КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 7 липня 2010 р. N 565
Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 825 від 10 жовтня 2018 р.)
Про затвердження критеріїв,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
у сфері надання послуг, пов'язаних
з охороною державної та іншої власності,
а також охороною громадян, і визначається
періодичність здійснення планових заходів
державного нагляду (контролю)
Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, а також охороною громадян, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 7 липня 2010 р. N 565
Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
у сфері надання послуг, пов'язаних
з охороною державної та іншої власності,
а також охороною громадян, і визначається
періодичність здійснення планових заходів
державного нагляду (контролю)
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, а також охороною громадян (далі - ступінь ризику), є:
важливість об'єкта охорони для економіки і безпеки держави;
вірогідність виникнення на об'єкті охорони порушень громадського порядку та надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
перебування на об'єкті охорони великої кількості громадян;
наявність на об'єкті охорони значних матеріальних цінностей.
2. З урахуванням установлених критеріїв суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність у сфері надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, а також охороною громадян (далі - суб'єкти господарювання), відносять до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього, незначного.
3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, які здійснюють заходи, пов'язані з охороною:
окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається в установленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідно до статті 4 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 );
об'єктів, на яких зберігаються наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 770 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 19, ст. 789);
підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. N 1734 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 52, ст. 3443);
об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій, проекти будівництва яких підлягають державній експертизі з питань техногенної безпеки, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. N 767 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 67, ст. 2231);
будівель, в яких розміщуються центральні органи виконавчої влади;
банків, місць та/або приміщень, в яких здійснюються валютнообмінні операції, торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння.
4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб'єкти, які здійснюють заходи, пов'язані з охороною навчальних закладів, місць та/або приміщень роздрібної торгівлі, в яких проводяться спортивні та розважальні заходи.
5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать інші суб'єкти, не віднесені до суб'єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються за діяльністю суб'єктів господарювання:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять років.
Посадові особи МВС або його територіальні підрозділи визначають періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) з урахуванням ступеня ризику.