закону, ведуть окремий облік доходів, які не включаються до складу валових доходів або звільняються від оподаткування.

При цьому до складу валових витрат таких платників податку не включаються витрати, понесені у зв'язку з одержанням доходів, звільнених від оподаткування.

Крім того, балансова вартість покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які використовуються для одержання таких звільнених від оподаткування доходів, не бере участі у розрахунку приросту (убутку) згідно з п. 5.9 ст. 5 зазначеного Закону. Тобто виробники видавничої продукції зобов'язані відображати окремо приріст (убуток) запасів, які використовуються для пільгової та непільгової діяльності.

Не враховується у зменшенні скоригованого валового доходу і сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для отримання таких звільнених від оподаткування доходів.

У разі коли основні фонди використовуються для одержання як звільнених від оподаткування доходів, так і інших доходів, що підлягають включенню до складу валових доходів на загальних підставах, скоригований валовий дохід платника податку підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань. Зазначена частка, в свою чергу, пропорційно дорівнюватиме частці доходів, звільнених від оподаткування, у загальній сумі доходів, отриманих від господарської діяльності. Тому облік пільгової діяльності має вестися окремо від обліку інших видів діяльності, які проводить підприємство.

У такому самому порядку ведеться окремий облік результатів фінансово-господарської діяльності за доходами, які враховуються у визначенні об'єкта оподаткування, що оподатковується за ставкою нижчою, ніж визначена у п. 10.1 ст. 10 Закону № 334/94-ВР.

Інша діяльність суб'єктів видавничої справи

Відповідно до ст. 1 розділу першого Закону № 318/97-ВР суб'єктам видавничої справи поряд з основною видавничою діяльністю не заборонено займатися й іншими видами діяльності.

При цьому доходи, отримані від інших видів діяльності, підлягають оподаткуванню податком на прибуток у загальному порядку. Тобто для цілей оподаткування застосовуються норми пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У разі розміщення на сторінках видань, звільнених від оподаткування, рекламних матеріалів крім податку на прибуток суб'єкт господарювання має сплатити і податок на рекламу. Базою оподаткування податком з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою, за виключенням розміщення соціальної реклами.

Ніна ВАСИЛЮК,
оглядач «Вісника»

“Вісник податкової служби України” № 35 вересень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)