Аспекти загальнообов'язкового державного соціального
страхування на випадок безробіття у роз'ясненнях
Державного центру зайнятості.
Відповідальність за несвоєчасне
перерахування страхових внесків

Яку відповідальність передбачено чинним законодавством для підприємства і його посадових осіб у разі, якщо страхові внески було нараховано й утримано, але перераховано несвоєчасно?

Відповідь на це запитання міститься у листі Державного центру зайнятості № ДЦ-04-3038/0/6-10.

Згідно зі ст. 17 Закону України № 1533-III перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг).

При нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (за текстом - Фонд) провадиться у пропорційних сумах.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені ст. 38 Закону №1533-III.

Цією самою статтею визначено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, які сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до Закону № 1533-III нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пеня обчислюється виходячи з 120% облікової ставки Нацбанку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

При цьому посадові особи, винні в порушенні строку реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасній та неповній їх сплаті, несуть адміністративну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 165-3 КпАП несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків до Фонду тягне накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, що використовують найману працю, у розмірі від восьми (136 грн.) до п'ятнадцяти (255 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за аналогічні правопорушення, тягнуть накладення штрафу від десяти (170 грн.) до двадцяти (340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи накладається штраф, якщо допущено
помилки в розрахунковій відомості?

Розрахункова відомість до Фонду складається на підставі даних бухгалтерського обліку. Тому якщо страхувальник помилково або навмисне не включив які-небудь виплати до фонду оплати праці, з якого нараховуються страхові внески до Фонду, і не нарахував страхові внески, то він не може в розрахунковій відомості показати інший фонд оплати праці, ніж за даними бухгалтерського обліку. Інакше при складанні розрахункової відомості у страхувальника виникне заборгованість (недоїмка). На думку Державного центру зайнятості, викладену у листі № ДЦ-04-3038/0/6-10, наявність недоїмки є передумовою для включення такого страхувальника в план перевірок районного центру зайнятості.

Нагадаємо, що згідно з п. 6.7 Інструкції № 339 якщо платник страхових внесків до Фонду припустився в розрахунковій відомості помилки за минулі звітні періоди та виявив їх самостійно, то він повинен від-коригувати такі показники у наступному звітному періоді та самостійно сплатити суми донарахованих внесків (недоїмки) та пені, якщо такі є.

Якщо роботодавець самостійно до початку перевірки виявив помилки, правильно донарахував страхові внески, нарахував пеню та перерахував до Фонду відповідні суми, то на такого роботодавця штраф не накладається.

Сплата пені за своєчасно не нараховані
або не сплачені внески

Згідно зі ст. 38 Закону № 1533-III роботодавець несе відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

У випадку якщо страхові внески нараховано, але сплачено несвоєчасно або не в повному обсязі, роботодавець зобов'язаний сплатити недоїмку та пеню.

Державний центр зайнятості у листі № ДЦ-04-3038/0/6-10 зазначає, що якщо в розрахунковій відомості відображено суму коштів, на яку повинні бути нараховані страхові внески, але на цю суму внески не нараховано або нараховано, але сплачено несвоєчасно, то нараховується пеня.

Штраф за ненадання повідомлення
про звільнення працівників

Статтею 49-2 КЗпП та частиною п'ятою ст. 20 Закону № 803-ХІІ визначено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, зазначаючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

Таке повідомлення має здійснюватися за встановленими формами № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників» та № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників», затвердженими наказом № 420.

При цьому Державний центр зайнятості у листі № ДЦ-04-3038/0/6-10 зазначає, що у разі неподання або порушення строків подання цих відомостей стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду і використовуються для фінансування заходів із працевлаштування та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Перелік використаних нормативних документів:

Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (зі змінами та доповненнями, за текстом - КЗпП)

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (зі змінами та доповненнями, за текстом.- КпАП)

Закон України № 803-ХІІ від 01.03.91 р. «Про зайнятість населення» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 1533-III від 02.03.2000 р. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (зі змінами та доповненнями)

Наказ Мінпраці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р. «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття» (зареєстровано в Мін'юсті України 16.01.2001 р. за № 30/5221, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 339)

Наказ Мінпраці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 р. «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення»

Лист Державного центру зайнятості Мінпраці та соціальної політики України № ДЦ-04-3038/0/6-10 від 12.05.2010 р. «Щодо виконання вимог Указу Президента України від 26.02.2010 р. № 275/2010»

Інна ПЕТРЕНКО,
оглядач «Вісника»

“Вісник податкової служби України” № 30 серпень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)