Постанова : Про затвердження Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України

Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
13.07.2010 N 327

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
19 липня 2010 р. за N 540/17835

Про затвердження Положення про надання
Національним банком України
стабілізаційних кредитів банкам України

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку
N 40 від 15.02.2011 )

Відповідно до статей 99, 100 Конституції України ( 254к/96-ВР ), 7, 15, 42, 55 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та 66, 67, 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), з метою забезпечення безпеки та стабільності банківської системи Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України (далі - Положення), що додається.

2. Заборгованість банків за стабілізаційними кредитами, наданими Національним банком України для підтримки ліквідності у разі реальної загрози стабільності роботи банків, підлягає поверненню відповідно до умов кредитних договорів. Продовження строку користування такими кредитами та кредитами, наданими відповідно до Положення, здійснюється на підставі клопотання банку з дотриманням вимог та в порядку, визначених Положенням.

3. Унести до Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004 N 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2004 за N 1092/9691 (зі змінами), такі зміни:

абзац п'ятий пункту 2.2 глави 2 викласти в такій редакції:

"за стабілізаційними кредитами";

у главі 5:

назву глави викласти в такій редакції:

"5. Визначення процентної ставки рефінансування шляхом проведення тендера Національного банку та процентної ставки за стабілізаційними кредитами";

пункт 5.4 глави викласти в такій редакції:

"5.4. Процентна ставка за стабілізаційними кредитами визначається відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України з питань надання стабілізаційних кредитів банкам у разі реальної загрози стабільності їх роботи".

4. Департаменту інспектування банків (В.О.Случ), територіальним управлінням Національного банку України протягом строку дії кредитних договорів, укладених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань надання кредитів банкам у разі реальної загрози стабільності їх роботи, забезпечити не рідше одного разу на шість місяців проведення інспекційних перевірок щодо виконання банками програми фінансового оздоровлення, використання кредитних коштів, дотримання умов кредитних договорів, установлених обмежень та вимог, стану забезпечення, наданого банками Національному банку України, відображення забезпечення в бухгалтерському обліку.

5. Департаментам безвиїзного банківського нагляду (С.В.Фабер), кризового менеджменту та контролю операцій на відкритому ринку (Ю.Д.Петров), територіальним управлінням Національного банку України забезпечити щоденний моніторинг діяльності банків, щодо яких Правлінням Національного банку України прийнято рішення про надання стабілізаційного кредиту/зміну умов кредитного договору за стабілізаційним кредитом, відповідно до розпорядчих документів Національного банку України з питань здійснення банківського нагляду.

6. Департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку (О.В.Николенко) здійснювати управління портфелем стабілізаційних кредитів, наданих відповідно до Положення.

7. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н.В.Іваненко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома департаментів і територіальних управлінь Національного банку України, а також банків України для керівництва та використання в роботі.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України В.В.Пасічника, виконавчого директора - керівника Служби банківського нагляду О.М.Бережного, виконавчого директора з питань валютного регулювання та контролю А.І.Балюка, начальників територіальних управлінь Національного банку України.

9. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 04.02.2010 N 47 "Про затвердження Положення про рефінансування та надання Національним банком України кредитів банкам України з метою стимулювання кредитування економіки України на період її виходу на докризові параметри", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 10.02.2010 за N 146/17441.

10. Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

Голова В.С.Стельмах

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
13.07.2010 N 327

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
19 липня 2010 р. за N 540/17835

Положення
про надання Національним банком України
стабілізаційних кредитів банкам України

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до статей 99, 100 Конституції України ( 254к/96-ВР ), Законів України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України та визначає порядок надання Національним банком України (далі - Національний банк) стабілізаційного кредиту, а також процедуру зміни умов кредитного договору, укладеного з Національним банком.

1.2. Стабілізаційний кредит надається платоспроможному банку для підтримки ліквідності на строк до 90 днів.

Національний банк має право приймати рішення про продовження строку користування стабілізаційним кредитом на строк до 90 днів.

Загальний строк користування стабілізаційним кредитом з урахуванням усіх продовжень строку користування ним не може перевищувати 360 днів, а в разі реальної загрози стабільності роботи банку - 450 днів.

1.3. Рішення про надання чи відмову в наданні стабілізаційного кредиту, зміну умов кредитного договору, погодження графіка повернення кредиту та сплати процентів за користування ним приймає Правління Національного банку в межах монетарних можливостей.

1.4. Національний банк має право приймати рішення щодо взяття за стабілізаційним кредитом однорідного або змішаного забезпечення.

1.5. Процентна ставка за стабілізаційним кредитом є змінною, її розмір визначається в річних процентах на рівні облікової ставки Національного банку плюс два процентних пункти.

1.6. Проценти за користування стабілізаційним кредитом нараховуються згідно з умовами кредитного договору, укладеного між Національним банком та банком, починаючи з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок банку і закінчуючи днем, який передує даті фактичного повернення коштів.

1.7. Національний банк з метою обмеження ризику ліквідності банку має право під час надання стабілізаційного кредиту чи зміни умов кредитного договору встановити обмеження та вимоги щодо його діяльності.

1.8. Національний банк залишає без розгляду клопотання і документи банку щодо надання стабілізаційного кредиту чи зміни умов кредитного договору в разі невідповідності їх вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, або подання банком неповного пакета документів чи недостовірної інформації та повертає їх банку.

1.9. Банк має право достроково повернути стабілізаційний кредит і проценти за користування ним (повністю або частково), письмово повідомивши про це Національний банк, але не пізніше ніж за один робочий день до дня повернення коштів.

Національний банк в разі настання в банку надійної ситуації з ліквідністю має право звернутися з пропозицією щодо дострокового повернення стабілізаційного кредиту (повністю або частково) у порядку, визначеному в кредитному договорі.

1.10. Національний банк розпорядчим документом установлює технічний порядок, який визначає послідовність дій та порядок взаємодії структурних підрозділів Національного банку і банків під час надання стабілізаційного кредиту, зміни умов кредитного договору, контролю за виконанням умов кредитного договору і договору застави.

2. Забезпечення за стабілізаційним кредитом

2.1. Національний банк надає стабілізаційний кредит чи здійснює зміну умов кредитного договору під основне та додаткове забезпечення. Перелік забезпечення за стабілізаційним кредитом, вимоги до забезпечення та порядок його врахування визначені в додатку 1 до цього Положення.

Національний банк надає стабілізаційний кредит та здійснює зміну умов кредитного договору під основне забезпечення, визначене в підпунктах 1.1-1.5 пункту 1 додатка 1 до цього Положення. ( Пункт 2.1 глави 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 40 від 15.02.2011 )

Національний банк у строк до 31.12.2012 здійснює зміну умов кредитного договору за стабілізаційним кредитом під основне забезпечення, визначене в підпункті 1.6 пункту 1 додатка 1 до цього Положення, якщо забезпечення за таким кредитом не відповідає переліку, визначеному в підпунктах 1.1-1.5 пункту 1 додатка 1 до цього Положення. ( Пункт 2.1 глави 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 40 від 15.02.2011 )

2.2. Забезпечення, що надане банком або майновим поручителем, не повинно бути обтяжене іншими зобов'язаннями.

2.3. Розмір основного забезпечення за стабілізаційним кредитом визначається виходячи із суми кредиту, процентів за користування ним, з урахуванням коригуючого коефіцієнта, визначеного в додатку 1 до цього Положення.

Розмір додаткового забезпечення за стабілізаційним кредитом визначається виходячи із суми кредиту, процентів за користування ним, можливих штрафних санкцій та витрат на реалізацію предмета застави в разі невиконання банком своїх зобов'язань.

2.4. Банк зобов'язаний у разі зменшення вартості забезпечення повернути частину заборгованості за стабілізаційним кредитом пропорційно розміру зменшення вартості забезпечення або поповнити чи замінити його забезпеченням, визначеним у додатку 1 до цього Положення, у розмірі, достатньому для задоволення вимог Національного банку за кредитним договором з урахуванням коригуючого коефіцієнта.

3. Порядок надання стабілізаційного кредиту

3.1. Банк для отримання стабілізаційного кредиту має подати до Національного банку такі документи:

а) клопотання про надання стабілізаційного кредиту із зазначенням його суми, строку користування ним, переліку забезпечення та його розміру, напрямів спрямування кредитних коштів. Клопотання має бути підписане головою правління (ради директорів) банку, засвідчене відбитком печатки банку та зареєстроване в банку;

б) програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення протягом строку користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо;

в) графік повернення стабілізаційного кредиту (рівними за обсягами платежами) та сплати процентів за користування ним зі щомісячною розбивкою на весь строк користування стабілізаційним кредитом, підписаний головою правління (ради директорів) банку;

г) документи, що підтверджують право власності банку або майнового поручителя на запропоноване забезпечення за стабілізаційним кредитом.

3.2. Національний банк має право вимагати від банку документи, які необхідні для встановлення фактів, визначених у пункті 3.3 цієї глави.

3.3. Національний банк має право прийняти рішення про відмову в наданні банку стабілізаційного кредиту за наявності в його діяльності таких фактів:

а) неплатоспроможність, свідченням чого є невиконання банком 10 і більше процентів своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами протягом 10 робочих днів поспіль і зниження розміру регулятивного капіталу або нормативу адекватності регулятивного капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, установленого законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

б) акціонери, інвестори банку мають об'єктивну спроможність самостійно забезпечити належний фінансовий стан банку;

в) придбання основних засобів, що не беруть участі в проведенні банківських операцій;

г) співвідношення на дату звернення банку з клопотанням про отримання стабілізаційного кредиту активних операцій на міжбанківському ринку (за винятком коштів на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, кредитів овернайт та коштів банків у розрахунках) до загальної суми заборгованості за кредитами банку перевищує значення такого співвідношення по системі банків більше ніж на п'ять процентних пунктів;

ґ) перевищення протягом останнього звітного місяця значень нормативів миттєвої ліквідності (Н4) та/або поточної ліквідності (Н5) більше ніж на 10 процентних пунктів над установленими Національним банком нормативними значеннями;

д) дострокове виконання зобов'язань перед власниками/учасниками банку (у тому числі перед пов'язаними особами), а також за зовнішніми запозиченнями;

е) надання бланкових кредитів, кредитів під низьколіквідне забезпечення та під цінні папери власної емісії;

є) виплата бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банку;

ж) придбання позалістингових недержавних цінних паперів від свого імені та за власний рахунок, крім тих, що гарантовані Кабінетом Міністрів України;

з) спрямування коштів за отриманими кредитами Національного банку на придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України;

и) несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитами Національного банку;

і) порушення встановлених постановою Правління Національного банку про надання кредиту чи зміну умов кредитного договору і кредитним договором вимог та обмежень;

ї) банк не є учасником єдиної інформаційної системи обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за кредитами, наданими банком (далі - ЄІС "Реєстр позичальників");

й) незабезпечення своєчасного надання до ЄІС "Реєстр позичальників" достовірної інформації про позичальників, які мають прострочену заборгованість за кредитами, наданими банком.

Терміном, у межах якого встановлюється наявність фактів, зазначених у підпунктах "в", "д" - "з" цього пункту, є рік, що передує зверненню банку з клопотанням про отримання стабілізаційного кредиту.

3.4. Національний банк для прийняття рішення про надання стабілізаційного кредиту в разі потреби здійснює інспекційну перевірку банку.

3.5. Стабілізаційний кредит має бути освоєний банком у строк, визначений постановою Правління Національного банку, та відповідно до умов кредитного договору.

Національний банк у разі неосвоєння банком кредиту в установлений строк має право припинити видачу йому кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору.

4. Зміна умов кредитного договору
за стабілізаційним кредитом

4.1. Банк має право в разі обґрунтованої потреби звернутися до Національного банку з клопотанням про зміну умов кредитного договору.

4.2. Національний банк розглядає клопотання банку про зміну умов кредитного договору в частині продовження строку користування кредитами, визначеними в пункті 2 постанови Правління Національного банку України від 13.07.2010 N 327 "Про затвердження Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України", строк користування за якими не продовжувався відповідно до цього Положення.

Продовження строку дії таких кредитних договорів здійснюється з дотриманням вимог та в порядку, визначених цим Положенням.

4.3. Національний банк розглядає питання щодо продовження строку користування стабілізаційним кредитом за умови сплати банком на дату подання ним відповідного клопотання:

процентів за користування стабілізаційним кредитом, нарахованих згідно з умовами кредитного договору, у повному обсязі;

заборгованості за стабілізаційним кредитом, що мала бути погашена згідно з установленим графіком;

не менше ніж 20 процентів від суми заборгованості за стабілізаційним кредитом.

4.4. Клопотання про зміну умов кредитного договору в частині продовження строку користування стабілізаційним кредитом має бути подано банком не пізніше ніж за 20 робочих днів до настання строку виконання чергових зобов'язань за отриманим кредитом.

Клопотання має містити обґрунтовані пояснення причин, які призвели до неспроможності банку забезпечити своєчасне та в повному обсязі виконання зобов'язань перед Національним банком, а також до невиконання програми фінансового оздоровлення банку або потреби в додаткових заходах із фінансового оздоровлення.

Разом з клопотанням банк має подати:

оновлену програму фінансового оздоровлення;

документи, зазначені в підпункті "г" пункту 3.1 та в пункті 3.2 глави 3 цього Положення.

4.5. Рішення про зміну умов кредитного договору приймається з урахуванням результатів інспекційної перевірки банку, у тому числі з питань, визначених у додатку 2 до цього Положення.

4.6. Національний банк має право прийняти рішення про відмову в зміні умов кредитного договору в частині продовження строку користування стабілізаційним кредитом, якщо дійде висновку, що надані банком пояснення причин, які призвели до неспроможності забезпечити своєчасне та в повному обсязі виконання зобов'язань перед Національним банком або до невиконання програми фінансового оздоровлення, є необґрунтованими.

4.7. У разі прийняття Національним банком рішення про зміну умов кредитного договору в частині продовження строку користування стабілізаційним кредитом процентна ставка визначається на рівні облікової ставки Національного банку плюс три процентних пункти, але не менше ніж середньозважена ставка міжбанківського кредитування (ставка KIACR) у національній валюті на строк понад 92 дні, яка розрахована за 30 днів, що передують даті розгляду питання про зміну умов кредитного договору.

5. Контроль за виконанням умов кредитного договору

5.1. Банк зобов'язаний щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, надавати до Національного банку за встановленою формою інформацію, підписану головою правління (ради директорів) банку, про стан виконання програми фінансового оздоровлення та вимог кредитного договору.

5.2. Національний банк у разі систематичного невиконання банком програми фінансового оздоровлення або допущення дій, що спричинили настання ознак неплатоспроможності банку, має право прийняти рішення про призначення тимчасової адміністрації.

5.3. Національний банк має право застосувати відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та умов кредитного договору переважне і безумовне право щодо списання в безспірному порядку заборгованості з кореспондентського рахунку банку та його філій, які працюють у СЕП за окремими кореспондентськими рахунками, та/або достроково розірвати кредитний договір за наявності таких фактів:

неповернення банком кредиту та процентів за користування ним у строки, що встановлені кредитним договором;

невиконання умов договору застави;

невиконання програми фінансового оздоровлення;

порушення банком установлених кредитним договором та постановою Правління Національного банку про надання стабілізаційного кредиту чи зміну умов кредитного договору обмежень та вимог.

Національний банк у разі неможливості стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку та його філій, які працюють у СЕП за окремими кореспондентськими рахунками, має право з дня виникнення простроченої заборгованості банку вживати заходів щодо звернення стягнення, реалізації предмета застави і задоволення вимог за кредитом, процентами за користування ним, нарахованими штрафними санкціями за рахунок коштів від його продажу до повного погашення заборгованості.

Національний банк у разі неможливості реалізації предмета застави має право залишити його за собою за його справедливою вартістю.

Заступник директора Департаменту нормативно-методологічного
забезпечення банківського регулювання та нагляду О.Л.Присяженко

Додаток 1
до Положення про надання
Національним банком України
стабілізаційних кредитів
банкам України

Перелік
забезпечення за стабілізаційним кредитом,
вимоги до забезпечення та порядок його врахування

1. Основне забезпечення

1.1. Державні облігації України всіх випусків (облігації внутрішньої державної позики України, облігації зовнішньої державної позики України, цільові облігації внутрішньої державної позики України), строк погашення яких настає не раніше ніж через 10 днів після строку повернення стабілізаційного кредиту, за умови, що вони перебувають у власності банку - клієнта депозитарію державних цінних паперів Національного банку України (або депонента клієнта депозитарію).